Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід

Характеристика розточувального інструменту. Визначення патентоспроможності корисної моделі – борштанга. Розробка матеріалів заявки на видачу патенту. Продаж ліцензії на використання винаходу та розрахунок її вартості. Договір про передачу права на патент.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 04.11.2011
Размер файла 130,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3.1.2 Індекс рубрики міжнародної патентної класифікації

Міжнародна патентна класифікація - результат міжнародної співпраці патентних відомств багатьох держав. Вона базується на Страсбурзькій угоді 1972 р., підготовленій Міжнародним Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

МПК дозволяє здійснити уніфіковану в міжнародному масштабі класифікацію патентів на винаходи (корисні моделі), включаючи опубліковані заявки. На основі МПК індексується, комплектується і систематизується патентна документація більшості країн світу.

Щоб па кожному етапі свого застосування МПК відповідала існуючому рівню розвитку техніки, вона зазнає в рамках ВОІВ періодичного перегляду (один раз па п'ять років). Перша редакція МПК діяла з 1 січня 1968 р. до 30 червня 1974 р. Нині діє восьма редакція. Незважаючи на те, що МПК періодично переглядається, її структура і принцип побудови незмінні: вона залишається ієрархічною класифікацією.

МПК охоплює усі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Виходячи з цього, класифікаційна схема поділена на 8 розділів, що містять приблизно 67 000 рубрик. Кожна рубрика визначається індексом, який складається з літер латинського алфавіту та арабських цифр.

Розділи позначаються великими літерами латинського алфавіту:

А «Задоволення життєвих потреб людини»;

В «Різні технологічні процеси; транспортування»;

С «Хімія; металургія»;

D «Текстиль; папір»;

Е «Будівництво; гірнича справа»;

F «Механіка; освітлення, опалювання; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси; вибухові роботи»;

G «Фізика»;

Н «Електрика».

Розділи, в свою чергу, поділяються на класи. Подальше подрібнення здійснюється в напрямі диференціації тематики класу за принципом ієрархічного підпорядкування на підкласи, які позначаються також великими латинськими літерами. Підкласи в свою чергу складаються з груп та підгруп.

Повний класифікаційний індекс складається з комбінації символів, що використовуються для позначення розділу, класу, підкласу і основної групи або підгрупи.

Наприклад, індекс В 23 В 29/02 означає:

Розділ В - Різні технологічні процеси.

Клас В 23 - Металоріжучі станки; способи та пристрої для обробки металів, що не віднесене до других класів.

Підклас В 23 В - токарна обробка, свердління.

Група В 23 В 29/00 - ріжучі інструменти.

В 23 В 29/02 - борштанги.

МПК побудована на двох принципах: предметно-тематичному (галузевому) і функціональному. Функціональний підхід поділяє винаходи відповідно до їх суті, а галузевий - відповідно до можливої галузі їх застосування. Відсутність єдності в структурі МПК призводить до можливих змін на всіх рівнях класифікації.

Індекс рубрики МПК, до якої належить винахід, визначається внаслідок класифікації винаходу за правилами, встановленими Вступом до МПК. Основою для вибору рубрики МПК є формула винаходу. Якщо формула містить групу винаходів, що належать до різних рубрик МПК, встановлюються індекси всіх цих рубрик [16].

Правильна класифікація технічної суті винаходу може бути здійснена тільки при реалізації системного підходу і виконанні наступних послідовних дій: вибір найбільш відповідного розділу, потім класу, підкласу і, нарешті, основної групи або в ЇЇ межах найбільш відповідної підгрупи, обсяг якої буде достатній, щоб охопити всі найважливіші особливості технічної суті об'єкта, що розглядається.

Як альтернатива, група може бути знайдена за допомогою Алфавітно-предметного покажчика до Класифікації. У цьому випадку для підтвердження правильності знаходження групи необхідно уточнити обсяг рубрик, що стоять вище.

В Україні здійснений переклад з англійської мови на українську і виданий «Покажчик ключових термінів» («Catchword Index»), призначений для того, щоб вказати розділ (розділи), в якому(их) найбільш ймовірно знаходиться об'єкт винаходу, що заявляється.

Даний Покажчик ні в якому разі не замінює МПК і не вносить ніяких поправок до змісту будь-якого її розділу. Його завдання полягає в паданні додаткової допомоги під час використання МПК. Крім свого основного призначення, україномовний варіант Покажчика є одним з елементів української науково-технічної термінологічної бази, яка повинна застосовуватися в матеріалах заявки і забезпечувати єдність термінології в діловодстві відносно заявок на об'єкти промислової власності [17].

3.1.3 Назва винаходу

Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики МПК.

Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.

Винятки складають:

* назви, які не вживаються в однині;

* назви винаходів, що стосуються хімічних сполук, охоплених загальною структурною формулою.

Нарівні з нормативними вимогами потрібно враховувати напрацьовані практикою (які не суперечать нормативам) рекомендації до формулювання назви винаходу.

Назва повинна відповідати об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина) і бути родовою ознакою відносно до інших суттєвих ознак, що складають формулу винаходу.

Назва повинна відповідати прототипу винаходу (може бути використане узагальнене поняття).

Назва повинна відповідати суті винаходу. Це випливає з вимоги пропорційності. Зокрема, назва винаходу (поняття, що визначається) повинна відповідати змісту винаходу (визначальне поняття). У тому випадку, коли всі ознаки, що відрізняють винахід, стосуються тільки одного вузла, патент необхідно отримувати на цей вузол, називаючи винахід найменуванням цього вузла.

4. Назва винаходу не повинна містити:

вказівки на технічний результат, що утримується при використанні винаходу;

вказівки на явища, що відбуваються при його здійсненні, а також механізм процесу.

У назві винаходу повинна використовуватися оповідна, без інверсій, черговість слів.

Назва може бути виражена термінологічно або функціонально (описово).

а) Термінологічні назви. Назва у вигляді терміна, може бути використана, коли цей «термін» увійшов до словників понять і термінів, енциклопедичних словників, політехнічних словників, тлумачних словників (основні терміни) по окремих галузях. У разі використання широких, багатозначних термінів як назв (наприклад, машина, комбайн, прилад, сепаратор, подрібнювач і т. ін.) - останні конкретизуються.

б) Описові (функціональні) назви. Описові назви застосовуються тоді, коли відсутня відповідна термінологічна назва або така назва є маловживаною.

7. Назва винаходу повинна бути точною, конкретною і короткою. Точність назви винаходу означає, що вона повинна відповідати певному об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина і т. ін.).

Вимога конкретності назви винаходу означає, що в ній повинна міститися вказівка на найближчий вид тих об'єктів, до яких належить винахід. Тому не треба давати винаходу назви цілих галузей техніки.

З метою забезпечення одноманітності не заведено називати при стрій - системою, спосіб - методом і т. ін., крім тих випадків, коли це необхідно відповідно до термінології, існуючої в певній галузі техніки.

Назва винаходу, що відноситься до застосування відомого об'єкта, є назвою об'єкта, що виражає нове призначення цього відомого об'єкта.

Розглядуємий винахід названо - борштанга, що співпадає з назвою розділу у МПК. Борштанга - це метало ріжучий інструмент який використовують в машинобудуванні для обробки циліндричних отворів розточуванням. Саме таким є запропонований винахід.

3.1.4 Галузь техніки, до якої належить винахід

У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід, а також, у разі необхідності, галузь застосування винаходу (корисної моделі).

Призначення цього розділу полягає в тому, щоб разом з назвою винаходу давати достатню інформацію про галузь техніки того роду об'єктів, до якого належить винахід, що заявляється.

Допускається зазначення кількох галузей техніки, до яких належить винахід. Однак не треба застосовувати зворот «і в інших галузях техніки», бо він не має певного значення.

При викладі розділу зазначаються лише ті галузі або об'єкти, в яких винахід дійсно може бути використаний. Підтвердженням служать конкретні дані про можливість використання або конкретні приклади виконання, наведені в розділі опису «Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі)».

Доцільно звертати увагу па відповідність змісту даного розділу названим класифікаційним рубрикам МПК.

Стосовно борштанги галузь техніки запишемо наступним чино: “Винахід відноситься до машинобудування і може бути використаний для обробки різанням циліндричних отворів”.

3.1.5 Рівень техніки

Даний розділ опису обґрунтовує те твердження, що жодне з відомих джерел (патентних або інших) не містить засіб того ж призначення, що дозволяє отримати необхідний технічний результат.

У розділі «Рівень техніки» наводять дані про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі), (прототипу).

Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того ж призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу (корисної моделі) і характеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі).

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

Для оцінки рівня техніки і знаходження аналогів винаходу бажано провести патентні дослідження згідно зі стандартом України ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення і порядок проведення» [8].

Для того, щоб дати повну характеристику стану тієї проблеми, на вирішення якої спрямований винахід, самому автору або патентознавцю необхідно виділити:

* галузь техніки;

* рівень техніки, з якого вибирається інформація про аналоги і найближчий аналог (прототип).

При визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелі інформації, з яким будь-яка особа може ознайомитися сама або про зміст якого її може бути повідомлено законним шляхом до дати пріоритету винаходу. Через це до аналогів не можуть бути віднесені засоби, розкриті в заявці, поданій, наприклад, тим же заявником, але не опублікованій на дату пріоритету винаходу, що заявляється, або в інших джерелах інформації, що не підлягають відкритій публікації (звіт про науково-дослідну роботу або конструкторська документація, що не знаходиться в органах науково-технічної інформації).

Необхідно ще раз підкреслити, що відомий засіб належить до аналога, якщо він має те саме призначення, що і винахід, який заявляється. Єдність призначення аналога і винаходу встановлюється виходячи з функції, що виконується ними з урахуванням галузі застосування винаходу, що заявляється. Оскільки суть аналогів одного призначення може бути різною, для опису відбираються лише об'єкти, подібні за сукупністю суттєвих ознак винаходу. При цьому мається на увазі, що технічна суть аналога обумовлюється, зокрема, принципом роботи (дії) і визначається тією сукупністю технічних засобів (ознак), які використовуються для досягнення визначеного заявником технічного результату.

Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога (прототипу) одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості прототипу, обумовлені його ознаками, характер виявлення цих властивостей в умовах використання, для яких створюється винахід, і показати неможливість досягнення цими властивостями очікуваного технічного результату. Це дозволить конкретизувати властивості заявленого об'єкта винаходу шляхом логічного зв'язку властивостей з ознаками, що характеризують об'єкт.

Характеристика прототипу, тобто аналога, найбільш близького до винаходу за сукупністю суттєвих ознак, включає наведення всіх суттєвих ознак, спільних з сукупністю суттєвих ознак винаходу. Після характеристики прототипу наводяться бібліографічні дані джерела інформації, де він описаний.

В описі борштанги проаналізувавши об'єкти аналоги і прототип запишемо наступне. Відомі дворізцеві борштанги різці в яких зміщенні один щодо одного в осьовому напрямку на довжину що перевищує довжину оброблюваного отвору [18]. Це приводить до значного збільшення довжини борштанги і внаслідок цього до втрати жорсткості, виникнення вібрацій та погіршення якості розточування отворів. Відомі також дворізцеві борштанги в яких чорновий і чистовий різці встановлені під кутом 1800 один щодо іншого. Чорновий різець розташовується на 1-2 мм попереду чистового. Недоліком таких борштанг є взаємний вплив різців один на одного, так як в процесі різання на борштангу діє система сил одночасно від обох різців, що призводить до погіршення точності оброблюваного отвору.

Найбільш близьким аналогом борштанги, що заявляється, обраним як прототип, є борштанга, чорновий і чистовий різці якої зміщені в осьовому напрямку один відносного іншого на незначну відстань, і при цьому чистовий різець установлений під таким кутом до чорнового, при якому рівнодіюча зусиль і чорнового різця перпендикулярна площині, що проходить через вершину різця і вісь оброблюваного отвору [19]. З метою підвищення точності обробки і зниження впливу технологічної спадковості попередньої операції державка чистового різця виконана східчастою з вибірками на консольній частині і з прямокутним поперечним перерізом.

Недоліком відомої борштанги є те, що внаслідок зміни твердості оброблюваного матеріалу будуть змінюватися точність обробки отвору внаслідок підвищеної здатності чистового різця до пружної деформації. Максимальна подача інструмента обмежується висотою мікронерівностей, отриманих після обробки чистовим різцем.

3.1.6 Суть винаходу

У розділі «Суть винаходу» детально розкривають задачу, на вирішення якої спрямовано винахід (корисну модель), що заявляється, і вказують технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі).

Розкриття задачі включає:

зазначення об'єкта, який підлягає удосконаленню;

зазначення у загальному вигляді характеру удосконалень, що вносяться до об'єкта;

зазначення технічного результату, якого можна досягти при здійсненні винаходу.

Задача формулюється у такій редакції:

В основу винаходу (корисної моделі) поставлено задачу ______ (найменування об'єкта, який підлягає удосконаленню) ШЛЯХОМ ______ (зазначається характер удосконалень у загальному вигляді) забезпечити ______ (зазначається технічний результат, який досягається при використанні винаходу (корисної моделі).

В основу корисної моделі поставлено задачу - підвищення точності обробки, якості обробленої поверхні і продуктивності обробки. Поставлена задача досягається наступним шляхом: розточувальні різці в борштанзі розташовуються в такий спосіб, щоб їх вершини були виставлені на один і той же розмір обробки і зміщенні один відносно іншого в напрямку подачі на величину [20].

,

де - величина зміщення різців, мм;

- ціле число;

- подача борштанги, мм/об.

При цьому фактична відстань між нерівностями зменшиться вдвічі і висота їх значно знизиться. Дана формула придатна тільки для борштанги з протилежним розташуванням різців. Якщо ж різці встановлюються під певним кутом слід користуватись наступною формулою:

,

де - осьове зміщення різців мм, що залежить від кута між ними

і подачі , мм/об;

кут розташування різців один відносно іншого визначається за формулою

,

де - кут між векторами радіальної складової сили різання, що

діє на чорновий різець і рівнодіючої ;

,

На практиці звичайно, незалежно від оброблюваного матеріалу і режимів різання приймають кут , тому можна записати

,

де - зміщення різців у залежності від подачі з якою виконується обробка, мм.

Новизною запропонованої борштанги є можливість ступінчастого регулювання зміщення різців один відносно іншого на величину в осьовому напрямку в залежності від встановленої подачі .

Під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, розуміють виявлення нових технічних властивостей об'єкта винаходу, що обумовлені введенням до нього нових суттєвих ознак.

Названий перелік показує заявнику, що мова йде не про суспільно корисний результат, який вказувався раніше, коли умовою охороно-здатності був «позитивний ефект», і який полягав, як правило, в підвищенні продуктивності обладнання, підвищенні якості продукту тощо. Сучасними нормативними документами технічний результат трактується як та конкретна причина, що зробила можливим підвищення продуктивності обладнання або якості продукту.

Суть винаходу (корисної моделі) визначається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

У цьому ж розділі зазначають всі суттєві ознаки, що характеризують винахід (корисну модель), з виділенням ознак, які відрізняють його від прототипу, та з поділом останніх на ознаки, достатні у всіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, і ознаки, що характеризують винахід (корисну модель) лише в окремих випадках, а саме в конкретних формах виконання чи в особливих умовах його використання.

При розкритті причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю ознак винаходу і технічним результатом, якого можна досягти, необхідно показати, яким чином нові (відрізняльні) ознаки при взаємодії з відомими ознаками забезпечують виявлення нових технічних властивостей винаходу, розкрити характер виявлення цих властивостей та зазначити технічний результат як наслідок виявлення цих властивостей.

Відомості, що містяться в розділі, повинні бути достатніми для підтвердження тієї обставини, що подана сукупність суттєвих ознак забезпечує досягнення зазначеного технічного результату.

3.1.7 Перелік фігур креслень

У цьому розділі опису наводиться перелік усіх фігур графічних зображень, наводяться стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.

Фігури нумеруються арабськими цифрами. Якщо суть винаходу пояснюють інші ілюстративні матеріали (наприклад, фотографії), то необхідно дати стисле пояснення їх змісту.

Таблиці нумеруються окремо.

Посилання на ілюстрації повинні відповідати зображенням на фігурах.

За наявності лише однієї фігури, вона не нумерується. У цьому випадку посилання на ілюстрацію може бути викладене таким чином:

«На кресленні зображений загальний вигляд заявленого пристрою»;

Спосіб, що «описується, пояснюється схемою»;

Кожен елемент пристрою (вузол, деталь) може мати лише одне цифрове позначення, що відповідає позначенню на кресленні.

Наприклад: На фіг. 1 зображено схему різання борштанги, на фіг. 2, 3, 4 зображена запропонована борштанга, на фіг. 5 зображено спосіб регулювання запропонованої борштанги (додаток А).

3.1.8 Відомості про можливість здійснення винаходу

У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату. Потрібно показати, що винахід, який заявляється, може бути здійснений за допомогою описаних безпосередньо в заявці або відомих до дати пріоритету засобів.

У цьому розділі опису наводяться приклади здійснення винаходу з наведенням засобів (пристосувань, що використовуються для цього, приладів, матеріалів і т. ін.). Якщо засоби, що використовуються, не є відомими, розкривається їх виконання (склад, будова). Кількість конкретних прикладів залежить, зокрема, від виду об'єкта, що характеризується, і від ступеня узагальненості ознак, включених в формулу винаходу. Кількість прикладів повинна бути достатня для підтвердження обсягу винаходу, охарактеризованого в формулі винаходу.

3.1.9 Зміст формули винаходу

Формула винаходу (корисної моделі) - це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його (її) суттєвих ознак, які достатні для досягнення зазначеного заявником технічного результату.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі, тобто характеризувати винахід тими самими поняттями, що й опис винаходу (корисної моделі).

Ознаки винаходу (корисної моделі) в формулі викладають таким чином, щоб забезпечити можливість їх ототожнення (ідентифікації), тобто однозначного розуміння фахівцем на основі відомого рівня техніки смислового змісту понять, якими ці ознаки охарактеризовані.

3.1.10 Складання формули винаходу

Заздалегідь перед складанням формули винаходу самому автору винаходу або патентознавцю необхідно проаналізувати:

галузь техніки, до якої належить передбачуваний винахід;

рівень техніки, при цьому виділити інформацію про аналоги винаходу і найближчий аналог (прототип);

суттєві ознаки винаходу.

При складанні формули винаходу доцільно послідовно виконати ряд етапів і заповнити таблицю зіставного аналізу винаходу і прототипу (табл. 3.1).

Алгоритм формули винаходу

Незалежний пункт

До незалежного пункту формули винаходу включають загальні суттєві ознаки винаходу, кожна з яких необхідна у всіх випадках виконання чи використання винаходу, а всі разом узяті достатні для одержання технічного результату, що виявляється в усіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, що запрошується.

При складанні незалежного пункту формули слід враховувати, що сукупність суттєвих ознак, необхідних і достатніх для досягнення технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, властивих цьому об'єкту.

Обмежувальна частина:

назва винаходу - борштанга;

суттєві ознаки, спільні для об'єкта, що заявляється, і прототипу - чорновий і чистовий різці якої встановлені один щодо іншого під кутом ,

Таблиця 3.1 - Зіставний аналіз винаходу і прототипу

№ з/п

Суттєві ознаки винаходу

Суттєві ознаки прототипу

Спільні для винаходу та прототипу ознаки (відомі ознаки)

Відмінності (різниця в ознаках винаходу і прототипу)

Відрізняльні ознаки

1

2

3

4

5

6

1

Два різці

Два різці

Два різці

2

Чорновий різець

Чорновий різець

Чорновий різець

3

Чистовий різець

Чистовий різець

Чистовий різець

4

Розміщені під кутом

Розміщені під кутом

Розміщені під куутом

5

Зміщені один відносно іншого на величину

Знаходяться в одній площині

Різці зміщені один відносно іншого на величину

Різці зміщені один відносно іншого на величину

Розмежувальні слова:

«відрізняється тим, що »

Відрізняльна частина: нові ознаки, що відрізняють об'єкт від прототипу - різці зміщені один щодо іншого в осьовому напрямку на величину

,

де - осьове зміщення різців, мм;

- кут між різцями;

- подача з якою виконується обробка, мм/об.

Формулу винаходу наведено у додатку А.

3.2 Зміст інших документів, що також подаються на видачу патенту

3.2.1 Заява про видачу патенту

Заяву про видачу патенту слід подавати українською мовою. Всі необхідні розділи заяви повинні бути заповнені. У тому разі, коли відомості не можуть бути повністю розміщені за браком місця у відповідних графах, їх наводять на додатковому аркуші за тією ж формою із зазначенням у відповідній графі заяви - «див. на окремому аркуші».

Графи, що розміщені над словом «Заява» і призначені для відміток Інституту промислової власності заявником не заповнюються.

В графі, що містить прохання видати патент України, необхідно зазначити, на який з двох об'єктів промислової власності заявник просить видати патент - на винахід чи на корисну модель.

Під кодом (71) (додаток М) зазначають повне ім'я або найменування (для юридичної особи) заявника (заявників), а також його (їх) місцезнаходження. Якщо заявником є винахідник, декілька винахідників чи всі винахідники, їхнє ім'я зазначають під кодом (71), а їхні адреси наводять на звороті.

Повне ім'я або найменування іноземного заявника зазначають українською транслітерацією (літерами українського алфавіту) і поряд, у дужках, ці дані наводять мовою оригіналу. Крім того, мовою оригіналу наводять відомості стосовно місця проживання або місцезнаходження заявника (якщо це можливо).

У цьому ж розділі для заявників - юридичних осіб України зазначають код організації відповідно до Загального класифікатора підприємств та організацій (ЗКПО) або код держави, якщо заявником є фізична чи юридична особа, що проживає або має постійне місце проживання за межами України. Код держави зазначають згідно із стандартом ВОІВ двома буквами латинського алфавіту. Наприклад, Франція - FR, Україна - UA.

Якщо заявник має підстави для встановлення більш ранньої дати пріоритету, то в наступному розділі заяви і під кодами (31), (32), (33) необхідно зробити відповідну позначку або під кодом (62) навести певні відомості.

Нижче зазначають повну адресу, за якою має вестись листування між заявником та Інститутом промвласності, прізвище або найменування адресата.

Під кодом (74) наводять дані про представника у справах інтелектуальної власності, якщо заявник користується його послугами, чи довіреної особи, через яку заявник подає заявку.

Якщо заявник бажає прискорити публікацію заявки, у відповідній клітині треба зробити позначку «X».

Розділ заявки «Перелік документів, що додаються» заповнюють за допомогою позначок «X» у відповідних клітинах із зазначенням кількості примірників і аркушів документів.

Якщо право на подання заявки і одержання патенту передано автором чи роботодавцем їх правонаступнику, в графі «Підстави виникнення права на подання заявки» відповідну підставу зазначають позначкою «X». Якщо заявником є єдиний винахідник чи всі винахідники, ця графа не заповнюється.

Під кодом (72) наводять дані про винахідника (винахідників). У правій графі проставляють відповідні підписи.

Якщо винахідник (винахідники) не бажає (бажають) бути згаданим (згаданими) в публікації відомостей про заявку на патент, у наступній графі заяви слід зробити відповідний запис.

Заповнення останньої графи заяви «Підписи» обов'язкове в усіх випадках, крім одного, коли всі винахідники виступають заявниками. У цьому разі достатньо їх підписів у розділі, що має код (72).

Якщо лише один або декілька винахідників виступають заявником, їх підписи в останній графі заяви обов'язкові.

Якщо заявником виступає юридична особа, заява підписується керівником із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і скріплюється печаткою.

Якщо заявник доручив ведення справ по заявці представникові в справах інтелектуальної власності або іншій особі, останній може ставити свій підпис замість заявника.

У цій графі також проставляють дату підпису.

Якщо будь-які відомості наводять на додатковому аркуші, останній треба підписати в такому ж порядку [15].

3.2.2 Креслення та інші ілюстративні матеріали

Креслення чи інші ілюстративні матеріали подають у вигляді графічних зображень (власне креслень, графіків, схем, епюр, діаграм, осцилограм, малюнків тощо), фотографій, таблиць.

Малюнки подають у тому випадку, якщо неможливо проілюструвати опис винаходу (корисної моделі) кресленнями чи схемами. Фотографії подають як додаток до інших видів графічних матеріалів. В окремих випадках фотографи можуть бути подані як основний вид пояснюючих матеріалів.

У правому верхньому куті кожного аркуша ілюстративних матеріалів зазначають назву винаходу (корисної моделі), в правому нижньому куті - прізвище (прізвища) та ініціали винахідника (винахідників).

3.2.3 Реферат

Реферат є скороченим викладом змісту опису винаходу (корисної ), який включає:

* назву винаходу (корисної моделі);

Об'єкт винаходу: борштанга.

* характеристику галузі техніки, якої с галузь його застосування;

Галузь застосування: технологія машинобудування, зокрема обробка циліндричних отворів розточуванням.

* характеристику суті винаходу (корисної моделі) із зазначенням технічного результату, якого мають досягти.

Реферат немає юридичної сили і не визначає межі правового захисту винаходу (корисної моделі).

Суть винаходу: чорновий і чистовий різці борштанги розміщені один відносно іншого під кутом і зміщені один відносно іншого на величину

,

де - осьове зміщення різців, що залежить від кута між ними і подачі з якою виконується обробка , мм/об.

Повзун борштанги сполучений з корпусом за допомогою з'єднання “ластівчин хвіст”. Для зміщення різців в осьовому напрямку використовується кільце що має східчасту поверхню одного з торців. Для точної настройки різців використовується мікрометричний гвинт та спеціальний шаблон. Технічний результат: забезпечується зменшення шорсткості поверхні та підвищення продуктивності обробки.

Суть винаходу (корисної моделі) в рефераті характеризують шляхом такого вільного викладу формули, в якому зберігають всі суттєві ознаки винаходу (корисної моделі).

Реферат складають лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

Реферат не може містити висновки щодо позитивної якості або цінності винаходу та посилання на теоретичну можливість його застосування.

Інформацію для реферату треба брати з формули та відповідних розділів опису винаходу. Реферат не слід складати лише на основі формули винаходу, алей з урахуванням тексту опису. Реферат не може повністю повторювати пункти формули винаходу.

Середній обсяг тексту реферату повинен містити до 250 слів.

Текст реферату слід складати з окремих коротких речень і уникати складних граматичних зворотів, які мають місце у патентних формулах. Не слід вживати такі очевидні фрази, як «Даний опис стосується...», «Винахід, визначений у цьому описі...», «Цей опис належить до...».

3.3 Документи, що додаються до заявки

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки у встановленому розмірі, та документ, що підтверджує право заявника на зменшення розміру збору, якщо таке право у заявника є. Ці документи подають разом із заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки. В останньому випадку діловодство за заявкою не проводять до надходження зазначених документів.

Якщо заявку подають через представника в справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу, до заявки слід додати видане заявником доручення, що засвідчує його (її) повноваження. Якщо доручення надійшло до Відомства мовою оригіналу, до нього додають нотаріально посвідчений переклад Доручення українською мовою.

Зазначене доручення має бути підписане заявником і не потребує нотаріального свідчення. Підпис посадової особи, якщо заявником є юридична особа, має бути скріплено печаткою. Призначення представника заявника може бути відмінено самим заявником або його правонаступником шляхом подання до Установи заяви у письмовій формі.

Якщо заявник бажає скористатись правом пріоритету, він повинен протягом трьох місяців від дати подання заявки до Відомства подати заяву про пріоритет з посиланням на дату подання та номер попередньої заявки та посвідчену у встановленому порядку копію попередньої заявки в перекладі українською мовою. Якщо попередніх заявок декілька, то додають копії всіх попередніх заявок.

До заявки, за якою просять встановити пріоритет відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності і яка надійшла до Установи після закінчення 12-місячного строку від дати подання попередньої заявки, але не пізніше двох місяців після закінчення 12-місячного строку, додають документ, що підтверджує наявність незалежних від заявника обставин, які призвели до неможливості подання заявки в зазначений 12-місячний строк.

Копія попередньої заявки подається разом із конвенційною заявкою або ж протягом 3 місяців від дати надходження останньої до Установи [15].

Представлену у додатку А заявку на корисну модель “борштанга” було подано до Державного підприємства “Український інститут промислової власності” і отримано висновок про видачу деклараційного патенту на корисну модель (додаток А). Після сплати відповідного збору та державного мита було отримано деклараційний патент на корисну модель (додаток А) та опис до деклараційного патенту на корисну модель (додаток А).

4. ПРОДАЖ ЛІЦЕНЗІЙ ЯК ФОРМА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОІВ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ “БОРШТАНГА”

4.1 Аналіз доцільності продажу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)

Доцільність продажу ліцензій може бути обумовлена або неможливістю або недоцільністю за якимись причинами використання винаходу на власному виробництві. В такому випадку продаж ліцензії дозволить повернути витрати, витрачені на розробку ОГД, та отримати певний прибуток. Власником матеріальних прав на корисну модель - борштанга є Національний технічний університет “ХПІ” який немає достатньої бази для самостійного використання борштанги і отримання від цього прибутку. Тому доцільно проводити продаж ліцензій на використання корисної моделі.

Пошук партнерів являє собою найважливіше завдання на шляху здійснення продажу ліцензій після ухвалення рішення про доцільність патентування результатів науково-дослідних розробок і доцільності їхнього продажу у вигляді патентної ліцензії. Одним з підприємств України на якому, в великих обсягах, використовуються розточувальні інструменти є АОСМНПО им. Фрунзе.

4.2 Розробка договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України

Договір про передачу права на патент на винахід чи корисну модель (далі - договір) та договір про передачу права на використання винаходу чи корисної моделі (далі - ліцензійний договір) повинні бути складені в письмовій формі, підписані сторонами та зареєстровані в Держдепартаменті.

Договір має містити такі обов'язкові данні як: сторони ліцензійного договору; предмет ліцензійного договору; номер патенту; назва винаходу; обсяг прав, що передаються; вид ліцензії (виключна або невиключна); строк дії ліцензійного договору; територія дії ліцензійного договору; місцезнаходження (місце проживання) сторін.

При укладанні Договору між двома юридичними особами слід записати на основі чого укладається договір і мету укладання, наприклад: Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” іменований надалі "Ліцензіар", з одного боку, і АОСМНПО им. Фрунзе, іменоване надалі "Ліцензіат", з іншого боку, приймаючи в увагу, що:

1. Ліцензіар є власником патенту № 13672, що стосується борштанги,

2. Ліцензіат бажає придбати на умовах даного Договору ліцензію на використання корисної моделі, на яку отриманий патент № 13672, з метою виготовлення і застосування в особистому господарстві.

Після слів “домовилися про нижченаведене” викладаються умови Договору.

Перш за все визначають терміни які будуть вживатися в даному договорі, наприклад "Звітний період" - період діяльності Ліцензіата по виконанню умов даного Договору протягом кожних 3 місяців, починаючи з вступу даного Договору в силу.

Далі розглядається предмет Договору, об'єм прав та обов'язки що передаються по Договору, обсяг переданої документації, тощо.

Слід також конкретизувати яку саме і в які строки повинно бути передано технічну документацію, місце її передачі, та санкції які будуть застосовані до сторони яка порушить умови договору. Наприклад: Уся технічна документація, необхідна і достатня для виробництва продукції, передається Ліцензіаром уповноваженому представникові Ліцензіата в м. Харків, вул. Фрунзе 21, патентний відділ (адреса місця передачі) українською мовою в 2 екз., протягом 5 днів із дня вступу в силу даного Договору. Якщо Ліцензіат при передачі або протягом 1 (одного) місяця після одержання їм документації установить неповноту або неправильність отриманої їм від Ліцензіара документації, то Ліцензіар зобов'язаний протягом 3 (трьох) тижнів після надходження письмової рекламації передати відсутню документацію або виправити часткові недоліки і передати відкоректовану документацію Ліцензіату.

При укладанні договору слід обов'язково звернути увагу на зобов'язання і відповідальність яка настає в разі порушення умов договору. Ці аспекти доцільно оговорити в розділі зобов'язання і відповідальність. Сторона, що не виконала вищевказаних умов, зобов'язана цілком відшкодувати іншій стороні понесені нею в зв'язку з цим невиконанням збитки. За порушення термінів передачі технічної документації й іншої необхідної інформації у при укладанні Договору повинно бути відображено який штраф Ліцензіар сплачує Ліцензіату. Також слід оговорити розмір відшкодування збитків і Договірних штрафів, про які одна сторона може заявити через різні порушення умов даного Договору.

Також у Договорі може бути розглянуто питання технічної допомоги в освоєнні виробництва продукції по ліцензії. Наприклад це може бути надання технічної допомоги Ліцензіату в освоєнні виробництва продукції по ліцензії, а також навчання персоналу Ліцензіата методам і прийомам роботи, що відноситься до виготовлення і застосування продукції по ліцензії. Ліцензіар на прохання Ліцензіата може відряджати на підприємство Ліцензіата необхідну кількість фахівців. Слід розглянути хто сплачує усі витрати, зв'язані з відряджанням фахівців з метою надання необхідної технічної допомоги, включаючи оплату вартості залізничних квитків до місця їхнього призначення і назад, а також винагорода в залежності від кваліфікації фахівців.

Окремим розділом слід оговорити платежі що проводяться по ліцензії за надання прав, передбачених даним Договором, і за технічну документацію й іншу інформацію. Слід вказати суму та строки платежів які Ліцензіат сплачує Ліцензіару. Наприклад: сума в розмірі 10620 (десять тисяч шістсот двадцять) грн. сплачується по пред'явленню рахунка в трьох екземплярах у Укриббанк протягом 10 днів з дати вступу Договору в силу.

При укладанні ліцензійного договору слід звернути увагу на забезпечення конфіденційності Сторони повинні взяти на себе зобов'язання по збереженню конфіденційності отриманих від Ліцензіара технічної документації й інформації, що відносяться до виробництва продукції по ліцензії і спеціальній продукції. Сторони мають вжити усі необхідні міри для того, щоб запобігти повне або часткове розголошення зазначених зведень або ознайомлення з ними третіх осіб без взаємної Домовленості. З переданою документацією, інформацією повинні бути ознайомлені тільки ті особи з персоналу підприємств Ліцензіата і його партнерів по кооперації, що безпосередньо зв'язані з виробництвом продукції по ліцензії. У випадку розголошення Ліцензіатом або його партнерами по кооперації зведень, що утримуються в зазначеній документації, Ліцензіат відшкодує Ліцензіару понесені в зв'язку з цим збитки.

Далі слід оговорити захист переданих прав, наприклад що протягом усього терміну дії даного Договору Ліцензіар визнає і буде визнавати дійсність прав, що випливають з патентів Ліцензіара. Хто має підтримувати чинність патенту. Про випадки протиправного використання третіми особами винаходів, захищених патентами Ліцензіара на території, що стали відомими Ліцензіату, він негайно має повідомити Ліцензіара. У випадку якщо до Ліцензіата будуть пред'явлені претензії або позови з приводу порушення їм прав третіх осіб у зв'язку з використанням ліцензії за даним Договором Ліцензіат сповістить про це Ліцензіара. В обох випадках Ліцензіар зобов'язується врегулювати такі претензії або почати інші дії, що виключають виникнення витрат і збитків для Ліцензіата.

У Договорі слід також домовитися про виникнення непорозумінь між Ліцензіаром і Ліцензіатом з питань, передбаченим даним Договором. В такому разі сторони приймуть усі міри до врегулювання їх шляхом переговорів між собою. У випадку неможливості врегулювання зазначених суперечок шляхом переговорів вони повинні вирішуватися в Арбітражному суді України в арбітражному порядку.

Слід також розглянути термін дій договору. Договір, скажемо, може бути укладений на 10 років і набирати сили з дати його реєстрації у встановленому порядку в Українському інституті промислової власності. Кожна зі сторін має право достроково розірвати даний Договір шляхом напрямку письмового повідомлення, якщо інша сторона не виконає будь-яку умову даного Договору. Однак сторона, що не виконала свого зобов'язання, буде наданий 1 місяць для усунення порушення.

Приклад договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України наведено у додатку В.

4.3 Реєстрація договору між юридичними особами про продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання корисної моделі на території України

Договір та ліцензійний договір без реєстрації уважаються недійсними.

Дії, пов'язані з реєстрацією договору, можуть здійснювати: власник патенту; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту.

Дії, пов'язані з реєстрацією ліцензійного договору, можуть здійснювати: власник патенту або власник виключної ліцензії; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту або власника виключної ліцензії.

Для реєстрації договору (ліцензійного договору) до Держдепартаменту подають такі документи:

заяву про реєстрацію договору (ліцензійного договору) (далі - заява) - 1 прим.;

договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору) - 3 прим.;

документ про оплату послуги з реєстрації договору (ліцензійного договору);

довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені власника патенту або власника виключної ліцензії подає патентний повірений або інша довірена особа.

Заява викладається українською мовою і стосується одного договору (ліцензійного договору.

Якщо стороною (сторонами) договору є іноземна особа (іноземні особи), то в заяві здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені фізичної особи або повного офіційного найменування

юридичної особи та її місцезнаходження (місця проживання). У дужках зазначені дані відтворюються мовою оригіналу.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) подається до Держдепартаменту українською мовою. Якщо договір (ліцензійний договір) або витяг з договору(ліцензійного договору) викладений іншою мовою, то до нього додається переклад на українську мову, засвідчений нотаріально або уповноваженою особою компетентного органу.

Договір (ліцензійний договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою.

Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) засвідчуються в порядку, установленому в країні його укладання.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються на реєстрацію, несуть сторони договору (ліцензійного договору).

Документи, що подаються на реєстрацію, друкуються на окремих аркушах білого кольору форматом 210 х 297 мм, при цьому другий і наступні аркуші договору (ліцензійного договору) або витягу з договору (ліцензійного договору) нумеруються арабськими цифрами. Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Виправлення в документах не допускаються. Приклад заяви на реєстрацію ліцензійного договору наведено у додатку В.

4.4 Розрахунок вартості ліцензії

Важливість і актуальність рішення практичних проблем розрахунку ціни ліцензії при реалізації науково-технічних розробок обумовлена складністю проблем ціноутворення при комерціалізації інтелектуальної власності й неоднозначністю позицій фахівців з питань методів визначення ринкової вартості інтелектуальної власності.

4.4.1 Традиційні методи розрахунку ціни ліцензії

У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензії звичайно розуміють суму виплат покупця ліцензії («Ліцензіата») на користь продавця ліцензії («Ліцензіара»). По своїй суті процедура розрахунку ціни ліцензії являє собою оцінку інтелектуальної власності, що є об'єктом ліцензії. Таким чином, розрахунок ціни ліцензії зводиться до визначення тієї поточної вартості інтелектуальної власності (тобто її вартості на дату висновку ліцензійного договору), по якій Ліцензіат згодний був би на умовах ліцензійного договору купити (придбати в тимчасове використання) права на інтелектуальну власність Ліцензіара, а Ліцензіар за такою ціною згодний був би умовах договору ці права продати (передати в тимчасове використання).

Найбільше широко в міжнародній ліцензійній торгівлі використаються два основних методи розрахунку ціни ліцензії: на основі розміру прибутку Ліцензіата; на базі роялті.

При розрахунку ціни на основі розміру прибутку Ліцензіата виходять із того, що розмір виплат Ліцензіарові визначається як частина (частка) прибутку, одержуваної Ліцензіатом від виготовлення й реалізації продукції по ліцензії. При цьому частка Ліцензіара коливається в досить широких межах від 10 до 50 % прибутку Ліцензіата й залежить від цілого ряду ціноутворюючих факторів, основними з яких є обсяг переданих прав, наявність патентної охорони й розміри додаткового прибутку Ліцензіата.

При цьому вважається, що якщо об'єкт ліцензії ще не готовий до промисловому або комерційному використанню, а основну цінність представляють передані за ліцензійною згодою патентні права, то тоді частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата становить до 20 %. Якщо об'єктом є промислово освоєний виріб або технологічний процес, то при виключній ліцензії (при передачі всіх прав) частка Ліцензіара може становити 35 - 50 %, а при невинятковій ліцензії (Ліцензіатові передається тільки право на використання зі збереженням прав у Ліцензіара) 20 - 30 %.

При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті розрахункову ціну ліцензії й відповідно розмір виплат власникові інтелектуальної власності (Ліцензіарові) традиційно визначають як певний відсоток відрахувань («Роялті») залежно від вартості зробленої й реалізованої продукції по ліцензії. У практиці міжнародної торгівлі ліцензіями розмір роялті звичайно визначають не розрахунковим шляхом, а емпірично - шляхом установлених у світовій практиці для різних галузей промисловості усереднених розмірів роялті - так званих «стандартних» ставок роялті [24]. Розмір відомих з літературних джерел "стандартних" ставок роялті найчастіше становить від 0,5 до 14 %. Приміром, відомі «стандартні» ставки роялті для електронної промисловості 4 -10%, електротехнічної промисловості 1-5 %, фармацевтичної промисловості 2-7%, літакобудування 6-10%, автомобільної промисловості 1-3%, верстатобудівної промисловості - 4,5-7,5%, виробництв споживчих товарів тривалого користування -5%, виробництв споживчих товарів з малим строком використання 0,2 - 1,5 %, [25].

4.4.2 Основні методи розрахунку поточної вартості

У зв'язку з тим, що в більшості випадків при розрахунку прийнятної ціни ліцензії виникає проблема оцінки (на дату укладання договору або на дату оцінки) минулих витрат Ліцензіара, які він зробив при створенні ліцензуємої інтелектуальної власності, і майбутніх доходів Ліцензіата від використанні об'єкта ліцензії, то доцільно зробити короткий огляд методів розрахунку поточної вартості об'єктів оцінки.

4.4.2.1 Метод «наведених витрат»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки методом "наведених витрат" укладається, у загальному випадку, у перерахуванні фактичних витрат на створення й підготовку до використання об'єкта оцінки у вартість на дату оцінки

При розрахунку вартості об'єкта оцінки по методу «наведених витрат» узагальнена формула поточної вартості об'єкта оцінки може бути виражена в наступному виді:

(1)

де: - вартість об'єкта оцінки по методу «наведених витрат»,

- витрати на створення (придбання) оцінюваного об'єкта на дату їхнього здійснення;.

- коефіцієнти приведення, що враховують зміну вартості грошей у часі й інфляції за період з дати здійснення витрат до дати оцінки.

4.4.2.2 Метод «капіталізації доходу»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу» визначають шляхом розподілу щорічного доходу (чистого прибутку після податків, чистого операційного доходу) одержуваного від комерційного використання об'єкта оцінки на коефіцієнт капіталізації по формулі:

(2),

де

- поточна вартість об'єкта оцінки по методу «капіталізації доходу»,

- грошовий потік щорічного доходу,

- коефіцієнт капіталізації.

4.4.2.3 Метод «дисконтуваня грошових потоків»

Розрахунок поточної вартості об'єкта оцінки по методу дисконтування грошових потоків (надходжень) чистого прибутку провадять шляхом підсумовування щорічних майбутніх грошових потоків (надходжень чистого прибутку або надлишкового прибутку), ділених на коефіцієнт дисконтування по формулі:

(3),

де: - поточна вартість об'єкта оцінки,

- щорічні майбутні грошовий потоки,

I - коефіцієнт дисконтування,

t - термін дії ліцензії,

n - рік використання ліцензії.

4.4.2.4 Метод «порівняння продаж»

Оцінка по методу порівняння продажів ґрунтується на прямому порівнянні оцінюваного об'єкта з іншими об'єктами інтелектуальної власності, які були продані в порівнянний час на аналогічному ринку. Вартість інтелектуальної власності в такому випадку визначається ціною, що платять типові покупці типовому продавцеві інтелектуальної власності за аналогічний по якості й по корисності об'єкт дату оцінки на даному ринку. Метод визначення вартості в порівнянні продажів найбільш ефективний тоді, коли є достатня кількість інформації про недавні угоди купівлі-продажу аналогічних об'єктів. Тому для застосування методу порівняння продажів необхідна достовірна інформація про ціни, якісні показники об'єктів, обсязі переданих прав і інших факторів, що визначають кінцеву ціну угоди. На сьогоднішній день ринок інтелектуальної власності й у Росії й в Україні поки ще не одержав достатнього розвитку. На практиці найчастіше відсутній досить повна інформація про безсумнівний факт продажу ліцензій на об'єкти, аналогічні оцінюваним об'єктам, у реальних умовах конкретного ринку. Тому використання методу порівняння продажів часто, через відсутність достовірних даних по ринкових прецедентах продажів аналогічних по технічному рівні й технічній сутності об'єктів, не представляється можливим.

4.4.2.5 Метод "роялті"

Оцінка вартості методом "роялті" укладається в дисконтуванні (або капіталізації) щорічних грошових потоків (надходжень) роялті по гіпотетичному (передбачуваному) ліцензійній угоді.

Найчастіше щорічні розміри грошових потоків роялті розраховують у вигляді певного відсотка від планованих обсягів промислової реалізації продукції по ліцензії, потім визначають щорічні, наведені на дату оцінки, грошові потоки (грошові надходження) роялті й підсумовуванням визначають поточну вартість ціни ліцензії по формулі:

(4)

де: - поточна вартість грошових потоків роялті,

- прогнозовані грошові потоки роялті,

- розрахункова ціна одиниці продукції по ліцензії,

- щорічний обсяг виробництва продукції по ліцензії,

- розрахункова ставка роялті,

I - ставка дисконту.

На розмір ставок роялті впливає ряд обставин, які на практиці беруть до уваги при виборі їхньої конкретної величини, зокрема враховуються: технічна цінність об'єкта ліцензії; економічна ефективність; стадія розробки й готовність до промислового використання; наявність і обсяг патентного захисту; обсяг переданих прав по ліцензії; обсяг переданої документації й ноу-хау; інжиніринговий супровід; кон'юнктура ринку; конкурентні пропозиції.


Подобные документы

  • Оформлення документів заявки. Загальні вимоги до змісту документів заявки. Структурні формули хімічних сполук. Математичні формули і символи. Заява про видачу патенту. Опис винаходу та корисної моделі. Перелік фігур креслення. Підпис формули винаходу.

    реферат [43,3 K], добавлен 11.03.2016

  • Поняття та об’єкти винаходу та корисної моделі. Умови надання правової охорони і патентоздатності винаходу та корисної моделі. Права та обов'язки патентовласників. Порядок одержання патенту на винахід. Патентування винаходів і корисних моделей в Україні.

    курсовая работа [41,3 K], добавлен 30.12.2013

  • Об'єкти патентного права в України (винаходи, корисні моделі, промислові зразки). Правила складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель. Умови встановлення новизни промислового зразка. Порядок одержання патенту.

    контрольная работа [26,3 K], добавлен 17.01.2014

  • Умови надання, правове забезпечення, принципи та вимоги надання охорони винаходу і корисній моделі. Процедура подання, експертиза, зміст, сутність заявки на винахід (корисну модель). Особливості іноземного патентування винаходів і корисних моделей.

    реферат [33,8 K], добавлен 02.12.2009

  • Патент на винахід як охоронний документ, що засвідчує авторство, дату патентування винаходу і право власності на винахід. Головні етапи та особливості процедури реєстрації та отримання патенту. Права винахідника та роботодавця, власника патенту.

    реферат [20,0 K], добавлен 09.12.2011

  • Подання та оформлення заявки на отримання патенту на винахід і корисну модель, проходження експертизи. Сукупність правових норм законодавства, які регулюють відносини, пов’язані з процедурою набуття права на винахід і корисну модель, та з її суб’єктами.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 28.05.2015

  • Майнові права на патент. Немайнові права патентовласника. Строк дії прав на патент. Шляхи здійснення порушення прав на патент. Кримінальна відповідальність за порушення прав власника патенту на винахід і корисну модель за національним законодавством.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 23.08.2014

  • Майнові права на патент. Немайнові права патентовласника. Строк дії прав на патент. Дії, що не визнаються порушенням прав власника на патент. Адміністративно-правова, цивільно-правова та кримінально-правова відповідальність за порушення прав власника.

    курсовая работа [46,7 K], добавлен 06.09.2014

  • Поняття промислового зразка. Особливості надання йому правової охорони. Визначення умов патентоспроможності промислового зразка. Патент та патентовласники: сутність, значення. Порядок одержання та припинення дії патенту. Захист прав власника патенту.

    реферат [24,0 K], добавлен 06.02.2014

  • Общая характеристика и источники патентного права. Экспертиза заявки на выдачу патента. Право конвенционного приоритета в отношении заявки. Содержание изобретения, полезной модели и промышленного образца. Анализ способов защиты прав патентообладателей.

    курсовая работа [29,9 K], добавлен 14.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.