Особливості перекладу текстів міжнародних документів з англійської на національні мови

Размещено на http://www.allbest.ru

Особливості перекладу текстів міжнародних документів з англійської на національні мови

Орина Ковіненко, здобувач вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Науковий керівник:

Інна КОЗУБАЙ, старший викладач кафедри міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Злагоджено налаштована система існування цивілізованого світу являє собою застосування міжнародних конвенцій, договорів, угод та багатьох інших законодавчих актів і документів між цілими державами та окремими юридичними чи фізичними особами, якими врегульовано різних сфер правові питання.

Досліджувану тему можна вважати актуальною і важливою у контексті політичної глобалізації та міжнародного співробітництва. Ця тема може посприяти глибинному визнанню в колі науковців необхідності точно та вірно перекладати тексти у контексті міжнародного права та відкрити шляхи для досліджень цієї області знань і вмінь у подальшому.

У науковій роботі розглянуто аспекти лінгвістичних і культурних відмінностей між англійською мовою та національними мовами інших країн, визначено термінологічні труднощі, вивчено вплив правових систем із власними правилами та нормами щодо тлумачення та перекладу правових актів, а також роль і відповідальність перекладачів та експертів з юриспруденції у процесі перекладу міжнародних законодавчих актів і як їхня робота може суттєво впливати на заключний етап - те, як читачі зрозуміють і сприймуть викладену інформацію, адже неврахування культурних і правових відмінностей між країнами змінює суть і зміст того, як на початку хотіли висловитися автори, тому такі аспекти частіше за все потребують уважності та професіоналізму з боку перекладачів.

Проблематика точності перекладу міжнародних законодавчих актів з інтернаціональної англійської на інші мови проявляється у різниці в мовних конструкціях, термінології та контексті, що може викликати непорозуміння або спірні тлумачення.

При бажанні уявити себе на місці перекладача, рекомендуємо звернутися до результатів наукової діяльності Артьомцева О. В., він зазначає: «більшість німецьких юридичних термінів мають форму складних слів. Поміж них виділяються композити з чітко вираженими релевантними ознаками, що викликають певні перекладацькі труднощі, наприклад: Fuhrungsbericht (повідомлення про оцінку поведінки ув'язненого), Fremdenrecht (норми міжнародного і державного права, які регулюють статус іноземців). При перекладі на українську мову вони трансформуються у словосполучення або навіть досить довге підрядне речення» [1]. Ймовірно, що в разі перекладу документів з англійської на німецьку передача змісту подібних юридичних явищ не менш ускладняється.

Вищенаведені приклади вказують на лінгвістичні нюанси та розбіжності мовних конструкцій і виразів, які важко відтворити в інших мовах без високого рівня володіння обидвома мовами, і, на додаток, розуміння юридичних концепцій правових систем: як саме той чи інший термін вживається у конкретному контексті міжнародного акта, в інших документах, в якому історичному та культурному контекстах він згадується у тексті оригінального документу. Врахування усіх цих моментів підвищує максимально точне передання специфічних термінів і понять з тексту оригіналу, та віднаходження їх еквівалентів у цільовій мові.

Має чинність міжнародний акт конкретно з приводу скріплення та ефективності співпраці України та Європейського Союзу залежно від близькості законодавчої бази з усуненням перекладацьких проблем - це Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 р. щодо забезпечення сумісності чинного законодавства та майбутніх законодавчих актів України із законодавством ЄС, яка є частиною національного законодавства, та її 114 статтею передбачається виконання Україною зобов'язань з приводу доведення існуючих законів і майбутнього законодавства до сумісності [2].

Помітна обов'язковість проведення перевірочного редакційного контролю та рецензії для впевненості у правильності перекладу та затвердження акта, що вноситься до системи національного законодавства через наказ Президента України чи постанови інституції уряду для ратифікації, після чого публікується в офіційних виданнях для доступності широкій громадськості, бо «помилки у перекладі, внаслідок яких змінюється значення, звужується чи розширюється сфера застосування визначень та положень документа, мають наслідком невідповідність перекладеного документа оригіналу, його застосування в юридичній практиці стає сумнівним і може призвести до непередбачуваних наслідків» - пише у своїй роботі кандидат юридичних наук, доцент Чулінда Л. І.[3]. Тобто навіть невеликі неточності впливають на тлумачення норм права.

Деякі країни мають спеціалізовані агентства чи перекладацькі служби, які спеціалізуються на перекладі міжнародних юридичних документів, документів, виданими урядовими органами, куди наймаються висококваліфіковані працівники. Ці агентства або служби можуть ідентифікувати себе як пов'язаними з урядовими представництвами, так і як приватними консультативними фірмами.

У Німеччині функціонує Федеральне агентство з перекладу та мовознавства (Bundesamt fur Justiz), Франція має основний Національний центр перекладу (Centre National de Traduction), в Іспанії функціонує Головна служба перекладів (Servicio de Traduction de la Administration de Justicia), а у Швейцарії є Федеральне бюро перекладів (Bureau federal de la traduction).

І в Україні діє власна система перекладу міжнародних актів для національного законодавства. Зазвичай цей процес включає такі етапи, як:

Перегляд: зрозуміння перекладачами контексту, ключових понять, змісту; переклад міжнародний документ

Пошук еквівалентів (вимагає великої концентрації з ціллю віднайти подібні правові поняття у цільовій мові);

Фактичний переклад офіційними мовниками і редакція тексту для виправлення орфографічних, граматичних, стилістичних неточностей;

Експертна рецензія від юристів для переконання в точному відображенні юридичного контексту;

Лінгвістична рецензія за потребою (для переконання, що переклад зрозумілий для читачів);

Кінцеве затвердження;

Публікація (введення перекладу в обіг на веб-сайтах урядових структур чи міжнародних організацій для загального доступу).

Цей процес дає гарантію правильності висвітлення ідей міжнародних актів у національному законодавстві України та відповідності нормам та цілям України.

Підсумовуючи, при перекладі міжнародних договорів, угод чи конвенцій з англійської на національні мови країн для ратифікації виникають різного роду проблеми:

Культурні відмінності: вирази та формування, нормальні та зрозумілими в одній культурі, можуть бути неприйнятними або невірно зрозумілими в іншій. Терміни, які навіть часто зустрічаються у міжнародних документах, можуть мати різне тлумачення в різних культурах і правових системах, які можуть бути важкими для вірного перекладу.

Правові відмінності: правові системи різних країн можуть мати значні відмінності у структурі та принципах;

Відмінності у змісті: текстові моменти можуть виявлятися

складними для точної передачі інформації на іншу мову, особливо якщо текст побудований на специфічних правових або історичних контекстах.

Під час перекладу законодавчих текстів також варто дотримуватися заданих стандартів мовлення, включаючи відповідну лексику та виразові засоби. Урахування цих особливостей і співпраця між досвідченими перекладачами і юридичними експертами - ключ до вдалого перекладу міжнародних нормативно-правових актів, до прикладу, з ціллю ратифікації.

Список використаних джерел

Артьомцев О. В. Особливості відтворення німецьких юридичних термінів українською мовою. Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу. Харків, 2021.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна Рада України. з ред. від 25.10.2022.

Чулінда Л. І. Особливості юридико-лингвістичного аналізу в процесі перекладу актів Європейського Союзу. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи. Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2019.

Размещено на Allbest.ru