Власні назви освітніх установ м. Кропивницького: мотивація, способи творення, семантика твірної основи

Анотація

школонім кропивницький творення семантика

У статті проаналізовано школоніми міста Кропивницького з погляду їхньої мотиваційної структури та семантики, виявлено загальні тенденції перейменувань, зумовлених дією Законів «Про освіту» та «Нову українську школу», схарактеризовано принципи та мотиви номінації закладів дошкільної та загальної середньої освіти Кропивницького; досліджено способи творення та семантику твірних основ школонімів.

Ключові слова: ергоніми, школоніми, унтер-школоніми, інтра-школоніми, екстралінгвальні чинники.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку вітчизняної мовознавчої науки значно зросла зацікавленість лінгвістів ергонімами, зокрема локальними. Адже зараз місто як науково-культурна реалія привертає все більшу увагу, водночас ергоніми є важливим джерелом інформації про нього, тому що презентують багатство історії, культури, звичаїв та традицій міського населення. Становлення ергонімікону відбувається насамперед під впливом екстралінгвістичних факторів, тобто соціально-політичних та культурно-історичних.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що школоніми як один із видів ергонімів міста Кропивницького, їхні семантико-структурні особливості та причини перейменування досі не були об'єктом системного лінгвістичного дослідження, тому називання цих міських об'єктів потребує детального вивчення, оскільки це сприятиме визначенню місця назв освітніх установ цього міста в загальноукраїнському контексті й спонукатиме до порівняльних досліджень у царині ергоніміки.

Різноманітні проблеми регіональної ергоніміки вивчали Л. О. Белей (Закарпаття), Н. В. Кутуза (Одеса), О. А. Мельник (Вінниця), А. А. Титаренко (Кривий Ріг), О. А. Хрушкова (Дніпро), М. М. Цілина (Київ), І. І. Ільченко (Запоріжжя), С. А. Мартос (Херсонська обл.), Ю. Ю. Горожанов (Луцьк). Активну увагу мовознавці приділяли саме найменуванням будь -яких об'єднань людей.

Виокремлення різновидів власних назв людських колективів належить до сфери наукових інтересів дослідників досить давно. Це поле онімного простору включало досить різнопланові пропріативи: наприклад, найменування магазинів, кав'ярень, ресторанів, готелів, перукарень, аптек, банків, видавництв, підприємств, фабрик, заводів, навчальних закладів.

Лінгвіст М. М. Торчинський до складу ергонімів відносить: 1) колективоніми - власні найменування колективів, зайнятих у сфері виробництва та сервісу; 2) конфедераціоніми - власні назви об'єднань людей, держав та інших об'єктів за політичними, ідеологічними та іншими подібними ознаками; 3) пресулатоніми - власні назви керівних структур різних рівнів [5, с.186-187].

Мета статті - проаналізувати школоніми, зокрема унтер-школоніми (власні назви дошкільних установ) та інтра-школоніми (найменування середніх загальноосвітніх навчальних закладів), міста Кропивницького з погляду їхньої мотиваційної структури та семантики, виявити загальні тенденції перейменувань, зумовлених дією Законів «Про освіту» та «Нову українську школу».

Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати причини перейменування загальноосвітніх шкіл; 2) схарактеризувати принципи та мотиви номінації закладів дошкільної та загальної середньої освіти Кропивницького; 3) дослідити способи творення та семантику твірних основ школонімів.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні триває реформа Нової української школи, яка закріплена законом «Про освіту» 2017 року. Вона передбачає, що всі школи І-ІІІ ступенів повинні стати ліцеями, а І-ІІ ступенів - гімназіями. Назва «школа» залишиться лише для навчальних закладів І ступеня. У законі про освіту наразі немає поняття «загальноосвітня школа» чи «ліцей-інтернат». Тепер є поняття «початкова школа», «гімназія» та «ліцей». Тому виникла потреба в перейменуванні закладів середньої освіти в Україні загалом та в місті Кропивницькому зокрема.

Реорганізація закладів освіти насамперед необхідна, щоб покращити якість освіти всіх учнів, зменшити освітню нерівність та забезпечити рівний доступ до знань. Тому реформа передбачає створення профільної старшої школи та відповідно ліцеїв, де учні будуть здобувати профільну освіту. Це зменшить навантаження на них та дозволить вивчати предмети, необхідні для майбутнього фаху, а також зменшить освітню нерівність між учнями з різних місцевостей. Ці екстралінгвальні чинники призвели до низки перейменувань закладів загальної середньої освіти. У результаті цього загальноосвітні школи стали гімназіями та ліцеями.

Для ідентифікації власних назв освітніх установ вживається термін школонім як один з різновидів колективонімів. Більшість таких номінацій є багатокомпонентними конструкціями, складники яких указують і на місце розташування, і на вид діяльності працівників [6, с. 266]. Школоніми різних міст України були предметом наукового дослідження О. А. Мельник, В. В. Драган, С. А. Мартос, В. В. Дубчак.

З метою розрізнення номінацій освітніх установ різних типів використовується більш детальна градація школонімів. У монографії М. М. Торчинського «Структура онімного простору української мови» виділені такі різновиди школонімів: «унтер-школонім - назва дошкільного закладу; інтра-школонім - назва загальноосвітньої школи; проф-школонім - назва технікумів, коледжів, професійних училищ; екстрашколонім - назва позашкільних закладів освіти; обер-школонім - назва вищих навчальних закладів; академіонім - власна назва науководослідних установ» [6, с. 533].

Одним із головних завдань дослідження школонімів, на думку В. В. Дубчак, є з'ясування мотиву їхньої номінації. Ґрунтуючись передусім на тій основній ознаці денотата, яка покладена в основу його власної назви, мотиваційна класифікація мовознавця М. М. Торчинського передбачає поділ онімів на квалітативні, сутнісні, локативні, темпоральні, патронімічні, посесивні, меморіальні, ідеологічні, апотропейні, номінальні, символічні, асоціативні та ситуативні.

Попередній аналіз мотиваційної структури назв освітніх установ свідчить, що всі школоніми міста Кропивницький мають комбіновану мотивацію. Для унтер-школонімів найбільш поширеним мотиваційним різновидом є сутнісно-квалітативно-символічний тип (94,8 %: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 «Незабудка», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 14 «Калинка», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 15 «Зірочка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 17 «Орлятко» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 19 «Дзвіночок», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 21 «Струмочок», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №47 «Горобинка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 48 «Журавочка»,

Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 23 «Супутник»).

Малопродуктивними є сутнісно-локативно-квалітативно-символічні назви (2,6 %: Комунальний заклад «Дитячий будинок «Барвінок» - дошкільний навчальний заклад комбінованого типу № 1 Кіровоградської міської ради») та сутнісно-квалітативно-символічно-меморіальні (2,6 %: Дошкільний навчальний заклад (ясласадок) № 24 "Вогник" ім.В.О. Сухомлинського комбінованого типу).

Для інтра-школонімів найбільш поширеними є: сутнісно-локативно-квалітативно-символічні назви (41,7 %: Комунальний заклад «Гімназія «Сучасник» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Максимум» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Перспектива» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Мрія» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Гімназія «Інтелект» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Лінгвістичний» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Козацька гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Європейська освіта» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Преображенська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей Центральний» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Науковий» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Вікторія-П» Кропивницької міської ради»); сутнісно-локативно-квалітативні номінації (27,8 %: Комунальний заклад «Великобалківська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Лелеківська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Фортечна гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Балашівська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Подільська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Кущівська гімназія Міської ради міста Кропивницького»); сутнісно-квалітативні назви (25 %: Комунальний заклад «Класична гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Муніципальний колегіум» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Інноваційна гімназія» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Початкова школа» Кропивницької міської ради» Кіровоградської області, Комунальний заклад «Ліцей нових технологій навчання» Кропивницької міської ради, Комунальний заклад «Академічна гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей природничих наук Кропивницької міської ради»);

Менш продуктивними є сутнісно-локативно-квалітативно-меморіальні назви (5,5 %: Комунальний заклад «Гімназія імені Олени ЖурливоїКропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей імені Тараса Шевченка Кропивницької міської ради»).

За структурою всі зафіксовані школоніми багатокомпонентні. Невід'ємним структурним складником школонімів Кропивницького є ергонімний термін-номінатив, зокрема дошкільний навчальний заклад, спеціальний дошкільний навчальний заклад, санаторний дошкільний навчальний заклад, комунальний заклад, спеціалізована загальноосвітня школа, навчально-виховне об'єднання, гімназія, школа, ліцей, позашкільний центр.

За семантикою твірної основи школоніми Кропивницького - це відапелятивні (62,7 %) і відапелятивновідонімні (37,3 %) власні назви комбінованого типу.

Розглянемо більш детально твірну основу всіх видів школонімів. Серед відапелятивних пропріальних одиниць унтер-школонімів (66,7 %) виділяються відприкметниково-відіменниково-відчислівниково-відапелятивні: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 28 «Зірочка», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 23 «Супутник», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 31 «Берізка», Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 46 «Краплинка», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 63 «Посмішка»).

Іншою групою є відапелятивно-відонімні (33,3 %), зокрема відприкметниково-відіменниково-відчислівниково-відонімні (38,5 %): Санаторний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 65 «Лукомор'я», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 2 «Ятранчик», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 71 «Катеринка» комбінованого типу. У межах цієї групи засвідчено відприкметниково-відіменниково-відчислівниково-відміфонімні (61,5 %): Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 29 «Червона шапочка», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 70 «Оленка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 73 « Червона квіточка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 74 «Золотий півник», Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 68 «Золота рибка» комбінованого типу.

Серед інтра-школонімів м. Кропивницького також виділяємо відапелятивні (58,3 %) та відапелятивно-відонімні (41,7 %) власні назви комбінованого типу.

Серед відапелятивних номінацій виділяємо: відприкметниково-відіменниково-відприкметниково-відіменникові (61,9 %): Комунальний заклад «Класична гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Інноваційна гімназія» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Початкова школа» Кропивницької міської ради» Кіровоградської області, Комунальний заклад «Академічна гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Козацька гімназія Кропивницької міської ради»; відприкметниково-відіменниково-відапелятивні назви (38,1 %): Комунальний заклад «Ліцей «Лідер» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Перспектива» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Сокіл» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Гімназія «Інтелект» Кропивницької міської ради».

Серед відапелятивно-відонімних велику групу становлять відприкметниково-відіменникововідтопонімні назви (80 %): Комунальний заклад «Великобалківська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей «Новенський» Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Завадівська гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Гірнича гімназія Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Балашівська гімназія Кропивницької міської ради»,, Комунальний заклад «Новомиколаївська гімназія Кропивницької міської ради».

Малопродуктивними є відіменниково-відантропонімні (20 %): Комунальний заклад «Гімназія імені Олени Журливої-Кропивницької міської ради», Комунальний заклад «Ліцей імені Тараса Шевченка Кропивницької міської ради».

Для творення школонімів в основному використовується лексико-семантичний спосіб, зокрема його різновид - синтаксичний (морфологічний фіксується в ініціально-цифрових абревіатурах, а власне семантизація як різновид лексико-семантичного - в усномовних (спрощених) варіантах).

Найбільш поширеним способом творення унтер-школонімів (в офіційному вжитку) є лексико-семантичний, зокрема поєднання власне синтаксичного та власне семантизації (100 %: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 35 «Світлячок» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясласадок) № 37 «Ластівка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 43 «Горобинка» комбінованого типу).

У неофіційному побутуванні серед унтер-школонімів трапляється власне семантизація (у «Берізці»; до «Орлятка»), а також комбінування ініціальної абревіації та власне семантизації, тобто в цілому це також синтаксичний спосіб (ДНЗ № 41 «Золотий ключик», ДНЗ № 67 «Дельфін»).

Дослідниця О. Мельник зауважує, що «переважна більшість унтер-школонімів творяться за допомогою зменшувальних суфіксів або лексем зі зменшувально -пестливим значенням, що закономірно для номінації дитячих навчально-виховних закладів» [26, с. 80]. Тому більшість унтер-школоніми Кропивницького у структурі найменування містять, окрім нейтральних компонентів, емоційно -забарвлені складники, наприклад: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 43 «Горобинка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 60 «Ягідка» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясласадок) № 61 «Гніздечко» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 69 «Кристалик» комбінованого типу, Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 72 «Гномик» комбінованого типу.

Висновки та результати

Отже, школоніми належать до одного з різновидів ергонімів, а саме колективонімів, і вживаються на позначення власних назв освітніх установ. Вивчення локальних унтерта інтра-школонімів вимагає всебічного аналізу таких лексем.

Власні назви закладів загальної середньої освіти зазнали значних трансформацій унаслідок перейменувань, спричинених освітньою реформою.

Проаналізувавши мотиваційну структуру унтер-школонімів, ми з'ясували, що більшість назв (94,8 %) належать до сутнісно-квалітативно-символічного типу. Серед інтра-школонімів виділяємо сутнісно-локативно-квалітативно-символічні назви (41,7 %), сутнісно-локативно-квалітативні номінації (27,8 %), сутнісно-квалітативні (25 %).

За структурою всі зафіксовані школоніми є багатокомпонентними. За семантикою твірної основи унтершколоніми Кропивницького - це відапелятивні (62,7 %) і відапелятивно-відонімні (37,3 %) власні назви комбінованого типу. Серед інтра-школонімів також виділяємо відапелятивні (58,3 %) та відапелятивно-відонімні (41,7 %) власні назви комбінованого типу.

Власні назви аналізованих освітніх установ назви утворюються лексико-семантичним способом, зокрема синтаксичним (морфологічний фіксується в ініціально-цифрових абревіатурах, а власне семантизація як різновид лексико-семантичного - в усномовних (спрощених) варіантах). Унтер-школонімам притаманна цифрова диференціація, що також уможливлює розрізнення закладів.

Список використаних джерел

1. Дубчак В. В. Власні назви освітніх установ м. Хмельницького: мотивація, способи творення, семантика твірної основи. Філологічні науки. 2014. Випуск 37. С.121-125.

2. Концепція Нової української школи URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf

3. Мельник О. А. Структурування ергонімів Вінниччини на позначення освітніх організацій. Проблеми освіти. Київ, 2015. №. 85. С.79-82.

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти: Закон України від 15.07.2021 р. URL: № 1658-IX https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1658-20#Text

5. Торчинський М. М. Денотатно-номінативна структура ергонімії. Теоретична та прикладна лінгвістика. Studia Slovastica. Ужгород: Вид-во Олександри Гаркуші, 2010. Вип. 10. С. 185-192.

6. Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови: монографія. Хмельницький: Авіст, 2008. 550 с.

7. Цілина М. М. Особливості структури та принципи номінації закладів науки й освіти столиці України. Наука і сучасність. Серія: Педагогіка. Філологія: збірник наукових праць. К.: НПУ, 2005. Т. 47. С. 264-274.

Размещено на Allbest.ru