Основні відмінності договору найму від договору прокату

2.1 Особливості договору найму

У господарському обігу значно поширені відносини майнового найму, зокрема такі його різновиди, як оренда та прокат. За допомогою майнового найму розширяються господарські можливості використання майна. Поряд з цим найм є засобом взаємодопомоги між громадянами і організаціями та сприяє упорядкуванню побуту громадян.

За договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату і на певний строк. Крім Цивільного кодексу України особливості укладення та виконання найму можуть бути передбачені окремим законом.

Право на передання у найм має тільки власник майна або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.

На відміну від договору купівлі продажу майно передається не у власність, а на визначений строк. Коли строк не встановлено, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. У цьому разі кожна зі сторін може відмовитися від договору в будь який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна -- за три місяці. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально визначені речі, споживча вартість яких передається поступово і які в цивільному праві називаються неспоживчими. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення строку договору або його припинення достроково зобов'язується повернути ту саму річ у натурі.

До обов'язків наймодавця належать такі [10, 92]:

* передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором;

* надати наймачеві річ у комплекті в стані, який би відповідав умовам договору і забезпечував досягнення мети найму;

* попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна наймача або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею;

* проводити за свій рахунок капітальний ремонт речі.

Обов'язки наймача такі:

* вносити плату за користування річчю щомісячно (сторони можуть визначити й інші строки внесення плати);

* перевірити в присутності наймодавця справність речі при її передачі у володіння;

* користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору; * проводити за свій рахунок поточний ремонт речі;

* усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини;

* у разі припинення договору негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була від нього одержана, і урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наймодавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за користування нею протягом трьох місяців підряд. Договір у цьому разі вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору, а також коли наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

Продукція, яка була виготовлена шляхом використання речі, передана йому в користування, с власністю наймача. Плоди і доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, також є власністю наймача.

Якщо наймач належно виконував свої обов'язки за договором найму, то після закінчення строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення нового договору найму. Умови нового договору визначаються домовленістю сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається власністю наймодавця. У разі поліпшення речі зі згоди наймодавця наймач має право відшкодування необхідних витрат користування нею. Зa відмови наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшення речі наймач мас право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

На вимогу про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також на вимогу про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік. Позовна давність щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача -- з моменту припинення договору найму [10, 93].

Поряд з терміном "майновий найм" в юридичній літературі та законодавстві широко використовують інші терміни (оренда, прокат), які за правовою природою однорідні, оскільки у цих випадках йдеться про оплатну передачу майна у тимчасове користування. Але якщо предметом договору прокату є рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізори, холодильники, посуд), то відповідно до договору оренди предметом є земля, капітальні споруди, транспортні засоби, цілісні майнові комплекси юридичних осіб, які використовуються для підприємницької діяльності.

2.2 Особливості договору прокату

Прокат -- це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Предметом прокату можуть бути індивідуально визначені рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет прокату може використовуватися також для виробничих потреб, коли ці встановлено договором.

Залежно, від предмета прокату не всі громадяни можуть бути наймачами. Так, для одержання напрокат автомобіля катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на право керування. Наймач не має права на укладення договору піднайму. Не має він і переважного права на придбання речі у разі її продажу наймодавцем.

Договір прокату є договором про приєднання. Він укладається в усній формі, але при цьому, як правило, наймодавець видає письмовий документ, наприклад квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці договори не можуть порушувати прав наймачів, визначених Цивільним кодексом України про найм [11, 345].

Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця, При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячно, а плата за прокат на місці -- за погодинним графіком.

Для відносин побутовою прокату характерне те, що при укладенні договору наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм, і ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Тим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості та надійного використання її.

Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть керуватися відповідними типовими договорами і Правилами побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користування річчю [11, 346].

Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

Висновки

договір майновий оренда прокат

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасного цивільного права - відмінність договору найму від договору прокату. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.

Договір майнового найму -- це цивільно-правовий договір, за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

З точки зору загальної характеристики цивільно-правових договорів договір найму є двостороннім, консенсуальним або реальним, оплатним.

За договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату і на певний строк. Крім Цивільного кодексу України особливості укладення та виконання найму можуть бути передбачені окремим законом.

Договір найму (оренди) належить до категорії цивільно-правових договорів про передачу майна у користування. Передача майна наймачеві не супроводжується переходом до нього права власності на це майно. Останній отримує лише право користування майном. Ця ознака відрізняє договір найму (оренди) від таких договорів, як купівля-продаж, міна, позика.

Поряд з терміном "майновий найм" в юридичній літературі та законодавстві широко використовують інші терміни (оренда, прокат), які за правовою природою однорідні, оскільки у цих випадках йдеться про оплатну передачу майна у тимчасове користування. Але якщо предметом договору прокату є рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізори, холодильники, посуд), то відповідно до договору оренди предметом є земля, капітальні споруди, транспортні засоби, цілісні майнові комплекси юридичних осіб, які використовуються для підприємницької діяльності.

Прокат -- це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 787 ЦК України). Прокат являє собою короткостроковий найм майна, при якому предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.

Договір прокату є договором про приєднання. Він укладається в усній формі, але при цьому, як правило, наймодавець видає письмовий документ, наприклад квитанцію.

Договір прокату, як і інші види договорів найму, є оплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім. Крім того, ч. 2 ст. 787 визначає договір прокату як договір приєднання. Тобто наймодавець самостійно визначає умови договору, а наймач може укласти договір прокату лише шляхом приєднання до запропонованих наймодавцем умов (ст. 634 ЦК).

Норми договору прокату, визначені наймодавцем, не можуть погіршувати становище наймача порівняно з законом. Договір прокату є публічним договором (ст. 633).

На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користування річчю.

Список використаних джерел та літератури

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -- № 30. -- Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2003. -- №№ 40--44. -- Ст. 356.

3. Цивільний кодекс України: Коментар // За заг. редакцією проф. Харитонова Є.О та доц. Калітенко О.М. - X.: ТОВ «Одіссей», 2003. -- 856 с.

4. Бойко М.Д. Правовий самозахист. - К., 2006. - С.120-124.

5. Домбругова А. Права та обов'язки сторін договору найму за новим Цивільним кодексом України // Юридичний вісник України. - 2003. - 25-32 жовтня. - С. 5-8.

6. Домбругова А. Істотні умови договору найму за новим Цивільним кодексом України // Юридичний вісник України. - 2003. - 19-24 жовтня. - С. 6-7.

7. Панченко М.І. Цивільне право України: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2005. - 583 с.

8. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва. - К., 2004. - Кн.1. - 736 с.

9. Цивільне право України: Підручник: У 2-х т. / Борисова В.І., Баранова Л.М. та інші; За заг. ред. В.І. Борисової. - К.: Хрінком Інтер, 2004. - Т.1. - 480 с.

10. Шаркова І. Правове регулювання на ринку нерухомості в Україні. - К., 2005. - С. 92-108.

11. Щвець О.О. Право користування чужим майном за цивільним законодавством України: проблемні аспекти // Держава право. - К., 2006. - вип. 32. - С. 345- 350.

Размещено на Allbest.ru