Військова термінологія крізь призму психолінгвістичного аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військова термінологія крізь призму психолінгвістичного аналізу

Акульшина Н.

Вступ

Розвиток антропоцентричного підходу спричинив зсув мовної наукової парадигми у маргінальну площину та ініціював формування нової методології наукових досліджень у галузі сучасної лінгвістики, вивчення мовних явищ на перетині наук, зокрема психолінгвістики.

Дослідженням психолінгвістичних особливостей військової термінології як фактора формування військової терміносистеми та військового дискурсу (далі - ВД) зумовлюється актуальність цього дослідження.

Термінологічні дослідження - один із важливих напрямів у вітчизняному та іноземному мовознавстві. Проте, незважаючи на певні напрацювання в галузі військової термінології, низка проблем залишається недостатньо вивченою. З'ясувати закономірності та процеси концептуалізації, формування, розвитку, функціонування, дискурсоутворювальну роль військової термінології вважається можливим також у мультипарадигмальному вимірі, що передбачає застосування як загальнонаукових, так і суто психолінгвістичних методів дослідження, а також врахування загальносвітових тенденцій у безпековій сфері світу.

Військова термінологія - актуальний предмет дослідження галузевоспрямованої лінгвістики. Її вивченням опікувалися О. Андріянова (етапи формування та семантика військово-морської термінології української мови) [1], Л. Туровська (військові звання та посади в Україні, історико- генетичний аспект вивчення української військової термінології) [2], Я. Яремко (формування української військової термінології) [3], Н. Яценко (формування назв військового одягу в українській мові) [4], Gilliland C. Herbert (сленг ВМС США) [5], Christine Ammer (військові терміни та спорт) [6] тощо. Існують різноманітні підходи до вивчення термінології, проте вона мало досліджувалася за допомогою саме психолінгвістичного підходу. У психолінгвістичному вимірі дотичному до військової галузі існують дослідження певних аспектів психологічних операцій [7; 8; 9].

Мета дослідження - виявлення структури асоціативного поля (далі - АП) та асоціативного значення (далі - АЗ) військових термінів-кодів гібридна війна, тероризм та анексія як новітніх викликів національній безпеці України.

Виклад основного матеріалу

Світові соціальні зміни безпосередньо відображаються у сучасній військовій термінології (далі - СВТ). Під впливом цих факторів у процесі мовної комунікації суспільством формуються та уточнюються нові термінопоняття СВТ, утворюються певні терміни-коди національного та глобального ВД, що закріплюються в основних документах держави/спільноти держав, формують терміносистему, основу національного/глобального ВД. Такий вид знання є знанням коду чи просто кодом, а визначення (декодування) таких термінів формує в людини метаінформаційне знання, що є засобом розуміння інформації, зафіксованої в нормотворчих документах, знання зазначених термінів дає змогу здійснювати успішну комунікацію будь-якого рівня - від внутрішньоінституційної до міждержавної.

Визначення (декодування) згаданих вище термінів-кодів та інтерпретація певних ментальних одиниць, що формують ключові смисли й цінності ВД, формують певну мовну картину світу держави, завдяки чому досягається вихід на спільний код розуміння та спілкування на державному й міждержавному рівнях, що відбувається в межах конкретного каналу спілкування та регулюється стратегіями і тактиками учасників.

Дослідження базується на застосуванні психолінгвістичного аналізу та методу когнітивної інтерпретації. Різні представники вітчизняних та зарубіжних наукових шкіл [10-14] продовжують удосконалювати та популяризувати методики психолінгвістичного аналізу. Для нашого дослідження актуальними є такі психолінгвістичні характеристики СВТ як «сукупність семантичних компонентів, визначених або верифікованих експериментальними прийомами різного типу, ранжованих по відносній яскравості в мовній свідомості носіїв мови» [12]. Актуальною є методика дослідження термінів-кодів ВД із застосуванням психолінгвістичного аналізу з метою метамовної інтерпретації певних ментальних понять, що формують ключові смисли й цінності ВД.

Методика аналізу містить такі етапи: на першому етапі в результаті психолінгвістичного експерименту отримано асоціативний матеріал (слова-реакції) до певного терміна (слова-стимулу) й визначено його АП. На другому етапі на основі психолінгвістичного аналізу здійснюється метамовна інтерпретація певних ментальних понять, що формують АП терміна: ядро (найбільш частотні реакції) та периферія.

Для цього дослідження актуальні такі терміни:

- терміни-коди - це кодифікована основа певного документа, що забезпечує номінацію ключових термінопонять, які активують певні терміноконцепти як спеціалізовані фрагменти знань про конкретну предметну галузь, забезпечують інформативний код доступу до фрагментів знань зафіксованих у цих документах. Терміни-коди відіграють дискурсоутворювальну роль у національних та міжнародних комунікаціях, є засобом формування спільного мовного коду в національному/ глобальному ВД, формуються, змінюються та уточнюються під впливом сучасних викликів та загроз, стають засобом формування національного і єдиного міжнародного когнітивного військового/ воєнного простору. Володіння термінами-кодами зумовлює стратегію комунікації та ефективність дискурсивних практик інституцій сектору безпеки й оборони [15];

- військова (професійна) концептосфера - це досить стала та впорядкована сукупність концептів у свідомості представників військової галузі, інформаційна база мислення, що складається з концептів у вигляді схем, настанов, понять, команд, розпоряджень, наказів, певних сценаріїв розвитку подій тактичного або стратегічного рівнів [16];

- термін «асоціативне поле» у лінгвістику було введено Шарлем Баллі в 1955 р., АП слова є сукупність реакцій на слово-стимул. АП має ядро (найбільш частотні реакції) та периферію. Таким чином поряд із лексичним значенням терміна виникає його АЗ (набір слів-реакцій на певне слово-стимул) або асоціативний тезаурус - модель мовної знакової системи, що відображає образи свідомості комунікантів - образи, яких достатньо для взаєморозуміння [17].

Аналіз АП термінів загалом проведено за методикою «асоціативного гештальту». Такий підхід дає змогу детально показати структуру та наповнення АП. Гештальт - це закріплений за словом цілісний образ, який поєднує чуттєві та раціональні елементи, а також об'єднує динамічні та статичні аспекти відображуваного об'єкту або явища [18]. Ми розуміємо асоціативний гештальт як суцільний образ, що має чітку структуру в межах АП.

Асоціативний матеріал отримано в результаті психолінгвістичного експерименту (вільний асоціативний експеримент), який, важливо зазначити, було проведено до повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24.02.2022 року. Експеримент було проведено стандартним шляхом у письмовій формі: кожен учасник отримав анкету списку термінів-кодів (слів-стимулів) і згідно інструкції протягом обмеженого часу мав написати до 5 слів чи словосполучень, що перші спали на думку, тобто виникли у свідомості завдяки певному слову-стимулу. В результаті експерименту для кожного терміна було сформовано АП.

Респондентами були курсанти старших курсів вищих військових навчальних закладів України, тобто представники військової галузі. Таким чином психолінгвістичний аналіз, ґрунтуючись на матеріалах асоціативного експерименту, що репрезентує живе мовлення представників військової галузі, дає змогу виявити реакції-асоціації, ключові смисли й цінності, що формують ВД, вцілому образ світу представників військової галузі. Всі учасники експерименту виявили добровільну згоду на участь і подальшу обробку результатів у наукових цілях.

Військові терміни-коди як мовне вираження термінопонять військової галузі сприяють формулюванню і передачі спеціальної інформації, є найважливішим елементом комунікації, який природно-інтегрується в процес і результати пізнання. Інформація, що конденсується у військовому терміні, є своєрідним записом різних галузей знань, завдяки чому його об'єктивний зміст представляє не лише об'єкт пізнання, але й розумовий процес, пов'язаний із цим пізнанням. АП кожного терміна віддзеркалює образи мовної свідомості представників військової галузі за допомогою універсального предметного коду. Таким чином основну увагу дослідження зосереджено на вивченні реакцій-асоціацій, що склалися у військовослужбовців як результат існуючої професійної військової концептосфери, набутого досвіду у військовій сфері. Для дослідження було обрано три слова-стимули: гібридна війна, тероризм, анексія, що визначають сучасні виклики національній безпеці України.

До АП терміна гібридна війна (далі - ГВ) увійшли такі слова та словосполучення:

* ядро АП (21): Україна/Росія, Росія, тероризм, російська агресія, агресор, держава-агресор, жертви, війна, війна на Сході, ЗМІ, зброя, неоголошена війна, нетрадиційна війна, журналісти, інформація, фальсифікація, політика, протиріччя, хаос, окупація, анексія;

* периферія АП (74): інформаційна кампанія, розвідувально-підривна діяльність, дестабілізація, озброєні бандформування, підрив національної та державної безпеки, новий вид ведення війни, дипломатична війна, психологічна війна, енергетична війна, експорт тероризму, санкції, пропаганда, торгівельно-економічна війна, інформаційна війна, кібервійна, інтервенція, сепаратизм, прихована агресія, майбутнє, підпілля, атака, впродовж всього часу, підрив, незахищеність, незаконність, невідомість, неадекватність, невизначеність, непрямий напад, заборонені технології, ілюзія, нав'язування, зелений колір, відсутність ясності, превентивні контррозвідувальні заходи, невинні, полонені, партизани, військові, втрати, автомати, конвенційна зброя, соціальні мережі, фейк, маніпуляція, псевдоправда, агітація, напад, феномен, інтерес, підкуп, заблоковані канали, конфлікт, злочин, ціль, протиправний, порушення, смерть, жах, страждання, знищення, фейкові новини, зв'язок, кібербезпека, СБУ, ЗСУ, сміливість, патріотизм, мужність, хоробрість, медіавірус, дезінформація, домінування, геополітичне панування.

Асоціативний гештальт АП слова-стимулу гібридна війна за наслідками цього експерименту має таку подану нижче структуру:

Зона 1. Характеристики за політичною сферою діяльності 3%: політика, геополітичне панування.

Зона 2. Характеристики за внутрішніми ціннісними та моральними орієнтирами 5%: сміливість, патріотизм, мужність, хоробрість, ціль.

Зона 3. Характеристики за назвами інституцій сектору безпеки і оборони 2%: СБУ, ЗСУ.

Зона 4. Характеристики за видами інноваційної зброї та сучасними засобами доставки/ураження 5%: автомати, конвенційна зброя, зброя, агітація, заборонені технології.

Зона 5. Характеристики за видами війни/конфліктів 20%: війна, неоголошена війна, нетрадиційна війна, новий вид ведення війни, торгівельно-економічна війна, інформаційна війна, дипломатична війна, психологічна війна, енергетична війна, війна на Сході, окупація, анексія, прихована агресія, тероризм, агресія, протиріччя, конфлікт, інтервенція, сепаратизм.

Зона 6. Характеристики за видами незаконних/ нелегальних збройних формувань 2%: підпілля, озброєні бандформування.

Зона 7. Характеристики за акторами/учасниками ГВ 11%: Україна/росія, росія, агресор, держава-агресор, жертви, журналісти, полонені, партизани, військові, невинні.

Зона 8. Характеристики за видами ворожих дій 14%: непрямий напад, напад, експорт тероризму, атака, пропаганда, фальсифікація, дестабілізація, розвідувально-підривна діяльність, підрив національної та державної безпеки, підрив, нав'язування, підкуп, знищення.

Зона 9. Характеристики за абстрактними поняттями 9%: невизначеність, незахищеність, незаконність, неоголошеність, невідомість, неадекватність, відсутність ясності, хаос, домінування.

Зона 10. Характеристики за часом 3%: майбутнє, минуле, впродовж всього часу.

Зона 11. Характеристики за наслідками війни 4%: смерть, жах, страждання, втрати.

Зона 12. Характеристики за вимогами чинних нормативно-правових актів 3%: злочин, протиправний, порушення.

Зона 13. Характеристики за інформаційним складником та маніпулятивністю 12%: ЗМІ, інформація, інформаційна кампанія, фейкові новини, фейк, маніпуляція, псевдоправда, ілюзія, феномен, інтерес, дезінформація.

Зона 14. Характеристики за кіберскладником 5%: кібербезпека, кібервійна, соціальні мережі, заблоковані канали, медіавірус.

Зона 15. Характеристики за превентивністю 2%: санкції, превентивні і контррозвідувальні заходи.

Зона 16. Характеристики за кольором 1%: зелений колір.

За результатами експерименту зроблено висновок, що курсанти як майбутні військові розуміють сутність актуальних загроз національній безпеці держави, учасників ГВ та варіанти ведення боротьби (зони 3, 5, 7, 8, 15), що відповідає сучасним уявленням про сутність ГВ як поєднання конвенційних збройних методів і засобів нетрадиційного насильства на різних операційних просторах: військовому, диверсійному, психологічному, дипломатичному, політичному, інформаційному, економічному, соціальному, фінансовому, інфраструктурному, енергетичному тощо [19].

На думку Е. Люттвака, усі аспекти ведення війни на одному чи більше театрах воєнних дій, так само як і підготовку до війни в мирний час, слід розглядати як прояв боротьби націй на вищому рівні - рівні великої стратегії (grand strategy). На цьому рівні все, що має відношення до війни, розглядається у значно ширшому контексті внутрішньої політики, міжнародної дипломатії (зона 1), економічної діяльності та всього іншого, що може послабити або зміцнити могутність нації [20].

Інформаційні та маніпулятивні впливи визначено як одні з ключових в структурі ГВ (зона 13), це підтверджує факт, що в ній поєднуються засоби «жорсткої» і «м'якої» сили, військової та інформаційної. В традиційній війні психологічна обробка лише супроводжує воєнні операції, надаючи мотивацію до боротьби та обґрунтовуючи її необхідність. Натомість у сучасних війнах психологічне протистояння набуває домінуючого значення. Отже, йдеться про істотне зміщення центру тяжіння протистояння і боротьби з її фізичного силового складника на психологічний [19], адже психологічний тиск, здійснений шляхом інформаційних операцій, перетворюється на певну зброю, при застосуванні якої відбувається руйнування не фізичних об'єктів, а уявлення про дійсність, тобто відбувається руйнування смислової реальності, натомість створення псевдореальності, ведеться боротьба за владу над волею і свідомістю людей, їхніми емоціями, мисленням, розумом, таким чином «Хто контролює світовий комунікаційний простір, той володіє світом» [19].

Також ключовими виявилися слова-реакції зони кібернетичних характеристик (зона 14), адже ГВ не мала би сенсу без соціальних мереж, поза світовим комунікаційним простором, оскільки саме в цьому просторі формується свідомість населення, налаштовується емоційний стан, створюється смислове навантаження подальших агресивних дій. Закономірності керування психологією людей в умовах сучасного комунікаційного простору набувають глобального поширення. Однією з характеристик гібридності є розмивання понять війна, мир, перемога, істотною рисою ГВ є «феномен приховування у просторі невизначеності» [19], головний акцент робиться на створенні ситуації страху, нестабільності, невизначеності тощо, відповідні слова- реакції представлено і в результатах асоціативного експерименту (зона 5, 9, 10). Спостерігається емоційна залученість реципієнтів у події, що відбуваються в Україні (зони 2, 11).

До ядра поля терміна ГВ входять слова тероризм, ЗМІ, журналісти, інформація, фальсифікація, що свідчить про розуміння майбутніми офіцерами методів ведення ГВ. Оскільки дії росії стосовно України раніше отримали назву «акт агресії», то й виконавця цієї агресії кваліфіковано як «агресор», «російська агресія», «держава-агресор», що увійшли до ядра поля ГВ та є мовними репрезентантами образу ворога за умов війни, адже «перемагає у цій війні той, хто вчасно здатний відповісти на питання: Хто я? Громадянином якої країни я є? Які цінності й символи моєї держави я визнаю? За які з них я готовий загинути? Хто мій ворог?» [21].

АП терміна тероризм стали такі слова та словосполучення:

• ядро АП (21): жертви, вибухи, вбивства, 9/11, Ірак, атаки, зброя, терористичні організації, теракти, ІДІЛ, Аль-Каїда, політика, ідеологія, злочин, заручники, захоплення, залякування, страждання, страх, смерть, Аллах Акбар;

• периферія АП (62): привертання уваги, міжнародний та внутрішній тероризм, серія терактів у Європі, Сирія, вибуховий пристрій, стрілецька зброя, АТО, ООС, вежі близнюки, Беслан, шахіди, напад, підрив, втрати, вимоги, червоний, звук «тік тік бум», ультиматум, розбіжність інтересів, іслам, Іран, відволікати увагу, чорна сумка, Хезболла, суїцид, неочікуваність, скупчення народу, релігія, загрози, бідність, домінантність, незахищеність, раптовість, жорстокість, егоїзм, зійти з розуму, сум, печаль, туга, жах, ворог, злочинна діяльність, боротьба, підготовка, підкуп, терор, спеціалізація, мета, влада, дестабілізація, протидія, СБУ, віра, реалізація, терорист- смертник, хімічна, біологічна та бактеорологічна зброя, викрадення людей, торгівля зброєю, котррозвідувальна діяльність, контррозвідка, контртерористичні підрозділи.

Асоціативний гештальт АП слова-стимулу тероризм за наслідками цього експерименту має таку подану нижче структуру:

Зона 1. Характеристики за назвами країн 4%: Сирія, Іран, Ірак.

Зона 2. Характеристики за місцями/символами відомих терактів 7%: 9/11, вежі близнюки, серія терактів у Європі, Беслан.

Зона 3. Характеристики за видами тероризму 4%: глобальний, національний, міжнародний та внутрішній тероризм.

Зона 4. Характеристики назвами терористичних організацій 4%: ІДІЛ, Аль-Каїда, Хезболла.

Зона 5. Характеристики за релігійно-ідеологічними чинниками 6%: релігія, ідеологія, віра, іслам, Аллах Акбар.

Зона 6. Характеристики за відчуттями/емоціями 8%: сум, печаль, туга, жах, зійти з розуму, страх, страждання.

Зона 7. Характеристики за назвами та видами діяльності інституцій сектору безпеки і оборони щодо протидії актам тероризму 12%: СБУ, АТО, ООС, протидія, боротьба, реалізація, котррозвідувальна діяльність, контррозвідка, контртерористичні підрозділи, збройні сили та спеціальні служби ісламських держав.

Зона 8. Характеристики за видами інноваційної зброї та сучасними засобами доставки/ураження 10%: вибуховий пристрій, стрілецька зброя, зброя, чорна сумка, ворог, терорист-смертник, хімічна, біологічна та бактеорологічна зброя.

Зона 9. Характеристики за реалізацією ворожих намірів та дій 22%: підготовка, підкуп, терор, захоплення, залякування, атаки, дестабілізація, напад, підрив, вибухи, вбивства, вимоги, ультиматум, загрози, відволікання уваги, привертання уваги, викрадення людей, торгівля зброєю.

Зона 10. Характеристики за акторами/учасниками 5%: терористичні організації, шахіди, заручники.

Зона 11. Соціально-політичні характеристики 10%: політика, влада, цивільний сектор, бідність, домінантність, незахищеність, егоїзм, розбіжність інтересів.

Зона 12. Характеристики за атмосферою теракту 6%: неочікуваність, скупчення народу, раптовість, жорстокість, звук «тік тік бум».

Зона 13. Характеристики за наслідками терактів 7%: жертви, невинні жертви, жертви серед мирного населення, втрати, смерть, суїцид.

Зона 14. Характеристики за вимогами чинних нормативно-правових актів 2%: злочинна діяльність, злочин.

Зона 15. Характеристики за кольором 1%: червоний.

За результатами експерименту зроблено висновок, що зони 1, 2, 3 демонструють масштабність та географічний вимір тероризму, терористичний акт 9/11 увійшов до ядра АП та упродовж багатьох років символізує вияв планетарної терористичної загрози, результати також демонструють, що тероризм асоціюється із деякими східними країнами та організаціями із офіційною релігією іслам (зони 1, 4, 5).

Відповідні слова-реакції щодо способу здійснення терористичного акту та розуміння дій учасників/акторів тероризму також представлено в результатах асоціативного експерименту (зона 8, 9, 10, 14). Спостерігається цілий ряд негативних емоційно-оцінних реакцій, ступінь емоційної напруги, оцінки, переживання пов'язаної із цим терміном, що багато в чому розмиває точний зміст слова «тероризм» (зони 6, 12, 13). Тероризм є соціально- та політичнообумовленим концептом (зона 11), адже, як вважає Жан Бодріяр, тероризм «спрямований на розсіювання соціального, на поглинання та знищення політики, фактично створення ситуації соціального хаосу» [22].

Зона 7 демонструє розуміння учасниками експерименту діяльності інституцій сектору безпеки і оборони щодо захисту та протидії актуальним загрозам міжнародній та національній безпеці. Отже, асоціативний експеримент демонструє уявлення про тероризм, втілює індивідуальне знання про об'єкт в усій конкретиці його властивостей та ознак, включає оцінку й її емоційне переживання суб'єктом пізнання.

АП терміна анексія стали наступні слова та словосполучення:

• ядро АП (16): Крим, росія, зелені чоловічки, агресія, незаконність, 2014, окупація, захоплення, насильницький, незаконний референдум, рускій мір, псевдовибори, територія, приєднання, зрадництво, злочин.

• периферія АП (44): засудження світової спільноти, колабораціонізм, збройний конфлікт, псевдореферендум, півострів, розкол, війна, моряки, боротьба, можливість, відсутність права, ООН, населення, військові, протиправні дії, путін, пропаганда, політика, геополітика, зброя, зрада громадян України, ЗМІ, народ, початок, введення військ, запланованість, сила, примус, ворожість, несправедливість, жорстокість, самовпевненість, ніж у спину, біль, відстороненість, розлука, сум за домом, переселення, бар'єр, частина іншої держави, правова відповідальність, міжнародний злочин, порушення прав людини, заморожений конфлікт.

Асоціативний гештальт АП слова-стимулу анексія за наслідками цього експерименту має таку подану нижче структуру:

Зона 1. Характеристики за географічними назвами/ ознаками 5%: Крим, територія, півострів.

Зона 2. Характеристики за видами конфліктів 8%: збройний конфлікт, війна, розкол, заморожений конфлікт.

Зона 3. Характеристики країни, що здійснила анексію 9%: росія, зелені чоловічки, путін, пропаганда, рускій мір.

Зона 4. Характеристики за політичною сферою діяльності 2%: політика, геополітика.

Зона 5. Характеристики за відчуттями/емоціями 14%: несправедливість, жорстокість, самовпевненість, ніж у спину, біль, відстороненість, розлука, сум за домом.

Зона 6. Характеристики за видами інноваційної зброї та сучасними засобами доставки/ураження 7%: зброя, ракетні

системи та комплекси, ядерна зброя, комплекси протиповітряної оборони.

Зона 7. Характеристики за реалізацією ворожих намірів та дій 28%: агресія, окупація, ворожість, колабораціонізм, псевдореферендум, псевдовибори, зрада громадян України, захоплення, насильницький, приєднання, зрадництво, зрада, введення військ, сила, примус, референдум.

Зона 8. Характеристики за акторами/учасниками 10%: населення, військові, ЗМІ, ООН, народ, моряки.

Зона 9. Характеристики за плануванням дій 5%: можливість, початок, запланованість.

Зона 10. Характеристики за наслідками 9%: частина іншої держави, боротьба, переселення, бар'єр, засудження світової спільноти.

Зона 11. Характеристики за вимогами чинних нормативно-правових актів 19%: злочин, незаконність, незаконний, незаконно, незаконний референдум, правова відповідальність, відсутність права, міжнародний злочин, протиправні дії, нелегітимність, порушення прав людини.

Зона 12. Характеристики за часом 2%: 2014 рік.

За результатами експерименту зроблено висновок, що зони 1, 8, 12 демонструють події 2014 року у Криму, засвідчують факт збройної агресії росії (зона 3) проти України.

Анексія є політичнообумовленим концептом та спланованою дією (зона 4, 9), а на характеристику міжнародного злочину та збройного способу здійснення її вказують зони 2, 6, 7, 11, адже анексія - протиправне насильницьке приєднання однією державою території або частини території іншої держави або будь-якого простору, що перебуває під контролем чи у спільному користуванні міжнародного співтовариства [23]; насильницьке утримання народу в кордонах чужої держави, що здійснюється всупереч волі населення приєднаної чи загарбаної території та є силовим одностороннім актом (зона 10). Спостерігається ряд негативних емоційно-оцінних реакцій, ступінь емоційної напруги, оцінки, переживання пов'язаної із цим поняттям (зона 5).

Висновки

Проведений психолінгвістичний експеримент дає змогу констатувати, що сучасні загрози національній безпеці України, а саме терміни-коди (слова-стимули) гібридна війна, тероризм та анексія концептуалізувались у свідомості військовослужбовців у вигляді відповідних АП. Концептуалізація засобами різних мов має свої психолінгвістичні особливості, відображаючи певний спосіб сприйняття й організації світу, а асоціативне значення терміна розкриває його реальну презентацію у свідомості респондентів та функціонування у мовленні. Це призводить до розширення певним чином структурованої сукупності знань і уявлень про зміни у світі, яким володіє певний соціум, національна лінгвокультурна спільнота, тобто до розширення когнітивного колективного та військового простору зокрема.

Інформаційна природа військового терміна полягає передусім в тому, що, як одиниця професійного знання, він акумулює загальномовну і спеціальну інформацію, перетворюючи її на термінологічну військову (воєнну) інформацію.

«Розшифрування» військового терміна через його дефініцію та АЗ може узгоджуватися з термінологічною інформацією, яку містять окремі терміноелементи, тобто термінологічна інформація кодується за допомогою конкретних терміноелементів, що мають вузькоспеціальну інформативність. У психолінгвістичному висвітленні військовий термін постає як основна одиниця закріплення знань про фрагменти дійсності спеціальних галузей та сфер діяльності людини у військовій сфері, що не лише називає процеси й об'єкти, а й одночасно слугує засобом пізнання та систематизації знань про навколишній світ та є результатом і підґрунтям ефективної комунікативної діяльності у військовій сфері.

У сучасному світі відбувається розширення та оновлення термінологічного простору - системи категорій свідомості певних професійних груп людей, за допомогою якої в межах певної національної лінгвокультурної спільноти здійснюється оцінка і класифікація різних об'єктів та понять сучасності. Під впливом глобальних сучасних світових процесів формується глобальна прагматична термінологія - спільний глобальний код знань про нові фрагменти дійсності у військовій галузі.

Терміни розглядаються як прийоми впорядкування хаосу [24], який сприймається спочатку людиною за виникнення певних нових соціальних змін. Тобто, нові терміни ВД обслуговують нові інтереси суспільства, виступають інструментами соціальної взаємодії, розширюються поля концептів військовий простору та світової безпеки. СВТ як фахова мова формує нові матриці сприйняття, через які інтерпретуються нові глобальні світові зміни.

Кодифікуючі терміни є основою формування національного/ глобального ВД, що може бути охарактеризований як певне смислове поле, реальність, яка розвивається відповідно до певних законів. Ці терміни-коди змінюються та уточнюються під впливом сучасних викликів і загроз, стають засобом формування терміноконцептів, єдиного національного та єдиного міжнародного військового когнітивного простору, національної мовної картини світу та/або глобальної мовної картини світу і концептосфери єдиного співтовариства задля забезпечення успішної взаємодії комунікантів ВД. Унаслідок впливу глобалізації в термінах-кодах закріплюються нові знання про дійсність, вони формують єдиний когнітивно-прагматичний простір у військовій сфері, відіграють дискурсоутворювальну роль у міждержавному ВД.

Перспективами подальших досліджень може бути психолінгвістичний аналіз СВТ після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, також аналіз СВТ різних мов, по-перше, тому що повномасштабна війна Росії проти України спричинила нові фрагменти знань про дійсність, трансформацію, зміни та розширення АП, по-друге відкривається шлях до відповідних крос-культурних студій, який становить інтерес в аспекті міжнародної взаємодії, оскільки у СВТ спостерігаються унікальні параметри вираження соціального простору, які відтворюються у мовній картині світу певного народу, тенденції вираження й фіксації в мові системи поглядів на світові перетворення, з якими важливо бути обізнаними задля успішної комунікації та міжнародної співпраці у військовій галузі на світовій арені.

військовий термінологія дискурс

Список використаних джерел

1. Андріянова О.Я. (2011). Військово-морська термінологія української мови: етапи формування та семантика: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Київ.

2. Туровська Л.В. (2005). Військові звання та посади в Україні: історико-генетичний аспект вивчення української військової термінології: [моногр.] Київ: Наукова думка.

3. Яремко Я.П. (1997). Формування української військової термінології: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.02.01. Львів.

4. Яценко Н.О. (2007). Назви військової форми одягу в українській мові. Київ.

5. Gilliland C. Herbert U.S. (1980). Naval Slang: Shitcan American Speech. USA.153-154.

6. Ammer Ch. (2011). Fighting Words: Military Terms That Apply to Sports.

7. Haig Z., Hajdu V. (2017). New Ways in the Cognitive Dimension of Information Operations. Land Forces Academy Review, Vol. XXII, 2 (86), 94-102.

8. Lange-Ionatamishvili E. (2015). Strategic Communications and Social Media in the Russia Ukraine Confl ict. Cyber War in Perspective: Russian Aggression against Ukraine (pp. 103-111). Tallinn: NATO CCD COE Publications.

9. Шаховский В.И. (2018). Может ли лингвистика повлиять на ход психологической войны? Вопросы психолингвистики, 35, 201-208.

10. Rakosi C. (2017). Replication of Psycholinguistic Experiments and the Resolution of Inconsistencies. Journal of Psycholinguistic Research, 46(5), 1249-1271.

11. Cremers A., Chemla E.A. (2016). Psycholinguistic Study of the Exhaustive Readings of Embedded Questions. Journal of Semantics, 33(1), 49-85.

12. Стернин И., Рудакова А. (2011). Психолингвистическое значение слова и его описание. Воронеж: Ламберт.

13. Компанцева Л.Ф. (2018). Психолінгвістичний опис технологічного дискурсу нових медіа. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика, 23(2), 120-131.

14. Крилова-Грек Ю. (2018). Психолінгвістичні аспекти семантичного поля поняття «війна» в сучасному медійному просторі. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика, 23(1), 175-188.

15. Акульшина Н.Т. (2016). Терміни-коди як фактор формування національного/глобального воєнного дискурсу (на прикладі перської, української та англійської мов). Актуальні проблеми філології та перекладознавства, Вип. 10(1), 6-11.

16. Акульшина Н.Т. (2011). Поняття військової (професійної) концептосфери, менталітету, комунікативної та мовної свідомості військових». Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Т. 24 (63). - № 2. - Ч. 3, 180-185.

17. Уфимцева Н.В. (2011). Языковое сознание: динамика и вариативность. Москва: ИЯ РАН.

18. Залевская А.А. (2000). Национально-культурная специфика картины мира и различные подходы к ее исследованию. Языковое сознание и образ мира: сб. ст. / отв. ред. Н.В. Уфимцева. Москва: Сарма, 39-54.

19. Парахонський Б.О., Яворська Г.М. (2019). Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл: монографія. Київ: НІСД.

20. Luttwak Edward N. (2001). Strategy: The Logic of War and Peace.

21. Кудінов С., Компанцева Л., Слухай Н., Снитко О., Акульшин О., Заруба О. (2018). Гібридна війна: технології сугестії та контрсугестії. Київ: Національна академія СБ України.

22. Бодріяр Ж. (1982). В тіні мовчазної більшости, чи кінець соціального.

23. Наказ Міноборони «Про затвердження Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України» від 23.03.2017 N 164.

24. Саплін Ю.Ю. (2011). Соціальні аспекти лексичної семантики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук. Київ.

Размещено на Allbest.ru