Організація роботи президента України

З методом організації виконання рішень тісно пов'язаний метод контролю, який полягає у цілеспрямованому спостереженні за належним виконанням підвладними суб'єктами прийнятих публічно-владних рішень.

Контрольна діяльність Президента України здійснюється шляхом проведення перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, заслуховування звітів і доповідей, здійснення рейдів, оглядів, вивчення матеріалів по скаргах і заявах громадян тощо.

Президент безпосередньо здійснює даний метод шляхом видання указів і розпоряджень, які спрямовані на забезпечення виконання його рішень, може викликати і заслуховувати посадових осіб органів виконавчої влади чи свого апарату про хід виконання актів і доручень глави держави, а також знайомитися з аналітичною інформацією щодо стану справ, вказуючи на недоліки та приймаючи відповідні рішення щодо посадових осіб, відповідальних за невиконання чи несвоєчасне виконання актів Президента.

Важливе значення для оптимальної організації роботи має метод роботи з кадрами, який включає в себе правильну підготовку, підбір і розстановку кадрів, їх перепідготовку, підвищення кваліфікації, заохочення і накладення стягнень.

Здійснення економічних та соціальних перетворень, досягнення економічного зростання та надання державою громадянам управлінських послуг на високому рівні, просування в напрямі європейської інтеграції можливо лише за умови створення ефективної системи державного управління, що відповідає стандартам демократичної, правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою. З цією метою в Україні проводиться широкомасштабна адміністративна реформа, невід'ємною складовою якої є реформування системи державної служби, а саме: вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.

президент конституційний держава

Список використаних джерел

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Право, 1996.

2. Авер'янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог// Право України. - 2003. - № 9. - С. 15-16.

3. Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави// Право України. - 2001. - № 7. - С. 22-23.

4. Бурчак Ф.Г. Президент України. - К.: Ін Юре, 2004. - 337 с.

5. Журавський В.С. Конституційне право України. - К.: Ін Юре, 2002. - 257 с.

6. Колодій А.М. Державне будівництво та місцеве самоврядування. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 259 с.

7. Кудряченко А. Институт президентства в Украине: Правовой коментарий// Подтекст. - 2006. - №14. - С. 11-13.

8. Нижник Н.Р. Проблеми президентської влади в Україні// Президент України: законодавче забезпечення діяльності. - 2004. - №8. - С. 14-15.

9. Погорілко В.Ф. Конституційне право України. - К.: Наукова думка. - 2003. - 294 с.

10. Погорілко В.Ф. Органи державної влади України: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. - 129 с.

11. Серьогіна С.Г. Функції Президента України. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - 211 с.

12. Тодыка Ю.Н. Президент Украины: конституционно-правовой статус: Монография. - Х.: Факт, 1999. - 213 с.

13. Цвік М. Про державно-правову природу влади Президента України в системі розподілу влад// Вісник Академії правових наук України. - 1999. - №1(16). - С. 15-17.

14. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - 359 с.

Размещено на Allbest.ru