Сленгові неологізми в українському комунікативному полі періоду російсько-української війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Сленгові неологізми в українському комунікативному полі періоду російсько-української війни

Ольга Павлушенко

У статті викладені результати дослідження словотвірних моделей сленгових неологізмів, що з'явилися в українському комунікативному полі соціальних мереж Facebook, YouTube, Telegram у період повномасштабної російсько-української війни. Проаналізовано лексичні інновації в межах лексико-семантичної, морфемної, лексико-синтаксичної та абревіаційної деривації. Приділено увагу такому різновиду лексико-синтаксичного словотвору, як голофразис, який активізувався в українському розмовному мовленні в досліджуваний період. У всіх випадках виявлених нових лексичних одиниць з'ясовано їхню семантику.

Ключові слова: неологізм, семантичний неологізм, лексичний новотвір, оказіоналізм, сленг, словотвірна модель, сема, соціальна комунікація, інтернет-ресурс.

SLANG NEOLOGISMS IN THE UKRAINIAN FIELD OF COMMUNICATION DURING THE PERIOD OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR

Olha Pavlushenko Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

Introduction

The article presents the results of a study of slang neologisms that appeared in the Ukrainian communicative field of social networks Facebook, YouTube, and Telegram during the full-scale Russian-Ukrainian war.

Purpose. The purpose of the proposed article is to analyze word-formation models of slang neologisms.

Methods. The research methods constituted a complete system, which combined in sequential application the interpretative and analytical method (at the stage of processing scientific sources in the direction of the selected linguistic problem), contextual analysis (at the stage of delineating the semantic volume of new lexical units in the colloquial and everyday speech of Ukrainians), word-formation analysis (at the stage of determining the derivational models of the investigated lexemes), statistical method (at the stage of structuring the analyzed lexical group in a quantitative dimension), descriptive method (at the stage of systematization of the obtained research results), theoretical generalization method (at the stage of formulating conclusions and research perspectives).

Results. The proposed study analyzed lexical innovations within the scope of lexical- semantic, morpheme, lexical-syntactic and abbreviation derivation. Attention is paid to such a type of lexical-syntactic word formation as holophrase, which became active in Ukrainian colloquial speech during the period under study. Their semantics was clarified in all cases of discovered new lexical units.

Originality. The empirical material covered by the study most fully represents slang neologisms that were recorded in the Ukrainian segment of social networks Facebook, YouTube, Telegram from 2022 to 2023.

Conclusion. In the space of web resources, new phenomena of the Ukrainian language of the future are being formed today. The lack of censorship and linguistic correction contribute to the emergence of lexical neologisms, which objectify not only the conceptual essence of the national worldview, but also its emotional plane. The activation of word-forming resources affirms the vital energy of the Ukrainian language, its inner strength and invincible desire for development.

Keywords: neologism, semantic neologism, lexical innovation, occasionalism, slang, wordformation model, sema, social communication, Internet resource.

Вступ

Постановка проблеми. Незаперечним є твердження, що мова засобів масової інформації «завжди була дзеркалом, що відображає епоху, період, подію» [3, с. 92], проте справедливим буде зауважити, що в сучасному інформаційному полі традиційні засоби масової інформації давно вже втратили свої панівні позиції. На інформаційний дискурс сьогодення помітний вплив чинять соціальні мережі Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Х (колишній Twitter). Саме у вільному просторі комунікації на соціальних платформах з'являються мовні інновації, які проникають у мовленнєву практику дикторів новинних і модераторів аналітичних програм чи колонок офіційних масмедіа (радіо, телебачення, преса). Мовна інноватика переважно поширюється на лексичну й фразеологічну підсистеми, які найшвидше реагують на зміни, що відбуваються в житті соціуму, і найкраще відбивають нові тенденції в мисленні його членів.

Медіадискурс, інформуючи своїх споживачів про актуальні події, впливає на їхню громадянську й політичну свідомість, закладає основи для формування в національній картині світу концептуальних образів, аксіологічних взірців, світоглядних орієнтирів. Успішність цій діяльності забезпечує мова як засіб об'єктивації ментальних конструктів, тому всі, хто користується мовою як інструментом упливу, перебувають у постійному пошуку яскравих слів і виразів, що своєю незвичністю, експресією, стилістичною конотацією захоплюють увагу слухача, читача, торкаються його емотивної сфери. Незадоволення семантичними властивостями загальновживаних лексем спонукає авторів текстів створювати свіжі, нестандартні лексичні одиниці та вирази. Вичерпний перелік екстра- й інтралінгвальних чинників появи в мові нових виражальних засобів називає О. Селіванова - це й синергетичні параметри самоорганізації та збереження мови, тенденції її розвитку, мовна економія й надмірності, стереотипізація, евфімізація, функціонально-стилістична диференціація, пуристичні прагнення мовців і т. ін. [12, с. 504].

Зацікавлення мовознавців лексичними інноваціями в українській мові нинішньої доби зумовлене радикальними змінами в суспільному дискурсі й мовній картині світу, що пов'язані з реаліями загальнонаціональної боротьби проти російських загарбників, яка триває з 2014 р., а в лютому 2022 р. увійшла в стадію повномасштабної війни.

Джерелами емпіричного матеріалу лінгвістичних студій, присвячених інноваційним процесам в українській мові, дедалі частіше слугують тексти, опубліковані на офіційних вебсайтах інформаційних і новинних каналів, порталах та в індивідуальних блогах. Вихід суспільної комунікації у вільний простір всесвітньої павутини, відсутність цензури й самоцензури сприяло бурхливому словотворенню, появі переважно емоційно-експресивних слів, які завдяки своїй образності спроможні ефектно називати, характеризувати, оцінювати події, явища, факти, а отже, привертати й утримувати увагу читача. Певна кількість новітніх номінативів є актуальними тут і зараз, і цим зумовлена та активність, із якою лінгвісти взялися до їхньої фіксації й дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спостереження за омовленою реакцією українського соціуму на трагічні й героїчні події російсько-української війни лежать не тільки в лінгвістичній площині, а й в царині етноментальності, оскільки українська мова, як ніколи раніше, актуалізувала одну з провідних своїх функцій - розмежування «свого» і «чужого» [2, с. 10].

Лінгвокреативність українців на тлі історичних подій останнього десятиріччя неодноразово поставала об'єктом мовознавчих розвідок: Н. Поліщук аналізувала на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок» лексику, породжену Майданом [10]; О. Кирилюк обрала за мету дослідити оцінні характеристики новотворів, що виникли внаслідок суспільно-політичного протистояння в Україні кінця 2013 - початку 2015 року [5]; А. Гладченко, О. Комарова зосередилися на розгляді семантичних неологізмів, а також дериватів, похідних від власних імен осіб, які стали символами війни [1]. С. Гриценко у своїх студіях охопила увагою неолексеми, що стали «мовним маркером російсько-української війни 2022 р...., закумулювали в собі весь спектр емоцій українського народу до агресора, його політичних поплічників у Європі та світі, а також ставлення українців до бездіяльності та пасивності переважної більшості росіян» [2, с. 10]. Різні аспекти мовного віддзеркалення російсько-українського збройного змагання в новітніх сленгізмах вивчали Г. Вусик, Л. Гмиря, Т. Гуцуляк, І. Демешко, Н. Єльнікова, М. Жулінська, В. Заскалета, Ж. Колоїз, Т. Кремінь, О. Круглій, Н. Павлик, М. Хар.

Словотворчість українців у різних її виявах є постійним об'єктом дослідницьких зацікавлень вітчизняних лінгвістів. Новітні семантичні трансформації питомих і запозичених лексичних одиниць, ще не кодифіковані українськими лексикографічними джерелами, досліджував О. Стишов [15, с. 215; 14]. Комплексне вивчення лексичних, словотворчих, семантичних, графічних і фразеологічних неологізмів на матеріалі українськомовного контенту соцмережі Facеbook початку ХХІ століття здійснила в межах свого дослідження К. Ладоня [8].

Семантичні й словотвірні інновації, які стали об'єктами уваги українських мовознавців, переважно належать до сленгової лексики, проте ці нові слова мовці використовують не тільки в розмовно-побутовому стилі - поступово вони знаходять застосування й у публіцистичних текстах.

Мета пропонованої статті - проаналізувати словотвірні моделі сленгових неологізмів, що з'явилися в українському комунікативному полі на тлі воєнного періоду.

Методи дослідження становили цілісну систему, яка об'єднала в послідовному застосуванні інтерпретаційно-аналітичний метод (на етапі опрацювання наукових джерел у руслі обраної лінгвістичної проблеми), контекстуальний аналіз (на етапі окреслення семантичного обсягу нових у розмовно-побутовому мовленні українців лексичних одиниць), словотвірний аналіз (на етапі визначення дериваційних моделей досліджуваних лексем), статистичний метод (на етапі структурування аналізованої лексичної групи в кількісному вимірі), описовий метод (на етапі систематизації отриманих результатів дослідження), метод теоретичного узагальнення (на етапі формулювання висновків і дослідницьких перспектив).

Матеріалом для дослідження слугував контент соціальних мереж Facebook, YouTube, Telegram за період із 2022 р. до 2023 р.

Виклад основного матеріалу дослідження

сленговий неологізм комунікативний війна

Збільшення наукових студій у площині лексичної інноватики значно збагатили вітчизняну лінгвістику уявленнями про природу процесів і явищ у мові, проте й напрацювали низку абсолютних або часткових термінологічних синонімів на позначення досліджуваного об'єкта: неологізм, лексичний новотвір, новоутворення, неотвір, неоверб, неосемант, неосемема, неолексема, неофразема, семантичний неологізм, функційний неологізм, трансформація, рефлексивний новотвір. У спільноті вітчизняних лінгвістів продукується думка про доречність розмежування неологізмів як назв нових понять чи реалій і новотворів - мовних знаків, які в новій формі втілюють уже відомі поняття.

У лінгвістичній традиції [4, с. 290-291; 14, с. 32; 6, с. 58]. сформувалося розуміння неологізма як слова, а також його окремого значення, вислову, «що постали в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями, або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мовленні певного автора» [4, с. 290]. А. Загнітко, як і Ж. Колоїз та Н. Копилова, зауважує, що в широкому сенсі неологізмом можна потрактовувати не тільки лексичну одиницю, а й словотвірну, фонетичну, морфологічну, синтаксичну, проте у вузькому значенні неологізмами «називають лексичні або семантичні новотвори» і в руслі традиційної лексикологічної теорії розмежовує загальномовні (узуальні) й індивідуально-авторські (оказіональні, контекстні) неологізми [4, с. 290].

Науковий інструментарій репрезентованого дослідження охоплює терміни «неологізм», «семантичний неологізм», «лексичний новотвір», «оказіоналізм».

Розмовні неологізми в українському комунікативному просторі переважно належать до сленгової лексики. Попри те що термін «сленг» побутує в науці про мову від початку ХІХ ст., до сьогодні відсутні чіткі межі його дефініції. Автори лінгвістичних праць неодноразово зауважували, що дослідники об'єднують під терміном «сленг» різнорідні явища, тому він має нестійкий і перехідний характер, що ускладнює його наукове визначення [7, с. 82]. Проте більшість мовознавців не заперечують таких ознак сленгових слів, як-от:

- притаманні лише живому неофіційному спілкуванню;

- мають емоційну, часто гумористичну конотацію;

- характеризуються рухливістю, нетривкістю у часі, нестійкістю і перехідністю [7, с. 82].

Сленгізми почасти виникають як наслідок асоціацій, і їхнє значення зумовлено смисловими зв'язками з вихідним поняттям. Сленгову лексику поповнюють слова з контекстуально зумовленими значеннями, які створюються при застосуванні стилістичних прийомів іронії, перефразування, метафори, метонімії. Сленг лінгвісти вважають динамічною лексичною системою, у якій убачають живі факти словотворення, що позитивно відбиваються на розвитку мови. Із цього приводу О. Селіванова зауважує, що «іноді сленг проникає до літературної мови. Дослідники вважають шляхом такого проникнення низку переходів від корпоративного сленгу до інтержаргону, далі - до просторіччя, розмовної лексики й до літературної мови. Сферою поширення сленгу до рівня інтержаргону є засоби масової комунікації (газети, журнали, телебачення, Інтернет), тексти художньої літератури» [13, с. 250 ].

Національний комунікативний простір, включаючи онлайновий, періоду російсько- української війни заряснів неологізмами-сленгізмами, які насамперед демонструють етнопсихологічну особливість українців із гумором реагувати на дійсність, які б складні виклики вона не пропонувала. А також свідчать про невичерпну лінгвокреативність і здатність до образного мислення.

Сленгові неологізми, зафіксовані нами в текстах, опублікованих у соціальних мережах Facebook, YouTube, Telegram у період повномасштабної російсько-української війни, представлені номінаціями переважно двох типів, які вже раніше були визначені в класифікаціях, розроблених вітчизняними лінгвістами [16, с. 46-52; 9, с. 39]:

- семантичні неологізми - нові семи, які виникли в семантичній структурі слів, уже закріплених у мові;

- новотвори - лексичні одиниці, утворені за традиційними для української мови дериваційними моделями від основ слів, що вже функціонують у мові.

Семантичні неологізми. Переважну більшість таких сленгізмів становлять іменники, утворені лексико-семантичним способом. Раша - пейоратив зі значенням `росія', що є транскрибованим англійським варіантом хороніма «russia». Орки - цю назву фантастичної раси потворних і надзвичайно жорстоких істот, вигадану письменником Дж. Толкіном, українці почали застосовувати до окупаційних російських військ. Мордор - назва країни із фентезійного світу Дж. Толкіна, яка перекладається як «Чорна країна», у переосмисленні українців позначає російську федерацію. Ваньки - зневажлива назва росіян через популярність у їхньому національному репертуарі чоловічих імен антропоніма Іван (розмовне - Ваня). Пташки - узагальнена назва безпілотних літальних апаратів, які активно використовують на фронті як військові роботи. Бандероль - `мертвий окупант, запакований у мішок для трупів'. Приход, есемеска - `приліт снаряду'. Дискотека - `бій'. Бавовна - іронічне значення `вибух' цей іменник у мовленні українців отримав через переклад за допомогою онлайнового перекладача омографа «хлопок» до російського іменника «хлопок», яким у ворожих ЗМІ замінювали слово «вибух». Ватник або ватнік - зневажлива конотативна сема `людина з радянським менталітетом' у назви ватної куртки (фуфайки), з'явилася, очевидно, тому, що цей вид примітивного й дешевого одягу був надзвичайно популярним у радянській росії. Титан - із семою `міцні військові черевики на грубій підошві'. Нуль (на нулі) - у значенні `лінія безпосереднього зіткнення з ворогом'. Передок - у значенні `перша лінія оборони'. Зеленка - як `місцина, поросла кущами, деревами'. Чорнобаївка - ця назва села Херсонського району Херсонської області отримала конотативні семи `багатократне повторення росіянами безглуздої помилки' і `багатократне знищення техніки окупантів'. Піксель - із значенням `костюм військової польової форми', оскільки його тканина має малюнок, схожий на цифрове зображення в растровій графіці, яке складається з найдрібніших одиниць - пікселів, розташованих по рядках і стовпцях. Педалі - узагальнена назва військового взуття. Мопед - із значенням `іранський дрон', оскільки ці смертоносні безпілотні літальні апарати в русі видають звук, властивий мопеду (скутеру). Асвабадітєлі - іронічна конотація транслітерованого російського слова, яким російська пропаганда називає своїх військових, які насправді убивають українців і нищать економіку. Мультикам - із значенням `будь-який військовий одяг з тканини, що має універсальний камуфляжний малюнок MultiCam, розроблений Дослідницьким центром спорядження солдатів армії США'.

Особливий різновид семантичних неологізмів в українській сленговій лексиці становлять іменники, при написанні яких автори текстів у соціальних мережах скористалися буквою латинського алфавіту Z, якою підрозділи окупаційної армії маркують свою техніку. Російська пропаганда з властивим їй фанатизмом зробила цю букву ідеологемою загарбницької політики своєї держави, тому її застосування у словах 2айди, 2аблуди, 2- окупанти, 2-трофей, де2ертири, 2вірюки, 2асранці, головорі2и, мер2отники, ру2кі надало цим словам додаткової семи `російські окупанти'.

Лексичні новотвори. До цього типу відносимо сленгізми з граматичними ознаками різних морфологічних класів, утворені за традиційними для української мови дериваційними моделями.

Словотвірні моделі із суфіксальним формантом. Рашка - зневажлива назва росії, утворена від транскрибованого англіцизма «russia» з використанням суфікса -к-. Рашизм - `ідеологія, політичний режим росії', слово утворене від транскрибованого англійського варіанта хороніма «russia» з використанням суфікса -изм-, виникло в мовленнєвій практиці українців за аналогією до «фашизм». Тут маємо прецедент переходу сленгізму в розряд нормативної лексики, оскільки Верховна Рада України 2 травня 2023 року прийняла Постанову, якою схвалила Заяву «Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких» [11]. Рашисти - `прихильники і пропагандисти рашизму, солдати окупаційної російської армії', утворене від транскрибованого англійського варіанта хороніма «russia» з використанням суфікса -ист-. Русня - пейоратив зі значенням `росіяни', утворений від основи хороніма «росія» суфіксом -н-. Чмоня - виникло у березні 2022 р. як іронічна назва недолугого на вигляд полоненого російського військового Андрія Рязанцева, мешканця м. Горлівка, який став колаборантом; утворене від основи іншого сленгізма чмо з використання суфікса -н-. Рускомирці - пейоратив із значенням `прихильники руского міра', утворений поєднанням двох способів - основоскладання й суфіксального з використанням аломорфа суфікса -ець-. Азовці - `добровольці полку спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, які з 24 лютого до 20 травня (86 днів) у повному оточенні ворогів героїчно утримували оборону м. Маріуполь; утворене від основи іменника «Азов» аломорфом суфікса -ець-. Могилізувати - `фізично знищити', утворене від іменникової основи з використанням словотвірного суфікса -ува- і формотвірного -ти. Меркелювати - `залагоджувати вигідно для себе справи, ігноруючи принципи моралі', утворене від основи прізвища колишньої Федеральної канцлерки Німеччини Меркель із використанням суфікса - юва-.

Низка одиниць сленгової лексики становить словотвірну модель - іменникова твірна основа + словотвірний суфікс -и- + формотвірний суфікс -ти: притулити - `робити добровільні пожертви на потреби ЗСУ', від основи прізвища відомого активіста українського волонтерського руху С. Притули; кімити - `зберігати оптимізм у складній ситуації', від прізвища голови Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації В. Кіма, шольцити - `хитрувати', від прізвища Федерального канцлера Німеччини О. Шольца, макронити - `бути нещирим у своїй стурбованості', від прізвища президента Франції Е. Макрона, арестовити - `цинічно заспокоювати слухачів, ігноруючи небезпечність ситуації', від прізвища позаштатного радника голови офісу Президента України Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки й оборони О. Арестовича, шойгувати, кадирити - `видавати бажане за дійсне', від основ прізвищ відповідно міністра оборони рф С. Шойгу і чинного очільника Чечні Р. Кадирова. Джонсонюк - з позитивною конотацією як вияв особливої прихильності до великого друга України колишнього прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона трансформація його прізвища за взірцем традиційних українських прізвищевих назв з використанням суфікса -юк-. Могилізований - `фізично знищений', утворене від дієслівної основи суфіксом -ан-. Термуха - `термобілизна', утворене від іншомовної основи «термо» з використанням суфікса -ух-.

Словотвірні моделі з префіксальним формантом. Таких одиниць сленгової лексики ми зафіксували два: недоцар, недофюрер - пейоративні назви очільника рф, утворені з використанням префікса недо-.

Словотвірні моделі з префіксальним і суфіксальним формантами (конфіксом). У цій групі сленгових неологізмів виділяємо три словотвірні моделі. Перша модель цього типу - це сленгізми, об'єднані спільною загальною семою `знищити' й утворені з одночасним використанням словотвірних префікса за- та суфікса -и- й формотвірного суфікса -ти: задвохсотити - від основи іншого сленгізма «двохсотий» (загиблий), забайрактарити - від основи назви безпілотного літального апарата Bayraktar, застінгерити - від основи назви переносного зенітно-ракетного комплексу Stinger, заджавелінити - від назви протитанкової системи Javelin, замогилити - від основи іменника «могила», заЗеСеУшити - від абревіатури ЗСУ (Збройні Сили України), закобзонити - від прізвища нині покійного російського співака Й. Кобзона, який активно підтримував загарбницьку політику російського режиму.

Другу словотвірну модель цього типу становлять сленгізми із спільною загальною семою `відкинути ворога', утворені одночасним використанням словотвірних префікса від- і суфікса -и- та формотвірного суфікса -ти: відбайрактарити - від основи іноніма Bayraktar, відчорнобаїти - від основи назви села в Херсонському районі Херсонської області Чорнобаївка, відірпенити - від основи назви м. Ірпінь, відізюмити - від основи назви м. Ізюм, відбородянити - від основи назви м. Бородянка, відкиянити - від основи назви м. Київ, відсалопетити - від основи іменника «сало», відЗСУшити - від абревіатури ЗСУ, відджавелінити - від основи іноніма Javelin, відхаймерсити - від основи назви високомобільної реактивної системи залпового вогню HIMARS.

Третю словотвірну модель цього типу ілюструють сленгові одиниці із спільною загальною семою `надавати ударів ворогові', утворені одночасним використанням словотвірних префікса на- й суфікса -и- та формотвірного суфікса -ти: нагостомелити - від основи назви м. Гостомель, начорнобаїти - від основи назви с. Чорнобаївка.

Основоскладання. Цей тип словотворення в сленговій лексиці містить кілька моделей, які відрізняються загальною спільною семою. Пейоративні назви очільника країни- окупанта: лаптенфюрер - поєднання основ іменників «лапті» і «фюрер», капутін - основи слів «капут» і «путін», хапутін - основи слів «хапати» і «путін», ліліпутін - основи слів «ліліпут» і «путін». Зневажлива назва росіянина лаптеногий - поєднання основ слів «лапті» і «ноги». Сленгові назви росії, утворені з використанням словотвірного компонента -стан, що генетично є індоіранським коренем, як натяк на менталітет росіян, який споріднює їх із дикими азіатськими ординцями-завойовниками з далекого історичного минулого: кацапстан, оркостан, росіястан, рашастан, бандостан. Композити з першим словотвірним компонентом кібер- із семою `спільнота українських IT-спеціалістів': кібервійська, кіберкозаки, а також із значенням `протистояння в ІТ-царині': кібервійна, кіберфронт. Складні слова з першим компонентом від основи прізвища одного з радикальних ідеологів українського націоналістичного руху першої половини XX століття С. Бандери: бандеросмузі - `вибухова суміш' як українськомовна заміна назви «коктейль Молотова», бандеромобіль - `бойовий автомобіль на базі ГАЗ-66 з підсиленою прохідністю й оснащений великокаліберним кулеметом'. Тікток-війська - іронічна назва парамілітарного підрозділу, який перебуває в підпорядкуванні очільника Чечні Р. Кадирова, через активність його членів у соціальній мережі ТікТок. Пушкінопад - `знесення на тлі деколонізації пам'ятників російському поетові Пушкіну'. Літакопад - `чисельні втрати росіян у літаках, збитих ЗСУ'. Путлерюгенд - саркастична назва всеросійської дитячої військово-політичної організації, створеної під назвою «Юнармія» як алюзія на назву молодіжної нацистської воєнізованої організації «Гітлер'югенд», створеної в 30-х роках ХХ ст. націонал-соціалістичною робітничою партією Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером.

Голофразис. Цей різновид лексико-синтаксичного способу словотворення сформувався і став особливо продуктивним в інтернет-комунікації. Він є інновацією в українській мові. Голофрастичні конструкції з'явилися як саркастичні назви нових понять, переважно продукованих російською пропагандою. Затридні - `нереалістичні плани окупантів', іхтамнєт - `заперечення очевидних злочинних дій російських загарбників', кримнаш - інтернет-мем на ідеологічне кліше путінського режиму, потерьнет - `брехливе замовчування фактів військових втрат росіян', аналоговнєт - `вигадана надпотужна зброя', путінферштеєр - саркастична назва німецьких політиків, які на початку російсько- української війни закликали до порозуміння з путіним, утворена транслітерацією Putinversteher, що в перекладі з німецької означає «той, хто розуміє путіна».

Абревіація. Цей тип складноскорочених слів у сленговій лексиці українського сегменту соціальної комунікації в мережі «Інтернет» має свої особливі вияви, оскільки це переважно не звукові чи буквені, а складові абревіатури, які мають виразну саркастичну конотацію: путінг - `мітинг на підтримку путіна', окупендум - референдум, організований окупантами', путлер - путін + гітлер, путіночет - путін + піночет, Лугандон - Луганська область + Донецька область, Дондурас - Донецьк + Гондурас, Луганда - Луганськ + Уганда, Е-могила - гумористична назва вигаданої державної програми України із знищення окупантів.

У кількісних вимірах проаналізована вище вибірка сленгових неологізмів представлена в діаграмі (Рис.1)

Рис. 1

Найбільш чисельну групу нових сленгізмів становлять лексичні новотвори - сукупно 71 %, семантичні неологізми - 30 %, що свідчить про словотвірну активність українців.

Сленгові неологізми мають неоднакове поширення. Є загальновживані одиниці, зокрема: орки, раша, рашка, рашисти, русня, бавовна, мопед, арестовити, аналоговнєт, бандеромобіль, тікток-війська, кібервійна, пушкінопад, путінферштеєр, іхтамнєт, затридні, Лугандон, зеленка, кацапстан, рашастан, оркостан, передок, на нулі, ватник, піксель, мультикам й оказіоналізми, як-от: Z-окупанти, Z-трофей, деZертири, Zвірюки, Zасранці, головоріZи, мерZотники, руZкі, ліліпутін, путіночет, лаптенфюрер.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

З огляду на те що спілкування в соціальних інтернет-мережах представляє живомовну практику народу, то можна з абсолютною впевненістю стверджувати, що в просторі цих вебресурсів сьогодні формуються нові явища української мови майбутнього. Можливість інтернет-комунікації охоплювати якнайширші кола учасників забезпечує швидку популяризацію лінгвокреативних практик, проникнення мовних інновацій, що виникають поза літературною нормою, у книжні стилі. Це один аспект, який зумовлює зацікавлення лінгвістів мовою соціальних мереж. Другий чинник дослідницького інтересу лежить глибше і пов'язаний із колективним підсвідомим, на формування якого теж неабиякий уплив має соціальна комунікація в мережі «Інтернет». Відсутність цензури і лінгвістичної корекції сприяє появі лексичних неологізмів, які об'єктивують не тільки поняттєву сутність національного світогляду, а і його емотивні риси.

Наші спостереження за сленговою лексикою українського сегмента Facebook, YouTube, Telegram дає підстави для висновку, що українці в умовах повномасштабної війни, попри перевагу сил украй жорстокого, підступного й аморального ворога, виявляють оптимізм, іскрометний гумор, швидке образне мислення. Українська нація володіє глибоким емоційним інтелектом, який допомагає їй єднатися перед лицем небезпеки. Вибух мовотворчості, активізація словотворчих ресурсів свідчать про життєву енергетику української мови, її внутрішню силу і непереможне прагнення до розвитку, що відкриває перспективи для подальших лінгвістичних студій, зокрема, у царині когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології.

Література

1. Гладченко А. М., Комарова О. С. Неологізація лексики у період російсько -української війни. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Київ; Одеса: Видавничий дім «Гельветика». 2023. Том 34(73), № 1, ч. 1 С. 7-13.

2. Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ: Київський університет. 1958. 2022. Вип. 2(32). С. 9-13. URL: https://philology- j ournal.com/index.php/j ournal/article/download/103/87 (дата звернення: 26.10.2023).

3. Завальнюк І., Мельник Г. Жанр «теледіалог -інтерв'ю» як дзеркало мовних змін періоду війни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць. Вінниця: ТОВ «фірма Планер», 2022. Вип. 34. С. 90-100.

4. Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк: ДонНУ, 2012. Т. 2. 350 c.

5. Кирилюк Ольга. «Вогнехреще» або неологізми як відображення військового протистояння. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кіровоград: Лисенко В. Ф., 2015. Вип. 137. С. 52-57.

6. Колоїз Ж. В. Українська неологія: здобутки та перспективи. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Філологія. Мовознавство.2009. Т. 105, вип. 92. С. 57-62.

7. Корнєлаєва Є. Сленг як об'єкт лінгвістичного дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: «Лінгвістика». 2019. Вип. 35. С. 80-84.

8. Ладоня К. Неологізми в українському сегменті соціальної мережі «Facebook»: дис....

доктора філософії: 035 Філологія (03 Гуманітарні науки). Київ, 2021.

9. Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 2018. Вип. 36 (1). С. 38-40

10. Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет "Дзеркало тижня", "Українська правда", "Газета по-українськи", "Високий Замок"). Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 138-143.

11. Постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України "Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких" URL: Про Заяву Верховної Ради Укр... / від 02.05.2023 № 3078-IX (rada.gov.ua) (дата звернення: 26.10.2023).

12. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля -К, 2010. 844 с.

13. Селіванова О. О. Основи теорії мовної комунікації: підручник. Черкаси: Видавництво Чабаненко Ю. А., 2011. 350 с.

14. Стишов О. А. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. Біла Церква: «Авторитет», 2019. 198 с.

15. Стишов О. А. Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття. Філологічні студії. 2015. Вип. 13. С. 364-374.

16. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови засобів масової інформації. 2-ге вид., перероб. Київ: Пугач, 2005. 388 с.

References

1. Hladchenko A. M., Komarova O. S. Neolohizatsiia leksyky u period rosiisko-ukrainskoi viiny. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Kyiv; Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka». 2023. Tom 34 (73), № 1, сИ. 1. S. 7-13.

2. Hrytsenko S. Movni innovatsii rosiisko-ukrainskoi viiny 2022 roku. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka. Kyiv: Kyivskyi universytet. 1958. 2022. Vyp. 2(32). S. 9-13. URL: https://philology-

joumal.com/index.php/joumal/article/download/103/87 (data zvernennia: 26.10.2023).

3. Zavalniuk I., Melnyk H. Zhanr «teledialoh-interviu» yak dzerkalo movnykh zmin periodu viiny. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo): zbirnyk naukovykh prats. Vinnytsia: TOV «firma Planer», 2022. Vyp. 34. S. 90-100.

4. Zahnitko A. Slovnyk suchasnoi linhvistyky: poniattia i terminy. Donetsk: DonNU, 2012. T. 2. 350 s.

5. Kyryliuk Olha. «Vohnekhreshche» abo neolohizmy yak vidobrazhennia viiskovoho protystoiannia. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky. Kirovohrad: Lysenko V.F., 2015. Vyp. 137.

S. 52-57.

6. Koloiz Zh. V. Ukrainska neolohiia: zdobutky ta perspektyvy. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni PetraMohyly. Ser.: Filolohiia. Movoznavstvo.2009. T. 105. Vyp. 92. S. 5762.

7. Kornielaieva Yevheniia. Slenh yak obiekt linhvistychnoho doslidzhennia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: «Linhvistyka». 2019. Vyp. 35. S. 80-84.

8. Ladonia K. Neolohizmy v ukrainskomu sehmenti sotsialnoi merezhi «Facebook»: dys.... doktora filosofii: 035 Filolohiia (03 Humanitarni nauky). Kyiv, 2021.

9. Ladonia K. Yu. Neolohizmy v ukrainskii movi: sutnist, vyznachennia, pryntsypy klasyfikatsii ta funktsionuvannia. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 2018. Vyp. 36 (1). S. 38-40.

10. Polishchuk N. Terminolohichna leksyka Maidanu (na materialakh hazet "Dzerkalo tyzhnia", "Ukrainska pravda", "Hazeta po-ukrainsky", "Vysokyi Zamok"). VisnykNatsionalnoho universytetu "Lvivska

politekhnika". Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii». 2014. № 791. S. 138-143.

11. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro Zaiavu Verkhovnoi Rady Ukrainy "Pro vykorystannia politychnym rezhymom rosiiskoi federatsii ideolohii rashyzmu, zasudzhennia zasad i praktyk rashyzmu yak totalitarnykh i liudynonenavysnytskykh" URL: Про Заяву Верховної Ради Укр... / від 02.05.2023 № 3078IX (rada.gov.ua) (data zvernennia: 26.10.2023).

12. Selivanova O. O. Linhvistychna entsyklopediia. Poltava: Dovkillia-K, 2010. 844 s.

13. Selivanova O. O. Osnovy teorii movnoi komunikatsii: Pidruchnyk. Cherkasy: Vydavnytstvo Chabanenko Yu.A., 2011. 350 s.

14. Styshov O. A. Dynamika leksychnoho skladu suchasnoi ukrainskoi movy. Leksykolohiia. Leksykohrafiia: navch. posib. Bila Tserkva: «Avtorytet», 2019. 198 s.

15. Styshov O. A. Semantychni neolohizmy v dyskursi ukrainskomovnykh mas-media pochatku KhKhI stolittia. Filolohichni studii. 2015. Vyp. 13. S. 364-374.

16. Styshov O. A. Ukrainska leksyka kintsia KhKh stolittia: na materiali movy zasobiv masovoi informatsii. 2-he vyd., pererob. Kyiv: Puhach, 2005. 388 s.

Размещено на Allbest.ru