Структурно-семантичні особливості лексики коронавірусу у німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурно-семантичні особливості лексики коронавірусу

у німецькій мові

Мелех Галина Богданівна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри практики німецької мови Дрогобицький державний педагогічний університету імені Івана Франка, Україна

Анотація

У статті проаналізовані структурні особливості та семантичні закономірності творення лексики, пов'язаної зі світовою пандемією COVID-19, яка презентована у багатьох сферах суспільного життя: освіта, медицина, дозвілля тощо. Зараз важко говорити, наскільки стійкими будуть ці новотвори у майбутньому, але їх велика кількість здатна виявляти певні закономірності у побудові композит, утворювати лексико-семантичні групи та відображати явища синонімії, антонімії' та полісемії. З точки зору композиції абсолютна більшість окреслених лексем - складні слова, як правило поєднання двох та більше іменників, рідше інших частин мови. Поряд із словоскладанням для творення нового пласту лексики використані також скорочення у різних формах, калькування, запозичення, метафоризація та семантичне розширення. Дослідження структурних особливостей окреслених новотворів та взаємозв'язок структурних та семантичних особливостей Corona-лексики важливий для систематизації цього новоутвореного лексичного прошарку, що буде корисним для аналізу концепту «Corona-Virus».

Ключові слова: коронавірус, структурна модель, семантичне значення, неологізм, пандемія.

Пандемія короновірусу безсумнівно внесла свої корективи у життя суспільства, значним чином вона вплинула і на розвиток мовних процесів у кожній мові. Особливістю цих процесів є стрімкий розвиток цілої системи новотворів із закріпленням структурних моделей та семантичних патернів, які можуть стати продуктивними для подальшого творення лексем окресленої сфери. Дослідження таких зразків у кожній мові є актуальним для окреслення загального корпусу термінології, пов'язаної з COVID-19, для підкреслення тих глобалізаційних мовних процесів, які відбуваються у сучасних мовах в умовах поширення світової пандемії. Серед досліджуваних лексичних одиниць значна кількість новотворів, але частина фахових виразів та жаргонізмів утворилась за рахунок розширення семантики слів. Вибірка для статті укладена но основі «Online-Wortschatz-Informationssystem Deutsch» (OWID) за розробкою Інституту німецької мови у м. Мангейм (Німеччина) і налічує більше 1000 словникових статей [1]. Мета статті полягає у виокремленні груп лексем, які беруть участь у творенні лексико-семантичного поля «Коронавірус» та окреслення шляхів їх поєднання. Актуальність обраної теми дослідження можемо трактувати у двох напрямках: по-перше новоутворена лексика безумовно актуальна і важлива для дослідження мовних процесів у розвитку сучасної німецької мови; по-друге вивчення процесів неологізації набуло в останнє десятиліття неабиякого піднесення, це зокрема дослідження Д. Штефенс, І. Барц, Д. Герберга тощо.

Загальновідомим є той факт, що найбільш чутливою до змін є лексико- семантична система мови, і ці зміни у свою чергу активують структурні та синтаксичні процеси, за допомогою яких формуються нові лексико-семантичні поля чи концепти. Значне місце у творенні коронавірусної лексики відіграють запозичення, оскільки досліджувана лексична група має глобальний характер і присутня на сьогоднішній день тою чи іншою мірою у кожній мові.

Дискусійним постає питання про те, що вважатимемо новоутворенням: нове значення в абсолютно новій звуковій оболонці, нове значення відомого слова чи словосполучення, яке завдяки поєднанню певних лексем фіксується як стале і набуває нового значення. Нові звукові комплекси рідко з'являються у розвинених мовах, які мають досить обширний запас лексем, так що навіть абсолютно нові суспільні явища можна описати комбінацією наявних семантичних одиниць, тому за вихідне приймаємо тлумачення неологізму, сформоване Т. Шіппан: «неологізм - нове слово, утворене на основі наявних чи запозичених компонентів, у яких утворення семем відбувається за рахунок зміни значення слова, що спостерігається свідомим закріпленням нового значення» [2]. Не слід забувати, що для визнання лексеми неологізмом потрібне дотримання певних правил, а саме: соціальна обумовленість, точний час появи у мові, частотність вживання, важливість для вирішення соціальних потреб комунікації. За такими ознаками базові лексеми Coronavirus, Covid можемо вважати неологізмами.

Оскільки життя та діяльність багатьох людей останнім часом нерозривно пов'язані із проблемою коронавірусу, що вимагає нових лексичних одиниць для порозуміння у новій реальності, можемо говорити про формування коронавірусного дискурсу. Для того, щоб створити загальне уявлення про систему коронавірусної лексики, ми розклали складні лексичні одиниці на окремі компоненти та скомпонували структурні моделі, за якими ці одиниці комбінуються. Найбільш вживаними компонентами у цій лексичній системі є Corona, Coronavirus, Pandemie, Virus, тобто лексика яка загалом характеризує це концептуальне поле. Іншу групу складає низка регулятивної лексики обмежувального характеру: Regel, Beschrankung, Grenze, Radius, Regelung, Inzidenz, Notbremse, Genehmigung, Abstand, Gebot, Linie, Pflicht, Vorschrift, Verteilung, Zone, Verbot, Ampel, Gesetz, Distanz, Qaurantane, Befehl тощо. Ще одною групою вважаємо позначення різноманітних вимірів епідеміологічного рівня та їх протяжності у часі: Tag, Zeit, Sommer, Schwelle, Welle, Kurve, а також їх варіативність: Model, Marke, Vektor, Variante, Alpha, Beta, Gamma, Mutante, Mutation, Omikron тощо. Окремою групою вважаємо медичні поняття, вкрай наближені до лексики коронавірусу: Aerosol, anstecken, Spritze, Antigen, Test, Schutzmaske тощо. Оскільки коронавірус значно змінив звичний уклад людського життя, природно, що він позначився і на сфері повсякдення: Alltag, Hochzeit, Bier, Party, Gottesdienst, Konzert тощо.

Епідеміологічні заходи викликали неоднозначну реакцію на впроваджені заходи безпеки та лікування, поляризувавши суспільство на тих, хто сприймає епідемію як загрозу, та таких, які вважають її дещо перебільшеною, тому вважаємо за доцільне виокремити групу суспільної лексики, яка бере участь у формуванні досліджуваної семантичної системи: Gesellschaft, MaDnahme, Aktion, Zentrum, Stelle, Burger, Demonstrant, Demonstration, Kampf, Protest, Schutzwall тощо. Робота та рід занять займають значне місце у житті сучасної людини, тому тут наявні також лексичні одиниці для позначення діяльності людини: Schule, Betrieb, Arbeit, Lehrveranstaltung тощо. лексика коронавірус німецька мова

Пандемія коронавірусу поширена у межах світового масштабу, тому не дивно, що лексика коронавірусу будь-якої країни зазнала значної інтерференції англійської мови у процесі її формування. Серед найбільш поширених запозичених основ можна назвати такі: Lockdown, Corona, after, Body, Cluster, Pot, light, Baby, Learning, Mobility, Boost тощо.

Словоскладання є одним з найпродуктивніших засобів словотвору у німецькій мові, який передбачає скомпресованість цілої фрази або навіть речення в один композит. Вслід за Л. М. Айхінгер потрактовуємо словоскладання як спосіб словотвору, завдяки якому поєднуються слова з номінативною потенцією, а їх основними характеристиками є стійка та бінарна структура, свобода у підборі морфем, необмежена кількість основ [3]. Щодо шляхів формування досліджуваної лексики, то ми сформували наступні структурні моделі:

* іншомовний компонент-речення+іншомовний компонент-іменник: «Stay home»-Sticker;

* німецький компонент-речення+іншомовний компонент-іменник: «Wir bleiben zu Hause»-Sticker;

* числівник+іменник: 1-2-3- Regel;

* числівник+іменник+іменник: 15-Minuten-Regel;

* числівник+абревіатура: 1G;

* числівник+абревіатура+іменник: 1 G-Model;

* числівник+ іменник+абревіатура: 4-Tage-R;

* іменникове словосполучення: Abflachen der Kurve;

* німецький іменник+німецький іменник: Abgabewelle;

* атрибутивне словосполучення: abgespeckter Lockdown;

* німецький іменник+іншомовний іменник: Abstell-Okay;

* іншомовний іменник+іншомовний іменник+іншомовний іменник: AfterCorona-Body;

* абревіатура+німецький іменник: AHA-Erlebnis;

* німецький іменник+німецький іменник+німецький іменник+німецький іменник: Alkoholkonsumverbotszone;

* прикметник: ansteckungsarm.

Крім цього виокремлюємо також прийменникові словосполучення різного типу: Arbeit auf Distanz, Arbeitsunfahigkeitsbescheinigung per Telefon, Call and Collect, Click and Collect, Click and Meet, Krankschreibung per Telefon, Nach- Corona-Welt. За час усталення коронавірусної лексики сформувалися навіть деякі сталі вирази: auf Hold setzen/stellen, auf-zu-auf-zu, in Zeiten von Corona, ins

Covidwasser fallen, und dann kam Corona. Доволі незначною є кількість дієслів, така група дієслів ще може в подальшому розвинутись на основі іменників з метою економії мовних засобів, заміняючи цілі словосполучення: boostern, coronarisieren, coronern, coronieren, coronifizieren, coronisieren, downlocken, durchimpfen, freitesten, kreuzimpfen, muten, bemasken.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що найбільш поширеними структурними конструкціями є двоскладові іменники, поширеними є також прикметникові словосполучення. Варто відмітити особливу емоційну складову у творенні досліджуваних лексичних одиниць, що спровоковано ставленням суспільства до самої проблеми пандемії. Проаналізувавши виокремлені лексичні одиниці, ми визначили декілька шляхів творення лексики коронавірусу: вихід одиниці з одного лексико-семантичного поля , а саме із сфери медицини, та потрапляння у зону загальновживаної лексики, а також деривація, запозичення та розширення семантичного значення. Також ми зафіксували поодинокі випадки метафоризації (Babyelefant), тобто відстань між людьми повинна дорівнювати приблизно довжині новонародженого слоненяти.

Таким чином бачимо, що словотвірні процеси основоскладання, абревіації стали тим засобом, який дозволив суспільству, використовуючи свій креативний потенціал, створити неологізми періоду коронакризи, які відображають сучасний стан розвитку мови у зв'язку із соціальними запитами та потребами.

Список використаних джерел:

[1] Online-Wortschatz-Informationssystem Deutsch. Вилучено із: https://www1.ids- mannheim.de/lexik/owid.html.

[2] Schippan, Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tubingen: Max Niemeyer, 1992.

[3] Eichinger L.M. Deutsche Wortbildung. Eine Einfuhrung. Tubingen: Narr, 2000.

Размещено на Allbest.ru