Аргументація як дієвий інструмент системи гуманістичних цінностей

Размещено на http://www.allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Аргументація як дієвий інструмент системи гуманістичних цінностей

Каріна Миргородська

курсант ННІ права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції Науковий керівник: д. філос. н., проф. Елеонора СКИБА

В умовах необхідності знаходження спільності між різними країнами і навіть різними індивідуумами виникає гостра потреба у загальноприйнятій цінності, що може об'єднати світове співтовариство. Однією з таких цінностей є розуміння справедливості задля збереження життя та реалізації загального блага. Одним із завдань філософії як окремої сфери наукового знання є розвиток такої соціальної компетентності, як уміння конструктивно спілкуватися в різних середовищах, співпрацювати в командах та вести конструктивні дискусії. Аргументація є інструментом забезпечення та реалізації принципу толерантності, проявом уміння висловлюватися та конструктивно доводити власну точки зору, а також здатності формувати та підтримувати упевненість і співчуття.

Проблеми аргументації, і особливо юридичної аргументації, привертали увагу вчених із давніх часів і продовжують бути актуальними. Роботи в цьому напрямі ведуться, зокрема, з кінця ХХ ст. Про це свідчать не лише велика кількість публікацій, присвячених різним аспектам аргументації, а й, наприклад, той факт, що проводять активні дослідження декілька міжнародних наукових товариств і асоціацій. Дослідження в цьому напрямі також ведуться в нашій країні.

Варто зазначити, що інтерес до юридичної аргументації вперше виник серед теоретиків права. З 1970 р. з'явилася низка публікацій, присвячених проблемам правової аргументації. Перші з опублікованих досліджень були зроблені в напрямі логіки. За останні тридцять років як теоретики аргументації, так і теоретики права опублікували низку досліджень, присвячених аналізу різних аспектів правової аргументації.

Серед основних проблем, що ускладнюють розвиток теорії правової аргументації, слід назвати надзвичайну складність цього явища, оскільки воно має багато сторін, котрі, безумовно, стають предметом дослідження в різних науках. Ціла низка дисциплін виявляє інтерес до процесів міркувань та доведення: логіка, філософія, лінгвістика, риторика, етика, психологія, юриспруденція, а також такі наукові галузі, як мовна комунікація, критичне мислення, аналіз дискурсу, прагматика та штучний інтелект.

Міждисциплінарне дослідження координується Міжнародним товариством з вивчення аргументації (ISSA).

Жодна наука не може повністю осягнути феномен аргументації саме тому, що для цього вона має вийти за межі своєї дисципліни. І те, що теорія аргументації повинна мати мультидисциплінарний характер, не було повністю усвідомлено до XX! ст. Крім того, цілком можливо, що існуюча на сьогодні наука і розроблені наукові підходи ще недостатні для повного розуміння цього складного явища. Ми живемо у світі постійних криз, соціальних зрушень та воєнних конфліктів. У цей час особливо важливо не втратити вміння логічного встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Творці конституцій у різні часи намагалися закріпити ті свободи, права та блага, що здавалися їм найважливішими, такими, що мають найвищу цінність, тобто ціннісні орієнтації суспільства. Питання ціннісних орієнтацій суспільства непросте. Особливо це стосується складу та ієрархії цінностей, а саме питання про те, чи поділяються ці цінності суспільством у цілому, чи лише його частиною. Тому можна говорити лише про цінності найбільш загального плану та про відносну вагу, котру їм надає те чи інше співтовариство на момент певного історичного періоду.

Відносність моральних цінностей і певна рухливість всієї ієрархії, а також наявність у суспільстві різних систем цінностей не дають можливості чітко і однозначно викласти систему цінностей навіть для окремої країни. Ще в XIX ст. професор Харківського університету Л. Владіміров звернув увагу правознавців на те, що склад цінностей, а особливо їх ієрархія, в різних країнах не збігаються. Він зазначав, що, наприклад, почуття справедливості в нашому суспільстві менш виражене, ніж в англійському чи французькому [1, с. 12]. В Англії соціальним ідеалом є почуття обов'язку, а у Франції воно також цінується, але важливішими є військова слава, честь і самовіддане служіння людству [1, с. 20]. У нашому суспільстві, на думку Л. Владімірова, громадський обов'язок буде належати до чеснот лише тоді, коли буде розвинена політична чеснота [1, с. 20].

Не дивно, що в судовій практиці можна знайти приклади, коли один із учасників справи намагався оскаржити законність того чи іншого закону з точки зору його моральних засад. Кожен закон можна розглядати як відображення пріоритетів, припущень і цінностей, котрі або вже присутні в цьому суспільстві зараз, або бажані в майбутньому. Нині більшість конституцій країн з розвиненою демократією схожі за переліком прав і свобод, що вважаються найвищими для суспільства. Різниця полягає в тому, як ці цінності сформульовані, наскільки вони абсолютні, що містять, як ієрархічно структуровані - як у тексті самого Основного закону, так і в судових рішеннях із конкретних питань.

На думку німецьких суддів, Основний закон Німеччини містить «загальний порядок цінностей», що вважається заздалегідь визначеним, а не створеним самим Основним законом. Деякі німецькі дослідники стверджують, що цей «загальний порядок цінностей», котрий судові рішення також називають «вищими фундаментальними цінностями», «фундаментальними поняттями Основного закону» і навіть «неписаними елементарними конституційними принципами», часто «дозволяє інтерпретаторам промити структуру Конституції в релігійних і філософських розчинниках за своїм власним вибором». Один із цих критиків, Зейдлер писав, що використання таких досить широких і нечітких категорій дуже часто призводить до тріумфу загальних цінностей над приватними позитивними правами та свободами: «Хто контролює [зміст] системи цінностей, контролює Конституцію» [2, с. 322].

Окрім цього, ієрархія цінностей може бути побудована шляхом вивчення рішень у випадках, коли суд повинен зважити суперечливі цінності та зробити вибір між ними. Вивчаючи ці рішення, можна отримати досить точне уявлення про зміни ціннісних орієнтацій у соціальній системі з часом. Найбільш досконале втілення правового розуміння цінностей можна знайти в рішеннях Конституційного суду Німеччини, в одному з яких прямо зазначено: «Ця Конституція не вільна від цінностей; вона визнає певні цінності фундаментальними та... зобов'язує державу захищати їх (стаття 1) [Стаття 1: Гідність людини: зв'язок державної влади з основними правами (1). Гідність людини є недоторканою. Обов'язок кожної державної влади - поважати та захищати її]. Це фундаментальне конституційне рішення не дозволяє державі брати на цивільну службу осіб, які не визнають вільного демократичного порядку, верховенства права та соціальної держави і виступають проти них» (Справа лояльність держслужбовців, (1975-39 BvcrfGE 334)) [3, с. 133]. аргументація гуманістичний толерантність

Варто наголосити на тому, що Х. Перельман навіть визнав, що «ієрархії цінностей. важливіші для структури аргументації, ніж самі цінності. Більшість цінностей справді визнаються низкою аудиторів, а конкретна аудиторія визначається не стільки цінностями, що вона безпосередньо розділяє, скільки способом, у який вона їх створює. Цінності можуть бути визнані багатьма різними аудиторіями, але ступінь їх прийняття різними аудиторіями буде різною» [4, с. 81].

В умовах різного ставлення аудиторії до питань ієрархії цінностей особливо необхідно розвивати почуття толерантності, вміння висловлювати власні думки на принципах неупередженого причино -наслідкового зв'язку та розуміння внутрішньої природи точок зору інших людей, а також здатність формувати і підтримувати упевненість через різні форми та методи логічного доведення або аргументації. Логічна аргументація як один із дієвих інструментів філософії права виконує численні функції, що забезпечують як розвиток вмінь, так і набуття знань. Освітньо-виховна та ціннісно- орієнтаційна функції вибудовують систему індивідуальних та колективних пріоритетів цінностей та логічно обґрунтовують їхню важливість та універсальність для існування людини і суспільства. У процесі освітньо- виховної діяльності логічна аргументація формує громадянську компетентність, котра передбачає здатність ефективно взаємодіяти з іншими людьми в суспільних інтересах, зокрема щодо сталого розвитку суспільства або вирішення важливого загального питання. Основою відповідального та конструктивного ставлення до громадянської компетентності є повага до прав людини як до однієї із найважливіших цінностей, що забезпечують саме існування людини в світі [5, с. 76].

Узагальнюючи вищевикладене, можна дійти висновку про те, що місце права в ієрархії цінностей конкретного суспільства залежить насамперед від того, чи розглядається воно як щось цінне саме собою, чи як засіб досягнення та підтримки інших цінностей.

Список використаних джерел

Владіміров Л. Є. Суд присяжних. Умови дії інститута присяжних і метод розробки доказів. Харків, 1873. 202 с.

Kommers D. The Constitutional Jurisprudence of the Federal Republic of Germany. Durham and London : Duke University Press, 1989. 648 р.

Thiel M. The `Militant Democracy' Principle in Modern Democracies. London, UK ; New York, USA : MPG Books Group, 2009. 431 p.

Perelman Ch., Olbrechts-Tyteca L. The New Rhetoric: A Treatise on Argumentation / Olbrechts-Tyteca, trans. J. Wilkinson and P. Weaver. Notre Dame, IN : University of Notre Dame Press, 1968. 381 p.

Скиба Е. К. Роль філософії права в формуванні свідомості суспільства сучасної формації. Грані. 2020. Т. 23. № 5. С. 64-77.

Размещено на Allbest.ru