Термінологічне забезпечення міграційного дискурсу в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Термінологічне забезпечення міграційного дискурсу в українській мові

Цимбал Наталія Андріївна

кандидат філологічних наук, професор

Анотація

У статті досліджено термінологічне забезпечення міграційного дискурсу в сучасній українській літературні мові, тобто описано тематичну стратифікацію, семантичний та функціональний аналіз української міграційної термінології.

Роботу виконано в світлі актуального напряму сучасної лінгвістики - міграційної лінгвістики. Міграційний дискурс визначаємо як соціальну практику, яка передбачає законодавче забезпечення міграційних процесів, комунікацію між мігрантами та соціальними інституціями, внутрішню комунікацію в середовищі мігрантів, контакти мігрантів і місцевого населення.

У результаті опрацювання необхідної джерельної бази міграційної термінології нами шляхом компонентного аналізу виділено такі тематичні групи у її складі: назви осіб-учасників міграційного дискурсу; назви осіб-посадовців, які регулюють міграційні процеси; назви міграційних локацій; назви документів міграційного обігу; назви об'єктів міграційного права (міграційних процесів); назви законів, концепцій, доктрин, які регламентують міграційну політику; назви організацій, які регламентують міграційні процеси; назви правопорушень у міграційному дискурсі; назви родинних зв'язків в аспекті міграції; назви понять прикордонного контролю; назви характеристик, станів, особливостей міграційних процесів. У межах тематичних груп диференціюються класифікаційні (родо-видові, холо-партитивні) відношення, антонімія та синонімія, опис яких дає повну картину системної організації термінології, у даному разі міграційного дискурсу.

Резюмовано, що термінологічна презентація понять міграційного дискурсу в українській мові є належною. Проте є потреба в укладанні (оновленні наявних) словників та довідників (перекладних та тлумачних) з міграційної термінології, які міститимуть систему кодифікованих терміноодиниць. Основними проблемами у терміновживанні і термінотворенні у міграційній сфері є багатозначність та синонімія, термінологічні лакуни, що зумовлено як активним розвитком міграційної сфери, точніше специфікою нових міграційних хвиль, що потребує нових номінативних одиниць на позначення нових понять, так і перекладацькими та редакторськими помилками.

Ключові слова: термін, термінологія, українська мова, міжнародна термінологія, міграційний дискурс, міграційна лінгвістика.

Tsymbal Nataliia Andriivna Oandidate of Philological Sciences, Professor, Professor of the Department of Applied Linguistics, Foreign literature and Journalism, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Terminology of migration discourse in the Ukrainian language

Abstract

The article examines the terminological support of the migration discourse in the modern Ukrainian literary language, that is, describes the thematic stratification, semantic and functional analysis of the Ukrainian migration terminology.

The work was carried out in the light of the current direction of modern linguistics - migration linguistics. Migration discourse is defined as a social practice that involves legal support for migration processes, communication between migrants and social institutions, internal communication among migrants, contacts between migrants and the local population.

As a result of working out the necessary source base of migration terminology, we identified the following thematic groups in its composition by means of component analysis: names of persons participating in the migration discourse; names of officials who regulate migration processes; names of migration locations; names of migration circulation documents; names of objects of migration law (migration processes); names of laws, concepts, doctrines that regulate migration policy; names of organizations that regulate migration processes; names of offenses in migration discourse; names of family ties in terms of migration; names of concepts of border control; names of characteristics, states, features of migration processes. Classification (generic-specific, holo-partitive) relations, antonymy and synonymy are differentiated within thematic groups, the description of which gives a complete picture of the systematic organization of the terminology, in this case the migration discourse.

It is summarized that the terminological presentation of the concepts of migration discourse in the Ukrainian language is appropriate. However, there is a need to compile (update existing) dictionaries and handbooks (translation and interpretation) on migration terminology, which will contain a system of codified term units. The main problem in term usage and term creation in the field of migration is ambiguity and synonymy, terminological lacunae, which are caused both by the active development of the migration field, more precisely by the specificity of new migration waves, which requires new nominative units to denote new concepts, as well as translation and editorial errors.

Keywords: term, terminology, Ukrainian language, international terminology, migration discourse, migration linguistics.

Вступ

Постановка проблеми. Останнім часом помітно збільшилася зацікавленість проблемами міграційної лінгвістики (migration linguistics) як галузі мовознавства, що вивчає мовні зміни, причиною яких є міграційні процеси.

Міграційні процеси або міграційний дискурс - поняття соціальне та політичне, тому визначаємо міграційний дискурс як соціальну практику, яка передбачає законодавче забезпечення міграційних процесів, комунікацію між мігрантами та соціальними (державними і приватними) інституціями (міграційний менеджмент, міграційна логістика), внутрішню комунікацію в середовищі мігрантів, контакти мігрантів і місцевого населення.

У всіх вищеназваних репрезентаціях міграційного дискурсу багато аспектів і нюансів, величезну роль серед яких відіграють питання мовного характеру. Лінгвістична теорія міграції постулює, що мова є важливим елементом у процесі міграції; засвоєння, вивчення та використання мови індивідом істотно змінюється в результаті міграції; мігрантів важливо (потрібно) розуміти мовами, якими вони можуть користуватися (особливо рідними мовами), навчити мови призначення та надавати основні та важливі послуги, забезпечуючи розуміння логістики [1]. Безумовно, від швидкості і якості вивчення мови країни призначення у більшості залежить успіх абсорбції мігрантів.

Особливу роль у міграційних процесах відіграє міграційна термінологія, спеціальна лексика, яка покриває міграційні поняття, тобто поняття міграційного права, міграційного менеджменту тощо: міграція, імміграція, еміграція, легалізація, депортація, біженець, переселенець, паспортний контроль, країна походження, країна призначення та ін. Існує міжнародна міграційна термінологія (англомовна), вироблена Міжнародною організацією з міграції (International Organization for Migration (IOM), яка адаптується у національних мовах, накладаючись на національну правову базу.

В українській мові повноцінно представлена міграційна термінологія, але є багато проблем, пов'язаних з її кодифікацією, нормалізацією та функціонуванням, що здебільшого спричинено різницею вербального покриття міграційних понять на міжнародному рівні та національному внутрішньому українському, які мають відмінності (специфіку) на законодавчому рівні. Термінологічні лакуни чи неоднозначності ускладнюють міграційну комунікацію у всіх її аспектах.

Необхідністю лінгвістичного вивчення термінологічного забезпечення міграційного дискурсу в українській мові з метою вироблення рекомендацій з унормування і зумовлено актуальність пропонованого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Англійський термін migration linguistics на позначення нової галузі лінгвістики введено в науковий обіг 2019 року (A. M. Borlongan)[1]. Функціонує International Association for Migration Linguistics (IAML), створена на базі Відділу міграційної лінгвістики (Токійський університет). Відома німецька школа міграційної лінгвістики (E. Gugenberger, Th. Krefeld, Th. Stehl та ін.). Значний внесок у розвиток міграційної лінгвістики зробили M. D'Agostino, S. Canagarajah, T. Capstick, P. Kerswill, K. Kurusu, L. Lim, E. Mocciaro, M. Munteanu, I. Piller та ін. У вітчизняному мовознавстві питання міграційної лінгвістики піднімали О. Горошко, Ю. Дзябко, І. Кожем'якіна, Л. Масенко, В. Ригованова, В. Шаркань, Г. Шумицька, Г. Яворська та ін.

У лінгвістиці проблеми наукової термінології досліджували С. Булик-Верхола, М. Вакуленко, А. Д'яков, Т. Кияк, І. Кочан, А. Крижанівська, Т. Панько, П. Селігей, Л. Симоненко, В. Широков та ін. Значна частина робіт - це аналіз семантики та словотвірної структури конкретних терміносистем з метою уніфікації та стандартизації (Л. Задояна, Л. Веклинець, М. Годована, С. Любарський, Г. Наконечна, М. Паночко, Я. Синьогуб, Н. Цимбал, Н. Яценко та ін.). Як показує досвід, ефективна термінологічна робота можлива тільки у випадку співпраці науковців-лінгвістів та фахівців певної галузі знань. Ми також у своєму дослідженні використовуємо експертні знання юристів, держслужбовців, соціальних працівників, які працюють прямо чи опосередковано з мігрантами.

У питаннях формування і розвитку української міграційної терміносистеми ми спираємося на поняттєву базу міграційного права, соціології, міграційної політики, міграційного менеджменту. Це насамперед чинне законодавство України у галузі міграційного права і міграційної політики [3, С. 8-13], а також словники, серед яких відзначимо українсько-англійський тлумачний словник «Міжнародна термінологія у сфері міграції», укладений 2015 р. на основі довідника, розробленого Відділом міжнародного міграційного права штаб-квартири Міжнародної організації з міграції (2011), Glossary on Migration. International Organization for Migration. ISSN 1813-2278) [2], а також «Словник з міграційного права», який побачив світ 2020 р. і призначений для здобувачів вищої освіти юридичних спеціальностей закладів освіти, науковців, державних службовців, політиків [3].

Мета статті - лінгвістична характеристика термінологічного забезпечення міграційного дискурсу в сучасній українській літературній мові, яка передбачає тематичну стратифікацію, семантичний та функціональний аналіз української міграційної термінології.

Виклад основного матеріалу

термінологічний міграційний дискурс

Міграційна лінгвістика продовжує дискусії про мову та міграцію, проте переносить їх на інший рівень теоретизування та моделювання. Як мова та суспільство і соціолінгвістика, мова та психологія і психолінгвістика, мова та комп'ютер і комп'ютерна лінгвістика - перехід від мови та Х до Х лінгвістики декларує не тільки становлення нової дисципліни, але, що важливіше, зрілість мислення та теоретизування в цій конкретній сфері [1], а засобом презентації теоретичних аспектів міграційного дискурсу у мові є наукова термінологія, від рівня розвитку і засвоєності якої залежить як успіх професійної комунікації у галузі міграції, так і успіх абсорбції мігрантів. Отож, «термін (від грец. тєрца `кінець, межа') - це одиниця лексичного рівня (слово або словосполучення), яка позначає певне поняття у відповідній галузi людської діяльності, утворює функціонально-тематичний клас галузевої лексики і є органічним (системним або позасистемним) елементом термінологічного фонду» [4, С. 50].

Міграція - це досвід людини, і його мають, відчувають та осмислюють люди, які бажають реалізувати свої власні прагнення, мова стає невід'ємною частиною цього усвідомлення. Міграційна лінгвістика як нова дисципліна передбачає пошук способів допомоги мігрантам реалізувати свої бачення майбутнього в країні призначення. Тому необхідно забезпечити інноваційні шляхи осмислення того, як мову можна і потрібно використовувати, освоювати, вивчати в середовищі мігрантів. Безперечно, грамотне володіння міграційною термінологією - один із першочергових завдань роботи з мігрантами. Причому проблема носить двобічний взаємно зворотній характер: по-перше, працівники міграційних служб і державних інституцій самі повинні володіти термінологією на належному рівні, по-друге, має бути забезпечено належну комунікацію між ними і мігрантами.

Опрацювавши необхідну джерельну базу міграційної термінології (законодавчі акти, монографії, статті, підручники, словники та ін.), ми шляхом компонентного аналізу виділили такі тематичні групи у її складі:

1) назви осіб-учасників міграційного дискурсу: гастарбайтер - «мігрант, працевлаштований та поселений на обмежений проміжок часу на території певної країни» [3, С.37], аналогічно: мігрант, біженець, переселенець, вимушений переселенець, аплікант, закордонний українець та ін.

2) назви осіб-посадовців, які регулюють міграційні процеси: омбудсмен (омбудсман) (від швед. ombudsman - представник) - «посадова особа, до повноважень якої належать функції контролю за дотриманням законних прав і свобод громадян із боку органів державної влади (на різних рівнях управління) та посадових осіб, тобто отримання, вивчення та підготовка офіційних повідомлень за скаргами громадян на дії влади (у деяких країнах до компетенції уповноважених із прав людини належать також міграційні питання)» [3, С.110], аналогічно: працівник міграційної служби, прикордонник, перекладач, офіцер зв 'язку з питань імміграції та ін.

3) назви міграційних локацій: анклав (від франц. епсіауе, від лат. mclavare - зачиняти на ключ) - «територія чи частина території однієї країни, оточена зі всіх сторін територією іншої країни»[3, С.20], аналогічно: агломерація, ареал проживання, країна походження, країна призначення, вільна митна зона, гето, вільна економічна зона та ін.

4) назви документів міграційного обігу: багажна квитанція - «документ, призначений для оформлення перевезень багажу пасажира» [3, С.22], аналогічно: паспорт, віза, анкета візова, багажна квитанція, вексель, валюта, додаткова декларація та ін.

5) назви об'єктів міграційного права (міграційних процесів): асиміляція людських спільнот - «добровільне розчинення чи насильницьке поглинання культури, цінностей, мови, традицій, вірувань певної етнічної групи, їхня заміна на відповідні категорії іншої етнічної групи» [3, С.22], аналогічно: акультурація туземного походження, акліматизація, автосегрегація, внутрішньоетнічна консолідація, сегрегація, абсорбція етнічна та ін.

6) назви законів, концепцій, доктрин, які регламентують міграційну політику: Закон про репатріацію (повернення) - закон, згідно з яким громадянином Держави Ізраїль може стати людина, єврейство якої доведено до третього покоління, аналогічно: Женевська конвенція про статус біженців, Загальна декларація прав людини, Міжнародний мінімальний стандарт та ін.

7) назви організацій, які регламентують міграційні процеси: Європейська міграційна мережа (ЄММ) - «орган, заснований із метою забезпечення органів ЄС і держав-членів актуальною, об'єктивною та достовірною інформацією з питань міграції та притулку задля вироблення політичного курсу ЄС» [3, С. 60], аналогічно: Європейський соціальний фонд (ESF), Міжнародна організація з міграції (International Organization for Migration (IOM) та ін.

8) назви правопорушень у міграційному дискурсі: контрабанда - «переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, учинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, наркотичних засобів» [3, С.77], аналогічно: незаконний перетин кордону, неповнолітній без супроводу, незаконне ввезення мігрантів та ін.

9) назви покарань за міграційні правопорушення: видворення - «дії, учинені державним органом із наміром та з метою забезпечення примусового видалення осіб / особи (іноземних громадян або осіб без громадянства) з території цієї країни» [3, С.30], аналогічно: адміністративне порушення, адміністративний арешт, депортація, конфіскація та ін.

11) назви родинних зв'язків в аспекті міграції: всиновлення (удочеріння) - «установлений законом процес припинення прав та обов'язків дитини щодо біологічних батьків і заміни подібними правами й обов'язками щодо прийомних батьків (сімейне право)» [3, С. 36], аналогічно: фіктивний шлюб, возз'єднання сім'ї, дистантна сім'я, діти трудових мігрантів та ін.

12) назви понять прикордонного контролю: автоматизована (автоматична) система ідентифікації - «ІТ-система, що полегшує ідентифікацію особи шляхом порівняння наданих елементів даних із записами наявних у базі даних системи (Рішення ЄС 2008/615/JHA про активізацію транскордонного співробітництва, зокрема в боротьбі з тероризмом і транскордонною злочинністю)» [3, С.14], аналогічно: паспортний контроль, митний контроль, відмова на користь держави, відшкодування податку, кордон, кордон зелений та ін.

13) назви характеристик, станів, особливостей міграційних процесів: бонітет міграції - «кількісна та якісна характеристика масштабів, напрямів і складу міграційних потоків, як правило, вибіркової та порівняльної спрямованості, зосереджена на аналізі окремої групи переселенців або міграційної когорти взагалі» [3, С.28], аналогічно: бідність, безробіття, адвентивність, мотивація міграційна, ефективність міграційних процесів та ін.

У межах тематичних груп диференціюються класифікаційні (родо-видові, холо-партитивні) відношення, антонімія та синонімія, опис яких дає повну картину системної організації термінології, у даному разі міграційного дискурсу.

Розрізняємо у міграційному дискурсі як фахову (наукову) термінологію, яка відзначається системністю на семантичному та словотвірному рівнях, напр.: «аплікант (англ. applicant) - особа, яка подає заявку, візову або іншу анкету, звертається за отриманням візи та інших дозволів імміграційних органів» [3, C. 21], так і професіоналізми (професійний сленг), тобто розмовні варіанти термінів, напр.: «втеча мізків» - еміграція висококваліфікованих фахівців з країн, що розвиваються, до розвинутих країн та країн з перехідною економікою» [5, С. 75]. Також існує внутрішній сленг у середовищі мігрантів, який є суто розмовним комунікативним явищем, іноді з елементами обсценності та пейоративності, його варто знати працівникам міграційних служб, але, без сумніву, використовувати не рекомендується.

Визначаємо такі диференційні ознак терміна як основи лексики мови науки:

1) системність;

2) тенденція до однозначності в межах термінологічного поля;

3) відсутність експресії;

4) наявність точної дефініції;

5) стилістична нейтральність [6, С. 13].

Ці ознаки можемо кваліфікувати і як вимоги до терміна, яких потрібно дотримуватися у процесі термінотворення і терміновживання. Вважаємо за доцільне зупинитися докладніше на сутності цих ознак. Так, основною ознакою терміна є лінгвістична системність, яка «передбачає: системність плану змісту, тобто системність семантичного рівня лексики; системність плану вираження, тобто системність словесного наповнення, а також системність відповідності між планом змісту і планом вираження» [7, С. 74]. Системність тісно пов'язана з поняттями мотивованості та внутрішньої форми термінолексеми.

Варто виділити ще один аспект системності термінології - відповідність міжнародної і національної систем термінів, ця системність є екстралінгвістичною за своїм змістом, але у міграційному дискурсі вона є першочерговою.

Тенденція до однозначності в межах термінологічного поля (галузі знань) полягає у відсутності полісемії та синонімії. Безумовно, повністю позбавитися від синонімії і багатозначності у термінології неможливо, але прагнути до цього потрібно завжди, здійснюючи цілеспрямовану термінологічну роботу. Наведемо приклади синонімів з міграційної термінології: грін-кард (грін-картка, «зелена картка»); виконавчий протокол (імплементаційний) міграція маятникова («човникова», прикордонна); міграція підтримана (організована міграція); множинне громадянство (біпатризм, полігромадянство); державне регулювання міжнародної міграції робочої сили (регулювання міжнародної міграції) та ін. Проблема синонімії тісно пов'язана з проблемою співвідношення національного та запозиченого у терміно-вживанні і термінотворенні, у вирішенні якої допоможе, насамперед, раціоналізм, а не політичні уподобання.

Щодо багатозначності, то в міграційній термінології - це насамперед різночитання одного і того самого терміна у міжнародній міграційній термінології та українській національній міграційній термінології, що спричинено специфікою законодавчого підгрунтя передусім, а також перекладацькими та редакторськими помилками та недоглядами. Наприклад: Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - юридичний документ, виданий компетентним органом держави працедавцю, що дає дозвіл на застосування праці трудівників-мігрантів в приймаючій країні на період дії такого дозволу (за Довідником МОМ з термінології у сфері міграції) і Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства - дозвіл, що видається роботодавцям територіальними органами Державної служби зайнятості на застосування на конкретних посадах праці встановлених законом категорій іноземців та осіб без громадянства (згідно Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. № 437) [2, С.76]. Таких прикладів дуже багато і вони створюють серйозні проблеми у міграційному дискурсі, тому потрібна систематична кодифікаційна робота задля подолання цих недоліків.

Відсутність експресії і стилістична нейтральність притаманні науковій термінології загалом і міграційній зокрема. Безумовно, у процесі номінації можуть бути присутні ознаки експресії, але з входом у науковий чи професійний контекст, вони нівелюються, напр.: «гарячі» робочі місця (англ. Hot desk environment) - тип віртуальної діяльності, під час якої працівникам не надають індивідуальні робочі місця, а щодня за ними закріплюють доступне робоче місце з доступом до інтернету, електронної пошти та необхідних файлів у локальній мережі [3, С.37]. Спостерігаємо метафоризацію як засіб термінотворення, але у терміновживанні експресія відсутня.

Важливою ознакою чи вимогою до терміна є наявність точної дефініції. Саме закріплена за терміном дефініція через родо-видову диференціацію і робить конкретний термін елементом термінологічного поля (терміносистеми). Формулювання визначень - непросте завдання. Потрібно уникати визначень через синонім чи антонім, визначення має бути лаконічним (не треба плутати дефініцію і енциклопедичний опис поняття), визначення повинно презентувати базові описові концепти. Грамотно сформульовані визначення термінів у словниках і підручниках - запорука успіху у розумінні та засвоєнні матеріалу у процесі навчання. Для мігрантів як дуже специфічної категорії людей, які можуть перебувати у нестабільному емоційному стані плюс мовний бар'єр, правильні пояснення термінів можуть реально полегшити адаптацію, також простіше буде працівникам міграційних служб чи місцевим жителям у разі потреби.

Безперечно, міграційні процеси - досить суперечливе явище, що має як позитивні, так і негативні наслідки для суспільства в цілому. Міграції демонструють безпрецедентні характеристики з точки зору міграційних маршрутів, індивідуальні профілі мігрантів та умови ізоляції'/асиміляції в контексті прибуття. Одним з питань, яке найбільше заважає розумінню динаміка міграційних процесів полягає в тому, що міграцію розглядають як рух між двома пунктами (відправлення і призначення) без жодної уваги до того, що відбувається, з географічної, часової, соціальної, психологічної, мовної, політичної точок зору [8]. Ігнорування хоча б одного з цих аспектів дає неповну/спотворену картину, що унеможливлює адекватний аналіз ситуації і прийняття належних рішень в аспекті міграційної політики (зокрема, мовної міграційної політики). Отож, вирішення таких складних проблем функціонування міграційного дискурсу корелює з належним термінологічним забезпеченням, оскільки непорозуміння на поняттєво-термінологічному рівні також можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Основними проблемами міграційної лінгвістики є типологія комунікантів в опозиції чужий/свій; криза ідентичності та формування багатошарової складної ідентичності шляхом асиміляції'/диференціації; сюжетні моделі переміщення/втечі/втрати свого чи освоєння чужого простору; травматичний і позитивний досвід та пошук своєї спільноти; мовні контакти між місцевим населенням і мігрантами (як на шляху до країни призначення, так і в країні призначення); вербальне та комунікативне вираження (не)мобільності та сегрегації та ін.

Міграційна термінологія змінюється залежно від типу і хвилі міграції, відповідно, ми можемо говорити про діахронний аспект розвитку міграційної термнінології і синхронний. Відомо, що «у розвитку міграційних процесів зазвичай виділяють три великі соціальні хвилі. Перша, що отримала назву «старої міграції», охоплює приблизно дві третини ХІХ ст. Для цього періоду найбільш характерним було переміщення промислових робітників. Друга хвиля спостерігалась в кінці ХІХ - першій половині ХХ ст. Вона отримала назву «нової міграції». В цей час переважно мігрувало збідніле селянство. Третя хвиля міграції розпочалась після Другої світової війни. На цьому етапі характерним стає переміщення двох протилежних груп мігрантів (потік низькокваліфікованих і некваліфікованих працівників, з одного боку, та потік наукових кадрів і фахівців - з іншого) з менш розвинутих країн до більш розвинутих» [5, С.72].

Міграційна лінгвістика, яка вивчає нові хвилі міграції, передбачає аналіз таких тем: межі нових міграційних рухів та необхідність включити поняття (не)мобільність у дослідницьку міграційну парадигму; термінологічні проблеми нової міграційної лінгвістики; легальна і нелегальна міграція; особливості цифрової комунікації мігрантів; траєкторія міграції як комплексного переміщення; події, що впливають на особисту ідентичність, прагнення та перспективи мігрантів в країні призначення; мовний репертуар нових мігрантів, який здебільшого не містить знань мови країн призначення; спілкування в умовах відносної ізоляції та ін.[8].

Загалом, масштабні міграції, властиві багатьом регіонам світу, завжди становили і становлять виклик та чудову можливість для новаторства в лінгвістичних дослідженнях. Механізми засвоєння нових мов, зміни в організації мовних репертуарів і мовних форм, що виникли в результаті міжмовних контактів - благодатний матеріал як для міграційної лінгвістики, так і для соціології, психології, економічної теорії та теорії держави і права.

Висновки

Термінологічна презентація понять міграційного дискурсу в українській мові є належною. Проте є потреба в укладанні (оновленні наявних) словників та довідників (перекладних та тлумачних) з міграційної термінології, які міститимуть систему кодифікованих терміноодиниць. Основними проблемами у терміновживанні і термінотворенні у міграційній сфері є багатозначність та синонімія, термінологічні лакуни, що зумовлено як активним розвитком міграційної сфери, точніше специфікою нових міграційних хвиль, що потребує нових номінативних одиниць на позначення нових понять, так і перекладацькими та редакторськими недоглядами. У перспективі нашого дослідження - аналіз системної організації та словотвірної структури сучасної термінології міграційного дискурсу в контексті міграційної лінгвістики.

Література

1. Borlongan A.M. Migration linguistics: A synopsis. AILA. Review, 36(2). 2023 URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/Downloads/ Migration_linguistics_A_synopsis.pdf (дата звернення 25.10.2023)

2. Міжнародна термінологія у сфері міграції: українсько-англійський тлумачний словник. К.: БЛАНК-ПРЕС, 2015. 100 с.

3. Словник з міграційного права / уклад.: д.ю.н., проф. Наливайко Л. Р., Полєшко Е. П. Дніпро: ДДУВС, 2020. 192 с.

4. Вакуленко М.О. Сучасна українська термінологія: методологія, кодифікація, лексикографічна практика: дис.... д-ра філол. наук: 10.02.01 / Український мовно- інформаційний фонд НАН України, Національна академія наук України. Київ, 2023. 445 с.

5. Калініна С.П., Коровчук Ю.І., Кушнаренко О.П. Міжнародний ринок праці в умовах глобалізації: міграційний дискурс. Вісник Приазовського державного технічного університету. Сер. Економічні науки. 2018. Вип. 35. С. 69-77.

6. Цимбал Наталія Формування української термінології органічної хімії в 90-ті роки ХХ ст.: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / КНУ. Київ. 2001. 175с.

7. Скороходько Е.Ф. Семантичні сітки та автоматична обробка тексту: монографія. К.: Наукова думка, 1983. - 218 с.

8. D'Agostino M., Mocciaro E. New migration processes and new frontiers for linguistic research Languages and literacy in new migration. Research, Practice, and Policy. Selected papers from the 14th Annual Meeting of LESLLA (Literacy Education and Second Language Learning for Adults), 4th-6th October 2018. 2021. URL:https://www.academia.edu/68558068/New_migration_processes_and_new_frontiers_ for_linguistic_research (дата звернення 25.10.2023)

References

1. Borlongan A.M. (2023). Migration linguistics: A synopsis. AILA. Review, 36(2). Retrieved from URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD/ Downloads/Migration_linguistics_A_synopsis.pdf [in English].

2. Mizhnarodna terminolohiia u sferi mihratsii: ukrainsko-anhliiskyi tlumachnyi slovnyk [International terminology in the field of migration: Ukrainian-English explanatory dictionary]. (2015). K. BLANK-PRES. 100 p. [in Ukrainian].

3. Slovnyk z mizhnarodnoho prava [Dictionary of migration law] (2020). / uklad.: d.yu.n., prof. Nalyvaiko L.P., Poleshko E.P. Dnipro: DDUVS. 192 p. [in Ukrainian].

4. Vakulenko M.O. (2023). Suchasna ukrainska terminolohiia: metodolohiia, kodyfikatsiia, leksykohrafichna praktyka [Modern Ukrainian terminology: methodology, codification, lexicographic practice] Doctor's thesis. Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy, Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].

5. Kalinina S.P., Korovchuk Yu., Kushnarenko O.P. (2018). Mizhnarodnyi rynok pratsi v umovakh hlobalizatsii: mihratsiinyi dyskurs [International labor market in the conditions of globalization: migration discourse]. Bisnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Ser. Ekonomichni nauky. Vyp. 35. pp. 69-77. [in Ukrainian].

6. Tsymbal Nataliia (2001). Formuvannia ukraunskoi terminolohii organichnoii himii v 90-I roky XX st. [The formation of the Ukrainian terminology of organic chemistry in the 90s of the 20th century]. Candidate's thesis. KNU. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Skorokhodko E.F. Semantychni sitky ta avtomatychna obrobka tekstu [Semantic grids and automatic text processing]. (1983). K.: Naukova dumka. 218 p. [in Ukrainian].

8. D'Agostino M., Mocciaro E. (2021). New migration processes and new frontiers for linguistic research Languages and literacy in new migration. Research, Practice, and Policy. Selected papers from the 14th Annual Meeting of LESLLA (Literacy Education and Second Language Learning for Adults), 4th-6th October 2018. Retrieved from URL:https://www.academia.edu/68558068/New_migration_processes_and_new_frontiers_ for_linguistic_research [in English].

Размещено на Allbest.ru