Способи вираження категорії числа у французькій та англійській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Способи вираження категорії числа у французькій та англійській мовах

Паладьєва Алла Федорівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та практики іноземних мов

Анотація

У статті розглянуто способи вираження категорії числа у французькій та англійській мовах у порівняльному аспекті. З'ясовано, що граматична категорія числа є спільною для обох мов, вона виражає кількісні відношення, відображені у свідомості носія мови й мають морфологічне вираження в усному та писемному мовленні. Виявлено, що категорія числа може мати дві форми: синтетичну й аналітичну. Установлено, що у французькій мові граматичні ознаки категорії числа мають іменники, прикметники, присвійні, особові й вказівні займенники, дієслова; в англійській мові - іменники, особові й вказівні займенники, дієслова, але найповніше категорія числа представлена в англійських і французьких іменниках. Досліджено низку особливостей творення форм числа іменників французької мови, пов'язаних з розрізненням усної і писемної форми її вираження. Виявлено, що в усному французькому мовленні категорія числа здебільшого оформлюється за допомогою синтаксичних ознак, тобто аналітично, - службових слів або через узгодження з означенням, рідше - за допомогою фонетичних засобів. У писемному французькому мовленні категорія числа іменників утворюється за допомогою відповідного закінчення, що характерно й для англійської мови незалежно від її мовленнєвої форми. Крім того, в англійській мові трапляються іменники, які мають різні основи в однині й множині.

Дослідження категорії числа як ітеративної граматичної ознаки, яка охоплює кілька частин мови, дозволило виявити відмінності у способах презентації її аналітичних форм в англійській та французькій мовах. З'ясовано, що в англійській мові іменники можуть узгоджуватися в числі тільки з дієсловом і вказівними займенниками. У французькій мові узгодження за числом відбувається між іменником і дієсловом, артиклем, присвійними і вказівними займенниками, прикметниками. Установлено, що відмінною рисою в порівнюваних мовах є те, що англійські артиклі не мають форм однини і множини, існує тільки артикль the, який уживається перед іменниками в однині і множині, а неозначений артикль a (an) оформлює іменники в однині. У французькій мові артиклі мають форму однини і множини та є одним з основних засобів вираження категорії числа.

Ключові слова. категорія числа, синтетичні й аналітичні форми, усне й писемне мовлення, службові слова й артиклі.

Abstract

Paladieva Alla Fedorivna PhD, associate professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

WAYS OF EXPRESSING THE CATEGORY OF NUMBERS IN FRENCH AND ENGLISH LANGUAGES

The article examines ways of expressing the number category in French and English in a comparative aspect. It has been found that the grammatical category of number is common to both languages, it expresses quantitative relations reflected in the mind of the speaker and has a morphological expression in oral and written speech. It was found that the number category can have two forms: synthetic and analytical. It has been established that in the French language, nouns, adjectives, possessive, personal and demonstrative pronouns, verbs have the grammatical features of the number category; in the English language - nouns, personal and demonstrative pronouns, verbs, but the category of number is most fully represented in English and French nouns. A number of features of the creation of forms of the number of nouns in the French language, related to the distinction between oral and written forms of its expression, have been studied.

It was found that in spoken French, the number category is mostly formed using syntactic features, i.e., analytically, - operative words or through agreement with the meaning, less often - using phonetic means. In written French, the category of the number of nouns is formed with the help of the corresponding ending, which is also characteristic of the English language, regardless of its spoken form. In addition, in the English language there are nouns that have different bases in the singular and plural. The study of the number category as an iterative grammatical feature that covers several parts of the language revealed differences in the presentation of its analytical forms in English and French. It was found that in English nouns can agree in number only with verbs and demonstrative pronouns. In French, number agreement occurs between a noun and a verb, an article, possessive and demonstrative pronouns, and adjectives. It has been established that a distinctive feature in the compared languages is that English articles do not have singular and plural forms, there is only the article the, which is used before singular and plural nouns, and the indefinite article a (an) formalizes singular nouns. In French, articles have singular and plural forms and are one of the main means of expressing the number category.

Keywords. number category, synthetic and analytical forms, oral and written speech, official words and articles.

Постановка проблеми

Граматична категорія є основним елементом граматичної будови будь-якої мови й характеризується єдністю форми й значення, причому категоріальне значення має бути інваріантним, а форма мовленнєвої реалізації - регулярною й морфологічно вираженою. Форма граматичної категорії виражається в зміні слова, у використанні службових слів, зміні порядку слів або інтонації в реченні, що дає можливість досліджувати її мовленнєве функціонування під різними кутами зору. Зокрема це стосується й граматичної категорії числа, яку мовознавці розглядають у плані синхронії й діахронії, відповідно до її структури й вираження в мові. Особливо багатоаспектним може бути вивчення категорії числа в порівняльному мовознавстві, оскільки це дає змогу не тільки з'ясувати спільні й відмінні ознаки способів її вираження та засобів реалізації у тій чи тій мові, але й розкрити специфіку кожної з них на всіх рівнях функціонування. Саме такий підхід до вивчення способів вираження категорії числа у французькій та англійській мовах і зумовив актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання особливостей способів вираження категорії числа у французькій і англійській мовах вивчали Ш. Баллі, Д. Дамурет, І. Корунець, Е. Пішон, М. Попович.

Мета статті - установити способи вираження граматичної категорії числа у французькій та англійській мовах.

Виклад основного матеріалу

Категорія числа виражає кількісні відношення, які в реальній дійсності відображаються у свідомості мовця й мають морфологічне вираження у відповідних мовних формах. Ця категорія опирається на опозицію значень одиничності / множинності, які «реалізуються у граматичних формах однини і множини того самого слова» [2, с. 66].

Категорія числа може виражатися синтетично «(за допомогою внутрішніх ресурсів слова: закінчення, суфіксів, морфонологічних явищ усічення, нарощення, чергування, зміни місця наголосу)» або аналітично [4, с. 66]. морфологічний писемний мовлення граматичний

У французькій мові категорію числа мають іменники, прикметники, присвійні форми, особові й вказівні займенники [5]; в англійській мові число характеризує іменники, особові й вказівні займенники [3]. В обох мовах число виражене і в дієслівних формах.

Зауважимо, що Ш. Баллі ставив під сумнів наявність категорії числа у французькій мові: «... французька мова або зберігає ще ясне сприйняття однини й множини, або вона її втратила, або починає втрачати» [6, с. 280]. До першої категорії, на думку автора, відносяться іменники з нульовим означальним, коли неможливо визначити в усному мовленні число іменника. До другої категорії відносяться сполуки, у яких відмінність між множиною й одниною стосується всього словосполучення, наприклад verre a liqueur.

Згідно з цією концепцією множина найчастіше виражається означуваним, яке передує іменнику або прикметнику, наприклад: «Je n 'ai pas voulu faire souffrire ces cheres creatures de mes dissensions avec leurs maris, et 1'aiprefere les voir en secret»» [7, с. 164].

У французькій мові є випадки внутрішнього позначення граматичного числа, це іменники, що закінчуються -al, -ail: -aux, які, на думку Ш. Баллі, можуть зникнути [6]. У французькій мові багато іменників мають незмінну основу, і їхнє число виражається за допомогою аналітичних засобів: le chat, au chat, du chat, des chats, однак відрізнити на слух однину від множини іноді важко: «Le deuxieme enfant de Juste-Agenor de Baraglioul, Julius, qui depuis son marriage vivait completement range, avait eu quelquespassions dans sa jeunesse» [7, с. 20].

На думку А. Загнітка, семантика категорії числа іменників здебільшого не знаходить свого формального вираження, тому що «зовнішні маркери» іменника відіграють важливішу роль, ніж «внутрішні» [4, с. 332], тобто показниками числа є певні детермінативи, зокрема прикметники, які узгоджуються з іменниками, або артиклі, властиві певним мовам, наприклад, французькій та англійській.

У французьких іменників, що утворюють множину за допомогою закінчень, число можна визначити в усній та писемній формах [5]. Іменники, що закінчуються на -аі в однині, мають закінчення -aux у множині (крім слів-винятків bals, cals, carnavals, chacals, festivals, finals, regals, recitals). До іменників на -ail додається флексія -s у множині (крім mail - maux, soupirail - soupiraux, travail - travaux, vantail - vantaux, vitrail - vitraux). Іменники, що закінчуються на -au, -eau, -eu, мають відмінності на письмі й у множині закінчуються на -х, відповідно в мовленні деякі іменники мають дві форми множини зі своїм значенням: ciel-cieux - «небеса» - ceils - «балдахін, верхній край». В англійській мові є іменники, які мають різні форми в однині і множині: child - children, tooth - teeth. Якщо за формою іменника важко визначити число в мовленні (man - men), то його можна з'ясувати за допомогою аналітичних засобів [3].

Отже, в усному мовленні проявляються не всі способи вираження числа. Основним і найчастіше вживаним є аналітичний метод. Наприклад, за допомогою аглютинації можна розрізнити множину тільки в писемному мовленні, а за допомогою аналітичного способу - і в усному, і в писемному.

У французькій мові категорія числа виражається в особових займенниках 3-ї особи, у присвійних і вказівних займенниках: il - ils, le - les, lui - leur, le mien - les miennes, celui - ceux. Французькі прикметники в писемному мовленні мають флексію множини -s, -х, крім тих, які закінчуються на -s, -х в однині: bas - les maisons bas; paresseux - les enfants paresseux [5].

Часто категорія іменників виражається за допомогою детермінативів або дієслів. Порівняймо дві фрази: Quels poemes sont lus? і Quels poemes avez-vous lus? У першій форма дієслова відображає множину, а в другій неможливо визначити число в мовленні. З трьох знаків множини іменника в писемному мовленні в усному не зберігається жодний. У фразі je dois lui dire la verite число визначається за допомогою артикля. Особа і число дієслова виражається аналітично - у зв'язку з підметом чи займенником. У французькій мові вживання займенника обов'язкове за відсутності номінативу, причому це залежить від омонімічності дієслівних форм: nous venons, on dit, il pleut // je parle, il parle [5].

Що стосується формального вираження категорії числа, то у французькій мові вона виражається флективним та аналітичним способами [5]. До аналітичних засобів відноситься артикль, зокрема особливу роль відіграє партитивний артикль, якому немає аналога в українській та англійській мовах.

В англійській мові категорія числа також поширюється на різні частини мови, але має відмінності від французької мови. Перед іменниками можуть уживатися присвійні, вказівні займенники або артиклі [3]. Присвійні займенники мають одну форму й не змінюються за числом: my, your, his, her, its, our, their, тобто присвійні займенники не вказують на число іменників: «Her black dress, with skirt fanning out around her, made her look taller і більше slender. Her head was raised, her hands were clasped, her eyes looked up to the neavens» [9, с. 268].

Вказівні займенники мають форму однини і множини й узгоджуються з іменниками: this car - these cars, that car - those cars. В англійській мові існує тільки означений і неозначений артикль, який не має форми множини, тобто не може вживатися перед іменниками у множині [3], тому в деяких випадках у мовленні важко визначити число іменника: businessman - businessmen. У такій ситуації число можна встановити за допомогою аналітичних засобів: вказівного займенника, наявності або відсутності артикля та форми дієслова: A businessman goes to work. Those businessmen go to work. A businessman has an office. These businessmen have many offices. The businessman is very clever. These businessmen are very clever.

Ще однією особливістю англійської мови є те, що прикметники не узгоджуються з іменниками в числі: «The long, slow minutes passed, but all the night I heard only three sounds - a step creak, a renewal of the snarling noise, and a deep human groan» [8, с.128].

Можна проаналізувати ітеративний (повторюваний) характер категорії числа в англійській та французький і англійський тексти:

«Done depuis un moisj'errais a travers cette ile magnifique, avec la sensation que j'etais au bout du monde. Point d'auberges, point de cabarets, point de routes. On gagne, par des sentiers a mulets, ces hameaux accroches au flanc des montagnes, qui dominent des abimes tortueux d'ou 1'on entend monter, le soir, le bruit continu, la voix sourde et profonde du torrent. On frappe aux portes des maisons. On demande un abri pour la nuit et de quoi vivre jusqu'au lendemain. Et on s'asseoit a Phumble table, et on dort sous 1'humble toit; et on serre, au matin, la main tendue de l'hote qui vous a conduit jusqu'aux limites du village» [10, с. 109].

«For a month I wandered through this magnificent island, with the feeling that I was at the end of the world. No inns, no taverns, no roads. You reach by mule-parths those little villages, which seem to be hooked on to the sides of mountains, and which look down on wimding abysses, from which you hear, at night, the everlasting, melancholy, long-drawn-out roar of the mountain torrent. You knock at the door and ask for the shelter and food till next morning. You sit down at their poor table, and you sleep under their poor roof, and in the morning you shake the haand of your host as he leaves you at the end of the village» [11, с. 235].

В англійському та французькому варіантах тексту можна спостерігати подібності та відмінності ітеративного характеру категорії числа. У поєднанні «cette lie magnifique», «this magnificent island» іменник використовується в однині, про що свідчить форма вказівних займенників та прикметників. В іншій пропозиції «Point d'auberges, point de cabarets, point de routes», «No inns, no taverns, no roads» можна побачити помітні розбіжності. У французькій мові в писемному мовленні всі іменники вживаються в множині, але в усному мовленні число іменників в цьому разі визначити не можна, тому що закінчення - s не вимовляється й інших «зовнішніх маркерів» (детермінативів, артиклів) немає. В англійській мові і в писемному, і в усному мовленні зрозуміло, що іменник вживається в множині, тому що закінчення -s вимовляється.

Розбіжності можна також побачити у поєднанні «ces hameaux accroches», «those little villages». У французькій мові з іменником узгоджуються вказівний займенник та прикметник у множині. В англійській мові в цьому прикладі тільки вказівний займенник та іменник мають форму множини, прикметник своєї форми не змінює.

У словосполученнях «l 'humble table, 1 'humble toit» визначити число іменника в усному та писемному мовленні можна за формою артикля, який є аналітичним показником числа іменника. В англійській мові сама форма іменника свідчить про однину.

Отже, в англійській та французькій мовах поряд з артиклями перед іменниками можуть вживатися інші детермінативи, такі як присвійні та вказівні займенники, які можуть вказати на число іменника. Проте в англійській мові за числом змінюються лише вказівні займенники: that - those, this - these. Присвійні займенники мають однакову форму в однині й множині і не є показником числа іменника. У французькій мові і вказівні, і присвійні займенники є «зовнішніми маркерами» числа іменника, тому що вони мають форму однини і множини.

Також відмінною рисою в порівнюваних мовах є те, що в англійській мові артиклі не мають форм однини і множини, існує тільки певний артикль the, який може вживатися перед іменниками в однині і множині, а неозначений артикль a (an) оформляє тільки іменники в однині [3]. У французькій мові артиклі мають форму однини і множини та є одним з основних засобів вираження категорії числа [5]. Відмінністю англійської та французької мови є те, що у французькій мові іменники узгоджуються в числі з прикметниками, в англійській мові такого узгодження не відбувається.

Специфікою французької мови у питанні вираження категорії числа є відмінність між усною та писемною формами мовлення. В усному мовленні такі показники числа, як форма множини прикметника присвійного займенника, виявляються тільки в тому разі, якщо іменники починаються з голосного або «h muet», у результаті фонетичного зв'язування (liason). В інших ситуаціях цей показник нейтралізується.

Отже, категорія числа є лексико-граматичною категорією і реалізується через опозицію одиничності / множинності. Вона виражається за допомогою синтетичних і аналітичних засобів. У французькій мові узгодження за числом відбувається між іменником і дієсловом, артиклем, присвійними і вказівними займенниками, прикметниками. В англійській мові іменники можуть узгоджуватися в числі тільки з дієсловом і вказівними займенниками.

Література

1. Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови. Київ, 2004. 400 с.

2. Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник. Київ : Академія, 2004. 335 с. (Альма-матер).

3. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Навчальний посібник. Вінниця : Нова книга, 2004. 464 с.

4. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. Донецьк, 1996. 435 с.

5. Попович М. М. Теоретична граматика французької мови. Морфологія : навчальний посібник. Чернівці : Букрек, 2010. 288 с.

6. Bally СЬ. Linguistique gdndrale et linguistique frangaise. University of Michigan : Franks, 1965. 440 р.

7. Balzac H. Le pere Goriot. P. : Folio classique, 2001. 436 p.

8. Bronte C. Jane Eyre. M. : Айрис пресс, 2006. 241 p.

9. Damourette J. et Pichon E. La grammaire en tant que mode d'exploration de l'inconscient. Paris : ENS, 1928. 257 p.

10. Flaubert G. Madame Bovary. L. : Penguin Popular Classics, 1995. 360 p.

11. Mauppassant G. Les nouvelles. M. : Прогресс, 1998. 335 p.

12. Mauppassant G. The best short stories. G. B. : Wordsworth Classics, 1997. 237 p.

References

1. Vykhovanets, I. R. & Horodenska, K. H. (2004). Teoretychna morfolohiia ukrainskoi movy [Theoretical morphology of the Ukrainian language]. Kyiv [in Ukrainian].

2. Horpynych, V. O. (2004). Morfolohiia ukrainskoi movy [Morphology of the Ukrainian language]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

3. Korunets, I. V. (2004). Porivnialna typolohiia anhliiskoi ta ukrainskoi mov [Contrastive typology of English and Ukrainian languages]. Vinnytsia: Nova knyha [in Ukrainian].

4. Zahnitko, A. P. (1996). Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy: Morfolohiia [Theoretical grammar of the Ukrainian language: Morphology]. Donetsk [in Ukrainian].

5. Popovych, M. M. (2010). Teoretychna hramatyka frantsuzkoi movy. Morfolohiia [Theoretical grammar of the French language. Morphology]. Chernivtsi: Bukrek [in Ukrainian].

6. Bally, Ch. (1965). Linguistique generale et linguistique franqaise [General linguistics and French linguistics]. University of Michigan: Franke [in French].

7. Balzac, H. (2001). Le pere Goriot [Father Goriot]. Paris: Folio classique [in French].

8. Bronte, C. (2006). Jane Eyre. Moscow: Ayris press [in English].

9. Damourette, J. & Pichon, E. (1928). La grammaire en tant que mode d'exploration de l'inconscient [Grammar as the way of researching the unconscious]. Paris: ENS [in French].

10. Flaubert, G. (1995). Madame Bovary [Madame Bovary]. London: Penguin Popular Classics [in French].

11. Mauppassant, G. (1998). Les nouvelles [News]. Moscow: Progress [in French].

12. Mauppassant, G. (1997). The best short stories. Great Britain: Wordsworth Classics [in English].

Размещено на Allbest.ru