Референційність і прагматичний простір тексту (на прикладі футбольного репортажу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Референційність і прагматичний простір тексту (на прикладі футбольного репортажу)

Єщенко Тетяна Анатоліївна, докторка філологічних наук,

доцентка, завідувачка кафедри українознавства

Анотація

Текст постає системою смислових елементів (одиниць), функційно зінтегрованих у єдину ієрархічну структуру замислом (комунікативним наміром) автора тексту, кожна його одиниця входить до певної системи зв'язків. Текстові категорії як інваріантні ознаки словесного цілого мають ієрархічне підпорядкування: одна категорія узалежнена від іншої, причому вона, з одного боку, наділена самодостатністю, а з іншого - постає органічним складником спорідненої за кількома чи багатьма диференційними ознаками категорії вищого рангу. Ієрархію прагматичного рівня репрезентує модальність, яка охоплює підкатегорії референційності, що є її логічним різновидом, та експресивності, емотивності й аксіологічності. Мета статті -- описати референційність як підкатегорію текстової категорії модальності, зосередитися на мовних засобах вираження цієї типологіч- ної ознаки словесного цілого у текстотипові футбольного репортажу. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування референційності як підкатегорії модальності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на референційності в аспекті вияву логічної картини світу; описати мовні засоби вираження референцій- ності у футбольному репортажу. Джерельною базою розвідки слугують українськомовні тексти футбольного репортажу (медійний ресурс «Футбол 24»), з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку лінгвальних засобів, що маніфестують референційність як текстову підкатегорію модальності. Об?єктом вивчення є український спортивний дискурс та його складники, а предметом -- мовні засоби вираження референційності - різновиду текстової категорії модальності. Результатом наукового пошуку стало поглиблення ідеї ієрархічного впорядкування текстових категорій й підкатегорій й визначення референційності як інваріантної характеристики словесного цілого, що віддзеркалює окремий аспект типологічної ознаки футбольного репортажу. Висновком є те, що підкатегорія референційності зокрема модальність загалом репрезентує текст як комунікативну одиницю. Із різновидів референційності (рефлексивна, ірреальна, реальна, фантастична) у футбольному репортажу має вияв лише реальна референційність. Мовними засобами реалізації вказаної текстової підкатегорії є імена, прізвища та позначення команд, гравців та тренерів; терміни, що відображають стан гри; опис рухів гравців та характеристики їхньої гри; назви чисел та статистики, що вказують на розвиток гри та результати матчу; виразні виклики емоцій та реакцій у глядачів та гравців; використання специфічної термінології футболу.

Ключові слова: українська мова, репортаж, масмедіа, лексика, лексична номінація, термінологія, футбольні терміни, текст, текстова категорія, мовні засоби, референційність, модальність, прагматика.

Yeshchenko Tetyana Anatoliyivna Doctor of Science in fhilological, Associate Professor, head of the Department of Ukrainian Studies, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv

REFERENTIALITY AND PRAGMATICITY OF THE TEXT (USING THE FOOTBALL REPORT GENRE AS AN EXAMPLE)

Abstract

The text appears as a system of semantic elements (units), functionally combined into a single hierarchical structure in accordance with the idea (communicative intention) of the author of the text, each of its units is part of a certain system of connections. Textual categories as invariant features of the verbal whole have a hierarchical subordination: one category is dependent on another, and it, on the one hand, is endowed with self- sufficiency, and on the other hand, acts as an organic element of a higher- ranking category, connected to it by several or many features. The hierarchy of the pragmatic level is represented by modality, which includes subcategories of referentiality, which is its logical variety, and expressiveness, emotionality, and axiologicality. The purpose of the article is to characterize referentiality as a subcategory of the text category of modality, to focus attention on the linguistic means of expressing this typological feature of the verbal whole. The outlined goal involves solving the following tasks: substantiating the presence of referentiality as a subcategory of modality in the categorical hierarchy of the text; focus on referentiality in the aspect of revealing a logical picture of the world. The source base of the research is the Ukrainian-language texts of football reports (Football 24), from which, through an accurate and complete inventory, the selection of language means that reveal referentiality as a textual subcategory of modality is carried out. The object of the study is the Ukrainian sports discourse and its components, and the subject is the linguistic means of expressing referentiality - a type of text category of modality. The result of the scientific search was the deepening of the idea of hierarchical ordering of categories and subcategories of the text and the definition of referentiality as an invariant characteristic of the verbal whole, which reflects a separate aspect of the typological feature of football reporting. The conclusion is that the subcategory of referentiality, in particular modality, generally represents the text as a communicative unit. Of the types of referentiality (reflexive, unreal, real, fantastic), only real referentiality is manifested in the football reportage. Linguistic means of implementation of the specified text subcategory are names, surnames and titles of teams, players and coaches; conditions reflecting the current state; description of players' movements and characteristics of their game; names of numbers and statistical data indicating the development of the game and the results of the match; expressive calls for emotions and reactions in spectators and players; the use of specific football terminology

Keywords: Ukrainian language, reportage, mass media, vocabulary, lexical nomination, terminology, football terms, text, text category, linguistic means, referentiality, modality, pragmatics.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку тексто-лінгвістики актуальності набувають прагматичні дослідження. Одним із стратегічних завдань є аналіз прагматично зорієнтованого цілеспрямованого відбору мовцем засобів побудови словесного цілого, що впливають на адресата й відображають іллокутивні інтенції адресанта. У XXІ столітті антропоцентрична парадигма стала провідною в багатьох науках, зокрема в текстолінгвістиці. Особливу увагу мовознавці приділяють аспекту мови, який тісно пов'язаний із «людським чинником». У колі уваги дослідників опинилася проблема залежності мовних одиниць як компонентів тексту від мети відправників, адресантів. Саму ж мову почали розглядати як цілеспрямовану діяльність людини. Виняткову зацікавленість викликали особливості взаємодії мови й людського чинника, зокрема вплив мови на одержувача тексту, або адресата. Ці та багато інших питань стали об'єктом вивчення лінгвістичної прагматики, або прагмалінгвістики.

«Лінгвістична прагматика передбачає посилення змісту висловлення в різних умовах спілкування, контекстах. Комунікативний підхід до мови сприяв підвищенню зацікавлення до мовної особистості адресанта й адресата. До комунікативних властивостей одиниць мови уналежнюють лінгвістичні характеристики тексту, співвідношення «Автор - Текст - Адресат». Це три основні категорії прагмалінгвістики» [Єщенко, с. 294]. Саме прагматика вможливлює розгляд під іншим кутом зору питань і проблем, які в традиційній лінгвістиці вважають уже вирішеними. На кожному рівні мовної системи (фонетичному, лексичному, фразеоло- гічному, морфологічному, синтаксичному, а також на рівні тексту) лінгвістична прагматика здатна відкрити нові семантичні й функційні шари. Мовні явища можуть бути розглянуті з позицій теорії мовного спілкування, а також у контексті таких текстових категорій, як модальність з підкатегоріями референційності, експресивності та емоційності, аксіологічності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основу інтерпретації референційних потенцій мовних одиниць і висловлень закладено в роботах Г. Лейбніца, Б. Рассела, Г. Фреге, тобто в поєднанні досягнень логіки й лінгвістики. Відомо, що структуру речення спочатку також інтерпретували в термінах логіки, оскільки з позамовною дійсністю співвіднесені тільки терми. Так були виокремлені класи мовних висловлень, здатних до референції: 1) власні назви, 2) індексальні слова, 1) іменні групи, або дескрипції, 4) загальні назви. Методологічною основою дослідження прагматики тексту стали теорія структурного синтаксису Л. Теньєра, типологія предикатів І. Вихованця, О. Межова, М. Мірченка, інтерпретація референційних нулів, дослідження референції висловлення в межах логічного аналізу мови, інтерпретація фігури спостерігача [3]. Ретельне вивчення наукових джерел з окресленої проблеми засвідчує неабияке зацікавлення сучасних українських дослідників (Ф. Бацевич [1, 2], Т. Єщенко [3, 4, 5], А. Загнітко [6], І. Кочан [1, 8], М. Крупа [9], О. Селіванова [10]) описом текстової категорії модальності із врахуванням її референційності, емотивності, аксіологічності, емоційності. Варта на увагу розвідка, в якій професор Кійко Ю. Є. здійснює опис референційності у німецько- мовних й українськомовниї медіатекстах у кількісно-статистичному аспекті [7]. Проте і досі відсутні наукові студії, в яких порушувалися б проблеми вияву референційності у футбольному репортажу. Суцільне зросійщення футбольного дискурсу навіть після здобуття Україною Незалежності, призвело до такого стану речей. Тому порушена нами проблема є вкрай значущою і актуальною.

Мета статті - проаналізувати футбольний репортаж під час прямих трансляцій на телебаченні, а також у друкованому відтворенні в мережі інтернет крізь призму референційності, - текстової підкатегорії модальності; описати мовні засоби вираження вказаної інваріантної ознаки словесного цілого. Джерельним матеріалом нашого дослідження слугували репортажі українською мовою на медійному ресурсі «Футбол 24» (2010-2024 рр.).

Виклад основного матеріалу

референційність мовний футбольний репортаж

Ведемо мову про те, що референційність, як текстова підкатегорія модальності, зреалізовує денотативну або когнітивну функцію мови загалом, зосереджує мовців на дійсності, об'єктах і суб'єктах довкружжя. Термін «референційність» використовують для опису об'єктивності, достовірності та відповідності джерела або інформації відносно певних стандартів або критеріїв. У контексті наукових досліджень, особливо в академічних текстах, референційність вказує на те, наскільки джерела, використані автором, є авторитетними, надійними й адекватними для підтримки його тез або аргументів. Це охоплює правильне використання цитування, якісний аналіз джерел і уникнення поширення недостовірної або помилкової інформації. У наукових текстотипах референційність є важливим складником доброчесності та дотримання наукових стандартів. Референція може мати експліцитний й імпліцитний характер. Має синоніми: «номінація», «репрезентація», «субституція». Сучасне розуміння референційності пов'язують із текстовою лінгвістикою. Міркуємо про те, що для категорій когерентності, когезії, зв?язності тексту, безпосередньо має дотичність проблема референції - засоби, які забезпечують цілісність тексту, його зв?язність, континуум і делімітацію (членованість). Єдність теми забезпечується тотожністю референції відповідних слів у масштабах надфразної єдності, складного синтаксичного цілого, тексту загалом. З єдністю теми і тотожністю референції пов?язане також явище імплікації, що ґрунтується на ситуативних зв?язках і підтексті.

Референційність - інваріантна ознака тексту, базована на співвідношенні комунікативно змодельованого, породженого авторською свідомістю текстового світу з реальною дійсністю, її подіями, ситуаціями, фактами, предметами й особами. Вона є різновидом модальності.

Підтекстова категорія референційності репрезентована трьома типами: рефлексивна, ірреальна, реальна та фантастична референційність, - кожен із яких по-своєму відтворює модель світу. Для футбольного репортажу не притаманною є рефлексивна референційність, яка покликана відтворити особистісний світогляд мовця, його переживання, адже жанр репортажу передбачає об'єктивний виклад подій. Мовець (коментатор) не може, як, до прикладу, у художньому тексті, репрезентувати образ світу тими засобами, які він сам обирає з огляду на власний психологічний стан. Так само футбольний репортаж не може виражати ірреальну референційність, яка визначає те, що викладене в тексті репрезентує нову модель реальності, яка не збігається з реальним світом. Вигадана ірреальна референційність містить реальні речі, скомбіновані автором згідно з його індивідуальним світобаченням. Вона базована на загальному стані речей у реальному світі, але цілком витворена авторською свідомістю. Фантастична ірреальна референційність здебільшого репрезентує художню фантазію автора й покликана створити новий світ (трилер, фантастика, казка), натомість референційність футбольного репортажу оприявнена об'єктивним її типом, коли речі, імена людей, назви місць і дат тощо співвіднесені з метафізичним світом наявних у ньому предметів та речей. Очевидно, що «наведена диференціація референції певною мірою умовна, оскільки навіть фантастика може бути базованою на реальних подіях, зображувати реальних героїв тощо» [5, с. 173-179]. Реальна референційність полягає в тому, що викладене в тексті максимально наближене до дійсності. Така категорія притаманна здебільшого нехудожнім текстам. Прикладами реалізації цього типу референційності є автобіографія, характеристика, діловий лист, репортаж, хроніка, огляд, заява, протокол, наукова стаття, тези доповіді, анотація і под. Сучасному етапові опису референції висловлення притаманне зверненням до різного текстового матеріалу, до вияву референційних прийомів у мовців. Лінгвістика володіє гнучким інструментарієм засобів, що дають змогу вирізнити об'єктивний і суб'єктивний шари референції висловлення, а також спостерегти референційні простори тексту різних стилів та жанрів, футбольного репортажу зокрема.

Референційність футбольного репортажу, проблема, яка, на нашу думку, варта окремої уваги, оскільки є двоспрямованою - на співвіднесення змісту тексту з реальним світом. Сприйняття такого тексту адресантом є специфічним: доєднуючи до своєї системи фонових знань отриману з тексту інформацію, він вибудовує систему об'єктів, наявних у світі свідомості. Такий погляд уможливив розглядати простір футбольного репортажу як такий, що побудований за законами мови мислимий світ, релятивізований до суб'єкта - адресанта (коментатора), який містить систему проєктивних координат тексту футбольного репортажу: актантну, темпоральну й локальну проєкції, що беруть участь у формуванні категорії референційності.

До прикладу, темпоральна проєкція футбольного репортажу може виражати (теперішній, минулий, майбутній час): «Під час сьогоднішнього матчу між «Манчестер Сіті» та «Ліверпулем» на стадіоні «Етіхад», захисники «Манчестер Сіті» згадують минулорічний програш від «Ліверпуля» з рахунком 4:1. Тоді, у минулому сезоні, Мохамед Салах був нестримним на полі та забив два голи, а «Ліверпуль» здобув важливу перемогу» (Футбол 24, 12.03.2019);

«Проте, зараз, у цю мить матчу, «Манчестер Сіті» веде з рахунком 2:0, завдяки двом голам Рахіма Стерлінга у першому таймі. «Ліверпуль» перебуває під тиском та намагається здійснити реванш за минулий сезон» (Футбол 24, 01.12.2021); «У майбутньому матчі, який відбудеться наступного тижня, обидві команди матимуть ще одну можливість зустрітися на полі та продемонструвати свої найкращі можливості» (Футбол 24, 07.11.2017). Описані в наведених прикладах динамічні моделі ситуацій - результат авторського моделювання дійсності, вона є зміною реальних локацій, наведених у темпоральній віднесеності, уможливлює реципієнтові сприйняти її як актуалізовану в часі та просторі. Фрагменти репортажу побудовані за допомогою форм минулого і теперішнього часу, репрезентують події тексту як такі, що мали місце в минулому або мають місце нині (темпоральна проєкція), а думку суб'єкта оповіді (актантна проєкція) - як «людини, що знає більше, ніж знає безпосередній спостерігач» [3]. Останнє уможливлює висновок: категорія референційності детермінує специфіку текстового континууму. У футбольних репортажах референційність виявляється в дотриманні стандартів журналістської об'єктивності, точності та достовірності інформації. Особливість референційності в цьому контексті полягає в: 1) точності інформації: репортер повинен правильно вказувати на гравців, події та результати матчу без помилок або приблизних оцінок; 2) об'єктивності: адресант (коментатор) повинен утримуватися від сторонніх коментарів та висловлювань, які можуть вплинути на сприйняття гри або гравців. Він повинен вести репортаж таким чином, щоб уникнути упередженості або неправдивої інтерпретації подій; 3) залученні широкого контексту: статистичних даних, історичних аспектів та інших фактів, що допомагають глядачам краще розуміти ситуацію на полі; 4) у вживанні спеціальної спортивної лексики, яка є зрозумілою для футбольних уболівальників та професіоналів. Оновна мета референційності в футбольному репортажу полягає в тому, щоб глядачі отримували достовірну, об'єктивну та повну інформацію про матч і його учасників. Тому футбольний репортаж - текстотип, що має широку палітру оприявнення аналізованої інваріантної ознаки розглядуваного словесного цілого. Погоджуємося з думкою професора Кійка Ю. Є., який слушно зауважує:

«В інформаційному потоці на сторінках сучасних масмедіа базовимим носіями референції постають власні назви. Адже будь-яке повідомлення мусить містити, окрім складника «що сталося?», такі дейктичні координати, як «хто?» і «де?». З поміж власних назв, на думку дослідника, ключовими є назви 1) живих істот, 2) назви речей і подій, 3) назви установ та організацій, 4) географічні назви» [7, с. 167-168]. За нашими спостереженнями (картотека складає 300 одиниць), мовне вираження текстової підкатегорії референційності в українськомовному футбольному репортажу охоплює такі лінгвальні засоби:

1. Використання імен, прізвищ та позначень гравців команд та тренерів: «Як повідомляє «Cadenaser», влітку 2023 року мадридці оцінили, що Харрі Кейна не можна поєднати в одній команді з нападником «Манчестер Сіті», тому не боролися за підписання ексгравця Тоттенхема, який приєднався до «Баварії» (Футбол 24, 16.02.2024); «Динамо не обіграло другу команду Молдови - гол Супряги врятував від поразки, команда Шовковського знову не вразила» (Футбол 24, 16.02.2024); «У «Челсі» важко знайти футболіста, який може втратити м'яч»: Гвардіола здивував оцінкою Мудрика і Ко» (Футбол 24, 16.02.2024); «Торіно» переміг «Лечче» у 100-му матчі Юрича - 23-річний талант забив вперше за два роки, порівнявшись із зірками топ-ліг» (Футбол 24, 16.02.2024); «За інформацією джерела, бос «Реала» визнав, що у поточному сезоні якісно замінити травмованого Тібо Куртуа не вдається. Наразі Перес роздумує, щоб у літнє трансферне вікно попрощатися з обома голкіперами через їхню не надто переконливу гру. Замість Луніна і Кепи «Реал» може підписати іншого воротаря, який стане якісним дублером Тібо Куртуа після відновлення бельгійця від травми» (Футбол 24, 20.01.2024);

2. Використання термінів, що відображають стан гри (наприклад, «гол», «пенальті», «сутичка», «атака», «поразка», «контроль м'яча», «оборона», «врятування м'яча» і под.): «Шахтар врятувався від поразки Марселю в Лізі Європи - драма, гол у доданий час і серйозні втрати на матч-відповідь» (Футбол 24, 15.02.2024); «Динамо» не обіграло другу команду Молдови - гол Супряги врятував від поразки, команда Шовковського знову не вразила» (Футбол 24, 16.02.2024); «На 36-й ледь не виникла ще одна сутичка. Завівся Діалло, який штовхнув суперника після того, як той сфолив. Захисник Петрокуба виявився стриманішим і не відповів легіонеру киян. Підопічні Шовковського тримали контроль м'яча на чужій половині, але до свистка на перерву рахунок не змінився, хоча момент у «Динамо» був - Шапаренко зі штрафного пробив неточно» (Футбол 24, 16.02.2024); «Арсенал» переміг «Ноттінгем» - Зінченко віддав асист і вразив у атаці, але помилився на гол та поскандалив з Вайтом» (Футбол 24, 30.01.2024); «Капітан команди, Серхіо Рамос, відзначився двома голами під час сьогоднішнього матчу, забезпечивши перемогу своєї команди» (Футбол 24, 12.04.2021); «Вратар «Баварії», Мануель Нойєр, вразив уболівальників чудовим врятованим ударом на сто восьмій хвилині гри» (Футбол 24, 21.04.2020);

3. Вдавання до лексики, що описує рухи гравців та характеристики їхньої гри (наприклад, «швидкий пас», «майстерність у веденні м'яча», «міцний удар», «феноменальний гол», «інертна гра», «відтягувати м'яч»,): «Все, на що спромоглися динамівці в атаці за першу половину тайму - непоганий простріл Діалло на Супрягу, який у підкаті перервав захисник. Дуже інертна гра від «біло-синіх» (Футбол 24, 16.02.2024); «Холанд тягне «Борусію» в Лігу чемпіонів - дубль норвежця декласував міцного конкурента» (Футбол 24, 24.04.2021); «Швидкий гол Лєднєва і разюча відповідь команди Скрипника - огляд матчу СК Дніпро-1 - Ворскла - 1:2» (Футбол 24, 02.12.2023); «Мудрик і Ко можуть лише позаздрити - футболістка «Челсі» забила феноменальний гол ударом п'ятою» (Футбол 24, 12.02.2024); «Втомився говорити, що ми добре граємо, але програємо»: наставник збірної Данії рішуче налаштований на матч» (Футбол 24, 20.06.2021); «Розкішні голи Лєднєва і Гуцуляка у відеоогляді матчу Шахтар - СК Дніпро-1 - 1:3» (Футбол 24, 12.11.2023); «Захисник відтягує м'яч у бік власної штрафної зони, уникаючи наближення нападника суперника. Він використовує влучний пас вперед по лінії крила, долаючи простір перед собою. Нападник, зберігши позицію на лінії офсайду, рухається вперед, шукаючи можливості для прориву. Захисник грубо відповідає на його виклик, встановлюючи контакт та змушуючи його втратити рівновагу. Проте, нападник не відступає, використовуючи свою швидкість та майстерність, він штурмує штрафну зону, відкриваючи можливість для передачі у вільному просторі перед воротами. Голкіпер виходить на зустріч, але нападник із захопленням підносить м'яч, готуючись до влучного удару» (Футбол 24, 12.11.2023);

4. Використання чисел та статистики, що вказують на розвиток гри та результати матчу, кількісний склад команд, вік учасників, кількість переглядів матчів і под.: «Мбаппе не матиме особливого статусу в Реалі - зарплата на рівні інших зірок, 50 млн євро бонусу не світять» (Футбол 24, 16.02.2024); «ПСЖ переміг Сосьєдад у першому матчі 1/8 фіналу ЛЧ - Мбаппе переломив хід зустрічі та оформив новий рекорд» (Футбол 24, 16.02.2024); «І все ж Динамо відігралося. На 29-й хвилині Дячук зі своєї половини класно закинув на хід Супрязі. Владислав, якому вчора виповнилося 24 роки, зблизився з воротарем і пробив повз нього у дальній кут» (Футбол 24, 16.02.2024); «Кількість переглядів матчів чемпіонату України у середньому становить 300350 тисяч. Якщо це топ-матч, перегляд може сягати понад 500 тисяч. Щодо мінімуму, то це в районі 60-70 тисяч» (Футбол 24, 16.02.2024);

5. Уживання одиниць для виразного передавання емоцій та реакцій у глядачів, футболістів після вдалих атак або неймовірних оборонних дій за допомогою мовних засобів, вираження реакції на неприємну або несподівану ситуацію, занепокоєння або роздратування після випадкового промаху або невдалого пасу, вигуки радості та підтримки після успішного атакувальної миті або виграного матчу, захоплення від інтенсивної гри (наприклад, «напружена атмосфера на стадіоні», «екстаз вболівальників після забитого голу», «рішучий наступ команди у другому таймі»): «Антигерой Жирони заплакав після 0:4 від Реала - реакція мадридців приголомшує» (Футбол 24, 11.02.2024); «Клопп рішуче відповів на чутки щодо роботи у збірній Німеччині після відставки Льова» (Футбол 24, 09.03.2021); «Лунін розчарував Переса у невдалому матчі з Атлетіко - президент Реала роздумує над радикальним рішенням» (Футбол 24, 20.01.2024); «Гол! Неймовірно! Фанати на стадіоні вибухають радістю, а гравці радісно обіймають один одного! Це дійсно момент, який змінює перебіг гри!» (Футбол 24, 20.02.2021); «О, який промах! Глядачі на стадіоні тримаються за голови, не вірячи в те, що гравець міг промахнутися з такого простого положення перед воротами!» (Футбол 24, 03.04.2019); «Фанати галасно виразили своє незадоволення, після того як арбітр неправомірно не надав пенальті на користь команди-господарів» (Футбол 24, 02.08.2023);

«Напруженість на полі підвищується з кожною хвилиною. Гравці на обох сторонах борються за кожний м'яч, а фанати тримають за них кулаки, вірячи в перемогу своєї команди» (Футбол 24, 20.01.2024);

«Ось важливий момент матчу! Гравець виходить один на один із воротарем... І... вдало виконує удар! Воротар рятує! Фанати затримують подих, не знаючи, що буде далі!» (Футбол 24, 20.01.2024); «Голкіпер знову відбиває удар! Це просто неймовірно! Фанати скандують ім'я свого героя, визнаючи його велику роль у збереженні результату» (Футбол 24, 11.07.2021); ці приклади щонайточніше передають емоційну реакцію (радість, розчарування, напруженіст)ь, які часто спостерігаються під час футбольних матчів;

6. Використання специфічної термінології футболу (наприклад, «фол», «офсайд», «хавбек», «корнер», «пенальті», «контратака», «голкіпер»): «Як Маркевич перейшов у контратаку, а Бензема - в банду: топ-10 текстів Футбол 24 у 2023-му - марафон різдвяного чтива!» (Футбол 24, 25.12.2023); «Роналду не допоміг Аль-Насру здобути перемогу - його гол скасували через офсайд» (Футбол 24, 08.05.2023); «Повинні привітати Луніна»: зірка Реала - про українського голкіпера й проблеми з менталітетом» (Футбол 24, 14.02.2024); «Бенфіка вистраждала перемогу над Тулузою завдяки двом пенальті - Трубін пропустив через провал захисників» (Футбол 24, 15.02.2024); «Український хавбек виділив головну особливість німецького футболу - це дозволяє йому грати за Борусію Д» (Футбол 24, 13.02.2024); «Зірковий іспанець став жертвою грубого фолу - ексгравець УПЛ забив автогол в результативному матчі у Саудівській Аравії» (Футбол 24, 16.02.2024);

7. Уживання географічних назв (державних утворень, країн, провінцій, регіонів і под.): «Сьогоднішній матч між Мадридським «Реалом» та «Барселоною» відбудеться на легендарному стадіоні «Сантьяго Бернабеу» (Футбол 24, 15.01.2019); «Збірна Англії здобула перемогу над італійцями в самому центрі Риму на стадіоні «Олімпіко» (Футбол 24, 03.01.2018); «Українська команда зазнала поразки від німецької збірної у важливому матчі, який відбувся на арені «Олімпійській» в Берліні» (Футбол 24, 15.02.2024); «Португальський гранд Бенфіка здобув впевнену перемогу на своєму домашньому стадіоні «Ештадіу да Луш» у Лісабоні» (Футбол 24, 12.02.2024);

«Команда Баварії вирвала вольову перемогу на відомому стадіоні «Альянц Арена» в Мюнхені перед своїми вболівальниками» (Футбол 24, 045.06.2017);

8. Використання назв стадіонів, футбольних організацій, установ, тренувальних баз («Реал Мадрид», «Барселона», «Манчестер Юнайтед», «Ліверпуль», «Ювентус», «Мілан», «Баварія Мюнхен», «ПСЖ (Париж Сен-Жермен)», «Атлетіко Мадрид», «Челсі», «Арсенал», «Реал Сосьєдад», «Манчестер Сіті», «Аякс», «Бенфіка», «Борусія Дортмунд», «Інтер Мілан», «Рома», «Наполі», «Порту» та ін.): «Сьогоднішній матч відбудеться на стадіоні «Емірейтс» у Лондоні, домашній арені Арсеналу» (Футбол 24, 01.03.2016); «Президент Федерації Футболу Італії відвідав тренування збірної країни на базі «Coverciano» перед міжнародним поєдинком» (Футбол 24, 04.12.2018); «Матч між «Реалом Мадрид» та «Ювентусом» відбудеться на стадіоні «Сантьяго Бернабеу» у Мадриді» (Футбол 24, 11.06.2021); «Футбольний клуб «Баварія» заснували у 1900 році у місті Мюнхен, а їхнім домашнім стадіоном є «Альянц Арена» (Футбол 24, 08.11.2011); «Українська Прем'єр-ліга оголосила про нову співпрацю з інтернет-провайдером, яка відбудеться на прес-конференції у центральному офісі Ліги» (Футбол 24, 04.06.2019); «У матчі чемпіонату Іспанії ФК «Барселона» зустрічатиметься з Валенсією на стадіоні «Месталья» у Валенсії» (Футбол 24, 03.06.2021); «Міланський дербі між «Міланом» та «Інтером» відбудеться на легендарному стадіоні «Джузеппе Меацца» у Мілані» (Футбол 24, 12.04.2016); «У матчі Ліги Чемпіонів «Ліверпуль» зустрінеться з ПСЖ на стадіоні «Енфілд» у Ліверпулі» (Футбол 24, 01.04.2022); «Атлетіко Мадрид прийматиме Реал Сосьєдад на своєму домашньому стадіоні «Ванда Метрополітано» у Мадриді» (Футбол 24, 04.06.2021); «Головний матч італійської Серії А між «Ювентусом» та «Наполі» відбудеться на стадіоні «Альянц Стедіум» у Турині» (Футбол 24, 05.08.2021);

9. Уведення до тексту футбольного репортажу переліку важливих футбольних подій, а також їхніх часових ідентифікацій (дата, роки) (Фінал Кубка світу, Чемпіонат Європи з футболу (Євро), Ліга чемпіонів УЄФА, Кубок Америки, Клубний чемпіонат світу ФІФА):

«Франція перемогла у фіналі Кубка світу з футболу у 2018 році» (Футбол 24, 04.12.2018);. «Очікується, що фінальна гра Кубка світу з футболу відбудеться в Катарі» (Футбол 24, 04.06.2022); «У 2020 році Євро відбувалося в різних містах Європи, у тому числі у Лондоні та Римі» (Футбол 24, 04.11.2020); «Очікується, що Євро 2024 відбудеться в Німеччині» (Футбол 24, 01.01.2024); «Ліга чемпіонів УЄФА у 2019 році була виграна Ліверпулем» (Футбол 24, 08.07.2020); «У 2021 році фінал Ліги чемпіонів УЄФА відбувся у Стамбулі». (Футбол 24, 04.06.2021); «Збірна Бразилії виграла Кубок Америки у 2019 році» (Футбол 24, 11.12.2019); «Очікується, що наступний Кубок Америки відбудеться у 2023 році» (Футбол 24, 09.08.2022); «Клубний чемпіонат світу ФІФА у 2021 році виграв бразильський клуб «Пальмейрас» (Футбол 24, 14.09.2021); «Запланований клубний чемпіонат світу ФІФА на 2023 рік» (Футбол 24, 07.11.2023);

10. Залучення лексики на позначення речей, предметів, що задіяні під час футбольного матчу (м'яч, перекладина воріт, ворота, жовта картка, прапорець, пляшка води тощо): «Нападник команди, Ліонель Мессі, виконав вільний удар з відстані 25 метрів, але м'яч відбився від перекладини воріт» (Футбол 24, 03.09.2020); «Захисник Арсеналу, Хектор Беллерін, отримав жовту картку після грубого вчинку проти нападника суперників» (Футбол 24, 12.11.2019); «Гравець з кількома годинами на лінії бокової повернув гравцеві прапорець, показуючи офсайд» (Футбол 24, 05.09.2017); «Гравець збірної взяв прапорець біля лінії та підняв його, сигналізуючи про офсайд» (Футбол 24, 26.09.2016);

«Арбітр показав на футбольному полі новий м'яч, після того як попередній вилетів за межі гри» (Футбол 24, 23.11.2021); «Нападник взяв ударний м'яч для виконання карного удару на ворота суперників» (Футбол 24, 04.10.2017); «Після зіткнення гравців, суддя підійшов до поля з пляшкою води та подав її травмованому футболісту» (Футбол 24, 14.03.2016); «Гравець, отримавши жовту картку, передав її капітану своєї команди для запису в офіційній статистиці матчу» (Футбол 24, 16.02.2013);

11. Уведення до тексту футбольним коментатором фактів біографії гравців команди (де навчався, коли і де народився, яка була кар'єра, професійна реалізація тощо), аби зробити комунікативний акт антропоцентричним, пов'язати його з реальними особами, які мають кожен свою історію професійного становлення: «Нападник команди, Харрі Кейн, який випустився з молодіжної академії Тоттенгема, відомий своєю ефективністю в атакі та впевненим виконанням пенальті» (Футбол 24, 12.04.2018); «Півзахисник, Кевін Де Брюйне, здобув вищу освіту у галузі бізнесу перед тим, як стати одним із ключових гравців «Манчестер Сіті» (Футбол 24, 11.10.2016); «Капітан збірної, Серхіо Рамос, має вражаючу кар'єру в іспанському футболі, зігравши у «Реалі Мадрид» вже понад двадцять сезонів» (Футбол 24, 04. 08.2018); «Воротар команди, Давид Де Хеа, почав свою кар'єру в молодіжній академії «Атлетіко Мадрид», перш ніж перейти до «Манчестер Юнайтед» і стати одним із найкращих голкіперів світу» (Футбол 24, 01.10.2021); «Півзахисник збірної Бразилії, Неймар, відомий не лише своїми футбольними навичками, але й активною соціальною діяльністю та благодійною роботою» (Футбол 24, 17.12.2018). У текстах футбольного репортажу нечастим явищем є вставлення до словесного цілого за принципом «текст у тексті» фрагментів документів, як, до прикладу в інших текстотипах, коли автор у тканину словесного цілого «умонтовує» протоколи, заяви, звіти, звернення тощо. Тексти ж з реальною референційністю, такі, як футбольний репортаж, можуть містити модель теперішнього, а також викликаного в пам'яті минулого чи картини гіпотетичного світу. Отже, описані нами мовні засоби уможливлюють створити атмосферу референційності, дозволяють читачам або слухачам репортажу максимально відчути перебіг матчу, переживати його події та вболівати за улюблену команду.

Висновки

У процесі опису референції тексту футбольного репортажу, з одного боку, виявлено різні аспекти цього складного явища, а з іншого боку, доведено потребу глибинного аналізу не окремих мовних одиниць, а тексту як цілого. Спроби з'ясувати механізм інтерпретації вможливили розв'язання низки інших проблем: складність і різноманіття об'єкта, наявність системи суб'єктів мовлення, неможливість зведення тексту до ланцюжка висловлень, труднощі типологічного опису референційних механізмів футбольного репортажу. Плідні результати, на наш погляд, може мати аналіз референції тексту футбольного репортажу в аспекті його прагматики, оскільки будь-який текст опосередкований проєкцією текстового світу на реальність. Самою знаковою природою тексту зумовлено, що він передає інформацію про окремі фрагменти дійсності, ситуації, події (денотат), тобто створює образ світу. Водночас світ, зображений у тексті футбольного репортажу, є об'єктивний. Отже, підкатегорія референційності зокрема модальність загалом репрезентує текст як комунікативну одиницю. Із різновидів референційності (рефлексивна, ірреальна, реальна, фантастична) у футбольному репортажу має вияв лише реальна референційність. Мовними засобами реалізації вказаної текстової підкатегорії є імена, прізвища та позначення команд, гравців та тренерів; терміни, що відображають стан гри; опис рухів гравців та характеристики їхньої гри; назви чисел та статистики, що вказують на розвиток гри та результати матчу; виразні виклики емоцій та реакцій у глядачів та гравців; використання специфічної термінології футболу, назви речей та предметів, що супроводжують гру; найменування спортивних клубів, установ та організацій, спортивних майданчиків та тренувальних баз; назви географічних локацій, де відбуваються спортивні події.

Література

1. Бацевич Ф., Кочан І. Лінгвістика тексту: підручник. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. 316 с.

2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ: Академія, 2004. 344 с.

3. Єщенко Т.А. Феномен художнього тексту: комунікативний, семантичний і прагматичний аспекти: монографія / наук. ред. М.І. Степаненко. Львів: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2021. 470 с.

4. Єщенко Т. А. Текстово-антропоцентричний вимір метафори: монографія. Київ: Академвидав, 2018. 352 с. (серія «Монограф»).

5. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. пос. Київ: Академія, 2009. 264 с.

6. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту: теорія і практикум: навч. пос. Донецьк: Юго-Восток, 2007. 314 с.

7. Кійка Ю. Є. Референційність у німецьких та українських медіатекстах: кількісно-статистичний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. №27. Т. 1. С. 167 - 170.

8. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. Київ: Знання, 2008. 423 с.

9. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: посіб. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. 432 с.

10. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля. 712 с.

References

1. Batsevych, F., Kochan, I. (2015). Linhvistyka tekstu [Linguistics of the text]. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

2. Batsevych, F. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of communicative linguistics]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

3. Yeshhenko, T. (2021). Fenomen khudozhnoho tekstu: komunikatyvnyi, semantychnyi i prahmatychnyi aspekty [The phenomenon of artistic text: communicative, semantic and pragmatic aspects]. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi medychnyi universytet imeni Danyla Halytskoho [in Ukrainian].

4. Yeshhenko, T. (2018). Tekstovo-antropocentrychnyi vymir metafory ukrayins'koyi poeziyi 1990-kh [Textual-anthropocentric dimension of the metaphor of Ukrainian poets of the 1990s]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

5. Yeshhenko, T. (2018). Tekstovo-antropocentrychnyi vymir metafory ukrayins'koyi poeziyi 1990-kh [Textual-anthropocentric dimension of the metaphor of Ukrainian poets of the 1990s]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

6. Yeshchenko, T. (2009). Linhvistychnyi analiz tekstu [Linguistic analysis of the text]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

7. Zahnitko, A. (2007). Linhvistyka tekstu: teoriia i praktykum [Linguistics of the text: theory and practice].Donetsk: Yuho-Vostok [in Ukrainian].

8. Kiika Yu. Ye. Referentsiinist u nimetskykh ta ukrainskykh mediatekstakh: kilkisno-statystychnyi aspect [Referentiality in German and Ukrainian media texts: quantitative and statistical aspect]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 27, 167 - 170 [in Ukrainian].

9. Kochan, I. (2009). Linhvistychnyi analiz tekstu [Linguistic analysis of the text] Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

10. Krupa, M. (2008), Linhvistychnyi analiz khudozhnoho tekstu [Linguistic analysis of the artistic text]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].

11. Selivanova, O. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy ta problemy [Modern linguistics: directions and problems]. Poltava: Dovkillia [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru