Структурно-семантичні трансформації фразеологізмів у сучасному медійному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Структурно-семантичні трансформації фразеологізмів у сучасному медійному дискурсі

Тетяна Шинкар кандидат філологічних наук, доцент кафедри української лінгвістики і методики навчання

Тетяна Левченко доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української лінгвістики і методики навчання

Тетяна Чубань кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української лінгвістики та методики навчання

Анотація

У сучасному інформаційному суспільстві медійний дискурс відіграє ключову роль у формуванні мовленнєвого простору та впливі на суспільну свідомість. Ця стаття присвячена дослідженню впливу ідіостилю журналіста, жанру публікації та концепції видання на використання фразеологізмів у медійному дискурсі. Виявлено, що трансформація фразеологізмів є результатом творчого потенціалу та нестандартного мислення журналіста. Ця трансформація дозволяє створити інтелектуально насичений діалог між

адресантом і адресатом, а також вводить комічний смисл у матеріал, залучаючи читача та створюючи ефект невимушеної дружньої бесіди.

Аналіз показав, що найчастіше трансформовані фразеологізми зустрічаються в заголовному комплексі аналітичної статті та їх стильове забарвлення значною мірою залежить від характеру видання. У масмедіа, спрямованих на масову аудиторію, часто використовуються фразеологізми, характерні для розмовного мовлення та жаргону.

Досліджено, що в мові сучасних медіа мовна гра з фразеологізмами здійснюється за допомогою їх переосмислення або формальної трансформації, такої як контамінація, заміна, додавання або усунення компонентів. Особливо поширеним прийомом є подвійна актуалізація, коли стійкі словосполуки поміщаються у контекст, де реалізуються одночасно пряме і метафоричне значення компонентів фразеозвороту. Виявлено, що трансформація стійких словосполучень у медійному контексті допомагає створити не лише інформативну, а й естетично задовільну комунікацію.

Додатково аналізується вплив соціокультурного контексту на використання фразеологізмів у медійному дискурсі. Виявлено, що фразеологізми використовуються для актуалізації певних цінностей, норм та стереотипів у суспільстві. медійний мовленнєвий ідіостиль дискурс

Загальні висновки дослідження сприятимуть розумінню механізмів мовної маніпуляції у медійному просторі та розкриттю різноманітних стратегій комунікації, використовуваних журналістами у своїй роботі. Такий підхід дозволить краще розуміти роль мовленнєвих засобів у формуванні суспільної думки та сприятиме підвищенню медійної грамотності серед читачів. Зроблено висновки, що у недійному дискурсі важливу роль відіграє мовна гра з фразеологізмами, що є результатом складної взаємодії між ідіостилем журналіста, характером видання та жанром публікації.

Ключові слова: структурно-семантичні трансформації, фразеологічні одиниці, медійний дискурс, ЗМК, мовна гра.

Abstract

STRUCTURAL AND SEMANTIC TRANSFORMATIONS OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN MODERN MEDIA DISCOURSE

Tetiana LEVCHENKO

Doctor of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Linguistics and Teaching Methods Hryhoriy Skovoroda University in Pereiaslav

Tetiana SHYNKAR

PhD. in Philology, Associate Professor of the Department of Ukrainian Linguistics and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Tetiana CHUBAN

Ph. D. In Philological Sciences,

Associate Professor, Associate Professor

of the Department of Ukrainian

Linguistics and Teaching Methods

Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

In today's information society, media discourse plays a key role in shaping the speech space and influencing public consciousness. This article is devoted to the study of the influence of the journalist's idiom, publication genre and publication concept on the use of phraseological units in media discourse. It has been found that the transformation ofphraseological units is the result of the journalist's creative potential and non-standard thinking. This transformation allows to create an intellectually rich dialogue between the addressee and the addressee, and also introduces a comic sense into the material, engaging the reader and creating the effect of a relaxed friendly conversation.

The analysis has shown that transformed phraseological units are most often found in the headline complex of an analytical article, and their stylistic colouring largely depends on the nature of the publication. The mass media aimed at the mass audience often use phraseological units characteristic of colloquial speech and slang.

It has been shown that in the language of modern media, language play with phraseological units is carried out by means of their reinterpretation or formal transformation, such as contamination, replacement, addition or elimination of components. A particularly common technique is double actualisation, when stable phrases are placed in a context where both the direct and metaphorical meanings of the phraseological components are realised. It has been found that the transformation of stable phrases in the media context helps to create not only informative but also aesthetically satisfactory communication.

Additionally, the influence of the socio-cultural context on the use of phraseological units in media discourse is analysed. It is found that phraseological units are used to actualise certain values, norms and stereotypes in society.

The general conclusions of the study will contribute to the understanding of the mechanisms of language manipulation in the media space and the disclosure of various communication strategies used by journalists in their work. This approach will allow for a better understanding of the role of language in shaping public opinion and will contribute to improving media literacy among readers. It is concluded that in the ineffective discourse, an important role is played by the language play with phraseological units, which is the result of a complex interaction between the journalist's idiom, the nature of the publication and the genre of the publication.

Key words: structural and semantic transformations, phraseological units, media discourse, mass media, language play.

Постановка проблеми

Сучасна українська літературна мова має багатий і різноманітний набір прийомів, жанрів і засобів, які постійно розвиваються і збагачуються не лише завдяки внутрішнім законам свого розвитку, а й під впливом екстралінгвістичних чинників. Трансформація є одним із найважливіших стилістичних прийомів, тісно пов'язаних зі змістом, типом, спрямованістю та адресатом мовлення. Публіцистичний стиль особливо чутливий до екстралінгвістичних впливів, оскільки він спрямований на висвітлення політичних, економічних і культурних питань суспільного життя. Стилістичні уподобання носіїв мови найкраще відображаються в мові засобів масової інформації, зокрема періодичних видань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значна частина лінгвістичних досліджень присвячена питанню про функції фразеологізмів. Останнім часом зростає інтерес до форм і методів фокусування уваги читачів, одним з яких є використання фразеологізмів як національно маркованих мовних одиниць. Продуктивна модель фразологічної одиниці мотивована її високим емоційним впливом на реципієнта. Сучасні українські масмедіа вбачають нові можливості для створення текстової виразності через структурно-семантичну трансформацію ідіоматичних одиниць.

Сучасні лінгвісти визнають, що медійні тексти є однією з найпоширеніших форм використання сучасної мови, а їхня загальна тривалість використання значно перевищує загальний обсяг мовлення в інших сферах людської діяльності.

Особливості функціонування трансформованих стійких словосполук, перетворень (видозмін) фразеологічних одиниць взагалі і в мові української преси зокрема, досліджували в наукових працях Н. Кочукова, А. Пономаренко, Т. Свердан, О. Сербенська, В. Чабаненко, Н. Щербань та ін. [5, 7, 9, 10, 11, 13, 14].

Метою дослідження є визначення структурно-семантичних типів трансформованих фразеологічних одиниць у мові сучасних українських масмедіа.

Проблема, яку ми розглядаємо в роботі, безумовно, не нова. Однак, актуальність дослідження, вбачаємо у новому матеріалі, що був залучений до аналізу, і свідчить про те, що процес трансформації фразеологічних одиниць активний у мові сучасних масмедіа.

А. Григораш стверджує, що видозмінені фразеологізми можна поділити на дві основні групи: фразеологічні одиниці, що зазнали семантичних змін (їхня внутрішня форма залишається незмінною, а стійкі сполуки переосмислюються в певних контекстах) та фразеологічні одиниці, склад яких час від часу змінюється [3, с. 108].

Погоджуючись із думкою В. Ужченка, що стилістичне використання фразеологізмів «не виступає ізольовано, а накладається, перетинається в чомусь і характеризується синкретизмом» [12, с. 144], А. Романченко пропонує поділ трансформованих фразеологічних одиниць на такі групи:

фразеологічні одиниці, видозміни яких стосуються їх компонентного складу;

фразеологічні одиниці, у яких відбуваються зміни в семантичній площині;

фразеологічні одиниці, які зазнали і семантичного переосмислення, і структурних змін [8, с. 340].

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідники характеризують структурно-семантичні трансформації, розглядаючи прийоми зміни фразеологізмів, що ґрунтуються на модифікації форми фразеологізму та його семантики. Т. Кедич, Н. Кочукова, Н. Скиба, враховуючи ступінь складності, класифікують прийоми структурно- семантичних груп перетворень таким чином:

прості, пов'язані з незначною зміною форми (морфемні перетворення, морфологічні, морфолого-синтаксичні, розширення компонентного складу);

ускладнені прийоми, для яких характерні зміни в семантиці (заміна компонента, розширення компонентного складу зі зміною значення, еліпсис, інверсія, дистантне розташування компонентів, конверсія, транспозиція);

складні прийоми, що стосуються глибоких змін у семантиці чи структурі фразеологізму (виникнення нового значення, поява антонімічного значення, додаткові семантичні відтінки, контамінація);

надскладні прийоми, у яких відбувається практично повне руйнування фразеологізму чи його значення (фразеологічне розгортання, скорочення) [4; 5; 11].

Традиційно у дослідженнях, присвячених типології фразеологічних одиниць (Л. Авксентьєв, Л. Власенко, І. Тригуб), виокремлюють дві групи фразеологічних одиниць: 1) фразеологізми, за структурою відповідають реченню; 2) фразеологізми, за структурою відповідають словосполученню [1;2].

Серед фразеологізмів, що за структурою відповідають реченню, виокремлюють підгрупу номінативних фразеологічних одиниць, які називають те чи інше явище дійсності, в яких головним компонентом є іменник [1]. Фразеологізми цієї групи журналісти досить часто використовують у заголовках сучасних масмедіа. Такі фразеологічні одиниці можуть включати від двох до чотирьох компонентів: важке серце, подарунок долі, перша ластівка, зворотний бік медалі, одного поля ягоди та ін.

Структурно-семантична трансформація цих фразеологізмів створює експресивний ефект за допомогою мовної гри, поєднання прямого та переносного значень. Компонентний склад фразеологізму змінюється за умови приєднання до структури додаткового елемента, наприклад, у медіатекстах часто трапляється фразеологічний зворот «багато води спливло», наприклад: «Багато води спливло, як Блаженніший Йосиф Сліпий організовував до Софії Римської перші всеукраїнські прощі...» (Радіо Свобода), яке не змінює смислового ядра фразеологізму (пройшло багато часу), але дозволяє зробити виразною розповідь про греко-католицький собор Святої Софії в Римі. У заголовку «Багато води вже збігло по Дніпру» (Україна молода. 03.05.2023) трансформується значення фразеологізму з допомогою покликання на зміст публікації про передачу «Незалежність», яка звучить на радіо з 1990-их років.

Прийом трансформації стійких словосполук є одним із способів створення мовної гри і разом з тим інтелектуалізації тексту, підвищення його смислового навантаження. Трансформовані фразеологічні одиниці найчастіше трапляються у заголовках, тобто в проспективних одиницях тексту, що реалізують його найважливіші функції: інформативну, оцінну і прагматичну. Заголовок - це не лише сильна позиція тексту, а й його своєрідна візитна картка. Він пов'язаний з текстом як структурно, так і концептуально і виражає зміст матеріалу за допомогою експресивних і одночасно інформативних мовних засобів. Виявляючи турботу про адресат, журналіст зазвичай супроводжує творчо переосмислену стійку словосполуку поясненням, яку й презентує заголовний комплекс: «Наламали дров»: чому Луцьк не придбав швейцарські тролейбуси? (Волинські новини, 27.02. 2021); Доки грім не вдарить - люки не закриють (День,05.06.2023); Грїм не вдарить - греблю не відремонтують (День, 07.04.2023); Взяв бика за роги: Австралійський пілот Red Bull Racing Даніель Ріккардо здобув п'ятий поспіль подіум у Ф-1 (Суспільне. Спорт, 16.07.2017).

У більшості випадків трансформовані фразеокомплекси трапляються в аналітичних статтях, яким властиві мовна гра, іронічна тональність висвітлення подій, імпліцитність подачі інформації: наприклад, у значенні «давати хабар» вживаються фразеологізми «позолотити руку» - Запросто можуть позолотити руку якійсь товаришці-пенсіонерці, щоб та одягла уніформу з триколором (Високий замок, 03.03.2017); «рука руку миє» - Рука руку миє або депутати-бізнесмени мають проблеми із законом (Вгору, 23.12.2019).

Набагато рідше трансформовані фразеологізми спостерігаємо в новинних нотатках і рецензіях. Очевидно, що схильність журналіста до гри зі стійкими виразами визначається його ідіостилем. Наприклад: Глибоко всередині греблі була ахіллесова п'ята (Фокус, 17.06.2023); Ахіллесова п'ята медичної системи (Урядовий кур'єр, 10 липня 2021).

Спираючись на існуючі типології способів трансформації фразеологізмів, ми виявили, що в мові сучасних масмедіа активно функціюють формальні (заміна, додавання або усунення компонента, контамінація двох фразеологізмів) і семантичні (буквалізація і подвійна актуалізація значення) перетворення сталих словосполук.

Згідно з проаналізованим фактичним матеріалом, найбільш поширеним способом трансформації одиниць, що досліджуються, є подвійна актуалізація фразеологічних одиниць. Це пояснюється тим, що оказіональна фразеологія побудована на принципі смислової двоплановості знака, спровокованої контекстом, що, своєю чергою, є однією з найпоширеніших форм мовної гри. Так, у репортажі із заголовком «Дамо хворобам перцю!» (УНІАН, 14.02.2022) йдеться про цілющі властивості перцю для організму людину та профілактику хвороб. У контексті статті реалізується подвійна актуалізація змісту виразу «дати перцю»: поєднання прямого і фразеологічного (у складі фразеокомплексу «дати перцю») значень. Як інший приклад можна навести статтю із заголовком «Схудли до смерті» («Радіо Свобода», 01.07.2021) про те, що вживання препарату для зниження ваги призвело до кількох летальних випадків. У контексті статті актуалізуються відразу два значення іменної словоформи «до смерті»: пряме і фразеологічне розмовне (дуже сильно, вкрай). При погляді на такий атрактивний заголовок у читача створюється хибне враження, ніби герої матеріалу навмисно настільки схудли, що це призвело до загибелі. Іронія при висвітленні подібних трагічних подій, на наш погляд, не є допустимою. Поєднання прямого та метафоричного планів спостерігається і в статті із заголовком «Столична влада будує повітряні замки» («Народний оглядач», 27.05.2021), де журналіст із жалем зазначає, що проєкти облаштування нових столичних територій не відповідають реальним запитам і потребам суспільства.

Буквалізація виявляється у вживанні складових компонентів стійких словосполук у прямих, первинних значеннях. При цьому відбувається активізація внутрішньої форми сталого виразу: «Життя б'є ключем, по голові» (Гал-Інфо, 28.05.2021). У публікації йдеться про те, що під час сварки у дворі будинку чоловік гайковим ключем побив свою співмешканку. Однак використання прийому буквалізації, на наш погляд, не завжди можна визнати вдалим способом на адресата. Так, у матеріалі із заголовком «Метати бісер» («Волинські Новини», вміщене інтерв'ю з майстринею бісероплетіння. Жінка з любов'ю розповідає про особливості творчого процесу, труднощі ремесла, роботу на замовлення. Актуалізація негативно забарвленої стійкої словосполуки «метати бісер перед свиньми» у цьому випадку здається нам не зовсім вдалою. Іноді буквалізація значень компонентів, що входять до фразеокомплексу, створює недоречну сенсаційність, наприклад: «Можемо сказати українцям: воюйте до останньої краплі крові. Але ж це не наша, а ваша кров» (Суспільне Мовлення,

Серед прийомів мовної гри, що призводять до трансформації первинної форми фразеокомплексу та його семантики, найбільш широко поширений прийом заміни одного з компонентів: «Життя з банного листа» (Гал-Інфо, 13.05.2023); «Із українців по нитці - уряду реформа» (Україна молода, 18.02.2021) варіювання фразеологічного звороту «з миру по нитці, жебраку - сорочка» дозволяє журналісту посилити експресивність матеріалу, застосувавши відомий риторичний прийом гри масштабами. Подібні приклади структурної трансформації можна спостерігати у таких контекстах: Вони московитській саранчі пояснять, де «раки зимують». І не тільки раки (День, 01.03.2023); Під «лежачий камінь» вода тече, а ремонт не робиться (Голос України, 01.04.2016); І тепер вже напевне знає, що під лежачий камінь тепло не потече (Уряовий кур'єр, 09.12.2015); Значить і під лежачий камінь вода затече, якщо цього ХТОСЬ дуже захоче! (Голос України, 17.06.2020).

Варто зазначити, що така субституція миттєво привертає увагу читача і, зазвичай, не ускладнює розуміння авторського задуму. Так, у статті «Через пень-субсидію» (Високий Замок, 12.05.2022) журналіст розмірковує про те, чому держава зменшує розміри субсидій і уповільнює їхню видачу. Заміна компонента фразеологізму дозволяє журналісту зробити заголовок актуальним, злободенним і разом з тим виразним. Крім того, для розуміння такого трансформованого висловлювання читачеві не потрібно докладати інтелектуальних зусиль, він легко вгадає споконвічний фразеологізм «через пень- колоду» і зрозуміє, що журналіст оцінює організацію процесу видачі пільг негативно.

При контамінації, на яку припадає значна частка проаналізованих випадків трансформації фразеокомплексів, відбувається об'єднання двох фразеологічних одиниць. У процесі такого перетворення, як правило, спостерігається усічення компонентів одного або обох стійких виразів. Так, в заголовку статті «Не ликом єдиним» (27.03.2021) поєднуються дві мовні одиниці: фразеологізм «не ликом шитий» і книжкове «не хлібом єдиним живе людина». Іноді журналіст об'єднує дві фразеологічні одиниці: Як не простягнути ноги, затягнувши пояси. Антикризові поради (УМ, 03.02.2022); УПЛ дає хропака, а «Шахтар» Марлосу - копняка? (Волинь, 17.12.2021).

Випадки елімінації одного з компонентів стійкого словосполучення, пов'язані з реалізацією тактики замовчування й натяку. Усунення одного з компонентів фразеологізму, як правило, не призводить до зміни його семантичної структури, а читач легко відновлює первісне значення стійкого словосполучення. Наведемо приклади заголовків, у яких використаний такий прийом: «Днем з вогнем: Чи є «правильна» молочна продукція в нашому місті?» («Високий Замок», 27.02.2021); Палиці в колеса ставить Франція, яка наполягає, щоб контракти отримали лише країни ЄС, адже кошти виділяються з європейського фонду («5 КАНАЛ», 24.04.2023); Як п'ять пальців (Слово і діло, 08.07.2022); «Нехай лихо, аби тихо!» (Ваш шанс, 11.07.2018); Українська Прем'єр-ліга залягла в зимову сплячку (Волинь, 17.12.2021); Екостратегія Києва - пан або пропав (День, 10.02.2020).

Додавання компонента до первинного значення фразеологізму вважаємо одним із найрідкісніших прийомів трансформації. Зазвичай, він зумовлений прагненням журналіста висловити вищий ступінь ознаки, що передає стійкою словосполукою, і тим самим посилити ступінь впливу матеріалу на читача. Тому в більшості випадків у структуру фразеологічної одиниці вводиться атрибут інтенсифікатор: Така ситуація, коли «і швець, і жнець, і на дуді гравець» в радіоорганізації трошки бентежить (Сіверщина, 22.06.2019); І швець, і жнець, і у футбол гравець... (Бучанські новини, 27.05.2016).

Отже, можна простежити залежність використання мовної гри, в яку залучають фразеологізми, від ідіостилю журналіста, жанру публікації, концепції видання. Схильність журналіста до трансформації фразеологізмів пояснюється його творчим потенціалом та нестандартним мисленням. Вона виявляється у грі з мовними знаками, яка дозволяє адресанту і адресату вибудувати інтелектуально насичений діалог. Завдяки трансформації стійких словосполук журналіст вводить у матеріал комічний смисл. Це дозволяє автору не тільки захопити читача, але й створити ефект невимушеної дружньої бесіди.

Найчастіше трансформовані фразеологізми трапляються в заголовному комплексі аналітичної статті. Їхнє стильове забарвлення багато в чому залежить від характеру видання. У масмедіа, розрахованій на масову аудиторію, часто функціюють фразеологізми, властиві розмовному мовленню, жаргону.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведений аналіз показав, що в мові сучасних медіа мовна гра з фразеологізмами здійснюється за рахунок прийомів їх переосмислення або формальної трансформації (контамінації, а також заміни, додавання, усунення компонента). Серед таких прийомів найпоширенішим є подвійна актуалізація. З її допомогою журналіст поміщає стійкі словосполуки у такий контекст, в якому реалізуються одночасно пряме і метафоричне значення компонентів фразеокомплексу.

Трансформація фразеологічних одиниць на сторінках сучасних масмедіа є частиною глобальної тенденції ЗМІ до руйнування мовних стереотипів, внаслідок якої на зміну відтворенню формальних та змістовних структур приходять трансформації. Така гра зі словом відображає здатність журналіста до креативного, нестандартного мислення.

Руйнування формальної структури фразеокомплексу, пожвавлення внутрішньої форми складових його компонентів є одними з актуальних прийомів мовної гри. Вони дозволяють журналісту вирішити одразу три найважливіші завдання. По-перше, сприяють ефективній реалізації стратегії зближення з аудиторією за допомогою посилення емоційності та експресивності тексту, «інтимізації» та демократизації мови. Не завжди, однак, така гра з читачем виявляється ефективною і етично доречною. По-друге, прийоми трансформації фразеологічних одиниць допомагають журналісту наситити текст імпліцитними смислами, для розуміння яких читачеві доведеться докласти інтелектуальних зусиль, адже щоб зрозуміти авторський задум, знайомства з матеріалом, що побіжить, буде недостатньо. Ці завдання, в свою чергу, служать реалізації найважливішої мети: максимально ефективного впливу на розум і почуття читача. По-третє, трансформовані фразеологізми дозволяють журналісту влучно і нетривіально висловити оцінку суб'єктів та явищ, про які він пише.

Література

1. АвксентьєвЛ. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія : навч. посіб. для філол. фак. ун-тів. 2-ге вид., допов. і перероб. Харків : Вища шк.; Вид-во при ХДУ, 1988. 134 с.

2. Власенко Л. В., Тригуб І. П. Фразеологічні одиниці та їх класифікація. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. Том 39, № 3. С. 10-13.

3. Григораш А. М. Творче перетворення фразеологічних одиниць у сучасній журналістиці як вияв української ментальності. Записки з українського мовознавства: Зб. наук. пр. / Відп. ред. О.І. Бондар. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 12. С. 106-112.

4. Кедич Т. В. Поширення фразеологічних одиниць як один з типів структурно- семантичної трансформації фразеологізмів. Дослідження з лексикології і граматики української мови. 2011. Вип.10, с. 101-108.

5. Кочукова Н. І. Трансформовані словосполуки в мові української преси (На матеріалі української преси кінця ХХ - початку ХХ1 століття). Київ : Унів. вид-во «Пульсари», 2005. 165 с.

6. Кочукова Н. І. Експресивно-виражальні можливості трансформованих стійких сполучень слів (на матеріалі української преси кінця XX - початку XXI століття): автореф. дис. .. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 2004. 19 с.

7. Пономаренко А. Ю. Фразеологічні одиниці з демінутивним та аугментативним компонентом у сучасній українській мові: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 2003. 20 с.

8. Романченко А. П. Трансформовані фразеологічні одиниці в засобах масової інформації. Міжкультурна комунікація: проблеми та перспективи. Зб. наук. праць. Одеса-Тираспіль. 2012. С. 338-344.

9. Свердан Т. П. Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 - українська мова. Івано-Франківськ, 2003. 20 с.

10. Сербенська О. А. Трансформація фразеологічних одиниць у мові газети. Вісник Львів. ун-ту. Сер. журналістики. 1978. Вип. 10. С. 72 - 77.

11. Скиба Н. Г. Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі кінця XX - початку XXI ст.: автореф. дис. ... канд. філол. Наук : спец. 10.02.01 - українська мова. Київ, 2005. 17 с.

12. Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія: Навч. посіб. для філологічних факультетів університетів. Xарків : Основа, 1990. 167 с.

13. Чабаненко В. А. Засоби експресивного волевиявлення в українській мові. Мовознавство. 1983. № 3. С. 72 - 74.

14. Щербань Н. П. Редукція і контамінація фразеологізмів як стилістичні засоби (на матеріалі німецької мови). Мовознавство. 1980. № 7. С. 60 - 63.

References

1. Avksentiev, L. H. (1988). Suchasna ukrainska mova. Frazeolohiia : navchalnyi posibnyk dlia filololohichnykh fakultetiv universytetiv [Modern Ukrainian language. Phraseology]. Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian].

2. Vlasenko, L. V., Tryhub I. P.. (2019). Frazeolohichni odynytsi ta yikh klasyfikatsiia.

3. [Phraseological units and their classification]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia [Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser: Philology]. Ser.: Filolohiia, 393, 10-13. [in Ukrainian].

4. Hryhorash, A. M. (2003). Tvorche peretvorennia frazeolohichnykh odynyts u suchasnii zhurnalistytsi yak vyiav ukrainskoi mentalnosti. [Creative transformation of phraseological units in modern journalism as a manifestation of Ukrainian mentality]. Zapysky z ukrainskoho movoznavstva: Zbirnyk naukovykhprats [Notes on Ukrainian Linguistics: Collection of scientific papers]. Odesa: Astroprynt. 12, 106-112. [in Ukrainian].

5. Kedych, T. V. (2011). Poshyrennia frazeolohichnykh odynyts yak odyn z typiv strukturno-semantychnoi transformatsii frazeolohizmiv. [Distribution of phraseological units as one of the types of structural and semantic transformation of phraseological units]. Doslidzhennia z leksykolohii i hramatyky ukrainskoi movy. [Research on lexicology and grammar of the Ukrainian language]. Kyiv. 10, 101108. [in Ukrainian].

6. Kochukova, N. I. (2005) Transformovani slovospoluky v movi ukrainskoi presy: Na materiali ukr. presy kintsia XX-XXI st. [Transformed word-combinations in language of Ukrainian press: based on the material of Ukrainian press of the late XXXXI centuries]. Kyiv: University publishing center «Pulsary». 165 p [in Ukrainian].

7. Kochukova, N. I. (2004). Ekspresyvno-vyrazhalni mozhlyvosti transformovanykh stiikykh spoluchen sliv (na materiali ukrainskoi presy kintsia XX - pochatku XXI stolittia. [Expressive and expressive possibilities of transformed stable combinations of words (based on the material of the Ukrainian press of the late XX - early XXI century)]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

8. Ponomarenko, A. (2003). Frazeolohichni odynytsi z deminutyvnym ta auhmentatyvnym komponentom u suchasnii ukrainskii movi. [Phraseological Units with Deminutive and Augmentative Components in the Modern Ukrainian Language]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Romanchenko A. (2012). Transformovani frazeolohichni odynytsi v zasobakh masovoyi informatsiyi [Transformed phraseological units in the media]. Mizhkul'turna komunikatsiya: problemy ta perspektyvy. [Intercultural communication: problems and prospects. Collection of scientific works]. Odesa: Tyraspil'. [in Ukrainian].

10. Sverdan, T. P. (2003). Usichennia yak typ strukturno-semantychnoho variiuvannia i sposib transformatsii u frazeolohii. [Truncation as a Type of Structural and Semantic Variation and a Method of Transformation in Phraseology]. (Extended abstract of candidate's thesis). Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].

11. Serbenska, O. A. (1978). Transformatsiia frazeolohichnykh odynyts u movi hazety. [Transformation of phraseological units in the language of a newspaper]. Visnyk Lviv. un-tu. Ser. zhurnalistyky. [Herald of Lviv University. Journalism series]. 10. 72 - 77. [in Ukrainian].

12. Skyba, N. H. (2005). Aktyvni frazeotvorchi protsesy v ukrainskii publitsystychnii i khudozhnii prozi kintsia XX-pochatku XXI st. [Active phrase-formation processes in Ukrainian journalistic and fictional prose of the late twentieth and early twenty- first centuries.]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

13. Uzhchenko, V. D., Avksentiev, L. H. (1990). Ukrainska frazeolohiia: Navch. posib. dlia filolohichnykh fakultetiv universytetiv. [Ukrainian phraseology: A textbook for university philology departments]. Xarkiv : Osnova. [in Ukrainian].

14. Chabanenko, V.A. (1983). Zasoby ekspresyvnoho volevyiavlennia v ukrainskii movi. [Means of expressive expression in the Ukrainian language]. Movoznavstvo. 3. 72-74. [in Ukrainian].

15. Shcherban, N. P. (1980). Reduktsiia i kontaminatsiia frazeolohizmiv yak stylistychni zasoby (na materiali nimetskoi movy). [Reduction and contamination of phraseological units as stylistic means (based on the German language)]. Movoznavstvo. 7. 60-63. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru