Вплив сучасних неологізмів на мовну особистість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив сучасних неологізмів на мовну особистість

Калатура Катерина Олексіївна

здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: Головня Алла Василівна

канд. філол. наук, доцент,

доцент кафедри англійської філології і перекладу Національний авіаційний університет, Україна

Сучасний мовний світ постійно змінюється через появу нових слів, термінів і виразів, які називають неологізмами. Ця інновація має великий потенціал для покращення мови та збільшення її виразності, а також може активно впливати на мову та особистість людини загалом. В цьому дослідженні ми розглянемо вплив таких новоутворень на психологічний, соціальний та культурний аспект людського життя і зокрема на мовлення [1].

Вплив неологізмів на мовну особистість обумовлений не лише лексичними аспектами, але й структурою суспільства та контекстом їх застосування. Зазначимо, що деякі новоутворення виникають у конкретних професійних спільнотах чи серед молоді, що може визначати їх соціальний статус або специфіку комунікації. Застосування цих лексичних інновацій може бути спрямоване на виявлення приналежності до певної соціальної групи або визначення себе як члена конкретної культурної чи професійної спільноти. мовний лексичний особистість

Початок XXI століття, і зокрема події, що розгорталися в Україні, від Помаранчевої революції до Революції Гідності, суттєво вплинули на політичний та соціокультурний розвиток країни. Майдан, або Євромайдан, став символом і важливою віхою в історії України, відображаючи становлення української політичної нації та уособлюючи гордий та вільний народ, що вірить у своє майбутнє.

Серед інноваційних лексем, виявлених під час аналізу, спостерігаються явища мовної інтерференції, що виникають внаслідок білінгвальності в суспільстві. Зазвичай ці новоутворення виконують комунікативні завдання, які можуть бути пов'язані з мовною економією або наданням особливого емоційного забарвлення висловлюванню. Декілька прикладів таких слів включають: паліво - небезпека, те, що викликає підозру, хиба; зомбоящик - телевізор; в'язані (від "в'язати спицями, гачком") - збірна назва місцевих жительок, переважно бабусь-пенсіонерок, які є прихильницями ДНР; тушка - народний депутат, який відмовився підтримувати зв'язок у парламенті зі своєю політичною силою.

Слід зазначити, що високий рівень емоційності призводить до швидкого формування синонімічних ланцюжків неологізмів, які можуть нести як позитивне, так і негативне забарвлення. Прикладом цього може стати реакція громадян на збройний напад Росії, який породив велику кількість нових слів для позначення росіян, включаючи терміни з негативною конотацією, такі як: рашисти, орки, свинособаки, русня, рюзкі, чмоні, ватники, ваньки [4].

Українські неологізми, утворені в період війни, стали настільки популярними, що їх активно фіксують в англомовних ресурсах. Як наслідок, англійська мова швидко поповнюється новими лексичними інноваціями, запозиченими з української мови, що сприяє усвідомленню іншої культури та розумінню причин ведення війни та необхідності її перемоги. Наведемо приклади відтворення таких неологізмів на матеріалі англомовних ЗМІ: rushist (rashist) - рашист, orcs - орки, to be ukrained - бути заукраїненим, chornobaites - чорнобаїти, tractor troops - тракторні війська, native - натівець та інші [3].

Необхідно підкреслити, що більшість новоутворень першочергово з'явилися саме в популярних соціальних мережах, таких як тік-ток, інстаграм і телеграм. Мова молодіжних ЗМІ є однією з найбільш сприйнятливих середовищ для технологічних інновацій та відображення змін у суспільній та мовній свідомості. Вона надає журналістам можливість працювати з найактуальнішою інформацією і виявляти сучасні мовні процеси. Мова молодіжної преси відзначається найвищою активністю у виникненні та використанні мовних неологізмів, особливо на початковому етапі їхнього існування, коли вони ще не зафіксовані в лексикографічних джерелах.

Мова стає більш відкритою завдяки демократизації суспільно-політичного життя, зняттю цензури та самоцензури, зростанню ролі особистісного вираження. Під впливом соціально-політичних чинників формується експресивний ідеолексикон, який складається з комплексу слів, спрямованих на посилення виразності та надання їм соціального забарвлення. Ці слова можуть нести соціальні конотації та виражати соціальну оцінку дійсності. Такий лексикон надає можливості для маніпулювання громадською свідомістю і поширення дезінформації в суспільстві.

Як бачимо, людський менталітет і мовна картина світу мають міцний взаємозв'язок: будь-які зміни в мовній картині світу впливають на ментальність людей, і, навпаки, особливості ментальності можуть визначати формування мовної картини світу.

Висновки

Отже, сучасна мова - це гнучка система знаків, яка може адаптуватися до сучасних викликів і виконувати свої функції відповідно до потреб суспільства та часу. Слова, як ключові мовні одиниці, відіграють важливу роль у формуванні уявлення про світ та часового відрізка певної історичної епохи. Вони дозволяють нам спілкуватися, взаємодіяти та розвиватися відповідно до наших потреб.

Список використаних джерел

1. Грицай І. С. Сучасні підходи до вивчення неологізмів / І. С. Грицай. - К. : Довкілля, 2006. - С. 65.

2. Кабиш О. Словотвірні та семантичні неологізми в сучасній українській мові / О. Кабиш. - К. : Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. - С. 69-75.

3. Слово - це також зброя: як війна збагачує українську мову неологізмами. URL: https://uk.globalvoices.Org/2022/12/20/7228/

4. Українець О. Свинособаки, рашисти, кацапи: звідки взялися зневажливі прізвиська для ворога. URL: https://www.platfor.ma/topic/svynosobaky-rashysty-katsapy-zvidky- vzyalysya-z nevazhlyvi-prizvyska-dlya-voroga/

Размещено на Allbest.ru