Комунікативний аспект формувального оцінювання в контексті оптимального солідарного мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru

Бердянський державний педагогічний університет\

Комунікативний аспект формувального оцінювання в контексті оптимального солідарного мовлення

формувальне оцінювання дитиноцентризм

Нищета Володимир Анатолійович доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри української мови та славістики



Анотація

Шкільна освіта в Україні перебуває на етапі активного реформування, пов'язаного з імплементацією концептуальних засад Нової української школи. Найбільш активно відбувається трансформування всіх аспектів освітнього процесу в базовій ланці, на рівні якої педагоги й здобувачі завершують адаптаційний цикл.

Провідним керівним положенням Нової української школи, обов'язковим для реалізації, є принцип дитиноцентризму, який розглядають як системотвірну ідею навчання, виховання й розвитку з метою створення оптимальних умов для особистісного становлення, формування й розвитку кожного здобувача, для особистісного самоусвідомлення кожного учня, його самоактуалізації й самореалізації.

Одним із процесуальних аспектів реалізації принципу дитиноцентризму постає формувальне оцінювання освітніх досягнень здобувачів як оцінювання під час навчання і «для навчання», організоване вчителем і здійснюване самим учнем на підставі рефлексійної активності.

Методичний і технологічний аспекти формувального оцінювання розроблені у фаховій літературі достатньо повно, проте до сьогодні нерозв'язаною залишається проблема раціонального використання часу на уроках. У статті розглянуто питання комунікативної організації формувального оцінювання на уроках української мови, дієвим чинником якого постає оптимальне солідарне мовлення як феномен дидактичної комунікації.

Формувальне оцінювання як самомотивування, здійснюване здобувачем самостійно як особистісна рефлексія, має бути підкріплене й спиратися на стимулювальний і мотивувальний вплив з боку вчителя, на фасилітацію в ході дидактичної комунікації. Особливої ваги в цьому процесі набуває оптимальне солідарне мовлення суб'єктів на уроках, концептуальними особливостями якого постають спрямованість на співпрацю й комунікативну взаємодію, на об'єднання комунікативних зусиль мовців, спрямованість на реалізацію комунікативних намірів, взаємна відповідальність в аспекті спілкування, а також в аспекті результативності освітнього процесу.

Ключові слова: Нова українська школа, дитиноцентризм,

формувальне оцінювання, особистісні цілі, мотивація, рефлексія, стимулювальний вплив, фасилітація, оптимальне солідарне мовлення.



Nyshcheta Volodymyr Anatoliyovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of the Ukrainian Language and Slavic Studies, Berdyansk State Pedagogical University, Berdiansk,

COMMUNICATIVE ASPECT OF FORMATIVE ASSESSMENT IN THE CONTEXT OF OPTIMUM SOLIDARITY SPEECH

Abstract

School education in Ukraine is at the stage of active reformation associated with the implementation of the New Ukrainian School conceptual foundations. The most active transformation of all educational process aspects takes place in the basic link, at the level of which teachers and students complete the adaptation cycle.

The leading guiding principle of the New Ukrainian School, which must be implemented, is the principle of child-centrism, which is considered as a systematic idea of education, upbringing and development with the aim of creating optimal conditions for the personal formation, emergence and development of each student, for the personal self-awareness of each student, his/her self-actualization and self-realization.

One of the procedural aspects of the principle of child-centrism implementation is the formative assessment of students' educational achievements as an assessment during training and “for training”, organized by a teacher and carried out by a student himself/herself on the basis of reflective activity.

The methodical and technological aspects of formative assessment are developed in professional literature quite fully, but the problem of rational use of time at lessons remains unsolved to this day. The article examines the issue of communicative organization of formative assessment at the Ukrainian language classes, the effective factor of which is optimal solidarity speech as a phenomenon of didactic communication.

Formative assessment as self-motivation, carried out by the student independently as a personal reflection, should be supported and based on the stimulating and motivating influence of the teacher, on facilitation during didactic communication. The optimal solidarity speech of the subjects at the lessons is of particular importance in this process, the conceptual features of which are the focus on cooperation and communicative interaction, on the unification of the communicative efforts of the speakers, the focus on the implementation of communicative intentions, mutual responsibility in the aspect of communication, as well as in the effectiveness aspect of the educational process.

Keywords: New Ukrainian school, child-centeredness, formative assessment, personal goals, motivation, reflection, stimulating influence, facilitation, optimal solidarity speech.



Постановка проблеми. Протягом останніх вісімнадцяти років кожна нова група студентів-філологів закладу вищої педагогічної освіти відповідає на запитання: «Хто перебуває в центрі навчально- виховного процесу в закладі загальної середньої освіти?». Дуалізм думок респондентів іноді спричиняє дискусію, підкріплену першим уточнювальним запитанням («Хто в школі головний - дитина чи вчитель?»), але друге уточнювальне запитання («Заради кого існує школа як соціальна інституція?») фіналізує суперечку й зумовлює висновок: у центрі навчально-виховного процесу в закладі загальної середньої освіти - учень.

Ідея зовсім не нова, адже вже понад двох десятиліть (1) постає концептуальним положенням особистісно орієнтованого підходу, центральним поняттям якого є особистість у процесі формування, становлення, розвитку; (2) сконцентрована в системотвірних постулатах гуманістичної парадигми педагогіки, одним із гасел якої є антропоцентризм. Нині ж Нова українська школа проголошує дитиноцентризм провідним принципом і розуміє його як максимальне наближення навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Як стверджує Я. Кобинець, освітній процес змінює свій вектор, адже «без втілення ідей дитиноцентризму неможливо реалізувати основну місію Нової української школи - розвинути дитину всебічно, сформувати загальнокультурні та морально-етичні цінності, ключові та предметні компетентності, життєві та соціальні навички» [4].

Одним із процесуальних аспектів практичної реалізації принципу дитиноцентризму вважають формувальне оцінювання, і саме формувальне оцінювання в Новій українській школі дотепер залишається одним із найбільш обговорюваних і навіть дискусійних питань, що й на сьомий рік імплементування реформи не втрачає актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про вагомість проблематики формувального оцінювання (далі - ФО) у загальній середній освіти свідчить освітній дискурс, насичений великою кількістю публікацій на різноманітних інтернетівських ресурсах, отже, доступних для широкого кола теоретиків і освітян-практиків. Частина текстів авторські, частина - від інституцій, і, зауважимо, ми налічуємо незначну кількість фахових академічних праць.

Академічний і методичний досвід спонукає з повагою ставитися до висновків науковців і методистів, проте факт поваги не виключає права на критичний аналіз цих висновків, тому вважаємо за необхідне висловити певні зауваги.

Перекладаючи термін з англійської мови, ФО позиціонують як оцінювання під час навчання і «для навчання», оскільки воно має на меті формування й навіть форматування навчального процесу. При цьому окреслюють цільові настанови й принципи ФО тощо [10]. Ми вбачаємо в такому потрактуванні колізію подвійних підходів: якщо ФО реалізують для навчання з метою форматування навчального процесу, то це інструмент педагога і для педагога, і дитини в центрі його немає; з іншого боку, в оцінюванні під час навчання нічого принципово нового немає, про що свідчить масив дидактичної літератури. У заявленій позиції відсутній суб'єкт зусиль щодо формування.

Проаналізовані рекомендаційні й методичні матеріали МОН щодо ФО не відкривають, на нашу думку, учителеві чітких і прозорих орієнтирів щодо роботи в нових умовах, і, навпаки, спричиняють запитання, оскільки, наприклад:

у них мова йде і про формувальне оцінювання, і про поточне формувальне оцінювання (буває підсумкове ФО?), і здійснювати його можна «у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів» [12, с. 2] (яка різниця в кожній із форм? хто що і в кого формує? що тут взагалі нового?);

одним із різновидів ФО визначено діагностувальне (діагностичне) оцінювання, «за якого вчитель перед початком нової діяльності визначає рівень базової підготовки класу - якою інформацією з теми вже володіють діти» [13] (де в такій роботі діяльність щодо формування? це точно про дитиноцентризм?);

- перевірку учнівських зошитів пропоновано розглядати як ФО «з метою допомогти їм усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання» [9] (оцінка в зошиті - чи не констатація факту? оцінка містить способи роботи над собою?).

Автори ґрунтовних статей Л. Кабан [3], Н. Морзе, О. Барна, В. Вембер [7], А. Степанова-Камиш [14] глибоко аналізують історію питання щодо ФО, покликаються на багатий зарубіжний досвід запровадження його, проте пропонують, на нашу думку, занадто буквально послуговуватися ним, що можна й треба робити, але обережно й частково з урахуванням освітньої ситуації в нашій країні.

Неможливо оминути увагою факт, що в усіх проаналізованих матеріалах автори розлого висвітлюють процесуально-діяльнісний аспект ФО, пропонуючи механізми й засоби здійснення його: різноманітні техніки (індекс-картки, «Світлофор», сигнали рукою, [3; 5]), вправи [5], тестові завдання [7], методи (графічні, наочні, текстові, консультаційні) [17], педагогічний інструментарій (спостереження, аналіз портфоліо, взаємооцінювання результатів діяльності учнів, оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками) [18]. І всі ці механізми й засоби (а ще й безліч інших в інтернетівських матеріалах: «Кольорове оцінювання (як формувальне оцінювання)», «Формувальне оцінювання - легко: 7 швидких способів провести його на уроці», «15 способів здійснити формувальне оцінювання на уроці» тощо) цілком доступні для опанування вчителями, отже, педагоги озброєні технологічно. Однак маємо висловити такі зауваги: 1) спираючись на закон достатньої підстави як один із постулатів формальної логіки, можемо припустити: виявлені й описані вище смислові суперечності щодо розуміння суті ФО спричиняють сумніви стосовно ефективності зазначених технологічних практик саме в аспекті діяльності з формування (неоднозначна підстава спричиняє неоднозначний висновок); 2) технологічний підхід як методологічна категорія чи не єдиний із освітніх підходів, суб'єктом, метою, функцією й результатом якого постає вчитель, дитиноцентризм же конституює необхідність інших освітніх позицій; 3) пропоновані технології ФО - методи, техніки, вправи - потребують витрат часу (іноді значних), а саме час на уроці вважають дорогоцінним, вичерпним, невідновлювальним ресурсом педагога, який в актуальних умовах вимушений робити вибір між засвоєнням навчального змісту та ФО, і на шальках терезів його вибору частіше переважує зміст.

Виявлені суперечності в усвідомленні проблематики ФО (а це природно, адже нині відбувається первинна імплементація концептуальних положень Нової української школи на вітчизняному освітньому ґрунті) спонукають до науково-методичних пошуків. За усним висловлюванням Г. Токмань, найпотужнішим і найдієвішим засобом навчання, виховання і впливу є особистість учителя, його мудре слово. Змінивши полюс суб'єктності, наголосимо: найпотужнішим і найдієвішим засобом саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення й самовпливу учня є виважене й свідоме слово, звернене до себе, - саме в цьому вбачаємо смислове наповнення ФО, провідним у якому вбачаємо комунікативний аспект.

Наголошування на комунікативному аспекті будь-якої діяльності вважаємо необхідним, оскільки нині гуманітарний дискурс переповнений тривожним висновком: сучасна цивілізація втрачає (чи, може, уже втратила) текстове покоління, натомість сучасна молодь - цивілізаційне майбутнє - має кліпову свідомість (слова кліп словники сучасної української мови не подають, а мовні тенденції пропонують для слововживання новотвори - видограй, рухоряд, проте ми послуговуємося усталеним формулюванням).

Мета статті - висвітлити комунікативний аспект формувального оцінювання на уроках української мови в контексті оптимального солідарного мовлення.

Виклад основного матеріалу. Починати реалізовувати заявлену мету варто з окреслення смислових позицій щодо об'єкта дослідження. Із погляду семантики лексема формувальне в назві формувальне оцінювання має значення - оцінювання, що формує (сприяє формуванню), а формувати - давати існувати, утворювати нове, те, чого ще не існує в конкретний проміжок часу. Залежно від того, хто здійснює ФО, можна вести мову про процесуальні й результативні характеристики його. Якщо наслідувати І. Ігнатову, то ФО є інструментом в арсеналі вчителя, що дає змогу «проаналізувати перебіг навчального процесу та досягнення учнів» [2], відповідно, педагог здійснює його з метою реалізації навчальних цілей уроку й досягнення очікуваних навчальних результатів - знань, умінь і навичок здобувачів як складників його соціального досвіду. За такого підходу особистість учня перетворюється на об'єкт педагогічного впливу, тому неможливо говорити про внутрішні особистісні зміни. Якщо ж ФО здійснює сам учень, він відстежує власні особистісні характеристики щодо усвідомлення дійсності, емоційного ставлення до неї, своїх потенційних вольових зусиль, функціювання психічних процесів уваги, сприймання, мислення тощо - тобто те, який він був на уроці й як це вплинуло на набуття ним знань, умінь і навичок. На наше переконання, саме таке розуміння ФО відповідає принципу дитиноцентризму.

У переважній більшості проаналізованих джерел рефлексію розглядано як один із механізмів ФО, при цьому надто різноаспектно, адже мова в них іде (1) про рефлексію в освіті [17], (2) про рефлексійні техніки [18], що, на нашу думку, є оксимороном, (3) про рефлексію як самооцінювання навчальних результатів [7], (4) про рефлексію як засіб (то для вчителя, то для учня) фінальної перевірки виконання певної вправи (як можливість «відрефлексувати») [5]. Таке різноголосся не сприяє адекватному сприйманню практиками на низовому рівні реального застосування ФО.

Поняття рефлексії виникло у філософії, ставши згодом психологічним терміном, тому виводити будь-які потрактування «рефлексії в освіті» (чи в навчанні, чи у вихованні) принаймні некоректно. У філософії рефлексія - це «самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності» [19, с. 547], а в психології - це інтроспекція, «спрямованість пізнання людини на саму себе, на свою діяльність та поведінку, свій внутрішній світ, психічні якості і стани» [11, с. 257]; «реальна здатність людини до самозвітування про факти свідомості, що відчуваються, до самоаналізу власних психічних станів» [20, с. 428]. Філософське й психологічне розуміння досліджуваного поняття вважаємо цілком вичерпним: для рефлексії необхідні «двоє» - учень-суб'єкт і його власне Я, і предметом рефлексії має бути першочергово констатування актуального стану суб'єкта в конкретний момент часу - хто я, який я, яке моє Я. Заявлена позиція суголосна з пропозиціями А. Степанової-Камиш, як позиціонує друковані форми для письмового заповнення учнями в процесі рефлексії як ФО [14], із однією істотною різницею: найбільш прийнятною, на наше переконання (зокрема, і в сенсі раціонального використання часу на уроці), є форма усного мовлення, про що мова піде далі.

Оптимальність рефлексії здобувачів як засіб і спосіб ФО залежить від критерійної бази діяльності, оскільки, відповідно до загальнодидактичних положень, оцінити - означає порівняти наявний результат із критеріями оцінювання. Погоджуємося, що ФО - «це про індивідуальний підхід» [5], бо це «процес емпатійний» [13], чутливий для особистості, яка здійснює рефлексію, до власного стану, отже, суб'єктний, суб'єктивний. Так, оцінювання вчителем учня і його навченості має бути об'єктивним згідно з чітко визначеними й оприлюдненими критеріями оцінювання, проте поширювати вимогу об'єктивності на ФО, як пропонує Л. Кабан [3], неможливо. Кожна особистість, як ніхто інший, якнайкраще знає себе, сама себе оцінює під час рефлексії, керуючись власними суб'єктними (=суб'єктивними) критеріями, - саме в цьому глибинний, внутрішній смисл ФО, результатом якого мають бути самостійно сформульовані суб'єктом судження, на кшталт: мені сьогодні вдалося не відволікатися; я уважно слухав Ларису Петрівну; мені було важко, але я зміг зосередитися; мені сьогодні стало по-справжньому цікаво на уроці; я занадто часто поглядав у вікно; я не ображався на зауваження тощо. Безумовно, не менш важливо опановувати навчальний зміст, проте рефлексія щодо себе, свого стану та власної поведінки на уроці має передувати й бути підставою для таких підсумкових висновків ФО: мені сьогодні вдалося не відволікатися, тому я зрозумів правило без повторного перечитування; я уважно слухав Ларису Петрівну, тому майже не припустився помилок під час відмінювання іменників; мені було важко, але я зміг зосередитися й самостійно підкреслив граматичні основи в усіх реченнях; мені сьогодні стало по-справжньому цікаво на уроці і я нарешті навчився відрізняти омоніми від багатозначних слів; я занадто часто поглядав у вікно, тому, на жаль, не впорався із завданням біля дошки; я не ображався на зауваження, тому, здається, менше помилявся в мовленні тощо. Саме так ми розуміємо прогресивний смисл механізму ФО.

Заявлені пропозиції щодо ФО постають певною спробою відгукнутися на сформульоване запитання О. Підгорної й Т. Береговської: «Основне питання щодо впровадження формувального оцінювання в Україні - це питання «як саме?» [10], відповідь на яке пропонують і автори підручників для Нової української школи. Так Н. Голуб і О. Горошкіна передбачили в апараті орієнтування (рубрикації) підручників «Українська мова» рубрики «Цілевизначення» й «Рефлексія». Відповідно, на початку кожного параграфа навчального змісту міститься завдання до здобувачів: «... сформулюйте особисті цілі», а наприкінці - такі завдання: «Виберіть довільний спосіб рефлексії. Зробіть висновки про ваші досягнення на уроці»; «Чи досягли поставлених цілей?»; «Здійсніть рефлексію в довільний спосіб» тощо [15; 16]. Таким чином організована робота на кожному уроці неодмінно матиме результат - перманентне поступове формування особистості учнів - і стане конкретними кроками реалізування принципу дитиноцентризму. Кожному вчителеві функційно необхідно пам'ятати: «Без постійного активного залучення учнів до оцінювання формувальне оцінювання може швидко перетворитися на формальне» [10].

В освітньому процесі неабиякої ваги набуває педагогічне спілкування, а конкретно під час уроку - дидактична комунікація, від якісних процесуальних характеристик якої залежать результати дій і взаємодій суб'єктів. Оскільки предметом цієї роботи є ФО, розглядаємо його через призму змістової тріади «мета - процес - результат». Метою й очікуваним результатом ФО має бути формування й розвиток особистості учнів. Академічна точність потребує конкретизації. Дві цілі: особистісна й навчальна, перша з яких сформульована для себе здобувачем, друга - омовлена педагогом й усвідомлена дитиною. Два взаємопов'язаних результати: по-перше, ґенеза різноманітних особистісних характеристик учня, але комплексно, системно, поступово, покроково, але перманентно; по-друге, навчальні знання, уміння й навички відповідно до змісту уроку, які, зі свого боку, постають складниками соціального досвіду особистості. У процесуально-діяльнісному аспекті ФО, на наше переконання, доцільніше здійснювати як оптимальне солідарне мовлення, сутність якого ми розкриваємо за допомогою семи смислових характеристик [8].

Оптимальне солідарне мовлення - це (1) ситуаційно зумовлена (2) тісна, узгоджена комунікативна взаємодія в умовах (3) свободи вибору міри активності й мовленнєвих засобів, суб'єкти якої (4) об'єднані спільністю чи подібністю поглядів, інтересів, (5) активним співчуттям щодо дій і станів один одного, (6) усвідомлюють і поділяють відповідальність за мовленнєві вчинки один одного й (7) реалізують особисті комунікативні наміри без збитків для іншої сторони.

Відповідно до семи ознак дидактичної комунікації як оптимального солідарного мовлення деталізуємо рекомендації щодо ФО.

Ситуаційне зумовлення дидактичної комунікації залежить від низки об'єктивних і суб'єктивних чинників, що добре відомо педагогам. Акцентуємо один момент: попри вплив (позитивний чи негативний) інших параметрів ситуації (навчальної й мовленнєвої) мета комунікування суб'єктів єдина - формування особистості учня.

Узгодження комунікативної взаємодії вчителя й учнів на уроці безпосередньо залежить від педагога, від його фаховості, майстерності, компетентності. Учитель як риторична особистість спроможний справляти на дитячу аудиторію адекватний позитивний вплив, залучаючи до інтелектуального й (головне) інтелектуального співпереживання, адже ФО - емпатійна діяльність.

Наголошувати на комунікативній активності вчителя зайве, адже це його професійний обов'язок. Проте активність у спілкуванні здобувача - інша річ. Тут усе залежить від актуального морально- психологічного стану дитини «тут і зараз». Педагогові варто пам'ятати: примус та авторитарний тиск під час ФО неприпустимі. Учитель має спрямовувати свої мовленнєві зусилля на кожного, здійснювати стимулювальний вплив на учня, заохочувати його до комунікативної активності, із оптимізмом спонукати до неї, створюючи ситуацію успіху - невід'ємну ознаку особистісної орієнтації процесу.

Центром, смисловим ядром єднання комунікантів в оптимальному солідарному мовленні в ході ФО постає мотивація. Учитель мотивує учнів до активної рефлексії (тобто здійснює зовнішню мотивацію), намагаючись сформувати й розвинути внутрішню мотивацію кожного, спрямовуючи зусилля на пробудження в кожному «внутрішнього слова до себе». Так педагог здійснює фасилітацію рефлексійних зусиль здобувачів у ФО.

Необхідна ремарка: у педагогіці існує усталена думка, що фасилітація передбачає полегшення взаємодії під час спільної діяльності суб'єктів, полегшення процесу досягнення групою мети; відповідно, педагог функціює як фасилітатор тоді, коли учні перебувають у режимі інтеракції, об'єднані в групи в ході реалізації різноманітних форм і методів кооперативного навчання. На наше переконання, учитель спроможний і має здійснювати фасилітацію і в ході векторного впливу під час ФО на кожного здобувача окремо. Підтвердження цієї думки знаходимо в «Енциклопедії освіти», у якій зазначено, що фісилітацію варто розуміти як ненав'язливу допомогу «групі чи окремій людині» [1, с. 953] (підкреслення наше - Н. В. А). Саме вчитель-фасилітатор спроможний об'єднатися з учнями на ґрунті спільності чи подібності поглядів та інтересів у ФО.

Досягнути активного співчуття суб'єктів щодо дій і станів один одного в оптимальному солідарному мовленні не становитиме проблеми, якщо осмислено й доцільно ставитися до ФО як емпатійного процесу, про що мова йшла вище. Відбуватиметься реальна комунікація емоцій (за О. Леонтьєвим), якщо вчитель усією своєю мовленнєвою поведінкою експліцитно транслюватиме щиру зацікавленість у позитивних особистісних змінах у дитині; дитина ж, «зчитуючи» посил педагога й не бажаючи спричинити прикрість, намагатиметься виправдати покладені на неї надії, підкріплені внутрішньої мотивацією. Так само «комунікуватимуть» радість, коли результат ФО виявиться позитивним, і гіркота й занепокоєння у разі невдачі.

Усвідомлення й узгодження відповідальності за мовленнєві вчинки стане, з одного боку, наслідком реалізації описаних аспектів оптимального солідарного мовлення, з іншого, - наслідком цілеспрямованого формування відповідальності як вищої вольової якості й іманентної ознаки оптимальної солідарності (це питання детально висвітлено в статті «Оптимальна дидактична комунікація як чинник формування учнів компетентних мовців» [8]). Щодо другого, наголосимо: можна заперечувати саму ідею оптимального солідарного мовлення, але формувати відповідальність у здобувачів загальної середньої освіти необхідно. Це категоричне твердження обґрунтовано вимогою до вчителя бути відповідальним професіоналом і вимогою виховувати на цінностях (розуміємо - ціннісного виховання) як складника формули Нової української школи, а Кодекс цінностей українського виховання виокремлює самовідповідальність людини як громадянську цінність і самокритичність, почуття відповідальності як цінність особистого життя [6].

Запитання - «Чи зможуть суб'єкти дидактичної комунікації в процесі ФО реалізувати особисті комунікативні наміри без збитків для іншої сторони?» - не має однозначної відповіді. До цього необхідно прагнути, докладати особистісні й професійні зусилля, якщо важливий результат.



Висновки

У 70-ті рр. ХХ ст. групі педагогів і психологів вдалося визначити причини того, чому, згідно з аналітикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), японці найменше за представників інших етносів хворіють на ішемічну хворобу серця. Виявилося, відповідь полягає не просто в способі життя узагальненої людини Сходу, а корениться в особливостях родинного виховання. Мати в Японії похвалить доньку: «Твоя поведінка сьогодні краща, ніж учора». А батько посварить сина так: «Учора ти собі такого не дозволяв!» І жодних порівнянь дитини із сусідом чи родичем. Така виховна позиція заперечує особистісну конкуренцію, що часто пов'язана зі стресовими ситуаціями й конфліктами, натомість привчає вихованців до самовдосконалення.

Сьогодні в гуманістичній парадигмі педагогіки загальноприйнятою вважають суб'єктодинамічну концепцію розвитку особистості (на противагу психодинамічній і соціодинамічній), у контексті якої розвивається стрижнева ідея ФО як провідного чинника набуття здобувачами загальної середньої освіти компетентнісних результатів. І вченим, представникам менеджменту в освіті, і вчителям варто осягнути глибинний смисл цього педагогічного феномену й функціювати в українських освітніх реаліях відповідним чином, без чого результативне ФО залишиться в площині педагогічних очікувань.

Чи варто реалізовувати ФО за допомогою спеціально застосованих методів, вправ, технік? Переконані, що ні. Чи можна використовувати технологічний інструментарій, пропозиціями якого рясніє освітній дискурс, під час ФО? Можливо, але ситуативно, іноді, як допоміжний засіб. При цьому варто пам'ятати, що не технологічна, а комунікативна діяльність є базовою в спектрі видів педагогічної діяльності.

Попри складну політичну, соціальну, економічну ситуацію в Україні, спричинену масштабною російською військовою агресією, вітчизняна система освіти функціює в площині ціннісно-варіативної моделі освітнього вибору. І вибір за кожним конкретним учителем, безумовно, у межах чинного законодавства. Ми ж наголошуємо, що процесуальним тлом й одночасно провідним засобом ФО має й може бути дидактична комунікація як оптимальне солідарне мовлення.



Література

Енциклопедія освіти / АПН України. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Ігнатова І. Формувальне оцінювання в Україні: що це і для чого запроваджується. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20240219-formuvalne- oczinyuvannya-v-ukrayini-shho-cze-i-dlya-chogo-zaprovadzhuyetsya/ (дата звернення: 16.04.2024).

2. Кабан Л. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4471 (дата

звернення: 16.04.2024).

Кобинець Я. Дитиноцентризм: погляд Нової української школи. URL: https://osvita.ua/school/method/85209/ (дата звернення: 13.08.2017).

Коваль О. Формувальне оцінювання в базовій і старшій школі: труднощі, поради, вправи. URL: https://osvitoria.media/experience/formuvalne-otsinyuvannya-u- bazovij-i-starshij-shkoli-trudnoshhi-porady-vpravy/ (дата звернення: 16.04.2024).

Кодекс цінностей сучасного українського виховання. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: педагогічні концепції. Київ: Школяр, 1997. С. 110-112.

Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2013. № 6. С. 45-57.

Нищета В. А. Оптимальна дидактична комунікація як чинник формування учнів компетентних мовців. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2024. № 4 (38). 2024. С. 466-476. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-4(38)-477-489

Особливості оцінювання і ведення журналів у 5-х пілотних класах НУШ.

URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-spilno-z-komandoyu-pidtrimki-reform-ministerstva-

rozyasnili-osoblivosti-ocinyuvannya-i-vedennya-zhurnaliv-u-5-h-pilotnih-klasah-nush (дата звернення: 30.08.2022).

Підгорна О., Береговська Т. Що таке формувальне оцінювання, чому воно потрібне учням і які основні виклики. URL: https://nus.org.ua/view/shho-take- formuvalne-otsinyuvannya-chomu-vono-potribne-uchnyam-i-yaki-osnovni-vyklyky/ (дата звернення: 16.12.2021).

Психологічний словник / Авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова / За ред. Н. А. Побірченко. Київ: Науковий світ, 2007. 338 с.

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти / наказ МОН України від 01 квіт. 2022 р. № 289. URL: http://barna- consult.com/wp-content/uploads/2022/06/Metodychni-rekomendatsiyi-MON-Ukrayiny- shhodo-otsinyuvannya-u-5-6-klasah-NUSH.pdf (дата звернення: 18.09.2022).

Степанова-Камиш А. Оцінювання в 5 класі НУШ: як воно може стати інструментом навчання та підвищення мотивації. URL: https://nus.org.ua/articles/ otsinyuvannya-v-5-klasi-nush-yak-vono-mozhe-staty-instrumentom-navchannya-ta- pidvyshhennya-motyvatsiyi/ (дата звернення: 30.08.2022).

Степанова-Камиш А. Формувальне оцінювання: приклади форм, які заповнюють фінські вчителі, діти та їхні батьки. URL: https://nus.org.ua/articles/ formuvalnogo-otsinyuvannya-pryklady-form-yaki-zapovnyuyut-uchyteli-dity-ta-yihni-batky/ (дата звернення: 16.04.2024).

Українська мова: підруч. для 5 кл. / Н. Голуб, О. Горошкіна. Київ: Освіта,

306 с.

Українська мова: підруч. для 6 кл. / Н. Голуб, О. Горошкіна. Київ: Освіта,

258 с.

Формувальне оцінювання - ключовий чинник якісної освіти в НУШ. URL: https://vseosvita.ua/library/embed/01008ioz-d0a6.docx.html (дата звернення: 16.04.2024).

Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів. URL: https://naurok.com.ua/ formuvalne-ocinyuvannya-navchalnih-dosyagnen-uchniv-303653.html (дата звернення: 16.04.2024).

Філософський енциклопедичний словник / редкол.: В. І. Шинкарук (голов. редкол.) та ін. Київ: Абрис, 2002. 750 с.

Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків: Прапор, 2007. 640 с.



References

Entsyklopediya osvity [Encyclopedia of education] (2008) / APN Ukrayiny. Kyiv: Yurinkom Inter. [in Ukrainian].

Ignatova I. Formuvalne otsiniuvannia v Ukrauini: shcho tse I dlia chogo zaprovadzhuyetsia [Formative assessment in Ukraine: what is it and why is it being implemented]. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20240219-formuvalne-oczinyuvannya- v-ukrayini-shho-cze-i-dlya-chogo-zaprovadzhuyetsya/ [in Ukrainian].

Kaban L. V. Formuvalne otsiniuvannia navchalnyh dosiagnen uchniv u noviy ukrayinskiy shkoli [Formative assessment of students' educational achievements in the new Ukrainian school]. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4471 [in Ukrainian].

Kobynets, Ya. Dytynotsentryzm: pogliad Novoyi ukrayinskoyi shkoly [Child- centrism: the view of the New Ukrainian School]. URL: https://osvita.ua/school/method/ 85209/ [in Ukrainian].

Koval, O. Formuvalne otsiniuvannia v bazoviy I starshiy shkoli: trudnoshchi, porady, vpravy [Formative assessment in basic and high school: difficulties, tips, exercises]. URL: https://osvitoria.media/experience/formuvalne-otsinyuvannya-u-bazovij- i-starshij-shkoli-trudnoshhi -porady-vpravy/ [in Ukrainian].

Kodeks tsinnostey suchasnogo ukrayinskogo vyhovannia (1997) [Code of values of modern Ukrainian education]. Kontseptualni zasady demokratyzatsii ta reformuvannia osvity v Ukrayini:pedagogichni kontseptsii. Kyiv: Shkoliar. [in Ukrainian].

Morze, N. V., Barna, O. V., Vember, V. P. (2013). Formuvalne otsiniuvannia: vid teoriyi do praktyky [Formative assessment: from theory to practice]. Informatyka ta informatsiyni tehnologiyi, 6. С. 45-57. [in Ukrainian].

Nyshcheta, N. А. (2024). Optymalna dydaktychna komunikatsiya yak chynnyk formuvannia uchniv kompetentnyh movtsiv [Optimal didactic communication as a factor in the formation of students as competent speakers]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriya «Pedagogika», Seriya «Psyhologiya», Seriya «Medytsyna»), 4 (38). С. 466-476. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-4(38)-477-489

Osoblyvosti otsiniuvannia i vedennia zhurnaliv u 5-h pilotnyh klasah NUSH [Peculiarities of assessment and journal-keeping in the 5th pilot classes of NUS]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-spilno-z-komandoyu-pidtrimki-reform-ministerstva-rozyasnili- osoblivosti-ocinyuvannya-i-vedennya-zhurnaliv-u-5-h-pilotnih-klasah-nush [in Ukrainian].

Pidgorna, O., Beregovska, T. Shcho take formuvalne otsiniuvannia, chomu vono potribne uchyiam I yaki osnovni vyklyky [What is formative assessment, why do students need it, and what are the main challenges]. URL: https://nus.org.ua/view/shho- take-formuvalne-otsinyuvannya-chomu-vono-potribne-uchnyam-i-yaki-osnovni-vy klyky/ [in Ukrainian].

Syniavskyi V. V., Sergeenkova, O. P. (2007). Psyhologichnyi slovnyk [Psychological dictionary] / Za red. N. A. Pobirchenko. Kyyiv, Naukovyi svit. [in Ukrainian].

Rekomendatsiyi shchodo otsiniuvannia navchalnyh dosiagnen uchniv 5-6 kl., yaki zdobuvayut osvitu vidpovidno do novogo Derzhavnogo standartu bazovoyi serednoyi osvity [Recommendations for evaluating the educational achievements of students in grades 5-6 who are receiving education in accordance with the new State Standard of Basic Secondary Education] / nakaz MON Ukrayiny vid 01 kvit. 2022 r. URL: http://barna-consult.com/wp-content/uploads/2022/06/Metodychni-rekomendatsiyi-MON- Ukrayiny-shhodo-otsinyuvannya-u-5-6-klasah-NUSH. pdf [in Ukrainian].

Stepanova-Kamysh, A. Otsiniuvannia v 5 klasi NUSH: yak vono mozhe staty instrumentom navchannia ta pidvyshchennia motuvatsiyi [Assessment in the 5th grade of NUSH: how it can become a tool for learning and increasing motivation]. URL: https://nus.org.ua/articles/otsinyuvannya-v-5-klasi-nush-yak-vono-mozhe-staty-instrumentom- navchannya-ta-pidvy shhennya-motyvatsiyi/ [in Ukrainian].

Stepanova-Kamysh, A. Formuvalne otsiniuvannia: pruklady form, yaki zapovniuiut finski vchyteli, dity ta yihni batky [Formative assessment: examples of forms filled out by Finnish teachers, children and their parents]. URL: https://nus.org.ua/articles/ formuvalnogo-otsinyuvannya-pryklady-form-yaki-zapovnyuyut-uchyteli-dity-ta-yihni-batky/ [in Ukrainian].

Golub, N., Gorosgkina, J. (2022). Ukrayinska mova. 5 kl. [Ukrainian language]. Kyyiv, Osvita. [in Ukrainian].

Golub, N., Gorosgkina, J. (2023). Ukrayinska mova. 6 kl. [Ukrainian language]. Kyyiv, Osvita. [in Ukrainian].

Formuvalne otsiniuvannia - kliuchovy chynnyk yakisnoyi osvity v NUSH [Formative assessment is a key factor in quality education at NUS]. URL: https:// vseosvita.ua/library/ embed/01008ioz-d0a6.docx.html [in Ukrainian].

Formuvalne otsiniuvannia navchalnyh dosiagnen uchniv [Formative assessment of students' educational achievements]. URL: https://naurok.com.ua/formuvalne-ocinyuvannya- navchalnih-dosyagnen-uchniv-303653.html [in Ukrainian].

Shynkaruk, V. I. (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyyiv, Abrys. [in Ukrainian].

Shapar, V. B. (2007). Suchasnyi tlumachnyi psyhologichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Harkiv, Prapor. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru