Опіка, піклування та патронат над дітьми
Історія становлення та розвитку інституту опіки та піклування в Україні. Встановлення опіки та піклування над дітьми та її припинення. Правовий статус опікунів та піклувальників. Загальні положення інституту патронату над дітьми. Договір про патронат.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.09.2012 |
| Размер файла | 70,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розділ ІІІ. Загальні положення інституту патронату над дітьми
Проблема влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, є актуальною попри ухвалення низки законів і підзаконних нормативно-правових актів, котрі мали б забезпечити їхні права та інтереси. Так, пріоритетність сімейного влаштування дітей, що залишилися без піклування батьків, визначена Конвенцією ООН про права дитини. Декілька форм сімейного їх улаштування визначено Сімейним кодексом України. Серед них законодавець передбачив і патронатну форму виховання та утримання дітей. Однак вона не знайшла розвитку чи навіть відображення ні в Законі України "Про охорону дитинства", ні в Законі "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", не передбачена й відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
ІІІ.1 Поняття та історичний розвиток інституту патронату
Патронат - альтернативна форма влаштування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, в сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) з метою сімейного виховання. Якщо проаналізувати мету, підстави застосування закріплених у Сімейному Кодексі форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, їх сутність, то можна дійти висновку, що кожна з них, хоча і спрямована на поліпшення долі дітей, проте має свої особливості. Так, від усиновлення патронат над дітьми відрізняється наступним:
усиновлення, на відміну від патронату, відносять до підстав створення сім'ї;
при усиновленні дитина приймається в сім'ю усиновлювача на правах доньки чи сина і між дитиною і усиновлювачем виникають відносини, що прирівнюються до батьківських. При патронаті батьківських прав не виникає, а дитина передається лише на виховання;
підставою виникнення усиновлення, як правило, є рішення суду, а відносини між дитиною та патронатним вихователем виникають на підставі договору між останнім і органом опіки та піклування;
патронат, на відміну від усиновлення, припиняється при досягненні дитиною повноліття;
патронатний вихователь, на відміну від усиновлювача, отримує плату за виховання;
між патронатним вихователем і дитиною не виникає аліментних зобов'язань, як це відбувається при усиновленні;
патронат не є перешкодою для усиновлення дитини, і навпаки, усиновлення припиняє змогу встановлення патронату.
Від опіки та піклування патронат над дітьми відрізняється наступним:
патронатний вихователь отримує, на відміну від опікуна (піклувальника), плату за виконання своїх зобов'язань;
між дитиною і патронатним вихователем складаються тісніші зв'язки, ніж між дитиною і піклувальником чи опікуном;
опікун - законний представник дитини у всіх правовідносинах, а патронатний вихователь - лише у сфері процесуальних відносин. [ІІ, 4, с.227]
Патронат як форма виховання сиріт в чужих сім'ях відомий і має досить широке застосування в зарубіжних країнах. У свій час патронат застосовувався також у царській Росії.
Так, у другій половині XVIII ст. сиріт і підкинутих дітей почали віддавати в сільські сім'ї для відгодівлі за встановлену винагороду. Так, виник патронат, який називався в той час "патронаж", який розглядався його дослідниками як звичайний народний промисел подібно кустарному і т.д. Якщо промисел переставав приносити дохід і утримання дитини було невигідним, вихованця повертали як непотрібну річ.
Патронат у тому вигляді, в якому він був організований в царській Росії, був ліквідований після Жовтневого перевороту 1917 року. В перші роки після перевороту на розвиток інституту патронату негативно вплинула теорія відмирання сім'ї при соціалізмі. Так, I Всеросійський з'їзд діячів з охорони дитинства (2-8 лютого 1919 року) виступив проти сімейного патронату як проти інституту, "вмираючого разом з руйнуванням індивідуальної сім'ї". Але вже на Всеросійському з'їзді з охорони дитинства (1923 р.) і Всеукраїнському з'їзді (1924р.) було поставлено питання про створення патронату для новонароджених. Резолюції цих з'їздів визнавали бажаним введення патронату в якості тимчасового заходу з передачею невеликої кількості грудних дітей в робочі сім'ї при умові регулярного нагляду за правильним вихованням дитини. Патронат отримав широке розповсюдження і з часом був врегульований законодавством. [І, 3, ст.237].
Найбільш поширеним патронат став у повоєнні роки, коли з'явилася нова хвиля бездоглядних дітей та дітей-сиріт, які потребували піклування, а держава неспроможна була охопити їх дитячими закладами. Але з часом інститут патронату починає зникати.
На даному етапі розвитку суспільства в Україні патронат може стати діючою формою входження дітей в сім'ї. тисячі дітей в Україні живуть і виховуються державою в дитячих закладах, де утримання дитини далеко не відповідає міжнародним стандартам. Зобов'язання по опіці виконують безплатно, і часто опікуни дають на утримання підопічних свої особисті збереження, не будучи юридично зобов'язаними. Певну користь може принести досвід деяких європейських держав, оскільки цей відомий, але забутий інститут сімейного права сьогодні став широко застосовуватися в житті зарубіжних країн.
ІІІ.2 Договір про патронат як підстава влаштування дитини
Відповідно до чинного законодавства України, за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття. [І, 3, ст.252]. Сторонами договору про патронат є, з одного боку, орган опіки та піклування, а з другого - патронатний вихователь.
За термінологією договір про патронат над дітьми має багато спільного з цивільно-правовим договором. У ньому застосовуються такі цивільно-правові категорії як: договір; сторони; оплатність; двосторонність тощо. Але за своєю правовою природою цей договір не є цивільно-правовим і на нього не можуть поширюватися положення зобов'язального права, тому що:
по-перше, предметом цього договору є діяльність, пов'язана з вихованням та утриманням дітей, що є сферою регулювання сімейного права;
по-друге, за невиконання умов договору не встановлена цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування збитків чи інших майнових санкцій;
по-третє, патронатний вихователь за своїм правовим статусом прирівнюється до опікуна (піклувальника) дитини, права та обов'язки якого встановлено не умовами договору, а нормами сімейного чи адміністративного законодавства. Свою специфіку має і стадія підготовки такого договору. Перед укладанням договору про патронат над дітьми орган опіки та піклування повинен переконатися, що передачею дитини у сім'ю патронатного вихователя буде досягнуто основної мети договору - одержання дитиною належного виховання, утримання, захисту належних їй особистих і майнових прав, охорони інших її інтересів. Тому перед тим, як підписати договір, потрібно ретельно обстежити побутові умови і стан здоров'я членів сім'ї патронатного вихователя, вивчити моральний клімат, що склався в сім'ї. [ІІ, 5, с.274] Така перевірка повинна бути підтверджена актом перевірки умов життя майбутнього патронатного вихователя захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, яка потребує патронатного виховання. Слід зауважити, що лише згода дитини поставить остаточну крапку при укладенні договору про патронат.
Обов'язком органу опіки та піклування є своєчасна плата за виховання дитини. Розмір такої плати встановлюється за домовленістю сторін при укладанні договору про патронат. Спеціального законодавчого акта, який би регулював порядок встановлення розміру такої плати поки що немає, хоча було б доцільним встановити певні параметри, в межах яких орган опіки та піклування міг би домовитись з майбутнім патронатним вихователем щодо плати за виховання дитини.
Укладення договору про патронат не звільняє посадових осіб від обов'язку надавати інформацію про наявність дитини, яка може бути усиновлена. Договір про патронат не є перешкодою для усиновлення дитини. У свою чергу, усиновлення дитини є підставою для припинення цього договору.
Договір про патронат - це відплатний цивільно-правовий договір. Плата за виконання патронатним вихователем своїх обов'язків за договором має бути, як правило, щомісячною. Розмір плати має визначатися у договорі з урахуванням віку, стану здоров'я дитини та інших обставин, які мають істотне значення. Однак плата за виховання, обслуговування дитини, тобто за виконану роботу та надані послуги, і кошти на утримання дитини - це різні речі.
У разі досягнення дитиною повноліття договір про патронат припиняється у зв'язку із досягненням своєї мети, тобто в зв'язку з його виконанням. Договір про патронат припиняється у разі появи матері, батька і повернення їм дитини. Договір буде припинений у разі смерті патронатного вихователя. Оскільки цей договір нерозривно пов'язаний з конкретною особою, він має особистий характер, тому тут правонаступництво неможливе. Якщо патронатним вихователем була записана у договорі лише дружина, а фактично обов'язки здійснювалися не лише нею, а й її чоловіком, смерть дружини не є підставою для припинення договору. Однак чоловікові доведеться зініціювати внесення до тексту договору відповідних змін, інакше він може зіткнутися з цілою низкою проблем.
Орган опіки та піклування має право вимагати розірвання договору, якщо вихователь несумлінно ставиться до виконання своїх обов'язків або якщо у його сім'ї хтось захворів на тяжку інфекційну хворобу і це становить небезпеку для здоров'я дитини. За позовом органу опіки та піклування договір може бути розірвано і тоді, коли між дитиною та вихователем склалися такі стосунки, які виключають можливість спільного проживання та належного виховання дитини. [І, 3, ст.250].
У законодавстві виділяють такі права патронатного вихователя щодо дитини:
патронатний вихователь має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;
патронатний вихователь має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
Окрім прав, прописані також обов'язки щодо дитини:
забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень. [І, 3, ст.255].
Окрім прав та обов'язків правовий статус патронатного вихователя включає і відповідальність патронатного вихователя за поведінку підопічних дітей. В юридичній літературі неодноразово піднімалося питання про те, чи в однаковій мірі відповідальні батьки та патронатні вихователі за поведінку дітей, які знаходяться під патронатом. Особи, які здійснюють нагляд за неповнолітніми, несуть відповідальність за поведінку дітей в тій самій мірі, що і батьки. Відповідальність осіб, які здійснюють нагляд за дітьми, випливає з їх обов'язків нагляду за дітьми. "тому їх відповідальність повинна мати місце лише за умови будь-якої вини з їх сторони в неналежному виконанні цього обов'язку". Батьки відповідають за шкоду, завдану неповнолітнім "безвідносно до того, чи винні вони в нездійсненні нагляду". Піклувальники, патронатні вихователі повинні відповідати за вину в нездійсненні за дітьми. Проте обов'язком патронатного вихователя є, насамперед, виховання дитини. Виходячи з цього, відповідальність за шкоду, завдану неповнолітніми дітьми, які перебувають під патронатом, покладається на патронатного вихователя у тій самій мірі, що і на батьків. [ІІ, 3, с.183-185.]
Таким чином договір про патронат відіграє важливе значення у відносинах дитини з патронатними вихователями, тобто чітко визначає права й обов'язки сторін і ставить у однакові умови.
Висновок
Нині в Україні існує досить розгалужена система влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків, що передбачає як влаштування дітей до сім'ї, так і до державних навчально-виховних закладів. Метою цього є виховання позбавлених батьківського піклування дітей, захист їх особистих та майнових прав. Чинне законодавство України передбачає такі форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення (удочеріння); опіка (піклування) та патронат над дітьми.
Незважаючи на прийняття нового Сімейного кодексу України інститут опіки та піклування не позбувся ряду недоліків, про що свідчать непоодинокі випадки незаконного відчуження житла та майна дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. До того ж близькі дитині люди змушені віддавати її до державного інтернатного закладу, за браком коштів, оскільки опіка ґрунтується на добровільних засадах, і опікунські обов'язки виконуються безоплатно.
Слід зазначити, що перебування дитини на повному державному утриманні потребує значно більших сум, ніж призначення допомоги опікуну. Матеріальне підтримання даного інституту розвантажило б державні інтернатні заклади.
Багато суперечностей виникає при застосуванні правових норм внаслідок не досить чіткого формулювання як в Конституції України, так й у інших нормативно-правових актах поняття "діти, позбавлені батьківського піклування", оскільки останнє немає однозначного тлумачення. Так, для позбавлення батьківських прав законодавством передбачено судовий порядок та постановлення відповідного судового рішення, згідно з яким дитина вважається позбавленою батьківського піклування. Тоді логічним є питання: чи підпадають під цей статус діти, які фактично позбавлені батьківського піклування, але рішення суду про позбавлення батьківських праві їх батьків немає або взагалі в їх долю ще не втрутилося суспільство.
Позитивним в новому Сімейному кодексі стало введення інституту патронату над дітьми, який був поширений у повоєнні роки в УРСР. З відродженням даного інституту кількість безпритульних дітей, звичайно, зменшиться.
Поки що державна система опіки та піклування в Україні не відповідає реаліям сьогодення та не забезпечує в повному обсязі гарантій прав дитини відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Тому чинне законодавство України потребує значного удосконалення в частині забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімейним утриманням та вихованням.
Використана література
І. Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком Інтер, 1999р.
2. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року. - К.: "Ін Юре" 2001р.
3. Сімейний Кодекс України від 10 січня 2002 року. - К.: Парламентське видавництво, 2005р.
4. Цивільний Кодекс України від 1 січня 2004 року. - К.: Школа, 2003р.
5. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001р.
6. Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування від 7 жовтня 2004 року, затверджене Міністерством освіти і науки України, Міністерством у справах сім'ї, дітей та молоді // Офіційний вісник України. 2004р.
7. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року // Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів у 2 книгах: книга 2. К.: Юрінком Інтер. - 1998р.
8. Правила опіки та піклування від 26 травня 1999 року, затверджені Державним Комітетом у справах сім'ї та молоді України, Міністерством Освіти України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством праці та соціальної політики України // Закон і бізнес. - 1999р.
ІІ. Основна література:
1. Гребенюк В.М. Договори про правову допомогу. - Юридична енциклопедія. - Том 2. - К.: Українська енциклопедія. - 1999р.
2. Карпенко О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового реформування // Право України. - 2001р.
3. Логвінова М.В. Відповідальність піклувальників за поведінку підопічних дітей // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні: матеріали Всеукраїнської міжвузівської наукової конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 року). - Івано-Франківськ, 2006р.
4. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України/ За ред. Ю.С. Червоного. К.: - Істина, 2003р.
5. Рудалєва Л.В. Функції органів опіки та піклування за новим Сімейним Кодексом України. // Юридичний вісник України. - 2003р.
6. Стасюк Г. Охорона дітей, позбавлених батьківського піклування, в історичному розвитку // Право України. - 2005р.
7. Цивільне право України: Підручник: у 2 книгах. Книга 1/ О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2002р.
ІІІ. Додаткова література
1. Газета "Україна молода" від 17 червня 2008р.
2. Львівська газета від 8 жовтня 2008р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Встановлення опіки та піклування над дітьми. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Права та обов’язки опікунів та піклувальників. Припинення опіки та піклування над дітьми. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 14.05.2011Особи, які можуть бути усиновлені та усиновлювачами. Поняття і значення опіки та піклування у сімейному праві. Умови усиновлення та порядок його здійснення. Права та обов’язки суб’єктів правовідносин з опіки та піклування. Поняття патронату над дітьми.
курсовая работа [78,4 K], добавлен 17.02.2015Поняття опіки і піклування, здатність своїми діями набувати цивільних прав та приймати на себе обов'язки. Органи, які вирішують питання про призначення опіки та піклування. Права і обов'язки опікунів та піклувальників, розпоряджання майном підопічних.
реферат [20,1 K], добавлен 29.05.2010Теоретичні аспекти дослідження опіки та піклування. Основні підстави звільнення опікуна та піклувальника від виконання їх обов'язків. Процедура припинення опіки. Сутність інститутів опіки та їх законодавче забезпечення. Проблеми та шляхи їх вирішення.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 19.05.2014Поняття опіки та піклування над дитиною, порядок їх встановлення. Установи і місця тимчасового влаштування неповнолітніх. Право працівників на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів для вирішення колективних трудових спорів.
контрольная работа [23,0 K], добавлен 25.05.2016Поняття патронату, його правова сутність і законодавча основа в сімейному законодавстві України. Характеристика та порядок укладання договору про патронат, його основні елементи та значення. Процес забезпечення прав дитини згідно сімейного законодавства.
курсовая работа [36,1 K], добавлен 14.01.2010Законодавче визначення засад шлюбу, особистих немайнових та майнових обов'язків подружжя, прав і обов'язків батьків та дітей, усиновителів та усиновлених, інших членів сім'ї, родичів. Регулювання питань опіки й піклування над дітьми, шлюбних відносин.
реферат [22,3 K], добавлен 29.05.2010Право на усиновлення як форма особистого влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування. Правові наслідки усиновлення та особливості розгляду даної категорії справ. Нагляд за дітьми, усиновленими іноземцями. Порядок здійснення усиновлення.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 19.10.2012Проблеми впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ поліцейського піклування щодо неповнолітніх осіб, зміст та порядкові застосування правового заходу. Використання психологічних прийомів для збереження психоемоційного здоров’я підлітка.
статья [20,7 K], добавлен 14.08.2017Сімейні правовідносини та правове регулювання розірвання шлюбу з іноземним елементом. Колізійні питання укладення шлюбу та проблеми визначення походження дитини, опіки і піклування. Визнання в Україні актів цивільного стану за законами іноземних держав.
контрольная работа [33,9 K], добавлен 01.05.2009
