Варваризми в сучасному українському художньому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Варваризми в сучасному українському художньому дискурсі

Олена Дуденко

Зоя Комарова

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, м. Умань, Україна,

Анотація

Пропоновану статтю присвячено варваризмам, які ввійшли до сучасного художнього дискурсу про мігрантів. Матеріалом для дослідження слугували роман Артема Чапая «Понаїхали» (2015) і роман Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» (2013). Обидва присвячені українцям - трудовим мігрантам.

У статті з'ясовано місце варваризмів серед іншомовних слів; охарактеризовано склад, функції та спосіб передавання варваризмів у сучасному художньому дискурсі.

Проведене дослідження засвідчило, що серед варваризмів, використаних названими авторами, домінують англіцизми. Окрім них, ужито італіанізми, германізми, полонізми, а також слова з ін. мов.

Найчастіше у тексті варваризми позначають топоніми (вулиці, райони, пам'ятки міст, острови тощо), назви традиційної їжі, напоїв, а ще певних звичаїв, явищ життя і побуту інших народів. Важливу групу становлять лексеми на позначення професій, процесів і знарядь праці. Зрозумілими для всіх є слова вітання, прощання, окремі вигуки з різних мов. Опріч окремих лексем, автори використовують цілі фрази іноземними мовами. Іноді їх записують мовою оригіналу (з поясненням чи перекладом), частіше пропонують запис кирилицею зі збереженням фонетичних особливостей.

Відзначимо:варваризми допомагають передати колорит чужої місцевості, мови, традиційної кухні тощо. Окремі з них уже освоєні українською мовою (гугл, фастфуд тощо), інші зберігають свою чужомовність, проте є важливими елементами новітньої комунікації.

Ключові слова: варваризми, іншомовна лексика, екзотизми, український художній дискурс, сучасна проза про мігрантів.

Olena Dudenko

Ph. D. (Philology), associate professor of Ukrainian Language and

Methodology Department,

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University,

Uman, Ukraine

Zoia Komarova

Ph. D. (Philology), associate professor of Ukrainian Language and

Methodology Department,

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University,

Uman, Ukraine

BARBARISMS IN CONTEMPORARY UKRAINIAN LITERARY

DISCOURSE

Abstract. The article is devoted to the barbarisms that can be found in the contemporary literary discourse on migrants. The material for the research includes Artem Chapai's novel “Ponaihaly” (2015) and Natalka Sniadanko's novel “Frau Muller is not willing to pay more” (2013). Both works are dedicated to Ukrainians who became labour migrants. варваризм іншомовна лексика екзотизм

The article identifies the place of barbarisms in the system of foreign words and characterises their composition, functions and ways of conveying in contemporary literary discourse.

The proposed study has shown that the words borrowed from the English language dominate among the barbarisms used by the above-mentioned authors. Italian, German, Polish and lexical units from other languages are also employed. In the text barbarisms often refer to place names (streets, districts, city sights, islands, etc.), names of traditional food and drinks, as well as certain customs, phenomena in everyday life of other nations. The lexemes denoting professions, processes and tools compose one more important group. The words of greeting, farewell, and certain interjections from different languages are stated to be well-understood in the Ukrainian language. In addition to one-word lexemes, Artem Chapai and Natalka Sniadanko use foreign phrases. Sometimes they are presented in the original language (with an explanation or translation), but often written in the Cyrillic script with preserved phonetic features.

The authors conclude that barbarisms help to convey the peculiarities of a foreign area, language, traditional cuisine, etc. Some of them have already been adopted by the Ukrainian language (Gugl, fastfud, etc.), while others retain their foreign features but are treated as important elements of modern communication.

Keywords: barbarisms, foreign language vocabulary, exotic words, Ukrainian literary discourse, contemporary prose about migrants.

Постановка проблеми

Варваризми зазвичай перебувають на периферії лінгвістичних досліджень, адже основну увагу мовознавців привертають іншомовні слова загалом, до яких вони і належать. Однак сучасний розвиток української мови позначився не лише потужною хвилею іншомовних запозичень, пов'язаних із тісними мовними контактами між народами, розвитком нових інформаційних технологій, туристичної галузі, загальною цифровізацією у світі, - а й тим, що вагому нішу в цьому процесі займають варваризми, які активно проникають не тільки в усне мовлення пересічних українців, але й у художній дискурс. Особливо активно послуговуються варваризмами автори текстів про мігрантів.

Для детального мовного аналізу нами обрано варваризми, які використані у творах останнього десятиліття, зокрема у романі Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» (2013) і Артема Чапая «Понаїхали» (2015). Обидва твори займали високі місця в рейтингах «Книга року ВВС». Обидва - про заробітчан, тому містять іншомовні вкраплення - варваризми. В Артема Чапая їх більше, у Наталки Сняданко - менше, проте філолога зацікавить, які саме іншомовні слова використовують письменники, з якою метою, у який спосіб передають їх семантику і чужомовне написання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Власне варваризмам присвячено мало праць. Окрім тлумачних статей в енциклопедіях та довідкових виданнях [див. 3, с. 80-81; 4; 5, с. 59], які, по суті, дублюють одна одну, маємо лише кілька досліджень останніх років, присвячених варваризмам у сучасній українській мові. Зокрема, йдеться про працю [6], автори якої - О. Марценюк, С. Ременяк і А. Кулик - аналізували іншомовні запозичення, що активно вживаються в сучасному українському дискурсі, виокремлюючи групи за походженням, тематичною лексикою та ступенем засвоєння. Однак поряд із справжніми іншомовними лексемами-варваризмами (на зразок:ньюзмейкер, тіві, вік-енд, лузер, фрау, леді та ін.) автори розглядають і запозичення, які давно ввійшли в українську мову, освоїлися, адаптувалися до граматичних норм (на зразок: матч, футбол, долар, бізнесмен, страйк та багато ін.) [6, с. 40]. Це стосується всіх виділених авторами груп за походженням (англіцизмів, германізмів, полонізмів та ін.).

Г адаємо, у цьому і полягає основна проблема: відмежувати варваризми, які можна знайти хіба що у спеціальних словниках чи словниках іншомовних слів, від давно запозиченої іншомовної лексики, яка освоєна мовою і ввійшла до тлумачних словників української мови (СУМ та ін.). А слова клейонка, утюг, одіяло [6, с. 42] взагалі зараховуємо до суржикізмів - росіянізмів, що давно побутують в усно-розмовному дискурсі українців і яких треба позбуватися з міркувань культури мови.

Варваризмів у романі Артема Чапая «Понаїхали» ми торкалися в одній із публікацій [див. 7], аналізуючи мову роману загалом, розмежовуючи субстандартні одиниці (сленгізми, жаргонізми, вульгаризми, просторіччя, варваризми тощо). Проте детальний аналіз варваризмів у сучасній літературі про мігрантів ще попереду.

Мета статті - з'ясувати місце варваризмів серед іншомовних слів; охарактеризувати склад, функції та спосіб передавання варваризмів у сучасному художньому дискурсі про мігрантів.

Виклад основного матеріалу

У словниках варваризм пояснюється так: «(від грец. barbarismos - властивий іноземцю) - іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до фонетики, морфології мови- реципієнта» [3, с. 80]. Інші терміни, якими їх позначають: етранжизми, барбаризми.

Здебільшого такі слова вживають для відтворення колориту чужоземного середовища. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить невідмінювана форма багатьох. Наголос у них завичай зберігається, як у мові-джерелі.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізми (із латинської), англіцизми (з англійської), галліцизми (із французької), германізми (із німецької), грецизми (із грецької), полонізми (із польської), італіанізми (з італійської) та ін.

Як відзначає А. Волков, «варваризми вживаються переважно в описах життя і побуту інших народів, для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, харакірі). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміювання зловживань іншомовними словами. Приклади варваризмів у сучасній українській мові: велкам, окей, шпрехай, ужастики, чайлдфрі, фейс, спікай, ріал лайф» [3, с. 80].

Серед причин активного вживання варваризмів, особливо в художньому дискурсі, виділяємо такі:1) посилення світової глобалізації, зокрема зростання міжнаціональних і особистих контактів в умовах сучасного суспільства; 2) європейський шлях розвитку України, зміцнення політичних, економічних, культурних зв'язків між державами, розвиток туризму тощо; 3) посилення трудової міграції українців; пошуки працевлаштування за кордоном через низьку оплату праці та високий рівень безробіття в Україні з 1990-х років; 4) тривалий час перебування українців за кордоном у мультикультурному середовищі; 5) мода на іншомовні слова, особливо в молодого покоління. Перелічені чинники сприяють появі варваризмів насамперед у мові мігрантів, які використовують в усному дискурсі екзотизми, лексеми на позначення предметів і явищ, властивих країні, де доводиться жити і працювати. Перебування в умовах мультикультурного середовища спричиняє певне змішування лексики з різних мов ще на етапі породження висловлення.

Оскільки роман Артема Чапая «Понаїхали» присвячений мігрантам, як українцям за кордоном, так і чужоземцям в Україні, то й варваризмів у ньому багато. На цьому зауважує соціолінгвістка С. Бибик: «Автор роману ... загострює проблему варваризації української мови, мовомислення українців нашого часу, однією з причин яких є спорадичне заробітчанство» [8, с. 35].

Герої роману, члени однієї родини, опинилися на заробітках у різних країнах: Юрко Ткачук - різноробочим у США; його дружина Оля - в Італії як доглядачка престарілих; їхній син Сергій - у Москві. Мимоволі в їхнє мовлення ввійшли іншомовні слова з чужого оточення.

Домінують у романі англіцизми. Вони передаються автором і мовою оригіналу, і кирилицею, зі збереженням фонетичної вимови.

Подекуди англійською мовою А. Чапай передає топоніми (назви вулиць, районів тощо), наприклад: В Аризоні стали на перепочинок посеред пустелі. Rest area на хайвеї. Туалет, лавочки. Дротяний паркан [2, с. 66]. Інколи їх супроводжує дослівний переклад: Юра перейшов по мосту над коліями по Північній Клеборн. Починався Дев'ятий округ. Ninth Ward [2, с. 18]. Однак автор намагається уникати латиниці, тому записує топоніми кирилицею, дотримуючись фонетичної відповідності з оригіналом, напр.: Юра дійшов до проспекту, який називався Єлисейські поля. Тільки англійською. Еліжіен Філдс [2, с. 17]; Я повернусь у Білий Сад. Я житиму в хрущовці. Й сам не віритиму, що це зі мною відбувалось. Блюз Бар. Конгрес Стріт. Вашингтон, Ді-Сі. Захїдний Техас. Нью-Мехїко. Аризона [2, с. 66].

Використовує автор і топоніми-італіанізми: Петро довіз Олю в Червїю, прямо до вїа Меркурїо, де Оля мала провести наступний рік [2, с. 71].

Оскільки роман присвячений трудовим мігрантам, то багато варваризмів позначають процеси і види праці. Англіцизми автор інколи передає мовою оригіналу, без пояснення, адже відповідника українською автор інколи не знає, про що і зазначає, наприклад: Водій відкрив вікно й недбало показав три пальці. - Sheetrock? Shingles? Concrete? - допитувались робітники. - Gutting, - сказав водій [2, с. 46]; Невдовзі Юра знав англійською десятки слів, які ніколи не знав рідною мовою. Він уже й раніше думав про shingles або sheetrock, не перекладаючи, а тепер подавав Баррі пилу seesaw чи пилу square saw, добре розрізняючи їх функції, але уявлення не маючи, як вони називаються по-нашому. Pliers, pop my line, tar paper, two two by fours [2, с. 55].

Проте багато видів праці А. Чапай пояснює зразу ж, при цьому варваризм передає мовою оригіналу, наприклад:Юра сподівався

влаштуватись на roofing, крити дахи [2, с. 30]; Повертаючись із Блюз Бару, Юра спав кілька годин, а тоді вставав прибирати порожні будинки, знищені повінню. Процедура називалася gutting, від слова gut, кишка, і справді нагадувала чищення кишок зсередини [2, с. 79]; Юра тепер став carpenter's helper, помічник теслі [2, с. 113].

Дуже рідко варваризм передає назву професії (виду занять) кирилицею, зі збереженням фонетичних особливостей оригіналу: Між піснями розповідав, як у дитинстві починав шушайнером, чистильником взуття [2, с. 37]; Дормен, смішне слово. Як це по-нашому? Не викидайло ж: перш ніж викинути, він тебе запросить. Ха. Doorman. Дверняк [2, с. 29].

Так само А. Чапай пояснює і германізми, що позначають види роботи, наприклад: На запитання, чим він тут займається, наш відповів на автоматі: - Вассер-хайцунг. < ...> Як то по-нашому? Сантехнік, мабуть. Ну, труби. Опалення [2, с. 108].

Італіанізми на позначення виду роботи автор пояснює дуже детально: Вже першого дня Оля зрозуміла, чому наші жіночки в мікроавтобусі скаржилися на «фїсу» і що таке ця «фіса». Fisso - означає, що її час тепер не ділиться на робочий та позаробочий. Вона badante - доглядальниця, вона з бабами сама, а значить, на роботі цілодобово. Піввихідного на тиждень [2, с. 76].

Варваризми в романі виконують роль і екзотизмів, називаючи відомі традиційні свята. Наприклад: - Веселого Мардїгра! Веселого Мардігра! < ...> Mardis Gras, Жирний Вівторок. Вулицею сунуло щось типу карнавальної процесії, однак це дуже умовно. Хтось у костюмах, хтось просто п'яний. Хтось іде у протилежний бік тротуаром. I какофонія: з кожних дверей реве інша музика. Кожен бар намагається перекричати сусідні. Наскільки розумів Юра, місцевий карнавал, як аналог у Бразилії чи наша Масляна, мав означати свято релігійних людей напередодні Великого посту [2, с. 28].

Для США звичним явищем є різний колір шкіри тих, хто шукає роботу. Тому автор комбінує й англійські слова, і такі, що передані кирилицею, пояснюючи тонкощі називання темношкірих: Він морено, але класний. - Морено?- Ну... блек. Чорний [2, с. 53]; Приїхавши, Юра з чистим серцем називав чорношкірих Negro, бо все його покоління вчило англійську в її радянському дiалектi. Й через це Юра у своєму Дев 'ятому окрузі раз ледь не отримав по пиці [2, с. 21]; Крім отих зубатих, які навчили його казати Black замість Negro, ніхто ніколи Юру не чіпав [2, с. 23].

Інколи автор і не збирається перекладати варваризми, адже розраховує на хоча б початкове знання англійської читачем. Тут зберігається написання мовою оригіналу і йдеться про типові явища для США, наприклад: Юра вже саркастично хмикав, коли в автоматичних пральнях або на заправках бачив таблички self service [2, с. 30]; ... для студентів робота волонтерами на spring break стане корисним рядком у резюме [2, с. 38].

Для заробітчан важливо переказувати зароблені кошти додому. Тому в тексті згадується канал для переказування валюти, причому і мовою оригіналу, і адаптований відповідник українською: Тепер ганяю між Емілією-Романьєю та Галичиною, розвозячи посилки. I гроші. Тому що передати гроші з бусиком дешевше, ніж платити Western Union [2, с. 70]; Худенький індус, попри дрібну торгівлю продуктами й сигаретами, приймав гроші для відправки через Вестерн Юніон... [2, с. 23].

Повністю стали адаптованими українською й англіцизми на позначення продуктів, напоїв, наприклад: На здачу купить хот-дог. А то задовбало всю зміну голодним, на самій кока-колі [2, с. 23]. Адаптувався до української і звичний для всіх варваризм на позначення пошукової системи в мережі Інтернет: Юра був розчарований, коли під час першого ж пошуку в гуглі виявив, що ніякого Джефферсона, звісно, не існує. Коли вони з Олею читали «Світло в серпні» в її студентському гуртожитку, гугла ще не було [2, с. 38].

Якщо назва їжі не відома читачеві, автор дає пояснення, наприклад: З роботи Бруна повертається у хату в Равенні, де албанська служниця вже наготувала дітям Бруни борщ - чи як ото у них, мїнестра [2, с. 83].

Окремі варваризми не потребують перекладу - це вигуки, звертання, привітання різними мовами, зрозумілі кожному, наприклад: Я іноземець, я не знав, sorry, sorry... [2, с. 21]; Йоу, мен! [2, с. 23]; Grazie, Bruna [2, с. 76]; Чао, Алі! - Чао, Джузеппе, чао, Луїджі! [2, с. 92].

Перебуваючи за кордоном упродовж тривалого часу, заробітчани засвоюють не лише окремі слова, а й цілі фрази різними мовами. Наприклад: По той бік віконечка сиділа американка, ну може трохи старша за нього. < ...> - You do speak English, don't you? - американка усміхнулась. Юра усміхнувся у відповідь: ну звичайно, він говорить англійською [2, с. 16]. Або: Тепер Новий Орлеан знову the murder capUal of the USA: місто з найбільшою, у пропорції до населення, кількістю вбивств [2, с. 38]; Підліток кивнув, усміхнувся і швидко щось запитав. Оля знизала плечима:- Нон о капто. Не зрозуміла [2, с. 92]; Олю, для неї всі ми - і румунки, й наші, і росіянки, і молдаванки, які, до речі, значно більше за наших ходять на усілякі школи та на курси - всі ми підпадаємо під одну категорію: «жінки Сходу». Donne dell'Est [2, с. 103]; Як мене навчили в Америці, лет байгонз бі байгонз. Що минуло, того не повернеш [2, с. 87].

Інколи при поспіху (у стресовій ситуації, у стані сп'яніння тощо) в мігрантів «не перемикається мовний код» автоматично, або, як зазначає мовознавиця С. Бибик, «утворюється мовний колаж (макаронічне мовомислення): вони не знають напевне, коли в них актуалізуються ті чи ті знання з пістрявого мультикультурного середовища» [8, с. 36]. Тут показовим став фрагмент роману, що відбиває невласне пряме мовлення Юри - суміш літературної, просторіччя, сленгу, суржику з фразами англійською, іспанською, німецькою, де в колажі і мова-джерело, і кирилична адаптація: Напився з гондурасцями. < ... > Iвдома ніхрін залишатись, а поїхав - ще гірше. Дзвоните цій, як її, морені? Ха-ха. Нада вона вам? Ельвінчику, давай ще по одній. Ми з моєю вдома бідні, але хоч щасливі. Чи це зараз мені так? Якби щасливі - чи поїхав би я? А тепер, Ельвінку, щастя кришиться. Кришиться. Розпадається. Things fall apart, Ельвін. El mundo cae, yo caigo. Dejale que caiga, puta mierda. Нормальок я научився від тебе? Ха-ха. Де там ваша морена? Хай твої від неї вийдуть. Давай ще по одній. Фух. Водяра водярою цей їхній бурбон. Все. Пішов. Гутен таг, фройляйн [2, с. 62].

Почасти А. Чапай зовсім не пояснює іншомовне запозичення, і тоді читачеві треба здогадатися або знайти пояснення слова, як у випадку: А у мене через два місяці якраз пермессо ді соджорно закінчувалось, - із жахом розширив очі заправник. - Пішов на першу ліпшу роботу... [2, с. 109] (пермессо ді соджорно - дозвіл на тимчасове проживання в Італії, якщо іноземець перебуває там понад 3 місяці).

У романі Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» оповідь починається вранішньою подією і закінчується ввечері цього ж дня в одному з німецьких містечок, де на заробітках перебувають дві українки - Христина і Соломія. Ніби роман одного дня, але оповідь охоплює цілком життя кожної з героїнь, їхнього оточення, спогади бабці Ганни, яку доглядає Соломія. І Христина, і Соломія були в Україні вчительками в музичній школі, яку закрили. Життя штовхає жінок їхати на заробітки. Саме там - у Польщі, Німеччині, Італії - і трапляються місцеві реалії, які позначають варваризми у тексті. Авторка послуговується англіцизмами, італіанізмами, германізмами, полонізмами.

Насамперед йдеться про топоніми (назви вулиць, вокзалів, їх частин, мікрорайонів тощо у різних містах Європи), наприклад: Христина вийшла з автобуса, щоб поблукати вуличками знаменитого тусовочно-богемного району Кройцберґ, прогулялася через Александерплятц і на Музейний острів [1, с. 89]; А потім верталася знайомим маршрутом - до вокзалу й далі в напрямку таємничої стрілки з написом «Peron 4» [1, с. 77]; Ще в Лодзі всього одна вулиця. Називається Пйотрковська [1, с. 179]; Ми житимемо в районі, який називається Каннареджіо, - озвалася до Христини Ева. - Походить від слова «кана» - очерет. Сюди в XVI столітті венеційці виселили з міста євреїв, і так створилося перше у світі ґетто [1, с. 142]; Ми перейдемося з тобою по Фондамента дель Тетте, тобто Набережною цицьок, а тоді уздовж Траґеттодель Бузо, тобто Набережної дірки, де були місця життя і праці куртизанок [1, с. 143]; На Сан Марко ми підемо вночі, коли там буде порожньо [1, с. 143]; Насамперед підемо блукати вуличками району Дорсодуро, там може бути навіть доволі порожньо [1, с. 143]; Це дуже заможний і не надто типовий район Венеції, назва в перекладі означає «твердий хребет», - почала свою розповідь Ева, коли вони спустилися мостом Академії і ввійшли поміж будинки Дорсодуро... [1, с. 145]; А на острови поїдемо? - через деякий час запитала Христина. -Обов'язково. На Торчелло та Бурано. Решта не такі цікаві. - А Мурано? [1, с. 147]; А Бурано - це там, де різнокольорові будиночки? - Точно [1, с. 147]; Вам краще сісти на вапоретто й проплисти на інший кінець міста, до П'яццале Рома [1, с. 153] та ін. У наведених реченнях авторка пояснює походження окремих назв, дає дослівний переклад, супроводжує краєзнавчим коментарем. Для читача це цікава і приваблива інформація.

Пояснює авторка (у виносках) і назви традиційної італійської кухні, наприклад: Вино доведеться пити як воду. Особливо просекко - це частина програми. - Вона посміхнулася. - Ну і прошутто з пармезаном на паніні [1, с. 140] (Просекко - італійське сухе ігристе вино; прошутто - місцевий різновид шинки спеціального приготування; пармезан - твердий сир із коров'ячого молока; паніні - різновид булки).

Новими для пересічного читача можуть бути і назви засобів пересування у Венеції, тому Н. Сняданко пояснює і їх, наприклад: Скажімо, коли вони на третій день перебування купили квитки на вапоретто й намагалися розібратися із заплутаними водними маршрутами, щоб якомога краще запланувати поїздки на острови, Христина запропонувала під'їхати зупинку до кінцевої... [1, с. 152] (Вапоретто - маршрутний теплохід).

Пояснена і лексема на позначення звичного явища для Венеції - повеней: Туристичний сезон ще не почався, бо до кінця лютого часто трапляються повені, aqua alta [1, с. 143]; Туристи були для них звичним антуражем, як голуби,чайки чи aqua alta [1, с. 154]. Тут авторка залишає латинське написання лексеми.

Інші назви, пов'язані з водним пересуванням містом, не пояснені: авторка розраховує на досвід читачів: Ці величні, як каравели, дами сиділи на пластмасових стільчиках стареньких вапоретто, ніби в золотих каретах... [1, с. 154] (Каравела - старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі);

Вся книга складалася із захоплених описів американської туристки про свої враження від життя у винайнятих на час поїздки палаццо й розлогих діалогів

із гондольєрами [1, с. 159] (Гондольєр - весляр на гондолі; палаццо - міський приватний палац в Італії).

Як і в романі «Понаїхали», у творі Н. Сняданко згадується один із традиційних народних звичаїв, на цей раз - польський: А шо, тяжке шось питали на співбесіді в консульстві, як робилась си карту поляка? - Та тяжке. Спершу спитався консул, чи я знаю, де мешкає вавельський дракон, а потім ше - шо поляки їдєт на тлустий чвартек. Ну і то всьо польською [1, с. 73] (Жирний четвер або Масний четвер (пол. tlusty czwartek) - у християн останній четвер перед Великим постом, відомий як Запусти (пол. Zapusty). У Польщі та у католицькій частині Німеччини, за традицією, у цей день дозволяється переїдання). Полонізм не пояснений у тексті, поданий кирилицею відповідно до вимови, проте адаптований до українських граматичних форм.

Зауважимо, що більшість варваризмів, про які йтиметься далі, не пояснені у романі: це іншомовні лексеми, які переважно відомі українцям, хоч і зберігають ознаки чужомовних слів. Насамперед йдеться про англіцизми на позначення осіб: фрік, інсайдер, клерк лузер. Покажемо їх у тексті: До того ж вона навчилася з першої розмови відрізняти людей, з якими спрацюється, від різних фріків, що намагалися відігратися на ній за власні проблеми та невдачі [1, с. 14] (Фрік (англ. freak - потвора) - людина, що вирізняється яскравим, незвичайним, екстравагантним зовнішнім виглядом і зухвалою, найчастіше епатажною, поведінкою (https://www.jnsm.com.Ua/cgi-bin/u/book/ sis.pl?Qry=%D4%F0%B3%EA)); ...загаломмісто справляло цілісне враження, славнозвісний східно-західний поділ був помітним, мабуть, лише інсайдерам [1, с. 87] (Інсайдер (англ. insider від англ. inside - всередині) - представник обмеженої групи людей, які мають доступ до конфіденційної інформації, недоступної широкій публіці(https://www.jnsm.com.Ua/cgi-bin/u/book/

sis.pl?Article=8468&action=show)); Багато людей у будній день сиділи на кріслах численних вуличних кав 'ярень і зовсім не скидалися на заклопотаних офісних клерків, які вибігли швиденько перекусити [1, с. 88] (Клерк (англ., фр., від лат., духовна особа) - конторський службовець, діловод, конторник, бюровець (https://www.jnsm.com. ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article =9658 &action = show)); І коли вона бачила перед собою надміру вразливого й цілковито позбавленого природніх лідерських амбіцій хлопчика, то відразу ж уявляла його собі через двадцять років понурим лузером... [1, с. 116] (Лузер - категорія людей, просто народжених програвати, втрачати і здаватися (https://slovotvir. org. ua/words/luzer)).

Використовує авторка англіцизми і на позначення слів згоди ( О'кей... [1, с. 153], різноманітних предметів та явищ, зокрема: кемпінг, кіднепінг,

фастфуд, бренд та ін. Проілюструємо з контексту: А там кемпінг такий [1, с. 52] (Кемпінг - табір для автотуристів); Христина тоді замикалася до якогось фастфуду в центрі... [1, с. 65] (Фастфуд (від англ. fast - швидкий і food - їжа). 2. Заклад швидкого харчування (https://www.jnsm.com.ua/cgi- bin/u/book/sis.pl?Article=18889&action=show)); ... син українки, який розмовляє лише португальською - (стане) жертвою кіднепінгу ... [1, с. 76] (Кіднепінг (від англ. kidnap - викрадати) викрадення людини (найчастіше - дитини), щоб одержати викуп(https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=

9534&action=show)); Академічне мистецтво виправдовувало це потребою боротися з кічем, комерційне мистецтво формувало за допомогою цього бренди... [1, с. 115] (Бренд (англ. brand - товарний знак): 1. Комплекс інформації про компанію, продукт чи послугу. 2. Концептуально впізнаваний товар, образ, набір послуг (https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl)).

Трапляються в тексті роману й германізми на позначення професій, закладів, установ, предметів та явищ, властивих Німеччині. Це такі лексеми: кельнер, кнайпа, юґендамт, сецесія, кіч (кітч) та ін. Їх усі передано кирилицею, окремі освоїлися українською, навіть утворили словотворчі ряди: кельнер - кельнерувати; сецесія - сецесійний. Покажемо на прикладах: ...Беттіна так само нелегально вечорами кельнерувала в кнайпіпакистанців за рогом їхнього дому [1, с. 13] (Кельнер - служник у ресторані, пивній або в готелі в Німеччині; Кнайпа. 1. Гастрономічний заклад, де подають насамперед спиртні напої; у німецькомовних країнах означає перш за все пивну (пивницю); подекуди, окрім напоїв, подають також і страви. 2. зах. Кафе, кав'ярня (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=кнайпа))^; І тут чує - дзвінок у двері. Вона відчинила, а то якась тітка з юґендамту [1, с. 208] (Юґендамт (нім. Jugendamt) - служба захисту дітей); ...Соломія з Христиною пішли стояти в черзі до польського консульства, розташованого біля симпатичного сецесійного будиночка з вивіскою якоїсь чи то освітньої, чи то культурної установи [1, с. 56] (Сецесія. 3. Стиль у мистецтві Австрії кінця XIX століття, прихильники якого відмовились від традиційності та історизму (https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=16599&action=show)); Ну, просто тут, у Німеччині, поїздка закоханих до Венеції вважається страшним кічем [1, с. 140]; Бо я страшенно люблю Венецію, попри весь туристичний кітч... [1, с. 140] (Кіч (кітч) (нім. Kitsch - халтура). 1. Естетично бідний об'єкт масової культури, сучасного псевдомистецтва, творів, яким бракує смаку. 2. розм. Бездарність, відсутність смаку, халтура (https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Article=9612&action=show)).

Серед полонізмів, засвідчених на сторінках роману, згадаємо такі: конєц, б'юро, позволєня, пеньонзи, ровер. Усі записані кирилицею, тому не зовсім точно передають фонетичні особливості мови-джерела у контексті: Щоб вирізнити заробітчан, не потрібно було зазирати до паспортів, < ... > вистачало чути їхню мову з усіма цими «ну всьо, конєц», «це б'юро не дало мені позволєня» чи «я си наробила, а вони мені пеньонзи не дали»... [1, с. 74]; Довкола колодязя посередині площі їздили на триколісних роверах двоє албанських хлопчиків приблизно трирічного віку [1, с. 149] (Ровер - велосипед).

Серед італіанізмів, засвідчених у романі, наявні й такі лексеми: латте (напій, що складається з кави еспресо і молока), гетто (територія в містах, відведена для примусового поселення певної расової, національної, професійної, релігійної групи населення), карабінер (жандарм в Італії), матрона (знатна, поважна заміжня жінка). Однак ці лексеми вже досить давно увійшли в українську мову, тому й не потребують пояснень.

Н. Сняданко використовує в тексті романі й окремі фрази з інших мов, але передає їх кирилицею, намагаючись зберегти фонетичну вимову. Наприклад, польською: Ну бо шо то за робота - прийшла якась і давай всіх на особистий. Догола роздягає. Дійшла черга з фоне мене, а я їй кажу: «Цо, пані, ідзєми на особісти, відзе, же пані любі кобєти» [1, с. 72]. Або суміш італійської з англійською, як для іноземців, аби зрозуміли: На її прохання англійською продавець зваж ив ж меню помідорів, поклав у т орбинку і сказав: - Уно і венті, пліз [1, с. 151].

Отже, у романі «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» (до речі, цю фразу Христині написала німкеня після місяця прибирання дівчиною її помешкання із точною вказівкою, де і що було недоприбране і в який день, так що жінка вийшла ще й винна за моральні збитки господарів) бачимо вкраплення з різних мов: англійської, польської, німецької, італійської та ін. Це і позначення вулиць, районів, транспортних засобів тих країн, де заробітчанки перебували, і назви побутових речей, продуктів, напоїв, і назви представників певних професій тощо. Зазвичай письменниця передає їх у фонетичній відповідності без збереження правопису мови оригіналу, адаптує все українською.

Висновки

Варваризми, вплетені в дискурс аналізованих романів, виконують роль екзотизмів (позначаючи місцевий колорит, продукти, речі тощо), а також передають специфіку чужої території, стихію чужого мовлення.

Загалом відзначимо: варваризми у художньому тексті необхідні, важливі, бо допомагають зрозуміти особливості іншої країни, її мови, а отже, виконують країнознавчу роль. Окремі з них уже освоїлися граматично українською мовою, інші продовжують зберігати свою чужомовність, проте є важливими елементами новітньої комунікації.

Зауважимо: праць, які розкривають склад, роль і функції варваризмів в українському дискурсі, особливості їх передачі, небагато. У цьому й убачаємо перспективи майбутніх досліджень.

Література:

1. Сняданко, Н. (2013). Фрау Мюллер не налаштована платити більше: роман. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».

2. Чапай, А. (2015). Понаїхали: роман. Київ.

3. Волков, А. (2001). Варваризми. Лексикон загального та порівняльного літерату-рознавства А. Волков (ред.). Чернівці: Золоті литаври, с. 80-81.

4. Воронич, Г. В. Варваризм. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com.ua/ article-33136

5. Ленець, К. В. (2000). Варваризм. Українська мова : енциклопедія. В. М. Русанівський [ред.]. Київ : Українська енциклопедія, с. 59.

6. Марценюк, О. Г., Ременяк, С. В., Кулик, А. І. (2022). Варваризми в сучасній українській мові. Молодий вчений. № 4.1 (104.1). с. 39-42. URL: https://doi.org/10.32839/ 2304-5809/2022-104.1-10

7. Дуденко, О. (2023). Лексичний мікс у романі «Понаїхали» Артема Чапая. Філологічний часопис, (1), 30-45. https://doi.Org/10.31499/2415-8828.1.2023.281354

8. Бибик, С. (2019). Ідеалема «свій - чужий» у мовомисленні українського мігранта (на матеріалі роману А. Чапая «Понаїхали»). Культура слова. Вип. 90. с. 30-45. URL: http://dspace.nbuv. gov.ua/handle/123456789180177

References:

1. Sniadanko, N. (2013). Frau Miuller ne nalashtovanaplatyty bilshe [Frau Mtiller is not willing to pay more]. Kharkiv: Knyzhkovyi Klub «Klub Simeinoho Dozvillia» [in Ukrainian].

2. Chapai, A. (2015). Ponaikhaly [Let's leave]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Volkov, A. (2001). Varvaryzmy [Barbarisms]. Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva. A. Volkov (Ed.). (pp. 80-81). Chernivtsi: Zoloti lytavry, [in Ukrainian].

4. Voronych, H. V. Varvaryzm [Barbarism]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. URL: https://esu.com.ua/article-33136 [in Ukrainian].

5. Lenets, K. V. (2000). Varvaryzm [Barbarism]. Ukrainska mova: entsyklopediia. V. M. Rusanivskyi [Ed.]. Kyiv : Ukrainska entsyklopediia [in Ukrainian].

6. Martseniuk, O. H., Remeniak, S. V., & Kulyk, A. I. (2022). Varvaryzmy v suchasnii ukrainskii movi. [Barbarisms in the modern Ukrainian language]. Molodyi vchenyi. № 4.1 (104.1). pp. 39-42. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-104.1-10 [in Ukrainian].

7. Dudenko, O. (2023). Leksychnyi miks u romani «Ponaikhaly» Artema Chapaia. [Lexical mix in the novel "Ponaikhali" by Artem Chapai]. Filolohichnyi chasopys, (1), pp. 30-45. https://doi.org/10.31499/2415-8828.L2023.281354 [in Ukrainian].

8. Bybyk, S. (2019). Idealema «svii - chuzhyi» u movomyslenni ukrainskoho mihranta (na materiali romanu A. Chapaia «Ponaikhaly»). [The ideal of "one's own - another's" in the language thinking of a Ukrainian migrant (based on A. Chapai's novel "Ponaikhali")]. Kultura slova. Issue 90. pp. 30-45. URL: http://dspace.nbuv. gov.ua/handle/123456789180177 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru