Сучасна концепція прокурорської діяльності в Україні

Для розслідування злочинів проти правосуддя, політичних і трудових прав громадян, а також досконалих службовими особами, що займають особливо відповідальне положення, доцільно створити спеціальний слідчий орган, указували розробники Концепції.

При обговоренні цього питання висловилися за збереження функції досудового слідства по певних категоріях справ за прокуратурою. Прокурор Харківської області Володимир Кривобокий вказав на те, що для забезпечення кваліфікованого підходу до розслідування справ, якими на сьогоднішній день займається прокуратура, необхідно зберегти за прокурором право при необхідності порушувати і розслідувати кримінальні справи. Також вказали, що на сьогоднішній день органи МВС України не зможуть забезпечити високий рівень в розслідуванні кримінальних справ, а ідея створення єдиного слідчого органу не виправдала себе в світовій практиці. Тому позбавлення прокуратури функції досудового розслідування є передчасною мірою і може нашкодити в першу чергу громадянам, незалежно від того, ким вони є в кримінальному процесі: обвинуваченими або потерпілими.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ПРОКУРОРА

В ході обговорення проблеми незалежності прокуратури особливу увагу приділили процедурі призначення на посаду і звільнення Генерального прокурора України. Негативну оцінку отримав той факт, що однією з підстав для звільнення з посади Генерального прокурора України є "недовіра", висловлена Верховною Радою України. Таке положення ставить Генерального прокурора в залежність від різних політичних партій і течій, що зовсім не сприяє незалежності прокуратури в цілому.

У Концепції передбачена можливість призначення на посаду Генерального прокурора на підставі представлення Вищої ради юстиції України. Таку точку аргументували тим, що Вища рада юстиції є колегіальним органом, до складу якого входять і судді, і прокурори, і адвокати, а значить його рішення буде справедливим і неупередженим відносно кандидатури на посаду Генерального прокурора України.

Владимир Кривобокий запропонував наступну схему призначення на посаду Генерального прокурора України: призначає на посаду Президент України з відома Верховної Ради України, по рекомендації Вищої ради юстиції України і з відома Всеукраїнської конференції представників органів прокуратури. У такому ж порядку, на думку прокурора Харківської області, повинно здійснюватися і звільнення. П'ятирічний термін повноважень Генерального прокурора Владимир Кривобокий запропонував замінити безстроковим призначенням на цю посаду, також безстрокове призначення повинне розповсюджуватися на прокурорів всіх рівнів.

Ідея залучення Вищої ради юстиції до процедури призначення Генерального прокурора України була підтримана далеко не всіма учасниками "круглого столу". Зокрема, було вказано на те, що Конституція України передбачає повноваження ВРЮ тільки відносно внесення уявлень на призначення і звільнення суддів, питання ж про призначення і звільнення Генерального прокурора не входить в компетенцію Ради. Крім того, наголошувалося, що в Європі більше половини складу конституційних органів, які по своїх завданнях і функціях відповідають ВРЮ, - це професійні судді, і їх компетенція обмежена вирішенням питань, пов'язаних виключно з діяльністю судів.

При призначенні на посаду Генерального прокурора України запропонували процедуру, подібну до виборів Голови Верховного Суду України. Стосовно прокуратури це може бути обрання Генерального прокурора на Всеукраїнській конференції представників органів прокуратури.

Слід звернути увагу на те, що велика частина пропозицій по реформуванню прокуратури, викладених в Концепції, вимагає внесення змін до Конституції України, а конституційна реформа, ініційована Президентом України, передбачала внесення змін до Основного Закону тільки відносно наглядових функцій прокуратури.

Розглядаючи шляхи подальшого вдосконалення діяльності прокуратури, не можна допустити, щоб суб'єктивні уявлення, відірвані від реальної діяльності, лобістські можливості деяких політичних груп, звели складну і багатогранну діяльність прокуратури тільки до кримінальному переслідуванню. Бо у такому разі буде зведена до нуля найважливіша конституційна функція, яка виправдана життям, функція вищого нагляду за виконання законів.

Збереження за прокуратурою зазначених функцій має принциповий характер і недарма навколо цієї проблеми не вщухають гострі дискусії. Підґрунтя цього питання є зрозумілим: дієвий нагляд за додержанням законності і проведення досудового слідства на високому професійному рівні органом, який накопичив величезний досвід розслідування найбільш небезпечних і тяжких злочинів, не влаштовує тільки правопорушників і злочинців. Для добросовісних громадян і державних інтересів ці прокурорські функції є важливими і необхідними.

Чим викликана необхідність збереження за прокуратурою функції нагляду за додержанням і застосуванням законів у соціально-економічній сфері суспільного життя? По-перше, наглядова діяльність, яку здійснює прокуратура, виступає основою правового захисту суспільних відносин, що становлять сутність конституційного ладу. Тут особливо слід підкреслити значення наглядових функцій прокуратури у захисті прав і свобод громадян, оскільки прокуратура, яка оперативно реагує на порушення законодавства, на сьогодні є найдоступнішим і найнадійнішим державним органом, що здійснює ефективний захист прав і свобод людини у нашій країні. До речі, така допомога надається безкоштовно.

За останні два роки в органи влади і різні установи та заклади прокуратурою внесено більше 120 тис. подань, приписів, протестів, за наслідками розгляду яких громадянам відшкодовано коштів і соціальних виплат на суму більше 580 млн. грн., до різних видів відповідальності притягнуто 35,3 тис. посадових осіб. Проти останніх порушено 2,1 тис. кримінальних справ, більшість з яких уже направлено до суду.

По-друге, існуюча у державі система контролюючих органів не може замінити наглядову діяльність прокуратури. Досвід свідчить про те, що у діяльності цих органів, які самі повинні забезпечувати додержання законності, поширені порушення. Тільки за 2001 р. прокуратурою стосовно працівників контролюючих органів порушено більше 250 кримінальних справ, понад 6 тис. посадових осіб цих органів за документами прокурорського реагування притягнуті до дисциплінарної, адміністративної або матеріальної відповідальності. Слід зауважити, що прокуратура внаслідок специфіки своєї діяльності і структури здатна об'єднувати діяльність різних контролюючих органів: від центру - до периферії.

По-третє, при поширенні правопорушень в економічній сфері, безгосподарності, розбазарюванні державного майна, зловживаннях посадових осіб, корупції зростає значення діяльності прокуратури щодо кредитно-фінансової і банківської сфер, зовнішньоекономічної діяльності, енергетичного комплексу, приватизації тощо.

Щодо функції попереднього слідства, то слід зазначити, що серед деяких фахівців і науковців склалася помилкова думка про те, що згідно з п. 9 перехідних положень Конституції України прокуратура взагалі здійснює слідство у кримінальних справах тимчасово. У той же час створення інституту досудового слідства зовсім не означає, що прокуратура не матиме свого місця у цій системі.

Вважаємо, що у подальшому прокуратура повинна мати право здійснювати досудове слідство у певній категорії справ, а також, виконуючи функцію нагляду за досудовим слідством, брати до свого провадження будь-яку кримінальну справу.

Необхідно звернути увагу на те, що в процесі дискусій, які розгорнулися останнім часом навколо питань формування системи досудового слідства, висловлюються навіть думки про позбавлення прокуратури взагалі слідчих функцій. Генеральна прокуратура України категорично заперечує проти таких пропозицій, але неодноразово виступала за деяке коригування кола підслідних їй злочинів, що дозволило б органам прокуратури зосередити увагу на розслідуванні найбільш складних злочинів, насамперед посадових, у сфері економіки, фінансово-кредитній системі, зовнішньоекономічній діяльності тощо.

Протидія злочинності у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів кримінально-правовими засобами упродовж 3 останніх років зросла майже на 30%. Порушено і розслідувано чисельні справи за фактами корупції, зловживань посадових осіб і розкрадання ними державного майна. До судів направлено 22,2 тис. кримінальних справ.

Протягом останніх років намітилася стійка тенденція щодо поліпшення ефективності та якості слідства в органах прокуратури. Якщо слідчими органів прокуратури у 1998 р. було закрито провадженням 19,6% кримінальних справ від числа закінчених, то у 2000 р. - 10,%, а за 2001 р. - лише 7,%. Значно скоротилася за ці роки і кількість справ, повернутих судом на додаткове розслідування (22,%). У деяких прокуратурах, а саме: Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Хмельницької областей, міста Києва, розслідувалися резонансні справи за фактами хабарництва та інших посадових злочинів, розкрадань в особливо великих розмірах, бандитизму.

Одним із основних критеріїв оцінки роботи слідчих органів у боротьбі зі злочинністю є відшкодування збитків, заподіяних злочинними діями, що сприяє поверненню викрадених коштів до бюджету, поновленню майнових прав громадян. Результативність роботи слідчих органів прокуратури з цього питання поліпшилась. Якщо у 1998 р. слідчими органів прокуратури під час слідства було відшкодовано 13,8 млн. грн., то у 2000 р. - 57,6 млн. грн., а за 2001 р. - майже 150 млн. грн.

За останні роки підвищилась ефективність діяльності по боротьбі з корупцією і, у першу чергу, з посадовими злочинами - хабарництвом, корисливим зловживанням владою, розкраданням державного і колективного майна з використанням службового положення. Зокрема, до суду направляється щорічно близько 1000 кримінальних справ про хабарництво.

З числа виправданих і осіб, стосовно яких справи закриті під час слідства, у 1998 р. необгрунтоване трималося під вартою 89 осіб, а у 2000 р. - лише 15.

Іншим прикладом підвищення особистої відповідальності прокурорів за стан поліпшення організації роботи з того чи іншого напряму прокурорської діяльності є стан роботи з розслідування і розкриття навмисних вбивств. Генеральним прокурором персональна відповідальність за організацію цієї роботи була покладена безпосередньо на прокурорів областей. Так, прокурор повинен виїздити на місце події по всіх вбивствах, скоєних в умовах неочевидності. Вжиті заходи дали свої позитивні результати: за останні роки вдалося добитися значного скорочення кількості нерозкритих убивств. Якщо у 1996 р. їх розкриття становило 79,4%, то у 2001 р. - 93%.

Важливою умовою зміцнення та забезпечення правової охорони конституційного ладу є взаємодія правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Ситуація вимагає скоординованості дій у загальнодержавному масштабі, активізації зусиль у протистоянні криміналітету. Провідна роль у забезпеченні такої координації належить прокуратурі. Указом Президента України від 12.02.2000 р. "Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" координація діяльності по боротьбі зі злочинністю, в тому числі з її проявами в організованих формах, і корупцією покладена на прокуратуру. Потім ці повноваження було закріплено за прокуратурою у ст. 10 Закону України "Про прокуратуру". Реалізація координаційних функцій прокуратури безумовно підвищить ефективність діяльності правоохоронних органів по забезпеченню правопорядку і сприятиме укріпленню конституційного ладу України.

Метою реформування прокуратури є приведення організації і порядку діяльності органів прокуратури у відповідність до її конституційних функцій, створення необхідних правових умов для вдосконалення діяльності по захисту інтересів громадян і держави, визначення гарантій правового статусу прокуратури як єдиної самостійної системи, а також принципів і механізмів взаємодії прокуратури з іншими органами державної влади.

Цілком слушною є думка, висловлена з цього приводу Президентом України Л. Д. Кучмою: "Я за незалежного, принципового прокурора. Це європейська тенденція і від неї не слід відходити. .Тим більше, що маємо власний і досить позитивний досвід прокурорського нагляду за виконанням законів, захисту інтересів держави, прав і свобод громадян. Він відповідає світовим стандартам, демократичним принципам права".

Прокуратура була і є одним із традиційних для вітчизняної правової системи інститутів, яка у цей складний період реформування суспільних відносин повинна не тільки не втрачати свої позиції, а навпаки - зміцнюватися та вдосконалюватися як багатофункціональна державна структура.

Прокуратура України як самостійний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю сприяє реалізації головної ідеї нової Конституції України: держава існує для людей, з гідністю і повною віддачею виконує своє призначення щодо захисту і зміцнення нашої державності та законності.

Саме тому на органи прокуратури, кожного прокурорського працівника чекає велика і напружена робота на благо нашого суспільства і народу України.

Висновки

Прокуратура України являється єдиним правоохоронним органом який здійснює вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінету Міністрів України, державних комітетами, відомствами, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами.

Правовою основою діяльності прокуратури є конституція України, Закони України "Про прокуратуру", інші законодавці акти.

Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів. До складу прокуратури України входять: Генеральна прокуратура України, яка є вищою ланкою в системі прокурату; прокуратури Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя; районні , міжрайонні інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.

Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України строком на 5 років.

Відповідно до ст. 121 Конституцією України та ст. 5 Законом України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладені такі функції:

· підтримання державного обвинувачення у суді;

· представництво інтересів держави і громадянина в суді;

· нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

· нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім того прокуратура керується основними принципами організації та діяльності: централізації; незалежності; захисту прав громадян на основі їх рівності перед законом; публічності; гласності; позапартійності; єдності; законності.

Діяльність органів прокуратури спрямована на всебічне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і захист від правомірних посягань. Прокуратура є невід'ємним органом правової держави.

Список літератури

1. Конституція України

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Атака, 2001. - 208 с.

3. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789- ХІІ

4. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: зб. нормативних актів. - К.: Бронком Інбер, 2001.- 352с.

5. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П. Гель, Г.С. Смикав, Д.П.Цвігну. -К.: МАУП. 2000.- 240с.

6. Прокуратура України: навіч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. -К.: Вен турів.,1998.-336с.

7. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілки. 2-ге вид., доопрацьоване. -К.: Наукова думка 2000. - 734с.

8. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К.: Атака, 2000. - 320с.

9. Давиденко Л.М. Право України,-1997.-№6-С.43

10. "Професійна діяльність юриста" - А.Е. Жалінський, Видавництво БЕК, 1997

11. "Цивільний процес" - під редакцією Ю.К. Осипова, Видавництво БЕК, 1996г.

12. "Прокурорський нагляд" - В.І. Басків, Видавництво БЕК, 1996г.

13. Баськов В.І. Прокурорський нагляд за виконання законів при розгляді кримінальних справ в судах. М.: Ю.Л., 1986 р., с.287.

14. Юридичний енциклопедичний словник.- М.:Луч,- 1984.

15. Юридичний словник.-К.: УРЕ.-1983.

16. Джерела офіційного сайту Генпрокуратури України

17. Тетяна ГОНЧАРЕНКО "Юридична практика"

18. Олена ДІЛЬ "Кіевській телеграф"

19. Відомості ВРУ

20. Неофіційні джерела інформації

21. Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності. - Сімферополь - 1998 р.

22. Юридична спеціальність: Прокурор - Курс юридичної деонтології

23. Прокуратура України: система, функції, повноваження, акти