Мовні особливості сучасного футбольного телерепортажу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Мовні особливості сучасного футбольного телерепортажу

Костусяк Наталія Миколаївна доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри - професор кафедри української мови та лінгводидактики,

Поляк Ірина Павлівна кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови і літератури та методик їх навчання

м. Кременець, м. Луцьк

Анотація

У статті схарактеризовано футбольний телерепортаж у контексті лексичної, синтаксичної та стилістичної своєрідності, емоційно- оцінного й експресивного забарвлення, інтонаційного оформлення, комунікативно-прагматичного та інтенційного потенціалу. З'ясовано, що в досліджуваному контенті превалює спеціалізована лексика, ужита поряд із вторинними номінаціями, які виникли внаслідок метонімізації та метафоризації. Закцентовано на переносних найменуваннях, що мають закодований додатковий зміст, вирізняються емоційно-експресивним забарвленням, образністю, тяжінням до розкутої неофіційної комунікації. У телерепортажі вони слугують лаконічним засобом мововираження, який дає змогу відмежуватися від стереотипного подання інформації й полегшити її сприйняття. Виявлено, що на реалізацію особливого колориту зорієнтовані метафоризовані мовні одиниці спортивної та неспортивної сфер, часткове чи повне переосмислення яких зумовлює їхню міжтематичну транспозицію. Зосереджено увагу на синтаксичній своєрідності футбольного телерепортажу, зокрема структурній асиметрії головних членів речення, скерованій на виділення інформативно важливої частини повідомлення. Таким висловленням зазвичай притаманна підвищена експресія, скоординована з емоційним станом коментатора. До важливих засобів реалізації репортерської інтенції зараховано нанизування дієслівних присудків, які надають оповіді динамічності. У цьому контексті розглянуто розмовні лексеми, функціювання яких зорієнтоване на досягнення психологічно комфортної атмосфери комунікації та ефективного контакту з телеглядачами. Використання односкладних називних, двоскладних неповних та нечленованих конструкцій умотивовано потребою швидко реагувати на стрімкі зміни під час гри. Простежено, що експлікація темпорально-модальних характеристик аналізованих висловлень пов'язана з розповідними структурами, переважно модельованими дієсловами минулого, рідше теперішнього часу. Фрагментарність виявляють побудови питальної модальності з частковою нейтралізацією питальної інтенції та висловлення стверджувального модального плану, репрезентовані нечленованими реченнями із супровідним емоційно-експресивним відтінком.

Ключові слова: українська мова, репортаж, лексика, лексична номінація, термінологія, футбольні терміни, оцінна та емоційно- експресивна лексика, образність, мовні засоби, інтенція, розповідна модальність, питальна модальність. футбольний телерепортаж лексичний синтаксичний

Abstract

Kostusiak Nataliia Mykolaivna Doctor of Philological Science, Professor, Head & Professor of the Department of Ukrainian Language and Linguodidactics, Lesia Ukrainka Volyn National University, Lutsk

Poliak Iryna Pavlivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer at the Department of the Ukrainian Language and Literature and Methods of Their Teaching, Kremenets Taras Shevchenko Regional Akademy of Humanities and Pedagogy, Kremenets

LINGUAL FEATURES OF MODERN FOOTBALL TELEVISION REPORTING

The article characterizes the football TV reporting in the context of lexical, syntactic and stylistic originality, emotional-evaluative and expressive coloring, intonation design, communicative-pragmatic and intentional potential. It was found that specialized vocabulary prevails in the researched content, used along with secondary nominations that arose as a result of metonymization and metaphorization. Emphasis is placed on figurative names that have an encoded additional meaning, are distinguished by emotional and expressive coloring, imagery, and a tendency towards loose informal communication. In TV reporting, they serve as a laconic means of language expression, allowing differentiation from stereotypical information presentation and facilitating its perception. It was revealed that the metaphorical language units of the sports and non-sports sphere are oriented towards the realization of a special flavor, partial or complete reinterpretation of which leads to their inter-thematic transposition. Attention is focused on the syntactic peculiarity of the football TV reporting, in particular the structural asymmetry of the main members of the sentence, aimed at highlighting the informatively important part of the message. Such expressions are usually characterized by increased expression, coordinated with the emotional state of the commentator. The stringing of verb predicates, which give the narrative dynamism, is one of the important means of realizing the reporter's intention. In this context, colloquial lexemes are considered, the functioning of which is aimed at achieving a psychologically comfortable atmosphere of communication and effective contact with TV viewers. The use of one- syllable nominal, two-syllable incomplete and unarticulated constructions is motivated by the need to quickly respond to rapid changes during the game. It was observed that the explication of the temporal-modal characteristics of the analyzed utterances is related to narrative structures, mostly modeled by verbs of the past, less often of the present tense. Interrogative modality constructions with partial neutralization of the interrogative intention and statements of the affirmative modal plan, represented by non-articulated sentences with an accompanying emotional and expressive tone, reveal fragmentedness.

Keywords: Ukrainian language, reporting, lexicon, lexical nomination, terminology, football terms, evaluative and emotionally expressive lexicon, imagery, linguistic means, intention, narrative modality, interrogative modality, imperative modality.

Постановка проблеми

Футбольний комунікативний простір цілком умотивовано належить до активно досліджуваних і різновекторно інтерпретованих у сучасній лінгвістичній парадигмі. Зацікавлення науковців зумовлене низкою чинників, зокрема популярністю цього виду спорту в Україні та у світі загалом, активним поповненням футбольного словника новими номінаціями, своєрідністю синтаксичної організації текстів вказаного змістового діапазону, семантичною транспозицією спеціалізованих лексем до сфери публікацій неспортивної тематики, інтенційно-прагматичною своєрідністю та ін. Нині чимало інформації про футбольні поєдинки віддзеркалено в різних інформаційних засобах. Окрім газетно-журнальних періодичних видань, спортивна журналістика знайшла свій вияв в інтернетному просторі. У цьому контексті доречно апелювати до порталів та авторських блогів, що містять різний за жанром, тематикою та специфікою оформлення контент. Поданий у них матеріал зазвичай ексклюзивний, цікавий, неординарний, креативно оформлений і відповідає запитам реципієнтів. За вказаними параметричними ознаками не поступаються їм відеотрансляції футбольних матчів, супроводжувані образними, емоційними й навіть експресивно маркованими коментарями. Акцент на виражальних мовних засобах телевізійного репортажу дає змогу стверджувати не тільки про вживання спеціалізованої футбольної лексики та термінології, а й мовних одиниць, що іноді порушують стандарти публіцистики, проте скеровані на вияскравлення тих чи тих моментів гри.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Пов'язаний із футбольною сферою мовний арсенал різноаспектно схарактеризований у сучасній лінгвістиці. Зокрема, М. Слабик запропонувала зіставний аналіз українських та англійських футбольних термінів, дібраних зі спортивних інтернет-видань, описала корелятивні номінації обох мов відповідно до ступеня їхньої семантичної відповідності, структурних та дериваційних ознак [1]. Ю. Молоткіна, опрацювавши українську інтернет-періодику, зосередила увагу на футбольній лексиці іншомовного походження, закцентувала на новітніх чужомовізмах, що поки не мають питомих відповідників, згрупувала їх з огляду на лексико-семантичний потенціал, окреслила специфіку функційого вияву номінацій не тільки в текстах про футбол, а й у публікаціях політичної та соціальної тематики [2]. Принагідно зазначимо, що семантичній транспозиції слів спортивної сфери та вживанню їх у неспеціальних контекстах присвячено низку інших публікацій [3; 4, с. 110-111]. Розвиток та функціювання української футбольної лексики, а також мовні особливості соціолекту українських футбольних фанатів знайшли віддзеркалення в праці І. Процик [5]. Футбольний репортаж як жанр, текст і дискурс спортивної журналістики потрапив до сфери зацікавлень Т. Єщенко [6].

Усеохопними вважаємо низку студій Ю. Струганця, у яких на матеріалі різних сегментів фахової футбольної комунікації схарактеризовано лексику та термінологію зазначеного виду спорту, окреслено функційний потенціал метафоричних одиниць і жаргонізмів, з'ясовано роль зазначених номінацій у вираженні емоційності та творенні образності [7; 8; 9; 10]. Проаналізований доробок науковців хоч і випрозорює різновекторність опису порушеної проблеми, проте не охоплює всіх питань. Удокладненої інтерпретації потребує мовна палітра коментарів, супроводжуваних прямі трансляції футбольних матчів, що й визначає актуальність нашої студії.

Мета статті - з'ясувати мовну специфіку футбольного телерепортажу, схарактеризувати його в контексті лексичної, синтаксичної та стилістичної своєрідності, емоційно-оцінного й експресивного забарвлення, інтонаційного оформлення, комунікативно-прагматичного та інтенційного потенціалу. Джерельною базою послугували репортажі матчів, трансльованих на платформі «MEGOGO» (у статті після ілюстративного матеріалу в дужках зазначено дату гри й час, коли прозвучала репліка коментатора).

Виклад основного матеріалу

Як зазначає М. Слабик, «основою футбольного контенту є комунікація, яка має текстуальні ознаки та лексичні, семантичні і синтаксичні особливості» [1, с. 140]. Погоджуючись із міркуванням дослідниці, зазначимо, що репортажу притаманне своєрідне словесне оформлення думки, наявність мовних засобів, які не тільки забезпечують точне, виразне та інтонаційно- емоційне презентування інформації, а й зорієнтовані на встановлення контакту з телеглядачами та керування їхньою увагою. Хоч комунікативний простір текстів аналізованого жанру вирізняється значною кількістю спеціалізованої лексики, але не менш звичним для них є вживання вторинних номінацій. Для маркування певної команди телерепортери почасти використовують займенникові одиниці. Таку роль виконує субстантивоване слово наші, що перебуває у сфері суб'єктності й має супровідний опосередковано посесивний відтінок. Нейтралізація семантики присвійності пов'язана з акцентуванням на спорідненості за національною ознакою футболістів, коментатора та глядачів. Аналізована номінація конденсує висловлення, певною мірою інтимізує й позитивно забарвлює його: Наші відбили атаку македонців (16.06.2023, 21:50). У цьому контексті доречно закцентувати на метонімізації, моделювання якої пов'язане із семантичною транспозицією, що відповідає схемі назва держави --» номінація гравців певної команди. Зазвичай такі вторинні найменування емоційно нейтральні, проте сприяють лаконічності висловлення, дають змогу урізноманітнити темп орально обмежене мовлення журналіста: Україна розпочинає матч з активного пресинга на половині поля Італії (12.09.2023, 21:49); Небезпечна комбінація ледь не пройшла у

Італії(12.09.2023, 21:53); Італії вдалося взяти м'яч під контроль та подекуди затискати Україну на половині поля (12.09.2023, 21:57); Україна пропускає гол від Мальти (17.10.2023, 22:01). Засобом ідентифікації команди часто слугує номінація господарі, що вербалізує її стосунок до певної держави, на стадіоні якої відбувається гра: «Жирона» також намагається тримати м 'яч, але це складно робити під натиском господарів (10.04.2023, 22:30). Прихований локативний зміст містить аналізований іменник разом із посесивно маркованим субстантивом поле в родовому відмінку однини: Господарі поля навіть у кількох моментах були змушені помилитися (12.09.2023, 21:49). До сфери лексичних еквівалентів, використовуваних для називання гравців, належать субстантивовані одиниці, дериваційна база яких - прикметник на позначення кольору форми футболістів: Мвоко та Мбонг намагалися організувати момент біля воріт України - «синьо-жовті» відбилися (17.10.2023, 23:09); На половину поля «синьо-жовтих» переходять мальтійці (17.10.2023, 23:13).

Емоційно-експресивного забарвлення, образності, розкутості, відтінку неофіційної комунікації надають висловленням й інші лексеми та їхні сполуки, які зазнали метафоризації. Такі вторинні найменування виникли на основі асоціацій із відомими об'єктами, процесами, опредметненими діями й мають прихований зміст. У телерепортажі вони слугують суб'єктивно-оцінним, часто креатив ним засобом мововираження, обраним чи змодельованим журналістом для реалізації комунікативних та прагматично-інтенційних стратегій. Речення, структуровані мовними одиницями з переносним значенням, перебувають поза межами стереотипного подання інформації, конденсують і полегшують її сприйняття. Наприклад: Пожежа біля воріт України (12.09.2023, 23:13) - у виділеному субстантиві, що виник на основі переосмислення та асоціативного зв'язку з відповідним процесом, закодовано додатковий зміст, завдяки чому образно передано запеклу боротьбу обох команд. Значення швидкості й сили удару по м'ячі приховане в переносно вжитій номінації постріл: Постріл Віктора виявився потужним, але його заблокували захисники збірної Італії (12.09.2023, 21:54). «Оживлення» назв неістот простежуємо в конструкціях Двічі удари італійців заблокували українці, після чого ще один прийняла на себе поперечина (12.09.2023, 23:13); Перекладина рятує Україну від голу! (17.10.2023, 22:33); Пройшов повз ногу Ільїна м'яч у центрі штрафного під час закидання з лівого флангу (04.11.2023, 15:55). Явище метафоризації характерне для атрибутивних одиниць, які виявляють ознаки міжтематичних зміщень. Наприклад, супроводжувана частковим переосмисленням транспозиція лексеми з однієї спортивної сфери в іншу зреалізована за допомогою прикметника більярдний, що дає змогу образно й водночас лаконічно схарактеризувати техніку виконання удару: Чалханоглу з 11-тиметрової позначки більярдним ударом відправив м'яч у лівий кут! (19.01.2024, 22:07). У реченні Олійник завершив сольний ривок лівим флангом контратаки ударом із межі штрафного, але поцілив повз дальню дев'ятку (04.11.2023, 17:12) виділений прикметник, перебуваючи поза межами музичної тематики й уточнюючи змістовий діапазон опорного слова ривок, сприяє колоритності інформування про одноосібну опредментнено-локативну дію. Принагідно закцентуємо увагу на частині поцілив повз дальню дев 'ятку, де субстантив дев 'ятка слугує стилістичним синонімом субстантивно-атрибутивної сполуки верхній кут. Використання цієї лексеми звичне для комунікативного простору футбольних репортажів: Дарміан потужним ударом з кута штрафного не влучив у ближню дев'ятку! (19.01.2024, 21:43). Вертикальну локалізацію реалізує метафорична іменниково-числівникова сполука другий поверх, що, позначаючи гру головою, зазнала переосмислення: Конопля виборов другий поверх у Ньонто, але пробив неточно (12.09.2023, 23:30).

Як відомо, комунікація телерепортера односпрямована, проте за формальними параметрами, інтонаційними, інтенційними та прагматичними ознаками тяжіє до діалогічного мовлення. Висловлення коментаторів зазвичай оцінно, емоційно та екпресивно марковані, різні за структурою та модальним планом. Апелюючи до уваги глядача й намагаючись підтримувати взаємозв'язок із ним, журналісти послуговуються вжитим у підметовій позиції займенником ми, що створює ефект двобічного живого спілкування: Не бачимо ми бажання команд пресингувати (04.11.2023, 16:08). На переконання Ю. Струганця, «форма множинного звертання до глядачів ми є одним із найуживаніших мовних засобів вираження категорії діалогічності» [10, с. 250].

Зосереджуючи увагу на синтаксичних параметрах репортажу, нагадаємо, що для української мови звичний прямий порядок слів, який передбачає розміщення присудка в постпозиції щодо підмета. Натомість у мовленні журналістів часто простежуємо структурну асиметрію, зумовлену певною комунікативною метою, зокрема прагненням закцентувати на інформативно важливій частині повідомлення. Переважно таким висловленням притаманна підвищена експресія, скоординована з емоційним станом коментатора, наприклад: Зрівнює рахунок Україна! (17.10.2023, 22:26); Намагався швидко розіграти стандарт Віталій Миколенко, пробивши з середини поля (17.10.2023, 21:51); Намагається відігратися Україна (17.10.2023, 22:05); Пенальті заробляє збірна України! (17.10.2023, 22:29); Виходить уперед збірна України! (17.10.2023, 22:30). Аналізуючи предикативні одиниці, зосередимо увагу на одному з важливих засобів реалізації репортерської інтенції - нанизуванні дієслівних присудків як засобі градації й передавання емоційного заряду та динаміки того, що відбувається на футбольному полі: Мудрик, здавалося, вже втратив м 'яча під час передачі, але отримав його назад після успішної боротьби Артема Довбика. Пробив Михайло у ближній кут - влучив у сітку з зовнішнього боку (17.10.2023, 21:51). На досягнення ефективного контакту з телеглядачами та психологічно комфортної атмосфери комунікації скеровані висловлення, у структурі яких перебувають переносно вжиті та розмовні лексеми, що заповнюють предикативну позицію: Ємець за межами поля невдало влетів у металевий водостік (04.11.2023, 16:10); Демченко здалеку з правого флангу приклався в корпус Муравського - кутовий (04.11.2023, 16:25); Стасюк підібрав відскок із центру штрафного на дальній дистанції та вгатив під поперечину, проте Фесюн парирував (04.11.2023, 16:57); Після навісу Дімарко Барелла злету вгатив м'яч у поперечину!!! (19.01.2024, 21:37); Ельмаслупанув, так лупанув! (16.06.2023, 22:28). Роль оцінного й водночас прагматичного засобу часто виконують адвербіальні одиниці: Рістовскі грубо зіграв проти Степаненка (16.06.2023, 21:56Довбик зіграв грубо (16.06.2023, 22:33); Матвієнко зіграв надійно (16.06.2023, 21:58).

Потреба швидко реагувати на дії гравців обох команд слугує передумовою вживання односкладних називних, двоскладних неповних і приєднувальних конструкцій, серед яких значна частина має експресивне забарвлення: Момент! (04.11.2023, 16:03); Го-о-о-ол! (04.11.2023, 16:11); Пенальті! (04.11.2023, 17:25); Масована атака «Барси». Лише кутовий (10.04.2023, 23:39); Момент в України! (17.10.2023, 21:51); Перший гострий момент в України! (17.10.2023, 22:24); Офсайд у Мартінеса (19.01.2024, 21:13); Мініпауза у матчі (17.10.2023, 22:15); На газоні Михайло Мудрик (17.10.2023, 22:27). Поєднання стислості й водночас повноти викладу характерне для структур із виразним емоційно-оцінним відтінком, який зреалізовано імпліцитно за допомогою мовних одиниць, що зазвичай виявляють стилістичну нейтральність. Наприклад, у структурі Калюжний -усе (04.11.2023, 15:56) такий функційний потенціал реалізує займенник усе, значення якого уточнено в наступній репліці: Замінили травмованого Калюжного на Олійника (04.11.2023, 15:56).

Специфіку синтаксису футбольних репортажів віддзеркалює наявність складних речень із наслідковими відношеннями між їхніми частинами: Судаков пробив по воротах Мальти після скидки Сидорчука - знову заблокований удар (17.10.2023, 22:12); Знову отримав можливість для удару Судаков. Розвернувся і пробив по воротах - лише кутовий заробив півзахисник (17.10.2023, 22:12).

Зорієнтованість на темпорально-модальний план висловлень дає змогу констатувати, що домінантними є розповідні структури, модельовані дієсловами минулого часу. У такому разі переважно йдеться про дію, виконану одноосібно: Після навісу Барелли Тюрам головою пробив поруч зі стійкою! (19.01.2024, 21:04); Дімарко бив злету з кута штрафного, і м 'яч влучив у захисника «Лаціо» (19.01.2024, 21:16); Арбітр компенсував З хвилини (19.01.2024, 22:48); У «Лаціо» замість Лаццарі. вийшов Хюсай (19.01.2024, 22:40). Якщо коментатор інформує загалом про гру команд, тобто колективні дії, то частіше послуговується формами теперішнього часу: Гра йде у центрі поля (19.01.2024, 21:27); «Інтер» не зупиняється, продовжує атакувати (19.01.2024, 22:49).

У телерепортажі фрагментарність виявляють побудови питальної модальності, яким притаманна часткова нейтралізація питальної інтенції, з одного боку, та активізація уваги слухача й вираження супровідних відтінків подиву, сумніву - з іншого. Оскільки йдеться про монологічне мовленням, то цілком закономірно адресант не передбачає почути відповіді на поставлене питання, хоч телеглядач підсвідомо може вдатися до її моделювання: Чи є в «Колосу» інші варіанти атаки? (04.11.2023, 16:14).

Групу функційно обмежених конструкцій формують нечленовані висловлення стверджувального модального плану, що слугують реакціями-репліками на висловлені раніше міркування коментатора. Переважно вони є першою частиною складного речення, зміст якої удокладнює друга членована конструкція. Таким синтаксичним одиницям притаманний супровідний емоційно-експресивний відтінок. Наприклад: Можливий пенальті в ворота збірної України. Арбітр дивиться відеоповтор. Так, це пенальті! (16.06.2023, 22:15).

Висновки

Отже, мовна репрезентація футбольного телерепортажу пов'язана з різнорівневими формальними засобами, які виконують низку комунікативно-прагматичних та інтенційних завдань. У досліджуваному контенті хоч і превалює спеціалізована лексика, проте значний функційний потенціал виявляють вторинні номінації, що виникли внаслідок метонімізації та метафоризації. Переносно вжиті найменування сприяють лаконічності висловлення й урізноманітнюють темпорально обмежене мовлення журналіста. За емоційно-експресивним забарвленням, образністю, тяжінням до розкутої неофіційної комунікації вирізняються лексеми та їхні сполуки, які мають закодований додатковий зміст й утворені на основі асоціацій із відомими об'єктами, процесами, опредметненими діями. У телерепортажі вони слугують конденсованим, суб'єктивно-оцінним, часто креативним засобом мововираження, що дає змогу відмежуватися від стереотипного подання інформації й полегшити її сприйняття. На реалізацію особливого колориту зорієнтовані метафоризовані мовні одиниці, які виявляють ознаки міжтематичних зміщень. Ідеться про номінації спортивної та неспортивно!' сфер, що зазнали часткового чи повного переосмислення. Синтаксичну своєрідність футбольного телерепортажу вияскравлює структурна асиметрія головних членів речення, яка реалізує потребу виділити інформативно важливу частину повідомлення. Зазвичай таким висловленням притаманна підвищена експресія, скоординована з емоційним станом коментатора. До важливих засобів реалізації репортерської інтенції належить нанизування дієслівних присудків, що надають оповіді динамічності. На досягнення ефективного контакту з телеглядачами та психологічно комфортної атмосфери комунікації скеровані конструкції з розмовними лексемами. Потреба швидко реагувати на зміни під час гри слугує передумовою вживання односкладних називних, двоскладних неповних, приєднувальних та нечленованих конструкцій, значна частина яких має експресивне забарвлення. Експлікація темпорально-модальних характеристик аналізованих висловлень пов'язана з розповідними структурами, переважно модельованими дієсловами минулого, рідше теперішнього часу. Фрагментарність виявляють побудови питальної модальності з частковою нейтралізацією питальної інтенції та висловлення стверджувального модального плану, репрезентовані нечленова- ними реченнями із супровідним емоційно-експресивним відтінком.

Перспективу дослідження становить опис мовновиражальних особливостей репортажу іншого тематичного діапазону.

Література

1. Слабик М. Механізми утворення та умови функціонування футбольної лексики. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 19. Т. 2. С. 136-142.

2. Molotkina Yu. Borrowed Football Lexis in the Discourse of a Contemporary Ukrainian Internet Mass Media. Society. Document. Communication. Соціум. Документ. Комунікація. 2018. Вип. 6. С. 42-57.

3. Косту сяк Н. Міжтематична дифузні сть спортивної лексики в медіатекстах періоду російсько-української війни. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 3. С. 30-36.

4. Навальна М. Динаміка лексикону української періодики початку XXI ст.: монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 328 с.

5. Процик І. Футбольна лексика у формальному та неформальному дискурсах : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.01. Київ : НаУКМА; ВНУ ім. Лесі Українки, 2020. 788 с.

6. Єгценко Т. Футбольний телерепортаж крізь призму текстових категорій. Наукові записки. Серія: Філологічні науки. 2024. № 207. С. 88-92.

7. Струганець Ю. Футбольна лексика української мови у спеціальній сфері функціонування. Лінгвостилістичні студії. 2017. Вип. 7. С. 147-155.

8. Струганець Ю. Футбол у вимірі слова: монографія. Beau Bassin : LAMBERT Academic Publishing, 2018. 197 c.

9. Струганець Ю. Семантико-стилістичний потенціал футбольної лексики української мови в неспеціальних контекстах. Stadia ukrainica posnaniensia. 2020. Vol. VIII/1. Р. 179-188.

10. Струганець Ю. Спектр текстових категорій у футбольному телерепортажі. Вісник науки та освіти. 2023. № 12 (18). С. 243-253.

References

1. Slabyk, M. (2021). Mekhanizmy utvorennia ta umovy funktsionuvannia futbolnoi leksyky [Mechanisms of Formation and Conditions of Functioning of Football Lexicon], Zakarpatski filolohichni studii - Transcarpathian Philological Studies, 19(2), 136-142 [in Ukrainian],

2. Molotkina Yu. Borrowed Football Lexis in the Discourse of a Contemporary Ukrainian Internet Mass Media. Society. Document. Communication. Соціум. Документ. Комунікація. 2018. Вип. 6. С. 42-57.

3. Kostusiak, N. (2023). Mizhtematychna dyfuznist sportyvnoi leksyky v mediatekstakh periodu rosiisko-ukrainskoi viiny [Interthematic Diffusion of Sports Vocabulary in Media Texts During the Russian-Ukrainian War], Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka - Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism,24 (73), 3, 30-36 [in Ukrainian],

4. Navalna, M. (2011). Dynamika leksykonu ukrainskoi periodyky pochatku XXI st.: monohrafiia [The Dynamics of Vocabulary in Ukrainian Periodicals of the Early 21st Century: a Monograph], Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian],

5. Protsyk, I. (2020). Futbolna leksyka u formalnomu ta neformalnomu dyskursakh [Football vocabulary in formal and informal discourses]. Doctor's thesis. Kyiv : NaUKMA; VNU im. Lesi Ukrainky [in Ukrainian],

6. Yeshchenko, T. (2024). Futbolnyi telereportazh kriz pryzmu tekstovykh katehorii [Football Television Reporting Through the Prism of Text Categories], Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky - Research bulletin. Series: Philological sciences,207, 88-92 [in Ukrainian].

7. Struhanets, Yu. (2017). Futbolna leksyka ukrainskoi movy u spetsialnii sferi funktsionuvannia [Ukrainian Footbal Lexicon in the Specific Field of Functioning]. Linhvostylistychni studii - Linguistic Studies,7, 147-155 [in Ukrainian].

8. Struhanets, Yu. (2018). Futbol u vymiri slova: monohrafiia [Football in the Measurement of the Word: a Monograph]. Beau Bassin : LAMBERT Academic Publishing [in Ukrainian].

9. Struhanets, Yu. (2020). Semantyko-stylistychnyi potentsial futbolnoi leksyky ukrainskoi movy v nespetsialnykh kontekstakh [Semantic and Stylistic Potential of Football Vocabulary of Ukrainian Language in Non-Specialized Contexts]. Studia ukrainica posnaniensia, VIII71, 179-188 [in Ukrainian],

10. Struhanets, Yu. B. (2023). Spektr tekstovykh katehorii u futbolnomu telereportazhi [Spectrum of Text Categories in Football Television Reporting], Visnyk nauky ta osvity - Bulletin of the Science and Educatio, 12(18), 243-253.

Размещено на Allbest.ru