А в травні 1993 p. нарешті і в ЦК 1963 p. з'явилася стаття "Відшкодування моральної (немайнової) шкоди" [2]. В ЦК 2003 p. правовому регулюванню питань, пов'язаних із відшкодуванням моральної шкоди, присвячена спеціальна стаття -- ст. 23 "Відшкодування моральної шкоди".

Під моральною шкодою розуміють моральні і фізичні страждання, заподіяні громадянину внаслідок посягання на належні йому від народження чи на підставі закону нематеріальні блага (життя, здоров'я, честь, гідність, ділову репутацію, недоторканність приватного життя тощо).

Моральна шкода може полягати у:

- фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів (втрата близьких, неможливість продовжувати активне ділове чи громадське життя, розголошення особистої чи сімейної таємниці);

- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (порушення права власності, в тому числі інтелектуальної, прав споживача тощо);

- приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В судовій практиці як критерії оцінки розміру відшкодування моральної шкоди традиційно враховують такі чинники:

1) фізичні страждання потерпілого (вид тілесного ушкодження, тривалість лікування, процес лікування, наслідки);

2) моральні страждання потерпілого (вік, особисте сприймання наслідків);

3) погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливостей їх реалізації;

4) обставини заподіяння шкоди (ступінь вини заподіювача і потерпілого, їх майновий стан, конкретні умови заподіяння шкоди -- нетверезий стан, хуліганство, виконання трудових обов'язків тощо) [7, 62].

У п.3 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 р. наводиться наступне поняття моральної шкоди - “втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб”[5].

У ст. 23. ЦК України відсутнє визначення поняття “Моральна шкода”. На думку окремих вчених, це правильно, оскільки кожне визначення такої шкоди. Що міститься у літературних джерелах, є неповним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я4

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи [3].

Визначення змісту моральної шкод через поняття страждань означає, що дії заподіювача шкоди повинні знайти своє відображення у свідомості потерпілого, викликати певну психічну реакцію. При цьому несприятливі зміни в охоронюваних законом благах визначаються у свідомості людини у формі негативних відчуттів (фізичних страждань) або переживань (душевних страждань).

Однією їх форм моральної шкоди є фізичні страждання, поняття яких не збігається за своїм змістом з поняттям “фізична шкода” або “шкода здоров'ю”. Адже фізична шкода - це будь-які негативні зміни в організмі людини, які перешкоджають її благополучному біологічному функціонуванню. Фізична (органа) шкода є шкодою матеріальною з природничо-наукової точки зору: разом з тим немайновою шкодою; негативні зміни відбуваються в організмі, тобто в матеріальній сфері потерпілого, під впливом певних зовнішніх чинників. Ці зміни, у свою чергу призводять або можуть призвести до негативних змін у стані психічного благополуччя та в майновій сфері особистості.

Негативні зміни в стані психічного благополуччя виражаються в обох видах страждань (моральна шкода), а негативні зміни в майновій сфері - у витратах, пов'язаних з корекцією або функціональною компетенцією недоліків в організмі потерпілого і втраті доходу (майнова шкода). Таким чином, будь-яка фізична шкод з точки зору її відшкодування розпадається на моральну та майнову шкоду. Необхідно підкреслити, що характер шкоди (моральної) не визначається об'єктом, якому вона завдається. Моральна шкода може мати місце як при порушенні особистих прав, так і майнових інтересів. Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач [5]. Наступною умовою відповідальності за заподіяння моральної шкоди є протиправність поведінки -- невиконання юридичного обов'язку, встановленого нормою права. Відповідно до форм юридичних обов'язків протиправність виступає у формі дії і бездіяльності. При цьому, під протиправною дією розуміють поведінку, що заборонена законом, а під протиправною бездіяльністю -- невчинення особою дій, які вона була зобов'язана за законом вчинити.

Моральна шкода підлягає відшкодуванню лише за наявності вини особи, яка її завдала (ч. 1 ст. 1167 ЦК), у формі як умислу, так і необережності. Необхідність врахування вини закріплюється також у законах України "Про інформацію" (ст.49), "Про туризм" (ст. 33) та інших.

Особа звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання завдана не з її вини. Це є наслідком дії в цивільному законодавстві презумпції (припущення) винуватості, сутність якої полягає в тому, що особа, яка завдала шкоди, вважається винною в цьому до тих пір, поки не доведе відсутність своєї вини. Якщо у процесі дослідження всіх матеріалів справи не вдасться спростувати цю презумпцію, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У ч. 2 ст. 1167 ЦК встановлюються випадки так званої безвинної відповідальності органу державної влади, органу влади [3].

Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи за завдану ними моральну шкоду, а саме:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, як правило, відшкодовується одноразово, але у випадках, встановлених договором або законом, платежі по її , відшкодуванню можуть мати періодичний характер.

ЦК України не визначає розмірів відшкодування моральної шкоди. На відміну від ЦК УРСР 1963 р., у ст. 440 якого було передбачено мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди -- п'ять мінімальних розмірів заробітної плати, він не встановлює і меж розміру (мінімального та максимального) відшкодування моральної шкоди [2].

Висновки

Зобов'язання із заподіяння шкоди -- це зобов'язання, які виникають внаслідок порушення майнових чи особистих немайнових прав абсолютного характеру і мета яких -- забезпечити поновлення прав потерпілого за рахунок заподіювача шкоди або особи, відповідальної за шкоду.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави виникнення зобов'язань - це правопорушення, тобто протиправна винна поведінка заподіювача шкоди: наявність шкоди у потерпілого; протиправність поведінки заподіювача шкоди; причинний зв'язок між поведінкою заподіювача шкоди і завданою шкодою.

Цивільний кодекс України передбачає наступні види зобов'язань, що випливають з заподіяння матеріальної шкоди: відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист, відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно, відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності, відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, відшкодування шкоди, завданої особою з пороками волі, відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відшкодування ядерної шкоди

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт та в інших випадках, встановлених законом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. --1996. -- № 30. -- Ст. 141.

2. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України /Законодавство. - Режим доступу до документу.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1540-06

3. Цивільний кодекс України. Закон України від 16.01.2003 № 435-IV: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України /Законодавство. - Режим доступу до документу.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15

4. Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянам незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та суду. Закон України від 01.12.1994 №226/94-ВР: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України /Законодавство. - Режим доступу до документу.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=266%2F94-%E2%F0

5. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України /Законодавство. - Режим доступу до документу.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi ?nreg=v0004700-95

6. Про судову практику в справах по позовам про захист права приватної власності. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 22.12.1995 № 20: [Електронний ресурс] / Верховна Рада України /Законодавство. - Режим доступу до документу.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0020700-95

7. Багірова І.В.. Застосування судами законодавства України щодо відшкодування моральної шкоди: проблемні питання// Юридичний вісник України - 2009 - №33 - С. 61-66

8. Боровска І.І. Право фізичних осіб на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження життя і здоров'я людини // Право України - 2008 - № 9 - С. 58-61

9. Історія розвитку моральної шкоди та співвідношення її з іншими видами // Юридичний вісник України - 2008 - №23 - С. 19-24

10. Лікуліна. М.Н. Відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди завданої незаконними діями органів дізнання: ретроспектива і сьогодення. // Право України - 2004 - №12 - С. 109-114.

11. Симонов М.В. Випадки відшкодування моральної шкоди // Юридичний вісник України - 2009 - №31 - С. 48-54

12. Солодко Е. Моральний в ред. Поняття и порядок возмещения // Бізнес - 2009 - №8. - С. 28-32

13. Цивільне право України Академічний курс: Підручник: у 2 т./За ред. М.Я. Шевченко. Особлива частина - Х. Видав. Дім “Ін. Юре” 2008 - 408 с.

14. Цивільне право України і Підручник за зар. Ред. Панченко М.І. - к.: Знання - 2005. - 583 с. (Вища освіта ХХІ ст.)

15. Цивільне право України. Підручник у 2 кн./О.В. Дзера (керівн.авт. коп ) Д.В. Довгерт, О.В. Кузнєцова - К: Юрінком інтер - 2002 -. 458 с.

16. Цивільне право України. Підручник: У 2 т/ Борисова В.І. (кер. Авт. Коп.) Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін. - К: Юрінком інтер - 2004 -332 с.

17. Цивільне право України: Навч. посібник (За заг. ред. І.Я. Бірюкова, Ю.О.Заіка. - К: Істина - 2004 - 224 с.

18. Цивільне право України: Підручнк / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова - К.: Істина,- 2003 - 476 с.

19. Цивільне право/ за ред. О.А. Підопригори Д.В. Бобрової навч. посіб. для студ. юр. вузів. -К.: Вен тур. 1996. - 480с.

20. Ярошенко К.Б. Спеціальні випадки відповідальності за заподіяння шкоди - Х: Юрід. літ. - 2009. - 361 с.

Размещено на Allbest.ru