Статистичний аналіз документного потоку перекладів українською та з української за даними статистичного збірника "Друк України"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статистичний аналіз документного потоку перекладів українською та з української за даними статистичного збірника «Друк України»

На даному етапі документный потік перекладів українською та з української мови проаналізовано на основі даних статистичних збірників Книжкової палати Україні «Друк України», що надають можливість виявити потік на національному рівні, охарактеризувати його у кількісному значенні та співвіднести з отриманими у попередніх розділах показниками, а також оцінити ступінь представленості на світовому рівні. Матеріалом слугували показники 20 збірників, що стосуються виданих в Україні перекладів упродовж 1991-2015 рр. Одиницею виміру є перекладне книжкове видання. Розглядаються два потоки - перекладів українською мовою та перекладів з української мови.

Для здійснення статистичного аналізу всі відповідні показники було зведено в загальні таблиці. Під час зведення в таблицях збірника «Друк України» було виявлено деякі неточності, які, можливо, є просто технічними помилками, але іноді вони є суттєвими і тому були враховані в даному дослідженні, зокрема:

загальна характеристика перекладних видань: за 2006 р. [46] і 2007 р. [47] у Таблиці 3 не враховано кількість книг і брошур, перекладених мовами народів світу - по 1 одиниці;

загальна кількість книг і брошур, перекладених мовами/з мов народів світу: 1) за 2000 р. [38] в Таблиці 5 замість 24 одиниць наведено 46; 2) за 2013 р. [53] у Таблиці 7 кількість перекладів «старослов'янською» - замість 2 вказано 1 одиниця, «видань українською і російською мовами» - замість 7 вказано 1; відповідно, загальна кількість перекладних видань - з 1934 вказано 1927 одиниці; 3) за 2014 р. [54] у таблиці 7 кількість перекладів «румунською» - замість 30 вказано 27 одиниць, відповідно загальна кількість перекладних видань - з 1894 вказано 1891 одиниці;

переклади художньої літератури українською мовою: за 2007 р. [47] у Таблиці 14 замість 105 одиниць наведено 61, з відповідною зміною загальної кількості перекладів даного розділу;

переклади дитячої літератури українською мовою: 1) за 1998 р. [38] у Таблиці 16 замість 27 наведено 33 одиниці, що зумовлює зміну загальної кількості перекладів даного розділу з 40 на 34; 2) за 2005 р. [45] у Таблиці 16 замість 149 наведено 152 одиниці, з відповідною зміною загальної кількості; 3) за 2013 р. [53] у Таблиці 16 замість 342 одиниць наведено 792, з відповідною зміною загальної кількості з 1023 на 573 (майже вдвічі).

З метою полегшення сприймання цілісної картини всю різноманітність невизначених категорій мов, було зведено до чотирьох, враховуючи те, що видання можуть бути як одномовними, так і багатомовними:

- «мови народів, що проживають в Україні та країнах СНД», «мови народів СНД», «мови національних меншин України» тощо - у категорію «мови України»;

«декілька мов народів, що проживають в Україні та країнах СНД» тощо - у категорію «декілька мов України»;

«різні мови народів світу», «мови зарубіжних країн (без країн СНД)», «мови зарубіжних країн (включаючи країни СНД)» тощо - у категорію «мови світу»;

«декілька мов народів світу (з СНД)», «декілька мов зарубіжних країн (без СНД)», «декілька мов народів світу» тощо - у категорію «декілька мов світу».

На основі показників зведених таблиць статистичний аналіз документного потоку перекладів українською та з української мови здійснено за параметрами: 1) загальний і щорічний обсяг; 2) рік видання; 3) мова оригіналу/цільова мова; 4) видання художньої літератури та 5) видання дитячої літератури. Узагальнені результати викладено в таблицях і діаграмах, наведених у тексті даного розділу.

З огляду на специфіку видання статистичних збірників «Друк України» (розділ 4), за 1991-2015 рр. проаналізовано загальні показники потоку перекладів України та загальні показники потоку перекладів українською мовою; за 1997-2015 рр. - потік перекладів з української та детальний аналіз мовної структури потоків.

Відповідно до офіційної статистики Книжкової палати за період 19912015 рр. документний потік перекладів України складають 24449 одиниці, що становить 7% від загальної кількості випуску книг і брошур (з хронологічним коливанням від 5% до 8%). Розподіл перекладів за хронологією (рис. 1) дає можливість простежити кількісні зміни та виокремити певні періоди:

період І - 1991-1995 рр. - нерівномірне зростання, що супроводжується різкими стрибками на 38% у 1992 р. і на 58% у 1995 р.;

період ІІ - 1996-1999 рр. - зменшення з різким скороченням на 56% у 1996 р. та найнижчим показником 206 одиниць у 1999 р.;

період ІІІ - 2000-2013 рр. - позитивна тенденція до стійкого, майже рівномірного (за виключенням 2005-2006 рр.) зростання з найвищим показником 1934 одиниці у 2013 р. (порівняно з 1991 р. - на 76%; з 1999 р. - на 89%);

період IV - з 2014 р. - тенденція до зменшення із скороченням на 13% у 2015 р.

Рис. 1. Хронологічний розподіл перекладних видань в Україні (1991-2015рр.)

Динаміку співвідношення загального потоку перекладів України за даними Книжкової палати та «Index Translationum», а також перекладів українською та з української мови у загальному потоці перекладів за даними Книжкової палати упродовж 1991-2015 рр. відображено нарис. 2 і 3 відповідно.

Рис. 2. Динаміка співвідношення загального потоку перекладів України (1991-2015)

Рис. 3. Динаміка співвідношення перекладів українською та з української у загальному потоці перекладів України за даними Книжкової палати (1991-2015)

Отже, упродовж 1991-2015 рр. загальний обсяг перекладів України збільшився на 71,5%, перекладів українською - на 80%; перекладів з української за період 1997-2013 рр. - збільшився на 78%, але порівнюючи 1991 і 2015 рр. - зменшився на 11,2%.

Ми зупинимося на аналізі основних показників потоку перекладів українською та з української за мовами та цільовим призначенням (художня та література для дітей і юнацтва) упродовж 1997-2015 рр., а за наявності даних - загальних показників 1991-2015 рр.

Загальний документний потік перекладів за період 1997-2015 рр. охоплює 20417 одиниць (6,5% від загальної кількості неперіодичних видань). Його характерними рисами є: 1) відносно рівномірна тенденція до зростання, починаючи з 2000 р.; 2) майже рівні частини україномовних (50,9%) та російськомовних (45,3%) перекладів; 3) переклади з української мови становлять 5,3%.

Потік перекладів українською упродовж 1997-2015 рр. становлять 10398 одиниць. У ньому виокремлено 65 мов оригіналу, список яких очолює англійська (41,2%). Наступні місця у першій десятці розподілено таким чином: російська (16,9%), німецька (8,7%), французька (7,9%), польська (6%), італійська (3,2%), іспанська і шведська (по 1,3%), датська (по 1,2%), норвезька (0,7%). Динаміка їх співвідношення (рис. 4) характеризується хвилеподібністю та різкім зростанням перекладів з англійської (на 56%) у 2014 р.

Рис. 4. Перша десятка мов оригіналу у потоці перекладів українською (1997-2015 рр.)

Решта мов не перевищують показник 0,6%. На категорії, в яких мови оригіналу конкретно не уточнюється, припадає 3,9%: «мови України» - 4 одиниці, «декілька мов світу» - 10, «мови світу» - 395 (3,8%). Детальне хронологічне відображення кількісних показників за мовами оригіналу в потоці перекладів українською представлено у табл. 18.

Переклади українською за мовами оригіналу (др. од.)

Художня література в потоці перекладів українською упродовж 19972015 рр. становить 22,6% (за 1991-2015 рр. - 23,6%), для дітей та юнацтва - 34,7%. Динаміка їх співвідношення (рис. 5) демонструє поступове зменшення масової частини перших, а також помітну перевагу других упродовж 20072014 рр. Порівняно з 1997 р. кількість перекладів художнтої літератури зросла на 93,2% (а з 1991 р. - на 70%), для дітей та юнацтва - на 94%.

Рис. 5. Динаміка співвідношення перекладів художньої та літератури для дітей і юнацтва у потоці перекладів українською (1991-2015 рр.)

Першу десятку мов оригіналу у зазначених мікропотоках складають:

художня література (серед 55 мов) - англійська (30,8%), французька (11,1%), російська (10,9%), польська (10,4%), німецька (7,7%), італійська (3,4%), іспанська (2,3%), японська (2%), норвезька (1,7%), португальська (1,5%);

для дітей та юнацтва (серед 40 мов) - англійська (39%), російська (21%), німецька (9,3%), французька (8,7%), італійська (3,2%), датська (2,9%), шведська (2,5%), польська (2,1%), іспанська (0,9%), норвезька (0,6%).

Потік перекладів з української упродовж 1997-2015 рр. становить 1080 одиниць. Серед виокремлених у ньому 16 цільових мов безперечним лідером є російська (59,5%). Наступними зі значним відривом є угорська (11,1%), румунська (8,8%), польська (6,5%), англійська (3,4%), кримськотатарська і молдавська (по 2,9%), німецька (1,1%), французька (0,6%). Динаміці співвідношення першої п'ятірки цільових мов (рис. 6) притаманна хвилеподібність, епізодична відсутність показників угорською, румунською та польською мовами у 1999 р., а також різке скорочення перекладів російською мовою у 2015 р. на 70%.

Рис. 6. Перша п'ятірка цільових мов у потоці перекладів з української (1997-2015 рр.)

На категорії, в яких цільові мови не уточнюється, припадає 2,4%: «мови України» - 5 одиниць, «декілька мов України» - 3, «мови світу» - 4, «декілька мов світу» - 14 (1,3%). Детальне хронологічне відображення кількісних показників щодо цільових мов у потоці перекладів з української мови наведено у табл. документний переклад видання художній

Переклади з української за цільовими мови (др. од.)

Переклади художньої літератури у зазначеному потоці становлять - 140 одиниць (13%), для дітей та юнацтва - 89 (8,2%). Динаміка їх співвідношення упродовж окресленого періоду (рис. 7) характеризується хвилеподібністю зі зворотною пропорціональністю, а починаючи з 2011 р. - тенденцією до зростання з перевагою видань для дітей та юнацтва. У 2014 р. відбувається скорочення загального потоку перекладів з української мови на 28%, у 2015 р. - на 73%. Паралельно вдвічі зменшуються видання для дітей та юнацтва в 2014 р. та художньої літератури в 2015 р.

Рис. 7. Динаміка співвідношення перекладів художньої й літератури для дітей та юнацтва у потоці перекладів з української мови (1997-2015 рр.)

Кількість цільових мов у мікропотоці перекладів художньої літератури з української мови дорівнює 11, серед яких російська (76,4%), англійська (4,3%), польська (2,1%), румунська і французька (по 1,4%), болгарська, есперанто, казахська, кримськотатарська, литовська, німецька (по 0,7%); у мікропотоці перекладів для дітей та юнацтва - 8, серед яких російська (86,5%), англійська (2,3%), кримськотатарська, молдавська, румунська, угорська, французька і чеська (по 1,1%).

Співвідношення статистичних показників перекладів художньої літератури українською та з української мови згідно з базою даних «Index Translationum» та Книжковою палатою України, розподілених за хронологією (табл. 20), демонструє вагому різницю між ними. Загальний обсяг мікропотоку перекладів українською мовою за даними першого джерела становить всього 5,2% від обсягу за даними другого; мікропотоку перекладів з української - всього 7,8% (без урахування 1991-1996 рр., що не представлені Книжковою палатою України).

перекладів українською та з української мови упродовж 1991-2015 рр., здійснений за матеріалами статистичних збірників «Друк України», дозволив висвітлити наступні параметри.

Теж саме можна сказати і про співвідношення показників перекладів літератури для дітей та юнацтва (табл. 21) відповідно до розглянутих джерел: загальний обсяг мікропотоку перекладів українською мовою за даними першого становить лише 3,5% від обсягу другого; мікропотоку перекладів.

Виявлено, що упродовж аналізованого періоду в документому потоці перекладів України спостерігається тенденція до зростання на 72%, у потоці перекладів українською - на 80%; у потоці перекладів з української за період 1997-2014 рр. відбулося збільшення на 70%, але показник 2015 р. є меншим за показник 1997 р. на 11%. Потоку перекладів українською притаманно домінування англійської (41,2%) серед 55 мов оригіналу, а також дитячої літератури (34,7%) порівняно з художньою (23,6%). У потоці перекладів з української переважають: серед 16 цільових мов російська (59,5%); художня література (13%) порівняно з дитячою (8,2%).

Порівняльний аналіз кількісних показників за даними «Index Translationum» та «Друк України» дозволяє стверджувати, що в першому з них не відображено більше 90% реального обсягу потоку перекладів, виданих в Україні впродовж 1991-2015 рр., а саме: 1) загальний потік перекладів - представлено лише 6,6%, потік перекладів українською - 5,6%, потік перекладів з української - 7,1% (без урахування даних за період 1991-1996 рр., який не представлений Книжковою палатою України); 2) потік перекладів художньої літератури українською - всього 5,2%, з української - 7,8%; 3) потік перекладів літератури для дітей та юнацтва українською - лише 3,5%, з української - 4,5%. Окрім того, відрізняються кількість відображених цільових (на 7 назв) та мов оригіналу (на 7 назв) та їх рейтингові позиції в списку. У табл. 22 зіставлено кількісні дані за першими 20 мовами оригіналу в потоці перекладів українською, у таблиці 23 - за всіма цільовими мовами в потоці перекладів з української.

Відображені у базі даних «Index Translationum» відомості щодо аналізованого потоку надають уявлення про його обмеженість у часі (19912008 рр.), якому притаманна фрагментарність і тенденція до скорочення. Між тим, офіційна статистика України свідчить про те, що випуск перекладів, не дивлячись на різкий спад у другій половині 90-х рр. ХХ ст., не припинявся. Починаючи з 2000 р. спостерігається тенденція до зростання щорічного обсягу загального потоку перекладів українською, окрім 2006, 2009 та 2013 рр., та відносно стабільні показники потоку перекладів з української, за винятком 20062008 рр. і 2015 р. У результаті виявлено, що перше джерело відображає менше 8% реального обсягу аналізованого потоку. Водночас статистика Книжкової палати України не надає можливості повноцінно проаналізувати всі структури документного потоку перекладів українською та з української мови, а також не відображає всі цільові мови у потоку перекладів з української, про що свідчать показники табл..

Мови оригіналу у потоці перекладів українською мовою

Цільові мови у потоці перекладів з української мови

Отже, вищезазначене свідчить про те, що на даному етапі аналізовані джерела, за неповноцінного представлення даних, не надають можливості вичерпно розкрити окреслену проблему, а також зумовлюють необхідність її подальшого поглибленого дослідження. У першу чергу воно передбачає виявлення і повний облік перекладів, виданих на території України за період ії незалежності та здійснення повноцінного аналізу потоку. Наступним етапом, у разі зацікавленості нашої країни у представленості повних даних українського аналізованого сегмента на світовому рівні, має стати підготовка та передача цих даних до бібліографічної бази даних ЮНЕСКО «Index Translationum», що беззаперечно сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу України.

Висновки

У монографії здійснено комплексний аналіз документного потоку перекладів українською та з української мови за період 1991-2015 рр., а також надано характеристику комунікаційним процесам, що відображає його структура, у міжкультурному аспекті.

Сучасний науковий дискурс характеризується відсутністю в Україні ґрунтовних досліджень, що стосуються зазначеної проблеми. Наукові публікації висвітлюють зазначене питання фрагментарно та стосуються лише книжкових видань. Єдине комплексне дослідження в цьому аспекті, здійснене в межах проекту «Book Platform», не надає вичерпних бібліографічних або кількісних відомостей для подальшого вивчення документного потоку.

За підсумком документознавчого дослідження перекладу, виконуваних ним функцій з метою виокремлення з інших видів документів запропоновано наступне визначення поняття «переклад» - це єдність інформації (повідомлення), попередньо декодованої й переданої з однієї мовної системи знаками іншої, та матеріального носія, що призначені для передачі й поширення в часі й просторі.

На підставі характеристики процесів утворення та функціонування документного потоку перекладів у системі документної комунікації, визначення основних ознак, властивостей та функцій, з'ясовано, що він є складною впорядкованою системою, родоутворювальним елементом якої є опублікований переклад (видання). Головною системотворною ознакою загального документного потоку перекладів може бути зв'язок перекладів за змістом, потоку перекладів з або певною мовою - зв'язок за мовою (оригінальною або цільовою).

Виявлено, що особливістю документного потоку перекладів є інформативність, адже він є своєрідною інформаційною базою, яка має здатність відображати певний історичний розвиток націй, є відбитком міжмовних та міжкультурних відносин між країнами на будь-яких рівнях та у будь-яких галузях суспільної діяльності. Отже, документний потік перекладів визначено як сукупність розподілених у часі й просторі перекладів, які рухаються по комунікаційних каналах від створювачів і виробників (комунікантів) до користувачів (реципієнтів) з метою забезпечення міжмовної комунікації та відображають процеси і результати цілеспрямованої діяльності суспільства у міжкультурному контексті.

Встановлено, що вимірювані параметри потоку - структура, обсяг і темпи зростання, знаходяться під впливом та постійно реагують на зміни таких чинників зовнішнього середовища як існування політичного режиму та цензури; державна політика у видавничій сфері; джерела фінансування перекладів та їх популяризації; оплата, умови праці та соціальні гарантії перекладачів; ступінь виконання видавництвами вимог законодавства щодо надсилання обов'язкового примірника видань; готовність нації до прийняття перекладеного інокультурного твору.

За результатами всебічного аналізу документного потоку перекладів українською та з української мови за період 1991-2015 рр. на основі бази даних «Index Translationum» досліджено його структуру за змістовними та формальними ознаками (головною - мовною, тематичною, типологічною, хронологічною, видовою, авторською, видавничою, географічною), визначено кількісний обсяг, динаміку, основні тенденції.

З'ясовано, що документний потік перекладів українською мовою становить 637 одиниць (40% від загальної кількості перекладів), потік перекладів з української мови - 77 одиниць (5%). Після здобуття Україною незалежності у всіх структурах спостерігається тенденція до скорочення. Винятком у потоці перекладів українською мовою є: типологічна структура, в якій відбулося зростання кількості нормативної і виробничо-практичної (на 94%), релігійного змісту (на 88%) та наукової літератури (на 60%); тематична - з суспільних наук (на 43%), з філософії, психології (на 80%), з релігії, теології (на 87%); мовна - перекладів з англійської (на 75%) і французької (на 47%). У потоці перекладів з української мови єдиним винятком є тематична структура, якій притаманне збільшення літератури з суспільних наук (на 17%)

На основі здійсненого аналізу виявлено, що опосередкована перекладом міжкультурна комунікація виражається у двох формах: 1) комунікація між культурами, кожна з яких виступає і як комунікант (передавач інформації), і як реципієнт (її одержувач), тобто здійснюється у двох напрямах; 2) комунікація між культурами, коли одна з них виступає тільки як комунікант, друга - тільки як реципієнт, тобто здійснюється в одному напрямі. Акцентовано, що комунікаційні процеси між культурами розкривають мовна (що відповідає культурі-носієві), типологічна, тематична та географічна (якщо потік охоплює території декількох країн) структури документного потоку перекладів.

Визначено, що за першою формою найбільш плідна взаємодія україномовної культури спостерігається з англомовною, російськомовною, німецькомовною, польськомовною; іспаномовною, угорськомовною, словацькомовною, молдавськмовною, татарськомовною культурами. За другою формою україномовна культура-реципієнт взаємодіє з французькомовною, італійськомовною, норвезькомовною, білоруськомовною, болгарськомовною, азербайджанськомовною, грузинськомовною, грекомовню (сучасною), румунськомовною, чеськомовною, шведськомовною, японськомовною культурами. Кожна з культур характеризується певною тематичною та цільовою комунікативною спрямованістю перекладів, що визначає змістовний характер взаємодії з іншими.

Доведено, що упродовж аналізованого періоду на світовому рівні (за базою «Index Translationum») відображено менше 10% реального обсягу національного документного потоку перекладів українською та з української мови (за статистикою «Друк України»): загальний потік перекладів - представлено лише 6,6% (1611 проти 24449 одиниць), потік перекладів

українською - 5,6% (637 проти 11358), потік перекладів з української - 7,1% (77 проти 1080, без урахування даних за 1991-1996 рр., не представлених Книжковою палатою України)

Констатовано, що відповідно до бази даних «Index Translationum» документний потік перекладів українською та з української характеризується тенденцією до скорочення, епізодичністю відображення показників та обмеженістю у часі - 1991-2008 рр. Разом, з тим, відповідно до офіційної статистики України аналізованому потоку притаманна тенденція до стійкого зростання: українською мовою - на 80%, з української - на 70%, але в 2015 р. відбулося скорочення майже до рівня показника 1997 р. (на 11,2%). Водночас деталізовані дані, зокрема за цільовими та мовами оригіналу, представлені лише упродовж 1997-2015 рр., а також лише у межах двох типів за цільовим призначенням (художня та література для дітей та юнацтва).

Отже, обмеженість фактологічного матеріалу кожного з джерел вимагає подальшого поглибленого дослідження проблеми.

З огляду на зазначене запропоновано низку практичних рекомендацій щодо перспективних напрямів роботи в цій царині.

Перший полягає у виявленні документного потоку перекладів (усіх без винятку видів видань), випущених в Україні впродовж періоду її незалежності, повному обліку та створенні національної бази даних «Переклади України», що вимагає залучення до співпраці відповідних установ, організацій, органів виконавчої влади, а саме:

- провідних науково-дослідних та інформаційних центрів України, бібліотек загальнодержавного значення, які задіяні у створенні національної бібліографії українського друку. Окремим завданням для Книжкової палати України, на нашу думку, постає відображення документного потоку перекладів за хронологією випуску, а не за роками надходження обов'язкових примірників видань (як вказано у «Літописах...»), а також доповнення «Літописів...» допоміжними покажчиками, в яких були б зазначені відомості про переклади;

громадських організацій, що співпрацюють з видавництвами (Всеукраїнської благодійної організації «Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів», громадського об'єднання «Форум видавців»), авторами та перекладачами (добровільної творчої організації «Національна спілка письменників України», незалежної некомерційної організації «Творча спілка перекладачів та письменників України);

органів виконавчої влади, що мають запровадити організаційне і фінансове забезпечення - Міністерства культури України (Український фонд культурних досліджень), Міністерства освіти і науки (Державний фонд фундаментальних досліджень).

Другий полягає у здійсненні повного бібліометричного дослідження документного потоку перекладів на основі створеної бази даних «Переклади України» за період незалежності країни та інтерпретації отриманих результатів в контексті міжкультурної взаємодії. У цьому аспекті вбачається доцільною взаємодія таких установ як Книжкова палата України (Відділ статистичного моніторингу та аналізу друку), НБУВ (Відділ бібліометрії та наукометрії Центру досліджень соціальних комунікацій), Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України.

Третій полягає в підготовці та передачі відповідних бібліографічних відомостей про випущені в Україні переклади (книжкових видань) до бази даних ЮНЕСКО «Index Translationum» з метою заповнення існуючих лакун, що зумовлює співпрацю Книжкової палати України (або НБУВ) та міжвідомчого органу при Міністерстві закордонних справ України Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Це надасть можливість досліджувати та оцінювати напрями й розвиток усебічної взаємодії в міжнародній соціальній системі. Повноцінне представлення україномовного сегменту в «Index Translationum» матиме безпосередній вплив на формування позитивного іміджу України на міжнародному рівні, адже у переломний час, коли вона зазнає суттєвих змін і фокусує на собі увагу всього світу, підвищення її значущості, зокрема у світовій системі перекладів, стає одним з актуальних завдань.

Доцільно було б створити національну базу даних «Переклади України», визначитися із координаційним центром на засадах кооперації між різними відомствами та установами.

Размещено на Allbest.ru