Формування синтаксичної компетентності у майбутніх журналістів (на матеріалах статей інтернет-видання "Рубрика")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування синтаксичної компетентності у майбутніх журналістів (на матеріалах статей інтернет-видання "Рубрика")

Романчук Світлана Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент, докторант, Український гуманітарний інститут, м. Буча

Анотація

Синтаксична компетентність, будучи складником комунікативної компетентності, відіграє важливу роль у становленні майбутнього фахівця. У статті акцентується увага на мовній особистості студентів-журналістів, для яких уміння володіти словом в усному та писемному мовленні є вкрай необхідним. Світлана Романчук розглядає особливості формування синтаксичної компетентності майбутніх фахівців у галузі журналістики через призму стилістичного маркування текстів, поданих в інтернет-виданні "Рубрика" у грудні 2023 року. текст синтаксичний журналістика

Авторка аналізує стилістичні ресурси речень в семи аспектах: 1 - характеристика речень за метою висловлювання; 2 - стверджувальні та заперечні речення; 3 - власне питальні, риторичні речення; 4 - речення спонукальної та конотованої модальності; 5 - аналіз простих двоскладних речень; 6 - аналіз односкладних речень; 7 - аналіз складних речень. Кожен із них обґрунтовує стилістичну функцію, яку виконують ці типи речень у відповідному журналістському матеріалі.

У статті також охарактеризовано структуру аналізованих речень, розкрито доречність їх вживання відповідно до мети, поставленої перед журналістом. Зафіксовано частотне вживання у матеріалах простих ускладнених та складних речень. Серед односкладних найбільше зафіксовано неозначено-особових речень, що зумовлено їхньою аналітичністю. Синтаксична компетентність формується завдяки виконання таких завдань на основі комунікативно-діяльнісного підходу, тому Світлана Романчук в праці радить використовувати його на заняттях зі стилістики української мови під час вивчення синтаксису мови засобів масової інформації.

Авторка підсумовує, що кожен із проаналізованих типів речень не тільки подає відповідні факти, а й впливає на сферу емоційного сприйняття читача. Тому доведено, що досить доречними в матеріалах журналістів було використання спонукальної та конотованої модальності.

Ключові слова: синтаксична компетентність, майбутній фахівець з журналістики, студент, речення, стилістична маркованість.

Romanchuk Svitlana Mykolaivna Candidate of philological sciences, associate professor, doctoral student, Ukrainian Institute of Art and Science, Bucha

FORMATION OF SYNTACTIC COMPETENCE IN FUTURE JOURNALISTS (BASED ON THE MATERIALS FROM THE ARTICLES OF THE INTERNET PUBLICATION "RUBRIKA")

Abstract. Syntactic competence, being a component of communicative competence, plays an important role in the formation of a future specialist. The article focuses attention on the language personality of journalism students, for whom the ability to master the word in oral and written communication is absolutely necessary. Svitlana Romanchuk examines the peculiarities of the formation of syntactic competence of future specialists in the field of journalism through the prism of stylistic marking of texts submitted in the online publication "Rubrika" in December 2023.

The author analyzes the stylistic resources of sentences in seven aspects: 1 - characteristics of sentences according to the purpose of expression; 2 - affirmative and negative sentences; 3 - actually interrogative, rhetorical sentences; 4 - a sentence of inductive and connotative modality; 5 - analysis of simple two-syllabic sentences; 6 - analysis of monosyllabic sentences; 7 - analysis of complex sentences. Each of them justifies the stylistic function that these types of sentences perform in the corresponding journalistic material.

The article also characterizes the structure of the analyzed sentences, reveals the appropriateness of their use in accordance with the goal set for the journalist. The frequent use of simple complicated and complex sentences in the materials is recorded. Among monosyllabic sentences, indefinite personal sentences are the most recorded, which is due to their analytical nature. Syntactic competence is formed thanks to the performance of such tasks based on the communicative-activity approach, therefore Svitlana Romanchuk in her work advises to use it in classes on the stylistics of the Ukrainian language during the study of the syntax of the language of mass media.

The author concludes that each of the analyzed types of sentences not only presents relevant facts, but also affects the reader's emotional perception. Therefore, it has been proven that the use of the evocative and connotative modality was quite appropriate in the journalists' materials.

Keywords: syntactic competence, future journalism specialist, student, sentence, stylistic marking.

Постановка проблеми. Наразі актуальною постає проблема формування цілісної мовної особистості майбутнього фахівця. Ця проблема набула більшого значення протягом останніх двох років, тобто після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Це зумовлено тим, що до цього подеколи траплялися випадки вживання як в побутовому, так і в навчальному просторі російської мови студентами вищих закладів освіти. Безперечно, що парадигма мислення українського майбутнього фахівця останнім часом докорінно змінилася. Тому сучасний студент повинен добре володіти різними мовними нормами української мови. У попередніх своїх наукових дослідженням ми вже торкалися проблеми формування і соціокультурної, і лінгвістичної, і комунікативної компетентності мовної особистості студента. У праці ми акцентуємо увагу на цільовій аудиторії майбутніх журналістів. Для них нам видається важливою синтаксична компетентність, оскільки створення текстів різних жанрів є обов'язковим завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Синтаксична будова мови була предмет вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Відомі праці І. Вихованця [1], у яких висвітлено основні питання синтаксису сучасної української мови: типи синтаксичних одиниць та їх функції, синтаксичні зв'язки, семантико-синтаксичні відношення. Інтерпретацію багатьох синтаксичних явищ подано у світлі функціональної теорії. К. Городенська [2] уперше в лінгвоукраїністиці розробила теоретичні засади синтаксичної деривації, випрацювала концепцію дериваційного синтаксису, що започаткував нову галузь синтаксичної науки, застосувала функціонально-семантичний підхід до аналізу та систематизації дериваційних морфем, який посприяв виокремленню нової, синтаксично орієнтованої галузі словотвірної морфеміки. Останнім часом працює в галузі категорійного словотвору та синтаксису, розробляє теоретичні засади словотвірних і синтаксичних категорій. М.Плющ [3] вивчала різні аспекти синтаксису. Зокрема, вона розглядала семантико-синтаксичні відношення різних лексичних груп, синтаксис простого речення тощо. К.Шульжук [4] з урахуванням сучасного стану мовознавчої науки системно проаналізувала словосполучення, члени речення, семантико-синтаксичну структуру простого речення, складне речення, складні форми синтаксичної організації мовлення, основи української пунктуації.

Спільним для усіх робіт учених-синтаксистів української мови є розуміння важливості застосування комунікативно-діяльнісного підходу, що дає змогу вивчати синтаксичну будову мови як динамічну систему й досліджувати функціювання синтаксичних одиниць у різних мовленнєвих актах.

Синтаксична компетентність формується на основі компетентнісного підходу, про важливість якого зазначали А. Вербицький, Н. Голуб, І. Зимня, М. Пентилюк, Л. Петровська, О. Пометун, О. Савченко, І. Якиманська та ін. Компетентнісна освіта, на думку О. Савченко, "більше зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, аніж на обсяг знань" [5].

Функційно-стилістичні особливості мови ЗМІ ставали предметом уваги багатьох вчених-лінгвістів, як-от: І.П. Лисакової, О.А. Сербенської, Г.Я. Солганика та ін.

Принагідно зазначимо і на монографії Н. Пономаренко, О. Семеног [6] "Формування мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців з журналістики: теорія і практика", у якій учені розкривають суть мовленнєвої компетентності майбутніх журналістів, аналізують його компоненти, серед яких виділяють і письмо як його складник.

Мета статті - проаналізувати синтаксично-стилістичні засоби та прийоми, що слугують створенню стислого, точного, образного у статтях інтернет-видання "Рубрика" та є чинниками формування синтаксичної компетентності майбутніх журналістів.

Виклад основного матеріалу. Важливим показником високого рівня як загальної, так і мовленнєвої культури особистості є володіння синтаксичною компетентністю, яка "передбачає знання синтаксичних засобів мови, здатність розпізнавати будову й розуміти смисл їх, правильно й комунікативно доцільно використовувати в різних мовленнєвих ситуаціях синтаксичні одиниці різних структурних рівнів (словосполучення, речення, ССЦ, текст), синтаксичні конструкції різних видів і сполучних засобів (речень складних сполучникових, безсполучникових, із різними видами зв'язку) з урахуванням функційно-стильових різновидів мовлення відповідно до теми, мети, ситуації спілкування, провідних жанрів комунікації" [7, С.6].

З метою розвитку мовленнєвої компетентності Н. Пономаренко, О.Семеног радять вдало добирати "текстовий матеріал (наповнений комунікативно-значущою лексикою - для збагачення словникового запасу, мовними явищами - для лінгвістичного аналізу) забезпечує розвиток мовленнєвих здібностей студентів, зокрема аудіювання, читання, письмо, говоріння, поглиблює уявлення про особливості фаху, особливостей функціонування одиниць мови в тексті" [6, С.103]. Ми переконані, що майбутні фахівці з журналістики повинні розвивати синтаксичну компетентність, створюючи різножанрові та різнотематичні тексти. З огляду на це, їм потрібно навчитися "читати" публіцистичні матеріали, тобто уміти характеризувати їхні лексичні, морфологічні та синтаксичні засоби зі стилістичного погляду. Тому в статті подаємо схему синтаксичного аналізу тексту публіцистичного стилю. Як приклад, ми взяли матеріали інтернет-видання "Рубрика" за грудень 2023 року.

Аналіз інтернет-видання свідчить про ефективне використання різних типів речень за метою висловлювання, комунікативною функцією, стилістичним навантаженням, будовою тощо.

Аспект 1 - характеристика речень заметою висловлювання

Найчастіше використовуються речення розповідного характеру для підсилення думки зображуваного: "Раніше цього року Чехія також посилила умови виплати допомоги українським біженцям задля економії коштів у бюджеті" [7]; "За даними чеського уряду, з якими ознайомилося видання, Прага скоротила витрати на українських біженців більш ніж на третину" [7]; "У червні 2023 року Чехія витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а до липня ці витрати впали до 46 млн євро" [1].

Аспект 2 - стверджувальні та заперечні речення

Найбільш вживаним прийомом для формування думки і здійснення впливу на читача, на думку Н. Прокопенко, є "вживання стверджувальних і заперечних речень" [8, С.2.]. Наведемо приклади стверджувальних речень: "За даними Мінпраці та соціальних питань, 123 тисячі українських біженців уже працюють на повний робочий день, що становить 60% від загальної кількості тих, хто має тимчасовий захист у Чехії [7]"; "Поправка також скасовує можливість створення спеціальних класів чи відділень для українських дітей та учнів у школах" [7]; "Як повідомлялось раніше, Європейська комісія оголосила про виділення понад 65 мільйонів євро чотирьом країнам, що приймають на своїй території українців, які рятуються від російської агресії" [7]; "Директор Представництва KfW в Україні Лоренц Ґесснер наголосив, що фіну станова продовжить стояти поруч з Україною та її громадянами" [9]; "Нагадаємо, нещодавно за дорученням німецького Федерального міністерства економічного розвитку та співробітництва (BMZ), KfW та Міністерство фінансів України підписали Угоду про грант в сумі 50 млн євро для фінансування програми 5-7-9, яку впроваджує Фонд розвитку підприємництва [10]; "Навесні 2021 року оголосили про підготовку внесення "Щедрика" Миколи Леонтовича до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО" [11]; "5 жовтня 1922 року капела виступила в Нью-Иоркському Carnegie Hall" ^[11].

Заперечні речення також впливають на формування у читачів громадської свідомості щодо обговорюваного: "До слова, сам Леонтович вважав, що його твори не дотягують до рівня європейської сцени" [11]; "І так само попри оголошену попередню роботу, жодна з громад не надсилала МКІП подання та не виступала ініціатором включення елементу до Національного переліку чи списків ЮНЕСКО" [11]; "Однак не всі відходи можна застосовувати, оскільки вони мають в собі небезпечні речовини, зокрема в азбесті, що майже скрізь використовується в будівництві" [11]; "Віцепрем'єр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров знову звернувся до українців та запевнив, що повісток у застосунку "Дія" не буде ніколи" [12]; "Зеленський також заявляв, що не стане підписувати законопроект, який передбачатиме мобілізацію жінок" [12].

Аспект 3 - власне питальні, риторичні речення

На шпальтах інтернет-видання "Рубрика" за аналізований період така категорія речень менш поширена. Однак ці речення мають на меті зацікавити аудиторію. Вони спонукають читців до власних роздумів, формування особистого ставлення, позиції: "У чому проблема?" [7]; "Яке рішення?" [7]; "Як це працює?" [7]; "Що таке "Щедрик"?"[9]; "Як "Щедрик" став відомим за кордоном?" [10]; "Що кажуть у Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО?" [11].

Аспект 4 - речення спонукальної та конотованої модальності

Спонукальну модальність мають речення, які допомагають журналістам емоційно висловити думку, закликати до дії, дати пораду тощо. Як відомо, експресивно-стилістичні засоби тексту сприяють налагодженню контакту між автором і читацькою аудиторією: "Не мовчи! Полон вбиває!" [13]; "Поверніть полонених азовців" [13].

Проаналізуємо речення із конотованими словами чи словосполученнями. У синтаксемі "Щедрик" був коронною точкою нашого репертуару в усіх краях впродовж 5 з половиною років" [11] вираз "коронна точка" має позитивну конотацію і використовується для позначення важливої частини чого-небудь. У реченні "При виході з музею відвідувачі кажуть: "Леонтович - наш національний герой" [11] слово "герой" має позитивну конотацію та використовується в значенні видатної постаті, яка є національним символом чи представник еліти, має заслуги перед Вітчизною, тому відвідувачі музею вважають Леонтовича "національним героєм" як особистість, що має важливе значення для національної ідентичності і культурної спадщини.

У реченні "Австралія має доволі жахливу спадщину з азбестом, і ми дуже добре знаємо, що станеться, якщо не вживати заходів завчасно [13] вислів "жахлива спадщина" має негативну конотацію та використовується для вираження того, що наявність азбестової спадщини в Австралії є проблемою або небезпекою. Такий вислів підсилює негативне враження від проблеми з азбестом та може вказувати на потенційні небезпеки та шкідливі наслідки, пов'язані з цим матеріалом.

Неологічним синтаксичним утворенням є словосполучення "живий коридор". У конструкції "Акція відбулася у форматі "живого коридору" [13] цей вислів виражає ідею живої, динамічної події або процесу, що відбувається. Вираз може вказувати на активність, участь людей чи елементів, які створюють "живий" чи живописний образ або простір. Зазвичай використовується для надання акценту на емоційну та вражаючу атмосферу події.

Аспект 5 - аналіз простих двоскладних речень

Мова преси позначена використанням речень різних за будовою. В розглянутих матеріалах ми зафіксували вживання двоскладних речень, іноді вони мають ускладнену будову. Це надає тексту чіткості, впорядкованості. Принагідно зауважимо і на ролі однорідних членів речення, які розширюють семантичний контекст речення, "допомагають по-особливому передають його ідейний задум. Вони є засобом побудови емоційного логічного мовлення, роблять його індивідуально неповторним, стилістично виразним" [8, С.З].

Наведемо їх приклади: "Водночас оновлений закон скорочує, починаючи з вересня наступного року, час перебування біженців у безкоштовному терміновому житлі до максимум 90 днів" [7] - просте двоскладне поширене речення, з простим підметом та присудком, ускладнене дієприслівниковим зворотом "починаючи з вересня наступного року"/' "Німеччина виділила додаткові 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб" [9] просте двоскладне поширене речення, неускладиєної будови, з простим підметом та присудком)', "Український "Щедрик" Миколи Леонтовича, перероблений 1936 року американським музикантом українського походження Петром Вільговським, з новим текстом став всесвітньовідомим як "колядка дзвоників" ("Carol of the Bells")" [10] - просте двоскладне поширене речення, з складеним підметом (виражений власною назвою) та складеним іменним присудком, ускладнене дієприкметниковим зворотом "перероблений 1936 року американським музикантом українського походження Петром Вільговським"/ "У 2016 році Національний банк України випустив дві пам'ятні монети на честь "Щедрика": номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла" - просте двоскладне поширене речення, зі складеним підметом та простим присудком, ускладнене однорідними членами речення "номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла" з узагальнювальним словом "монети"/

Яскравим стилістичним засобом експресивізації висловлювання є використання вставних і вставлених конструкцій та звертань: "На його думку, органи місцевого самоврядування можуть "відчутно" посилити залучення фахівців до Сил оборони через проект рекрутингу" [13] - просте двоскладне поширене речення, зі складеним підметом та складеним дієслівним присудком, ускладнене вставною конструкцією "на його думку").

Аспект б - аналіз односкладних речень

В аналітичних матеріалах зафіксовано активне вживання односкладних речень, які виконують функцію індивідуалізації мовлення. Інфінітивні та номінативні односкладні речення вживаються рідко.

Зокрема, означено-особове речення: "Але може подумати про зниження віку призовників" [13]; неозначено-особові: "У Кам'янці- Подільському створили екскурсійний маршрут шляхами легендарного "Щедрика" [10]; "Навесні 2021 року оголосили про підготовку внесення "Щедрика" Миколи Леонтовича до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО [10]"; "У деяких регіонах будівельне сміття від зруйнованих будинків успішно почали переробляти та використовувати для відновлення та побудови інфраструктури" [11]; безособові: "Виняток буде зроблено для вразливих верств населення" [1]; "У частині про "передчасне повернення" зазначається" [1]; "Йдеться про 380 тисяч українців на території ЧР" [7]; "Фільм знято компанією Prosto Production Media на замовлення українського телеканалу "Суспільне Культура" [10]; "Повісток у "Дії" не буде ніколи [13].

Аспект 7 - аналіз складних речень

Складнопідрядні та складносурядні речення використовуються у текстах статей для структурування і вираження складних ідей, розвинення аргументації та передачі різноманітності інформації.

Зауважимо, що складносурядних речень у текстах журналістики ми зафіксували небагато: "У червні 2023 року Чехія витратила майже 71 млн євро на гуманітарну допомогу та гранти солідарності, а до липня ці витрати впали до 46 млн євро" [7]; "Гастролі капели тривали з 1919 по 1924 рік, і за цей час вона виступила в Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії, Німеччині, Польщі, Іспанії, США, Канаді, Мексиці, Аргентині, Уругваю, Бразилії, Кубі" [7].

Складносурядні речення виражають відношення паралельності (дозволяють висловлювати різні думки чи інформацію паралельно), доповнюють або протиставляють інформацію, подану в першій його частині. Також складносурядні речення допомагають авторам порівнювати чи відмежовувати певні аспекти теми, вказують на послідовність подій, дозволяючи читачеві легше слідкувати за розвитком сюжету чи аргументацією.

Значно більше вживаються складнопідрядні речення: "Дослідники зазначають, що "Щедрик" був особливо популярний на Правобережжі, зокрема на Поділлі та Волині [10] - складне речення із підрядним сполучниковим зв'язком, друга частина речення ускладнена відокремленою обставиною; "Організатори розповідають, що акція спрямована на привернення уваги суспільства та всього світу до полонених, яких просто зараз росіяни катують і вбивають лише тому, що вони захищали Україну" [10] - складне речення з кількома підрядними частинами. Частина "яких просто зараз росіяни катують і вбивають лише тому" ускладнена однорідними присудками).

Такий тип речень використовується для вираження причинно- наслідкових зв'язків, з'ясування мети, завдання повідомленого факту, розгалуження або уточнення основної думки.

Описана робота з текстами розвиває в майбутніх журналістів синтаксичні уміння, навички, які з часом формують синтаксичну компетентність.

Викладаючи "Стилістику української мови" для майбутніх фахівців з журналістики в Українському гуманітарному інституті (місто Буча Київської області), ми помітили недостатній рівень шкільної підготовки для роботи на практичних заняттях. Тому викладач свою діяльність спрямовує на комунікативно-діяльнісний підхід, який останнім часом набуває особливої актуальності. Найважливіше для майбутнього журналіста - навчитися уміло оперувати словом, яке, вступаючи у контекст, формує відповідну думку. А для її створення потрібно добре знати особливості слова на різних мовних рівнях. Синтаксичний вважається найскладніший, оскільки ґрунтується на знаннях з фонетики, орфографії, лексики та фразеології, морфології тощо. Саме тому стилістичний синтаксис мови засобів масової інформації вивчається на 3 курсі, це останній семестр вивчення стилістики української мови.

Висновки

Синтаксична компетентність є важливим складником комунікативної (мовленнєвої) компетентності. Вона допомагає майбутньому фахівцеві у галузі журналістики створювати правильно тексти - інформаційний продукт, у якому зафіксовано подію, факти тощо. Проаналізоване інтернет-видання "Рубрика" засвідчило багато стилістичних ресурсів на синтаксичному рівні. Ми побачили частотне вживання двоскладних речень простої та складної будови, ускладнені різними членами речення. Також важливим для журналістів було і використання речень спонукальної та конотованої модальності, які впливають на емоційну сферу людину. Оскільки основне призначення журналіста - сформувати або вплинути на формування думки суспільства, вважаємо такі речення досить доречними. Подальший розгляд проблеми вбачається у розробці методології застосування різних форм і прийомів для вивчення синтаксису на заняттях зі стилістики української мови майбутніми журналістами.

Література

1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підруч. Для студ. Філол. Ф-тів вузів. Голов. Ред. М.С. Тимошик; ред. Л.Л. Щербатенко. Київ: Либідь, 1993. 365c.

2. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць [Текст]. Київ: Наукова думка, 1991. 192 с.

3. Караман С.О., О.В. Караман., М.Я. Плющ. Сучасна українська літературна мова. Київ. 2011. 559 с.

4. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Київ. 2004. 410 с.

5. Савченко О. Ключові компетентності - інноваційний результат шкільної освіти / Рідна школа. 2011. № 8-9. С.4-8.

6. Пономаренко Н., Семеног О. Формування мовленнєвої компетентності майбутніх фахівців з журналістики: теорія і практика. За ред. О.Семеног. Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2021. 216 с.

7. https://rubryka.com/2023/12/24/chehiya-platytyme-ukrayintsyam/

8. Прокопенко Н., Гашатарян К. Синтаксичні ресурси мови ЗМІ: стилістичний аспект (на матеріалах газети "День"). Матеріали XIII Всеукраїнської науково- практичної конференції "Журналістська освіта в Україні: світові професійні стандарти". Суми. 2017.

9. https://rubryka.com/2023/12/07/nimechchyna-nadaye-dodatkovi-1miljoniv-7yevro- na-zhytlo-dlya-vpo/

10. http s ://rubryka. com/arti cl e/shhedryk/

11. https://rubryka.com/2023/12/17/avstraliya-pershoyu-u-sviti-ogolosyla-pro-zaboronu vygotovlennya-stilnyts-zi-shtuchnogo-kamenyu/

12. ttps://rubryka.com/2023/12/10/ne-movchy-polon-vbyvaye-u-kyyevi-projshla-aktsiya na-pidtrymku-polonenyh-zahysnykiv-mariupolya/

13. https://rubryka.com/2023/12/24/fedorov-vchergove-zapevnyv-shho-11. Povistok-u- zastosunku-diya-ne-bude-nikoly/

14. References:

15. Vykhovanets, I. R. (1993). Hramatyka ukrainskoi movy. Syntaksys : [Grammar of the Ukrainian language. Syntax]. Pidruch. Dlia stud. Filol. F-tiv vuziv. - textbook for students. Philol. Of higher education institutions. Holov. Red. M. S. Tymoshyk ; red. L. L. Shcherbatenko. Kyiv: Lybid, 365p. [in Ukrainian].

16. Horodenska, K. H. (1991). Deryvatsiia syntaksychnykh odynyts [Tekst]. [Derivation of syntactic units [Text]. Kyiv: Naukova dumka, 192 p. [in Ukrainian].

17. Karaman, S.O., O.V. Karaman., M. Ia. Pliushch. (2011). Suchasna ukrainska literaturna mova. [Modern Ukrainian literary language]. Kyiv. 559 p. [in Ukrainian].

18. Shulzhuk, K.F. (2004). Syntaksys ukrainskoi movy. [Syntax of the Ukrainian language]. Kyiv. 410 p . [in Ukrainian].

19. Savchenko, O. (2011). Kliuchovi kompetentnosti - innovatsiinyi rezultat shkilnoi osvity [Key competences are an innovative result of school education]. Ridna shkola - Native school. № 8-9. P.4-8. [in Ukrainian].

20. Ponomarenko, N., Semenoh, O. (2021). Formuvannia movlennievoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z zhurnalistyky: teoriia i praktyka. [Formation of speech competence of future journalism specialists: theory and practice.] za red. O. Semenoh. Sumy: SumDPU imeni A. S. Makarenka, 216 p.[in Ukrainian].

21. https://rubryka.com/2023/12/24/chehiya-platytyme-ukrayintsyam/ [in Ukrainian].

22. Prokopenko, N., Hashatarian, K. (2017). Syntaksychni resursy movy ZMI: stylistychnyi aspekt (na materialakh hazety "Den"). [Syntactic resources of mass media language: stylistic aspect (based on the materials of the newspaper "Den")]. Materialy XIII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Zhurnalistska osvita v Ukraini: svitovi profesiini standarty" - Materials of the 13^th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference "Journalism Education in Ukraine: World Professional Standards". Sumy. [in Ukrainian].

23. https://rubryka.com/2023/12/07/nimechchyna-nadaye-dodatkovi-1milj oniv-7yevro- na-zhytlo-dlya-vpo/ [in Ukrainian].

24. https://rubryka.com/article/shhedryk/ [in Ukrainian].

25. https://rubryka.com/2023/12/17/avstraliya-pershoyu-u-sviti-ogolosyla-pro-zaboronu vygotovlennya-stilnyts-zi-shtuchnogo-kamenyu/ [in Ukrainian].

26. ttps://rubryka.com/2023/12/10/ne-movchy-polon-vbyvaye-u-kyyevi-projshla-aktsiya na-pidtrymku-polonenyh-zahysnykiv-mariupolya/ [in Ukrainian].

27. https://rubryka.com/2023/12/24/fedorov-vchergove-zapevnyv-shho-11. Povistok- u-zastosunku-diya-ne-bude-nikoly/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru