Особливості впровадження неологізмів у сучасному французькому соціальному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впровадження неологізмів у сучасному французькому соціальному просторі

Оксана Пагава, кандидат психологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Актуальність дослідження віддзеркалює безперервний процес виникнення, дієвості та реалізації неологізмів у сучасному французькому дискурсі в результаті соціально-економічних суспільних інновацій. На основі досліджуваних матеріалів був здійснений аналіз формування, існування та вживання неологізмів у межах соціального простору. Матеріал статті свідчить, що завдяки впровадженню суспільних інновацій, реалізації інноваційної діяльності, багатовекторному розвитку всіх соціокультурних сфер є можливим процес мовного прогресу в суспільному житті. Окрім того, дослідження показало, що утворення нових слів передбачене породженням нових зв'язків у всіх сферах суспільного життя в різних країнах планети, що в свою чергу впливає на розширення транснаціональної взаємодії в умовах мережевого суспільства. Під час аналізу зверталась увага на способи словотворення неологізмів, у тому числі в зв'язку з появою та існуванням нових явищ та феноменів, як-то: пандемія COVID-19, глобалізація, екологізація, діджиталізація, гендерна рівність тощо.

Ключові слова: французька мова, неологізми, соціальний простір, періодичні видання, суспільне життя, соціальна взаємодія, лексичні інновації, мережеве суспільство, комунікативна діяльність, науковий прогрес.

Features of the use of neologisms in the modern French social space

Oksana Pagava, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Foreign Philology and Translation Faculty of Humanities and Social Sciences, Volodymyr Dahl East Ukrainian National University

Based on the materials studied, an analysis of the emergence, existence and use of neologisms within the social space was carried out. The material of the article indicates that thanks to the introduction of social innovations, the implementation of innovative activities, and the multi-vector development of all sociocultural spheres, the process of speech progress in public life is possible. In addition, the study showed that the formation of new words involves the generation of new connections in all areas of public life in different countries of the planet, which in turn affects the expansion of transnational interaction in the context of the development of a network society. A conclusion is made about the essence of the neologization process of the modern French language, including features, conditions, methods, paths, etc. Based on the fact that scientific, technological and technical processes are in a state of constant search, development and improvement, the prospect of further research is seen in the study of a certain sphere of socio-economic life and in the possible distribution of neologisms appearing in it into semantic groups.

Key words: french, neologisms, social space, periodicals, public life, social interaction, lexical innovation, network society, communicative activity, scientific progress.

Актуальність проблеми

Віддзеркаленням безперервного процесу соціально-економічних та технологічних новацій французького суспільства є виникнення та функціонування нових слів у сучасному французькому дискурсі.

На основі досліджуваних матеріалів був здійснений аналіз появи, існування та вживання неологізмів у межах соціального французького простору. Матеріал статті свідчить, що завдяки впровадженню суспільних інновацій, реалізації інноваційної діяльності, розвитку всіх соціо-культурних сфер є можливим процес мовного прогресу в суспільному житті. Окрім того, дослідження показало, що утворення нових слів передбачене породженням нових зв'язків у всіх сферах суспільного життя в різних країнах планети, це в свою чергу впливає на розширення транснаціональної взаємодії в умовах розвитку мережевого суспільства. Під час роботи зверталась увага на способи словотворення неологізмів, у тому числі в зв'язку з появою та впровадженням нових феноменів та явищ, як-то: пандемія COVID-19, глобалізація, екологізація, діджиталізація, дистанційне та електронне навчання тощо. Також було виявлено, що соціальний дискурс є невід'ємною складовою різнобарвності суспільного життя, що постійно змінюється, піддаючись неабиякому впливу з боку інформаційного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У ХХІ інформаційному столітті, завдяки потужному розвитку науково-технологічного прогресу, інтенсивності суспільно-політичного життя, що наповнене подіями глобального значення, весь час відбувається процес лексичного збагачення французької мови новими словами. Насичення мови неологізмами пов'язане в першу чергу з розвитком науки, культури, економики, техніки, виробничих відносин у суспільстві в цілому та в світі, зокрема. Кожен рік дослідники фіксують появу в мові не одного десятку нових слів, що виникають, створюються в мові або запозичуються з інших мов, наприклад, «astronaute» («астронавт»), «mondialisation» («мондіалізація»), «ordinateur» («комп'ютер»), «transgenres» («трансгендер»), «vehicule lunaire» («лунохід») тощо (Petit Larousse illustre 2022, 2021). В словнику Le Petit Robert серед нових слів, що з'явились останнім часом у французькій мові, знаходимо наступні: «сomplosphёre» («комплосфера»), «crush» або «ghoster» («краш» або «привид»), «megenrer» («місгендер»), «multiverse» («мультивсесвіт»), «nasser» («насер» або «той, що зцілює») й т. ін. (Le Petit Robert, 2023). Такі слова свідчать про еволюцію французької мови та є результатом суспільних інновацій. Слова, що віддзеркалюють феномени останніх, входячи до складу відомих словників, кожен рік дуже ретельно досліджуються, вивчаються та перевіряються. Відомо, що версія французького словника Le Petit Robert 2024 року видання вже буде містити поняття «metaverse» («метаверс», «привид») замість «multiverse» («мультивсесвіт») і т. ін. (Le Petit Robert de la Langue Fran^aise 2024, 2023).

Процес неологізації мови може відбуватися по-різному. також спостерігається утворення нових лексем у самій мові шляхом суфіксації, префіксації, абревіації тощо. Окрім того, французькій мові притаманне надання нового значення вже існуючим словам, що дає змогу їх використовувати в якості нових понять. Так, «нові слова» з'являються в процесі мовлення та починають вживатися внаслідок надання нового лексичного значення цим, вже існуючим словам, наприклад, «boulot» («товста людина»), але в повсякденному житті частіше вживається в процесі спілкування серед співпрацівників в сенсі «робота, труд, праця» (Petit Larousse illustre 2022, 2021). Згодом нові слова, значення, вислови, потрапляючи в повсякденне вживання, втрачають свою новизну та переходять до активного словникового запасу.

Неологізми надають динамічності мові й через це лексика змінюється впродовж часу, а словниковий запас постійно поповнюється. Іноді у французькій мові, як і в будь-якій іншій мові, можуть зустрічатися так звані авторські неологізми, тобто нові вислови, значення, поняття, що вживаються в акті мовлення деякої людини або тексті (індивідуально-авторські або стилістичні неологізми). Вони існують як правило лише в певному контексті та не вживаються активно в мові, оскільки здебільшого створюються письменниками, поетами з метою забарвлення та надання образності певному художньому твору (Літературознавча енциклопедія, 2007, с. 377).

В історії французької мови є відомими імена творців Л.-С. Мерсьє, Ш. Пужана, Ф.-Р Шатобріана та ін., що намагалися надати французькій мові нового історичного значення, бо були прихильниками збагачення мови новими словами, «мовними революціонерами», ексцентричними захисниками мовних інновацій і, не вагаючись, поширювали інтерес до неології, нової лексики, відверто демонструючи бажання світового розквіту французької мови (Кагановська та ін., 2003). Тимчасове затишшя та відсутність досліджень із питань неології були знов порушені в другій половині ХХ століття. Поява Інтернету, зміна індустріального суспільства на мережеве, винаходи та дослідження в медицині, техніці, освіті тощо поставили виклики перед розвитком та вдосконаленням мови. Саме в цей час почали використовувати під час мовлення нові слова - ініціалізовані форми (наприклад, ADSL, IVG або OGM), та з'явились нові тенденції в створенні нових слів, як-то: префікси (кібер-) або суфікси (-тік) тощо (Gaudin etc., 2000, р. 235).

У наш час у французькій мові продовжується створення нових лексичних одиниць. Такі створіння стають неологізмами, коли починаються широко «матеріалізуватись» у повсякденному мовленні. Це власне й забезпечує установку на нове слово в лексиконі поряд із закріпленням та приєднанням його до певного словника. Сьогодні поява більшості нових слів вітається, оскільки вони покликані значно збагатити та урізноманітнити мову та мовлення. Але потреби сучасності вимагають і дотримання певних правил реалізації нових «продуктів». З цією метою фахівці класифікують новостворені слова (Чередниченко, 2009). Деякі автори виокремлюють також, по-перше: неологізми, що стали результатом випадковості. По-друге, значна кількість нових лексичних одиниць виникає спонтанно під час мовної практики, коли є потреба заповнити мовний пробіл. Такі слова є певним чином стихійним творінням, незвичайними витворами, бо вони створюються, віддзеркалюючи еволюцію ідей та прагнення. Подібні неологізми - «несподіванки», бо їхня поява не визначається заздалегідь. По-третє, деякі нові слова є результатом «спрямованої творчості», бо втрачають свою новизну, безпосередність свого інтегрування у французьку мову через певні забобони та перепони (Tutora etc., 2015).

Відомо, що процес неологізації французької мови та питання, що з ним пов'язані, вивчали К. Ажеж, Т Гейко, Л. Ґільбер, А. Гуз, Л. Деруа, X. Жолі, Л.-Ж. Кальве, Ж. Корбей, О. Косович, К. Марсіа, Ж. Мунен, Ж. Прюво, Ж.-Ф. Саблероль, О. Чередниченко, П. Шародо та ін. Майже всі автори звертають увагу на те, що французька мова дуже швидко сповнюється новими словами, поняттями, виразами, що прискорює її розвиток. У роботах більшості науковців виражається думка про те, що процес збагачення мови новими словами забезпечує розвиток мовної системи, а сучасні суспільні процеси модернізації, реформування, інформатизації, діджиталізації, експериментування, інноваційної діяльності є одним із компонентів процесу мовного прогресу. Вважається, що поява нових мовних одиниць відбувається під впливом зовнішніх і на основі внутрішніх, закладених у самій мові, закономірностей. Дослідження змін та особливостей розвитку словникового складу мови неможливо проводити без урахування аналізу мовних явищ в цілому і словотворення, зокрема. Тож, основним є розгляд питання про взаємозалежність та взаємозумовленість мовних явищ у контексті системного підходу щодо вивчення об'єктивної реальності.

Так, у дослідженні І. Козубай та А. Хаджи неологізмами називають слова або словосполучення, що відіграють нову соціокультурну роль. До неологізмів автори відносять нові слова, вага яких змінилася через переважаючу силу перетворення дискурсивного віднесення. Таким чином, неологізмами можна вважати абсолютно нові слова (нове поєднання наявних слів). Вчені вважають, що найбільш жвавий розвиток мови здійснюється в галузі лексики, що зумовлено її особливостями порівняно з іншими мовними рівнями та більш високим ступенем позамовної детермінованості. Окрім того, на їхню думку, саме завдяки мінливості та різноманіттю шляхів і форм оновлення словникового складу мови основним процесом у розвитку лексики лінгвісти називають процес неологізації, що відображає загальний поступовий рух мови. Через це сучасна лінгвістика орієнтується на дослідження процесів розвитку мови, а глибоке та всебічне вивчення неологізмів складає беззаперечне зацікавлення (Козубай та ін., 2020).

Мета дослідження. Дослідити особливості функціонування французьких «соціальних» неологізмів у сучасному суспільному середовищі, що включають способи, умови та інші особливості їхнього утворення на матеріалі французьких періодичних та інтернет-джерел.

Виклад основного матеріалу дослідження

Нова мовна одиниця в лексиці, неологізм (слово або значения) - це те, що з'явилось в мові порівняно недавно. У сфері соціального життя неологізми займають важливе місце, бо суспільний інститут завжди віддзеркалює актуальні проблеми зі сфери своєї життєдіяльності. Використання нових слів у мові та мовленні - це певним чином винахід, що вказує на появу нових понять, явищ, назв у житті суспільства. Люди поряд із цим відчувають ефект «свіжості», незвичності, цікавості, інтересу, коли вживають нові слова паралельно з новими подіями. Неологія мови є певним чином висвітленням національної (в межах держави) та міжнародної (в межах світу) історії, суспільної еволюції та активності, актуальних наукових, культурних, технічних та технологічних відкриттів. Саме такі періоди еволюційно-революційної вікової історії є найбільш продуктивними, у тому числі й для розвитку, оновлення мови, бо виражають через нові терміни весь людський прогрес, усю значущість людського надбання.

Сучасники такого історичного моменту, творці, винахідники та зокрема, прихильники неології, намагаються якомога яскравіше, виразніше, цікавіше, влучніше висловитися з приводу подібного новостворення, нововведення задля збереження інформації для майбутніх поколінь, трансформування її в історію людства, з метою виходу за межі століть. Але коли виникають нові слова, неологізми, поряд із цим завжди виникає низка складних питань: Які ж слова визнавати неологізмами? Чи є деякі з нових слів дійсно неологізмами? Так постає питання антинеології та супротиву, відторгнення нового, незвичного... В той же час, незважаючи на проблеми, заперечення, протести, незгоду мова продовжує свій безкінечний шлях формування та розвитку, свою подорож століттями, відлунням яких є людина, її барвиста життєдіяльність, сповнена інтригуючого, незвичного, цікавого, новітнього.

Неологізм - це також новий знак, відчуття певної девіантності неологічного утворення щодо лексичного надбання конкретної мовної спільноти, яке дозволяє інтуїтивно виокремлювати інновації в мові, як уважають деякі автори (Moghaddam, 2021). На думку О. Остафійчук неологізм проходить кілька стадій соціалізації (прийняття в суспільстві) і лексикалізації, особливо якщо це стосується обговорення значимих тем для значної частини спільноти (Остафійчук, 2020, с. 157). З цього приводу у французькій лексикологічній традиції автори розрізняють формальні неологізми (neologismes de forme) та семантичні неологізми (neologismes semantiques) (Charaudeau, 2002, р. 400). Зарубіжні дослідники зауважують також, що просте та сучасне визначення слова «неологізм»: «neos» - «новий» та «logos» - «слово», «дискурс» стикається з двома питаннями: «нове слово» або все ж таки «нове значення слова, що вже існує в мові»? (Gaudin etc., 2000, р. 246).

Не викликає сумнівів, що неологізм - це нова лексема, яка утворилася для позначення нового або нещодавно створеного об'єкта, поняття, процесу або нового явища, та залежить від більшості людей. Адже для неологізму важливо, щоб «ця більшість переживала по відношенню до цього слова відчуття новизни. Також необхідно, щоб неологізм поширювався суспільством» (Niklas-Salminen, 2013, р. 141). Саме тому нові слова, неологізми, залишаються непомітними до тих пір, поки вживання таких слів лексики є неактивним, як відзначають дослідники (Sablayrolles, 2000, р. 166).

Що стосується процесу утворення нових лексичних одиниць, то він набагато складніший. Окрім того, сучасні фахівці стверджують, що, «будучи природним явищем мови та комунікації, постулатом функціонування мови, неологізм має відношення до філософської рефлексії. До того ж, спілкування між людьми насправді спочатку передбачає створення слів для позначення мінливості всесвіту, що сприймається ними, почуттів і думок, які їх власне й оживляють завдяки слову. Виявляючи символічну діяльність людини, слова народжуються з прагнення зобразити речі, ідеї та факти звуками, знаками, які їх заміщують. Таким чином, якою б не була інтерпретація, метафізична, біологічна чи лінгвістична, мова завжди є частиною творчого і, отже, неологічного лінгвістичного процесу. У масштабах людства філософським і лінгвістичним теоріям невпинно вдавалося пояснити походження мови та слів, так само, як символічні релігійні та літературні інтерпретації є джерелом багатьох алегорій навколо дієслова» (Dinca, 2010, р. 59).

Отже, в процесі дослідження нових слів, вивчення їх в певному контексті або знаходження їх в словнику не викликає сумнівів, що вони є дійсно новими словами, неологізмами, бо мають власну форму, композицію, певні граматичні, синтаксичні, семантичні особливості тошо. Саме завдяки цьому сучасну неологію вважають «наукою руху», бо завдяки її рухам відбувається збагачення словникового запасу мови, а разом з тим і виживання мови (Tutora, 2015). Дослідники Ж. Прюво і Ж.-Ф. Сабле- роль описали «етапи становлення» неолексеми (Sablayrolles, 2012, р. 38). Тож, говорячи про сучасний французький дискурс в соціальному просторі, варто підкреслити, що причинами виникнення неологізмів, що зустрічаються в більшості випадків, є стрімкий розвиток соціально-економічного й суспільно життя, що в свою чергу сприяє появі нових феноменів та понять в сучасному соціумі.

Під час даного дослідження були проаналізовані матеріали французьких джерел. Також буди вивчені найпопулярніші французькі словники - Petit Larousse, Le Grand Robert, Le Petit Robert тощо, зокрема ті версії, що були видані останніми роками. У висвітлюваній роботі доречно було спиратися на їхні онлайн-версії (Compterendu du Petit Larousse 2022, 2021; Petit Larousse illustre 2022, 2021). Так, відомо, що до виданого в 2022 році французького словника Petit Larousse illustre увійшли 170 нових слів. Третина з них пов'язані з сучасними проблемами соціального життя французького суспільства, зокрема, з пандемією Covid-19 (Moghaddam, 2021; Petit Larousse illustre 2022, 2021). Окрім того, були досліджені неологізми з таких сфер життєдіяльності, як: «Usage courant», «Societe et politique», «Sciences et techniques», «Emplois populaires», «Emplois familiers», «Termes vulgaires ou triviaux», «Termes argotiques» та ін. (Canal Reve, 2023; Cavilamenligne, 2023; Petit Larousse illustre 2022, 2021; TV5 MONDE, 2023).

Розглянуті приклади тих неологізмів, що вживалися в джерелах найчастіше. Значним чином проаналізовані тексти та рубріки, що віддзеркалюють життя молоді в сучасному французькому суспільстві. Тож, здебільшого розглянуті були неологізми з життя молодого покоління, завдяки якому значно й поповнюється словниковий запас мови новими словами. Та, власне, й саме слово «jeunisme» (молоде покоління, молодь, молодість тощо) також є неологізмом, що буквально перекладається як «поклоніння цінностям, що пов'язані з молодістю, красою, працездатністю й т. ін.» Через це одна з тенденцій розвитку сучасного французького суспільства називається словом «jeunisme». Цим терміном підкреслюється надання важливого місця молоді в соціальному просторі та житті суспільства, іноді навіть надання представникам цієї верстви населення занадто великої уваги (Canal Reve, 2023; Petit Larousse illustre 2022, 2021).

Старанно та сумлінно навчатись, щоб отримати хорошу роботу, зробити кар'єру, реалізувати власний потенціал, забезпечити майбутнє, набути та вдосконалити знання, уміння та навички, досягти успіху - всі ці та інші можливості надає людині освіта. Особливо важливим є здобуття освіти для молодих людей. Адже попереду весь особистий життєвий та професійний шлях, тож, треба як слід до нього підготуватися, щоб пройти його гідно, з задоволенням, тріумфом та вдачею. Саме тому молодим людям треба багато вчитися, самовдосконалюватися, самостверджуватися. Освіта є ключем до конкурентоспроможності, лідерства, добробуту, професіоналізму, показником зрілості людини. Здобуття освіти надає можливість підготуватись до набуття практичного досвіду. Навчання надає знання, виховує, розвиває, формує особистісні якості людини.

Освіта впливає на якість та рівень життя людини, віддзеркалюючись у професійній діяльності, суспільному статусі, матеріальному достаткі, соціальному положенні тощо. Врешті-решт, освіченість - це ясний розум, широкий кругозір, розумність, адекватність мислення, життєва ефективність та активність. На жаль, сучасні реалії деформували красу знання та процес його отримання. Війни, хвороби, людська злоба та підступність значним чином впливають на процес здобуття освіти. Наразі маємо «gamberger» («гравець») - людину, здебільшого молоду, що через особистісні психологічні проблеми багато часу проводить з комп'ютером, але не задля того, щоб навчатись та самовдосконалюватись, а для того, щоб таким чином «лікувати» душевні рани, відсторонитись від реалій життя, занурившись у інший світ, світ гри, ілюзії, начебто спокою та безпеки.

Так, інколи нові слова в будь-якій мові виникають як результат не дуже радісних подій чи явищ в житті суспільства. Юні та молоді французи також відчувають на собі виклики сучасності: зміна форм навчання, наявність тривожних новин, поява значної кількості емігрантів, неякісний інтернет... Усе це спричиняє проблеми, перешкоди та призводить також до освітніх втрат у французькому суспільстві. Досить частим на сучасному етапі у французькій мові є вживання нових слів «davarder», «courriel», «entreprise», «numeriseur», «рirate informatique», «souris» (pour ordinateur), «telecopieur», «zombie». Останній, наприклад, характеризує «людину з відсутнім виглядом, що позбавлена будь-якої волі» (Compte-rendu du Petit Larousse 2022, 2021; Petit Larousse illustre 2022, 2021).

В контексті вибудови суспільного життя для молоді важливим виступає аспект взаємодії. В досліджуваних текстах є наступні неологізми «woke», «wokisme», якими називають в основному в сучасному молодіжному колі спілкування людину, що, усвідомлюючи несправедливість та дискримінацію, занадто ображається і дуже швидко та активно мобілізується для боротьби, іноді непримиренним чином. Зазвичай це стосується людей з певною релігійною чи сексуальною приналежністю або мігрантів, особливо тих, що незаконно перебувають в країні та повинні ретельно ховатись від поліції, а також дуже обережно поводитися в соціумі, щоб не потрапити «під обурення» натовпу (Compte-rendu du Petit Larousse 2022, 2021; Petit Larousse illustre 2022, 2021).

Наразі Le Petit Robert містить також нові слова, що використовуються переважно «наймолодшими» французами: «bader» (відчувати занепокоєння, сум чи меланхолію), «crush» (закохуватися в когось), «ghoster» (раптово переривати будь-який зв'язок із будь-ким без пояснення причин) або ще таке, що майорить часто в інтернет-листуванні - «etre en PLS» (погане самопочуття, перебування в кінці життя). Часто сучасні підлітки кажуть або пишуть наступне: «Je suis en PLS, mon crush m'a ghoste, 9a me fait bader!» («Я погано почуваюсь, моє кохання раптово покинуло мене, я в меланхолії») (Le Petit Robert, 2023).

Дозвілля є важливим аспектом в житті кожної людини, а особливо в житті молоді. Дуже часто зустрічається слово «instagrameur» (Petit Larousse illustre 2022; 2021). Це слово характеризує сучасне людство, що живе в епоху мережевого суспільства з його можливостями спілкування, відпочинку, а також вказує на науково-технічний прогрес сьогодення, на інтелектуальні досягнення, які існуть в ХХІ столітті.

На початку ХХІ століття ми стали все частіше чути та вживати слово «глобалізація».

У Франції цей термін став також в пригоді: його почали активно використовувати вчені, політики, журналісти, аналітики, викладачі тощо. Але для захисту рідної мови від масованого проникнення чужої лексики французи стали використовувати калькування, синонімічну заміну, створивши власний неологізм. Так, виник чисто французький термін «mondialisation», «mondialisme» («мондіалізація» (глобалізація), «мондіалізм» (глобалізм)), що також позначає процес глобалізації, але на французький манер та з французьким розумінням (Cflvet, 2001, р. 80; Petit Larousse illustre 2022, 2021). Ситуація наразі виглядає здебільшого так: якщо в світі з'являється явище, його називають певним словом, коли явище разом зі словом потрапляють у Францію, їх намагаються переназвати французьким словом. Найчастіше при цьому використовуються метафоричні перенесення. Але не завжди ситуація виглядає так: інколи все ж таки є потреба запозичувати іншомовні терміни для позначення певних явищ чи подій.

«Гендерна політика в світі - це та тема, що здатна створювати нові слова», - зауважує головний редактор Le Petit Robert Ж. Муанар. Зміни, що постійно тривають в суспільних відносинах Франції та стосується міжстатевих питань стають усе більш значущими. Як наслідок маємо розвиток лексичного поля в мові та в мовленні людей. Декілька років по тому не можна й було подумати про появу слова «megenrer» («місгендер»). Сьогодні навіть під час соціологічних опитувань знаходимо це слово, що позначає факт присвоєння людині, свідомо чи мимоволі, статі, в якій людина себе не визнає. До того ж, декілька років тому на позначення невизначеної статі з'явилось ще й слово всього лише з трьох букв «iel», що стало несподіванкою та викликало неабиякі дебати в суспільстві (Le Petit Robert, 2023).

Сьогодні в економічній галузі Франції «прижилися» та вживані такі терміни, як «sponsorship». Це слово замінило попередні «mecenat» («меценат») та «parrainage» («шефство») (Compte-rendu du Petit Larousse 2022, 2021). Слід актуалізувати увагу також на те, що однією з причин появи нових слів у соціальному просторі є науково-технічний та науково-економічний розвиток. Сучасні нанотехнології призвели до появи багатьох явищ та феноменів. «Так, неологізм «uberisation» походить від назви компанії Uber, що розробила мобільний додаток, який надає можливість споживачу подавати запити на поїздки, які потім переадресовуються водіям компанії, котрі використовують власні чи арендовані автомобілі в роботі... «Юберизація» вказує на заміну посередників (людей або організацій) високими технологіями, цифровими сервісами, убер-платформами, що зв'язують клієнтів та споживачів тих чи інших послуг. До речі, сьогодні в Європейському Союзі користується популярністю послуга «таксі-Uber», що надає можливість людині з будь-якої країни ЄС замовити таксі в іншій країні або здійснювати замовлення, проживаючи в різних містах однієї країни» (Pagava, 2023, р. 214).

У зв'язку з всесвітнім занепокоєнням щодо стану навколишнього середовища в джерелах досить часто зустрічається нове слово «ecoresponsable». Наразі так називають відповідальну людину, яка прагне інтегрувати заходи з охорони природи в свою діяльність, яка виражає позицію відповідального ставлення людини до збереження довкілля та оточуючої сфери (Petit Larousse illustre 2022, 2021; TV5 Le Monde, 2023).

Лексика з франкомовного закордонного світу приносить свою частку нових слів та збагачує сучасну французьку мову. Так, у Лівані сміливу людину називають «une personne douee, brillante» - обдарована, «блискуча» людина. В Бельгії вираз «etre en gayolle» («бути геєм») означає знаходитись у в'язниці. «La gayolle» також позначає клітину, в якій замикають птахів та дрібних домашніх гризунів. З розмовної бельгійської прийшов вираз-вигук «Quelle bande de klettes!», що використовують для характеристики некомпетентних людей, які не вміють щось робити, та для висловлення емоційного ставлення до них (ні на що непридатна, нездатна, нікчемна людина, «повний ноль») (Compte-rendu du Petit Larousse 2022, 2021).

Інколи, переклавши іноземне слово чи застосувавши його в переносному значенні, створивши з двох складних слів одне, переробивши абревіатуру, можна також «отримати» неологізм, наприклад, дуже відомий «flashball» («метати кулі»). Це слово було досить популярним серед працвників ЗМІ, дуже часто журналісти вживали його в періодичних виданнях, коли йшлося про озброєння, яке використовує поліція. Багато хто вважав, що це слово запозичене з англійської мови. Але дослідники довели, що все виглядає іншим чином: йдеться дійсно про зброю та про французьку виробничу марку П`єра Рішара. Нарешті, щоб уникати плутанини, було створено абревіатуру «DBS» (defense a balles souples - захист гумовими кулями) (Compte-rendu du Petit Larousse 2022, 2021).

У зв'язку зі змінами, що відбуваються в суспільному житті в результаті пандемії, регулярно використовують у засобах масової інформації нові слова, які знайдуть своє місце в майбутніх виданнях словника Le Petit Robert. Таким новим словом, яке можна дуже часто чути, є «комплосфера». Цим поняттям називають усіх людей, що приймають участь у поширенні ідей, які вважаються конспірологічними в Інтернеті. Відомо, що у Франції не так давно проходили масові демонстрації проти пенсійної реформи. Під час висвітлення подій, завдяки ЗМІ, з'явилось та почало вживатись нове слово-дієслово «nasser», що значить «брати в коло, стримувати (протестувальників) кордоном співпрацівників правоохоронних органів» (Le Petit Robert, 2023).

Існують неологізми, що утворилися шляхом переосмислення слова та лексикалізації словосполучення, також зустрічаються такі, що виникли як наслідок запозичення з інших мов, та нові лексичні одиниці, які стали результатом осучаснення застарілих слів. Значна кількість неологізмів походить із французької мови, проаналізувавши мовний матеріал, знаходимо багато неологізмів, серед яких зустрічаються сталі слова, які пояснюють новий вид діяльності в зв'язку з розвитком, наприклад, наукового знання: «leve-tard» et «leve-tot» - «сова» та «жайворонок». Раніше вживалося в прямому сенсі: «просинатися пізно вранці» або «просинатися дуже рано» (Le Petit Robert, 2023).

Розвиток будь-якої мови залежить від можливостей та родзинок словотворення, збільшення чи зменшення способів творення нових слів та багатьох інших чинників словотвірного процесу. Так, на основі аналізу досліджуваних іменникових неологізмів, що використовуються в сучасному французькому соціальному просторі, були виокремлені наступні способи їх створення, що стали застосовуватися та набули розвитку ще в ХХ столітті. Так, у створенні нових слів популярним є морфологічний спосіб, що передбачає створення нових слів шляхом зміни форми вже існуючих за допомогою різноманітних формуючих засобів, як-то: за певними словотворчими моделями, наприклад, activiste, affairisme - affairiste, antiracism - antiracist, biathlon - decathlon, rampactage - compacter (від однієї основи створено різні за лексичним значенням іменники); musicographie, photosynthese, physiopathologie (поєднання слів сприяє утворенню нового слова). До типів словотворення відносяться також суфіксація, префіксація, словоскладання і лексикалізація, окрім абревіації, конверсії, запозичення та усічення, на які вже зверталась увага вище.

Отже, урізати можна здебільшого слова, що є багатоскладовими та достатньо широко вживаними в усному мовленні, наприклад, слова «automobile» - «auto», «autobus» - «bus», «discotheque» - «disco» тощо (Compte- rendu du Petit Larousse 2022, 2021). Усічення слів може також доповнюватися іншим способом словотворення - суфіксацією. Таким способом утворені, наприклад, слова з суфіксами -o, -iel: africain - afro, frigidaire - frigo, mecanicien - mecano. proprietaire - proprio; distanciel, presentiel тощо (Petit Larousse illustre 2022, 2021). Окрім того, виклики сьогодення породжують появу у французькій мові слів, що є результатом об'єднання в одне початкової частини першого слова та кінцевої частини другого слова: так звані слова-валізи (mots-valises). На сучасному етапі досить вживаними є наступні слова: іменники «bistronomie» («bistro» та «gas- tronomie»), «cronut» («croissant» та «donut»), «mobinaute» («mobile» та «mternaute»), «robolution» («robot» та «revolution»); іменник-англіцизм «podcast» («(i)Pod» та «(broad)cast»); «Merkozy», що походить від власних іменників (прізвищ) - «Merkelova» та «Sarkozy» й таке інше (Petit Larousse illustre 2022, 2021).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином, на сучасному етапі соціальна взаємодія у французькому суспільстві є досить динамічною, мінливою, такою, що здатна викликати прогрес в соціальному просторі. В свою чергу ці процеси віддзеркалюються в соціальному дискурсі, що наповнений соціальним знанням, мисленням, свідомістю та співвідноситься з соціальною активністю, передбачаючи зворотні зв'язки. Нові слова виникають в результаті пошуку суспільством відповідників для номінації сучасних явищ і процесів із подальшою їх актуалізацією в соціальному просторі. Нові слова в мовленні людей мають багатофункційне значення, забезпечуючи співвідношення феноменів та явищ з символами, поняттями, створюючи виразність мовця під час спілкування, посилюючи інформативний та комунікативний аспекти взаємодії, та, врешті-решт, інтегруючи сьогодення та майбуття культурно-історичного аспекту суспільного життя й мови людей. З'ясовано, що в умовах інформатизації, діджиталізації, глобалізації, інтеграції неологія французької мови відбувається за рахунок запозичення лексичних одиниць з інших мов, надання нового значення вже існуючим словам, створення авторських неологізмів, спостерігається також утворення нових лексем шляхом суфіксації, префіксації, абревіації, основоскладання тощо.

Окрім того, у досліджуваних джерелах виявлені неологізми, що утворені від прізвищ відомих осіб, політичних діячів тощо. Слід зауважити, що на процес неологізації французької мови значним чином впливає молоде покоління, яке здатне збагачувати та різнобарвити словниковий запас мови. Підбиття підсумків дослідження надає можливість зробити висновок про сутність процесу неологізації сучасної французької мови, що передбачає передумови появи, особливості, способи та шляхи утворення й функціонування нових слів. Виходячи з того, що науково-технологічний розвиток безупинно крокує вперед, перспектива подальших розвідок вбачається в аналізі окремого напрямку суспільного життя, що уможливлює розподіл нових слів на семантичні групи.

неологізм французький мова

Література

1. Кагановська О.М., Філоненко Н.Г. Історія французької мови: Навчальний посібник. Київ: видавничий центр КНЛУ. 2003. 136 с.

2. Козубай І.В., Хаджи А.Ю. Дослідження структурно-семантичних особливостей новоутворень сучасної англійської мови. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки, 2020. 3 (334). С. 19-26.

3. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т 2 / Авт.-уклад. Ю.І. Ковалів. Київ: Видавничий центр «Академія», 2007. 624 с.

4. Остафійчук О.Д. Неологізми англійської мови в сучасному суспільстві. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадского. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 2020. 31, 3 (1). 156-160.

5. Тимощук І.О. Сучасний стан французької термінології. Вісник Рівненського Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Гуманітарні науки, 2010. 3 (51). С. 88-93.

6. Чередниченко О.І. Сучасна французька неологія з погляду перекладача. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. Вип. 42. С. 8-9.

7. Canal Reve.

8. Cavilamenligne.

9. Cflvet L.-J. Le versant linguistique de la mondialisation. Dialogues et cultures, 2001. 45 (1). Р 80-87.

10. Charaudeau P., Maingueneau D. Dictionnaire d'Analyse du Discours. Paris: Seuil, 2002. 661 p.

11. Compte-rendu du Petit Larousse 2022. Derniere modification: 11.10.2021.

12. Dinca D. Typologie des emprunts lexicaux fran§ais en roumain. Fondements theoriques, dynamique et categorisation semantique. Revue de Linguistique Romane, 74. Strasbourg, Societe de Linguistique Romane, 2010. Р. 589-604.

13. Gaudin F., Guespin L. Initiation a la lexicologie fran§aise: de la neologie aux dictionnaires. Bruxelles, De Boeck- Duculot, 2000. 355 р.

14. Le Grand Robert.

15. Le Petit Robert.

16. Le Petit Robert de la Langue Fran§aise et sa version numerique - 2024. Collectif. LE ROBERT. 2023. 2880 p.

17. Moghaddam F. La crise sanitaire omnipresente dans les nouveaux mots du dictionnaire. Publie le 08.05.2021.

18. Niklas-Salminen A. La lexicologie, 2^e ed. Paris, Armand Colin. 2015. 224 p.

19. Pagava О. Modern process of neologization of the French language // Progressive research in the modern world. Proceedings of the 12th International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Boston, USA. 2023. Pp. 211-221.

20. Petit Larousse illustre 2022: 170 nouveaux mots, «un bouleversement» pour ce professeur qui n39;a «jamais vu un tel changement linguistique». Publie le 04.05.2021.

21. Sablayrolles J.-F. La neologie en Fran§ais Contemporain. Examen du concept et analyse de productions neologiques recentes. Paris: Honore Champion Editeur, 2000, 589 p.

22. Sablayrolles J.-F. «Neologie et dictionnaire(s) comme corpus d'exclusion», dans Sablayrolles, Jean-Fran§ois (dir.), Neologie et terminologie dans les diction nnaires. Paris, H. Champion, 2008. Р 19-36.

23. Sablayrolles J.-F. Extraction automatique et types de neologismes: une necessaire clarification. Cahiers de Lexicologie, Centre National de la Recherche Scientifique, 2012. № 1 (100). 37-53.

24. Tutora С., Navarro V La Neologie et les neologisms. Creation et reperage de mots nouveaux en langue fran- ?aise. Analyse pratique de reconnaissance de neologismes. Salamanca, 2015. 59 p.

25. TV5 Le Monde. - apprendre le francais avec TV5 MONDE.

References

1. Kahanovska O., Filonenko N. (2003). Istonia frantsuzkoi movy: Navchalnyj posibnyk [History of the French language: textbook]. Kyiv: vydavnychyj tsentr KNLU, 136. [in Ukrainian].

2. Kozubaj I., Khadzhy A. (2020). Doslidzhennia strukturno-semantychnykh osoblyvostej novoutvoren suchasnoi anhlijskoi movy [Study of the structural and semantic features of new formations of the modern English language]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: Filolohichni nauky, vol. 3, issue 334, 19-26. [in Ukrainian].

3. Literaturoznavcha entsyklopediia, (2007). [Literary encyclopedia]: U dvokh tomakh. T. 2 / Avt.-uklad. Yu. Kovaliv. Kyiv: Vydavnychyj tsentr «Akademiia», 624. [in Ukrainian].

4. Ostafijchuk O. (2020). Neolohizmy anhlijskoi movy v suchasnomu suspilstvi [Neologisms of the English language in modern society]. Vcheni zapysky TNUimeni VI. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii, vol. 31, issue 3 (1), 156-160. [in Ukrainian].

5. Tymoschuk I. (2010). Suchasnyj stan frantsuzkoi terminolohii [The current state of French terminology]. Visnyk Rivnenskoho Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia. Seriia: Humanitarni nauky, vol. 3, issue 51, 88-93. [in Ukrainian].

6. Cherednychenko O. (2009). Suchasna frantsuzka neolohiia z pohliadu perekladacha [Modern French neology from the translators point of view]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Inozemna filolohiia. Kyiv: Kyivskyj natsionalnyj universytet imeni Tarasa Shevchenka, issue 42, 8-9. [in Ukrainian].

7. Canal Reve [Dream Channel]. [in French].

8. Cavilamenligne [Cavilamenline]. [in French].

9. Cflvet L.-J. (2001). Le versant linguistique de la mondialisation. Dialogues et cultures [The linguistic side of globalization. Dialogues and cultures]. Dialogues et cultures, 45 (1), 80-87. [in French].

10. Charaudeau, P., Maingueneau, D. (2002). Dictionnaire d'analyse du discours [Discourse Analysis Dictionary]. Paris, Seuil, 661. [in French].

11. Compte-rendu du Petit Larousse 2022. Derniere modification: 11.10.2021 [Report of the Petit Larousse 2022. Last modification: 11.10.2021]. [in French].

12. Dinca D. (2010). Typologie des emprunts lexicaux fran§ais en roumain. Fondements theoriques, dynamique et categorisation semantique [Typology of French lexical borrowings in Romanian. Theoretical foundations, dynamics and semantic categorization]. Revue de Linguistique Romane, 74. Strasbourg, Societe de Linguistique Romane, 589-604. [in French].

13. Gaudin F., Guespin L. (2000). Initiation a la lexicologie fran§aise: de la neologie aux dictionnaires [Introduction to French lexicology: from neology to dictionaries]. Bruxelles, De Boeck-Duculot, 355. [in French].

14. Le Grand Robert. [in French]

15. Le Petit Robert. [in French].

16. Le Petit Robert de la Langue Fran§aise et sa version numerique - 2024. (2023). Collectif. LE ROBERT. [in French].

17. Moghaddam, F. (2021). La crise sanitaire omnipresente dans les nouveaux mots du dictionnaire. Publie le 08.05.2021 [The omnipresent health crisis in the new words of the dictionary. Published on 08.05.2021]. [in French].

18. Niklas-Salminen A. (2015). La lexicologie, 2^e ed. [Lexicology, 2nd ed.] Paris, Armand Colin, 224. [in French].

19. Pagava О. (2023). Suchasnyj protses neolohizatsii frantsuzkoi movy [Modern process of neologization of the French language]. Progressive research in the modern world. Proceedings of the 12th International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Boston, USA, 211-221. [in Ukrainian].

20. Petit Larousse illustre 2022: 170 nouveaux mots, quot;un bouleversement quot; pour ce professeur qui n'a quot jamais vu un tel changement linguistique quot;. Publie le 04.05.2021 [Petit Larousse illustre 2022: 170 new words, quot;an upheavalquot; for this teacher who has quot;never seen such a linguistic change quot;. Published on 04.05.2021]. [in French].

21. Sablayrolles J.-F. (2000). La neologie en frangais contemporain: examen du concept et analyse de productions neologiques recentes [Neology in contemporary French: examination of the concept and analysis of recent neological productions]. Paris: Honore Champion Editeur, 589. [in French].

22. Sablayrolles J.-F. (2008). «Neologie et dictionnaire(s) comme corpus d'exclusion», dans Sablayrolles, Jean- Fran§ois (dir.), Neologie et terminologie dans les dictionnnaires [“Neology and dictionary(s) as corpus of exclusion”, in Sablayrolles, Jean-Fran§ois (dir.), Neology and terminology in dictionaries]. Paris, H. Champion, 19-36. [in French].

23. Sablayrolles J.-F. (2012). Extraction automatique et types de neologismes: une necessaire clarification. Cahiers de Lexicologie [Automatic extraction and types of neologisms: a necessary clarification. Notebooks of Lexicology]. Centre National de la Recherche Scientifique. № 1 (100). 37-53. Vol. 1, issue 100, 37-53. [in French].

24. Tutora, С., Navarro, V (2015). La Neologie et les neologisms. Creation et reperage de mots nouveaux en langue fran§aise. Analyse pratique de reconnaissance de neologisms [Neology and neologisms. Creation and identification of new words in French. Practical analysis of neologism recognition]. Salamanca, 59. [in French].

25. TV5 Le Monde [TV5 Le Monde]. - apprendre le francais avec TV5 MONDE. [in French].

Размещено на Allbest.ru