Стилістичний потенціал сленгізмів і колоквіалізмів англійського походження в нон-фікшн Ірени Карпи

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Стилістичний потенціал сленгізмів і колоквіалізмів англійського походження в нон-фікшн Ірени Карпи

Павлова І.Г.

Педченко С.О.

Анотація

У статті розглянуто стилістичний потенціал запозичених з англійської мови сленгізмів і колоквіалізмів у романі Ірени Карпи «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете».

Незважаючи на той факт, що обидва типи одиниць репрезентують розмовний субстандарт і належать до периферії української лексики, подеколи виникають проблеми з їхнім практичним ранжуванням. Саме цим зумовлений вибір теми пропонованої розвідки.

Більшість колоніальних запозичень належить до низького регістру, їх активно застосовують для створення атмосфери невимушеного, безпосереднього спілкування. Сленгові й колоніальні англізми наділені інгерентною стилістичною маркованістю, зокрема низькоасимільовані одиниці, наприклад, варваризми, колоніальні ідіоми, загальномовні неологізми й оказіоналізми. У зв'язку з низьким рівнем асиміляції їх можна передавати як за допомогою українських, так і англійських графічних засобів. Крім цього, авторка вдається до експлікованих пояснень значення деяких англізмів із низьким рівнем семантичної адаптації.

Запозичені сленгові й колоніальні одиниці спроможні виявляти адгерентну (контекстуально зумовлену) стилістичну маркованість у складі різноманітних стилістичних засобів, зосібна епітета, метафори, гіперболи, градації, парентези, антитези, ампліфікації, епіфори, іронії, гумору, риторичних запитань та окличних речень тощо. Загалом однією з прикметних рис стилю Ірени Карпи можна вважати майстерне використання багатства стилістичних засобів, що реалізують експресивність колоквіальних і сленгових англізмів. англізм сленговий дискурс україномовний

Так, використання Іреною Карпою сленгізмів і колоквіалізмів англійського походження в романі «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» сигналізує про високий стилістичний потенціал аналізованих одиниць.

Предметом подальших досліджень можуть бути стилістичні особливості запозичень з англійської мови, які функціюють у межах різних дискурсів.

Ключові слова: англізм, сленгізм, колоніалізм, стилістичний потенціал, нон-фікшн, Ірена Карпа.

Abstract

Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University

The present article dwells on the stylistic potential of English slang and colloquial borrowings in How to Get Married as Many Times as You Want by Irena Kappa.

While both types of units represent the colloquial substandard of the Ukrainian lexis and belong to its periphery, in practice they are virtually indistinguishable from one another. Consequently, they have been jointly analysed in this research.

Most colloquial borrowings belong to the low register and are actively employed in creating an atmosphere of casual un filtered communication. Slang and colloquial angiicisms possess inherent stylistic markedness, especially the less assimilated units like barbarisms, colloquial idioms, general neologisms, and author's coinages.

Due to their low level of assimilation, they can be represented through either Ukrainian or English graphemes. Furthermore, the author explicitly explains the meaning of some anglicisms in the case of low semantic adaptation.

The borrowed slang and colloquial units may exhibit additional (contextually determined) stylistic markedness when they are utilized as a part of various stylistic devices, including include epithet, metaphor, hyperbole, gradation, parenthesis, antithesis, amplification, epiphora, irony, humour, rhetorical questions, exclamation sentences, etc. Overall, the author's adept use of a multitude of stylistic devices harnessing the expressiveness of colloquial and slang English borrowings can be viewed as one of the hallmarks of Irena Karpa's style.

In conclusion, Irena Karpa's use of English-derived slang units and colloquialisms within her book How to Get Married as Many Times as You Want testifies to the high stylistic potential of the analysed units. Further studies may focus on the stylistic nuances of English borrowings that function across different discourses.

Key words: English borrowing, siangism, colloquialism, stylistic potential, non-fiction, Irena Karpa.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Сучасний український нон-фікшн продуктивно послуговується запозиченими з англійської мови колоквіалізмами, сленгізмами й іншими елементами зниженого регістру зі стилістичною метою. Автори вживають такі лексеми, намагаючись створити атмосферу невимушеності, безпосередності й довірливого спілкування з читачем. Крім цього, колоквіальні й сленгові англізми вжито для того, щоби підкреслити домінантну орієнтацію своїх творів на молодіжний сегмент, привернути увагу реципієнта, підвищити статусність описуваних реалій та підкреслити їхню значущість у сучасному світі.

Роман Ірени Карпи «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» віддзеркалює активний стилістичний потенціал колоквіальних і сленгових англізмів. Авторка використовує їх задля експресивізації мовлення, здійснення естетичного й прагматичного впливу на читача, створення відвертого й жартівливого тону оповіді, вияву обізнаності головної героїні із сучасними тенденціями, апелювання до молодіжної аудиторії за допомогою соціолектних одиниць тощо. При цьому актуалізовано як інгерентну (фіксовану), так і адгерентну (контекстуально зумовлену) стилістичну маркованість досліджуваних зразків фактичного матеріалу. Відтак, вивчення експресивного потенціалу колоквіалізмів і сленгізмів англійського походження на матеріалі твору Ірени Карпи «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете» зумовлене вимогами й викликами лінгвістики сьогодення.

Аналіз досліджень та публікацій. Функційно-стильова диференціація англізмів є актуальною проблемою сучасної україністики [9]. Субстандартні англізми (здебільшого сленгізми) є предметом плідних досліджень П. М. Грабового, О. В. Дмитренко, С. В. Кохан, К. І. Левченко, А. С. Стадній, І. Є. Зозулі, О. О. Фурси та ін. [1; 4; 8; 10; 12]. Чинники надходження англійськомовних запозичень до українського сленгу та їхній уплив на розмовний субстандарт вивчали О. О. Фурса, П. М. Грабовий, О. В. Дмитренко, С. В. Кохан й ін. [1; 4; 12]. Проблемою класифікації цих одиниць опікувалися О. О. Фурса та К. І. Левченко [8; 12].

Функціювання сленгових англізмів у художньому дискурсі перебувало в колі наукового зацікавлення М. Ю. Столяр, О. М. Грачової, Т. А. Давиденко, О. С. Конопатенко, О. М. Лапінської [2; 3; 6; 7; 11]. О. С. Конопатенко, зокрема, досліджує структурно-семантичні й функційні особливості сленгу на матеріалі творів сучасної української літератури [6]. О. М. Лапінська висвітлює соціально-стилістичну функцію англізмів у художньому дискурсі, їхні соціолектні вияви [7]. О. М. Грачова розглядає сленгізми-англізми на матеріалі сучасної української прози [2].

Слід водночас уточнити, що сленгові й колоквіальні англізми у вимірі українського нон-фікшн ще не були предметом осібної наукової розвідки, незважаючи на те, що такі одиниці різних функційно-стилістичних типів продуктивно вивчали лінгвісти на матеріалі, зосібна, сучасного художнього дискурсу. Відтак, укажемо на релевантність праць М. Ю. Столяр та Т. А. Давиденко, що характеризують сленгізми в доробку Ірени Карпи [11], а також вивчають особливості функціювання запозичень у жіночій прозі [3]. Окремі прогалини з аналізованої теми в роботах сучасних україністів визначають наукову вагу та значущість пропонованої розвідки.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження стилістичного потенціалу сленгізмів і колоквіалізмів англійського походження у творі Ірени Карпи «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете».

Виклад основного матеріалу

Колоквіалізми й сленгізми можна розглядати як різновиди розмовного субстандарту української мови, що локалізовані на периферії лексичної системи. Обидва терміни мають суміжну семантику, проте можна виокремити низку диференційних ознак. Колоквіалізми, уточнимо, охоплюють ширшу сферу вживання, є зрозумілими більшій кількості мовців і частіше ними використовувані порівняно зі сленгізмами. Сленгізми ж вирізняються вищим ступенем експресивності, вони притаманні лише окремим верствам населення, наприклад, молоді [13, с. 16]. Колоквіалізми перебувають на межі між нормативною літературною лексикою та субстандартом, тоді як сленгізми є ненормативними й знаходяться на глибшій периферії лексичної системи. Примітно, що подеколи досить складно відрізнити колоквіалізми від загального сленгу через нечітку межу міми цими поняттями. Схожість стилістичних особливостей обох груп аналізованих одиниць дає змогу все ж розглядати їх у межах цієї роботи.

Стилістична маркованість мовних одиниць може мати інгерентний (фіксований) та адгерентний (нефіксований) характер. Сленгізми й колоквіалізми виявляють інгерентну маркованість самі в собі, адже не належать до нейтрального шару лексики. Відтак, навіть не перебуваючи у складі певних стилістичних засобів, ці одиниці експлікують стилістичне забарвлення: Спочатку ми подрінкали, а потім він запропонував піти повечеряти і ми пішли в якийсь душний рестік [5, с. 46-47]. У цьому прикладі англізм подрінкали у значенні «випили» демонструє інгерентну маркованість, адже належить до зниженого регістру. Поширення узуального питомого відповідника значно посилює стилістичну виразність англізмів (пор., друг - френд): Наші віртуальні френди - найкраще означення нашої цільової авдиторії [5, с. 26]. Утім, зважмо також на продуктивність функціювання експресивних колоквіалізмів англійського походження, які не мають однослівного питомого еквівалента: Я беру себе в руки і не роблю фейспалм [5, с. 15]; Щетина - це вам, дівчата, не данина моді, а універсальний лайфхак із набутої маскулінності [5, с. 57].

Конотаційне значення деяких сленгізмів і колоквіалізмів може містити позитивну чи негативну оцінність. Прикладом негативної (пейоративної) оцінності вважаємо англізм треш на позначення будь-яких низькоякісних речей: Ну бо ви уявляєте середньостатистичний треш, який дарують на такі свята в Європі... [5, с. 117].

Натомість англізм трендовий, який позначає щось модне й сучасне, є маркером позитивної (меліоративної) оцінності: Який такий цікавий івент він обере, щоб вас запросити, де відкрилося нове трендовемісце для їжі, яке вам точно сподобається... [5, с. 150]. У разі вживання одиниці з іронічною настановою, можемо спостерігати й контекстуально зумовлену заміну оцінності на протилежну: І якщо ваш мачо-мен зажимає зараз аліменти матері своїх дітей, те саме чекає й на вас [5, с. 129].

Інгерентно маркованими є загальномовні й оказіональні колоквіальні неологізми англійського походження. Утворення неологізмів може відбуватися різними шляхами, передовсім за допомогою префіксації, суфіксації, усічення тощо: ...цим ми, жінки, і відрізняємося від чоловіків якісно. Оцим-от умінням розпізнати важливе і докреативити наявний зміст... [5, с. 61]; Ну навіщо нам ще всі ті фейсбучики чи інсти здалися..? [5, с. 26]. Подекуди спостерігаємо утворення гібридних неологізмів шляхом основоскладання, що поєднують англійський і питомий корені за участю інтерфікса -о-: Якщо ви не фітоняшка, тим легше [5, с. 41]. Зазначимо, що неологізм фітоняшка повномірно утворено на українському ґрунті без участі кальки, адже в англійській мові відсутні аналоги на зразокfitcutie. Найменш продуктивними в тексті твору є гібридні колоквіальні неологізми, утворені за допомогою словоскладання: Зрештою, французки... взагалі починають фарбуватися і носити підбори-декольте-сексі лук лише після сорока [5, с. 48].

Зрідка вживані авторкою колоквіальні запозичення є неологізмами не лише в українській, але й англійській мові, вони можуть мати непрозору для мови-реципієнта етимологію: До речі, словом року в Німеччині якось стало «тіндерелла» - на позначення дівчини, що шукала в додатку швидких романтичних стосунків, а знайшла непідробну любов [5, с. 22-23]. Так, неологізм «тіндерелла» є епонімом, що походить від назви додатка Tinder для пошуку пари для побачення та імені героїні однойменної казки Шарля Перро Cinderella. Оскільки українській спільноті ця героїня відома як «Попелюшка», то етимологія англізма залишається непрозорою для пересічного мовця.

Носіями інгерентної маркованості слугують також низькоасимільовані сленгізми й колоквіалізми англійського походження, що належать до варваризмів.

За визначенням А. С. Стадній та І. Є. Зозулі, варваризми являють собою одиниці, які зберігають ознаки мови-першоджерела, але певною мірою пристосувалися до норм української мови. Варваризми можуть мати різний ступінь графічної асиміляції, відтак, у творі трапляються як одиниці з оригінальною графікою, так і транскодовані англізми: З таким новим налаштуванням (так-так, це як змінити properties у ґаджеті) нам, по-перше, стає спокійніше жити [5, с. 109]; Так само можна потримати саспенс і сказати, що ви ще подумаєте... [5, с. 194].

Варіативним є і ступінь семантичного освоєння аналізованих одиниць. Так, у творі превалюють колоквіальні варваризми із середнім ступенем лексико-семантичної адаптації: Що ж, якщо у вас із практикою майндфулнес не складається, спробуйте перехитрити власні лінощі [5, с. 68]. У разі низького ступеня семантичної асиміляції Ірена Карпа вдається до експлікованого пояснення варваризмів, інколи у поєднанні з мовною грою: Презентація чоловіка під час перельоту - це те, що можна розглядати як доволі розлогий пітчинг (в сенсі pitch-пропозиції проєкту, а не те, де хліб печуть) [5, с. 28].

Зрідка мотивацією до вживання варваризмів слугує не лише експресивізація мовлення, а й прагнення авторки заповнити лексичну лакуну: По-друге, ми перестаємо бути needy і жебрати ці захист-підтримку- розуміння в інших [5, с. 109]. Лексема needy не має прямого однослівного еквівалента в українській мові, а описові звороти на зразок «емоційно залежний від когось» не спроможні передати бажаний стилістичний ефект, властивий колоквіальним варваризмам.

Важливе місце серед колоквіальних англізмів у доробку Ірени Карпи займають ідіоматичні варваризми. Орієнтуючись на домінантний молодіжний сегмент своєї аудиторії, авторка вживає популярні англійські вислови в оригіналі або транскодує їх засобами української графіки: Бо ж починала я тут про «красу фасадну» vs «real stuff», якого все більше мужиків шукають у шлюбі [5, с. 169]; Ну, і ще є одна поправочка щодо червоної помади: на зовсім юних дівчатах вона інколи виглядає «ту мач» [5, с. 47-48].

Стилістичне забарвлення колоквіальних ідіоматичних англізмів підсилене використанням риторичних фігур, зокрема окличних речень (От і ви озирніться на своїх - just for fun! [5, с. 183]) та риторичних запитань (І знаєте, яка потім меджик хепенз?.. [5, с. 156]).

Виокремимо тенденцію авторки до написання разом етимологічно розрізнених елементів (пор.: broken heart - броукенгарт, happy end - гепіенд, love story - лавсторі): ... доведеться сидіти, обійнявши свій броукенгарт, і дивитися регбі [5, с. 143]; Ну і наостанок історія з гепіендом [5, с. 87]; Кожна моя нова лавсторі давала плоди різної корисності в музиці й літературі [5, с. 165]. Утім, варіативним залишається відтворення деяких фразових дієслів-варваризмів: Камон, у тебе вища освіта, ти ж мусиш бачити, наскільки все у тебе не в порядку?! [5, с. 125]; Ну бо скільки б ми себе не обманювали, що всі ці кабли, сексі-білизна й щільні сукні - винятково для нашого доброго самопочуття, кам он! [5, с. 50]. Варіативність графічного відтворення деяких англізмів можна пояснити низьким рівнем адаптації цих одиниць на графічному, семантичному та граматичному рівнях.

У поодиноких випадках письменниця послуговується прийомом дисфемізації з уживанням сленгізмів низького регістру, що межують з обсценною лексикою: Вони би сказали, що так, шит хеппенз, але це вже в минулому... [5, с. 106]; постійно цитую смішний постулат Каролін де Маґре про те, що завжди треба бути fuckable [5, с. 39]. Досить продуктивно авторка також уживає англізми у поєднанні з питомою дисфемічною лексикою низького регістру, наприклад: Коротше, все просто і деколи складно: перестати бути Понурим

Гівном (ПГ). Для чекінгу і швидкого припинення цього стану підійде вправа, яку психологи радять для дітей

[5, с. 70]. Таке слововживання вмотивоване настановою невимушеності, безпосередності, відкритості спілкування.

Не лише ідіоми, але й англійські етикетні формули інколи слугують етимонами сленгізмів і колоквіалізмів Ірени Карпи: Такі кажуть: «Ми вже вас виростили, так що тепер гудбай, ми на Мальдіви, скільки того життя» [5, с. 142]; Сорян, я тричі виходила заміж у різних країнах, точні формули не згадаю, але всюди приблизно те саме [5, с. 107]; Дешевше буде мамі квіти онлайн замовити (але справжні, не цифрові у вайбері, пліз) [5, с. 95]. Укажемо, що під час семантико-стилістичної адаптації в українській мові ці одиниці помітно знизили свій регістр порівняно з етимонами, зокрема, суфікс -ан- зі значенням згрубілості є маркером низького регістру в сленгізмі сорян.

Крім інгерентної стилістичної маркованості, властивої всім колоквіалізмам і сленгізмам, аналізовані одиниці виявляють адгерентну маркованість у конкретних контекстах. Стилістичний потенціал сленгових і колоквіальних англізмів активно зреалізований у межах різних стилістичних засобів, серед яких вирізняємо такі:

- епітет: ...це ж і справді був якийсь треш, а не стосунки [5, с. 126];

- метафора: Тож романтичний фльор... трохи зів 'яв на тлі нових челенджів штибу «де знайти нову роботу» і «як облаштувати спільний побут» [5, с. 102];

- градація: ... мій чоловік-француз і Гемінґвея-то відкрив для себе тільки після нашого знайомства, що вже казати про Мте чи Radiohead [5, с. 90];

- антитеза: Жодні онлайн-знайомства і свайпання тіндера цього не замінять. Тільки хардкор, тільки «наживо» [5, с. 148];

- емфаза: А наступного разу, якщо ви підете на шопінгразом - це буде бінґо [5, с. 60];

- ампліфікація: Наша проблема - в сумнівах у собі, викликаних тими самими двома кілограмами чи: діастемою, тонким волоссям, коротшими, ніж в інстаблогерок, ногами, відсутністю сумки «Шанель» чи «ренджровера». [5, с. 72];

- рима: Знаєш, любий мій екс, дякую за секс! [5, с. 162];

- ономатопея: Таких мужиків видно за кілометр - правильний прижмур, такий весь із себе «аррр», може й на курси пікапу ходив [5, с. 146];

- епіфора: Тому ви плануєте вікенд удвох, ходите в кіно удвох, влаштовуєте неспішний ранок із кавою на терасі - теж удвох [5, с. 141];

- гумор: Пам 'ятаєте мемасік про таку мамашу: «Я своє життя прожила, і твоє проживу?» [5,с. 142];

- ремінісценція: Karpa - connecting people [5, с. 165].

Особливою продуктивністю у творах Ірени Карпи наділені колоквіальні англізми в складі парентези, що може поєднуватися з риторичними засобами, іронією тощо: І тільки потім, через кілька місяців, похмуро повідає, що його сестра плакала в аеропорту, бо ти її образила (what?!) [5, с. 93]; А відтак уже навіть у найбільш зачахлому ботані (сорі, ми про вашого перспективного айтішника) візьме й прокинеться інстинкт мисливця [5, с. 74]. Парентеза виконує роль авторських ремарок, що створюють атмосферу невимушеного, довірливого спілкування з читачем.

Потужної стилістичної маркованості набувають запозичені сленгізми й колоквіалізми у складі риторичних фігур, зокрема риторичних звертань (Дякую, що терпите мої скажені інтерпретації, гайз! [5, с. 123]), запитань (Ви думаєте, чого стільки гіпстеріврозвелося?.. [5, с. 57]) та окличних речень у поєднанні з гіперболою (.особисто в мене в телефоні вистачає цих селфачів із примірочних з істеричними: «Альо! Богдана, прийом! Лена!! Тут рішення мого життя приймається..!» [5, с. 104-105]).

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Отже, дібраний і ретельно проаналізований ілюстративний матеріал дає змогу вказати на високий стилістичний потенціал сленгізмів і колоквіалізмів англійського походження на основі роману Ірени Карпи «Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете». Вичленувані одиниці наділені інгерентною й подеколи адгерентною стилістичною маркованістю. Інгерентна маркованість пов'язана з належністю запозичених сленгізмів і колоквіалізмів до низького регістру та їхнім уживанням в підкреслено неформальній атмосфері. Найпотужніший стилістичний потенціал мають низькоасимільовані колоквіальні одиниці (варваризми, загальномовні й оказіональні неологізми), а також деякі розмовні ідіоми. У разі функціювання запозичених сленгізмів і колоквіалізмів у складі різноманітних стилістичних засобів вони реалізують адгерентну (контекстуально зумовлену) стилістичну маркованість. Найпродуктивнішими стилістичними засобами, що виявляють експресивний потенціал колоквіальних і сленгових англізмів, є риторичні фігури, парентеза, метафора, гіпербола, засоби створення комічного тощо. Майстерне використання експресивного потенціалу аналізованих одиниць, поза сумнівом, засвідчує специфіку авторського стилю Ірени Карпи.

Перспективу подальших досліджень убачаємо у вивченні стилістичних особливостей функціювання англізмів, що належать до різних шарів лексики, на матеріалі сучасного українського нон-фікшн, художньої літератури та інших типів дискурсів.

Література

1. Грабовий П. М. Деякі аспекти поповнення лексичного складу молодіжного сленгу за рахунок англомовних запозичень. Мова та історія. Київ, 2006. Вип. 86. С. 46-51.

2. Грачова О. М. Англійськомовні запозичення в молодіжному сленгу (на матеріалі прози сучасних українських письменників) : магістерська робота / наук. кер. Вавринюк Т. І. Кривий Ріг, 2022. 77 с. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/6713.

3. Давиденко Т. А. Іншомовні лексеми в жіночій прозі к. XX - п. XXI ст.: специфіка функціонування, стилістичні функції. Лінгвістика і поетика тексту. Київ, 2013. С. 213-218.

4. Дмитренко О. В., Кохан С. В. Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг. Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. Вінниця : ДонНУ ім. Василя Стуса, 2020. Вип. 40. Т. 2. С. 49-56. URL: http ://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/9053.

5. Карпа І. Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете. Київ : Книголав, 2019. 214 с.

6. Конопатенко О. С. Структурно-семантичні та функціональні особливості молодіжного сленгу (на матеріалі творів художньої літератури та пісенних текстів) : кваліфікаційна робота. Кривий Ріг : КДПУ, 2019. 115 с. URL: https://shorturl.at/alFJN.

7. Лапінська О. М. Англіцизми в соціально-стилістичній функції в українському художньому тексті кінця XX - початку XXI ст. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : Видавець Лисенко В. Ф., 2015. Вип. 137. С. 385-389.

8. Левченко К. І. Лексико-семантичні угруповання англіцизмів у сленговій системі української мови. Філологічні науки : зб. наук. пр. Полтава, 2011 № 1 (7). С. 71-80. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/9277.

9. Молоткіна Ю. О. Функціонально-стильова диференціація запозичень у сучасній українській мові : дис. ... д-ра філософії в галузі гуманітарних наук зі спеціальності 035 Філологія / Тернопільський нац. пед. унт ім. В. Гнатюка. Тернопіль; Переяслав, 2021. 285 с. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/17636.

10. Стадній А. С., Зозуля І. Є. Неоангліцизми в сучасній українській літературній мові. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 22, Т. 2:С. 29-33. URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/35756/5.pdf?sequence=3&isAllowed=y.

11. Столяр М. Ю. Молодіжний сленг у сучасному художньому дискурсі (на матеріалі художнього ідіолекту І. Карпи). Записки з українського мовознавства. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2014. Вип. 21. С. 119-126.

12. Фурса О. О. Англіцизми українського молодіжного сленгу: чинники динаміки та проблеми класифікації. Мова та історія : зб. наук. пр. Київ, 2002. № 61. С. 57-65.

13. Flexner S. B., Wentworth H. Preface. Dictionary of American Slang. New York: Thomas Y. Crowell Publishers, 1975. 766 p.

References

1. Hrabovyi P. M. Deiaki aspekty popovnennia leksychnoho skladu molodizhnoho slenhu za rakhunok anhlomovnykh zapozychen. Mova ta istoriia. Kyiv, 2006. Vyp. 86. S. 46-51.

2. Hrachova O. M. Anhliiskomovni zapozychennia v molodizhnomu slenhu (na materiali prozy suchasnykh ukrainskykh pysmennykiv) : mahisterska robota / nauk. ker. Vavryniuk T. I. Kryvyi Rih, 2022. 77 s. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/123456789/6713.

3. Davydenko T. A. Inshomovni leksemy v zhinochii prozi k. XX - p. XXI st.: spetsyfika funktsionuvannia, stylistychni funktsii. Linhvistyka i poetyka tekstu. Kyiv, 2013. S. 213-218.

4. Dmytrenko O. V., Kokhan S. V. Vplyv anhlitsyzmiv na suchasnyi ukrainskyi molodizhnyi slenh. Linhvistychni studii : zb. nauk. pr. Vinnytsia : DonNU im. Vasylia Stusa, 2020. Vyp. 40. T. 2. S. 49-56. URL: http://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/9053.

5. Karpa I. Yak vykhodyty zamizh stilky raziv, skilky zakhochete. Kyiv : Knyholav, 2019. 214 s.

6. Konopatenko O. S. Strukturno-semantychni ta funktsionalni osoblyvosti molodizhnoho slenhu (na materiali tvoriv khudozhnoi literatury ta pisennykh tekstiv) : kvalifikatsiina robota. Kryvyi Rih : KDPU, 2019. 115 s. URL: https://shorturl.at/alFJN.

7. Lapinska O. M. Anhlitsyzmy v sotsialno-stylistychnii funktsii v ukrainskomu khudozhnomu teksti kintsia XX - pochatku XXI st. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo). Kirovohrad : Vydavets Lysenko V. F., 2015. Vyp. 137. S. 385-389.

8. Levchenko K. I. Leksyko-semantychni uhrupovannia anhlitsyzmiv u slenhovii systemi ukrainskoi movy. Filolohichni nauky : zb. nauk. pr. Poltava, 2011 № 1 (7). S. 71-80. URL: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/9277.

9. Molotkina Yu. O. Funktsionalno-stylova dyferentsiatsiia zapozychen u suchasnii ukrainskii movi : dys. ... d-ra filosofii v haluzi humanitarnykh nauk zi spetsialnosti 035 Filolohiia / Ternopilskyi nats. ped. un-t im. V. Hnatiuka. Ternopil; Pereiaslav, 2021. 285 s. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/17636.

10. Stadnii A. S., Zozulia I. Ye. Neoanhlitsyzmy v suchasnii ukrainskii literaturnii movi. Zakarpatski filolohichni studii. 2022. Vyp. 22, T. 2:S. 29-33. URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/35756/5.pdf?sequence=3&isAllowed=y.

11. Stoliar M. Yu. Molodizhnyi slenh u suchasnomu khudozhnomu dyskursi (na materiali khudozhnoho idiolektu I. Karpy). Zapysky z ukrainskoho movoznavstva. Odesa : ORIDU NADU, 2014. Vyp. 21. S. 119-126.

12. Fursa O. O. Anhlitsyzmy ukrainskoho molodizhnoho slenhu: chynnyky dynamiky ta problemy klasyfikatsii. Mova ta istoriia : zb. nauk. pr. Kyiv, 2002. № 61. S. 57-65.

13. Flexner S. B., Wentworth H. Preface. Dictionary of American Slang. New York: Thomas Y. Crowell Publishers, 1975. 766 p.

Размещено на Allbest.ru