Асоціативна етносеміометрія ціннісних інтересів сучасних британців

Пошук інструментів для реконструкції ціннісних картин світу представників різних етнокультур. Етносеміометричний і тематичний аналіз асоціативного поля "INTEREST" як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців Британських островів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.07.2024
Размер файла 423,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АСОЦІАТИВНА ЕТНОСЕМІОМЕТРІЯ ЦІННІСНИХ ІНТЕРЕСІВ СУЧАСНИХ БРИТАНЦІВ

Вступ

Антропоцентричный принцип лінгвістики стимулював розвиток нової науки - лінгвістичної аксіології, яку активно розробляли Н. Д Арутюнова [1], М. Ф. Алефіренко [2], О. Л. Бєссонова [3], Т. І. Вєндіна [4], О. М. Вольф [5], Є. Ф. Серебренникова [6], Г. І. Приходько [7], І. В. Чекулай [8] та інші, і в основу якої покладено аксіологічний вимір мови. Лінгвістична аксіологія зумовила необхідність розробки нового напряму, який названо етносеміометричною аксіоконцептологію. Етносеміометрія (за Є. Ф. Серебренниковою) в такому ракурсі методологічно виконує роль дієвого інструмента як для емпіричної, так і для експериментальної когнітивно-семантичної інтерпретації цінностей (М. М. Болдирєв [9], В. І. Карасик [10], Роналд Ленекер [11]), що онтологічно відображені в аксіоконцептосфері кожного етносу.

Мета дослідження - за результатами реакцій, що були надані представниками британської лінгвокультури, на стимул INTEREST і опрацьованих за допомогою універсального комп'ютерного сервісу СТИМУЛУС, побудувати асоціативне поле “INTEREST”.

Джерельною базою дослідження є наукові результати, отримані в докторській дисертації Н. О. Стефанової «Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгвокультурах», виконаної в рамках фундаментального наукового проєкту “Ноосферноностратична реінтерпретація гіпотез походження людської мови” (номер державної реєстрації 0120U102482), що виконується за рахунок видатків фонду Державного бюджету України в Київському національному лінгвістичному університеті.

Виклад основного матеріалу

Лінгвістична аксіологія дедалі продовжує пошуки ефективних інструментів для реконструкції ціннісних картин світу представників різних етнокультур. Останнім часом, як показують міждисциплінарні дослідження у цій сфері, найбільш ефективними методиками є експериментальні процедури, які передбачають синергію як власне лінгвістичних здобутків, так і результатів роботи психологів, соціологів, філософів тощо.

Вільний асоціативний експеримент надає можливість отримати інформацію про семантичні зв'язки слів, які об'єктивно існують у психіці носія мови. На думку Уфімцевої Н. В., під час проведення асоціативного експерименту, дослідники отримують певні реакції, які можна інтерпретувати як специфічний для певного етносу, культури і мови асоціативний профіль образів свідомості. Вони інтегрують розумові й чуттєві знання, які накопичені певним етносом [12].

Під час проведення вільного асоціативного експерименту було використано універсальний онлайн сервіс Google Forms для створення вебопитувальника. За допомогою розробленої, у даному програмному забезпеченні, анкети було отримано необхідну інформацію про певні факти свідомості британських опитуваних. Одним із завдань анкети було запитання: «Визначьте, що особисто для Вас означає таке поняття, як "ІНТЕРЕС (у плані цінностей)». Британські інформанти отримували анкету на електронну пошту і надавали відповіді у режимі онлайн в зручний для них час. Дане опитування відбувалось анонімно, всі учасники анкетування надали попередню усну згоду на участь в експерименті й подальшу обробку отриманих даних. Електронна анкета була розроблена англійською мовою.

Таким чином, до вільного асоціативного експерименту долучилось 105 британців, що є цілком достатньою кількістю для припущень і висновків, на думку В. В. Левицького і Й. А. Стерніна, які взагалі обґрунтовують навіть меншу кількість опитаних для отримання достовірних даних - 60.

Як зауважує Й. А. Стернин, асоціативна реакція суттєво залежить від вікової категорії, статі, соціально-професійного статусу опитуваних і багато інших факторів [13]. Таким чином, у першому запитанні анкети інформанти визначали свою вікову категорію. До вільного асоціативного експерименту доєдналися британські респонденти наступних вікових інтервалів: 1) від 17-23; 2) 24-30; 3) 31-39; 4) 40-49; 5) 50 і більше.

Діаграма 1 Вікові категорії британських респондентів

Як зазначає Караулов Ю.М., у віці від 17 до 25 років завершується етап формування і становлення мовної особистості і надані асоціації повною мірою відображають сформовану когнітивно-мовну здатність інформанта. На думку ученого, словниковий запас, ієрархія ціннісних категорій, прагматичні установки мовної особистості залишаються досить стабільними упродовж життя людини [14, С. 192-193], що є важливим для вибору вікових категорій респондентів в даному асоціативному експерименті. В дослідженні було обрано більш широкий віковий діапазон (охоплює вікову категорію 50 років і більше), з метою отримання даних, які будуть релевантні для більш обширного кола осіб.

У другому запитанні анкети опитуваним було запропоновано визначити стать.

Діаграма 2 Стать британських респондентів

До експерименту приєднались 42,9% респондентівбританок і 57,1% британців-чоловіків. Погоджуємось з думкою Горошко О.І., яка вслід за А.В. Кириліною, вважає, що вивчення гендеру мовної особистості, як соціокультурного параметру, є вкрай важливим і корелює з антропоцентричним підходом задекларованим у сучасній лінгвістиці [15]. Представлене в нашому дослідженні гендерне співвідношення респондентів дає змогу зробити певні припущення і продемонструвати тенденції, що домінують у сучасному суспільстві.

В третьому питанні анкети респонденти визначали місце народження. Погоджуємось з думкою Л.В. Сахарного про те, що асоціативні реакції респондентів залежать від географічного положення і професії [16]. В асоціативному експерименті брали участь 57,1% британських респондентів, які народилися у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії і 42,9% визначили місцем народження інші країни.

Діаграма 3 Місце народження британських респондентів

Четверте питання анкети стосувалось національності респондентів. Англійцями себе ідентифікували 57,1% опитаних і 42,9% вказали інше.

Діаграма 4 Національність респондентів-британців

Визначити рідну мову було запропоновано респондентам у п'ятому питанні анкети.

Діаграма 5 Рідна мова британських респондентів

Шосте питання анкети стосувалося мови, якою спілкуються британські респонденти. Всі 100% опитаних визначили англійську мову, як основну мову спілкування.

Діаграма 6 Мова спілкування британських респондентів

Сьоме запитання представлене в анкеті стосувалось освіти респондентів, які брали участь в асоціативному експерименті. Так, вищу освіту отримали 86% опитаних британців і середню освіту - 14% респондентів-британців.

Діаграма 7 Освіта британських респондентів

У восьмому питанні інформанти зазначали свій професійний статус або фахову приналежність. В експерименті брали участь представники медичної сфери (21,4%), представники фінансово-економічного сектору (43%), студенти (28,6%) і дипломати (7,1%).

Таблиця 1

Професія респондентів-британців

Відсоток опитаних (%)

Дослідник у галузі клінічних випробувань

21,4

Студент

28,6

Дипломат

7,1

Менеджер з продаж

28,6

Фінансовий (інвестиційний) адміністратор

14,3

Наступне запитання стосувалось надання британськими респондентами реакцій на ключовий мотивуючий стимул “INTEREST”. Для оброблення отриманих результатів надані респондентами реакції на стимул “INTEREST” були внесені в комп'ютерний сервіс СТИМУЛУС, розроблений і успішно апробований О. Ф. Загородньою.

Зазначена програма надає можливість досліднику обрати мову реакції, семантичну сферу, тип асоціативного зв'язку S-R за введеними класифікаціями, присвоїти оцінку конотаціям реакції. В результаті опрацювання даних комп'ютерна програма представила результати у вигляді коефіцієнтів і статистичних показників, а також візуальне супроводження аналізу: графіки і діаграми, які характеризують специфіку побудованих асоціативних полів.

Головними перевагами комп'ютерного сервісу СТИМУЛУС є вбудований у модуль аналізу даних математичний апарат для виконання статистичних обчислень результатів асоціативного експерименту [17], який заснований на статистично-математичних відношеннях і закладена автоматична (комп'ютерна) процедура виявлення семантичного компонента, розроблена в роботі В. В. Левицького та Й. А. Стерніна `Экспериментальные методы в семасиологии”. Ця процедура надає не лише кількісні показники кожної експериментально виділеної реакції на стимул, а й індекс її яскравості, що обчислюється як відношення кількості тих, хто виділив дану ознаку, до числа учасників експерименту. Уведений у комп'ютерну програму етносеміометричний параметр дозволяє ранжувати семантичні компоненти за ступенем яскравості та виявити їх відносну ієрархію у структурі асоціативного поля стимулу [18].

Таким чином, було здійснено етносеміометричний і тематичний аналіз побудованого асоціативного поля “INTEREST” як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців Британських островів [19].

асоціативний interest британський ціннісний

Таблиця 2

Асоціативні реакції британців на стимул “INTEREST”

Реакції-асоціації

Кількість

Індекс яскравості

Ядро

money

31

0,2039

independence

23

0,1513

Периферія

hobby

14

0,0921

freedom

8

0,0526

study

7

0,0461

passion

5

0,0329

attention

5

0,0329

acceptance

5

0,0329

good humour

4

0,0263

success

4

0,0263

travel

3

0,0197

work

3

0,0197

books

3

0,0197

love

3

0,0197

fascination

3

0,0197

happiness

3

0,0197

friendship

3

0,0197

enjoy

2

0,0132

Gain

2

0,0132

Bank

2

0,0132

Food

2

0,0132

Self

2

0,0132

Read

2

0,0132

enthusiasm

2

0,0132

payment

2

0,0132

News

2

0,0132

Sport

1

0,0066

discipline

1

0,0066

Home

1

0,0066

Tradition

1

0,0066

Intrigue

s

0,0066

Companionship

1

0,0066

Concern

1

0,0066

Разом

152

1,0000

Асоціативне поле “INTEREST” утворюють 152 реакції, що були надані британськими респондентами, з яких різними виявилось 33 реакції.

Аналіз асоціативного поля показав, що воно є двоядерним і найбільш кількісними реакціями виявились асоціати money (31 реакція з ІЯ 0,2039) та independence (23 реакції з ІЯ 0,1513). Дані асоціати становлять мотиваційні інтереси британців і засвідчують домінантність матеріальних і соціальних цінностей. Відповіді надали опитані всіх вікових категорій, які брали участь в експерименті.

Решту відповідей, що складають периферію поля, тематично було об'єднано у 7 лексико-семантичних груп: 1) “Моральні якості” (представлену асоціатами freedom, attention, love, companionship, acceptance); 2) “Інтелектуальні здібності” (яка включає study, books / read, discipline, success); 3)

“Матеріальна вигода” (до якої увійшли асоціати money, payment, bank, gain), 4) “Розваги/Дозвілля” (з асоціатами hobby, travel, sport); 5) “Емоційні відчуття” (представлену реакціями passion, good humour, fascination, happiness); 6) “Життєво необхідні речі” (з асоціатом food); 7) “Родинні відносини” (до якої увійшли реакції home, tradition).

До найближчої периферії асоціативного поля відносимо реакції (від 14 до 7 з індексом яскравості 0,0921-0,0461), що входять до 3 лексико-семантичних груп “Розваги/Дозвілля” (hobby), “Моральні якості” (freedom), “Інтелектуальні

здібності” (яка включає study). У даній частині асоціативного поля можемо простежити тенденцію до більшої ціннісної значимості індивідуальних потреб для представників британської лінгвокультури передусім вікової категорії від 17 до 23 років, які працюють у фінансово-економічній сфері.

Дальня периферія мотиваційного поля “INTEREST” (утворена реакціями у кількості від 5 до 4 з індексом яскравості 0,0329-0,0263) представлена асоціатами, які входять до лексико-семантичних груп “Емоційний стан” (passion, good humour), “Моральні якості” (attention, acceptance), “Інтелектуальні здібності” (success) і свідчать про збереження тенденції ціннісної значимості індивідуальних потреб для британських респондентів.

Крайня периферія асоціативного поля “INTEREST” є більш неоднорідною і представлена реакціями від 3 і 2 згадувань в анкетах до загалом поодиноких. Надані реакції належать до лексико-семантичних груп “Розваги/Дозвілля” (travel), “Матеріальна вигода” (work), “Інтелектуальні здібності” (books), “Емоційний стан” (happiness) і відображають ціннісну значимість, по-перше, індивідуальних потреб опитаних, наступними за значимістю виступають соціальні потреби респондентів. Значимість біологічних потреб для британських інформантів виявилась найменшою, про що свідчить кількість наданих реакцій у крайній периферії поля.

Підсумовуючи аналіз асоціативного поля “INTEREST”, відзначимо, що надані реакції відображають орієнтири, вподобання і пріоритети сучасних британців. Для британських респондентів домінантами виявились матеріальні цінності (money) і соціальні потреби (independence). Це пояснюється сучасними інтересами британців і настроями, які домінували останнім часом у Британському суспільстві і, як наслідок, зумовили вихід країни з Європейського Союзу (Brexit). Метою цього виходу, як зазначив Прем'єр-міністр країни Борис Джонсон у своїй доповіді “The economic impact of Boris Johnson's Brexit proposals” є повернення суверенітету й незалежності країни в прийнятті, в першу чергу, економічних рішень, а також зміни соціальних пріоритетів, пов'язаних із поверненням коштів під контроль держави.

Висновки

Отже, дані, отримані в результаті проведення вільного асоціативного експерименту з представниками британської лінгвокультури, підтверджують гіпотезу про те, що в кожної мовної особистості асоціативне поле є індивідуальним утворенням за складом найменувань і за ієрархією зв'язків між ними. На характері асоціацій позначаються вік, географічне положення, освіта, професія, а також належність до певної лінгвокультури.

Список використаних джерел

1. Арутюнова Н. Д. Истина. Добро. Красота: Взаимодействие концептов. Логический анализ языка. Языки эстетики: Концептуальние поля прекрасного и безобразного. Москва: Индрик, 2004. С. 5-29.

2. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка: учеб. пособие. Москва: Флинта: Наука, 2010. 288с.

3. Бессонова О. Л. Ценностная картина мира и ее отражение в оценочном тезаурусе английского языка. Человек. Язык. Культура. К юбилею В. И. Карасика. 2013. Ч. 1. С. 5-11.

4. Вендина Т. И. Этнолингвистика, аксиология и словообразование. Слово и культура: Памяти Никиты Ильича Толстого. Москва, 1998. Т.1. С. 39-48.

5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. Москва: Едиториал УРСС, 2014. 284 с.

6. Серебрянникова Е. Ф. Этносемиометрия как способ лингвистического аксиологического анализа. Лингвистика и аксиология: этносемиометрия ценностных смыслов: коллективная монография. Москва: ТЕЗАУРУС, 2011. С. 7-48.

7. Prihodko A. Category of evaluation as the object of linguistics. Одеський лінгвістичний вісник. Одеса, 2018. Вип. 11. С. 64-70.

8. Чекулай И. В., Прохорова О. Н., Багана Ж., Куприева И. А. Принцип оценочной актуализации в современном английском языке: монография. Москва: ИНФРА-М, 2013. 160с.

9. Болдырев Н. Н. О метаязыке когнитивной лингвистики: концепт как единица знания. Когнитивные исследования языка. Взаимодействие когнитивных структур: сб науч. тр. 2011. Вип. ІХ. С. 23-32.

10. Карасик В. И., Красавский Н. А., Слышкин Г. Г. Лингвокультурная концептология: учебное пособие к спецкурсу. Волгоград, 2009. 115 с.

11. Langacker R. W. Concept, Image, and Symbol: The Cognitive Basis of Grammar. Berlin: Mouton de Gruyter, 1991. 395 p.

12. Уфимцева Н. В. Предисловие. Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н. В. Уфимцева и др. Москва: Моск. гос. лингвист. ун-т, 2004. С. 3-9.

13. Стернин И. А., Рудакова А. В. Психолингвистическое значение слова и его описание. “Ламберт”. 2011. 192 с.

14. Караулов Ю. Н. Типы коммуникативного поведения носителя языка в ситуации лингвистического эксперимента. Этнокультурная специфика языкового сознания: сб. ст. / отв. ред. Н. В. Уфимцева. Москва: Ин-т языкознания РАН, 1996. С. 67-96.

15. Горошко Е. И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. Москва; Харьков: “РА-Каравелла”, 2001. 320 с.

16. Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику: Курс лекций. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та. 1989. 184 с.

17. Загородня О. Ф. Асоціативні поля суспільнополітичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту): дис.... канд. філол. наук: 10.02.21. Житомир - Київ, 2018. 256 с.

18. Левицкий В. В., Стернин И. А. Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1989. 192 с.

19. Стефанова Н.О. Етносеміометрична параметризація аксіоконцептосфер у британській та українській лінгвокультурах: дис.... докт. філол. наук: 10.02.17., 10.02.21. К., 2021. 564 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.