Деякі аспекти перекладу військових та прикордонних термінів турецькою мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти перекладу військових та прикордонних термінів турецькою мовою

Бец Юрій Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри, Бец Ірина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, старший викладач кафедри іноземних мов факультету забезпечення оперативно-службової діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Анотація

Функції Державної прикордонної служби передбачають спілкування з іноземними громадянами, що є неможливим без уміння спілкуватися іноземною мовою. Майбутній прикордонник повинен не лише якісно володіти лексичним, граматичним матеріалами іноземної мови, бути обізнаним щодо лінгвокраїнознавчих та культурологічних аспектів мови (до прикладу, турецької), а і здійснювати переклад з/на мову в межах своєї компетенції, що є невід'ємною частиною іншомовної компетентності майбутнього фахівця, забезпечує якісне та сумлінне виконання службових обов'язків. Щоб виконувати адекватний переклад, необхідно мати не лише ґрунтовні знання мови оригіналу та перекладу, але й вільно орієнтуватися у професійному лексичному середовищі. Тобто, перекладач, а особливо військовий, має одночасно володіти принаймні двома професіями.

Терміни та професіоналізми є основним лексичним засобом передачі інформації у професійному спілкуванні, тому робота з ними становить значну частину навантаження перекладача. Терміни та професіоналізми є основним лексичним засобом передачі інформації у професійному спілкуванні, тому робота з ними становить значну частину навантаження перекладача. Часто, стикаючись з новим для себе терміном, перекладачі, які тільки роблять перші кроки у професії, приймають рішення інтуїтивно, покладаючись на практичні знання, отримані в ході вивчення навчальних дисциплін за спеціальністю.

Дослідження термінологічної та військової лексики, особливо в перекладацькому аспекті, завжди мало і матиме актуальний характер, адже адекватний переклад таких одиниць в професійно орієнтованому тексті забезпечує повне розуміння тексту спеціалістами певної галузі, що своєю чергою сприяє науковому прогресу країни та розвитку новітніх технологій, а на сучасному етапі розширення міжнародних військових зв'язків, що сприятиме нашій єдиній меті - Перемозі!

Ключові слова: професіоналізми, переклад, професійне спілкування, прикордонні терміни, військовий перекладач, турецька мова.

Abstract

Some aspects of the translation of military and border terms into the Turkish language

Bets Yuriy Ivanovych Ph.D. in Pedagogics Associate Professor, Bets Iryna Oleksandrivna Ph.D. in Pedagogics Associate Professor Senior instructor of the Foreign Languages Department Foreign Languages Department, National academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnyskyi

The functions of the State Border Guard Service provide for communication with foreign citizens, making it impossible without the ability to communicate effectively in a foreign language. A future border guard must not only have a good command of lexical and grammatical materials of a foreign language, be well-informed about the linguistic and cultural aspects of the language (for example, Turkish), but also translate from/into the language within his/her area of competence, which is an integral part of the future expert's foreign language competence and ensures the quality and efficient performance of his/her service duties. To perform an adequate translation, it is essential not only to have a thorough knowledge of the source and target languages, but also to be fluent in the professional lexical background. In other words, an interpreter, especially a military professional, must be proficient in at least two skills at the same time. Terms and professionalisms are the main lexical means of conveying information in professional communication, so dea Often, faced with a new term, translators who are just taking their first steps in the profession make decisions intuitively, relying on practical knowledge gained during the study of academic disciplines in their specialty.

The study of terminological and military vocabulary, especially in the translation aspect, has always been and will be relevant, because an adequate translation of such units in a professionally oriented text ensures full understanding of the text by specialists in a certain field, which in turn contributes to the scientific progress of the country and the development of the latest technologies, and in modern at the stage of expansion of international military ties, which will contribute to our single goal - Victory ling with them is a significant part of a professional interpreter's workload.

Keywords: professionalism, translation, professional communication, border guard terms, military interpreter, Turkish language.

Постановка проблеми

Володіння іноземною мовою є важливим і необхідним компонентом професійної діяльності фахівця будь-якої сфери, особливо в умовах стрімких глобалізаційних процесів. Безпосередньо це стосується майбутніх офіцерів-прикордонників, які виконують важливі завдання та основними функціями яких визначено: охорону державного кордону України на суші та водоймах з метою, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, здійснення прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення. Функції Державної прикордонної служби передбачають спілкування з іноземними громадянами, що є неможливим без володіння мовленнєвими навичками іноземної мови.

Майбутній прикордонник повинен не лише якісно володіти лексичним, граматичним матеріалами іноземної мови, також бути обізнаним щодо лінгвокраїнознавчих та культурологічних аспектів мови (до прикладу, турецької), а і здійснювати переклад з/на мову в межах своєї компетенції, що є невід'ємною частиною іншомовної компетентності майбутнього фахівця, забезпечує якісне та сумлінне виконання службових обов'язків. На початку своєї кар'єри, молоді спеціалісти стикаються з проблемою перекладу вузькоспеціальних термінів та професіоналізмів. Щоб виконувати адекватний переклад, необхідно мати не лише ґрунтовні знання мови оригіналу та перекладу, але й вільно орієнтуватися у професійному процесі. Тобто, перекладач, а особливо військовий, має одночасно володіти принаймні двома професіями.

Терміни та професіоналізми є основним лексичним засобом передачі інформації у професійному спілкуванні, тому робота з ними становить значну частину навантаження перекладача. Часто, стикаючись з новим для себе терміном, перекладачі, які тільки роблять перші кроки у професії, приймають рішення інтуїтивно, покладаючись на практичні знання, отримані в ході вивчення навчальних дисциплін за спеціальністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за темою наукового пошуку свідчить про те, що дослідженням особливостей турецької мови присвятили свої роботи українські тюркологи Г. Халимоненко, С. Сорокін, І. Прушковська, І. Покровська та інші. Проблемами перекладу займалися такі вчені, І. Кочан,Т. Базарова, П. Теребянніков, Л. Бахрушина Л. Дубровіна, Б. Загідуллін, В. Вербицький, С. Сорокін та Т. Шхвацабая.

Мета статті - окреслити алгоритм перекладу спеціалізованої лексики, зупинившись на основних етапах роботи з термінами та професіоналізмами. Дослідження виконано на матеріалі спеціалізованої лексики, а саме термінів та професіоналізмів, обраних з текстів військової та прикордонної тематики. Методи роботи: описовий, порівняльний, метод контекстуального і перекладацького аналізу.

Дослідження термінологічної лексики, особливо в перекладацькому аспекті, завжди мало і матиме актуальний характер, адже адекватний переклад таких одиниць в професійно орієнтованому тексті забезпечує повне розуміння тексту спеціалістами певної галузі, що своєю чергою сприяє науковому прогресу країни та розвитку новітніх технологій. Як зазначають Конопляник Л., Захарчук Н.: «Термін - це лексична одиниця певної мови для спеціальних цілей, що позначає загальне (конкретне або абстрактне) поняття теорії певної спеціальної сфери знань або діяльності» [8, с.38]. Терміни - це найбільш часто вживані мовні одиниці науково-технічної літератури, оскільки вони є одиницями вербалізації наукової картини світу, яка, своєю чергою, є результатом наукового пізнання світу, результатом когнітивної діяльності вчених певної галузі знань [10, с. 8]. Щодо термінів дослідники зазначають:

1) термін є елементом певної термінологічної системи. Суттєвими критеріями для терміна в межах однієї термінологічної системи є: однозначність, точність, визначеність його місця в даній термінологічній системі;

2) зміст терміна тяжіє до найвищого ступеня поняттєвої абстрактності;

3) терміну притаманна тенденція до стилістичної нейтральності, відсутність конотацій;

4) сьогодні лінгвісти відмовляються від думки, що терміни є або мають бути однозначними;

5) за походженням багато термінів є інтернаціоналізмами або створеними як штучні слова з елементів давньогрецької та латинської мов [3, с. 21].

На думку Н.Абабілової: «науково-технічні терміни як мовні знаки, що презентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних термінів-відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національну варіативність» [2, с. 126]. Не менш важливим для адекватного перекладу є повне розуміння терміна перекладачем, адже, як вказує О. Бондаренко: «дослівний переклад термінів, без проникнення в їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у процесі перекладу» [6, с. 80].

Візьмемо для прикладу особливості у позначенні військових звань в турецькій армії, зокрема старший лейтенант, який перебуває у званні більше половини терміну. Турецькою це звучить kэdemli ьsteрmen. За словником слово kэdemli само по собі має значення старший, і не знаючи певних нюансів турецьких військових звань, можна дуже легко помилитися при перекладі та двічі подати лексему старший. Бачимо, що без ґрунтовного знання професійних особливостей, зрозуміти, а тим більше адекватно перекласти спеціалізований текст просто неможливо. Або візьмемо термін kцprь baюэ, який відрізняється образністю, адже мова йде про плацдарм, захоплений після форсування водної перешкоди і якщо перекладач до цього не стикався з військовими термінами, скоріш за все переклад буде виглядати так: «початок мосту», «голова моста». Це дослівний переклад.

Фактично термін перекладається «плацдарм», і цей варіант є сталим лексичним еквівалентом. Це приводить нас до висновку, що перекладач, а особливо військовий, не може покладатися лише загальні знання мови-оригіналу та перекладу, потрібно постійно вдосконалювати і поглиблювати професійні знання. Ведучи мову про переклад термінів, особливо термінів певної сфери, можна запропонувати три основні етапи роботи. На першому етапі шукаємо в словнику відповідник до терміна, який нас цікавить. О.М. Герасімова зазначає, що лексичний еквівалент є основним способом перекладу термінів і розуміє під еквівалентом постійний лексичний відповідник, який точно збігається зі значенням слова [7, с. 181].

Звичайно, потрібно користуватися не одним словником і бажано обирати якомога більше за кількістю слів і відповідників видання; стануть у пригоді також спеціалізовані словники. Тут можливі два варіанти: або відповідник є, або він відсутній. За відсутності еквівалента, переходимо до третього етапу, оминаючи другий. На другому етапі, у випадку, коли відповідник є, перевіряємо, чи є він однозначним чи багатозначним. Якщо термін однозначний, перевіряємо чи відповідає закріплене у словнику значення нашій тематиці, і якщо відповідає, використовуємо знайдений еквівалент. Наприклад, термін taaruz закріплений у словнику і має відповідник «наступальна операція», який вживається виключно у військовій сфері. Однак, як уже зазначалося, зараз все більше дослідників пишуть про те, що «терміни не є однозначними, і оскільки, багато термінів мають не одне, а декілька значень, то контекст відіграє важливу роль, тобто контекст дає можливість встановити, в якому зі своїх значень термін використовується у такому випадку» [8, с. 39].

Коли термін має декілька відповідників, необхідно перевірити, чи існує спеціальний відповідник для необхідної нам сфери та використати його. Так, турецьке слово bцlьk має в словниках кілька значень, у тому числі з поміткою військ.«рота, батарея». Так знаходимо правильний відповідник. Якщо спеціального еквівалента немає, перевіряємо, чи не можна застосувати загальний відповідник. Наприклад, термін эsэnma перекла- дається як «нагрів, перегрів» (у значенні висока температура), і namlu эsэnmasэ «перегрів ствола» у зброї (погіршення його властивостей при ефективному навантаженні).

На третьому етапі, якщо виявилося, що еквівалента немає, або наявний відповідник застосовується в інших сферах та не підходить нам, робимо висновок, що термін є неологізмом або настільки вузькоспеціалізованим терміном, що його переклад до цього часу був не потрібен. Тут також можливі два варіанти. Якщо значення терміна зрозуміле, потрібно створити власний переклад. Якщо значення терміна не зрозуміле, спочатку шукаємо його пояснення (в тлумачних словниках / інтернет-ресурсах / консультуємося зі спеціалістом), і тоді пропонуємо власний варіант. Найчастіше, варіантні відповідники створюють шляхом транскрипції / кальки / експлікації терміна з тексту оригіналу. Розглянемо запропоновані способи перекладу термінів більш докладно:

1) транскрибування - це передача фонетичної форми слова з тексту оригіналу засобами приймаючої мови. На практиці часто застосовується у поєднанні з транслітерацією (відтворенням літер оригіналу засобами приймаючої мови), і тоді називається практичною транскрипцією чи транскодуванням, «коли більша частина транскодованого слова відбиває його звучання у вихідній мові, але разом з тим передаються й деякі елементи його графічної форми» [14, с. 130]. Н.М. Абабілова та В.Л. Білокамінська застерігають, що спершу «перекладач повинен переконатися, що в мові перекладу відсутній перекладний відповідник, інакше через транскодування в мові перекладу можуть виникнути дублетні (синонімічні) терміни, а це порушує чіткість та стрункість певної терміносистеми» [2, с. 126]. Втім, на практиці зустрічаємо терміни, які мають по два-три синонімічних відповідника, один з яких передано саме транскрипцією: kod зцzьcь «декодер» / «ключ», ьnite «частина/юніт»; varda «варта» / «зміна» ;

2) калька - це переклад терміна шляхом поморфемного чи послівного його відтворення засобами приймаючої мови: hafif silah mьhimmatэ «боєприпаси для (легкої)стрілецької зброї», hedefe noktasэ «пункт призначення», tel ьsьvane engeli «підвісне дротяне загородження». Нерідко, обираючи між транскодуванням та калькуванням, перевагу віддають калькуванню, оскільки в результаті транскодувань нерідко утворюються одиниці, що не мають сенсу у мові перекладу, свого роду псевдослова [2, с. 127];

3) експлікація або описовий переклад - передача терміна за допомогою розширеного пояснення значення слова з тексту оригіналу. Цей спосіб використовують у випадку відсутності відповідного значення слова в приймаючій мові: kabinli jeneratцr seti «генераторна установка зі звукопоглинаючим кожухом», alзak ve yьksek takat зalэюtэrma anahtarэ «регулятор потужності», usta asker «солдат, що тривалий час перебуває на військовій службі», terhis belgesi «документ про звільнення з військової служби», subay boюluрu «вакантна офіцерська посада».

Як зазначає О.В. Пашун, до експлікації висувають такі вимоги:

1) переклад має точно відбивати основний зміст позначеного неологізмом поняття,

2) опис не має бути надто докладним,

3) синтаксична структура словосполучення не має бути складною.

До недоліків описового перекладу відносять можливість неточного тлумачення змісту поняття, позначеного неологізмом, а також відсутність стислості [10, с. 256]. Розглянемо використання експлікації на прикладі перекладу терміна «позивний». Щоб правильно його перекласти, потрібно зрозуміти, що саме ним позначається. Мова йде про прізвиська та короткі вигадані імена військовослужбовців, якими вони користуються під час радіообміну між собою в бойових умовах. Тепер розуміємо, що з багатьох варіантів найкраще підходить takma adэ. Можливі й інші способи перекладу термінів.

У випадку, коли термінами є абревіатури, «фальшиві друзі перекладача» та професіоналізми, ситуація ускладнюється. Так, при перекладі абревіатур потрібно додатково враховувати, що інколи для абревіатури не існує еквівалента у вигляді абревіатури, а тільки розгорнутий термін. Наприклад, абревіатура КПП, яка має значення «контрольно-пропускний пункт» перекладається повним терміном hudut kapэsэ(sэnэr kapэsэ). Ще одним прикладом є ПД, що розшифровується як «перевірка документів» і передається розгорнутим еквівалентом pasaport konrtolь. Ще один варіант МТНС, що означає «місце тимчасового несення служби». Ця абревіатура перекладається як geзici nцbet yeri. За нашими спостереженнями, переклад термінів- абревіатур частіше здійснюється шляхом калькування та експлікації. Так, до калькування відносимо: MGK (Milli Gьvenlik Kurulu), що передається українською як «РНБ (Рада Національної Безпеки)», SGK (Sahil Gьvenlik Komutanlэрэ), що українською звучить як «КБО (Командування Берегової Охорони)», або TSK (Tьrk Silahlэ Kuvvetleri) - «ЗСТ (Збройні Сили Туреччини)».

Крім цього, іншими елементами, що становлять додаткову складність при перекладі є професіоналізми. Професіоналізми виступають як еквіваленти відповідних термінів у просторіччі. Вони виражають спеціальні поняття і є семантично близькими до термінів, проте, не можуть вважатися повноправними термінами через нестандартний спосіб вираження понять, який відрізняється від норми [11, с. 273]. Основними диференційними ознаками професіоналізмів, що відрізняють їх від термінів, є наявність емоційно-експресивного забарвлення та обмежена сфера застосування, оскільки професіоналізми належать до розмовної мови спеціалістів певної галузі. Професіоналізми виділяють як окрему групу спеціальної лексики, внаслідок їх експресивних, ареальних, нормативних та стилістичних особливостей [9, с. 9]. Тут на перший план виходить проблема відсутності слова у словнику з потрібним нам значенням. Як правило, професіоналізми мають чітко визначену сферу використання (географічну чи професійну) і або взагалі не мають відповідника-професіоналізму у мові перекладу, або мають переклад, заснований на абсолютно іншому образі. Знання таких елементів приходить тільки з досвідом.

Наприклад, серед військових поширене слово «беха», вживаючи яке вони мають на увазі БМП 1, або БМП 2. Навіть для людини, яка говорить українською мовою, але не дотичності до військової справи, ця лексична одиниця буде малоінформативною. Потрібно бути в певному колі співрозмовників та мати мінімальне уявлення про бойові машини та механізми, щоб зрозуміти професіоналізм повною мірою. Звичайно, така лексема не знаходить висвітлення у словниках і перекладається як правило повним нейтральним еквівалентом ZPT zэrhlэ personel taюэyэcэ.

Розглянемо інший випадок використання і перекладу професіоналізму. У сучасному військовому сленгу використовується багато різних професіоналізмів, зокрема «нора» - бліндаж, «таблетка» - медична машина УАЗ з приводом на всі колеса «карандаш» - осколковий снаряд гранатомета РПГ-7, «муха» - ручнний протитанковий гранатомет. Звичайно у словниках ці професіоналізми не зафіксовані, а перекладачу потрібно звернутися до більш досвідчених колег чи спеціалістів у галузі, щоб зрозуміти, що саме мається на увазі, якщо він до цього не стикався з такими лексемами. Коли сенс стає зрозумілий, лексему можна перекласти нейтральним за стилістичним забарвленням термінами «нора» - sэрэnak, «таблетка» - askeri sэhhi araз, «карандаш» - roketatar parзalanma mьhimmatэ, «муха» - tanksavar silahэ . Втім, в цьому випадку можна також використати еквівалентний професіоналізм.

Наведені випадки близькі до прикладів, які виникають при перекладі «хибних друзів перекладача». Під «хибними» або «фальшивими друзями перекладача», як правило, мають на увазі слова і словосполучення, які завдяки своїй звуковій чи графічній формі викликають невірні асоціації у перекладача, що призводить до грубого викривлення змісту [2, с. 126]. Зокрема турецькі лексеми kaban, kulak, kanat, kent, tuє абсолютно ідентичні за звучанням з українськими словами кабан, кулак, канат, кент, хоча значення їх зовсім не збігаються і можуть зіграти злий жарт з неуважними перекладачами. Так турецьке «kaban» означає куртка, tuє - кнопка, kulak - вухо, «kanat» - крило, «kent» - місто. Ще один яскравий приклад - переклад словосполучення duman paketi - димова шашка, хоча якщо не знати основних значень слів, та не мати контексту, можна не зрозуміти, до чого воно відноситься, та перекласти фонетично близьким відповідником даного словосполучення «туманний пакет».

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити такі висновки:

- фонові та спеціальні знання, а також готовність до постійної пошукової роботи є запорукою для адекватного відтворення професійної лексики, а не лише загальне знання мови оригіналу та перекладу;

- переклад незрозумілих / нових для перекладача термінів можна виконувати за таким алгоритмом: на першому етапі перевірити наявність терміну в словнику; на другому - визначити, чи належить термі до однозначних чи багатозначних, за наявності помітки про належність терміна певній галузі, використовувати фіксований еквівалент; на третьому етапі (за відсутності сталого еквівалента) звернутися за роз'ясненням до фахівців чи більш досвідчених колег-перекладачів, після чого скористатися запропонованим варіантом або створити власний переклад за допомогою транскрипції / кальки / експлікації;

- перекладачу слід враховувати, що переклад абревіатур не завжди можливий абревіатурним відповідником, а самі абревіатури можуть мати локальний характер і не фіксуватися у словниках;

- «хибні друзі перекладача» можуть ставати причиною курйозних ситуацій при перекладі, а тому вимагають особливої уваги перекладача;

- професіоналізми часто є локальними одиницями, не зрозумілими за межами певної професії чи навіть підприємства; їх рідко фіксують словники; переклад виконують загальним нейтральним терміном або (у разі наявності) еквівалентом-професіоналізмом. Перспективи подальших розвідок будуть спрямовані у площину, що пов'язана з труднощами, які доводиться долати прекладачеві при перекладі неологізмів, заснованих на сучасних реаліях. Тільки деякі з них швидко стають популярними й проникають у міжнародні словники.

Література

1. Алиева С.Н. Фонетические особенности турецкого языка в сравнении с другими тюркскими языками (на примере азербайджанского языка): Университетские чтения - 2012. Материалы научно-методических чтений ПГЛУ. - Часть VII. - Пятигорск.

2. Абабілова Н.М., Білокамінська В.Л. Особливості перекладу термінів українською мовою // Молодий вчений, 2015. № 2 (17), C. 126-128.

3. Баловнєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної термінології // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2004. (17). С. 79-81.

4. Білозерська Л.П. Термінологія та переклад // Вінниця:Нова книга, 2010. - 232 с.

5. Бец Ю.І. Словник військових та прикордонних термінів (турецька мова). - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ. - 2016. - 278 с.

6. Бондаренко О. Особливості перекладу абревіатур, акронімів і скорочень // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології, 2015. Вип. 1. С. 76-83.

7. Герасімова О.М. Особливості перекладу термінів (на прикладі прикордонного дискурсу) // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2016. Вип. 22. С. 180-182.

8. Конопляник Л., Захарчук Н. Особливості перекладу англійських термінів з фізики // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, 2013. Вип. 28. С. 36-44.

9. Литвинко О.А. Словотвірні та семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 // Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2007. 20 с.

10. Пашун О.В. Перекладацькі трансформації психологічних термінів новогрецької мови українською як механізм досягнення адекватності // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія, 2017. Вип. 34. С. 253-258.

11. Цюцьмаць І.В., Онушканич І.В., Штогрин М.В. Особливості та способи перекладу жаргонізмів науково-технічних текстів сфери комп'ютерних технологій // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна, 2015. Вип. 55. С. 273-275.

12. Tьrk Dil Kurumu

військовий лексика переклад професіоналізм

References

1. Alieva S.N. (2012). Foneticheskie osobennosti tureckogo jazyka v sravnenii s drugimi tjurkskimi jazykami (na primere azerbajdzhanskogo jazyka) [Phonetic features of the Turkish language in comparison with other Turkic languages (on the example of the Azerbaijani language)]. [in Russian].

2. Ababіlova N.M., Bіlokamіns'ka V.L. (2015). Osoblivostі perekladu termіnіv ukraїns'koju movoju [Peculiarities of translation of terms in Ukrainian]. Molodij vchenij - Young Scientist, 2 (17), 126-128 [in Ukrainian].

3. Balovnєva, O. O. (2004). Osoblivostі perekladu anglіjs'koї naukovo-tehnіchnoї termіnologії [Peculiarities of the translation of English scientific and technical terminology]. VІSNIK Zhitomirs'kogo derzhavnogo unіversitetu іmenі Іvana Franka - EWSLETTER of Zhytomyr Ivan Franko State University, 2004. (17), 79-81 [in Ukrainian].

4. Bіlozers'ka L.P. (2010). Termіnologіja ta pereklad [Terminology and translation]. Vіnnicja:Nova kniga [in Ukrainian].

5. Bec Ju.І. (2016). Slovnik vіjs'kovih ta prikordonnih termіnіv (turec'ka mova) [Dictionary of military and border terms (Turkish language)]. Hmel'nic'kij: Vid-vo NADPSU [in Ukrainian].

6. Bondarenko O. (2015). Osoblivostі perekladu abrevіatur, akronіmіv і skorochen' [Peculiarities of translation of abbreviations, acronyms and abbreviations]. Teoretichnі j prikladnі problemi suchasnoї fіlologії - Theoretical and applied problems of modern philology, 1, 76-83 [in Ukrainian].

7. Gerasіmova O.M. (2016). Osoblivostі perekladu termіnіv (na prikladі prikordonnogo diskursu) [Peculiarities of the translation of terms (on the example of border discourse)]. Naukovij vіsnik Mіzhnarodnogo gumanіtarnogo unіversitetu. Ser.: Fіlologіja - Scientific bulletin of the International Humanitarian University. Ser.: Philology, 22, 180-182 [in Ukrainian].

8. Konopljanik L., Zaharchuk N. (2013). Osoblivostі perekladu anglіjs'kih termіnіv z fіziki [Peculiarities of the translation of English terms from physics]. Gumanіtarna osvіta v tehnіchnih vishhih navchal'nih zakladah - Humanities education in technical higher educational institutions, 28, 36-44 [in Ukrainian].

9. Litvinko O.A. (2007). Slovotvіrnі ta semantichnі harakteristiki anglіjs'koї termіnologіchnoї pіdsistemi mashinobuduvannja [Word-forming and semantic characteristics of the English terminological subsystem of mechanical engineering]. Extended abstract of candidate's thesis. Harkіv: Hark. nac. un-t іm. V.N. Karazіna [in Ukrainian].

10. Pashun O.V. (2017). Perekladac'kі transformacії psihologіchnih termіnіv novogrec'koї movi ukraїns'koju jak mehanіzm dosjagnennja adekvatnostі [Translational transformations of psychological terms of the Modern Greek language into Ukrainian as a mechanism for achieving adequacy]. Naukovij vіsnik kafedri JuNESKO Kiїvs'kogo nacіonal'nogo lіngvіstichnogo unіversitetu. Fіlologіja, pedagogіka, psihologіja - Scientific Bulletin of the UNESCO Department of Kyiv National Linguistics university Philology, pedagogy, psychology, 34, 253-258 [in Ukrainian].

11. Cjuc'mac' І.V., Onushkanich І.V., Shtogrin M.V. (2015). Osoblivostі ta sposobi perekladu zhargonіzmіv naukovo-tehnіchnih tekstіv sferi komp'juternih tehnologіj [Peculiarities and methods of translating jargonisms of scientific and technical texts in the field of computer technologies]. Naukovі zapiski Nacіonal'nogo unіversitetu "Ostroz'ka akademіja". Serіja: Fіlologіchna - Scientific Notes of the National University "Ostroh Academy". Series: Philological, 55, 273-275 [in Ukrainian].

12. Tьrk, Dil Kurumu [in English].

Размещено на Allbest.ru