Критерії написання та аналіз лінгвістичних особливостей conference abstracts у розвитку навичок академічного письма (на матеріалі англомовних тез доповідей для наукових конференцій)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії написання та аналіз лінгвістичних особливостей conference abstracts у розвитку навичок академічного письма (на матеріалі англомовних тез доповідей для наукових конференцій)

Чепіль Оксана Яківна, кандидат психологічних наук, доцент англійської мови та літератури, Національний університет “Острозька академія”

У статті розглядається питання визначення критеріїв успішного написання, а також вміння здійснювати лінгвістичний аналіз англомовних тез для доповіді на науковій конференції, що сприяє розвитку навичок англомовного академічного письма. Окреслено значення ключових понять, abstracts та conference abstracts, як вторинного жанру наукового дискурсу. Розкрито текстові характеристики та риторичні стратегії написання тез для доповіді на науковій конференції (надалі conference abstracts). Здійснено контент аналіз, систематизація та встановлення лінгвістичних особливостей, проаналізованих матеріалів conference abstracts. Наголошено про те, що не лише студенти ІІ вищого ступеня навчання, а також багато молодих науковців, аспірантів, стикаються на практиці із проблемою ефективного викладу тез для участі в англомовних наукових заходах, в кінцевому результаті отримують відмову від організаторів запланованого наукового заходу. Серед найпоширеніших зауважень, на думку рецензентів/експертів, це стосується насамперед тих, для кого англійська мова є EFL, тобто як іноземна, є недостатнє володіння навичками англомовного академічного письма, неврахування лексико-стилістичних особливостей, використання кальки з оригінального тексту. З'ясовано, що розвиток навичок академічного письма є найбільш ефективним не лише з позиції ознайомлення студентів із новітніми теоретичними надбаннями науки, а шляхом виконання та контент-аналізу завдань сучасних автентичних наукових текстів.

Встановлено, що вміння стисло та аргументовано презентувати власні наукові доробки у формі анотації/тез для доповіді на науково-практичній конференції, є послідовним та багатоаспектним завданням. Зроблено висновок про важливість дотримання усталеного формату написання conference abstracts, важливість використання конкретних риторичних стратегій з метою розвитку навичок англомовного академічного письма. Серед проаналізованих матеріалів англомовних conference abstracts, були встановлені найбільш типові лінгвістичні характеристики цього виду жанру академічного письма: використання конструкцій активного стану, переважно дієслів теперішнього неозначеного часу, безособових конструкцій, особових, присвійних та вказівних займенників у множині, які виступають у ролі підмета, майже не використовуються заперечні речення, переважно відсутні скорочення.

Ключові слова: англомовні тези доповіді, лінгвістичні особливості, жанр, аналіз, академічне письмо.

Writing criteria and linguistic analysis of conference abstracts features in the development of academic writing skills (on the material of English conference abstracts)

Oksana Chepil, PhD in Psychology, Associate Professor, the National University of Ostroh Academy

The article examines not only the issue of determining the list of criteria for successful writing of conference abstracts, but also views the ability to carry out a linguistic analysis of conference abstracts to ensure the development of academic writing skills. It outlines the meaning of key concepts, abstracts, and conference abstracts, known as secondary genres of scientific discourse. The article describes textual characteristics and application of rhetorical strategies in writing effective conference abstracts. The methods of content analysis and systematization have been used to determine linguistic features of the analyzed conference abstracts. Moreover, it claims on the importance of considering the established conventions of their meaningful writing not only for post-graduate students but for young scholars as well, since it is a common problem for all groups. Failing to meet the requirements, conference abstracts are to be denied by the committee board hosting the future scientific conference. Addressing this problem, experts of blind viewing suggest that it may be attributed to poor command of English, lack of knowledge of academic writing skills and of lexical and stylistic features.

The results suggest that familiarizing students with the recent scientific data and methodology is crucial but not sufficient to develop their academic writing skills. Implementing the method of content analysis, the study places emphasis on examining various authentic scientific texts. Thus, the conclusion has been made about the significance of following the accepted format of writing conference abstracts and maintaining appropriate rhetoric strategies in the development of academic writing skills. Among the analyzed materials of the English-language conference abstracts, the most typical linguistic characteristics of this type of genre of academic writing were established: the use of Active Voice constructions, mainly verbs of the present indefinite tense, impersonal constructions, personal, possessive, and indicative pronouns in plural form which act as the subject, abbreviations and negative sentences are rarely used.

Keywords: conference abstracts, analysis, linguistic peculiarities, genre, academic writing.

Постановка проблеми

Розвиток навичок академічного письма є найбільш ефективним не лише з позиції ознайомлення студентів із новітніми теоретичними надбаннями сучасної науки, а шляхом виконання та контент-аналізу завдань сучасних автентичних наукових текстів. Це завжди - комплексний підхід, що характеризується використанням різних стратегій, сформованих компетенцій, врахуванням соціальних, культурних, когнітивних, прагматичних та лінгвістичних аспектів. Вміння стисло та аргументовано презентувати власні наукові доробки у формі анотацій/тез для доповіді на науково-практичній конференції, є послідовним та багатоаспектним завданням.

Не лише студенти ІІ вищого ступеня навчання, а також багато молодих науковців, аспірантів, стикаються на практиці із проблемою ефективного викладу тез для участі в англомовних наукових заходах, в кінцевому результаті отримують відмову від організаторів запланованого заходу. Адже, як показує практика, тези для доповіді на майбутній міжнародній науково-практичній конференції, яка орієнтовно планується за рік до заходу, перевіряються та оцінюється незалежними експертами у галузі завчасно та анонімно, цей термін в англійській мові перекладається як «blind-reviewed». Серед найпоширеніших зауважень, на думку рецензентів/експертів, це стосується насамперед тих, для кого англійська мова є EFL, тобто як іноземна, є недостатнє володіння навичками академічного викладу наукових доробків дослідження англійською мовою, неврахування лексико-стилістичних особливостей, використання кальки з оригінального тексту.

Натомість, відбір та виконання достатньої кількості практичних завдань, із використанням методу контент-аналізу автентичних академічних текстів цього жанру на заняттях з навчальної дисципліни «Англійська мова для академічних цілей», виокремлення специфічних стандартних зворотів, академічної термінології, лексико-стилістичних особливостей сприятимуть формуванню професійному підходу до написання тез та успіху у процесі майбутнього відбору незалежними експертами відповідної наукової галузі.

Обрана тема дослідження тісно пов'язана із навчальними планами Національного університету «Острозька академія», зокрема із робочою програмою навчальної дисципліни «English for Academic Purposes», а також необхідністю комплексної реалізації одного із наукових напрямків дослідження факультету РГМ з напряму «Когнітивні аспекти міжкультурної комунікації».

Апробація дослідження відбувалася під час проведення академічної дискусії у форматі “круглих столів” студентами-магістрами НаУОА факультету РГМ на тему: «Effective practices of navigating academic journal articles», 2020-2022 р., а також «Insights into the ways of paradigm shift in science», який, зокрема, ґрунтувався на прикладі всебічного контент-аналізу та обговоренні щорічного наукового заходу, що відбувався у м. Берлін, ФРН, міжнародною мовою спілкування: англійською, в онлайн форматі, «Falling Walls and Berlin Science Week» впродовж 2020, 2021,2022 років.

Огляд останніх досліджень і публікацій

Дослідженню анотації наукової журнальної статті/тез доповіді, як жанру наукового дискурсу, приділено багато уваги у сучасних працях зарубіжних та вітчизняних науковців. У науковому середовищі дослідження анотації розглядається як жанровий аналіз наукового дискурсу. Зокрема, аналіз стильових характеристик тексту у працях Anderson, T., Saunders, G., and Alexander, I., (2021), Pare, A. (2017) Серед вітчизняних науковців, Т. Яхонтова розглядає анотацію наукової журнальної статті/тез доповіді як вторинний жанр наукового дискурсу, а також як «тип тексту з рядом порівняно стійких композиційних та мовних ознак. » (Яхонтова, 2003: 7). Проте, незважаючи на вторинність цього жанру, анотації до наукової публікації у журналі або тези доповіді на науковій конференції є стрижневим елементом загалом наукової роботи та виступають її головним рекламним атрибутом. Крім того, вони виконують також прагматичну функцію - вибір формату, змісту тексту та мовні засоби, аби зацікавити та здійснити вплив на рецензента, в подальшому - на читача/учасника конференції. Тобто, привернення уваги, здатність переконати рецензента/читача у доцільності звернення до цілого тексту публікації/доповіді, дають можливість об'єктивно оцінити тези та допомогти організаторам наукового заходу прийняти рішення про надання можливості автору conference abstracts виступу на науковому заході. Зокрема про ці особливості conference abstracts та важливість врахування новизни наукового пошуку, актуальності теми дослідження та їх способу представлення, з метою викликати зацікавлення аудиторії, наголошували у своїх дослідженнях американські лінгвісти C. Berkenkotter (1995), R. Holmes (1997), T. Huckin (2001), J.M. Swales, C.B. Feak (1994, 2000).

У цій статті розглянуто основні текстові характеристики, риторичні стратегії, головні критерії успішного написання та здійснення лінгвістичного аналізу англомовних conference abstracts, спираючись на праці сучасної української дослідниці Тетяни Яхонтової, яка є авторкою першого в Україні навчального посібника з англомовного наукового письма.

Проблематиці ефективного написання анотацій, резюме англійською мовою та використання словника академічних термінів, присвячені наукові праці О.С. Частник, С.В. Частник (2016).

Практичне застосування риторичних стратегій, моделей написання, аналіз основних рис та структура анотації, знаходимо в основному підручнику з навчальної дисципліни «Англійська мова для академічних цілей», британських науковців Edward de Chazal, Julie Moore, “Oxford EAP”, розроблених на матеріалі автентичних текстів, опублікованих Oxford University Press. (Edward de Chazal & Julie Moore, 2013: 042-044)

Мета статті - полягає у визначенні критеріїв успішного написання та здійсненні лінгвістичного аналізу англомовних тез для доповіді на науковій конференції, що сприяє розвитку навичок англомовного академічного письма.

Відтак головні завдання дослідження ґрунтуються на:

1. Розрізненні ключових понять, abstracts та conference abstracts, як вторинного жанру наукового дискурсу.

2. Встановленні текстових характеристик та риторичних стратегій написання тез для доповіді на науковій конференції (надалі conference abstracts).

3. Здійсненні контент аналізу, систематизації та встановленні лінгвістичних особливостей, проаналізованих матеріалів conference abstracts.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Матеріалом дослідження було обрано програму тез доповідей науково-практичної конференції “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, conference abstracts, Humboldt-Universitat zu Berlin, 2017, яка містить 38 conference abstracts. У статті було здійснено ґрунтовний лінгвістичний аналіз 4 conference abstracts.

У сучасному англомовному науковому дискурсі, використання терміну «abstract» (укр. анотація), потребує особливої уваги у розрізненні таких ключових суміжних понять, як «research paper abstract» та «conference abstract». Звернемо увагу на їх визначення у довідковій літературі та їх україномовні відповідники.

Зокрема, Cambridge Dictionary містить такі визначення та опис терміну: 1. “Abstract is a short form of speech, article, book, etc., giving only the most important facts or ideas.” 2. “a few sentences that give the main ideas in an article or a scientific paper.” (Cambridge Dictionary)

За визначенням Т. Яхонтової, “a research paper abstract (икг.анотації) is a short account of a research paper placed before it.

A conference abstract (Ukr. тези доповіді) is a short account of an oral presentation proposed to the organizers of a conference.” (Yakhontova T.V., 2003:136)

Отже, спираючись на визначення Т. Яхонтової, анотація - це 1) короткий опис наукової роботи, розміщеної на початку роботи; 2) короткий опис усної презентації для конференції.

Використовуючи такі лаконічні визначення, неможливо повністю усвідомити усталений формат conference abstracts, їх обсяг, стратегії написання, текстові та лінгвістичні особливості.

Для початку потрібно розглянути текстові характеристики conference abstracts. Як зазначає Т. Яхонтова, їх обсяг складає 200-300 слів, в середньому три параграфи. Хоча деякі організатори міжнародних конференцій вимагають коротші варіанти conference abstract, які не перевищують 50 слів. (Yakhontova T. V., 2003:137)

Аналізуючи матеріали нашого дослідження, conference abstracts міжнародної науково-практичної конференції “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, спостерігаємо такий обсяг тез. Наприклад, тези доповіді № 1 - 180 слів, тези доповіді № 2 - 240, тези доповіді № 3 - 320, тези доповіді № 4 - 350, що загалом відповідає вимогам до написання тез.

Спираючись на дослідження (Т. Яхонтової, 2002), написання conference abstracts передбачає врахування послідовних етапів їх написання, у розкритті п'яти риторичних стратегій:

1. Окреслення поля дослідження, зв'язку із важливими науковими здобутками попередніх досліджень.

2. Обґрунтування актуальності теми, виділення існуючих прогалин у попередніх дослідженнях, продовження дослідницьких традицій у визначеній царині, постановка питання.

3. Представлення наукової статті, яка буде презентована на конференції.

4. Подання резюме наукової статті (короткий огляд основних положень).

Окреслення висновків, головних наукових результатів дослідження, їх значення та можливості застосування (Yakhontova T. V., 2003:137).

Щодо першого, другого та третього етапів написання conference abstracts, дослідниця наголошує на тому, що вони є ідентичними до етапів написання вступної частини наукової публікації, тобто включають у себе обов'язкові до розкриття такі елементи: мету, завдання, методологію дослідження.

Відтак, продовжуючи думку, ґрунтовно розглянемо обраний фактичний матеріал для аналізу, чотирьох conference abstracts, науково-практичної конференції “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, використовуючи метод контент аналізу, виокремлення та систематизації лінгвістичних особливостей жанру.

У сформованій таблиці включено перелік запитань, які є одночасно критеріями аналізу тез доповідей та подано приклади використання лінгвістичних структур (див. табл.1). (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017) Стосовно першого запитання: «Which style is used in each text, direct reference to the writer or reference to the text? », спостерігаємо використання однакової кількісті конструкцій у зверненні до автора, наприклад: «We analyze the evolution of language...We distinguish ...We propose...»; у зверненні до тексту (безособові) : «This paper uses...This paper attempts... The paper adopts. The study indicates. This project explores. This talk will elaborate on.» (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

Щодо третього запитання у таблиці: «Find phrases/sentences that refer to: the authorship, i.e. a single author or a team», спостерігаємо використання конструкцій активного стану, дієслів теперішнього неозначеного часу, безособові конструкції («This paper.. .This project. This talk.»), особових, присвійних та вказівних займенників у множині (our, we, this) у ролі підмета, наприклад: «Our data and analysis...”; “we distinguish, this talk covers, our project aims to...” (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

Аналізуючи conference abstract на предмет аналізу останніх досліджень, у четвертому запитанні, «Find phrases/sentences that refer to: background to the topic», важливо правильно визначити контекст та посилання на проведені дослідження, наприклад, “In recent years, research on multilingualism in institutional governance has become a key facet.Inspired by the work of Grin and Gazzola.” (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

У п'ятому запитанні, «Find phrases/sentences that refer to: aims of the text», застосовано різноманіття дієслів активного стану, теперішнього неозначеного часу, наприклад: «In this presentation we analyze.we distinguish ., This paper uses, This paper attempts to .,The paper adopts our project aims to shed light on ., this project explores the role and value.». (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

У шостому запитанні, «Find phrases/sentences that refer to: research and methodology», щодо методології дослідження, знаходимо приклади використання конструкцій пасивного стану у теперішньому неозначеному часі: are based on, is based on, та перелік використаних наукових методів якісного аналізу: documentary analysis, semi-structured interviews, methods of qualitative content analysis: «Our data and analysis are based on documentary analysis of...», «It is based on data collected in semi-structured interviews which were analysed using methods of qualitative content analysis». .” (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

Аналізуючи лінгвістичні особливості вираження результатів дослідження, йдеться про сьоме запитання, «Find phrases/ sentences that refer to: findings/results of research», варто вказати на переважну більшість використання конструкцій активного стану, дієслів теперішнього неозначеного часу, наприклад: «We distinguish three main historical stages. Moreover, the results show that ... The study indicates that.».” (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017).

Таблиця 1. Аналіз лінгвістичних особливостей conference abstracts (Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, 2017)

Зазначимо, що використання вказаних лінгвістичних особливостей, форм, конструкцій впливає на загальне розуміння тез доповіді та позитивне сприйняття матеріалу.

Висновки

Отже, на прикладі аналізу лінгвістичних особливостей матеріалів conference abstracts, можна зробити висновки про усталений формат їх написання, виокремити використання конкретних риторичних стратегій з метою розвитку навичок англомовного академічного письма. Серед проаналізованих матеріалів conference abstracts, найбільш типовими лінгвістичними характеристиками цього виду жанру академічного письма є: використання конструкцій активного стану, переважно дієслів теперішнього неозначеного часу, безособових конструкцій, особових, присвійних та вказівних займенників у множині, які виступають у ролі підмета майже не використовуються заперечні речення, переважно відсутні скорочення.

Перспективи подальших пошуків у цьому напрямку вбачаємо у дослідженні особливостей перекладу conference abstracts з української мови на англійську та здійснення порівняльного аналізу.

conference abstracts риторичний лінгвістичний

References

1. Anderson T., Saunders G., and Alexander I. Alternative dissertation formats in education-based doctorates. High. Educ. Res. 2021. Dev. 41, 593-612.

2. Berkenkotter C. and Huckin T. Genre Knowledge in Disciplinary Communication: Cognition/Culture/Power. Hillsdale, N.J.: Lawrence Erlbaum, 1995.

3. Chastnyk O. S., Chastnyk S. V. English Elements of Journal Article: title, abstract, summary: A Practical Guide to Writing Research Paper Titles, Abstracts, Summaries: [textbook]. Kharkiv.: KSAC, 2016. 78 p.

4. Edward de Chazal & Julie Moore. Oxford EAP, a course in English for Academic purposes. Advanced/C1. Oxford: Oxford University Press, 2013. Р. 238.

5. Holmes R. Genre analysis and the social sciences: an investigation of the structure of research article discussion sections in three disciplines. Journal of English foe Specific Purposes. 1997. 16(4). 321-337.

6. Swales J. M. and Feak C. B. Academic Writing for Graduate Students: A Course for Non-native Speakers of English. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1994.

7. Cambridge Dictionary.

8. Yakhontova T. V. Selling or telling? The issue of cultural variation in research genres. In Academic Discourse / ed. J. Flowerdew. London and New York: Longman, 2002. P. 216-232.

9. Yakhontova T.V. English Academic Writing. For Students and Researchers: [a textbook for students, post-graduate students, researchers]. 2^nd Edition. Lviv: PAIC, 2003. 220 p.

10. Colloquium “Language Skills for Economic and Social Inclusion”, conference abstracts, Humboldt-Universitat zu Berlin, 2017, 39 p.

Размещено на Allbest.ru