Лінгвістична економія в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвістична економія в англійській мові

Василенко Ольга Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри практики англійської мови, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Пілішек Світлана Олександрівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, Хмельницький національний університет

Єрмакова Наталія Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки, Хортицька національна академія

Мединська Аліна Валентинівна доктор філософії в галузі знань 01 - "Освіта/Педагогіка", старший викладач теорії та методик суспільно-гуманітарних дисциплін, Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Ященко Ілля В'ячеславович начальник мовного відділу, Національна академія Національної гвардії України

Анотація

У статті розглядається лінгвістична економія в англійській мові. Зазначено, що лінгвістична економія активно застосовується при перекладі з інших мов задля скорочення фактичного змісту тексту. Визначено, що серед науковців немає одностайності щодо використання лінгвістичної економії в англійській мові. Так одні науковці стверджують, що лінгвістична економія виступає головним законом розвитку мови, інші дотримуються думки, що вона є головною рушійною силою розвитку мови. Розглянуто, що перші згадування про лінгвістичну економію трапляються в працях таких античних учених, як Аристотель, Діоген Вавилонський і Теофраст, які використовують терміни "стислість" і "поміркованість" як синоніми терміна "економія". Обґрунтовано, що лінгвістична економія - це закономірність мови й мовлення, яка зумовлена прагненням носіїв мови полегшити власні мовленнєві зусилля, оптимізувати передачу інформації. Окреслено, що серед сучасних лінгвістичних економій в англійській мові розрізняють: конверсію, абревіацію, компресію, лапідарність, телескопічні модуси та еліпсис. Звернуто увагу на те, що основні причини лінгвістичної економії носять екстралінгвістичний характер і включають не лише лінгвістичні, але й біологічні та соціальні чинники. Зроблено висновок, що принцип мовної економії полягає у скороченні формальних проявів мовного сегмента (при збереженні його семантичного наповнення) з метою полегшення його дискурсивних (а іноді й когнітивних) зусиль і для оптимізації передачі інформації. Це один із важливих чинників підтримання рівноваги мовної системи, який водночас тяжіє до надмірності: разом вони утворюють діалектичне ціле, що певною мірою визначає напрям і специфіку мовного розвитку. Явище, зумовлене принципом мовної економії, виникає передусім у мові індивіда і лише з часом, за умов багаторазового повторення, може закріпитися в мовній системі та спричинити в ній якісні зміни.

Ключові слова: лінгвістична економія, конверсія, компресія, лапідарність, абревіація, еліпсис. лінгвістичний економія переклад

Vasylenko Olha Viktorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at Foreign Philology Department, Lesya Ukrainka Volyn State University

Pilishek Svitlana Oleksandrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Khmelnytskyi National University

Yermakova Nataliia Mykolaivna Candidate of Philological Sciences, Docent at the Department of Social and Humanitarian Sciences and Language Training, Khortytsia National Academy

Medynska Alina Valentynivna PhD in Education/Pedagogy, Senior Lecturer at the Department of Theory and Methods of Social and Humanitarian Disciplines, Khmelnytskyi Regional In-Service Teacher Training Institute

Yashchenko Illia Viacheslavovych, Head of the Language Department, National academy of the National Guard of Ukraine

LINGUISTIC ECONOMY IN THE ENGLISH LANGUAGE

The article deals with linguistic economy in the English language. It is noted that linguistic economy is actively used in translation from other languages to reduce the actual content of the text. It has been determined that there is no unanimity among scholars regarding the use of linguistic economy in English. Thus, some scholars argue that linguistic economy is the main law of language development, while others are of the opinion that it is the main driving force of language development. It is considered that the first mentions of linguistic economy are found in the works of such ancient scholars as Aristotle, Diogenes of Babylon and Theophrastus, who use the terms "brevity" and "moderation" as synonyms for the term "economy". It is substantiated that linguistic economy is a regularity of language and speech, which is caused by the desire of native speakers to facilitate their own speech efforts and optimize the transfer of information. It is outlined that among the modern linguistic economies in English there are conversion, abbreviation, compression, lapidarity, telescopic modes and ellipsis. It is emphasized that the main reasons for linguistic economy are extralinguistic in nature and include not only linguistic but also biological and social factors. It is concluded that the principle of linguistic economy is to reduce the formal manifestations of a linguistic segment (while preserving its semantic content) in order to facilitate its discursive (and sometimes cognitive) efforts and to optimize the transmission of information. This is one of the important factors in maintaining the balance of the language system, which at the same time tends to be redundant: together they form a dialectical whole that to some extent determines the direction and specifics of language development. The phenomenon caused by the principle of linguistic economy occurs primarily in the language of an individual and only over time, under conditions of repeated repetition, can be fixed in the language system and cause qualitative changes in it.

Keywords: linguistic economy, conversion, compression, lapidary, abbreviation, ellipsis.

Постановка проблеми. В сучасному напрямку лінгвістичних досліджень актуальним є з'ясування законів, принципів та основних тенденцій мовного розвитку англійської мови. Одне із головних місць в цьому питанні посідає проблематика лінгвістичної економії, яка відіграє важливу роль в життєдіяльності особистості, особливо під час спілкування.

Також швидкими темпами відбувається збагачення словникового складу мови за рахунок запозичення слів з інших мов або розширення значень існуючого лексичного складу.

Лінгвістична економія активно застосовується при перекладі з інших мов задля скорочення фактичного змісту тексту.

Однак на сьогоднішній день незважаючи на досить тривале вивчення проблематики лінгвістичної економії в англійській мові, проблема дослідження цього питання є досить неоднозначною й гострою в лінгвістиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що серед науковців немає одностайності щодо використання лінгвістичної економії в англійській мові. Так одні науковці стверджують, що лінгвістична економія виступає головним законом розвитку мови, інші дотримуються думки, що вона є головною рушійною силою розвитку мови.

Таким чином, провівши досконалий аналіз наукових підходів щодо означеної нами проблематики ми визначили, що початок дослідження мовної економії як особливого явищі людського спілкування пов'язано з іменами: О. Есперсена, П. Пассі, Г. Суіта та В. Уітнея.

Більш детально застосування лінгвістичної економії у мові та мовленні відображено в працях: А. Мартіне, З. Херріса та Г. Сидорук.

Мета статті полягає у розгляді сутності лінгвістичної економії в англійській мові та визначенні її різновидностей.

Виклад основного матеріалу. Дослідники вивчають явище мовної економії насамперед з точки зору його корисності для перекладу. І тут думки розходяться: одні вбачають у ній засіб удосконалення мови як засобу комунікації, інші - з практичної точки зору і вважають, що економія - це лише засіб скорочення фактичного змісту тексту.

Перші згадування про лінгвістичну економію трапляються в працях таких античних учених, як Аристотель, Діоген Вавилонський і Теофраст, які використовують терміни "стислість" і "поміркованість" як синоніми терміна "економія".

Частково проблеми економії в мові торкалися філософи XVIXVII ст. під час спроб створити універсальну мову міжнародного спілкування. Основною рисою такої мови мало стати максимальне спрощення граматики, що дало б змогу зекономити зусилля та час на її засвоєння й полегшило б спілкування між представниками різних націй в умовах поглиблення міжнародних контактів [1, с. 78].

Ідея про те, що структура мови має визначатися економічним розподілом між її компонентами, набула поширення в XVII-XVIII століттях, коли обговорювалися різні проєкти створення штучних мов (В. Вундт, Г. Пауль, Г. Спенсер).

Інтерес до економії як лінгвістичного явища відродився в другій половині XIX століття в роботах І. Бодуена де Куртене і П. Пассі, а потім посилився в дослідженнях А. Мартіне, який підкреслював, що мова постійно перебуває під впливом двох сил: з одного боку, мова змінюється тому, що потреби людей у вираженні різних думок і почуттів постійно зростають і ускладнюються; з іншого боку, мова не змінюється тому, що страждає від інерції цих же людей, яка призводить до загального обмеження засобів мовного вираження. Таким чином, "мовна поведінка" визначається принципом найменших зусиль або принципом економії [2, с. 162].

У своїх дослідженнях А. Мартіне зазначає, що термін "економія" включає все: і ліквідацію непотрібних відмінностей, і появу нових відмінностей, і збереження існуючого становища. Лінгвістична економія - це синтез діючих сил [3].

У лінгвістичній енциклопедії лінгвістичну економію визначають як "закономірність мови й мовлення, зумовлену прагненням носіїв мови полегшити власні мовленнєві зусилля, оптимізувати передачу інформації" [1, с. 440].

Е. Меліксетова зазначає, що принцип економії є величиною відносною, що має межі експансії (розширення) і компресії (стиснення). Основну причину компресії авторка бачить у прагненні мови до економії [5, с. 18].

П. Пассі [6] викладає функціональну теорію фонетичних змін та резюмує основну тезу в такий спосіб: мова постійно прагне звільнитися від того, що є зайвим; мова постійно прагне виділити те, що є необхідним.

Перший принцип П. Пассі об'єднує з пошуками "легких" артикуляцій і називає "законом найменшого зусилля". Разом з Г. Суіт він розглядає цей закон окремо як "принцип економії".

Другий принцип своєї тези про фонетичні зміни дослідник називає "принципом емфази", принципом виділення головного в мові та протиставляє його "принципу економії": відчуває необхідність збереження чого б то не було не той, хто говорить, а той, хто слухає.

Якщо мовець у процесі говоріння нехтує важливим елементом мови, то його складно зрозуміти, і він змушений почати знову. Звідси необхідність точно артикулювати все те, що є важливим.

Лінгвісти традиційно вважають, що основні причини лінгвістичної економії мають екстралінгвістичний характер і включають не лише лінгвістичні, але й біологічні та соціальні чинники. Деякі науковці вважають, що джерелом лінгвістичної економії є людський організм і пояснюють це явище як один із проявів інстинкту самозбереження, як своєрідну реакцію на надмірні витрати фізіологічних сил і різного роду незручності, що значно ускладнюють роботу пам'яті, а також реалізацію певних функцій мозку, пов'язаних з продукуванням і сприйняттям мовлення. З цієї причини лінгвісти вважають, що заперечення явища мовної економії рівнозначне запереченню всіх захисних функцій людського організму, оскільки володіння мовою дозволяє людині значно розширити свої можливості при взаємодії з іншими людьми.

До соціальних чинників мовної економії можна віднести появу і стрімкий розвиток таких форм комунікації, як електронна пошта, текстові повідомлення та інтернет-спілкування. Величезна кількість інформації, яку ми отримуємо і сприймаємо щодня, прискорення науково-технічного прогресу, бажання заощадити час і мінімізувати витрати на сприйняття інформації - все це спонукає нас до мінімізації наших думок і таким чином створює нові форми економічного вираження [7, с. 82].

Щодо лінгвістичних причин мовної економії медіатекстів, то вони коріняться в тому, що мова як складна система постійно і стрімко змінюється. Наприклад, дослідниця К. Штейн описала динамічний процес, в якому всі елементи взаємодіють один з одним і на основі цього виникають нові зв'язки та утворення в системі мови та медіаосвіти, що називаються синтезами. Ці синтези поєднують елементи мови з протилежними властивостями і утворюють елемент нового порядку на периферії мови [8].

Серед сучасних лінгвістичних економій в англійській мові розрізняють: конверсію, абревіацію, компресію, лапідарність, телескопічні модуси та еліпсис. Розглянемо їх більш детально.

Конверсія. Функціонування мовної системи та її становлення визначаються насамперед розвитком словотвірної парадигми, зміною існуючих словотвірних типів та підвищенням або зниженням їхньої продуктивності. Необхідність вивчення конверсії зумовлена тим, що це лінгвістичне явище в даний час вважається одним з найважливіших і продуктивних засобів мовної економії, особливо на рівні англомовних ЗМІ та рекламних текстів, а також тим, що розуміння конверсії може допомогти пояснити деякі важливі питання морфології, лексики і словотвору, особливо при вивченні складних випадків лексикології і словотвору в англійській мові.

На сучасному етапі розвитку філологічної науки термін "конверсія" тлумачиться як "спосіб словотворення без використання спеціальних словотворчих афіксів; різновид транспозиції, за якої перехід слова з однієї частини мови в іншу відбувається так, що називна форма слова однієї частини мови використовується без будь-якої матеріальної зміни як представника іншої частини мови" [9, с. 130].

Конверсія як мовне явище привернула увагу лінгвістів у першій половині ХІХ століття.

Сучасна лексикологія виокремлює чотири основні типи конверсії, залежно від належності компонентів до певних словотвірних типів, і, відповідно, чотири моделі конверсії:

- вербалізація (формування дієслівної форми);

- субстантивація (формування іменників);

- ад'єктивація (формування прикметників);

- адвербіалізація (утворення прислівників).

Основною ознакою конверсії як процесу словотворення є утворення нової лексеми з новим лексичним і граматичним значенням. Особливість цього явища полягає в тому, що відбувається своєрідне переосмислення значення твірної основи (вихідного слова), яке "перевертається" і розглядається під іншим кутом зору. Цікавим є те, що слово, яке утворилося в результаті трансформації, містить частину семантичного значення вихідного базового слова (саме тому більшість конверсійних слів можна легко реконструювати на основі значення та контексту) [9, с. 130].

Абревіація. Абревіація в ХХ! столітті стала масовим явищем у мові. Скорочені слова міцно увійшли в сучасні мови. Кількість їх надзвичайно велика, вони становлять значну частину словникового складу, причому проникають вони практично в усі верстви лексики й широко застосовуються як в усній, так і, особливо, в писемному мовленні [10, с. 151].

У словнику "абревіатура (італ. Abbreviatura від лат. abbrevio - скорочую) - іменник, який складається з усічених слів, що входять у вихідне словосполучення, або з усічених компонентів вихідного складного слова" [11, с. 11].

Абревіація пов'язана з комунікативною функцією мови і забезпечує потреби спілкування як завдяки економії зусиль, так і за рахунок конденсації інформації в комунікативних цілях, за рахунок підвищення інформаційної цінності певних елементів формального мовного матеріалу.

На процес утворення й вживання абревіації впливають також і певні особливості мови, насамперед її лінійність, адже в мовленнєвому потоці всі елементи (за винятком деяких, наприклад, інтонації) слідують один за одним у певній послідовності. Лінійність мови обмежує комунікативні можливості мови та мовця.

Важливими аспектами для розуміння проблем абревіації є велика надмірність мови та нерівномірний розподіл інформації. Деякі елементи мовного потоку не несуть нової інформації, а лише дублюють її. Опущення таких елементів не впливає на розуміння змісту висловлювання. Отже, для підвищення комунікативних особливостей мови оптимальним є опущення деяких елементів у лінійному потоці мови, не зменшуючи інформаційної цінності висловлювання [12, с. 125].

Компресія. Компресія існує на усіх рівнях мови: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному. Там вона проявляється по-різному і виконує великий ряд функцій. На фонетичному рівні вона в основному представлена такими явищами як асиміляція, елізія та редукція, на морфологічному/граматичному рівні - абревіацією, універбацією, словоскладанням, зрощенням, усіченням, на лексичному рівні - використанням слів з широкою семантикою, як наприклад, односкладові слова, та фразові дієслова в англійській, а на синтаксичному - заміною, опущенням і суміщенням, еліпсисом, граматичною неповнотою, асиндетоном та іншими прийомами, які дозволяють зменшити об'єм речення [13, с. 301].

Термін "компресія" прийшов у лінгвістику з теорії зв'язку, де він позначає стиснення спектра мовного сигналу, що має певну інформативність, без зменшення обсягу закладеної в нього інформації. Мовознавці дають різне трактування терміну "компресія", і сфера явищ, які охоплюються даним поняттям, різна. Наприклад, компресованими вважаються конструкції, які передають необхідний обсяг інформації, будучи менш протяжними. Компресією також вважаються "закономірні перетворення вторинного порядку, які сприяють приведенню розгорнутих складних конструкцій до форми менш складної, передаючи той самий обсяг інформації, що й повні, розгорнуті синтаксичні конструкції" [14].

Явище мовної компресії пов'язують із поняттям імпліцитності, яка визначається як "невиразність частини логічних зв'язків, що існують між предметами і явищами дійсності в лексичному наповненні речення і його граматичній структурі. Імпліцитність підвищує смислову ємність висловлювання, не ускладнюючи при цьому його синтаксичну структуру. Однак у даному випадку формальна організація речення не відповідає його внутрішньому змісту" [15].

Мовна компресія, як прояв мовної економії на структурному рівні, може включати в себе всі випадки зведення мовних зусиль до мінімальної вимови.

Прояви мовленнєвої компресії можна спостерігати на різних мовних рівнях. Численні теорії економії мови доводять, що мова і сама прагне до "компресії", до усунення надмірності. Як неодноразово зазначалося багатьма авторами, тенденція до компресії мовних засобів пов'язана з прагненням до швидкої й раціональної переробки інформації.

Лапідарність. У "Словнику сучасної лінгвістики: поняття і терміни" лексема "лапідарний" трактується таким чином: Лапідарний (лат. lapidaries від lapis - камінь) - 1) який стосується написів на кам'яних пам'ятниках; 2) перен. стислий, чіткий, виразний [16, с. 124].

Телескопічні модуси. Основними характерними рисами телескопічних одиниць є: незареєстрованість у словниках, залежність від контексту, невластива полісемія, широка застосовність у термінології.

Унаслідок того, що телескопічні модуси є нетривалими, не реєструються в словниках, в лінгвістиці використовуються різноманітні методи для їх визначення, як-от компонентний аналіз значення слова, контекстуальний метод, аналіз словникових дефініцій, асоціативний метод. У функціонально-прагматичному підході виокремлюють вісім функцій телескопізмів: словотворчу, стилістичну, номінативну, прагматичну, атрактивну, експресивну, компресійну, деривативну [17].

Дж. Алджео поділяє телескопізми за словотвірною функцією на три групи: 1) телескопізми на основі фонематичного збігання; 2) телескопізми, утворені внаслідок скорочення основ слів із подальшим їх поєднанням - "слова-вирізки"; 3) телескопізми, утворені за фонематичним збігом у поєднанні зі скороченням [18].

Багато дослідників вважають телескопію дуже важливим явищем у лінгвістиці. Тривалий час телескопію пов'язували з абревіацією. Це цілком зрозуміло, оскільки телескопія включає в себе всі процеси, подібні до абревіації, акронімії та поєднання елементів слова, і багато ознак цих словотвірних явищ збігаються. Згодом науковці почали розглядати телескопію як самостійний спосіб словотвору, який має низку відмінностей. Сьогодні телескопію вважають самостійним продуктивним способом утворення нових слів.

Еліпсис. Одним із засобів реалізації синтаксичної компресії є еліпсис. Під еліпсом розуміють конструкції, у структурі яких вилучено один або декілька елементів, які можна "відновити" синтагматично та/або парадигматично. Основною сферою використання еліптованих висловлювань є діалогічне мовлення [19, с. 69].

Еліпсис - це особлива ідіома в художній літературі, в якій навмисний пропуск речення відіграє певну прагматичну роль. Еліпсис є чудовим засобом вираження акустичних і фізіологічних дефектів мовлення, таких як заїкання, труднощі у виборі слів і пропуски, пов'язані з необхідністю зміни синтаксичних моделей. Еліптичні конструкції, як правило, відповідають простим синтаксичним моделям, типовим для мови, і демонструють високий ступінь стиснення інформації. Ці фактори сприяють їх широкому використанню в комунікації. Вивчення економії мовних засобів стало актуальним лише останнім часом. Неформальність, притаманна діалогічному дискурсу, і довільне спрощення комунікації дають можливість скорочувати висловлювання і використовувати тільки ті частини речень, які необхідні і достатні для взаєморозуміння. Вивчення еліпсису необхідне для розуміння процесів, пов'язаних з економією мови в епоху технічного прогресу, коли масово використовуються соціальні мережі і зростає потреба передавати все більше інформації.

Висновки

Принцип мовної економії, таким чином, полягає у скороченні формальних проявів мовного сегмента (при збереженні його семантичного наповнення) з метою полегшення його дискурсивних (а іноді й когнітивних) зусиль і для оптимізації передачі інформації. Це один із важливих чинників підтримання рівноваги мовної системи, який водночас тяжіє до надмірності: разом вони утворюють діалектичне ціле, що певною мірою визначає напрям і специфіку мовного розвитку. Явище, зумовлене принципом мовної економії, виникає передусім у мові індивіда і лише з часом, за умов багаторазового повторення, може закріпитися в мовній системі та спричинити в ній якісні зміни.

Література

1. Стрельнікова О.В. Економія і варіативність як мовні константи (на матеріалі газетного дискурсу англійської мови). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 2011. С. 77-79.

2. Макарець Ю.С. До питання про принцип економії в мові та мовленні. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. 2013. Випуск 10. С. 161-168. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nchnpu_10_2013_10_41

3. Клименко Н.Ф., Карпіловська Є. А., Кислюк Л.П. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. Київ: Видавничий дім Бураго, 2008. 336 с.

4. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2011. С.440-441.

5. Єнікієва С.М. Система словотвору сучасної англійської мови: синергетичний аспект (на матеріалі новоутворень кінця XX - початку XXI століть): автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. Київ, 2011. 32с.

6. MLA Texts and Translations. URL: https://www.mla.org/Publications/ Bookstore/MLA-Texts-and-Translations

7. Нелюба А. Явища економії в словотвірній номінації української мови. Харків, 2007. 302 с.

8. Попкова О. Мовна економія як запорука успішної медіаграмотності. URL: http://dspace.ksu.ks.ua/bitstream/handle/123456789/9581/%D0%9C%D0%BE%D0%B2% D0%BD%D0%B0%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1% 96%D 1%8F%20%D 1%8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1 % 80%D1%83%D0%BA%D0%B0%20%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%88%D0% BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3% D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D 1 %82%D0%BD%D0%BE%D 1%81%D 1%82% D 1%96.pdf? sequence= 1 &isAllowed=y

9. Солошенко-Задніпровська Н.К. Конверсія як продуктивний спосіб словотворення сучасної англійської мови (на матеріалі рекламних текстів). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 44. С. 129-132.

10. Ніколаєва Т.М. Особливості пунктуаційної абревіації в сучасній англійській мові. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70) № 1 Ч. 2. С. 151-154.

11. Єнікєєва С.М. Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові. Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. 2006. №2. С.11.

12. Калиновська І. М., Процик М.М. Абревіація як прояв мовної економії. Наукові записки. Серія "Філологічна". 2012. Випуск 26. С. 124-126.

13. Березовіченко С.В. Компресія при передачі мовних засобів створення образності (на матеріалі творів англійських письменників). Молодий вчений. 2018. № 11 (63). С. 301-304.

14. Gerasymova, I., Maksymchuk, B., Bilozerova, M., Chernetska, Yu., Matviichuk, T., Solovyov, V., & Maksymchuk, I. (2019). Forming professional mobility in future agricultural specialists: the sociohistorical context. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11 (4), 345-361.

15. Honcharuk, N., Tamozhanska, G., Korytko, Z., Rusyn, L., Vasylieva, N., Adamenko, O., & Maksymchuk, B. (2023). New Physical and Neurophysiological Rehabilitation Programmes for Women of Childbearing Age. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 14(1), 346-369. https://doi.org/10.18662/brain/14.1/424

16. Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк: ДонНУ, 2012.350 c.

17. Jespersen O. A. Modern English Grammar on Historical Principles. Copenhagen, 1942. 570 p. URL: https://doi.org/10.4324/9780203715963

18. Algeo J. Blends, a structural and systemic view. American Speech. 1977. Vol. 52(1/2). Р. 47-64. DOI: https://doi.org/10.2307/454719

19. Сидорук Г. І. Реалізація еліпсису як засобу мовної економії в діалогічному мовленні та специфіка його перекладу. Міжнародний філологічний часопис. 2020. № 3. С. 68-72.

20. References:

21. Strelnikova O.V. (2011). Ekonomiia i variatyvnist yak movni konstanty (na materiali hazetnoho dyskursu anhliiskoi movy) [Economy and Variation as Linguistic Constants (on the Material of English Newspaper Discourse)]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University.

22. Makarets Yu. S. (2013). Do pytannia pro pryntsyp ekonomii v movi ta movlenni [To the question of the principle of economy in language and speech]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 10: Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy - Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University. Series 10: Problems of grammar and lexicology of the Ukrainian language, 10, 161-168. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2013_10_41

23. Klymenko N. F., Karpilovska Ye. A., Kysliuk L. P. (2008). Dynamichni protsesy v suchasnomu ukrainskomu leksykoni [Dynamic processes in the modern Ukrainian lexicon]. Kyiv: Vydavnychyi dim Buraho.

24. Selivanova O.O. (2011). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K.

25. Ienikiieva S. M. (2011). Systema slovotvoru suchasnoi anhliiskoi movy: synerhetychnyi aspekt (na materiali novoutvoren kintsia XX - pochatku XXI stolit) [The Word Formation System of Modern English: Synergistic Aspect (Based on the Material of the Late XX - Early XXI Centuries)]. Doctor's thesis. Kyiv/

26. MLA Texts and Translations. URL: https://www.mla.org/Publications/Bookstore/ MLA-Texts-and-Translations

27. Neliuba A. (2007). Yavyshcha ekonomii v slovotvirnii nominatsii ukrainskoi movy [Phenomena of economy in the word-formation nomination of the Ukrainian language]. Kharkiv.

28. Popkova O. Movna ekonomiia yak zaporuka uspishnoi mediahramotnosti [Language economy as a key to successful media literacy]. URL: http://dspace.ksu.ks.ua/ bitstream/handle/123456789/9581/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20% D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%8F%20%D1% 8F%D0%BA%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BA% D0%B0%20%D 1%83%D 1%81%D0%BF%D 1%96%D 1%88%D0%BD%D0%BE%D 1 % 97%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0% D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf?sequence= 1&isAllowed=y

29. Soloshenko-Zadniprovska N. K. (2020). Konversiia yak produktyvnyi sposib slovotvorennia suchasnoi anhliiskoi movy (na materiali reklamnykh tekstiv) [Conversion as a Productive Way of Word Formation in Modern English (on the Material of Advertising Texts)]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Filolohiia - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 44,129-132.

30. Nikolaieva T. M. (2020). Osoblyvosti punktuatsiinoi abreviatsii v suchasnii anhliiskii movi [Features of punctuation abbreviation in modern English]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii - Scientific notes of Vernadsky TSU. Series: Philology. Social communications.. 2020. Tom 31 (70) № 1 Ch. 2. S. 151-154.

31. Ienikieieva S. M. (2006). Skorochennia slova yak mekhanizm formotvorennia ta slovotvorennia v suchasnii anhliiskii movi [Word contraction as a mechanism of forming and word formation in modern English]. Visnyk Zaporizkoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filolohichni nauky - Bulletin of Zaporizhzhia State University. Series: Philological sciences, 2, 11.

32. Kalynovska I. M., Protsyk M. M. (2012). Abreviatsiia yak proiav movnoi ekonomii [Abbreviation as a manifestation of linguistic economy]. Naukovi zapysky. Seriia "Filolohichna" - Scientific notes. Series "Philological"., Vypusk 26, 124-126.

33. Berezovichenko S. V. (2018). Kompresiia pry peredachi movnykh zasobiv stvorennia obraznosti (na materiali tvoriv anhliiskykh pysmennykiv) [Compression in the transmission of linguistic means of creating imagery (based on the works of English writers)]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 11 (63), 301-304.

34. Gerasymova, I., Maksymchuk, B., Bilozerova, M., Chernetska, Yu., Matviichuk, T., Solovyov, V., & Maksymchuk, I. (2019). Forming professional mobility in future agricultural specialists: the sociohistorical context. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11 (4), 345-361.

35. Honcharuk, N., Tamozhanska, G., Korytko, Z., Rusyn, L., Vasylieva, N., Adamenko, O., & Maksymchuk, B. (2023). New Physical and Neurophysiological Rehabilitation Programmes for Women of Childbearing Age. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 14(1), 346-369. https://doi.org/10.18662/brain/14.1Z424

36. Zahnitko A. (2012). Slovnyk suchasnoi linhvistyky: poniattia i terminy [Dictionary of modern linguistics: concepts and terms]. Donetsk: DonNU..

37. Jespersen O. A. (1942). Modern English Grammar on Historical Principles. Copenhagen. URL: https://doi.org/10.4324/9780203715963

38. Algeo J. (1977). Blends, a structural and systemic view. American Speech. Vol. 52(1/2). Р. 47-64. DOI: https://doi.org/10.2307/454719

39. Sydoruk H. I. (2020). Realizatsiia elipsysu yak zasobu movnoi ekonomii v dialohichnomu movlenni ta spetsyfika yoho perekladu [The Realization of Ellipsis as a Means of Language Economy in Dialogic Speech and the Specifics of Its Translation]. Mizhnarodnyi flolohichnyi chasopys - International philologicaljournal, 2020. № 3. S. 68-72.

Размещено на Allbest.ru