Історія правового регулювання матеріально-технічного забезпечення сільського господарства України

Згідно з Указом Президента від 15 грудня 1999 р. “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” на базі Міністерства агропромислового комплексу та державного рибного господарства було створене Міністерство Аграрної Політики України (Мін АПК). Наказом Мін АПК від 08 листопада 2000 р. № 222 “Про положення структурних підрозділів Мінагрополітики України” було закріплене правове положення структурних підрозділів міністерства. Департамент науково-технічної політики Мін АПК є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України. Основними завданнями Департаменту є:

1) визначення і проведення державної науково-технічної політики з питань комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, машинобудування для агропромислового комплексу;

2) розробка стратегії оновлення матеріально-технічної бази, ресурсного і технологічного забезпечення галузей агропромислового виробництва, складання балансів забезпечення сільськогосподарських товаровиробників технічними та енергетичними ресурсами, розробка схем їх постачання;

3) сприяння своєчасній підготовці сільськогосподарської техніки до сезонів польових робіт та впровадженню високоефективних форм використання техніки (машинно-технологічні станції, машинні ринги, сервісні кооперативи тощо);

4) здійснення технічної політики, спрямованої на забезпечення сільськогосподарських підприємств і організацій технікою, пально-мастильними матеріалами, обладнанням, іншими матеріально-технічними ресурсами через ринкову інфраструктуру, на умовах лізингу тощо;

5) проведення робіт по удосконаленню нормативно-правової бази лізингу, створенню регіональних лізингових фондів.

Отже вперше за період становлення України, як незалежної держави, структурі Мін АПК з'являється підрозділ, що відповідає за матеріально-технічне забезпечення товаровиробників АПК.

Висновки

Система матеріально-технічного забезпечення сільського господарства та правова база, що регулює ці відносини, повинні формуватися з урахуванням історичного досвіду їх функціонування, а це в свою чергу дасть змогу уникнути помилок, які допускалися в минулому.

Історичний досвід свідчить, що відмова від будь-якого планування матеріально-технічного забезпечення на рівні промисловість-сільськогосподарське виробництво не припустима.

Планування матеріально-технічного забезпечення не може бути жорстким, в умовах ринкових відносин вкрай потрібен пошук нових його форм, принципів та методів.

Література

1. Аграрне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного. - К.: Істина, 2008. - 448 с.

2. Аграрное право: Учебник для вузов / Под ред. Г.Е. Быстрова и М.И. Козыря. 2-е изд., испр. и доп. - М.: Юристъ, 2008. - 534 с.

3. Єрмоленко В.М. Майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств: теорія, законодавство, практика: Монографія. - К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2007. - 304 с.

4. Жушман В.П. Аграрне право та законодавство України. (В питаннях та відповідях): Навч.-практ. посіб. Вид. третє, доп. та перероб. - Х.: ТОВ “Одіссей”, 2006. - 736 с.

5. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України: Науково-навч. посібник / За ред. Н.І. Титової. - Львів: ПАІС, 2009. - 368 с.

6. Кооперативне право: Підручник для кооперат., сільськогосп., економ., юрид. вищих навч. закладів і фак. / За ред. В.І. Семчика.- К.: Ін Юре, 2008. - 336 с.

7. Курман Т.В. Правовое обеспечение хозяйственной деятельности государственных специализированных сельскохозяйственных предприятий: Монографія. - Х.: СПД-ФЛ Чальцев А.В., 2007. - 208 с.

8. Науково-практичний коментар до Закону України “Про особисте селянське господарство” / За ред. В.В. Носіка. - К.: Кондор, 2009. - 252 с.

10. Порадник керівникові сільськогосподарського підприємства: Навч. і наук.-практ. посібник / Кол. авт.; за ред.. А.П. Гетьмана, В.З. Янчука. - К.: Юрінком Інтер, 2009. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru