Синтаксична структуралізація та відтворення політичного терміна в сучасному медійному тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синтаксична структуралізація та відтворення політичного терміна в сучасному медійному тексті

Коновальчук Світлана Андріївна кандидат педагогічних наук, викладач кафедри романо-германської філології, Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Павленко Ольга Вячеславівна доцент кафедри англійської мови технічного спрямування №1, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,

Сизенко Анастасія Сергіївна доцент кафедри іноземних мов економічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглянуто особливості синтаксичної структуралізації та відтворення політичного терміна в сучасному політичному тексті. Доведено, що переклад суспільно-політичних текстів складний і вимагає від перекладача не тільки прекрасного знання мови, а й виняткового знання політичної термінології, а найголовніше, розуміння особливостей культури як мови перекладу, так і мови оригіналу. Переклади часто виявляються багатослівнішими за оригінал, хоча переклади деяких текстів, що складаються зі стереотипних фраз, виявляються майже тотожними оригіналу. Зроблено висновок, що більшість трансформацій, виявлених при аналізі статей, припадає на лексико-граматичну групу. Основні проблеми перекладацьких трансформацій полягають в їхньому застосуванні на рівні стилістики, в результаті чого змінюється акцентуація. Також ці проблеми спостерігаються під час перекладеної конотації. Відмінності між текстом оригіналу та текстом перекладу зустрічаються лише на рівні синтаксису. Оскільки точне відтворення змісту вихідного тексту не завжди є доцільним, перекладач підлаштовує інформацію під структуру мови перекладу. Наведені у статті спостереження демонструють різноманіття проявів перекладацьких прийомів відтворення сучасних політичних термінів. Найбільш вживаними з виявлених вище трансформаціями є смисловий розвиток, додавання, опущення, конкретизація і лексичні заміни. Найчастіше відбувалося посилення емоційного забарвлення, у перекладних варіантах політичних текстів наводяться факти, відсутні в оригіналі. Додавання також відсутні, що можна пояснити властивістю прийому до експлікації як такої, подібність показана у появі емоційно викладених експлікацій. Конкретизація характеризується подібностями і відмінностями, велику роль відіграє описовий переклад. При описовому перекладі у всіх текстах застосовувалося так зване розгортання умовно позначеного факту з оригіналу, конкретизація в більшості статей окремо описувала місця події. Перспективи дослідження автори вбачають у порівнянні вивчення політичної термінології в українській та англійській лінгвокультурах.

Ключові слова: політичний термін, політичний текст, публіцистичний дискурс, термінологічні номінації, синтаксичні конструкції, перекладацькі трансформації.

Abstract

політичний термін переклад

Konovalchuk Svitlana Andriivna PhD assistant of the department of Romanic and Germanic philology, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National pedagogical university, Ternopil

Pavlenko Olha Vyacheslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate professor of the Department of English for Engineering No. 1, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”,

Syzenko Anastasiia Serhiyivna PhD in Philology, Associate Professor, Department of Foreign Languages, Faculty of Economics, Taras Shevchenko National University of Kyiv;

SYNTAX STRUCTURALIZATION AND REPRODUCTION OF THE POLITICAL TERM IN THE MODERN MEDIA TEXT

The article examines the peculiarities of syntactic structuring and reproduction of the political term in the modern political text. It has been proved that the translation of socio-political texts is difficult and requires from the translator not only an excellent knowledge of the language, but also an exceptional knowledge of political terminology, and most importantly, an understanding of the peculiarities of the culture of both the translated language and the original language. Translations often turn out to be wordier than the original, although translations of some texts consisting of stereotyped phrases turn out to be almost identical to the original. It was concluded that most of the transformations revealed during the analysis of the articles belong to the lexical-grammatical group. The main problems of translation transformations are their application at the level of stylistics, as a result of which the accentuation changes. Also, these problems are observed during the translated connotation. Differences between the original text and the translated text occur only at the level of syntax. Since exact reproduction of the content of the source text is not always appropriate, the translator adapts the information to the structure of the target language. The observations presented in the article demonstrate the variety of manifestations of translation methods of reproduction of modern political terms. The most used of the transformations identified above are semantic development, addition, omission, concretization and lexical replacement. More often than not, there was an increase in emotional coloring, in the translated versions of political texts, facts are given that are not in the original. Additions are also absent, which can be explained by the property of reception to explication as such, the similarity is shown in the appearance of emotionally laid out explications. Concretization is characterized by similarities and differences, descriptive translation plays a big role. When descriptive translation was used in all texts, the so-called unfolding of a conventionally marked fact from the original was used, the specification in most articles separately described the places of events. The authors see research prospects in the comparison of the study of political terminology in Ukrainian and English linguistic cultures.

Keywords: political term, political text, journalistic discourse, terminological nominations, syntactic constructions, translation transformations.

Постановка проблеми

Про актуальність дослідження свідчить ключова роль ЗМІ як лідерів думок, вирішальна роль політики в житті суспільства, затребуваність перекладу іншомовних текстів політичної спрямованості Авторство політичного тексту, його адресність, стратегію та тактику вибудовування політичної комунікації, безпосередньо політичний наратив віднесено до найважливіших характеристик політичного дискурсу Завдяки активній ролі мас медіа в сучасному світі маніпулятивні можливості політичного дискурсу постійно зростають. Політичні тексти надзвичайно різноманітні за жанрами, стилями та функціями. Тому перекладачеві важливо знати, який вид тексту йому доведеться перекладати. Типи текстів визначають підхід та вимоги до

перекладу, впливають на вибір прийомів перекладу та визначення ступеня еквівалентності перекладу оригіналу. Закономірності передачі перекладу кожного із під жанрів політичних текстів мають свої відмінності. Як правило, для досліджуваних текстів характерне використання значної кількості звичних кліше, стереотипних фраз, газетних штампів, політичних термінів та понять, соціальних реалій. У деяких публікаціях використовуються вигадані журналістами оціночні слова, обігруються жаргонні слова та вислови.

Перекладач політичних текстів прагне насамперед відтворити точний соціально-політичний зміст публікацій та їхню суспільну спрямованість. Для цього йому доводиться коригувати стиль оригіналу під газетно-журнальний стиль мови перекладу. Перекладач розробляє різні синтаксичні трансформації, підшукує усталені у мові перекладу відповідності. Відмінності між оригіналом та перекладом виникають через різницю в стилі газетно-журнальних публікацій та пояснювальних висловів у перекладі. У цих випадках навіть обсяг перекладу та оригіналу може помітно відрізнятися. Іноді рівень еквівалентності у перекладах деяких суспільно-політичних текстів знижується за рахунок описового трактування термінів або навіть неточностей у їхньому розумінні. Перекладачеві доводиться роз'яснювати суть терміна, або перекладати його дослівно, чи транскрибувати.

Переклад суспільно-політичних текстів складний і вимагає від перекладача не тільки прекрасного знання мови, а й виняткового знання політичної термінології, а найголовніше, розуміння особливостей культури як мови перекладу, так і мови оригіналу. Переклади часто виявляються багатослівнішими за оригінал, хоча переклади деяких текстів, що складаються зі стереотипних фраз, виявляються майже тотожними оригіналу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам політичного дискурсу та політичного терміна зокрема в сучасній лінгвістиці присвячено багато праць. Дослідники вивчають вивчають прагматику і типологію публіцистичних текстів [1], політичну термінологію в сучасному інформаційному просторі [2], [3], виокремлюють нову суспільно-політичну лексика і термінологію в сучасній українській мові тощо[4]. Тобто політична мова як підсистема мови є сферою підвищеної мовної відповідальності, а політичний текст є об'єктом багатьох лінгвістичних підходів. Більшість лінгвістів, які вивчають політичний текст, беруть до уваги цільові установки, особисті переконання та якості комунікантів, умови сприйняття тексту, інтертекстуальність та інші фактори. Іншими словами, на сьогодні політичний текст вивчається як дискурс, який виступає інструментом маніпуляції громадською думкою.

Мета статті - дослідити особливості синтаксичної структура- лізації та відтворення політичного терміна в сучасному політичному тексті.

Виклад основного матеріалу

Для аналізу особливостей відтворення політичних термінів були підібрані та проаналізовані англомовні статті з різних західних он-лайн видань. Були адаптовані термінолексеми, що мають різні конотації та рівні експресивності; різні за своїм походженням, призначенням та часом появи. У своєму дослідженні ми розуміємо політичний термін як нове слово політичного змісту, нещодавно сформоване або запозичене з інших мов, або слово, насамперед відоме у мові, але маловживане за межами літературної норми; або ж слово, що тимчасово вийшло з активного обороту, щоб знову стати широко вживаним пізніше.

Більшість трансформацій, виявлених при аналізі статей, припадає на лексико-граматичну групу. Основні проблеми перекладацьких трансформацій полягають в їхньому застосуванні на рівні стилістики, в результаті чого змінюється акцентуація. Також ці проблеми спостерігаються під час перекладеної конотації. Відмінності між текстом оригіналу та текстом перекладу зустрічаються лише на рівні синтаксису. Оскільки точне відтворення змісту вихідного тексту не завжди є доцільним, перекладач підлаштовує інформацію під структуру мови перекладу.

Великою перевагою використання Інтернет-статей є як наявність гіперпосилань у тексті оригіналу, завдяки чому можна відновити картину подій, хронологію, контекст. Корисною технікою є можливість порівняти текст іноземною мовою про конкретну подію з текстом, написаним рідною мовою, що висвітлює цю ж інформацію. Якщо подія, що описується, є значущою в стрічці новин, то перекладачу буде легко знайти в мережі Інтернет схожу статтю рідною мовою, використовуючи он-лайнові газети та журнали. Таким чином, можна вирішити багато проблем, пов'язаних з підбором лексики під час перекладу, а перекладач отримає додаткову інформацію про тему, яка стосується текстів перекладу. Також у перекладача є можливість порівняти свій переклад з опублікованою версією, виявити помилки, якщо такі є, а також поділитися вдалими перекладами, при цьому перекладач має аргументовано пояснити свій вибір, обґрунтувати його. У даному випадку відбувається осмислення того, що текст оригіналу може мати безліч інваріантів перекладу, а перекладацький процес означає активну участь перекладача у створенні нового тексту.

Переклад тексту складається з трьох основних етапів:

- доперекладний аналіз,

- безпосередньо переклад,

- редагування готового перекладу.

Одним з етапів перекладацького процесу є складання перекладацького коментаря, в якому відображається сам процес перекладу, стратегії, труднощі перекладу, проблеми перекладу суспільно- політичного тексту та їхнє вирішення.

Робота з матеріалами сайтів допомагає опанувати необхідні перекладацькі прийомами передачі змісту тексту оригіналу; сприяє організації засвоєння суспільно-політичної лексики; забезпечує можливість адекватного переклад текстів суспільно-політичної тематики. Слід підкреслити, що матеріали не є тематично однорідними, оскільки тематична однорідність задає перекладачеві спрощену модель перекладацької поведінки та не прищеплює йому навичку швидкої реакції на несподівані завдання.

Як приклад розглянемо переклад політичних термінів на матеріалі статті “Death of the private self: how fifteen years of Facebook changed the human condition” - “Загибель особистого “я”: як 15 років існування “Фейсбуку” змінили людську природу” з газети The Guardian, Великобританія, за 2 лютого 2019 р. [5]:

1. The Times's Kevin Roose quotedMohit Joshi, the president oflnfosys, технологія firm, that helps other businesses automate their Operations. - Кевіи Руз (Kevin Roose) із “Тайме” процитував Мохіта Джоиіі (Mohit Joshi), президента технологічної фірми Infosys, що допомагає іншим бізнесам автоматизувати їхні операції.

2. Cozy Bear, Fancy Bear - “Коузі беар” та “Феисі беар” (Cozy Bear, Fancy Bear).

3. The Age of Surveillance Capitalism - “Епоха капіт алізму ст еж ення”.

4. Thefacebook is an online directory that connects people through Social networks at colleges. - Thefacebook - це онлайн-каталог, який пов 'язує людей через соціальні мережі у коледжах.

5. In response, defenders of Facebook might argue, that its popularity is declining among younger users, who now prefer Snapchat and Instagram. - У відповідь на це захисники “Фейсбуку” можуть заявити, що популярність цієї платформи серед підлітків знижується, оскільки молоді люди сьогодні віддають перевагу “Снепчат ” (Snapchat) та “Інстаграм ” (переклад тут і далі - авторський).

Обрані приклади наочно демонструють перекладацькі трансформації у процесі перекладу політичних термінів. Таким чином, можна зробити висновки про те, які лексичні одиниці залишаються мовою оригіналу в тексті перекладу, а які потребують пояснення при перекладі.

Перекладач повинен володіти достатніми фоновими знаннями, щоб мати можливість зіставляти фонові знання автора та передбачуваного рецептора перекладу та усвідомлено підходити до процесу перекладу їхніх вербальних репрезентацій.

На автентичному матеріалі можна показати, що суспільно- політичні тексти включають специфічні особливості культури вихідної мови, які необхідно враховувати під час перекладу. Наведемо приклад, у якому культурно специфічна лексична одиниця Glastonbury передана з допомогою транскрипції та перекладацького коментаря, що допомагає реципієнту повністю зрозуміти цю реалію:

Gigs are a good example, which makes me think of a line from Radiohead's 1997 song Karma Police, which I heard Thom Yorke sing a cappella to an entranced crowd at Glastonbury: “For a minute there, I lost myself ”. - Концерти є гарним прикладом, який змушує мене згадати рядок із пісні Radiohead 1997 року Karma Police, яку я чув, як Том Йорк співає акапельно перед зачарованим натовпом у Glastonbury: «На хвилину я там загубився». (Гластонбері. - фестиваль сучасного виконавського мистецтва -- музичний фестиваль, що відбувається з 1970 року недалеко від міста Гластонбері у Великій Британії).

При перекладі суспільно-політичних текстів особлива увага приділяється ефективному використанню перекладацьких інструментів (традиційних та онлайнових): одномовних та багатомовних словників, тезаурусів, перекладацьких форумів, перекладацьких спільнот та порталів, пошукових систем (Google) тощо. У процесі перекладу перекладач самостійно визначає позитивні сторони та обмежувальні можливості даних інструментів, формує свій інструментарій.

Деякі з труднощів, з якими стикається перекладач-початківець, полягають в умінні бачити перекладацькі проблеми та здатності не піддаватися спокусі заміни слів оригіналу словами перекладної мови. Неминучим наслідком останнього є перекладацька вада, іменована буквалізмом.

Якщо думку можна висловити так само, як вона висловлена в оригіналі, то в цьому випадку спостерігається відповідність на всіх рівнях -- формальному та семантичному.

У випадках, коли дія позначає перехід у якісно чи кількісно новий стан, українською мовою зазвичай використовується присудок дії, тоді як англійська мова надає перевагу присудку стану.

Наприклад, “The government should probably leave the media market and cease to be a competitor to private media companies, ” he said [5]. У перекладі це виглядає так: “Уряду, ймовірно, слід піти з медіа-ринку та припинити складати конкуренцію приватним медіа-компаніям ”.

У зазначеному випадку англійському присудку стану “to be а competitor” в українському реченні відповідає дієслівний присудок, виражений дієсловом “складати” та іменником “конкуренцію”. Перекладач сприймає вихідний текст як групу перекладацьких проблем. Досить часто вирішується питання щодо можливості збереження вихідного присудка чи доцільності його заміни. У наведеному прикладі єдино вірним рішенням є заміна присудка. Це правильно і при перекладі будь-яких інших стійких словосполучень з присудком стану з англійської мови на українську (to be a competitor - складати конкуренцію, to be victorious - здобути перемогу тощо).

Перекладацька проблема виявляється при відтворенні речення зі зворотним порядком слів, що є характерною ознакою текстів, які відносяться до українського функціонального суспільно-публіцистичного стилю. В англійській мові інверсія, або ж непрямий порядок слів використовується набагато рідше. Це породжує необхідність у різних перекладацьких трансформаціях, для поглибленого розуміння яких необхідно знати природу комунікативної структури речення.

Відомо, що у реченні розрізняють дві структури - синтаксичну та комунікативну. Синтаксичну структуру утворюють основні та другорядні члени речення. Природа комунікативної структури інша. При утворенні речення смислові відрізки, оформлені членами речення, розміщуються у визначеній послідовності відповідно до руху думки від вихідного пункту повідомлення (або “старого” знання) для його смислового центру (“нового” знання). Смисловий відрізок, що виражає “стару” інформацію та має мінімальне комунікативне навантаження, називається “темою”. Відрізок з максимальним комунікативним навантаженням, що виражає ту інформацію, заради якої здійснюється висловлювання, називається “ремою”. Ці компоненти утворюють комунікативну структуру висловлювання.

“It was unrealistic ever to expect the media market to develop ideally to international standards, ” Mr. Lesin said, speaking through an interpreter. [6] - “Було нереалістично очікувати ідеального розвитку медіаринку за міжнародними стандартами», - сказав пан Лесіи, розмовляючи через перекладача ”.

Як і в українському перекладі, в англійському реченні дотримується принцип поступового наростання комунікативного навантаження на кінець висловлювання. Початкову позицію займає тема, а кінцеву рему. Як видно з прикладів, в українській мові нова інформація (рема) частіше всього знаходиться наприкінці речення. Однак якщо автор хоче зробити особливий акцент на новій інформації, то рема може переміститися на початок речення (що трапляється рідко в англійській мові).

Порівняємо: “The war lasted for three long years! ” [6] “Три довгі роки тривала війна! ” “Три довгі роки ” -- рема, яка для збереження належної експресивності була перенесена на початок речення.

В англійській мові в кінці речення зазвичай розташовані обставини (наприклад, місця чи часу). Отже, при перекладі англійської фрази рему слід помістити в кінець або початок речення. Це дозволить зберегти належну експресивність оригінального тексту в більш звичній для українських суспільно-публіцистичних текстів формі.

Загальновідомо, що українська культура та культура англомовних країн - дуже різні. Звичайно, обидві вони належать у сенсі слова до європейської цивілізації, і тому відмінності між ними не такі великі, як, скажімо, між будь-якою з них і культурою Китаю чи арабського світу. І все ж таки це серйозні, глибокі відмінності. Не розуміючи цього, перекладач навряд чи зможе успішно виконати роль культурного посередника.

При проведенні найбільш точного дослідження (кількісного, репрезентативного, валідного) ми оперували такими категоріями, як загальна сукупність (весь обсяг одиниць спостереження, що мають стосунок до проблеми дослідження - у нашому випадку це публікації в ЗМІ та прирівняних до них ресурсах Інтернету) та вибіркова сукупність або вибірка (пропорційна, методично обґрунтована частина загальної сукупності, що підлягає безпосередньому вивченню у процесі дослідження).

Висновки

Наведені у статті спостереження практично показали різноманіття проявів перекладацьких прийомів відтворення сучасних політичних термінів. Найбільш вживаними з виявлених вище трансформаціями є смисловий розвиток, додавання, опущення, конкретизація і лексичні заміни. Найчастіше відбувалося посилення емоційного забарвлення, у перекладних варіантах політичних текстів наводяться факти, відсутні в оригіналі. Додавання також відсутні, що можна пояснити властивістю прийому до експлікації як такої, подібність показана у появі емоційно викладених експлікацій. Конкретизація характеризується подібностями і відмінностями, велику роль відіграє описовий переклад. При описовому перекладі у всіх текстах застосовувалося так зване розгортання умовно позначеного факту з оригіналу, конкретизація в більшості статей окремо описувала місця події.

Відмінність в описовому перекладі виявлено під час опрацювання прикладів із політичних статей, разом з цим їхній зміст емоційно насичувався. Відмінність при конкретизації полягала в підборі у змісті

статей, з одного боку, більш точних формулювань, з іншого боку, більш нейтрального слова або ряду словосполучень, пом'якшуючий ефект яких досягався за допомогою уточнення, що було відсутнім в емоційному і спонтанному змісті і не використовувалося з метою усунення надмірності на семантичному рівні. Причинами їхнього використання є розбіжності в структурах в мові перекладу і мові оригіналу, розбіжності в способах опису предметної ситуації, а також стилістичні фактори в тексті оригіналу та його відображення в тексті перекладу.

Незважаючи на таку представлену вибірку, слід зазначити обмеження, які не дозволяють повною мірою віднести дослідження до кількісних (репрезентативних), а саме числові (відсоткові) підрахунки наявності тих чи інших жанрів у загальному масиві бачаться не зовсім коректними, оскільки з року в рік вони зазнають суттєвих змін через ключові події, що відбуваються в Україні і світі. Для адекватного здійснення суспільно-політичного перекладу важливим є розвиток інформаційної чи цифрової компетенції. У перспективі ми бачимо необхідність більш детального розгляду питань, пов'язаних із впровадженням змістового модуля в освітні програми різних рівнів, присвяченого медіатворенню та спрямованого на формування медіакомпетентності (здатності використовувати, критикувати-аналізувати медіатексти, оцінювати і передавати повідомлення в різних формах).

Також варто відзначити специфіку розподілу лексичних, термінологічних і фразеологічних одиниць високого стильового регістру, яка значною мірою залежить від індивідуального авторського стилю публіциста. Перспективи дослідження ми бачимо у порівнянні вивчення політичної термінології в українській та англійській лінгвокультурах.

Література

1. Бенцал О. І., Пасічник Н. І. Pragmatics and typology of journalistic texts// Scientific progress: innovations, achievements and prospects. Proceedings of the 4th International scientific and practical conference. MDPC Publishing. Munich, Germany. 2023. Pp. 21-27. URL: https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo-praktichna- konferentsiya-scientific-progress-innovations-achievements-and-prospects-9-11-01-2023- myunhen-nimechchina-arhiv/.

2. Жалай В. Я., Линник Т. Г., Пархоменко А. Ф., Рахманова І. І., Рубашова Л. М. Політична термінологія у сучасному інформаційному просторі. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. К., 2019. С. 5-51 URI http://openarchive.nure.ua/ handle/document/13150

3. Пастирська І. Я., Павленко О.В., Дем'янюк Н. О. Формування та тенденції девелопінгу нових жанрів Інтернет-змі. «Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»)»: журнал. 2023. No 11(17) 2023. С. 310-323

4. Стишов О. А. Нова суспільно-політична лексика і термінологія в сучасній українській мові. Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 50, 258-268. Відновлено: journals.hnpu.edu.ua о lingvistics о article о view.

5. Death of the private self: how fifteen years of Facebook changed the human condition URL https://www.theguardian.com/technology/2019/jan/31/how-facebook-robbed- us-of-our-sense-of-self

6. Sale of Russian media to come with strings attached URL https:// www.washingtontimes.com/news/2002/apr/10/20020410-041820-3668r/

References

1. Bentsal О. І., Pasichnyk N. І. (2023) Pragmatics and typology of journalistic texts// Scientific progress: innovations, achievements and prospects. Proceedings of the 4th International scientific and practical conference. MDPC Publishing. Munich, Germany. 2023. Pp. 21-27. URL: https://sci-conf.com.ua/iv-mizhnarodna-naukovo- praktichna-konferentsiya-scientific-progress-innovations-achievements-and-prospects-9- 11-01 -2023-myunhen-nimechchina-arhiv/.

2. Zhalai V. Ya., Lynnyk T. H., Parkhomenko A. F., Rakhmanova I. I., Rubashova L. M. (2019) Politychna terminolohiia u suchasnomu informatsiinomu prostori [Political terminology in the modern information space] Linhvistyka KhKhI stolittia: novi doslidzhennia i perspektyvy. K., 2019. S. 5-51 URI http://openarchive.nure.ua/ handle/document/13150 [in Ukrainian].

3. Pastyrska I. Ya., Pavlenko O.V., Demianiuk N. O. (2023) Formuvannia ta tendentsii developinhu novykh zhanriv Internet-zmi [Formation and development trends of new genres of Internet media] «Visnyk nauky ta osvity (Seriia «Filolohiia», Seriia «Pedahohika», Seriia «Sotsiolohiia», Seriia «Kultura i mystetstvo», Seriia «Istoriia ta arkheolohiia»)»: zhurnal. 2023. No 11(17) 2023. S. 310-323 [in Ukrainian].

4. Styshov O. A. (2019) Nova suspilno-politychna leksyka i terminolohiia v suchasnii ukrainskii movi [New socio-political vocabulary and terminology in the modern Ukrainian language] Linhvistychni doslidzhennia: Zb. nauk. prats KhNPU im. H. S. Skovorody - Coll. of science works of Khnpu named after H. S. Skovorody, 50, 258-268. Vidnovleno: journals.hnpu.edu.ua о lingvistics о article о view. [in Ukrainian].

5. Death of the private self: how fifteen years of Facebook changed the human condition URL https://www.theguardian.com/technology/2019/jan731/how-facebook-robbed- us-of-our-sense-of-self

6. Sale of Russian media to come with strings attached URL https:// www.washingtontimes.com/news/2002/apr/10/20020410-041820-3668r/

Размещено на Allbest.ru