Порівняльний аналіз фразеологізмів і з флористичними елементами в українській та німецькій мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз фразеологізмів і з флористичними елементами в українській та німецькій мовах

Тиравська Аліна. здобувач фахової передвищої освіти Ill курсу спеціальності «Туризм», науковий керівник Ятчук М.А.

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття, тому на даний момент як лінгвістична дисципліна вона перебуває ще в стадії становлення. Нез'ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв'язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Науковий пошук у цих напрямках продовжується.

Труднощі оволодіння іноземною мовою значною мірою полягають у засвоєнні її лексичного запасу, а німецька мова за словами Логана П. Сміта «очевидно більше за інші європейські мови багата поетичними і образними словами фольклорного походження». Як відомо, в акті комунікації суттєве значення відіграють фразеологічні одиниці.

На сьогоднішній день не існує описів семантики фразеологізмів та їх порівняння у різних мовах. Цей факт зумовлює нашу зацікавленість у комплексному аналізі фразеологізмів німецької та української мов із компонентом найменування фітонімів.

Таким чином, актуальність нашого дослідження обумовлена важливою роллю рослин в житті людини, яка знаходить відображення в мовній картині світу, беручи участь в передачі релігійних, символічних, естетичних і міфологічних уявлень, а також відсутністю контрастивного аналізуфлористичних фразеологічних одиниць німецької мови з українськими.

Під фразеологічною одиницею розуміють окрему, самостійну одиницю мови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові зв'язки, а отже мати граматичні категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

Порівнюючи фразеологічні системи німецької та української мов ми виявили, що основні відмінності між ними виникають на лексичному та структурно-семантичному рівнях. Значну важкість складає також переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу. З іншого боку їх спільною характеристикою є використання в обох мовах слів-реалій, архаїзмів, діалектизмів, імен людей.

В сучасній лінгвістиці поняття «фітонім» і «флористична лексика» змішуються і чітко не визначаються. В нашій роботі дотримуємося погляду З.А. Камаля і надаємо перевагу терміну «фітонім» і розуміємо його як синонім до поняття «назва / найменування рослини». Під фітонімом розуміємо певний іменник, що позначає цілу рослину, ( дерево, квітка тощо).

Національна культурна специфіка залежить від того, які уявлення носій мови має про квітку чи дерево в проекції на людину, які фрагменти її досвіду були лексично зафіксовані, а також у якій мірі представлені ці фрагменти у тій чи іншій мові у вигляді цілісних пріоритетів, образів, символів. Багатозначністю та фразеологічною активністю в мовах вирізняються назви тих квітів та дерев, з якими людина має найтісніші контакти

Як відомо, ліси - найбільш поширений тип рослинності в європейськихкраїнах. До оранки земель і розвитку землеробства більша частина території Німеччини та України була покрита лісами. Ось чому в даних мовах є значнакількість фразеологізмів з назвами дерев.

Дуб позначає силу та міць у таких фразеологізмах, як: jemand steht fest wie eine Eiche (досл. «стоїть твердо наче дуб») - витривалий; jemand ist stark wie eine Eiche (досл. «сильний наче дуб») - надзвичайно сильний. У німецькій мові дуб є також символом наполегливості: vom ersten Streich fallt keine Eiche (досл. «жоден дуб не падає від першого удару») - з першого разу не все виходить, іноді потрібно докладати зусиль; durch wiederholte Streicne fallt die grofite Eiche (досл. «через повторювані удари упаде найбільший дуб») - капля по каплі і каміння точить; nur langsam wachstdie Eiche (досл. «дуб росте повільно») - для справи потрібен час.

В українців дубу приписують як позитивні, так і негативні якості. Наприклад, фразеологізм не з дуба впасти означає бути досвідченим, розумним, але на противагу є такі фразеологізми з негативним значенням: як дурень з дуба ляпнути - недоречно висловлюватися; плести (правити) сухого (смаленого) дуба - говорити нісенітницю, дурниці; не бачити за дубом лісу - не розуміти найголовнішого; дуб дубом - зовсім не обізнаний [6].

Дуб також символізує переляк та страх: ставати дубом; волосся на голові стало дубом, тобто людина так злякалася, що навіть зовні це видно.

Ще одне значення лексеми «дуб» - смерть: врізати дуба; дати дуба - померти. Окрім того велика увага українців приділяється таким деревам, як верба, осика, липа, лавр, а у німців - каштан, лавр, пальма, сосна.

Окрім того, квіти теж відіграють важливу роль у формуванні мовної картини світу. Кожен народ оспівує в мові ті чи інші квіти,наприклад для німців особливе значення має троянда ((wie) auf Rosen gebettet leben (досл. «жити ніби на ліжку, вкритому трояндами») - жити в розкоші, з комфортом; auf Rosen gehen (досл. «йти по трояндах») - мати легке життя) та фіалка (wie ein Veilchen im Verborgenen bluhen (досл. «як фіалка приховано цвісти») - залишатися непомітним, жити усамітнено; ein Alpenveilchen (досл. «фіалка Альп») - житель Альп.) [3] , а для українців мак (ще мак у голові - молодий, недосвідчений; сістимаком - потрапити в скрутне, безвихідне становище, зазнати невдачі в чому- небудь; як мак- червоніти від хвилювання), любисток (купаний у любистку - дужевродливий) , рожа (: як (панська) рожа - дуже гарний, вродливий; розкішний). Аналіз фразеологічних одиниць з цими лексемами дає нам змогу робити певні висновки щодо їх життя, традицій та вірувань. фразеологія лексичний українська мова

Відображення природи, зокрема її рослинного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала.

Таким чином підсумовуючи усе вище сказане, необхідно підкреслити, що зіставлення фразеологізмів із компонентом найменування рослин в обох мовах дає можливість краще зрозуміти як спільні особливості, процеси та чинники які зумовлюють фразеотворення в обох мовах, так і відмінності між ними, а також можливість враховувати та застосовувати результати дослідження. Перспективними, на наш погляд, надалі у цій площині нам видаються зіставні дослідження лексичного складу фразеологізмів, їх структури та семантики, особливості перекладу ФО з німецької на українську мову та навпаки, а також вивчення опис та систематизація закладених у них образів.

Список використаних джерел:

1. Burkhard H. Briefe von Martin Luther/ Hans Burkhard. Eislebener Verlag, 1763. 297S.

2. Deutsche Schriften. - Munchen: Bihlmayer, 1892. 457S.

3. Dobrovol'skij D. Symbole in Sprache und Kultur: Studien zur Phraseologie aus kultursemiotischer Perspektive / D. Dobrovol'skij, E. Piirainen. Bochum : Brockmeyer, 1997

4. Duden Deutsches Universalworterbuch. Mannheim-Leipzig-Wien-Zurich: udenverlag. 1989. 1816 S.

5. Авксентьев Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування. Мовознавство. 1987. № 1. С. 43-46.

6. Васильченко В. Генетичні зв'язки української обрядової фразеології з етнічною культурою. Дивослово. 2009. № 6. С. 37-44.

Размещено на Allbest.ru