Специфіка функціювання запозичень у сучасних масмедіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка функціювання запозичень у сучаснихмасмедіа

Дар'я Тининико студентка ІІ курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Демешко І. М.

Анотація

У статті досліджено запозичену лексику в сучасних медіатекстах на прикладі інтернет-видання «Гречка». Проаналізовано медіатексти, мовностилістичні засоби, особливості функціонування та різноманітність тематичних груп лексики інтернет-видань. Досліджено вплив запозичень на мову та відображення ключових соціально-економічних процесів та змін. Аналіз базується на медіатекстах у сучасному медіадискурсі, що дає змогу краще простежити специфіку функціювання запозичень у медіатекстах.

Ключові слова: запозичення, масмедіа, іншомовна лексика, «Гречка», новотвори.

Постановка проблеми

Протягом усього свого життя людину супроводжує інформація, яка є однією з провідних соціальних потреб суспільства та яка створює певне інформаційне коло. Результат від соціальної взаємодії внаслідок масової комунікації, яка пов'язана з наданням інформаційних послуг населенню, є масова інформація. Вона призначена для широкої аудиторії, спрямована на задоволення її потреб, а також адаптується до цих потреб. Основні категорії масової інформації тісно пов'язані з ключовими галузями діяльності та інтересами аудиторії. Як феномен, засоби масової інформації довгий час привертають увагу як суспільства, так і дослідників. Останні формулюють різноманітні як об'єктивні, так і позбавлені правдивості висловлення щодо суті засобів масової інформації. Опрацювавши матеріал інтернет-видання «Гречка», можна припустити, що тематично вона складається з політичних, суспільних та економічних тем, новин про життя мешканців, здоров'я та культуру. Трапляються також запозичення, здебільшого з англійської мови. Різноманітні публікації «Гречки» вирізняються вживанням іншомовних слів у всіх статтях, що має не лише мовний, але й інформаційний зміст. Інтернет-видання «Гречка» - це популярна платформа, у якій користувачі зручно та якісно отримують достовірну інформацію, а видання стежить за тим, щоб слова були належним чином вписані в контекст і були зрозумілими різним верствам населення. запозичений лексика медіатекст

Аналіз досліджень і публікацій

Запозичена лексика в масмедіа була об'єктом уваги багатьох учених- лінгвістів таких, як О. А. Стишова, Л. А. Карпець, О. Т. Горбача, А. Ф. Нечипоренко та ін. Л. А. Миронова, О. К. Бондаренко досліджували теоретичні та практичні питання запозиченої лексики в мові сучасних засобів масової комунікації [2].

Мета статті - проаналізувати мовні запозичення в мові сучасних масмедіа Кіровоградщини.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Масова інформація - це вид соціальної інформації, що зберігається, накопичується, обробляється та передається за допомогою ЗМІ, у яких є масова аудиторія [1, с. 205]. Масмедіа (Mass media) - це основні способи та форми публічного поширення інформації широкому колу користувачів, які здійснюються за допомогою технічних засобів [3, с. 31]. Серед цих засобів можна виокремити пресу, радіо, телебачення, інтернет-видання, рекламні щити. Варто зазначити, що масмедіа функціонує в сфері інформаційного поля, основним завданням якого є отримання, обробка та поширення інформації в суспільстві. Розв'язати ці завдання можна лише за допомогою засобів, які здійснюють цей вплив (телебачення, радіо, преса), вони мають орієнтацію на широкий загал і впливають на велику частину суспільства.

Мова медійного дискурсу розглядається як окремий підстиль публіцистичного стилю, що обслуговує різні сфери передачі інформації. Разом з тим, «мова засобів масової інформації» як термін використовується в ширшому значенні, охоплюючи писемну чи усну публіцистику. Мовознавці, наголошуючи на інформативно-пропагандистській та агітаційній функціях стилю масмедіа, виділяють такі його підстилі: публіцистичний (у межах якого існують кіно-, відео-, теле-, радіопубліцистика, газетна й журнальна публіцистика), політико-агітаційний, ораторський, рекламний [6, с. 15].

Варто зауважити, що мова медіа постійно піднімає рівень доступності викладу інформації, використовуючи питомі та запозичені лексичні одиниці. Крім того, у медіатекстах досить часто використовуються стилістичні прийоми, які забезпечують художню виразність тексту за допомогою відповідних лексичних засобів.

Інформаційний портал «Гречка» засновано у 2008 році групою однодумців, представників громадського сектору Кропивницького. На сторінках сайту можна знайти новини суспільного, політичного, культурного життя Кропивницького та області, резонансні події України, актуальні фото- і відеоматеріали. Аналіз використання іншомовної лексики на сторінках «Гречка» вказує на значущий вплив зарубіжних слів та виразів на мовленнєвий контент цього ресурсу. Це свідчить про широкий обсяг культурного та інформаційного обміну між українським та світовим співтовариством.

Мета використання іншомовної лексики різна: надання емоційного забарвлення, привернення уваги до специфічних тематик, актуалізація та модернізація мовного контенту. Здебільшого в статтях «Гречка» використовують слова запозичені з англійської мови: «Відтак, у Кропивницькому нагадали про адреси стаціонарних «пунктів незламності», а також повідомили, які аптеки, АЗС та магазини розташовуються неподалік таких пунктів і працюватимуть навіть на випадок блекауту» (Гречка, 05.12.2022). «На думку урбаністів, для того, щоб зробити вулицю гармонійною та привабливою, необхідно слідувати певним правилам з облаштування кіосків» (Гречка, 03.02.2023). До групи запозичень з англійської мови належать такі слова: бізіборд, лінк, дедлайн, інновація, селфі, коуч, стартап, тренд, челендж, тролінг, дрес-код, гламур, імідж, воркшоп, рієлтор, тьютор, саспенс, хедлайнер. Крім англіцизмів, простежуються запозичення з французької мови: бутик, сомельє, франчайзинг.

Так, в інформаційному просторі «Гречка» за період 2023-2024 років найбільше обертів набирають запозичена лексика на військову тематику. Воєнні події широко висвітлюють у ЗМІ, активність російсько- української війни гостра не лише на полі бою, але й в інформаційному полі. Щодня створюють безліч новин, зведень та аналітики. Термінологією військової сфери послуговуються не лише фахівці, але й журналісти, політики, дипломати, громадські діячі та ін. [5, с. 100]: «А крім того, фахівці зазначають, що по Україні на початку повномасштабного вторгнення українці називали власних дітей на честь зброї: Джавеліна та Байрактар» (Гречка, 03.01.2023).

Можна виокремити групу слів на військову тематику: блекаут, мітинг, війна, солдат, окупація, евакуація, окупант, оборона, наступ, атака. Значна кількість запозичених слів, які вживаються в інтернет- виданні «Гречка» належить до суспільно-політичної лексики: мітинг, демобілізація, строковики, файдрейзинг, парламент, терорист, індустрія. Однією з найбільших груп є позначення нових понять зі сфер економіки, політики, медицини, IT, шоу-бізнесу, на кшталт реліз, фліпчарт, воркшоп, кластер, фандрейзинг, краудфандинг, макронутрієнти, айдетика, еквалайзер, фічі, камерофон, лайфхак, імерсійний, графіті, субвенція: «В Україні від жовтня 2022року у тестовому режимі працює перший етап нової програми державної іпотеки «єОселя» (Гречка, 03.01.2023). «Наявність прихованих функцій - сюди варто віднести еквалайзер для прослуховування аудіо через навушники, експрес-скриншот та інші фічі. У камерофонах важлива не лише система камер, а й екран, щоб ви могли оцінити зроблені зображення» (Гречка, 03.01.2023). Слова, які належать до рекламної справи, журналістики: реклама, журналіст, турне, директор, репортаж, івент, подкаст.

До лексем, утворених суфіксальним способом, належать похідні іменники на позначення назв осіб за родом діяльності (іміджмейкер, комп 'ютерник), назв процесів (бактеризація, комп 'ютеризація). Відіменникові прикметники утворені за допомогою суфіксів -ськ, -ов- (промоутерський, бізнесовий).

Префіксальним спосібом утворені похідні прикметники та іменники за допомогою питомого префікса про-: проєвропейський, пропрезидентський, прозахідний, запозичених префіксів та префіксоїдів де-: департизація, декомунізація, деприватизація, пост-: постпрезиденський, поствиборний та віце- (`заступник', `помічник'): віце-президент, віце-спікер, віце-прем'єр. Більшість слів утворено за допомогою основоскладання, де незмінні складові, зокрема англійського походження, активно використовуються у сферах, які найбільше розвиваються. Це переважно утворення слів з компонентами арт-, бізнес-, медіа-, інтернет-: артоб'єкт, бізнес-план, медіапростір, інтернет-видання.

Новотвори виконують функцію оновлення мовної стилістики. Значна їх кількість з'явилася в період війни і вже триває процес адаптації: мамкувати, наволонтерити, зукраїнити, застінгерити, літакопад. Серед поширених новотворів, які входять в український вжиток такі: стравопис - `меню', рельсохід, далекочуй, кримець - `житель АР Крим', жахачка, летун. Поява таких новотворів - наслідок дистанціювання, віддалення від російської мови шляхом пошуку та аналізу слів, які б несли характерні ознаки словотворення української мови та звернення уваги до питомих українських джерел [4, с. 67-69]. Продуктивні способи творення новотворів медійного дискурсу - суфіксальний, префіксальний способи та основоскладання.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Опрацювавши матеріал інтернет-видання «Гречка», зазначимо, що переважають суспільно-політичні та економічні терміни. Серед 967 лексичних одиниць, 85 - слова іншомовного походження (9%) (фандрейзинг, фічі, графіті, камерофон, еквалайзер). Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в подальшому вивченні та описі використання іншомовної лексики в контексті сучасних змін у мові, а також структурно-семантичному аналізі лексичних одиниць, відтінків значень іншомовних слів.

Список використаних джерел

1. Ермоленко С. Засоби масової комунікації і мовна свідомість сучасного українця. Культура слова. 2013. № 73. С. 123-125.

2. Миронова Л. А., Бондаренко О. К. Запозичена лексика у мові сучасних засобів масової комунікації. Закарпатські філологічні студії. 2022. Т. 2. № 27. С. 189-194.

3. Нестерович В. Іноземне мовлення США у системі американської публічної дипломатії. Віче. 2016. № 7-8. С. 32-36.

4. Нечипоренко А. Ф. Мова ЗМІ та її вплив на формування культури мовлення : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. філол. наук : 10.01.08. Львів, 2017.

5. Поліщук Н. О. Військова термінолексика в мові сучасник масмедіа. Термінологічний вісник. 2023. № 7. С. 100-110.

6. Тараненко О. О. Мова української діаспори і сучасна мовна ситуація в Україні. Мовознавства. 2013. № 2-3. С. 63-99.

Размещено на Allbest.ru