Модальність як граматична та семантична категорія в інтернет-метафорі воєнного часу

Калуський ліцей імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради Івано-Франківської області

Дослідження присвячено новоутвореній метафорі періоду початку російської агресії та її функціонуванню в текстах інтернет-видань. У статті розглянуто структурні та семантичні особливості публіцистичної метафори воєнної тематики українських інтернет-статей, охарактеризовано семантичні характеристики простої та розгорнутої метафори як засобу творення образності та представлення широкій публіці інформації про нові суспільно-політичні реалії з погляду категорії модальності. Виокремлено прості метафори та їх роль у публіцистичних текстах, проаналізовано їхні змістові та функціональні особливості. У дослідженні значну увагу приділено будові розгорнутої метафори з огляду на її можливості інтерпретації воєнно-політичної дійсності окресленого періоду. Розглянуто реалізацію категорії модальності як граматичного, стилістичного та семантичного явища в змісті та будові метафори російсько-української війни. Ключові слова: метафора, публіцистичний стиль, публіцистика, класифікація метафор, переносне значення, російсько-українська війна, когнітивна метафора, модальність.

Метафора має модальність, за допомогою якої мовець виражає своє ставлення до денотату як предмета думки, об'єкта висловлювання. Цю модальність метафора увиразнює шляхом творення переносного значення, поєднуючи лексеми в новий образ. Тому цікаво та доцільно вивчати категорію модальності як в простій, так і в розгорнутій метафорі, причому, в останній значно увиразнюється ця категорія та набуває нових сенсів.

Розглянемо категорію модальності на прикладі простої метафори часу російсько-української війни «рейкові партизани». Це нова метафора, що виникла у процесі історичної провокації білоруських військ та спроби політичного керівництва втягнути їх у братовбивчу війну, порівняймо у контексті: «Рейкові партизани діють на території Могильовської, Гомельської та Мінської областей. Відповідальність на себе вже взяли «Буслі ля цяць» та BYpol. Акції з блокування залізничних колій розпочалися 28 лютого та продовжуються. Зокрема, у ніч на 2 березня у Стовпцях затримали чоловіка із дружиною, які на залізничних коліях підпалили колоди. Вдень 2 березня у Жодіно затримано ще одного рейкового партизана - чоловіка 35 років. У МВС Білорусі наголосили, що причиною цих нападів стало бажання білоруського народу допомогти Україні у боротьбі з агресією Росії. Люди готові протистояти режиму Путіна та Лукашенка, незважаючи на те, що за це їм загрожує до 20 років позбавлення волі» (Дод. А).

Продемонстрована проста метафора створена на основі семантичного поєднання значення лексеми «партизани», тобто людей, що діють підпільно, створюючи опір чинній владі, та способу їх діяльності - на рейках, перешкоджаючи пересуванню потягів і цим унеможливлюючи просування білоруської армії на територію України. Якщо розглянути тип модальних відношень у межах семантичної структури цієї метафори, то очевидним є те, що тут наявна саме об'єктивна модальність - обов'язкова ознака будь-якого висловлювання, яка виражає відношення того, хто повідомляє, до дійсності в плані реальності, тобто здійснення, та ірреальності, чи нездійснення. Досліджена метафора моделює ситуацію (реально та документально зафіксовану навмисного диверсійного пошкодження рейкового полотна для неуможливлення пересування військ та територію сусідньої країни), де образно називається та оцінюється новий вид партизанського руху на території Білорусі - «рейковий». Ця метафора допомагає наочно уявити та зрозуміти способи боротьби білоруських жителів із режимом, таким чином заперечуючи можливість війни, а з іншого боку - представляє позитивне стилістичне нашарування у змісті цієї метафори, моделюючи ситуацію протистояння звичайних людей агресору, насиллю, констатуючи це як реальний, зафіксований факт, тому варто говорити про об'єктивну модальність у значенні цієї метафори.

Проблема категорії модальності привертає увагу лінгвістів з давніх пір. Проте до теперішнього часу залишаються спірними безліч питань, що стосуються цієї проблеми. Питання реалізації модальності в тексті не знайшли поки досить повного опису в лінгвістичній літературі. Це пояснюється складністю трактування поняття модальності і модальних значень як частини більш загальної проблеми універсальних категорій. У зв'язку з орієнтацією мовознавства на вивчення функціонального боку мови велике значення набуває вивчення лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що обумовлюють реалізацію об'єктивної та суб'єктивної модальності в мові [3].

Розглянемо такий аспект категорії модальності, як модальність дійсності, яка означає, що зміст висловлюється з точки зору мовця-особи, відповідає об'єктивній реальності: суб'єкт сприймає повідомлюване як реальний і достовірний факт, у контексті метафори. У період виборів у Франції 2022 року з'явилося в інтернет-просторі кілька простих метафор, що пов'язані з повномасштабною війною в Україні та французьким політикумом. Під час дебатів Еммануеля Макрона, чинного президента, та Марін Ле Пен однією з тем суперечок був напад Росії на Україну. «Ви залежите від російської влади і ви залежите від Путіна, - сказав Макрон. - Коли ви говорите з Росією, ви говорите зі своїм банкіром» (Дод. А). Метафора «Росія - ваш банкір» уособлює підтримку Росією Марін Ле Пен. Цими словами Еммануель Макрон натякнув своїй суперниці про те, як у 2014 році її партія отримала кредит на 9 млн євро у одному з російських банків. Цю метафору доцільно розглядати як приклад модальності дійсності, де засуджується проросійська підтримка французької кандидатки, мотивуючи це фінансуванням російських банків її кампанії, що можна дослідити фінансово та через банківські операції, тому відповідає дійсності та підтверджена.

«Експодругапутіна» (Дод. А) - ще одна метафора, що характеризує лідерку «Національного об'єднання». Це прямий натяк на її взаємовідносини з президентом РФ. Згодом Марі Ле Пен заявила, що не шкодує, що заперечувала окупацію Криму у 2014 році. Загалом проста метафора «експодругапутіна» має відверто зневажливий тон та негативне забарвлення. Незважаючи на те що кандидатка у президенти Франції засудила повномасштабне вторгнення РФ в Україну і запевнила, що не відвідає Москву до підписання мирних угод, ця метафора продовжує переслідувати її як політичну діячку досі і нести саркастичний образливий тон. Модальність у цій метафорі слід вважати модальністю недійсності, на противагу об'єктивній модальності, що означає, що суб'єкт сприймає повідомлюване як не реальне, тобто як можливе, бажане, гадане, сумнівне, а точніше - спонукальна (імперативна) модальність. Метафори такого типу та інформація, закладена в них з точки зору модальності як лінгвістичної категорії, застерігають політиків від необдуманих вчинків, керованих наживою та вигодою, та характеризуються спонуканням Марі ЛеПен змінити політичний курс на демократію та гуманність.

Загалом, дослідник А. Єфімов підкреслює, що виявом метафоризації є розширення смислового обсягу слів, виникнення нових додаткових значень, смислових відтінків, що має можливість реалізуватися і в категорії модальності. Тому процес метафоризації є важливим засобом формування переносних значень слів, зображувальна роль та експресивні властивості яких загальновизнані, попри наявні в них модальні відношення. Оскільки механізм метафори базується на тому, що їй відповідає цілий набір смислів, а саме: оцінного, експресивного, стилістичного, модального, бо вона дає інформацію про те, як суб'єкт мовлення ставиться до позначуваного об'єкта [4, с. 116]. Тож можна констатувати, що процес метафоризації та реалізація модальності в значенні метафори невіддільні.

Проаналізуймо з точки зору об'єктивної модальності таку метафору «Буча та Ірпінь стали Донецьким аеропортом» у публіцистичному контексті: «Чому Буча й Ірпінь стали «Донецьким аеропортом» біля Києва? Тим часом північно-західне передмістя української столиці залишається зоною бойових дій. Буча, Гостомель, Ірпінь стають другим Донецьким аеропортом. Там йдуть запеклі бої, військові тримаються і не дають пройти до Києва» (Дод. А), - дав своє порівняння міністр внутрішніх справ Денис Монастирський... Утім, у Бучі та інших міст є одна суттєва відмінність від Донецького аеропорту - це тисячі цивільних, якими прикриваються російські військові. На бучанському масиві Склозавод, наприклад, відомо про те, що цивільних утримували чи ще утримують у тій же будівлі, де лежать поранені росіяни» (Дод. А).

Усім відома історія початку бойових дій 2014 року, коли велися активні бойові дії за Донецький аеропорт і була велика кількість загиблих українських бійців, що становить комунікативно -інформативну сторону метафоричної розгортки. Історія про те, що проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття, стала символом незламності та самопожертви українських воїнів та бійців загалом, тож вихідна частина метафори «Донецький аеропорт» та реальна історія, пов'язана з ним, відома широкому загалу, тож можна говорити про об'єктивність причинно-наслідкового історико-суспільного зв'язку подій того часу із подіями сучасної історії, коли театр бойових бій фактично повторився і центр протистояння перемістився в Бучу, Гостомель та Ірпінь (у метафорі це метафорична розгортка). Тому вважаємо модальність у цій метафорі об'єктивною, або дійсності.

Якщо говорити про граматичний аспект вираження об'єктивної модальності, то дієслово минулого часу дійсного способу «стали» (аеропортом) є реалізацією саме ситуації із доконаним, об'єктивно існуючим фактом виконання російської агресії в зазначених містах. Тож якщо брати до уваги образну функцію цієї метафори та емоційну складову в її наповненні, то образність насамперед полягає в зіставленні самої ситуації оборони та штурму українських аеропортів у Донецьку та в Ірпені, де точилися довготривалі бої за їх захоплення, а оцінка ситуації полягає в піднесено-оцінному трактуванні автором статті самої звитяги та незламності духу тодішніх «кіборгів» під Донецьком та теперішніх українських воїнів під Ірпенем та Бучею. Обидві події безпрецедентної звитяги та відданості у захисті аеропортів у 2014 році і тепер, у 2022, є в основі розглянутої метафори, що виконує яскраву образну функцію та має позитивну аксіологічну складову, возвеличуючи подвиг та патріотизм, з одного боку, та демонструючи достовірні факти та події, що відбулися, з іншого боку, будучи прикладом реалізації саме об'єктивної модальності в межах переносного значення метафоричної розгортки.

Є. І. Бєляєва визначає модальність як «мовну категорію, що виражає оцінку мовцем відношення висловлювання до дійсності з точки зору способу існування зв'язку між суб'єктом і його ознакою, ступеню розуміння цього зв'язку мовцем або його бажаність» [3]. Ця категорія тісно пов'язана з комунікативним наміром мовця і реалізується в процесі спілкування у формі різноманітних комунікативно -синтаксичних і модальних типів висловлювань в різних мовних актах. Розглянемо на прикладах інтернет-статей з метафорами воєнного часу. Одна із статей має такий заголовок: «Чи зможе експодруга Путіна перемогти Макрона?» (Дод. А). У цьому риторичному питанні, беручи до уваги вищезазначений контекст, прихований історико-політичний акцент, організований у розгорнутій метафорі «Путін перемагає Макрона», розуміючи при цьому протистояння Сходу і Росії та Заходу і виражаючи модальність недійсності. У статті читаємо: «ЛеПен успішно зосередила на цьому свою кампанію, тоді як Макрон був більш стурбований війною в Україні та європейською реакцією на те, що відбувається. Натомість ЛеПен, яка до останнього вважалась «другом Путіна», не надто переймається Україною, хоча і засудила напад на неї» (Дод. А ). У цій метафорі наявний такий семантичний вид модальності, як передбачувана (гіпотетична) модальність. Риторичне питання начебто і звертається до широкої громадськості із наміром спрогнозувати майбутній хід виборів, проте відчувається певна нереальність чи малоймовірність сказаного, оскільки виборці хоча і незадоволені економічною політикою Е. Макрона, безробіття в їхній країні перебуває на найнижчому рівні за останні роки, і опитані не думають, що хтось із його опонентів досяг би більшого. Відповідно, у цій розгорнутій метафорі відчувається упевненість у правильності дій та політиці Е. Макрона стосовно його підтримки Україні, а засудження кандидатки через її підтримку Путіна, називаючи цього політика «подругою». публіцистична метафора воєнна тематика

Велика розмаїтість думок з основних питань, що стосуються змісту категорії модальності і її відношення до інших лінгвістичних категорій, свідчить про складність цієї категорії, у якій переплітаються екстралінгвістичні та лінгвістичні поняття. Модальність розуміється як багатопланова неоднорідна категорія, яка виражає відношення змісту висловлювання до дійсності, а також ставлення мовця до того, про що повідомляється у висловлюванні. Часто йдеться про суб'єктивно-об'єктивний характер категорії модальності як складного, багатопланового явища. Об'єктивна модальність характеризує дію або стан з боку модусу існування, суб'єктивна модальність вносить додаткові модальні значення та відтінки [3]. Розглянемо на таких прикладах. Метафора помітна у назві такої інтернет -статті: «Це агонія ворога. Чи перетворять Чернігів на другий Маріуполь?» (Дод. А).

З точки зору об'єктивної модальності, потенційна модальність, тобто можливість реалізації потенційних дій, тут виходить на перший план: найближчий до Києва обласний центр Чернігів перебував три тижні під нищівними обстрілами російських військ. Місто, яке стримало наступ до столиці, у час написання статті майже оточене, росіяни не дають виїхати цивільним гуманітарними коридорами. Тож питання, скільки ще протримається північна фортеця, набуло неабиякої актуальності.

Тож об'єктивна модальність проявилася в акцентуванні на реальну небезпеку міста та жителів. З точки зору суб'єктивної модальності, додатковим відтінком у цій метафорі є мотив страдництва та жертовності чернігівців та самого міста у порівнянні із Маріуполем. Додаткове семантичне негативне нашарування «агонія ворога» вносить у повідомлення додаткові значення «надмірна жорстокість через безвихідь, ненависть до ворога і передчуття його швидкої смерті в агонії», реалізуючи так суб'єктивну модальність. Автор повідомлення через засоби вираження суб'єктивної модальності висловлює співчуття Чернігову, беручи до уваги той факт, що Чернігів - одне з найбільш старовинних міст України, зранку 24 лютого, коли почалася війна, цей напрямок став одним з пріоритетних для наступу російських військ з території Білорусі, тому постраждав немало упродовж цієї кампанії.

Як показує попередній фрагмент, важко іноді розділити суб'єктивну та об'єктивну модальність у межах одного повідомлення. Дослідник Н. В. Вітт [13] пропонує розглядати категорію модальності як діалектичну єдність об'єктивного і суб'єктивного у свідомості людини. Будь -яке висловлювання суб'єкта супроводжується його оцінкою змісту висловлювання, оскільки в будь -якому висловлюванні міститься не лише інформація, а й вираження ставлення мовця до повідомлення. Крім того, мова є своєрідним індикатором емоційного ставлення до явищ і стану мовця. Це помітно і в наступних прикладах інтернет - текстів з метафоричним значенням: «Якщо впаде Харків - впаде вся Україна» (Дод. А).

Діалектична єдність об'єктивного і суб'єктивного у свідомості людини як виявлення модальності висловлення проявляється у цій метафорі в плані того, що мовець припускає можливість та ймовірність падіння Харкова, а після цього пророкує і передбачає трагічні наслідки розвитку подій на фронті не на користь українських сил, бо Харків є одним із ключових цілей і стратегічних пунктів війни. Це об'єктивна оцінка, попри те існує й суб'єктивна в цій метафорі: впаде Харків - програємо всі ми, Харків - наш форпост, це ключова точка, тож вболіваймо за Харків і допомагаймо захисникам, якщо хочемо перемоги, у чому суть і суб'єктивної модальності цього метафоричного висловлення.

В іншому інтернет-тексті читаємо: «О. Арестович: проти нас воює чистий сатанізм» (Дод. А). У своєму повідомленні О. Арестович декларує, що проти українців воює абсолютна диявольщина, чистий сатанізм, і перемогти його треба не тим, що українці вб'ють багато людей, а тим, що ми самі не озвіріємо, не станемо варварами, як вони. Цей фрагмент повідомлення має в своїй основі спонукальну (імперативну) модальність, адже метафора «абсолютна диявольщина», «не стати варварами» у метафоричні розгортці спонукає українців не піддаватися спокусі очерствіння та ненависті, що протирічить філософії «воїнів світла», з якими себе асоціюють ЗСУ, протистояти російським найманцям та загарбникам. У цій метафорі О. Арестович спонукає до великої визвольної війни на противагу загарбницьким нападам, недарма радник Офісу президента Олексій Арестович за час війни став своєрідним «заспокійливим» для мільйонів українців, які з напругою вдивляються в екрани смартфонів, очікуючи на тривожні новини. Дослідник- філолог Г.В. Колшанський [3] стверджує, що будь-яке висловлювання має дві сторони - інформативну та комунікативну (як суб'єктивно-оціночну, емотивну). У реченні суб'єктивна модальність нашаровується на об'єктивну у вигляді додаткових модально-емоційних чи модально-експресивних значень або відтінків, які таким чином «збагачують, уточнюють, диференціюють» об'єктивну модальність (Г. А. Золотова) [3]. Можна погодитися з таким твердженням, екстраполюючи його на метафору, особливо розгорнуту, порівняймо у такому контексті: «Кінець дружби народів у Києві» (Дод. А). У повідомленні йдеться, що з- під Арки Дружби, яка віднедавна прикрашена символічною тріщиною, приберуть бронзову скульптуру двох робітників, встановлену «на відзначення возз'єднання України з Росією». Дружба народів символізувала єдність і взаємодопомогу братніх народів у післявоєнний період у часи Великої визвольної війни проти німців, а тепер українці мають іншого ворога - колишнього російського дружнього брата. «Своє ставлення до України Росія ознаменувала звірськими вбивствами мирних українців, знищенням наших міст та селищ, прагненням знищити нашу державність. 8 метрів металу так званої «дружби двох народів» приберуть з центру Києва» (Дод. А), - написав київський мер.

Якщо розглядати цю метафору з точки зору модальності повідомлення, то тут яскраво проступає модальність необхідності і повинності (дебітивна модальність), бо встановлює новий тип сприймання реальності та загрози від сусіда з метою збереження цілісності держави та життя. Модальність необхідності проявляється у метафоричному поєднанні слів «кінець дружби» і словосполучення «дружба народів» як соціалістична радянська установка на співпрацю із Росією. Тож дебітивна модальність реалізується у розумінні небезпеки та зміні курсу на співпрацю з демократичною Європою, а не із тиранічним недружним народом.

Висновки. Інформаційна та комунікативна складові реалізовані в структурі простої та розгорнутої метафори війни, оскільки представляють події воєнного часу, інформують про них в образній формі, цим самим комунікуючи із суспільством, із читачами в межах публіцистичних текстів. Цим демонструється існування об'єктивної модальності як засобу метафорично, образно узагальнити те, що відбувається довкола, дати свою оцінку, виявляючи аксіологічну складову.

Метафора із модальністю дійсності моделює достовірну ситуацію, послуговуючись перевіреною інформацією, робить повідомлення образнішим, яскравішим і важливішим. Автор -творець метафори апелює до емоційної сфери й логічної водночас, бо метафора створює образ та наповнює його конкретним історико-суспільним та емоційним змістом. Це пов'язано із художніми формами відображення світу. У публіцистичних текстах метафоричне слововживання вважається закономірним, оскільки на сторінках журналів і газет метафора - це характерний засіб творення впізнаваного символу й вираження оцінки.

Отже, метафора, як проста, так і розгорнута, - це носій інформації, у якій - ставлення мовця до повідомлюваного. Так, проста метафора «бандеромобіль» утверджує патріотизм українців та ідейну незламність, розгорнута метафора «кінець дружби народів» представляє та констатує новий геополітичний курс українців. Метафора має модальність, за допомогою якої мовець висловлює своє ставлення до об'єкта висловлення. Модальність дійсності (або об'єктивна модальність) проявляється в метафорах типу «експодруга Путіна», «Росія - ваш банкір», «кінець дружби народів». Модальність недійсності, тобто можливості, гіпотетичності, бажаності, прослідковується в новоутворених метафорах типу «чи перетворять Чернігів на другий Маріуполь», «проти нас воює чистий сатанізм».

Модальність у розглянутих прикладах розуміється як багатопланова неоднорідна категорія, яка виражає відношення змісту висловлювання до дійсності, а також ставлення мовця до того, про що повідомляється у висловлюванні («Путін перемагає Макрона»). Часто йдеться про суб'єктивно-об'єктивний характер категорії модальності як складного, багатопланового явища, яке треба розглядати ширше, ніж пряме значення слів, а проникатися подвійними, потрійними семантичними площинами, у які вкладає мовець свої думки, настрої, побоювання та передбачення, як в попередній метафорі, де зіставляються позиції В. Путін-Е. Макрон.

Модальність як семантична категорія, що проявляється в ракурсі об'єктивності стосовно мовця, що творить метафору досліджуваного періоду, свідчить, що творці таких метафор об'єктивно та аналітично сприймали тогочасну дійсність, аналізували та зіставляли факти суспільно-політичної реальності, розуміли рівень небезпеки та загроз для українського суспільства, ризики війни. У структурі метафори із суб'єктивною модальністю як факультативна її ознака наявні такі модальні відношення, як бажаності, інтенції, що спровоковане вірою в перемогу, уславленням сили духу українців, боротьби за свою Батьківщину і зневаги до ворога, зокрема, у метафорі «проти нас воює чистий сатанізм».

Досліджені приклади метафор доводять, що велике значення в реалізації модальності відіграє контекст, а саме комунікативний контекст і метафоричні перенесення в ньому. Поряд з лінгвістичними засобами вираження комунікативний контекст метафоричних перенесень включає в себе й екстралінгвістичні засоби, що особливо важливо під час реалізації модальних значень: культурологічне тло, емоційну напругу суспільства, психологічну складову, настрої соціуму, чому реалізуватися допомагає публіцистичний стиль.

Метафора має необмежені можливості, бо зображає та пояснює неочікувані ситуації, творить нові образи, конкретизує уявлення про предмет, що з'ясовано та представлено в досліджуваній праці про реалії російсько-української війни. Метафора є органічним компонентом публіцистичного тексту, її вживання пов'язано з тим, що в її структурі присутні елементи критичного мислення на основі перейнятого мовцем досвіду й образного бачення світу.

Джерела

1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс. Москва, Прогресс, 1990. С. 5-32.

2. Академічний тлумачний словник української мови. Режим доступу: http://sum.in.Ua/s/starecj

3. Бондар О. Є. Розвиток поняття категорії модальності в сучасній лінгвістиці. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна. Режим доступу: http://confcontact.com/2014_04_25edu/10_Bondar.htm

4. Войналович Л. П. Модальність як багатоаспектна лінгвістична категорія. Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2 _S21P03=FILA=&2_S21STR=Nzfn_2013_3_6

5. Грабовська З. Багатогранність мовної метафори. Українська мова і література. 1997. № 12. С. 8.

6. Джонсон М., ЛакоффДж. Метафоры, которымимыживём / пер с англ. Барановой А. Н. та ін. Москва : Едиториал УРСС, 2004. 256 с.

7. Ємельянова О. В. До питання про класифікаційну представленість метафори канд. філол. наук, доцент. Дисертація. Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/72790/1/Myroshnichenko_cognitive_metaphor.pdf

8. Ємець О. В., Фира О. О. Концептуальна метафора часу у прозових творах сучасних американських авторів. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. Філологічні науки. 2016. Вип. 12. С. 83-88.

9. Кравець Л. Ю. Метафора як лінгвоментальний феномен: навчальний посібник для студентів. К.: Мистецтво, 2014. С. 39-42.

10. Місто-мученик: в Маріуполі загинули більше п'яти тисяч людей. Режим доступу:

http://viknaodessa.od.ua/news/?news=160545http://viknaodessa.od.ua/news/?news=160545

11. Модальні значення, їх типи та класифікація. Режим доступу: https://studfile.net/preview/2425060/

12. Одинецька Л. В. Роль метафори в засобах масової інформації. 2017. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13506

13. Пянковська Ірина. Категорія епістемічної модальності (на прикладі матеріалів німецької мови). Режим доступу : https://core.ac.uk/download/pdf/53036485.pdf

14. Ралдугіна К. О. Модальність як логіко-філософська та лінгвістична категорія. Режим доступу:

https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2008/fil_2008_1_2/2008-26-06/029.pdf

15. «Смузі Бандери». Як приготувати коктейль для окупанта. Середа, 30 березня, 2022. Режим доступу: https://www.nta.ua/smuzi-bandery-yak-prygotuvaty- koktejl-dlya-okupanta/

16. Стретович Т. П. Класифікаційне розмаїття видів метафор. Національний університет Драгоманова. Режим доступу:

https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/404010.pdf

17. Ціна українців за право бути Європою. Режим доступу: http://rugby.org.ua/ukr/news/6883

Додаток А

1. Дружній вогонь - росіяни знищили власний літак у Чорному морі. 26 лют. 2022, 16:53. Режим доступу: https://racurs.ua/ua/n167631-drujniy-vogon- rosiyany-znyschyly-vlasnyy-litak-u-chornomu-mori.html

2. Однією ногою в могилі: як кремлівські старці воюють зі світом. Олександр Вітолін. 2 березня, 2022 AT 12:55. Режим доступу: https://weekend.today/kolonki/odniyeyu-nogoyu-v-mogyli-yak-kremlivski-starczi-voyuyut-zi-svitom.htm

3. Вимушені переселенці. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-61166973

4. Хвостаті переселенці. Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/hvostati-pereselenci/

5. Ціна українців за право бути Європою. Режим доступу: http://rugby.org.ua/ukr/news/6883

6. Комік став найпотужнішим лідером світу, в той час як політичні лідери виглядають як клоуни, - журналістка. Середа, 30 березня 2022 року. Режим

доступу: https://glavcom.ua/news/komik-stav-naypotuzhnishim-liderom-svitu-v-toy-chas-yak-politichni-lideri-viglyadayut-yak-klouni-zhurnalistka-

825573.html

7. Мадонна Київського метро. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/kyyivska-madonna-z-metro/31831196.html

8. Ви залежите від російської влади і ви залежите від Путіна. Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-61173900

9. Вибори у Франції. Чи зможе «експодруга Путіна» перемогти Макрона ? Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-61058782

10. «Це агонія ворога. Чи перетворять Чернігів на другий Маріуполь?». Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60832398

11. «Якщо впаде Харків - впаде вся Україна». Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-60719093

12. Арестович: «Проти нас воює чистий сатанізм». Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60908354

13. «Кінець дружби народів у Києві» https://focus.ua/uk/ukraine/513327-v-kieve-uberut-statuyu-simvoliziruyushchuyu-vossoedinenie-ukrainy-i-rossii-foto

Размещено на Allbest.ru