Абдульгаффар Киримі та його історико-біографічна праця "Умдет уль-ахбар" як пам’ятка прозового твору ХVIII ст.

Емірамзаєва А.С.

старший викладач кафедри східної філології

Навчально-наукового інституту філології та журналістики

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Україна

Більшість дослідників вивчали працю Абдульгаффара Киримі «Умдет уль-ахбар» як історичний твір. Натомість ми розглядаємо цей твір у контексті історико-біографічної праці, а також як зразок оригінального письменства XVIII ст.

Постать Абдульгаффара Киримі привертала увагу багатьох дослідників. На основі вивчення досліджень про нього можна дійти висновку, що найбільшу зацікавленість до його праць виявляли й продовжують виявляти історики та літературознавці. Розгляд твору «Умдет уль-ахбар», як історичного джерела характеризує Абдульгаффара Киримі переважно як історика. Проте постає необхідність у визнанні його і як письменника. Останніми роками до цього твору звертаються також літературознавці в пошуку біографічних відомостей про поетів того часу. Цим зумовлена актуальність нашої розвідки. її мета - підкреслити, що твір «Умдет уль-ахбар» є не лише цінним історичним джерелом, а ще й важливою літературною пам'яткою.

Завданням нашої розвідки є виявити ознаки, що підтверджують літературознавчий характер цього твору.

Історичні праці Абдульгаффара Киримі неодноразово ставали об'єктом наукових досліджень. Такі вчені, як Нариман Сейтяг'яєв, Риза Фазилов, Фуад Кьопрюлю, Юлай Шамільоглу, Д. Дерін та ін., досліджували його трактати та життєвий шлях. На основі досліджень професора Г.І. Халимоненка можемо зробити припущення, що розвиток Криму нагадував розвиток Туреччини. Бурхливий розвиток перекладацької справи сприяв формуванню такої літературної мови, яка стала підґрунтям оригінального письменства. Як це було і в інших державах, першими оригінальними творами в Туреччині стали праці в галузі історіографії та богослов'я.

Потрібно зауважити, що середньовічна проза також належала до літератури дивану, адже й на прозаїків поширювалися закони інституту придворного письменства.

Як відомо, тюркські рукописи XVIII ст. вважають прозаїчними творами. «Ці твори були першим кроком у прозовому мистецтві» [4]. Отже, хроніки XVIII ст., написані на території Кримського ханства, є першими прозаїчними творами того часу.

Незважаючи на те що твір Абдульгаффара Киримі «Умдет уль-ахбар» отримав визнання ще за життя автора, сьогодні він не є доступним широкому колу фахівців. Ті дослідники, яким пощастило ознайомитися з цим твором Киримі, здебільшого користуються скороченим і переробленим виданням 1927 р., що його підготував арабською графікою відомий турецький історик Неджип Асим. Крім Неджипа Асима, твір «Умдет уль-ахбар» використовували такі вчені, як Ф. Кьопрюлю, Ф. Бабінгер, А. Кримський, Х. Інальджик, Б. Шпулер, Б. Келльнер-Хайнкеле, Ю. Шамільоглу, Д. Дьюїз, І. В. Зайцев та ін.

Аль-Киримі, Абдульгаффар бін Хасан (інші написання прізвища: Абд ал- Гаффар Киримі; повне ім'я ель-Хаджж Абд уль-Гаффар бін ель-Хаджж Хасан бін ель-Хаджж Махмуд бін ель-Хаджж Абд уль-Ваххаб Киримі; крим. Abdulgaffar Qirimiy) - кримський історик, правознавець XVIII ст. Народився у селищі неподалік від Карасубазара (Білогірськ) («Karasupazar civarinda Bulganak suyuuzerinde kain Sefa Konrat karyesinde dogmu^tur»), походив з роду золотоординського темника Мамай Бея, сина еміра Алчіоглу з роду Кайат (!). Належав до знатного роду Ширін [ 1; 5].

Кримськотатарський дослідник Р. Фазилов, який працював багато років над створенням історії кримськотатарської літератури, наголошує, що «Умдет уль-ахбар» є дуже цінною науковою роботою: «...У роботі А. Кримського «Сторінки з історії Криму» (С. 1-17), опублікованій 1930 р. у збірці «Студії з Криму», надано інформацію про «Умдет аль-ахбар» та самого автора Абдульгаффара Киримі. Автор дає високу оцінку його науковій діяльності та літературній творчості.» [3].

У Криму на початку 2000-х років твір «Умдет уль-ахбар» Абдульгаффара Киримі став об'єктом дослідження кримськотатарського вченого Наримана Сейтяг'яєва. У своєму досліджені ми спиралися на його напрацювання. Учений звертає увагу на низку досліджень, наводячи імена таких відомих вчених, як Н. Асима, Ф. Кьопрюлю, М.Т. Бурсали, Ю. Шамільоглу, Д. Дерін, Д. Дьюїза, Б. Келльнер-Хайнкеле та ін.

«Умдет уль-ахбар» (повна назва: «Умдет уль-ахбар іль-му'тебер») принесла Абдульгаффару Киримі широку популярність. Ця історична праця написана османською мовою. Як відомо, до кінця 18 століття османська (тюркська мова) використовувалася як державна та мова класичної літератури Криму [2]. Рукопис твору складається з кількох частин. У ньому представлені відомості зі всесвітньої історії, історії пророків, історії сельджуків і османів; а основна частина твору присвячена Золотій Орді (починаючи з Чингіз-хана та його нащадків). Вважають, що в праці Абдульгаффара Киримі представлена повна історія Золотої Орди.

Ф. Кьопрюлю як і М.Т. Бурсали, датував твір 1157 р. (1744-1745 рр.). У дослідженні представлено аналіз змісту та перераховано основні джерела «Умдет уль-ахбар». Ф. Кьопрюлю охарактеризував цю працю як «короткий твір, загальна історія ісламу» [1;8].

1943 р. опис унікального рукопису «Умдет аль-ахбар», збереженого в бібліотеці Сулейманіє, включено в «Каталог рукописів з історії та географії стамбулських бібліотек», виданий у Стамбулі. Протягом 40 років (1940-1980) у Туреччині завдяки публікації Н. Асима твір Абдульгаффара Киримі увійшов до найчастіше використовуваних джерел з історії Кримського ханства і Золотої Орди [1].

У Туреччині працю Абдульгаффара Киримі вже традиційно вивчають і використовують як історичне, а також як літературознавче джерело. У дослідженні Ерсоя та Озьтюрка виявляємо, що «Умдет уль-ахбар» є важливим історичним джерелом для досліджень з історії, а також історії літератури. Крім історичних даних, у роботі також повідомляється про життя та творчу діяльність деяких учених і поетів [7].

Одним із важливих кроків, зроблених у цьому напрямку, стала магістерська дисертація (yuksek lisans tezi) Д. Дерін «Історія Криму згідно з «Умдет уль-ахбар» («Умдету-т-Теваріх») Абдульгаффара Киримі» («Abdulgaffar Kirimi'nin Umdetu'l-Ahbar'ina (Umdetu't-Tevarih) Gore Kirim Tarihi»). Вона підготовлена й захищена 2003 р. в Інституті соціальних наук при Університеті Анкари [1;6].

Звичайно, твір «Умдет уль-ахбар» Абдульгаффара Киримі привертав та привертає увагу не тільки закордонних вчених, а й українських: А. Ільмі, К. Усеїнов (Конгуратли), Р. Фазил, Н. Сейтяг'яєв, М. Якубович та ін. Саме завдяки їхнім працям ми дізналися, що збереглися й інші твори Абдульгаффара Киримі.