Підтекст: уточнення фахової термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підтекст: уточнення фахової термінології

підтекст театральний фоносмисл

Іван Сорока

Загальна тенденція тлумачення підтексту відповідає двом розумінням:

1. Підтекст -- це «бачення», «внутрішні думки» і «фізичне самопочуття» («те, що працює на слово»); психологічне, емоційно - вольове начало сценічного мовлення; психологічний інструмент, що інформує про внутрішній стан персонажа; загальне «підґрунтя» того, що бачить і чує глядач. Пропоновані обставини автора і актора.

2. Підтекст -- прихований зміст висловлення; прямі лексичні значення слів перестають формувати та визначати внутрішній зміст мовлення; прихований сенс драматичної репліки чи висловлювання.

Виникає ряд запитань: що все ж таки вважати підтекстом? підтекст у театральному мистецтві і літературознавстві -- це один і той же чи різні? чому поняття одне, а тлумачення різні? театральний підтекст застосовується в сценічному мовлені, а літературний -- ні чи теж? чому «підтекст (у театральному мистецтві)» не враховує приховані змісти автора? Вкотре постає думка про правомірність застосування одного терміну («підтекст») для двох різних, як ми вважаємо, категорійних понять та потреба в необхідності дати кожному з них відповідне тлумачення та визначення, принаймні -- театральному підтексту у сценічному мовленні, щоб він стосувався актора-виконавця, а не літературного персонажа.

Будь-який текст формується на стику двох свідомостей: того, хто створює, і того, хто сприймає; відповідно розрізняють авторський і читацький підтекст. Авторський підтекст -- це комплекс прихованих смислів, обумовлених усвідомленою або неусвідомленою творчою інтенцією автора. Читацький підтекст -- це смисли, які добуваються читачем з художнього висловлювання автора. В сценічному мовленні авторський і читацький підтекст пропонуємо поєднувати у підтекст виконавський.

Наявне нерозуміння різниці авторського та виконавського підтекстів. Авторський -- це підтекст письменника, поета, драматурга, публіциста; він у текстах, призначених для читання й усвідомлення; у словах, виражених буквами, сформованих у речення, що несуть інформацію, сюжет; читач розуміє його, «вловлює», «відчуває», «розшифровує» з друкованого, прочитаного тексту. Такий підтекст вивчають мовознавці. Виконавський -- підтекст мовця, читця, актора; він у текстах-репліках, котрі виголошені, вони чуються, це словесна дія сенсом, емоційно-смисловий їх вияв; глядач сприймає цей підтекст з мовної дії, інтонації, тону, з почутого.

У сценічному мовленні сутність дійсної мови полягає у донесенні виконавцем і вловленні слухачем сенсів висловлювання та авторських смислів, тому термін «підтекст» рекомендуємо використовувати по відношенню до писемного тексту і вважати не коректним по відношенню до мовлення. Все, що бачиться, уявляється, відчувається «під текстом» справедливо продовжувати називати «підтекстом», а виконавському, мовленнєвому, смисловому вияву суті цього тексту слід надати власного терміну.

Наголошуємо: озвучені тексти-репліки для слухання, емоційно-смисловий їх вияв актором/мовцем/читцем, смисл, що доноситься виконавцем і чується слухачем з мовної дії, інтонації, тону, з почутого, -- варті власного терміну, який чітко означить суть даного явища і унеможливить його різнотлумачення.

Пропонуємо термін «фоносмисл» (від «фон» -- звук) -- вираження суті тексту, ставлення і трактування сенсу слів, донесеного у вимові, мовленні. Фоносмисл -- звучить, виголошується; це інтонаційний результат, смисловий малюнок мови; розшифрований, виявлений, подумки усвідомлений і тоном донесений сенс думки автора. Актор повинен так сказати фразу, щоб слухач почув, що саме міститься за текстом, в тоні, в мові (слухав текст -- почув сенс). Особливість фоносмислу полягає в його постійній присутності в мовній дії. Отож: фоносмисл -- мовленнєва дія текстовими смислами.

Ми виокремлюємо два види фоносмислу: дієсмисл та іншосмисл. Дієсмисл (мовлення як фізичний рух дії) -- безперервний мовленнєвий вияв наскрізної словесної дії; виражена голосом емоційно-дієва значимість слів, що чується, розуміється одночасно з їхнім змістом (те, що у Станіславського «наскрізна дія в галузі мовлення»).

Тлумачення тексту по-іншому порівняно з прямим його змістом становить іншосмисл. Іншосмисл -- словесна дія прихованим чи протилежним змістом, інтонаційно-смислова інтерпретація слів тексту, їхнє трактування. Іншосмисл демонструє відмінність між написаним текстом і висловленим його значенням; між тим, що звучить, і що мається на увазі.

Нашою метою є розпочати професійну дискусію, результатом якої може стати уточнення фахової термінології.

Размещено на Allbest.ru