Метафоричність у художніх творах російської та польської літератури: пошук еквівалента в українському перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метафоричність у художніх творах російської та польської літератури: пошук еквівалента в українському перекладі

Наумова Тетяна Михайлівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та слов'янської філології, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Марїуполь

Щепка Оксана Анатоліївна кандидат філологічних наук, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін і мовної підготовки іноземних громадян, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

Анотація

метафора художній твір переклад український

Стаття присвячена вивченню метафор у художніх творах російської та польської літератури й аналізу способів їх відтворення в українському перекладі. Виявлені труднощі та проблеми перекладу метафор; розглянуті оптимальні перекладацькі стратегії, що забезпечують збереження експресивності й глибини художнього тексту. Охарактеризовані образи-символи, наявні у творах польської та російської літератури, а також їхня метафорична репрезентативність. Визначена важливість адекватного перекладу метафор українською мовою з огляду на їхню роль у вираженні авторського «я», створенні яскравих образів. Ураховано властивість метафор відображати культурні, історичні, соціальні реалії, які перекладач має знати та зважати на їхні особливості під час пошуку українських відповідників. Одна метафора може мати кілька значень у різних контекстах. Тому необхідно зважати на всі можливі конотації та обирати той варіант, який найкраще відображає конкретний контекст вихідного твору. Метафори часто є ідіоматичними, мають фіксоване значення і не завжди можуть відтворюватися через прямий переклад. Російська та польська літератури використовують метафори для створення яскравих образів, підкреслення глибини творів і вираження експресії. Культурні впливи формують вибір та інтерпретацію метафор, надаючи їм особливого значення. Наголошено, що метафори важливі для передачі настрою та сприяють збереженню автентичності тексту. Переклад метафор складний через їхню багатозначність і культурні відмінності. Пошук еквівалента в українській мові потребує креативності та розуміння культурних і лінгвістичних аспектів. Дослідження метафор у російських і польських творах у контексті українського перекладу сприяє розумінню міжкультурних взаємодій та співпраці. Перекладач має враховувати всі можливі конотації метафор і вибирати переклад, який найкраще передає авторський зміст, або знаходити еквівалент чи подібну до нього структуру в українській мові. Це дослідження робить вагомий внесок у розуміння ролі метафор у художній літературі та показує способи їх ефективного відтворення при перекладі.

Ключові слова: метафора, художня література, вихідний текст, переклад, еквівалентність перекладу, компаративна літературознавча аналітика.

Abstract

Naumova Tetiana Mykhailivna PhD in Philology, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language and Slavic Philology, Pryazovskyi State Technical University, Mariupol

Shchepka Oksana Anatolyivna PhD in Philology, Head of the Department of Humanities and Language Training of Foreign Citizens, Pryazovskyi State Technical University, Mariupol

METAPHORICITY IN ARTISTIC WORKS OF RUSSIAN AND POLISH LITERATURE: THE SEARCH OF THE EQUIVALENT IN THE UKRAINIAN TRANSLATION

The article is devoted to the study of metaphors in the works of Russian and Polish literature and the analysis of the ways of their reproduction in Ukrainian translation. The difficulties and problems of translating metaphors are identified; the optimal translation strategies that ensure the preservation of the expressiveness and depth of the literary text are considered. The images-symbols present in the works of Polish and Russian literature and their metaphorical representativeness are characterised. The importance of adequate translation of metaphors into Ukrainian is determined in view of their role in expressing the author's "I" and creating vivid images. The author takes into account the ability of metaphors to reflect cultural, historical, and social realities, which the translator should know and take into account when searching for Ukrainian equivalents. One metaphor can have several meanings in different contexts. Therefore, it is necessary to take into account all possible connotations and choose the option that best reflects the specific context of the source work. Metaphors are often idiomatic, have a fixed meaning and cannot always be reproduced through direct translation.

Russian and Polish literature use metaphors to create vivid imagery, emphasize the depth of works, and express emotion. Cultural influences shape the choice and interpretation of metaphors, giving them special significance. It is emphasized that metaphors are important for conveying the mood and contributing to preserving the authenticity of the text. Translating metaphors is challenging due to their multiple meanings and cultural differences. Finding an equivalent in the Ukrainian language requires creativity and an understanding of cultural and linguistic aspects. Researching metaphors in Russian and Polish works in the context of Ukrainian translation promotes understanding of intercultural interactions and cooperation. The translator must consider all possible connotations of metaphors and choose a translation that best conveys the author's intent.

The translator must find an equivalent or similar structure in the Ukrainian language. This study makes a significant contribution to the understanding of the role of metaphors in fiction and shows ways to reproduce them effectively in translation.

Keywords: metaphor, fiction, source text, translation, translation equivalence, comparative literary analysis.

Постановка проблеми

Метафора, як потужний літературний прийом, надає тексту особливого характеру та глибини, розкриваючи складні ідеї через образи й асоціації. У художній літературі вона є важливим засобом відображення авторського задуму й дає змогу читачеві пережити історію так, наче вона є його власною. Мова є своєрідною системою вираження світогляду конкретного народу, тому досить складно віднайти еквівалентні метафори, особливо під час перекладу художніх творів російської та польської літератури українською мовою зі збереженням певного експресивного та культурного контекстів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. G. Lakoff та M. Johnson визначають метафору як основний механізм мислення. Їхні дослідження демонструють, як цей художній засіб виражає ідеї та розкриває спосіб їхнього розуміння [1]. У розвідках I. Crosman висвітлено, як метафори відображають культурні концепції та можуть викликати різноманітні асоціації в різних культурах [2]. S. Levin і P. Ricoeur розглядають використання й особливості виразу метафор у російській та польській художній творчості, а також їхню роль у створенні образів [3; 4]. Ю. Нідзельська і T. Dobrzynska вивчають труднощі та стратегії перекладу метафор, зокрема з російської та польської мов [5; 6].

Мета статті полягає в аналізі й осмисленні наявних метафор в оригінальних роботах російських і польських письменників, а також їх перекладу українською мовою. Стаття ставить перед собою завдання:

- проаналізувати функцію метафор у художніх творах, акцентуючи увагу на їхньому внеску в смислове навантаження та авторський естетичний вимір;

- визначити можливі способи перекладу українською метафор з російської та польської мов, зокрема у відтворенні емоційного й культурного контексту вихідних творів;

- з'ясувати варіанти збереження унікального культурного контексту мови оригіналу та дослідити функції відповідності метафор в українській мові й літературних традиціях;

- здійснити аналіз культурних особливостей російської та польської літератури та їхній вплив на процес відтворення метафор в українському перекладі.

Виклад основного матеріалу

Зарубіжні дослідники вивчають метафори в різних аспектах, особливо в галузі фонології, культурології та літературознавства. Розробки когнітивної лінгвістики показують, що цей художній засіб не тільки естетично увиразнює мову, а й глибоко вкорінений у нашому мисленні [1]. Вважається, що метафори формують певний рівень розуміння й усвідомлення людиною навколишньої дійсності.

Культурологи простежують, наскільки ці тропи впливають на відображення світоглядних особливостей і цінностей різних людей [7], і наголошують, що метафори є важливим інструментом передачі культурних ідей і можуть розкривати глибинні аспекти соціального життя.

Політична лінгвістика вивчає використання метафор у політичних дискурсах [8]. Вони можуть впливати на сприйняття людьми ідей та мобілізацію суспільства.

В історії літератури метафори вивчаються як засіб створення образів, зокрема й у текстах [9], що можуть надати глибини та імпліцитності художнім творам.

Дослідження в галузі комунікативної лінгвістики засвідчили, що метафори не лише відображають наше мислення, а й визначають сприйняття дійсності та взаємодію з іншими людьми [10].

Метафори широко використовуються в російських і польських літературних творах, а їх переклад українською мовою є складним завданням, що потребує ретельного аналізу та розуміння культурного й мовного контексту. Ці тропи є важливим елементом літературної виразності, оскільки вони надають тексту глибшого змісту, експресії та образності. Однак переклад іншими мовами може бути складним через різницю у способі вираження та розпізнавання метафор в інших культурах.

У літературі метафори служать для передачі емоцій та створення образів і складного художнього контексту. Вони часто ґрунтуються на культурних та історичних аспектах відповідних мов. Наприклад, російська література може використовувати метафори, пов'язані зі своєю історією, природою та традиціями, тоді як польська - здебільшого ті, які відтворюють польську ідентичність й історію.

Сучасна російська література відзначається різноманіттям тем, стилів і жанрів, а також віддзеркалює соціокультурні та політичні зміни в країні. Наведемо деякі особливості:

- плюралізм стилів і тем: від традиційних реалістичних творів до експериментальної прози та поезії;

- автентичність та індивідуалізм: багато сучасних письменників ставлять на перший план індивідуальність, особистісні переживання та власний погляд на світ, що проявляється в різних стилях написання та рисах характеру персонажів;

- експерименти з формою: деякі автори експериментують з формою та структурою творів, використовуючи нетрадиційні методи наративу, розриваючи хронологічну послідовність або взаємодіючи з іншими мистецькими жанрами;

- обговорення соціокультурних питань: у багатьох сучасних роботах порушуються сучасні проблеми, такі як ідентичність, корупція, соціальна нерівність, соціальні зміни тощо;

- реакція на історію: нинішня російська література не може уникнути обговорення історичних подій та їхнього впливу на сучасне суспільство, письменники досліджують минуле і його вплив на сучасність;

- електронна література та блогосфера: інтернет відкрив нові можливості для письменників, а електронні ресурси, такі як блоги та онлайн-журнали, користуються популярністю серед авторів, які шукають альтернативні способи публікації своїх творів.

На відміну від російської, сучасна польська література вражає своєю різноманітністю, креативністю та здатністю відбивати актуальні теми сучасного життя. Ось деякі її особливості:

- плюралізм стилів і жанрів: охоплює спектр від класичної прози до поетичних форм і експериментальних текстів, автори прагнуть до нових способів вираження ідей та індивідуального стилю;

- обговорення історії та ідентичності: у сучасній польській літературі багато творів на історичні теми, в яких порушуються проблеми ідентичності, зокрема особистої та національної;

- література міграції: стрімке зростання числа мігрантів збагачує польське письменництво розмаїттям голосів; твори авторів, які пережили переселення або досліджують цю тему, посідають вагоме місце в національній літературі, а сама тема стає важливим елементом у написанні художніх текстів;

- феміністичний підхід: багато польських письменниць активно висловлюють феміністичні ідеї та досліджують питання гендерної рівності, сексуальності й ролей жінок у сучасному суспільстві;

- спілкування з читачем: сучасні польські автори активно взаємодіють із своїми читачами за допомогою соціальних мереж, літературних фестивалів та інтерактивних подій, це робить літературу більш доступною та близькою до читача;

- критика сучасності: велика кількість літературних творів містить критику сучасного суспільства, його проблем і завдань.

З огляду на це можна назвати деякі спільні риси, що впливають на формування метафор у художніх текстах польської та російської літератур.

1. Історичний і культурний контекст має великий вплив на формування виразності та змісту літератури обох країн.

2. Лінгвістичні особливості російської та польської мов мають певні відмінності, які, безумовно, впливають на вибір метафор. Наприклад, поєднання слів, синонімів та ідіом мають свої тонкощі в кожній мові.

3. Різноманітні літературні напрями відрізняються рівнем уживання образних конструкцій. Наприклад, модерністи використовують багато метафор для вираження нових ідей та переосмислення мовних традицій.

4. На вибір метафор також впливають соціокультурні зміни в суспільстві, які породжують нові явища і, відповідно, нові образні способи їх відтворення в літературі.

Основні характеристики використання метафор у творах російських і польських письменників (за українськими перекладами) наведено нижче.

Приклади з російської літератури.

Ф. Достоєвський у своєму романі «Злочин і кара» використовує метафори для створення атмосфери психологічної напруги. Троп «камінь на серці» підкреслює стан внутрішньої важкості та гріховності героя.

Метафори часто є символами втрати та трагедії у поезіях А. Ахматової. Так, вирази «чорне сонце» або «крильця снігурів» у поемі «Реквієм» надають тексту глибокого емоційного змісту, оскільки вони мають міцну символічну силу та розширюють спектр асоціацій читача.

А. Чехов у своїх творах використовує метафори для передачі меланхолійного настрою. Наприклад, у п'єсі «Дядя Ваня» «осінній вітер» символізує і природні зміни, і життєві втрати, і це відбивається на психологічному стані й емоціях персонажів, створюючи тим самим атмосферу меланхолії у тексті та відтворюючи складність почуттів і переживань героїв.

У поемі «Моцарт і Сальєрі» О. Пушкін метафорою «серце каменя» описує характер Сальєрі. Цей вираз символізує відсутність тепла, емоційності та безжалісність персонажа, надаючи його образу холодний відтінок.

Метафорична назва поезії Ю. Дружкова «Сповідь дерев» ілюструє глибоку мудрість і духовність природи.

Нижче доречно детальніше зупинитися на використанні метафор у творах польських письменників, перекладених українською мовою.

У романі «Космар» В. Гомбровича метафори часто вживаються для іронічного або абсурдного зображення суспільства. Наприклад, емоційно-оцінювальний троп «світло-сірі обличчя» акцентує на повсякденності.

О. Токарчук у романі «Книга» використовує метафори із символічним значенням. Наприклад, вислови «річка часу» або «книга життя» виражають ідею неперервності та обумовленості часом.

Ідеї подорожі, життєвого вибору й самоусвідомлення внутрішнього стану героя позначено метафоричним виразом «дорога життя» в однойменному романі Й. Конрада.

У творчості видатного польського поета А. Міцкевича часто трапляється образ «серце, як сонце». Ця метафора може вказувати на тепло, світло й енергію, які випромінює серце в моменти щастя чи любові.

Метафора «листи, як вільні пташки» - свобода вираження думок чи почуттів у листах або літературних творах Є. Гедройца. А В. Гомбрович використовує образ «очі, як зорі» для створення та інтенсифікації яскравого образу й емоційного стану свого героя.

В обох літературних традиціях за допомогою метафор творяться глибокі, змістовні образи, і ці тропи сприймаються читачем не лише як лінгвістичні засоби, але як елементи художньої мови. Вони часто відображають психологічний стан персонажів і підкреслюють настрій твору. Кожен автор має власний стиль використання метафор, що робить його твори унікальними та винятковими.

Перекладаючи такі метафори українською мовою, необхідно зважати на культурно-історичні відмінності, щоб зберегти первісне значення та експресивну силу метафори. Для цього іноді необхідно знайти еквіваленти, які відтворюють подібні образи й конотації в українському контексті. Іноді перекладач може вирішити зберегти оригінальну метафору, якщо вона є самобутньою або важливим елементом структури твору.

Важливо пам'ятати, що успішний переклад метафор потребує глибокого розуміння як оригінального тексту, так і культурного контексту мови перекладу. Вивчення образних засобів у російських і польських літературних творах та їх переклад українською мовою сприяє поглибленню знань про літературні прийоми та стратегії міжкультурної комунікації.

Використання метафор у російській та польській літературі можна охарактеризувати за такими критеріями:

- виразність образності. Російська література, зокрема у творах класиків, застосовує метафори для створення виразних образів і вираження глибоких філософських думок. Польська література, наприклад, у творах В. Гомбровича, може використовувати метафори для іронічного висміювання суспільних явищ.

- емоційна насиченість. Метафори в російських творах можуть надавати тексту більш сильного емоційного навантаження та розширювати діапазон вираження почуттів. У польській літературі метафори часто використовуються для передачі складних почуттів і амбівалентності переживань героїв.

Л. Коломієць наголошує на необхідності зважати в процесі перекладу на стиль, до якого належить вихідний текст, підкреслюючи, що переклад творів мистецтва потребує особливої стратегії перекладу, відмінної від тієї, що застосовується для перекладу текстів інших стилів[11].

В. Коптілов зазначає, що особливістю художнього перекладу є самостійний вид мовленнєвої творчості [12, с. 5]. Це пов'язано з тим, що відтворення художнього твору іншою мовою потребує пошуку відповідних художньо-стилістичних засобів.

Перекладачі керуються насамперед правилами та принципами лінгвістичних норм тієї мови, якою буде перекладено текст. Тому в процесі художнього перекладу часто виникають труднощі у відтворенні виразних мовних засобів і стилістичних одиниць. Це пояснюється граматикою, лексикою, стилістикою і синтаксисом мови перекладу, розбіжностями в мовотворчих характеристиках вихідного та перекладеного текстів, авторським ідіостилем, мовною індивідуальністю, словниковим запасом, рівнем емоційно-експресивного вираження авторських ідей і думок, авторським світоглядом тощо [13, с. 120].

Як зазначає С. Швачко, однією з функцій перекладу загалом є трансформаційна, за якої вихідні оригінальні одиниці перекладаються засобами мови транслятора [14, с. 198]. З цього погляду, при літературному перекладі важливо відтворити художні засоби та стилістичні особливості якомога ближче до тексту оригіналу, але, зважаючи на те, що жоден переклад не є точною копією тексту оригіналу, перекладач може покладатися на різноманітні прийоми та принципи, зокрема й перекладацьку трансформацію. Саме тому І. Корунець називає останню трансформацією, яка сприяє переходу від одиниці оригінального тексту до одиниці тексту перекладу та забезпечує відповідність перекладу [15, с. 210].

Під час художнього перекладу важливо не лише мати стратегію та зрозумілі алгоритми відповідно до лінгвістичних особливостей мови перекладу, а й зважати на її художні якості, емоційну й експресивну виразність, збереження ідеологічних парадигм і художнього образу автора. Перекладачеві необхідно максимально передати зміст художнього твору, його стиль, зокрема оригінальні мовні та стилістичні одиниці, не втрачаючи виразних засобів.

Якщо в мові перекладу немає повного еквівалента, можна використовувати спеціальні перекладацькі прийоми, такі як описові вирази, перекладацькі трансформації, максимально наближені до мови оригіналу. Особливістю художнього перекладу є необхідність збереження не лише змісту, а й форми, тобто художньої композиції тексту.

Для перекладу метафор з польської або російської мови на українську використовуються такі основні перекладацькі прийоми:

- еквівалентний переклад: використання еквівалентних слів і виразів у цільовій мові для відтворення змісту оригіналу. Цей метод працює, коли певні слова або словосполучення містять смислові аспекти, спільні для обох мов;

- калькування: буквальний переклад окремого фрагмента тексту з мови оригіналу на мову перекладу. Калькування може бути корисним для збереження особливостей оригіналу, але іноді це може призвести до незрозумілого висловлювання;

- перефразовування: видозмінення тексту так, щоб передати сенс без буквального дотримання оригіналу. Це особливо корисно під час роботи з ідіомами чи фразеологізмами;

- адаптація: приведення тексту до вимог стандартів, використовуючи знайому лексику та формулювання мови перекладу;

- стилізація: адаптація тексту до місцевих культурних, історичних і соціальних особливостей цільового оточення;

- стилістичне збагачення: збагачення тексту стилістичними елементами або виразами, які допомагають передати емоції та атмосферу оригіналу;

- спрощення: зменшення складності або глибини тексту для полегшення розуміння цільової мови;

- переклад культурних елементів: відтворення культурної дійсності оригінального тексту цільовою мовою у зрозумілий для цільової мовної аудиторії спосіб;

- компенсація: застосування різноманітних лінгвістичних засобів для виправлення семантичних втрат через брак аналогів у мові перекладу.

Отже, при перекладі образних структур українською мовою важливими є такі аспекти:

- семантична відтворюваність: під час перекладу важливо зберегти семантичний зміст метафор та їхній внутрішній зв'язок з контекстом твору;

- врахування культурних особливостей: український переклад метафор має зважати на культурні відмінності та особливості створення образності;

- вибір еквівалентів: вибір відповідних еквівалентів метафоричних висловлювань є ключовим завданням для максимального збереження сенсу й емоційної насиченості;

- адаптація до особливостей української мови: переклад метафор має зважати на мовні особливості української мови та їхні можливості для точного передавання смислу.

Висновки

Під час дослідження цієї теми було виявлено кілька основних аспектів, що визначають важливість метафор для художньої літератури та складність їхнього перекладу. У російській та польській літературі ці художні засоби використовуються для створення яскравих образів, які підкреслюють глибину твору та сприяють формуванню

експресії тексту. Російські й польські культурні традиції впливають на вибір та інтерпретацію метафор, надаючи їм особливого колориту та значення. Вони допомагають передати настрій тексту і є важливим елементом збереження автентичності самого твору та його сприйняття аудиторією. Через свою багатозначність і культурні відмінності переклад метафор може бути складним завданням. Пошук еквівалента в українській мові вимагає креативності та розуміння як культурних, так і лінгвістичних аспектів. Це питання виявляється багатовимірним і актуальним для літературознавства та перекладознавства. Вивчення метафор у російських і польських літературних творах у контексті українського перекладу сприяє розширенню наукового розуміння та взаємодії між різними культурними сферами. Перекладач має враховувати всі можливі конотації метафоричних одиниць та обирати той шлях перекладу, який найкраще відтворює оригінальний авторський текст.

Література

1. Lakoff G. & Johnson M. Metaphors We Live By. University of Chicago Press, 1980.

2. Crosman I. K. Metaphoric Narration: The Structure and Function of Metaphors in A la recherche du temps perdu. UNC Department of Romance Studies, 1978. 232 p.

3. Levin S. R. The Semantics of Metaphor. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1977.

4. Ricoeur P. The Metaphorical Process as Cognition, Imagination, and Feeling. On Metaphor. Chicago: The University of Chicago Press, 1979. P. 141-157.

5. Нідзельська Ю. М. Базові особливості художнього перекладу як одного з важливих різновидів перекладу у сучасній лінгвістичній науці. Science and Research in the Modern World. 2023. С. 471-477.

6. Dobrzynska T. Translating metaphor: Problems of meaning. Journal of pragmatics. 1995. Вип. 6. С. 595-604.

7. Kovecses Z. Metaphor in Culture: Universality and Variation. Oxford University Press, 2005.

8. Charteris-Black J. Metaphor and the Historical Evolution of Conceptual Mapping. London: Palgrave Macmillan, 2005.

9. Ricoeur P. The Rule of Metaphor: Multi-Disciplinary Studies of the Creation of Meaning in Language. Translated by Robert Czerny. Toronto: University of Toronto Press, 1978.

10. Gibbs R. W. The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge University Press, 1994.

11. Kolomiyets L. The Untranslatable Ethnic: Always an Outsider? (A Brief Review of Ukrainian-to-English Literary Translation Practices). Culture(s) and Authenticity: The Politics of Translation and the Poetics of Imitation. Berlin, 2018. P. 41-57.

12. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. Київ : Юніверс, 2003. 280 с.

13. Муратова В. Ф. Феномен ідіолекту та проблема його перекладу. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. 2014. № 3. С.119-122.

14. Швачко С. О. Об'єкти перекладознавства. Суми: Сумський державний університет, 2019. 222 с.

15. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця: Нова Книга, 2017. 448 с.

References

1. Lakoff, G. & Johnson, M. (1980). Metaphors We Live By. University of Chicago Press.

2. Crosman, I. K. (1978). Metaphoric Narration: The Structure and Function of Metaphors in A la recherche du temps perdu. University of North Carolina Press.

3. Levin, S. R. (1977). The semantics of metaphor. Johns Hopkins University Press.

4. Ricoeur, P. (1978). The metaphorical process as cognition, imagination, and feeling. Critical Inquiry, 5(1), 143-159. https://doi.org/10.1086/447977

5. Nidzelska, Yu. M. (2023). Bazovi osoblyvosti khudozhnoho perekladu yak odnoho z vazhlyvykh riznovydiv perekladu u suchasnii linhvistychnii nautsi [Basic features of literary translation as one of the important types of translation in modern linguistic science]. Science and Research in the Modern World, 471-477. [in Ukrainian].

6. Dobrzynska, T. (1995). Translating metaphor: Problems of meaning. Journal of pragmatics, 6. 595-604.

7. Kovecses, Z. (2005). Metaphor in Culture: Universality and Variation. Oxford University Press.

8. Charteris-Black, J. (2005). Metaphor and the Historical Evolution of Conceptual Mapping. London: Palgrave Macmillan.

9. Ricoeur, P. (1978). The Rule of Metaphor: Multi-Disciplinary Studies of the Creation of Meaning in Language. Toronto: University of Toronto Press.

10. Gibbs, R. W. (1994). The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge University Press.

11. Kolomiyets, L. (2018). The Untranslatable Ethnic: Always an Outsider? (A Brief Review of Ukrainian-to-English Literary Translation Practices). Culture(s) and Authenticity: The Politics of Translation and the Poetics of Imitation. (pp.41-57). Berlin.

12. Koptilov, V. V. (2003). Teoriia i praktyka perekladu [Translation theory and practice]. Kyiv : Yunivers [in Ukrainian].

13. Muratova, V. F. (2014). Fenomen idiolektu ta problema yoho perekladu [The Phenomenon of Idiolect and the Problem of its Translation]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia- Scientific Notes of Mykola Gogol Nizhyn State University, 3, 119-122. [in Ukrainian].

14. Shvachko, S. O. (2019). Obiekty perekladoznavstva [Objects of translation studies]. Sumy: Sumy State University [in Ukrainian].

15. Korunets, I. V. (2017). Teoriia i praktyka perekladu (aspektnyi pereklad) [Theory and practice of translation (aspectual translation). Vinnytsia: Nova Knyha]. Vinnytsia: Nova Knyha. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru