Історичні аспекти розвитку лондонського діалекту кокні та його вплив на англійську мову

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Історичні аспекти розвитку лондонського діалекту кокні та його вплив на англійську мову

Ординська Ілона Яківна кандидат філологічних наук, доцент, старший викладач кафедри іноземних мов

Анотація

У статті розглянуто історичні аспекти розвитку лондонського діалекту кокні та його вплив на англійську мову. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розкриття унікальності та важливості діалекту як мовного явища в англомовному світі та особливостей його розвитку. Внаслідок проведеного аналізу з'ясовано, що ранній середньоанглійський період британських островів характеризується великим діалектичним розмаїттям, здебільшого незрозумілим для інших, в результаті чого почали з'являтися заклики до створення стандартизованої форми мови. Звернено увагу на те, що у XI- XII століттях в Англії існувало три мови: англійська, англо-французька (або англо-нормандська) і латинь, в той час як корінне населення спілкувалося англійськими діалектами, які мали рівний статус відносно один одного, проте державною мовою в цей період була англо- французька, а латинь використовувалася лише як мова церкви і науки. Автентифіковано, що з часом, завдяки процесу асиміляції нормандської частини населення, англійська мова почала набувати все більшої популярності та використовуватися в державних справах і повсякденному житті, таким чином витісняючи англо-французьку. У XII-XIII століттях в Англії різноманітні економічні та суспільно-політичні фактори сприяли перетворенню Лондона у культурний та економічний центр країни, завдяки чому сформувався особливий лондонський діалект кокні, який мав значний вплив на подальший розвиток англійської національної мови. Також було визначено, що у XVI столітті лондонський діалект відігравав особливу роль в становленні національної мови, в той час як латинська мова була повністю витіснена з усіх сфер її функціонування, однак значна частина термінології була запозичена (серед 20 тисяч найбільш уживаних англійських слів близко 10 тисяч - латинського походження). У кінці XVIII на початку XIX століття була повністю сформована норма національно-літературної мови.

Ключові слова: історичний аспект; англійська мова; лондонський діалект; асиміляція; сленг, лексика.

Ordynska Ilona Yakivna PhD in Philology, Senior Lecturer of the Department of Foreign Languages, National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

HISTORICAL ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF THE

LONDON DIALECT COCKNEY AND ITS INFLUENCE ON THE

ENGLISH LANGUAGE

Abstract

The article deals with the historical aspects of the development of the London dialect cockney and its influence on the English language. The relevance of the research topic is due to the insufficient disclosure of the uniqueness and importance of the dialect as a linguistic phenomenon in the English world and the peculiarities of its development. As a result of the analysis, it was found that the early Middle English period of the British Isles was characterized by a great dialectic variety, much more incomprehensible to others, as a result of which calls for the creation of a standardized form of the language began to appear. Attention is drawn to the fact that in the XI-XII centuries there were three different languages in England: English, Anglo-French (or Anglo-Norman) and Latin, while the native population communicated with English dialects, which had equal status relative to each other, however, the official language during this period was Anglo-French, and Latin was used only as the language of the church and science. It is authenticated that over time, thanks to the process of assimilation of the Norman part of the population, the English language began to gain more and more popularity and was used in public affairs and everyday life, thus displacing Anglo-French. In the XII-XIII centuries in England, various economic and socio-political factors contributed to the transformation of London into the cultural and economic center of the country, due to which a special London dialect cockney was formed, which had a significant impact on the further development of the English national language. It was also determined that in the 16th century the London dialect played a special role in the formation of the national language, while the Latin language was completely displaced from all spheres of its functioning, but a significant part of the terminology was borrowed (among the 20 thousand most used English words, nearly 10 thousand are of Latin origin). At the end of the 18th and the beginning of the 19th century, the norm of the national literary language was fully formed.

Keywords: historical aspect; the English language; the London dialect; assimilation; slang, lexis.

Постановка проблеми. Лінгвістична наука завжди цікавила дослідників, які прагнули розкривати та розуміти багатство і різноманіття людської мови. Один з найцікавіших аспектів цього широкого лінгвістичного спектру - дослідження діалектів, які збереглися та розвинулися в англомовному світі. Серед цього різноманіття лінгвістичних явищ виокремлюється діалект кокні, який надзвичайно приваблює вчених та дослідників не лише своєю надзвичайною унікальністю, але й важливістю для нашого розуміння мовного розвитку та культурної спадщини. Тому, беручи до уваги стрімкий розвиток сучасної англійської мови, постала необхідність дослідити лондонський діалект кокні, оскільки він сприяв поширенню значної частини лексичних одиниць в сучасній англійській мові, а також розкрити лінгвістичні, історичні та соціокультурні аспекти діалекту кокні в англомовному світі, оскільки це забезпечує розширення знань про мовне різноманіття. Також не слід забувати про вагомий внесок цього діалекту в становленні сучасної англійської мови, її ідентичності та культури. Доречним це дослідження є й для галузей лінгвістики, історії мови, соціолінгвістики та культурології, тому що розширює розуміння мовних процесів та їхнього впливу на суспільство.

В добу активного розвитку наукових досліджень і зростаючого обсягу знань в різних галузях науки, важливо не лише продовжувати дискусійне дослідження, але й акцентувати увагу на його актуальності та доцільності, адже існує значна кількість недоліків повного та вичерпного розуміння діалекту кокні в сучасних лінгвістичних дослідженнях, оскільки вони обмежувались лише окремими його аспектами, і часто не враховували його вплив на англійську мову та культуру.

Отже, з огляду на викладене, метою статті є розглянути історичні особливості розвитку діалекту кокні та його вплив на англійську мову.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливостям розвитку діалекту кокні було присвячено праці багатьох українських науковців, таких як: Д.Р. Басок, В.А. Кухаренко, Л.А. Гаращук, Д.Р. Дашкевич, М.П. Кочерган, М.Ю. Нікітюк, Т.І. Петренко, С.І. Потапенко, О.В. Холоденко, С.В. Шульга та інших. Серед зарубіжних вчених кокні розглядали: E. Armstrong, L. Ashley, R. Barltrop, S. Finch, J. Fowler, D. Freeborn, H. Kokeritz, W. Matthews, T. Mcarthur та інших.

Виклад основного матеріалу. Враховуючи стрімкий розвиток сучасної англійської мови, постала необхідність дослідити лондонський діалект кокні, оскільки він сприяв поширенню значної частини лексичних одиниць в сучасній англійській мові, а також розкрити лінгвістичні, історичні та соціокультурні аспекти діалекту кокні в англомовному світі, адже це забезпечує розширення знань про мовне різноманіття.

Слово «діалект» має грецьке походження від «dialektos», що перекладається як «розмова» або «говір». Діалект - різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території [5, с. 6].

У ранній середньоанглійський період британські острови включали в себе Англію, Шотландію, Північну Ірландію та Уельс. Цей період характеризується великим діалектичним розмаїттям, незрозумілим для інших, тому почали з'являтися запити щодо створення стандартизованої форми мови. Цілком ймовірно, що люди того часу вважали, що такий діалект має бути престижним і ним повинні розмовляти політично та соціально впливові люди. «Лондон і його мешканці відповідали цій умові, адже люди були освіченими, місто мало високий статус і було центром управління і торгівлі, тому інші почали намагатися копіювати його діалект» [7, с. 224-225].

Дослідник Г. Нільсен зазначив, що «лондонський діалект збагачений низкою особливостей Східного Мідленду», і пояснює це величезною імміграцією до Лондона з цих регіонів Англії [8, с. 126-127]. Вчений нагадує, що великі відмінності між мовою півночі та півдня вперше були відзначені на початку XII століття В. Мальмсберійським. Він додає, що з початку XIV століття деякі північні поети намагалися замінити місцеві вирази південними словами, ймовірно, щоб зробити свої твори зрозумілими для більшої частини населення [8, с. 129].

Наступним етапом у розвитку мови було те, що у 1362 році король Едуард III звернувся до парламенту англійською мовою. З цього часу встановлено звичай промовляти тронну промову англійською [6, с. 4].

Український дослідник О.В. Холоденко зазначає, що «культурно- економічне підґрунтя зробило лондонський діалект основою, на щаблі якого стала розвиватися англійська національна мова» [4, с. 222].

Зокрема, твори відомого англійського поета Дж. Чосера сприяли поширенню письмової форми лондонського діалекту, оскільки вони були переписані у багатьох копіях та розповсюджувалися по всій країні. Яскравим прикладом його роботи є відомі «Кентерберійські оповідання», написані мовою, яка відображала різноманітність діалектів того часу, включаючи лондонський діалект, який був одним з ключових елементів мовного стилю поета. Його використання не лише надало творам автентичність і живописність, але й допомогло поширити цей діалект серед читачів та слухачів, адже «Кентерберійські оповідання» здобули велику популярність та стали предметом масового читання в середньовічній Англії, що дозволило «Кентерберійським оповіданням» стати важливим чинником у розвитку англійської літературної мови та сприяло поширенню лондонського діалекту в писемній формі: «there is so great diversite in Englissh and in writing of our tonge» [8, c. 129].

Першими текстами, що мали ознаки канцелярської англійської мови, були понад сто листів надісланих Генріхом V в період між 1417 та 1422 роками. Слід підкреслити, що ані церква, ані освітня система не сприяли створенню такої мови. Кількість адміністративних текстів була настільки величезною (в порівнянні з літературною англійською мовою, яка навряд чи могла вплинути на зустрічний стандарт), що майже всі різновиди в письмовій мові зникли до 1500 року [8, с. 139-140].

Дослідник Д. Фріборн стверджує, що англійський першодрукар В. Кекстон, заснувавши друкарню, видав велику кількість книг, незважаючи на те, що його вважали лише друкарем. У своїх прологах і виданнях він виправив багато діалектів, відмінних від канцелярської англійської, тим самим підштовхнувши англійську мову до стандартизації [7, с. 258]. Проте його колега, вчений Г. Нільсен, висуває ідею про те, що писемну мову було стандартизовано набагато раніше, ніж розмовну [8, с. 149].

Дослідник М. Сантіполо стверджує, що першими, хто намагався уніфікувати вимову, були орфоепісти XVI та XVII століття. Дослідник Д. Гарт пише: «придворні та лондонські промови, де збирається загальний цвіт усієї англійської мови, обираються та порівнюються» [9, с. 407].

Наприкінці XV! та початку XVII століття відбувся значний розвиток викладання англійської мови в школах, що призвело до необхідності створення універсальних мовних норм. Дослідник Т.І. Петренко зазначає, що «перші граматики англійської мови будувалися за зразком латинських, зокрема, перші граматисти орієнтувалися на латинську граматику. Серед них можна назвати імена У. Буллокара, Б. Джонсона, Ч. Джонсона, Ч. Батлера, Дж. Уолліса та інших» [2, с. 65].

У 1758 році Р. Лаут видає книгу «Короткий вступ до англійської граматики» («А short introduction to English Grammar»), а у 1761 році виходить книга Дж. Прістлі «Основи англійської граматики». У 1795 році виданий перший підручник - «Англійська граматика» Л. Мюррея, котрий став основоположним у граматиці англійської мови [6, с. 6]. Однак найбільш визначною подією в історії словників була публікація у 1755 році Великого Оксфордського Словника С. Джонсона («A Dictionary of the English Language, in which the words are duced from their originals and illustrated in their different signification by examples from the best writers»), котрий став універсальним довідником для письменників XIX століття.

Український дослідник С.І. Потапенко зауважує, що «у сучасному світ і умови розвит ку англійської мови значно змінилися. Вона поширилась в різних місцях земної кулі. Також зросла кількість людей, які говорять цією мовою» [3, с. 91].

Вчена М.Ю. Нікітюк зазначає, що «однією з основних особливостей сучасних англійських територіальних діалектів (як і діалектів інших мов) є їх консерватизм. Ті чи інші відхилення від літературного стандарту обумовлені в своїй більшості не еволюцією, а саме її відсутністю: у діалектах зберігаються багато мовних явищ різних періодів історії мови, а також різного роду іншомовні нашарування - скандинавські, норманські та інші» [1, с. 3].

Зрештою, у 1926 році BBC створила комітет, одним з членів якого був Дж. Б. Шоу, який мав стежити за правильним відбором дикторів та журналістів BBC, які використовували британську промову. Після Другої світової війни комітет надав дикторам BBC рекомендації, як правильно вимовляти слова англійської мови [9, с. 412]. Таким чином, BBC - організація, яка і сьогодні консервативно ставиться до правильного акценту, допомогла британській промові прижитися, набути популярності та стати найпрестижнішим акцентом англійської мови.

Висновки

діалект кокні англійський

Враховуючи інтенсивний розвиток сучасної англійської мови, вагомий внесок цього діалекту в становленні сучасної англійської мови, її ідентичності та культури, постала неохідність розглянути історичні особливості розвитку діалекту кокні та його вплив на англійську мову, розкрити лінгвістичні, історичні та соціокультурні аспекти діалекту кокні в англомовному світі, оскільки це забезпечує розширення знань про мовне різноманіття. Слід зазначити, що фундаментальним є насамперед визначення самого терміну «кокні» як діалекту англійської мови, який розвинувся в Лондоні та його околицях, переважно серед робітничого класу й чітке розуміння значення слова «діалект» як різновиду національної мови, процес формування якого відбувався в XVII-XVIn століттях. Слід також зауважити, що історично кокні розглядався як діалект, який відрізнявся від загальної британської англійської мови за своєю вимовою та лексикою. Кокні є одним із найвідоміших діалектів (на сьогоднішній день в англійській мові), який став об'єктом дослідження ще в другій половині XIX століття, оскільки сприяв поширенню значної частини лексичних одиниць в сучасній англійській мові. Історично Лондон вважається портовим містом, що значною мірою вплинуло на формування цього діалекту та його подальший розвиток. Протягом століть він розвивався під впливом різних груп суспільства, які проживали в Лондоні, а його варіанти з'являлися і поза його межами. Діалект залишив глибокий слід в англійській мові й певною мірою продовжує сприяти появі нового римованого сленгу, хоча дослідники переконані, що монокультурний кокні не може існувати в багатокультурному Лондоні.

Досліджуючи історичні аспекти розвитку та піднесення лондонського діалекту, можна зробити висновок про те, що розуміння фонетичних, граматичних та лексичних особливостей кокні є ключовим елементом для ефективної комунікації та поглибленого культурного розуміння. В цілому, усвідомлення цих мовних особливостей розкриває широкий контекст ідентичності та спілкування в місцевому середовищі, що сприяє глибшому взаєморозумінню та культурній інтеграції.

Не зважаючи на те, що в наш час, добу активного розвитку наукових досліджень і зростаючого обсягу знань в різних галузях науки, дослідники актуальності та доцільності дискусійного питання, існує значна кількість недоліків повного та вичерпного розуміння діалекту кокні в сучасних лінгвістичних дослідженнях, що вимагає подальшого дослідження розглянутої тематики.

Література

Нікітюк М.Ю. Британська англійська мова та її діалекти / М.Ю Нікітюк. - Миколаїв: Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського, 2015. - 6 с.

Петренко Т.І. Історія англійської мови: від сивої давнини до наших днів / Т.І. Петренко. - Наукові записки [Харківського економіко-правового університету], 2016. - № 1(18). - 60-67 с.

Потапенко С.І. Історія англійської мови у сучасній перспективі: навч. Посібник для студ. та виклад. вищих навч. закл. / С.І. Потапенко. - Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2010. - 91 с.

Холоденко О.В. Деякі соціально-історичні аспекти розвитку та поширення англійської мови / О.В. Холоденко. - Наукові записки [Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова]. Сер.: Педагогічні та історичні науки, 2012. - Вип. 107. - 217-225 с.

Шульга CB. Територіальна диференціація лексики в англійській тa українській мовах / С.В. Шульга. - Київ: Київський національний лінгвістичний університет, 2023. - 24 с.

Шульженко Д. Розвиток і піднесення Лондонського діалекту і вибір діалектних варіантів / Д. Шульженко. - Київ: Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2018. - 21 с.

Freeborn D. From Old English to standard English / D. Freeborn. - Basingstoke: Macmillan, 1998. - 480 p.

Nielsen H. F. From dialect to standard / H.F. Nielsen. - Odense: University press of Southern Denmark , 2005. - 300 p.

Santipolo M. The opposite sides of the continuum: standard British English and Cockney / M/ Santipolo. -Studi Linguistici e Filologici Online, 2003. - №1. - 403-441 p.

References

Nikitiuk M.Iu. (2015) Brytanska anhliiska mova ta yii dialekty [British English and its dialects] / M.Iu Nikitiuk. - Mykolaiv: Mykolaivskyi natsionalnyi universytet im. V.O. Sukhomlynskoho, 2015. - 6 s. [in Ukrainian]

Petrenko T.I. (2016) Istoriia anhliiskoi movy: vid syvoi davnyny do nashykh dniv [History of the English language: from ancient times to the present day] / T.I. Petrenko. - Naukovi zapysky [Kharkivskoho ekonomiko-pravovoho universytetu], 2016. - № 1(18). - 60-67 s. [in Ukrainian]

Potapenko S.I. (2010) Istoriia anhliiskoi movy u suchasnii perspektyvi [The history of the English language in a modern perspective]: navch. Posibnyk dlia stud. ta vyklad. vyshchykh navch. zakl. / S.I. Potapenko. - Nizhyn: Vyd-vo NDU im. M. Hoholia, 2010. - 91 s. [in Ukrainian]

Kholodenko O.V. (2012) Deiaki sotsialno-istorychni aspekty rozvytku ta poshyrennia anhliiskoi movy [Some socio-historical aspects of the development and spread of the English language]'/O.V. Kholodenko. - Naukovi zapysky [Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M.P. Drahomanova]. Ser.: Pedahohichni ta istorychni nauky, 2012. - Vyp. 107. - 217-225 s. [in Ukrainian]

Shulha S.B. (2023) Terytorialna dyferentsiatsiia leksyky v anhliiskii ta ukrainskii movakh [Territorial differentiation of vocabulary in English and Ukrainian languages] / S.V. Shulha. - Kyiv: Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet, 2023. - 24 s. [in Ukrainian]

Shulzhenko D. (2018) Rozvytok i pidnesennia Londonskoho dialektu i vybir dialektnykh variantiv [The development and rise of the London dialect and the selection of dialect variants] / D. Shulzhenko. - Kyiv: Kyivskyi politekhnichnyi instytut imeni Ihoria Sikorskoho, 2018. - 21 s. [in Ukrainian]

Freeborn D. From Old English to standard English / D. Freeborn. - Basingstoke: Macmillan, 1998. - 480 p.

Nielsen H. F. From dialect to standard/ H.F. Nielsen. - Odense: University press of Southern Denmark , 2005. - 300 p.

Santipolo M. The opposite sides of the continuum: standard British English and Cockney / M/ Santipolo. -Studi Linguistici e Filologici Online, 2003. - №1. - 403-441 p.

Размещено на Allbest.ru