Функціювання розмовної дієслівної лексики в сучасних медіатекстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціювання розмовної дієслівної лексики в сучасних медіатекстах

Тетяна Шинкар

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі

У статті досліджено стилістичні особливості вживання розмовних дієслів у сучасних медіатекстах, а також процеси використання розмовної дієслівної лексики в українських медіатекстах початку ХХІ століття. Розглянуто взаємопроникнення функціональних стилів, закцентовано увагу на публіцистичному стилі, де особливо яскраво проявляється використання розмовних дієслів. Аналіз здійснюється на основі різноманітних лексико- семантичних груп дієслів, виокремлених у попередніх дослідженнях.

Дослідження показує, що розмовна дієслівна лексика виступає важливим компонентом публіцистики, виконуючи оцінно-експресивну функцію та сприяючи діалогічності мовлення. Зокрема, розглядаються дієслова мовлення, які надають тексту експресивності та невимушеності. Приклади з української періодики ілюструють використання таких дієслів мовлення, що підкреслюють індивідуально-авторську мовну картину світу.

Також аналізуються дієслова руху і переміщення, які надають тексту емоційно-експресивного забарвлення, часто з негативною або іронічною оцінкою. Дослідження засвідчує, що стилістично знижені дієслова активно використовуються в сучасних медіатекстах, порушуючи традиційні моделі подачі інформації та створюючи ефект живого та динамічного мовлення.

Отже, стаття висвітлює особливості стилістичного вживання розмовних дієслів у сучасних українських медіатекстах, підкреслюючи їхню роль у мові ЗМІ. Відзначено, що використання розмовних дієслів дозволяє авторам медіатекстів наблизити матеріал до читача, створюючи ефект безпосереднього спілкування та близькості. Це сприяє формуванню більш відкритого і динамічного медіапростору, де інформація подається у доступній та емоційно забарвленій формі.

Ключові слова: розмовна лексика, дієслова, мова ЗМІ, експресивність, оцінна функція, негативна оцінка.

FUNCTIONING OF COLLOQUIAL VERBAL VOCABULARY IN MODERN MEDIA TEXTS

Tetiana SHYNKAR

PhD. in Philology, Associate Professor of the Department of Ukrainian Linguistics and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article examines the stylistic features of the use of colloquial verbs in modern media texts, as well as the processes of using colloquial verb vocabulary in Ukrainian media texts of the early twenty-first century. The article examines the interpenetration offunctional styles, focusing on the journalistic style, where the use of colloquial verbs is particularly evident. The analysis is carried out on the basis of various lexical and semantic groups of verbs identified in previous studies.

The study shows that colloquial verb vocabulary is an important component of journalism, performing an evaluative and expressive function and contributing to the dialogic nature of speech. In particular, the article examines the verbs of speech that make the text expressive and easy to read. Examples from Ukrainian periodicals illustrate the use of such verbs of speech, which emphasise the individual author's linguistic picture of the world.

The research also analyses verbs of movement and displacement, which give the text an emotionally expressive colouring, often with a negative or ironic assessment. The study shows that stylistically reduced verbs are actively used in modern media texts, breaking traditional models of information presentation and creating the effect of live and dynamic speech.

Thus, the article highlights the peculiarities of the stylistic use of colloquial verbs in modern Ukrainian media texts, emphasising their role in the language of the media. It is noted that the use of colloquial verbs allows the authors of media texts to bring the material closer to the reader, creating the effect of direct communication and intimacy. This contributes to the formation of a more open and dynamic media space, where information is presented in an accessible and emotionally coloured form.

Key words: colloquial vocabulary, verbs, media language, expressiveness, evaluative function, negative evaluation.

Постановка проблеми

розмовна дієслівна лексика медіатекст

Між функціональними стилями української мови постійно відбувається взаємопроникнення лексичних одиниць, тобто лексеми, характерні для одного стилю, можуть зустрічатися в іншому, «лексичні розмежування, зумовлені приналежністю до окремих функціональних стилів, не можна вважати абсолютним, раз і назавжди даним» [3, с. 1]. Взаємопроникнення стилів найяскравіше проявляється в публіцистиці. У текстах державних ЗМІ журналісти активно використовують як суспільно-політичні терміни, так і розмовну лексику, а на початку ХХІ століття спостерігаємо активне проникнення розмовної лексики, особливо дієслів, в українську періодику.

Стилістично знижені елементи є одним із найефективніших засобів досягнення експресивності в публіцистиці, оскільки їхній високий енергетичний потенціал створює ефект невимушеної та живої оповіді автора в медіатекстах. Актуальність дослідження полягає в тому, що хоча проникнення розмовних дієслів у мову українських газет і журналів нині інтенсифікується, це питання є недостатньо вивченим і простежується у зв'язку зі змінами в суспільному житті, які вносять певні корективи в розвиток мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Функціонування розмовної лексики в медіатекстах розглядають Б. Коваленко, Л. Коробчинська, М. Навальна, О. Сербенська, О. Стишов та інші дослідники. Функціювання слів, що належать до лексико- семантичного класу дієслів, та їхнє стилістичне навантаження вивчають С. Дишлева, І. Кульчицький, М. Лукач, Ю. Якункіна та інші.

Метою дослідження є вивчення особливостей вживання розмовних дієслів різних лексико-семантичних груп у мові вітчизняних періодичних видань; завдання - виявити особливості вживання розмовних дієслів та визначити їхню стилістичну роль.

Виклад основного матеріалу

Розмовна лексика є важливим складником публіцистики. Вона не лише виконує оцінно-експресивну функцію, а й сприяє реалізації принципів діалогічності мовлення, є засобом привернення уваги читача. Це особливо актуально, коли воно потрапляє в текст газетної статті в оточенні суспільно-політичної лексики, оскільки чітко виділяється на загальному тлі. «Для лексики початку ХХІ ст. характерні відповідні семантичні та лексичні явища, що зумовлені екстралінгвальними чинниками, які можна пояснити, зокрема, спрощенням і лібералізацією мовних смаків та зняттям цензури і «за штампованості» мови» [3, с. 11]. «Дієслова завжди представляють процес, дію або процесуальний стан і тому є основною одиницею мови, що представляє реальність як рух і пов'язує цю реальність через свої граматичні категорії з часом (реальним або уявним) і з суб'єктом або об'єктом дії» [4, с. 112].

Загалом вирізняють кілька класифікацій дієслів за лексико- семантичними групами. Зокрема, І. Вихованець поділяє предикати на:

1) предикати дії; 2) предикати стану; 3) предикати якості; 4) локативні предикати [1, с. 93].

О. Леута класифікував лексико-семантичні групи дієслів на основі логічного та граматичного підходів, виділяючи дієслова дії, руху, стану, процесуальної, соціальної та розумової дії, відношення (зв'язку), положення, існування, ознаки, існування та володіння [5, с. 9]. Ми послуговуємося класифікацією С. Дишлевої, у якій виокремлено 12 лексико-граматичних груп дієслів, тому видається найбільш повною:

1) дії;

2) руху та переміщення;

3) релятивної семантики;

4) стану і процесу;

5) ментальних і соціальних дій суб'єкта (мовлення, мислення, пізнання і т. д.);

6) звучання та звуконаслідування;

7) буття;

8) на позначення процесів виникнення, появи, настання;

9) характеризації;

10) просторової локалізації;

11) модальні;

12) фазові [2, с. 8].

Досліджуючи функціювання розмовної дієслівної лексики в мові української періодики початку ХХІ ст., можна спостерігати вживання стилістично знижених дієслів різних лексико-граматичних груп. Найпоширенішими є дієслова мовлення. «Більшість дієслів мовлення є назвами мовленнєвих актів, особливо дієслова, що містять сім об'єктів (шепотіти, бурмотіти) та дієслова, що описують обмін мовленнєвими актами (говорити, тлумачити)» [8, с. 258].

Ці дієслова „відображають не тільки нейтральний процес мовленнєвої діяльності, але й за допомогою додаткових експресивно- оцінних значень дають характеристику мовцеві» [6, с. 105]. Лексеми цієї групи мовці вживають не лише під час висловлення власної думки, а й у процесі передачі прямої мови. Серед них виділимо слово втокмачити: «розм., роз'яснюючи або неодноразово повторюючи, домагатися правильного розуміння чи засвоєння чого-небудь» [7, с. 774]. Його знаходимо в текстах суспільно-політичної тематики, напр.: Він спробував втокмачити ревним дослідникам, що таке дійство виходить за межі добропристойності і йде врозріз з постулатами й ісламу (Чорноморські новини, 28.01.2016). Також виділяємо лексему - горлати: «розм., голосно говорити, кричати або співати на все горло» [7, с. 208], напр.: Адже мітинги на захист(?) російської мови дуже нагадували неіснуючі акції, скажімо, в пустелі Сахара, де раптом чогось почали б горлати про відсутність піску і вимагати засипати єдине джерельце (Урядовий кур'єр, 18.03.2017). Якщо в першому випадку дієслово виконує функцію емоційного підсилення думки, то в другому показує відверту зневагу автора до дій певної категорії людей.

У медіатекстах активно функціюють дієслова мовлення, позначені виразною експресивністю і лише в поодиноких випадках їхнє значення допомагає з'ясувати контекст. Ефективним засобом передавання емоційного стану мовця виступають лексеми торочити: «розм. говорити одне й те саме, повторювати щось кілька або багато разів» [7, с. 569], напр.: Журналіст запропонував вирішення «проблеми закарпатських угорців», про яку торочить Орбан (Mukachevo.net, 26.06.2023); Можна торочити про те, що народ не готовий до реформ, що заважають популісти, але це дитячі відмовки (New voice, 16.07.2016). Дієслово розмовного стилю торочити виконує в тексті експресивну функцію, виражаючи зневажливе ставлення до порожніх розмов.

Серед дієслів мовлення журналісти використовують й ті, що репрезентують пласт зневажливої лексики. До прикладу, слово патякати відповідає нейтральному говорити і має кілька значень: «говорити багато про щось неістотне, пусте, не варте уваги; базікати, теревенити; вести довгу беззмістовну, непослідовну розмову; поширювати брехливі, небажані для кого-небудь або неправильні чутки» [7, с. 99], напр.: Жодного сумніву нема: чи не заважатиму його роботі, чи має він настрій і час патякати з наївною початківочкою (Країна, 17.09.2019). Як бачимо, дієслово засобом передавання емоційного стану мовця. Дієслово виражає найрізноманітніші відносини між предметними областями буття, в епіцентрі яких знаходиться людина з його природною здатністю сприймати і відображати свої наміри за допомогою власної мови.

Активне вживання розмовних дієслів мовлення спостерігаємо в публікаціях, де подано характеристику влади. Одне з активно вживаних подібних дієслів - шушукатися: «розм., говорити одне з одним пошепки переважно таємно від інших // пошепки розпускати поговір, плітки» [7, с. 301], напр.: Перестаньте пялитись, тикати пальцями та шушукатися. Ми це бачимо і це неприємно (РБК- УКраїна, 11.07.2023). До цієї ж групи дієслів відносимо й лексему просторікувати: «розм., багато, часто беззмістовно говорити» [7, с. 94], напр.: Вона переносить ядерний арсенал на кілька сотень кілометрів на захід, використовуючи так званий білоруський балкон, про який любить просторікувати лукашенко (Укрінформ, 25.04.2023); Російські медіа просторікують, що безпілотник атакував будівлю адміністрації Білгорода у російській федерації (ВолиньPost, 12.03.2024). Зазначені дієслівні яскраво відбивають індивідуально- авторську мовну картину світу через негативну оцінку та несхвалення.

Поширеними в медіатекстах є розмовна лексема балакати: «розм. говорити, казати» [7, с. 94], напр.: «Вінлежить, весь чорний і не балакає»: як мешканці Калинівської громади врятували українського солдата з Кіровоградщини (МОСТ, 10.07.2023); ...якийсь іноземний легіон зайшов, що не можуть визначити мову на якій вони балакають, Google не переводить (Голос Карпат, 21.02.2024). Замість нейтральної лексеми говорити в публіцистичних текстах уживають розмовне дієслово подейкувати: «розм. говорити, розповідати що-небудь про когось, щось; передавати чутки, поголоски і т. ін.» [7, с. 738], напр.: подейкують, що вони підтримають першу жінку-генерального секретаря, щоб зірвати перемогу Воллеса (Європейська правда, 05.06.2023); Після оголошення про візит до України у Британії почали подейкувати, що Джонсон призначив поїздку саме на сьогодні (01.02.2022). Дієслова балакають і подейкують вжиті, аби надати текстові розмовності та певної легкості.

Ще одна група дієслів, активно вживана в публіцистичних текстах, - це дієслова руху і переміщення. Вважається, що лексико- семантична група дієслів руху виокремлюється з класу дієслів на основі інваріантної лексико-семантичної ознаки «зміна місцезнаходження в просторі», а також абстрактних категоріальних ознак - «характер руху», «спосіб переміщення», «середовище переміщення», «спрямованість переміщення» тощо.

Одне з таких дієслів містить лексико-семантичної ознаки «характер руху» - рипатися: «розм., пориватися, намагатися кудись піти або зробити що-небудь» [7, с. 537], напр.: Це станеться хіба що, якщо не буде роботи. А під час епідемії немає сенсу кудись рипатися (Апостроф, 13.03.2020). До дієслів руху та переміщення відносимо лексему вигулькувати: «розм., раптово, швидко з'являтися звідки- небудь, з-за чогось; показуватися, виглядати» [7, с. 381], що теж ужита в текстах про стосунки України та Росії, напр.: На лівому березі Дніпра, де були затоплені внаслідок російського теракту у Новій Каховці оборонні та фортифікаційні споруди ЗС РФ, почали вигулькувати один за одним... (Час, 11.06.2023). Дієслівні лексеми рипатися та вигулькувати певною мірою порушують традиційно сформовані схеми і моделі подачі інформації, але водночас надають текстові емоційно- експресивне забарвлення, переважно з негативною й іронічною оцінкою.

З-поміж дієслів руху й переміщення виділимо лексему шастати: «розм., швидко, квапливо ходити, рухатися в різних напрямках (про людину, тварину)» [7, с. 419], напр.: Уже чверть століття новітньої української історії брехуни за брехунами шастають туди-сюди, обіцяючи все й нічого не виконуючи (Урядовий кур'єр, 08.04.2016); Семенівщина межує з росією, шастають диверсійно-розвідувальні групи (Час Чергнігівський, 05.10.2023). Стилістично знижене дієслово шастають виявляє семантичний потенціал, моделюючи негативні явища в суспільно-політичному житті держави.

Дієслова з семантикою руху та переміщення активно використовують у сучасних медіатекстах на військову тематику. Серед них лексема возитися: «розм., займатися якоюсь клопітною справою; вовтузитися з ким або чим; повільно й довго робити щось, займатися ким-, чим-небудь» [7, с. 724], напр.: ...часом ніхто не хоче особливо «возитися», тим паче коли обсяги гуманітарної допомоги невеликі (Україна молода, 01.09.2020). Зі значенням «розм., проникати всередину чого-небудь, залізати кудись» [7, с. 413] ужито слово пхатися, напр.: Та й якось уже смішно мені пхатися в дебютанти. Нехай молодь іде в політику (Детектор медіа, 31.03.2019). Стилістично знижені дієслова возитися та пхатися надають текстові виразності, певної «розкутості» і негативної оцінки. Розмовні одиниці цього типу також вважаються стилістично мотивованими. Вони сприяють пожвавленню інформації, набуваючи ознаки живого спілкування між людьми.

Дієслова стану та процесу орієнтовані на «пасивний» суб'єкт, реалізуються в тому відрізку часу, з яким співвіднесені, отже, указують на тимчасову ознаку предмета [4, с. 112].

Широко вживаним у публіцистичних текстах поч. ХХІ ст. є дієслово психічного стану оговтуватися: «розм., призвичаюватися до кого-, чого-небудь; освоюватися; повертатися до нормального стану; врівноважуватися» [7, с. 618]. Його зустрічаємо в текстах української періодики, у яких описують ускладнені останнім часом стосунки України та Росії, зокрема характеризують політичних лідерів сусідньої держави, напр.: Потім наче преса почала оговтуватися, як по ній вдарили великі власники соцмереж та інтернет сервісів - як от Фейсбук чи Гугл (Пильний погляд, 06.06.2022); Бізнес потроху починає оговтуватися, і відновлювати роботу там, де це можливо (Голос України, 28.03.2022). У наведеному тексті замість дієслова оговтатися можна було б використати більш нейтральне освоїтися, але тоді втратився би зміст самої думки, адже за допомогою цієї лексеми вдається яскраво й експресивно описати процеси, пов'язані передусім із суспільно-політичними процесами в державі.

Дієслова дії позначають діяльність, що породжена особою та активно й безпосередньо нею стимулюється. До цієї групи належить лексема напинати: «розм., надягти, накладати на себе який-небудь одяг» [7, с. 142], у тексті за її допомогою автори моделюють у тексті смисл зневаги до тих, хто показово демонструє любов до Батьківщини, напр.: Усі в нас щирі українці і не втрачають нагоди нап 'ясти на себе вишиванку, хоча ця любов може бути не щирою (Галицьке слово, 16.06.2023). Актуалізована лексична одиниця допомагає підсилити емоційний і психічний стан автора або особи, про яку він пише.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, в мові сучасних ЗМІ ми спостерігаємо активне використання лексики розмовного стилю, особливо дієслів різних лексико- семантичних груп. Найчастіше вони використовуються в текстах суспільно-політичного змісту. Найбільш поширеними є дієслова мовлення, які семантично об'єднані значенням «говорити». Розмовні дієслова в основному виконують функцію вираження негативних думок про корумпованих політиків, зрадників і ворогів, оскільки ці лексеми позначені в словниках ремаркою «зневажливе». Крім дієслів мовлення, у сучасних медіатекстах функціюють дієслова руху і переміщення, стану і процесу та дії, які також використовуються для засудження і критики.

Такі лексеми, хоча і мають нелітературний статус, яскраво і нетрадиційно реалізують комунікативну та інформаційну функції змодельованого пропозиції, але при цьому демонструють відтінок презирства. Використовуючи форму розмовних дієслів та уникаючи різних описів, автор показує своє ставлення до представленої інформації, демонструє солідарність своїх поглядів з читачем, зацікавлює його і схиляє на свою сторону.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ: Наукова думка, 1992. С. 93-111.

2. Дишлева С. М. Адвербіальна дистрибуція лексико-семантичних груп українських дієслів: автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2008. 26 с.

3. Коваленко Б. О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2003. 21 с.

4. Кульчицький І. М., Лукач М. О. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. 2013. Вип. 34. С. 112-114.

5. Леута О .І. Дієслівні речення в українській літературній мові: структура, семантика, моделі: автореф. дис. ... докт. філол. наук. Київ, 2009. 35 с.

6. Навальна М.І. Нові явища та процеси у вживанні дієслів соціально- економічної сфери в українській мові : монографія. Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2014. 188 с.

7. Словник української мови: в 11 томах / за ред. І.К. Білодіда / Інститут мовознавства АН УРСР. Київ : Наукова думка, 1970-1980.

8. Якункіна Ю. О. Класифікаційні ознаки дієслів мовлення в системі дієслівної лексики сучасної української літературної мови. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2013. Кн. 2. С. 257-260.

REFERENCES:

1. Vykhovanets, I. R. (1992). Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrainskoi movy [Essays on the functional syntax of the Ukrainian language]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].

2. Dyshleva, S. M. (2008). Adverbialna dystrybutsiia leksyko-semantychnykh hrup ukrainskykh diiesliv. [Adverbial distribution of lexical and semantic groups of Ukrainian verbs]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

3. Kovalenko, B. O. (2003). Stylistychno znyzhena leksyka v movi suchasnoi ukrainskoi publitsystyky. [Stylistically reduced vocabulary in the language of contemporary Ukrainian journalism]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

4. Kulchytskyi, I. M., Lukach, M. O. (2003). Ohliad pidkhodiv do semantychnoi klasyfikatsii diieslivnoi leksyky. [An overview of approaches to the semantic classification of verbal vocabulary]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia. Ser. : Filolohichna. [Scientific Notes of the National University of Ostroh Academy]. 34, 112-114. [in Ukrainian].

5. Leuta, O .I. (2009). Diieslivni rechennia v ukrainskii literaturnii movi: struktura, semantyka, modeli. [Verb sentences in the Ukrainian literary language: structure, semantics, models].(Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

6. Navalna, M.I. (2014). Novi yavyshcha ta protsesy u vzhyvanni diiesliv sotsialno- ekonomichnoi sfery v ukrainskii movi. [New Phenomena and Processes in the Use of Verbs of the Socio-Economic Sphere in the Ukrainian Language]. Pereiaslav- Khmelnytskyi : «Vydavnytstvo KSV. [in Ukrainian].

7. Bilodid, I.K. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 volumes]. Instytut movoznavstva AN URSR. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].

8. Yakunkina, Yu. O. (2013). Klasyfikatsiini oznaky diiesliv movlennia v systemi diieslivnoi leksyky suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy. [Classification features of speech verbs in the system of verbal vocabulary of the modern Ukrainian literary language]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. [Scientific notes of Mykola Gogol Nizhyn State University]. Seriia : Filolohichni nauky. 2, 257-260. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru