Асоціативна етносеміометрія ціннісних інтересів сучасних британців
Пошук інструментів для реконструкції ціннісних картин світу представників різних етнокультур. Етносеміометричний і тематичний аналіз асоціативного поля "INTEREST" як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців Британських островів.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.07.2024 |
Размер файла | 423,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АСОЦІАТИВНА ЕТНОСЕМІОМЕТРІЯ ЦІННІСНИХ ІНТЕРЕСІВ СУЧАСНИХ БРИТАНЦІВ
Вступ
Антропоцентричный принцип лінгвістики стимулював розвиток нової науки - лінгвістичної аксіології, яку активно розробляли Н. Д Арутюнова [1], М. Ф. Алефіренко [2], О. Л. Бєссонова [3], Т. І. Вєндіна [4], О. М. Вольф [5], Є. Ф. Серебренникова [6], Г. І. Приходько [7], І. В. Чекулай [8] та інші, і в основу якої покладено аксіологічний вимір мови. Лінгвістична аксіологія зумовила необхідність розробки нового напряму, який названо етносеміометричною аксіоконцептологію. Етносеміометрія (за Є. Ф. Серебренниковою) в такому ракурсі методологічно виконує роль дієвого інструмента як для емпіричної, так і для експериментальної когнітивно-семантичної інтерпретації цінностей (М. М. Болдирєв [9], В. І. Карасик [10], Роналд Ленекер [11]), що онтологічно відображені в аксіоконцептосфері кожного етносу.
Мета дослідження - за результатами реакцій, що були надані представниками британської лінгвокультури, на стимул INTEREST і опрацьованих за допомогою універсального комп'ютерного сервісу СТИМУЛУС, побудувати асоціативне поле “INTEREST”.
Джерельною базою дослідження є наукові результати, отримані в докторській дисертації Н. О. Стефанової «Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгвокультурах», виконаної в рамках фундаментального наукового проєкту “Ноосферноностратична реінтерпретація гіпотез походження людської мови” (номер державної реєстрації 0120U102482), що виконується за рахунок видатків фонду Державного бюджету України в Київському національному лінгвістичному університеті.
Виклад основного матеріалу
Лінгвістична аксіологія дедалі продовжує пошуки ефективних інструментів для реконструкції ціннісних картин світу представників різних етнокультур. Останнім часом, як показують міждисциплінарні дослідження у цій сфері, найбільш ефективними методиками є експериментальні процедури, які передбачають синергію як власне лінгвістичних здобутків, так і результатів роботи психологів, соціологів, філософів тощо.
Вільний асоціативний експеримент надає можливість отримати інформацію про семантичні зв'язки слів, які об'єктивно існують у психіці носія мови. На думку Уфімцевої Н. В., під час проведення асоціативного експерименту, дослідники отримують певні реакції, які можна інтерпретувати як специфічний для певного етносу, культури і мови асоціативний профіль образів свідомості. Вони інтегрують розумові й чуттєві знання, які накопичені певним етносом [12].
Під час проведення вільного асоціативного експерименту було використано універсальний онлайн сервіс Google Forms для створення вебопитувальника. За допомогою розробленої, у даному програмному забезпеченні, анкети було отримано необхідну інформацію про певні факти свідомості британських опитуваних. Одним із завдань анкети було запитання: «Визначьте, що особисто для Вас означає таке поняття, як "ІНТЕРЕС (у плані цінностей)». Британські інформанти отримували анкету на електронну пошту і надавали відповіді у режимі онлайн в зручний для них час. Дане опитування відбувалось анонімно, всі учасники анкетування надали попередню усну згоду на участь в експерименті й подальшу обробку отриманих даних. Електронна анкета була розроблена англійською мовою.
Таким чином, до вільного асоціативного експерименту долучилось 105 британців, що є цілком достатньою кількістю для припущень і висновків, на думку В. В. Левицького і Й. А. Стерніна, які взагалі обґрунтовують навіть меншу кількість опитаних для отримання достовірних даних - 60.
Як зауважує Й. А. Стернин, асоціативна реакція суттєво залежить від вікової категорії, статі, соціально-професійного статусу опитуваних і багато інших факторів [13]. Таким чином, у першому запитанні анкети інформанти визначали свою вікову категорію. До вільного асоціативного експерименту доєдналися британські респонденти наступних вікових інтервалів: 1) від 17-23; 2) 24-30; 3) 31-39; 4) 40-49; 5) 50 і більше.
Діаграма 1 Вікові категорії британських респондентів
Як зазначає Караулов Ю.М., у віці від 17 до 25 років завершується етап формування і становлення мовної особистості і надані асоціації повною мірою відображають сформовану когнітивно-мовну здатність інформанта. На думку ученого, словниковий запас, ієрархія ціннісних категорій, прагматичні установки мовної особистості залишаються досить стабільними упродовж життя людини [14, С. 192-193], що є важливим для вибору вікових категорій респондентів в даному асоціативному експерименті. В дослідженні було обрано більш широкий віковий діапазон (охоплює вікову категорію 50 років і більше), з метою отримання даних, які будуть релевантні для більш обширного кола осіб.
У другому запитанні анкети опитуваним було запропоновано визначити стать.
Діаграма 2 Стать британських респондентів
До експерименту приєднались 42,9% респондентівбританок і 57,1% британців-чоловіків. Погоджуємось з думкою Горошко О.І., яка вслід за А.В. Кириліною, вважає, що вивчення гендеру мовної особистості, як соціокультурного параметру, є вкрай важливим і корелює з антропоцентричним підходом задекларованим у сучасній лінгвістиці [15]. Представлене в нашому дослідженні гендерне співвідношення респондентів дає змогу зробити певні припущення і продемонструвати тенденції, що домінують у сучасному суспільстві.
В третьому питанні анкети респонденти визначали місце народження. Погоджуємось з думкою Л.В. Сахарного про те, що асоціативні реакції респондентів залежать від географічного положення і професії [16]. В асоціативному експерименті брали участь 57,1% британських респондентів, які народилися у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії і 42,9% визначили місцем народження інші країни.
Діаграма 3 Місце народження британських респондентів
Четверте питання анкети стосувалось національності респондентів. Англійцями себе ідентифікували 57,1% опитаних і 42,9% вказали інше.
Діаграма 4 Національність респондентів-британців
Визначити рідну мову було запропоновано респондентам у п'ятому питанні анкети.
Діаграма 5 Рідна мова британських респондентів
Шосте питання анкети стосувалося мови, якою спілкуються британські респонденти. Всі 100% опитаних визначили англійську мову, як основну мову спілкування.
Діаграма 6 Мова спілкування британських респондентів
Сьоме запитання представлене в анкеті стосувалось освіти респондентів, які брали участь в асоціативному експерименті. Так, вищу освіту отримали 86% опитаних британців і середню освіту - 14% респондентів-британців.
Діаграма 7 Освіта британських респондентів
У восьмому питанні інформанти зазначали свій професійний статус або фахову приналежність. В експерименті брали участь представники медичної сфери (21,4%), представники фінансово-економічного сектору (43%), студенти (28,6%) і дипломати (7,1%).
Таблиця 1
Професія респондентів-британців |
Відсоток опитаних (%) |
|
Дослідник у галузі клінічних випробувань |
21,4 |
|
Студент |
28,6 |
|
Дипломат |
7,1 |
|
Менеджер з продаж |
28,6 |
|
Фінансовий (інвестиційний) адміністратор |
14,3 |
Наступне запитання стосувалось надання британськими респондентами реакцій на ключовий мотивуючий стимул “INTEREST”. Для оброблення отриманих результатів надані респондентами реакції на стимул “INTEREST” були внесені в комп'ютерний сервіс СТИМУЛУС, розроблений і успішно апробований О. Ф. Загородньою.
Зазначена програма надає можливість досліднику обрати мову реакції, семантичну сферу, тип асоціативного зв'язку S-R за введеними класифікаціями, присвоїти оцінку конотаціям реакції. В результаті опрацювання даних комп'ютерна програма представила результати у вигляді коефіцієнтів і статистичних показників, а також візуальне супроводження аналізу: графіки і діаграми, які характеризують специфіку побудованих асоціативних полів.
Головними перевагами комп'ютерного сервісу СТИМУЛУС є вбудований у модуль аналізу даних математичний апарат для виконання статистичних обчислень результатів асоціативного експерименту [17], який заснований на статистично-математичних відношеннях і закладена автоматична (комп'ютерна) процедура виявлення семантичного компонента, розроблена в роботі В. В. Левицького та Й. А. Стерніна `Экспериментальные методы в семасиологии”. Ця процедура надає не лише кількісні показники кожної експериментально виділеної реакції на стимул, а й індекс її яскравості, що обчислюється як відношення кількості тих, хто виділив дану ознаку, до числа учасників експерименту. Уведений у комп'ютерну програму етносеміометричний параметр дозволяє ранжувати семантичні компоненти за ступенем яскравості та виявити їх відносну ієрархію у структурі асоціативного поля стимулу [18].
Таким чином, було здійснено етносеміометричний і тематичний аналіз побудованого асоціативного поля “INTEREST” як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців Британських островів [19].
асоціативний interest британський ціннісний
Таблиця 2
Асоціативні реакції британців на стимул “INTEREST”
Реакції-асоціації |
Кількість |
Індекс яскравості |
|
Ядро |
|||
money |
31 |
0,2039 |
|
independence |
23 |
0,1513 |
|
Периферія |
|||
hobby |
14 |
0,0921 |
|
freedom |
8 |
0,0526 |
|
study |
7 |
0,0461 |
|
passion |
5 |
0,0329 |
|
attention |
5 |
0,0329 |
|
acceptance |
5 |
0,0329 |
|
good humour |
4 |
0,0263 |
|
success |
4 |
0,0263 |
|
travel |
3 |
0,0197 |
|
work |
3 |
0,0197 |
|
books |
3 |
0,0197 |
|
love |
3 |
0,0197 |
|
fascination |
3 |
0,0197 |
|
happiness |
3 |
0,0197 |
|
friendship |
3 |
0,0197 |
|
enjoy |
2 |
0,0132 |
|
Gain |
2 |
0,0132 |
|
Bank |
2 |
0,0132 |
|
Food |
2 |
0,0132 |
|
Self |
2 |
0,0132 |
|
Read |
2 |
0,0132 |
|
enthusiasm |
2 |
0,0132 |
|
payment |
2 |
0,0132 |
|
News |
2 |
0,0132 |
|
Sport |
1 |
0,0066 |
|
discipline |
1 |
0,0066 |
|
Home |
1 |
0,0066 |
|
Tradition |
1 |
0,0066 |
|
Intrigue |
s |
0,0066 |
|
Companionship |
1 |
0,0066 |
|
Concern |
1 |
0,0066 |
|
Разом |
152 |
1,0000 |
Асоціативне поле “INTEREST” утворюють 152 реакції, що були надані британськими респондентами, з яких різними виявилось 33 реакції.
Аналіз асоціативного поля показав, що воно є двоядерним і найбільш кількісними реакціями виявились асоціати money (31 реакція з ІЯ 0,2039) та independence (23 реакції з ІЯ 0,1513). Дані асоціати становлять мотиваційні інтереси британців і засвідчують домінантність матеріальних і соціальних цінностей. Відповіді надали опитані всіх вікових категорій, які брали участь в експерименті.
Решту відповідей, що складають периферію поля, тематично було об'єднано у 7 лексико-семантичних груп: 1) “Моральні якості” (представлену асоціатами freedom, attention, love, companionship, acceptance); 2) “Інтелектуальні здібності” (яка включає study, books / read, discipline, success); 3)
“Матеріальна вигода” (до якої увійшли асоціати money, payment, bank, gain), 4) “Розваги/Дозвілля” (з асоціатами hobby, travel, sport); 5) “Емоційні відчуття” (представлену реакціями passion, good humour, fascination, happiness); 6) “Життєво необхідні речі” (з асоціатом food); 7) “Родинні відносини” (до якої увійшли реакції home, tradition).
До найближчої периферії асоціативного поля відносимо реакції (від 14 до 7 з індексом яскравості 0,0921-0,0461), що входять до 3 лексико-семантичних груп “Розваги/Дозвілля” (hobby), “Моральні якості” (freedom), “Інтелектуальні
здібності” (яка включає study). У даній частині асоціативного поля можемо простежити тенденцію до більшої ціннісної значимості індивідуальних потреб для представників британської лінгвокультури передусім вікової категорії від 17 до 23 років, які працюють у фінансово-економічній сфері.
Дальня периферія мотиваційного поля “INTEREST” (утворена реакціями у кількості від 5 до 4 з індексом яскравості 0,0329-0,0263) представлена асоціатами, які входять до лексико-семантичних груп “Емоційний стан” (passion, good humour), “Моральні якості” (attention, acceptance), “Інтелектуальні здібності” (success) і свідчать про збереження тенденції ціннісної значимості індивідуальних потреб для британських респондентів.
Крайня периферія асоціативного поля “INTEREST” є більш неоднорідною і представлена реакціями від 3 і 2 згадувань в анкетах до загалом поодиноких. Надані реакції належать до лексико-семантичних груп “Розваги/Дозвілля” (travel), “Матеріальна вигода” (work), “Інтелектуальні здібності” (books), “Емоційний стан” (happiness) і відображають ціннісну значимість, по-перше, індивідуальних потреб опитаних, наступними за значимістю виступають соціальні потреби респондентів. Значимість біологічних потреб для британських інформантів виявилась найменшою, про що свідчить кількість наданих реакцій у крайній периферії поля.
Підсумовуючи аналіз асоціативного поля “INTEREST”, відзначимо, що надані реакції відображають орієнтири, вподобання і пріоритети сучасних британців. Для британських респондентів домінантами виявились матеріальні цінності (money) і соціальні потреби (independence). Це пояснюється сучасними інтересами британців і настроями, які домінували останнім часом у Британському суспільстві і, як наслідок, зумовили вихід країни з Європейського Союзу (Brexit). Метою цього виходу, як зазначив Прем'єр-міністр країни Борис Джонсон у своїй доповіді “The economic impact of Boris Johnson's Brexit proposals” є повернення суверенітету й незалежності країни в прийнятті, в першу чергу, економічних рішень, а також зміни соціальних пріоритетів, пов'язаних із поверненням коштів під контроль держави.
Висновки
Отже, дані, отримані в результаті проведення вільного асоціативного експерименту з представниками британської лінгвокультури, підтверджують гіпотезу про те, що в кожної мовної особистості асоціативне поле є індивідуальним утворенням за складом найменувань і за ієрархією зв'язків між ними. На характері асоціацій позначаються вік, географічне положення, освіта, професія, а також належність до певної лінгвокультури.
Список використаних джерел
1. Арутюнова Н. Д. Истина. Добро. Красота: Взаимодействие концептов. Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальние поля прекрасного и безобразного. Москва: Индрик, 2004. С. 5-29.
2. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка: учеб. пособие. Москва: Флинта: Наука, 2010. 288с.
3. Бессонова О. Л. Ценностная картина мира и ее отражение в оценочном тезаурусе английского языка. Человек. Язык. Культура. К юбилею В. И. Карасика. 2013. Ч. 1. С. 5-11.
4. Вендина Т. И. Этнолингвистика, аксиология и словообразование. Слово и культура: Памяти Никиты Ильича Толстого. Москва, 1998. Т.1. С. 39-48.
5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. Москва: Едиториал УРСС, 2014. 284 с.
6. Серебрянникова Е. Ф. Этносемиометрия как способ лингвистического аксиологического анализа. Лингвистика и аксиология: этносемиометрия ценностных смыслов: коллективная монография. Москва: ТЕЗАУРУС, 2011. С. 7-48.
7. Prihodko A. Category of evaluation as the object of linguistics. Одеський лінгвістичний вісник. Одеса, 2018. Вип. 11. С. 64-70.
8. Чекулай И. В., Прохорова О. Н., Багана Ж., Куприева И. А. Принцип оценочной актуализации в современном английском языке: монография. Москва: ИНФРА-М, 2013. 160с.
9. Болдырев Н. Н. О метаязыке когнитивной лингвистики: концепт как единица знания. Когнитивные исследования языка. Взаимодействие когнитивных структур: сб науч. тр. 2011. Вип. ІХ. С. 23-32.
10. Карасик В. И., Красавский Н. А., Слышкин Г. Г. Лингвокультурная концептология: учебное пособие к спецкурсу. Волгоград, 2009. 115 с.
11. Langacker R. W. Concept, Image, and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar. Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. 395 p.
12. Уфимцева Н. В. Предисловие. Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н. В. Уфимцева и др. Москва: Моск. гос. лингвист. ун-т, 2004. С. 3-9.
13. Стернин И. А., Рудакова А. В. Психолингвистическое значение слова и его описание. “Ламберт”. 2011. 192 с.
14. Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуации лингвистического эксперимента. Этнокультурная специфика языкового сознания: сб. ст. / отв. ред. Н. В. Уфимцева. Москва: Ин-т языкознания РАН, 1996. С. 67-96.
15. Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. Москва; Харьков: “РА-Каравелла”, 2001. 320 с.
16. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику: Курс лекций. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та. 1989. 184 с.
17. Загородня О. Ф. Асоціативні поля суспільнополітичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту): дис.... канд. філол. наук: 10.02.21. Житомир - Київ, 2018. 256 с.
18. Левицкий В. В., Стернин И. А. Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1989. 192 с.
19. Стефанова Н.О. Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгвокультурах: дис.... докт. філол. наук: 10.02.17., 10.02.21. К., 2021. 564 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичні засади вивчення найменувань музичних інструментів. Лексика як система. Синоніми та антоніми. Теорія мовних універсалій. Полісемія, пряме та непряме значення. Мовна картина світу та її відображення. Лексеми "ідеофони", "ударні інструменти".
курсовая работа [185,1 K], добавлен 16.05.2014Проблема періодизації історії англійської мови. Рання історія Британських островів. Завоювання Британії германцями, скандинавське завоювання. Нормандське завоювання, становлення англійської національної мови. Поширення англійської мови за межі Англії.
реферат [53,5 K], добавлен 16.04.2019Огляд функцій інтонації та її компонентів. Розгляд фізіологічних засад функціонування тембру й аналіз його існуючих класифікацій. Встановлення специфіки актуалізації емоційно-модальної функції тембру в промовах британських та американських посадовців.
курсовая работа [392,4 K], добавлен 09.12.2015Концепт як когітолінгвокультурне утворення, компонент мовної та концептуальної картин світу. Пісенний дискурс як середовище об’єктивації емоційного концепту. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 22.11.2012Лінгвокогнітивний механізм сприйняття британського менталітету засобами гумору в текстовій комунікації. Лінгвістичний аналіз та засоби мовного втілення гумору. Структурно-семантичний аспект та особливості перекладу британських гумористичних текстів.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.07.2016Порівняльний аналіз назв музичних інструментів, походження слів як об'єкт прикладного лінгвістичного аналізу. Експериментальна процедура формування корпусу вибірки. Етимологічні характеристики назв музичних інструментів в англійській та українській мові.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 18.04.2011Consideration of history of origin, modifications by public factors (cultural, ecological), classifications (коллекционирование, educational, creative) of hobby and propulsive interests to keenness collecting. Stimulation of the personal interest.
контрольная работа [20,8 K], добавлен 08.06.2010Окреслення механізму мовного втілення реалій дійсності з точки зору індивідуально-авторського сприйняття світу в американських сучасних поетичних текстах. Аналіз реалізації та інтерпретації образних засобів через залучення інфологічного підходу.
статья [187,2 K], добавлен 21.09.2017Сутність, особливості та принципи типологічної класифікації мов. Аналіз структури слова у різних мовах (українській, французькій та англійській). Загальна характеристика основних елементів морфологічної класифікації мови, а також оцінка її недоліків.
реферат [26,1 K], добавлен 11.09.2010Причини, що викликають велике розповсюдження германських мов у різних куточках світу. Визначення первинної території формування германських мов; держави, в яких ці мови функціонують. Міжнародне значення та карти країн поширення германських мов.
курсовая работа [69,3 K], добавлен 15.01.2014