Виборче право України

Голосування проводиться в день виборів із 8-ї до 20-ї години без перерви. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворено ці дільниці.

Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію.

Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за сім днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць - не пізніше останнього дня перед днем виборів.

Голосування відбувається у спеціально обладнаних приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таємного голосування та визначаються місця видання виборчих бюлетенів.

Виборчий бюлетень - виборчий документ установленої форми для таємного голосування. Значення цього виборчого документа - надзвичайно важливе: адже бюлетень, заповнений виборцем, є первинним документом, на підставі якого здійснюється підрахунок голосів, а потім установлюються результати виборів у цілому.

Підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування розгляньмо на прикладі виборів народних депутатів України.

Так, підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться в тім же приміщенні, де відбувалося голосування, починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується лише після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

Протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці та інші документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній територіальній виборчій комісії на її засіданні. Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях і повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку зі спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу.

Встановлення результатів виборів. Протокол про підсумки голосування на виборах народних депутатів України територіальна виборча комісія невідкладно надсилає до Центральної виборчої комісії, яка на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних виборчих комісій про підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих округів і протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на 15-й день з дня виборів установлює результати виборів депутатів, про що складає протокол.

При цьому депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій (блоків), у послідовності.

Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами від партій (блоків), відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).

Офіційним оприлюдненням результатів виборів депутатів та реєстрацією депутатів завершується виборчий процес. Зокрема, порядок офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України встановлюється в ст. 78 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Він передбачає, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їхніх прізвища, імені, по батькові, року народження, професії, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

Заміщення депутатів, обраних по виборчим спискам партій (блоків), у разі їх вибуття, тобто дострокового припинення їх повноважень, відбувається за схемою: вакантний депутатський мандат отримує кандидат у депутати з виборчого списку відповідної партії (блоку) за черговістю. Черговість означає, що депутат, який вибув, заміщується кандидатом у депутати, порядковий номер якого у виборчому списку партії (блоку) є наступним після останнього порядкового номера кандидата, обраного депутатом за цим виборчим списком.

Наприклад, до виборчого списку партії (блоку) включено 78 кандидатів. Після встановлення результатів виборів депутатів у багатомандатному окрузі виборчий список партії (блоку) отримав 44 депутатські мандати, відповідно, депутатами було визнано кандидатів, чиї порядкові номери в цьому списку були від 1 по 44. У разі вибуття одного з депутатів обраним депутатом за рішенням Центральної виборчої комісії визнається кандидат, чий порядковий номер у списку - 45-й.

Висновки

Отже, в цій роботі розглядалися такі питання, як: види, функції та поняття виборів, виборчі системи, виборче право та виборчий процесс в Україні.

Підібґємо підсумки:

Вибори - це форма безпосереднього народовладдя, яка полягає у народному волевиявленні через голосування з метою формування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Види виборів:

1. Парламентські, президентські та місцеві.

2. Залежно від підстав проведення вибори можуть бути черговими, позачерговими (достроковими), повторними, проміжними.

3. Прямі та непрямі.

Виборче право в юридичній літературі інтерпретується в двох значеннях - об'єктивному і суб'єктивному.

Конституція України (ст. 71) закріпила такі принципи суб'єктивного виборчого права: принцип вільних виборів; принципи загального, рівного і прямого виборчого права; принцип таємного голосування.

Термін «виборча система» в науці конституційного права також використовується у двох значеннях - широкому і вузькому.

У широкому значенні під виборчою системою розуміють систему суспільних відносин, які складаються з виборами органів публічної влади та визначають порядок їх формування. Ці відносини регулюються конституційно-правовими нормами, які в сукупності утворюють конституційно-правовий інститут виборчого права.

Виборча система у вузькому значенні - це певний спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб. При цьому виокремлюють три основні види виборчих систем, які різняться порядком установлення результатів голосування:

- система більшості - мажоритарна (базується на принципі: обраним вважається кандидат, який отримав установлену більшість голосів виборців на виборчому окрузі, в якому він балотувався, або в цілому по країні (у разі президентських виборів), в Україні застосовується на президентських і місцевих виборах);

- система пропорційного представництва - пропорційна (передбачає такий порядок визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, що виставили своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється відповідно до кількості отриманих ними голосів, в Україні буде запроваджена з 1 жовтня 2005 р. на парламентських і місцевих виборах);

- змішана система - пропорційно-мажоритарна (заснована на поєднанні елементів мажоритарної та пропорційної систем: наприклад, частина депутатів обирається за однією системою, частина - за іншою).

Виборчий процес - урегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їхніх колективів і груп (суб'єктів виборчого процесу) з підготування і проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

Суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів, зокрема:

* виборці;

* зареєстровані кандидати в депутати, кандидати на пост Президента України, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;

* уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів;

* виборчі комісії - спеціально утворені виборчі органи;

* органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

* партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кандидатів.

Посилання на джерела

1. Государственное право Германии: В 2 т.~ Т. 1.- М.: Ин-т государства и права РАН, 1994.-С. 121.

2. Кравченко В. В. К77 Конституційне право України: Навчальний посібник.-Вид. 3-тє, виправл. та доповн.- К.: Атіка, 2004- 512 с. ISBN 966-326-063-7 - С. 173 - 220.

3. Виборче право України. Навчальний посібник / За ред.. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук. - К.: Парламентське вид-во, 2003.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р., зі змін., внес. Законом України від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141; 2005. - № 2. - Ст.44.

2. Закон України „Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 36. - Ст.448.

3. Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 р. № 1665-ІV в ред. Закону від 7 липня 2005 р. № 2777-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 38-39. - Ст.449.

4. Закон України „Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. № 474-XIV в ред. Закону від 18 березня 2004 р. № 1630-ІV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 20-21. - Ст.291.

5. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. № 1667-ІV (із змінами, внес. Законом від 21 грудня 2005 р. № 3253-ІV) // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 30-31. - Ст.382; Голос України. - 2005. - № 244. - 23 грудня.

6. Виборче право України: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук. - К.: Парламентське вид-во, 2003.

7. Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Наук.-практ. посібник / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. - Х.: Харків юридичний, 2006.

8. Законодавство про вибори народних депутатів України: Наук.-практ. посібник / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. - Х.: Одіссей, 2006.

9. Законодавство про вибори Президента України: Наук.-практ. посібник / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. - Х.: Одіссей, 2004.

10. Ковальчук О. Стадії виборчого процесу в Україні // Вісник Луганського інституту внутр. справ МВС України. - 2001. - № 2. - С.89-97.

11. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. - 6-е вид. - К.: Атіка, 2007.

12. Марцеляк О.В. Вибори народних депутатів України: Навч. посібник. - Х.: ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС, 2007.

13. Марцеляк О.В. Джерела виборчого права: порівняльно-правовий аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 35. - С.7-15.

14. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Актуальні проблеми правового регулювання участі органів внутрішніх справ у забезпеченні виборчого процесу в Україні // Вибори Президента України - 2004: проблеми теорії і практики. - Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 9-10 червня 2005 р. - К.: Атіка, 2005. - С.207-211.

Размещено на Allbest.ru