До питання відтворення та перекладу семантичних особливостей політичного терміна в публіцистичному дискурсі

Використання політичної термінологічної лексики у англомовній публіцистиці. Дослідження політичної термінологічної лексики в сфері масової комунікації. Відображення у публіцистиці національно-культурного світогляду, переважання оціночних неологізмів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.06.2024
Размер файла 22,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання відтворення та перекладу семантичних особливостей політичного терміна в публіцистичному дискурсі

Коновальчук Світлана Андріївна кандидат педагогічних наук, викладач кафедри романо-германської філології, Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м.Тернопіль

Косенко Анна Володимирівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м.Чернівці

Беженар Ірина Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м.Чернівці

Анотація

У статті визначено, що використання політичної термінологічної лексики у сучасній англомовній публіцистиці загалом відповідає риторичному призначенню цих мовних одиниць - надавати мовленню точності, вказувати на функціональну специфіку сфери спілкування і висловлювати позитивну та негативну оцінку тим чи іншим явищам дійсності. У публіцистиці активно використовується політична термінологічна лексика, причому дуже рідко зустрічаються історизми та архаїзми, які не відомі масовому читачеві. Це пояснюється функціональною спрямованістю масової комунікації. Політична термінологія, що використовується в публіцистичних статтях, поділяється на два класи одиниць: тематично нейтральні та тематично спеціалізовані. Перші створюють загальну тональність тексту, другі уточнюють предмет мовлення. Політична термінологічна лексика, що використовується у проаналізованих текстах, тематично зводиться до трьох основних сфер: тексти про Батьківщину, про героїзм та про виконання обов'язку. У багатьох випадках ці тематичні сфери перетинаються. Вказано, що політична термінологічна лексика, що вживається у публіцистичному дискурсі, поділяється на два класи одиниць: перші використовуються для викриття подій, явищ або якостей, другі для вираження оцінки. Доведено, що політичні терміни не лише тематично відображають усі зміни, що відбуваються в різних сферах сучасного життя, але й сприяють інтерпретації явищ дійсності та розуміння специфіки їх сприйняття у певній мовній та культурної спільності. Особливості політичних термінологічних номінацій, як і слів, що закріпилися в мові, пов'язані з унікальністю національної культури, оскільки їх вживання відображає національно-культурний світогляд. Зроблено висновок, що саме реалії видаються найбільш важливою для перекладача інформацією, одночасно виступаючи як компрометуючий фактор. Тим не менш, незважаючи на переважання оціночних неологізмів, було б помилково вважати, що вони є винятковою складовою політичного дискурсу.

Ключові слова: олітичний термін, політичний дискурс, публіцистичний дискурс, реалії, оціночні неологізми, термінологічні номінації.

Abstract

політична термінологічна лексика англомовна публіцистика

Konovalchuk Svitlana Andriivna PhD assistant of the department of Romanic and Germanic philology, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National pedagogical university, Ternopil,

Kosenko Anna Volodymyrivna Associate Professor of the Department of Communicative Linguistics and Translation, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi,

Bezhenar Iryna Volodymyrivna Associate Professor of the Department of Communicative Linguistics and Translation, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi,

ON THE QUESTION OF RENDERING AND TRANSLATION OF THE SEMANTIC FEATURES OF THE POLITICAL TERM IN

PUBLIC DISCOURSE

The article determines that the use of political terminology in modern English-language journalism generally corresponds to the rhetorical purpose of these language units - to give speech accuracy, to indicate the functional specificity of the sphere of communication, and to express a

positive and negative assessment of certain phenomena of reality. Political terminology is actively used in journalism, and historicisms and archaisms that are not known to the mass reader are very rare. This is explained by the functional focus of mass communication. Political terminology used in journalistic articles is divided into two classes of units: thematically neutral and thematically specialized. The first create the general tone of the text, the second specify the subject of speech. The political vocabulary used in the analyzed texts is thematically reduced to three main areas: texts about the Motherland, about heroism, and about fulfilling one's duty. In many cases, these thematic areas overlap. The political terminology used in journalistic discourse is divided into two classes of units: the first are used to expose events, phenomena or qualities, the second to express evaluation. It has been proven that political terms not only thematically reflect all changes occurring in various spheres of modern life, but also contribute to the interpretation of the phenomena of reality and the understanding of the specifics of their perception in a certain linguistic and cultural community. The peculiarities of political terminological nominations, as well as words fixed in the language, are related to the uniqueness of the national culture, since their use reflects the national-cultural worldview. It was concluded that the realities appear to be the most important information for the translator, simultaneously acting as a compromising factor. Nevertheless, despite the predominance of evaluative neologisms in the course of our work, it would be a mistake to assume that they are an exclusive component of political discourse.

Keywords: political term, political discourse, journalistic discourse, realities, evaluative neologisms, terminological nominations.

Постановка проблеми

Протягом останніх десятиліть словниковий склад суспільно-політичної сфери англійської мови зазнає значних кількісних та якісних змін, які викликані бурхливим розвитком суспільства. Ці зміни викликають величезний інтерес у сучасних лінгвістів, що призводить до зростання досліджень, присвячених способам та засобам збагачення термінологічної лексики політичної тематики в англійській мові. Особливості політичних термінологічних номінацій, як і слів, що закріпилися в мові, пов'язані з унікальністю національної культури, оскільки їх вживання відображає національно- культурний світогляд. Реалії видаються найбільш важливою для мовознавця та перекладача інформацією, одночасно виступаючи компрометуючим фактором. Тим не менш, незважаючи на переважання оціночних неологізмів, було б помилково вважати, що вони є винятковою складовою політичного дискурсу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Політична термінологічна лексика, що вживається в публіцистичних статтях, поділяється на два класи одиниць: тематично нейтральні та тематично спеціалізовані. Перші створюють загальну тональність тексту, другі уточнюють предмет мовлення. Тематично нейтральні слова та вирази високого стильового регістру включають книжкові та застарілі слова та висловлювання, запозичення, а також стійкі словосполучення. Тематично спеціалізовані одиниці належать до дискурсивного уточнення предмета мови як наукового, юридичного, ділового феномена. У публіцистиці домінують одиниці другого типу.

У зв'язку з цим В. М. Лейчик зазначає, що “вивчення сучасних тенденцій відмінностей лексико-семантичної системи суспільно- політичної сфери англійської мови вказує на те, що розвиток політичної мови останнім часом відбувається на тлі поступового ускладнення компонентів та форм соціальної суспільної середовища та відображає ускладнення актів пізнання світу” [1, с. 45].

Таким чином, збагачення політичної термінологічної лексики англійської мови здійснюється за рахунок різноманітних ресурсів мови. Так, В. М. Лейчик, аналізуючи шляхи та способи збагачення політичної термінологічної лексики та фразеології англійської мови, зазначає ті зміни, які характеризують сучасний розвиток політичної лексики в англійській мові. Насамперед дослідники відзначають формування нових афіксів, що призводить до розкриття взаємозалежності різних способів словотвору та підтвердження його комплексно-системної природи. При цьому формування нових словотвірних елементів відбувається за рахунок афіксації повнозначних слів та морфемізації псевдоморфем, які можуть бути омоформами існуючих лексичних одиниць або їх частинами внаслідок довільного розчленування лексем у зв'язку з певними асоціаціями, а також результатом фрагментації таких лексем у зв'язку з їхньою участю у словотворчих процесах [1, с. 18].

R.F. Ilson до основних механізмів створення нових афіксів відносить словотворення за аналогією, під час якого здійснюється заміна в лексичній одиниці-моделі реального або уявного компонента на новий. При цьому відбувається зміна в семантиці вихідної лексичної одиниці:

• звуження,

• спеціалізація

• перенесення значення повнозначного слова, яке піддається афіксації.

Наприклад: Atlantism - атлантизм (політика тісної співпраці між країнами Західної Європи та США); Atlantist - Атлантист (прихильник такої співпраці). Ще однією особливістю англійської політичної термінолексики є подальше зростання складних слів (композитів), що складаються з кількох елементів. Дослідник пояснює це явище тим, що останнім часом в англійській мові спостерігається збільшення кількості композитів, які утворюються за допомогою інтеграції словосполучень, що є результатом подальшого посилення аналітичної дії в англійській мові: hate-group, battle-bus, mob-summit, skin-trade, viewdata, spin-crey, workfare; barnburner - радикал, прихильник крайніх заходів [2].

Що стосується часткової приналежності композитів, то вони можуть відноситися до іменників (viewdata), прикметників (open-arm (policy). Широке поширення абревіатур також властиво політичній лексиці англійської мови, оскільки дозволяє компактно викласти інформацію, наприклад: A.A.P.S.S - Американська Академія Політичних та Соціальних Наук, ACDA - Управління (США) з контролю над озброєннями та роззброєнням Тенденція до утворення фразеологізмів також є особливою рисою сучасного розвитку політичної лексики англійської мови, при цьому створення політичних фразеологізмів на основі лексичних і семантичних неологізмів, або ж за допомогою фразеологізації вільних словосполучень, узагальнення значення яких відбувається як у процесі перенесення таких словосполучень з вузької сфери в загальне мовлення, так і навпаки. Наприклад, the canary in the mine означає щось, що сигналізує про небезпеку [2].

Що ж до самих словосполучень, то в сучасній англійській політичній лексиці спостерігається розширення їх компонентного складу та широке використання багатокомпонентних словосполучень. Наприклад: button problem (question) - проблема відповідальності за початок ядерної війни; Bank Credit Regulation Committee - комітет із регулювання банківських кредитів. З усіх багатокомпонентних словосполучень, що використовуються в політичній лексиці, субстантиновані лексичні одиниці становлять найбільші труднощі при зіставленні англійської та української мов, оскільки з метою передачі ідентичних семантичних відносин між їхніми компонентами в мовах використовується структурно-семантичні моделі різних типів. Важливо також враховувати те, що відносини між визначенням і визначальним у субстантивних групах можуть бути дуже різноманітними.

Наприклад, Agricola Erhard виокремлює такі відносини між компонентами субстантивних груп:

• Відносини частини і цілого;

• Розташування;

• Темпоральні відносини;

• Компаративні стосунки;

• Призначення;

• Приналежність;

• Характеристика;

• Джерело;

• Суб'єктні;

• Об'єктні;

• Ідентифікуючі;

• Специфікуючі [3, с. 60].

У сучасному світі саме медіа є сферою первинного контексту політичної термінолексики та основним каналом поширення політичних термінів, неологізмів, фразеологізмів, жаргону тощо. Переклад зазначених текстів призводить до виникнення певних труднощів, що виникають при відтворенні політичних термінів, неологізмів, фразеологізмів, кліше, а також багатокомпонентних словосполучень і абревіатур. І, відповідно, для правильного перекладу необхідний не дослівний переклад, а підбір відповідності у мові, на яку перекладають.

Jeffries L. до суспільно-політичного (загального) перекладу відносить:

• Переклад газетних текстів з інформативною та пропагандистською спрямованістю за профілем газети;

• Переклад публіцистичних, інформаційних текстів із соціальною спрямованістю за профілем журналу;

• Переклад текстів виступів та заяв з інформативною, політичною та соціальною спрямованістю [4, с. 80].

Таким чином, процес перекладу політичних термінів - творче завдання. У недосвідчених фахівців він може викликати труднощі, оскільки через оригінальність підходів, тобто вихід за певні рамки втрачається статус перекладу. Перекладні прийоми дозволяють у неоднозначних випадках діяти у межах відповідних правил. Разом з цим неможливо відобразити однією моделлю (підходом) відразу всі особливості явища, що вивчається, у всіх його складних взаємних зв'язках і відносинах, кожна модель по-різному здійснює моделю- вальний процес, вони один одного не виключають. Навпаки, є багато в чому збіги, моделі частково перекривають одна одну і лише у своїй сукупності дають уявлення про процес перекладу у всій його складності та різноманітті.

Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміння застосування необхідних перекладацьких трансформацій, з метою більш точної передачі всієї інформації, що міститься в тексті оригіналу, за дотримання відповідних норм мови перекладу.

Крім того, існують також комплексні лексико-граматичні трансформації, де перетворення або торкаються одночасно лексичних та граматичних одиниць оригіналу, або є міжрівневими, тобто здійснюють перехід від лексичних одиниць до граматичних та навпаки. Лексичні трансформації можуть бути використані при перекладі тоді, коли у вихідному тексті на рівні слова є нестандартна мовна одиниця, наприклад термін у певній професійній галузі. У нашому випадку це терміни, що зустрічаються у текстах політичної тематики англійською мовою.

Мета статті - дослідити лінгвістичні процеси розвитку політичного терміна та простежити особливості його перекладу в публіцистичному дискурсі.

Виклад основного матеріалу

Головне завдання публіцистичних текстів - коментування фактів та подій, яке носить підкреслений авторський та ідеологічний характер. Основним жанром публіцистичних текстів є публіцистична стаття, в рамках якої науковці виокремлюють її різновиди, що володіють певною специфікою в залежності від режиму спілкування (усного електронного або письмового друкованого та електронного).

Поява політичних термінів-неологізмів у мові відображає процес розвитку економічного, науково-технічного та культурного міжнародного співробітництва. Тому будь-якому сучасному фахівцю, який вирішує проблеми міжкультурного спілкування, представникам різних мовних спільнот, необхідне знання англійських політичних термінів та вміння перекладати їх рідною мовою. Це також спрощує процес входження у професійно-ділову сферу та сприяє подальшій самоосвіті та професійному вдосконаленню. На основі порівняльно-порівняльного аналізу текстів оригіналу та перекладу можна дізнатися, як перекладачі відтворюють культурно-специфічну лексику, безеквівалентну лексику, реалії, власні імена, фразеологізми, неологізми, міжнародні слова, інтертекстуалізм; яких змін зазнає текст перекладу, щоб відповідати певній аудиторії. Особливої уваги заслуговує відтворення політичних термінів.

Процес перекладу політичних термінів - одне із найбільш складних й водночас найпростіших явищ у глобальних масштабах життя людства. У мові людства протягом усього часу його існування відбувалися зміни, пов'язані з досить великою кількістю різних обставин, головною з яких є різнобічний розвиток суспільства, що згодом призводить до міжмовних розбіжностей, а саме до перекладацьких трансформацій як в усній, так і в письмовій формі, які є у всіх сферах діяльності людини. Внаслідок того,

що ще з другої половини минулого сторіччя перекладачі займалися спрощенням процесу перекладу іноземної мови, а в ході різних досліджень давалися всілякі визначення явищу перекладацьких трансформацій.

Оскільки будь-який переклад має різні умовності, ретельно провадиться розробка теорії мовних значень та значень слів; відповідно, теорія перекладу повинна розглядати не будь-які відносини між текстами мовою оригіналу і мовою перекладу, але тільки відносини закономірні, тобто типові, регулярно повторювані. З огляду на це одним із результатів побудови теорії складних систем є поява в практиці проведення міжмовних перетворень відмінних один від одного методів або прийомів перекладу, що повсюдно застосовуються професійними лінгвістами, які грамотний фахівець повинен розглядати не відокремлено, а в їхній загальній складності.

В англійській політичній лексиці спостерігається зниження кількості запозичень у складі через використання внутрішніх ресурсів мови до створення політичних неологізмів. У той самий час, запозичення поширені під час опису нових політичних понять інших держав, при запозиченні безеквівалентної лексики, і навіть міжнародних понять.

Таким чином, загострення різноманітних соціальних проблем (тероризму, наркоманії, злочинності) та боротьба з ними знаходять своє відображення у значній кількості інновацій, у тому числі й у англійській політичній термінолексиці. Її широке поширення у повсякденній мові найчастіше зумовлено розвитком ЗМІ та широким використанням зазначеної лексики для висвітлення інформаційного матеріалу.

Виходячи з того, що тексти публіцистичного дискурсу володіють певними характеристиками та специфікою, в процесі політичного перекладу перекладачі можуть зіткнутися з рядом проблем, пов'язаних із усіма мовними рівнями. Проблеми перекладу вирішуються під час роботи з теоретичними матеріалами, звернення до словників, а також під час роботи з матеріалами сайтів. Перекладачі на реальних прикладах можуть спостерігати сучасний стан перекладацької діяльності, виявляти перекладацькі трансформації при зіставленні текстів, що вивчаються, бачити відмінності і подібності публіцистичного дискурсу українською та англійською мовами.

У деяких випадках оціночність імплікується через семантику утворених слів, що вказують на негативний характер описуваних реалій. Якщо реалії соціально ганебні, то термін, що їх позначає, набуває негативного значення.

Щоб проілюструвати наведені вище теоретичні положення, розглянемо політичний термін infodemic. Ця політична терміноодиниця набула популярності в англомовному політичному дискурсі у 2020 році у зв'язку з подіями глобальної пандемії COVID-19 Термін був придуманий ще у 2003 році під час епідемії атипової пневмонії, проте особливо активно став використовуватися лише у 2020 році під час пандемії COVID-2019 та супутніх подій в інформаційному полі. Оціночність даного політичного терміна явно пейоративна за своєю природою, оскільки позначає небажану, негативну реалію. Щоб продемонструвати частотність вживання сем і побудувати їхню ієрархію, ми проводимо компонентний аналіз політичної терміноодиниці, використовуючи визначення зі словників.

Infodemic - іменник - a situation in which a lot of false information is being spread in a way that is harmful [5]

Information + pandemic = infodemic (складний іменник, утворений шляхом змішування основ, термін). Розглянемо основні дефініції:

• факти, дані, подробиці,

• факти, подробиці про будь-кого або про будь-що,

• дані в комп'ютері чи іншому електронному пристрої,

• певна послідовність, порядок,

• довідкове бюро (у Північній Америці),

• спалах небезпечного захворювання на великій площі,

• небезпечне захворювання, здатне заразити багато людей одночасно,

• різкий спалах, приріст чогось.

Денотативно-сигніфікативний макрокомпонент лексичного значення складного іменника Infodemic - спалах небезпечного захворювання, що охоплює велику площу і здатен одночасно вразити багато людей”.

Конотативний макрокомпонент - “небезпечне захворювання, здатне заразити багато людей одночасно”.

Емпіричним компонентом у даному терміні служить “різкий приріст, спалах чогось” (мається на увазі раптова масова істерія та дезінформація в інформаційному полі у зв'язку зі спалахом COVID-19).

Існуючий варіант перекладу - інфодемія (транслітерація, використовується в текстах великих українських видань [5], [6].

Ми згодні з цим варіантом перекладу, оскільки він видається нам еквівалентним, адекватним та відповідним за формою мовою перекладу [6].

Прикладом номінативного політичного терміна, що виступає скоріше як позначення недавніх політичних реалій, аніж як засіб виразності є Regrexit.

Вихід Великобританії з Європейського Союзу (Brexit) викликав чимало суперечок і розчарування, що спровокувало зародження у політичному дискурсі політичної терміноодиниці Regrexit. Це новоутворення було особливо популярним між 2016 та 2018 роками, і зустрічалося переважно у британських ЗМІ та позначало почуття жалю та розчарування, викликане виходом Сполученого Королівства з ЄС.

З метою ілюстрації прикладу використання цього номінативного політичного неологізму та демонстрації частотності вживання його у публіцистиці, ми провели його аналіз, поданий нижче. Визначення Regrexit взято зі словника Collins Dictionary.

Regrexit - іменник - жаль про вихід Великобританії з Євросоюзу (Brexit), що спричинив онлайн-кампанії в соцмережах.

Regret + exit = Regrexit (складний іменник, утворений шляхом додавання основ, термін):

• вираз негативної емоції, такої як смуток,

• відчуття смутку чи розчарування, викликане подією, або її відсутністю,

• сум, викликаний непідконтрольними та непідвладними обставинами,

• ввічливе відхилення запрошення,

• дія виходу, залишення чогось,

• припинення будь-якої дії чи ситуації,

• вихід або двері, що ведуть кудись,

• з'їзд із траси чи автостради, де учасник може покинути дорожній рух.

Денотативно-сигніфікативний макрокомпонент лексичного значення складного іменника Regrexit - вираження негативної емоції, такої як печаль, викликане припиненням будь-якої дії або ситуації (у нашому випадку Brexit).

Розглянемо конотативні макрокомпоненти зазначеної лексеми:

• почуття смутку чи розчарування, викликане тим, що сталося, або, навпаки, не сталося,

• сум, викликаний непідконтрольними та непідвладними обставинами,

• припинення будь-якої дії або ситуації,

• вихід або двері, що ведуть кудись.

Емпіричними компонентами у цьому терміні будуть “ввічливе відхилення запрошення” та “з'їзд з траси або автостради, де учасник може залишити дорожній рух” відповідно.

В українських матеріалах не було виявлено існуючих варіантів перекладу зазначеної термінологічної одиниці. Перекладачі вдаються до описового перекладу. Ми підтверджуємо наявний варіант перекладу через неможливість повноцінної передачі експресивності даного терміна засобами мови перекладу зі збереженням форми та ясності суті явища [7].

Висновки

На нашу думку, політичні терміни не лише тематично відображають усі зміни, що відбуваються в різних сферах сучасного життя, але й сприяють інтерпретації явищ дійсності та розуміння специфіки їх сприйняття у певній мовній та культурної спільності. Особливості політичних термінологічних номінацій, як і слів, що закріпилися в мові, пов'язані з унікальністю національної культури, оскільки їх вживання відображає національно-культурний світогляд. Саме реалії видаються найбільш важливою для перекладача інформацією, одночасно виступаючи як компрометуючий фактор. Тим не менш, незважаючи на переважання оціночних неологізмів, було б помилково вважати, що вони є винятковою складовою політичного дискурсу.

Література

1. Lejczyk W. M., Biesiekirska L. Terminoznawstwo: Przedmiot, Metody, Struktura, 1998. 184 s.

2. A Spectrum of Lexicography. Ed. by R.F. Ilson. London, University College, 1987. 158 p.

3. Agricola Erhard. Semantische Relationen im Text im System. L., Dearb. Aufl. The Hague; Paris, Mouton, 1972. 127 s.

4. Jeffries L. Meaning in English. An Introduction to Language Study: MacMillan Press Ltd., 1998. 267 p.

5. CD - Cambridge Dictionary [electronic resource]. Режим доступу : https:// dictionary.cambridge.org.

6. Епідемія, пандемія, ендемія: у чому різниця? Режим доступу : https:// www.dw.com/uk/epidemiia-pandemiia-endemiia-u-chomu-riznytsia/a-60280051

7. Усе, що треба знати про "брекзит" Режим доступу : https://www.bbc.com/ ukrainian/politics/2016/06/160621_uk_eu_referendum_az

References

1. Lejczyk, W.M., Biesiekirska, L. (1998). Terminoznawstwo: Przedmiot, Metody, Struktura. 184 s. [in Polish].

2. Ilson, R.F. (Eds.). (1987). A Spectrum of Lexicography. London:University College, 158 p.

3. Agricola Erhard (1972). Semantische Relationen im Text im System L., Dearb. Aufl. The Hague; Paris:Mouton, 127 s. [in German].

4. Jeffries, L. (1998). Meaning in English. An Introduction to Language Study, MacMillan Press Ltd., 267 p.

5. CD - Cambridge Dictionary. dictionary.cambridge.org. Retrieved from: http s://dictionary .cambridge. org.

6. Epidemiia, pandemiia, endemiia: u chomu riznytsia? [Epidemic, pandemic, endemic: what is the difference?]. www.dw.com. Retrieved from : https://www.dw.com/ uk/epidemiia-pandemiia-endemiia-u-chomu-riznytsia/a-60280051 [in Ukrainian].

7. Use, shcho treba znaty pro "brekzyt" [Everything you need to know about "Brexit"]. www.bbc.com. Retrieved from: https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/ 06/160621_ uk_eu_referendum_az [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.