Лексика говірок Середнього Надбужжя в діалектному словнику

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лексика говірок Середнього Надбужжя в діалектному словнику

С.С. Поліщук, канд. філол. наук, Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова, доцент кафедри української мови та мовної підготовки іноземців

У статті репрезентовано фрагмент «Словника говірок Середнього Надбужжя». Об'єктом вивчення стала сільськогосподарська лексика, зафіксована в говірках середньонадбузького ареалу, а предметом дослідження - організація вказаного лексичного шару в діалектному словнику. Джерелами фактичного матеріалу послугували аудіозаписи живого народного мовлення загальною тривалістю 205 год. 54 хв. 13 с., зроблені в 74 населених пунктах середньонадбузького ареалу впродовж 2014-2016 рр.

У статті використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез і спостереження, що уможливили виявлення й систематизацію говіркового матеріалу; описовий метод застосовано під час аналізу народного мовлення. Спеціальні лінгвістичні методи дослідження: анкетування й інтерв'ювання сприяли фіксації говіркового мовлення, контекстуально-інтерпретаційний аналіз дав змогу виявити трансформації семантичного обсягу лексем, які функціонують у мовленні носіїв говірок Середнього Надбужжя, лінгвогеографічний метод уможливив ілюстрацію ареології зафіксованих назв.

У праці описано структуру словникової статті. Реєстрові лексеми паспортизовано літерними скороченнями назв обстежених населених пунктів і посиланнями на «Етимологічний словник української мови» (1982-2012), Одинадцятитомний «Словник української мови» (1970-1980), «Словник української мови» за ред. Б.Д. Грінченка» (1907) та «Словник українських говорів Одещини» за ред. О.І. Бондаря (2011), якщо відповідне слово зафіксовано у вказаних лексикографічних джерелах як діалектизм.

З метою глибшого розкриття семантики реєстрового слова й більш детального опису специфіки середньонадбузьких говірок, додано речення та мікротексти діалектного мовлення з обов'язковою вказівкою на населений пункт, де їх було записано. Особливості вимови відбито й ілюстративний матеріал представлено за допомогою загальної фонетичної транскрипції для запису українського літературного й діалектного мовлення, яка запропонована в першому томі «Атласу української мови».

Опрацьований лексичний матеріал увиразнює своєрідність говірок середньо-надбузького ареалу, про що свідчать яскраво виражені лексичні, фонетичні, рідше - акцентуаційні та граматичні варіанти говіркових назв.

Ключові слова: діалектний словник, словникова стаття, говіркова лексика, говірки Середнього Надбужжя, середньонадбузьких ареал.

Vocabulary of the Middle Bug area dialects in the dialect dictionary

S.S. Polishchuk, PhD in Philology, Odesa National University named after 1.1. Mechnikov, Ukrainian Language and Foreigners' Language Training Department Associate Professor

The article presents a fragment of the “Dictionary of the dialects of the Middle Bug area”. The object of the study is agricultural vocabulary documented in the dialects of the Middle Bug area. The subject of the study is the organization of this lexical layer in the dialect dictionary. The sources of the factual material are audio recordings of vernacular speech with a total duration of 205 hours 54 min. 13 s., made in 74 settlements of the Middle Bug area during the period of 2014-2016.

The article uses general scientific methods of research: analysis, synthesis and observation, which made it possible to identify and systematize the dialect material; the descriptive method was used in the analysis of vernacular speech. Special linguistic research methods: questionnaires and interviews contributed to the documenting of dialect speech, contextual and interpretive analysis allowed to identify transformations of the semantic scope of lexemes functioning in the speech of speakers of the Middle Bug dialects, linguogeographical method made it possible to illustrate the areology of the documented names.

The article describes the structure of a dictionary entry and presents a fragment of the “Dictionary of the dialects of the Middle Bug area”. The register lexemes are marked with letter abbreviations of the names of the examined settlements and with the references to the “Etymological Dictionary of the Ukrainian Language” (1982-2012), the “Eleven-volume Dictionary of the Ukrainian Language” (1970-1980), the “Dictionary of the Ukrainian Language edited by B.D. Hrinchenko” (1907), and the “Dictionary of Ukrainian Dialects of Odesa Region” edited by O.I. Bondar (2011) if the respective word is documented as a dialectism in the above lexicographic sources.

In order to reveal the semantics of a register word and describe in more detail the specifics of the Middle Bug area dialects, sentences and microtexts of dialect speech with the obligatory indication of the settlement where they were recorded have been added. The peculiarities of pronunciation are reflected and illustrative material is presented using the general phonetic transcription for recording Ukrainian literary and dialect speech, which is proposed in the first volume of the “Atlas of the Ukrainian Language”.

The analyzed lexical material emphasizes the originality of the Middle Bug area dialects, as evidenced by pronounced lexical, phonetic and, less often, accentual and grammatical variants of dialect names.

Key words: dialect dictionary, dictionary entry, dialectal vocabulary, dialects of the Middle Bug area, Middle Bug area.

надбужжя лексема говірка діалектний

Постановка наукової проблеми та її актуальність

Сторінки діалектних словників зберігають не тільки слова як лексико-семантичні одиниці, а й віддзеркалюють звичаї, традиції, уподобання носіїв говірки, ілюструють зразки живого народного мовлення, збагачують емпіричну базу української діалектології, фіксують історичні факти, указують на ареальне поширення говіркових явищ, допомагають простежити міжмовні й міждіалектні контакти тощо. Поділяємо думку науковців щодо необхідності укладання «Словника українських народних говорів» [27, с. 177]. Розуміємо, що передумовою створення праці такого масштабу є якнайповніше обстеження кожної говірки українського діалектного континууму. «Словник говірок Середнього Надбужжя» розглядаємо як частину «Словника українських народних говорів», що й визначає актуальність нашого дослідження.

Аналіз досліджень із проблеми

Детально заналізували стан і перспективи української діалектної лексикографії О.І. Бондар у статті «Українське діалектне словникарство початку ХХІ століття» (2012) [4, с. 127-142], Т.М. Тищенко у статті «Принципи укладання словника східноподільських говірок» (2021) [23, с. 82-84] та ін. Загальними й тематичними лексикографічними працями українське діалектне словникарство збагатили Г.Л. Аркушин та ін. (Західне Полісся) [1], Г.Г. Березовська, Т.М. Тищенко та ін. (Східне Поділля) [2; 23, 24], О.І. Бондар, А.А. Москаленко та ін. (Одещина) [СУГО; 14], Д.М. Брилінський, І.В. Гороф'янюк та ін. (Поділля) [5; 13], М.О. Волошинова, К.Д. Глуховцева, В.В. Лєснова та ін. (Східна Слобожанщина) [21], Г.І. Мартинова, Т.В. Щербина та ін. (Середня Наддніпрянщина) [12; 27], А.А. Сагаровський та ін. (Центральна Слобожанщина) [19], Н.В. Хобзей, О.І. Сімович, Т.О. Ястремська, Г.М. Дидик-Меуш та ін. (Гуцульщина) [9], В.А. Чабаненко та ін. (Нижня Наддніпрянщина) [26] тощо. Опрацюванню однієї говірки присвятили свої праці: Т.В. Щербина (с. Журавка Шполянського р-ну Черкаської обл.) [27], А.С. Зеленько (с. Чайкине Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.) [11], З.М. Бичко (с. Грабовець Стрийського р-ну Львівської обл.) [3], М.В. Вербовий (с. Лозоватка Криворізького р-ну Дніпропетровської обл.) [6] та ін.

Вивчення лексики східноподільських говірок входить у коло наукових інтересів Г.Г. Березовської (назви одягу, взуття і прикрас) [2], Л.Б. Поліщук (назви традиційного будівництва) [16], Т.М. Тищенко (назви бджільництва, родильного обряду тощо) [22, 25] та ін. Дослідження лексики західностепових говірок має місце у працях П.Ю. Гриценка (тваринницька лексика) [7], О.А. Дакі (ботанічна лексика) [10], В.А. Каназірської (назви одягу та аксесуарів) [18] та ін. Словник говірок середньонадбузького ареалу, який поєднує східноподільські говірки подільського говору південно-західного наріччя та західностепові говірки степового говору південно-східного наріччя української мови, доповнить, розширить та збагатить напрацьовані діалектологами матеріали.

Мета нашої розвідки - репрезентувати фрагмент «Словника говірок Середнього Надбужжя». Її завдання: записати в східноподільських та західностепових говірках і ввести до наукового обігу найменування на позначення реалій сільського господарства та почати роботу над укладанням указаної лексикографічної праці. Об'єктом вивчення є лексика середньонадбузьких говірок, а предметом - її організація в діалектному словнику. Джерела фактичного матеріалу - аудіозаписи живого народного мовлення загальною тривалістю 205 год. 54 хв. 13 с., зроблені в 74 населених пунктах середньонадбузького ареалу впродовж 2014-2016 рр.

У статті використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез і спостереження, що уможливили виявлення й систематизацію говіркового матеріалу; описовий метод застосовано в процесі аналізу народного мовлення. Спеціальні лінгвістичні методи дослідження: анкетування й інтерв'ювання сприяли фіксації говіркового мовлення, контекстуально-інтерпретаційний аналіз дав змогу виявити трансформації семантичного обсягу лексем, які функціонують у живому мовленні носіїв говірок Середнього Надбужжя, лінгвогеографічний метод уможливив ілюстрацію ареології зафіксованих назв.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше зроблено спробу укладання диференційного діалектного «Словника говірок Середнього Надбужжя» на матеріалі сільськогосподарської та дотичної до неї лексики, пов'язаної з народним господарюванням. Теоретична цінність отриманих результатів полягає в загальній характеристиці структури словникової статті та у представленні лексики говірок Середнього Надбужжя в діалектному словнику. Практичне значення полягає у введенні до наукового обігу нового фактичного матеріалу, який збільшує емпіричну базу української діалектології в цілому й може застосовуватися під час укладання спеціальних питальників і методичних посібників та в подальшій розробці вишівських базових і спеціальних курсів.

Виклад основного матеріалу

Структуру словникової статті вбачаємо такою, де реєстрове слово, якщо воно відмінюване, подано в початковій формі великими літерами жирним шрифтом за українською абеткою, напр.: ВРЕМНЯ, ГАЙДУРНИЙ, СІВАТИ.

Далі у квадратних дужках малими літерами жирним шрифтом відбито вимову цього слова, напр.: [уремн'а], [гаїдурниї], [с'іВати]. Потім названо стислу найнеобхідні- шу граматичну інформацію реєстрової лексеми, напр.: закінчення родового відмінка однини чи називного відмінка множини іменників, їхні рід та число; закінчення родових форм для прикметників; закінчення родового відмінка для кількісних числівників; деякі особові закінчення, вид, перехідність / неперехідність для дієслів; указано частиномовну приналежність для займенників, прислівників і службових частин мови. Кожну окрему семему багатозначного слова відокремлено арабською цифрою. Слова витлумачено лексичними відповідниками літературної мови, або розкрито описово. Реєстрові лексеми паспортизовано літерними скороченнями назв обстежених населених пунктів. Якщо відповідне слово зафіксовано як діалектизм в «Етимологічному словнику української мови» (1982-2012) [ЕСУМ], Одинадцятитомному «Словнику української мови» (1970-1980) [СУМ], «Словарі української мови» за ред. Б.Д. Грінченка» (1907) [Грінч.], «Словнику українських говорів Одещини» за ред. О.І. Бондаря (2011) [СУГО], цю інформацію зазначено в нашій словниковій статті й підтверджено посиланням на відповідне лексикографічне джерело. З метою глибшого розкриття семантики реєстрового слова та більш детального опису специфіки середньонадбузьких говірок, репрезентовано речення і мікротексти діалектного мовлення з обов'язковою вказівкою на населений пункт, де їх було записано. Особливості вимови відбито та ілюстративний матеріал представлено за допомогою загальної фонетичної транскрипції для запису українського літературного й діалектного мовлення, яка запропонована в першому томі «Атласу української мови» [АУМ]. Фонетичні й морфологічні варіанти реєстрових слів наводимо в різних словникових статтях.

Фрагмент словника:

ВРЕМНЯ [уремн'а], -я, ім., сер. Врем'я, час (Мощ., Люшн.; [Грінч. IV, с. 350]); ВСЬО ВРЕМНЯ [ус'о уремн'а] - постійно (Мощ.): чолод'ік пол'убл'айе / бо ]в'ін тоже ус'о уремн'а продиу у ]с'іл'с'кому господарстві / бригадиром тракторнойі бридади працувау // (Мощ.).

ВРЕМЯ [урем'а], -я, ім., сер. (Дуб., Таш.; [ЕСУМ І, с. 432-433; СУМ І, с. 758]); ВСЬО ВРЕМЯ [ус'о урем'а] (Таш.) див. ВРЕМНЯ [уремн'а]: ...атод'і там ¹че- рез урем'а уже пробуйут чиу/о¹но уже готове / вит'адайут / душат / тоді уже обробл'айут... // (Банд.); т'ут'ун/ це wо„урем'а в'іїни вирошчували // (Дуб.); ран'чеш т'іл'ки ржаНиїхл'іб буу / ну„дак ран'че / йак ¹ с'ійали жито / бо/ішиНиц'у ни ус'о урем'а с'ійали // (Таш.); В СТАРЕ ВРЕМЯ [устаре урем'а] - давно, багато років тому (Дол.): а„йаке хароше наСін'а спражити ото скоНопл'іу // уз'ати наСін'а / сп ражити / це коЛис' кадали у „старе урем'а мако дона дойіти // (Дол.).

ГАЙДАРАК [гаїда рак], -а, ім., чол. 1. Добірна конопля, з якої збирають на посів насіння (Берез., Біл. Кам., Вільш., Гвозд. П., Дуб., Йос. 2, Кур. Лоз., Нед., Осич., Таш., Чаус. Др.; [ЕСУМ І, с. 453; СУГО, с. 47]): на„с'імбна лишали / гаїдараки // (Вільш.); гайдарак / це нанаСін'а йодо остаул'али іс'ц'огож / шо „садили наткане / з кач'іт' остауЛ'али один Сп'іц'ал'но і}він ріс видикиї криСлатиї / ітод'і навін'а збирали / і це на¹ с'ін'а тоді війали // (Дуб.); гаїдарак / це там де ли^е Шайут нана¹ с'ін'а // шоб над ругиї год д'ійати! // (Осич.), шбно таке розгалужи^ене / гаїдарак // (Осич.); коЛопил' йес'т' роСте Стиблом / а}йевт' роСте кушдом / дтрак овбго о¹ це / бач/ це вічнозелене дереуЦе / кушчик/ од'о... / нуjконопл'а такбувайе /грубе стибло і / віти роСтут / віточки такі трбмайуц'а і / наподобійі / от}точно поХоже / йак надавинку шбно / наралинку так / і}точно так іроСте // гаїдараки / гаїдарак п равил'но // (Чаус. Др.). 2. Коноплина, що виросла окремо (Вільш.): були гайдараки / ну / це так / йак диві // шони так роСли / Шобш'ім прадиwo роСте шбно од во Сте^ибло так / йак¹ wудлишче о¹ С'о / о / араїдарак він ги^е л'аки / ветки / бёгато ¹ веток від д'ого відХодит // (Вільш.).

ГАЙДУР [гаїдур], -а, ім., чол. 1. діал. див. ГАЙДАРАК [гаїда¹ рак] у 1 знач. (Берест., Біл. Кам., Благ., Богд., Вел. Кир., Вільш., Гай., Джул., Дол., Зав., Зелен., Кам., Кидр., Кін., Кон., Кош.-Ол., Красн., Луг., Люшн., Нов., Осич., Покр., Пол., Пот., Сол., Солг., Став., Уст., Флор., Ясен. Др.; [СУГО, с. 47]): іС/ірад'іва тоже тако порідкому війали гаїдурі // то прад'то гуСте було д'л'а}цего / а}то / д'л'ар'іминоу лиш роСло / гаїдур // (Вільш.); ни}війали йіх так дуто / а}дев ни}дев там порород'і гаїдур / і у}н'ого зир ¹ но / Сімйа назидайиц'а тбно і з}н'ого робили даже молоко / от / терли йи го / цідили / варили йаків кабак на}тому молоці / на}тому у С'ому / то оЦе // (Зав.). 2. Рослина, що виросла окремо, напр., коноплина тощо (Сальк., Чер.): ну / не}т'іки можут'називати ці кбнопл'і гаїдур / а}йак одиноко девроСте / та] о¹ це // (Сальк.); гаїдур / гаїдур'і / це йакшо шбно там ¹ виСипалова у}цему році / так / ато¹ ді з'іїш ¹ ло там дев на /о¹ род'і один роСте / д ругиї / третії / він дуже такиїкриСлатиї/ це гаїдур на}н'ого кадали// (Чер.). 3. жарт. Чоловік (Дол.): гаїдур'і / це так чоловіка назидайут / отраїдур п'їшоу // чому так назидали чоловіка? // ну / гаїдур / бо / здавіт' / у}н'ому ¹ тоже / йак ураїдурові / бадато над'ін'а / багато надін'а було ураїдурові / він од':ел'но ріС здорові^иї/ моцнУї/ кривлаті^иї/ на}н'ому над'ін'а ба¹ гато // (Дол.).

ГАЙДУРІ [гаїду¹ р'і], -ів, ім., мн. 1. діал. Коноплі, рідко посіяні, спеціально на насіння (Бай., Банд., Вел. Тр., Вільх., Жак., Меч., Мощ., Осіїв., Підгор., Піщ., Пуж., Савр., Синьк., Слюс., Тауж., Черн.; [ЕСУМ І, с. 453; СУГО, с. 47]): гаїдурі / то нанавін'а лвшалова // (Банд.); дараз з ¹ дойім мако Дона // ¹ це п рад'вдо / Садила бабушка прад'то / а / роСли такі гаїдур'і здорові! / шо}там біл'ше / крубн'ішче зир но // то} це ¹ бабушка бтого зир¹ на / п'ід жаре йо¹ го наркошоротві / а тод'і утре у макітрі / атод'і наркр'іп / шбно провід' іло / полу^учайиц'а бїлен'ке / йак молоко // (Жак.); гаїдур'і війали / доЛувтім / покар ¹ тошц'і йодо¹ війали р'їден'ко / атод'і / йак бачили / шо}це ни}мат'ірка / аплоСкін' / алоСвт' ни}буде там на 'с'ін'а нан'ому / матірка / то там буде на 'с'ін'а // (Меч.); Ь'ійали Сп'їц'ал'но гаїдур'і назидали // (Осіїв.); а „гаїду і р'і / то / це р'їден'ко / та] з„і н'ого Сіми^е на були // (Савр.); араїдурі / це р'їден'ко укукуруз'і ки^едали / та] утони здородецкі / та] це зрих навін'а багато // (Слюс.). 2. Коноплина, що виросла окремо (Каз., Саб.): з рубували / ви рубували / woHo грубе / /„конопЛ'а / і„гаїдур'і / woHo / woHo ж г рубе pod те / нитненке / /woHo йе трoшки тмве / йак мбйа рука podme // (Каз.), mo}mo / шсpaМe woHo цв'іте / ці гаїдур'і / а}ц'і / шoJс'ійали Hajip'ad'iwo / mojwoHow тбнен'ке / йdгс maKo в'ідЬргували зимЛ'і imod'i уц'і указували / метили с'ніпки і}везли до}бугу на¹ мочували // (Каз.); гаїдур'і podmуm / woHu нікуди / wdни так poзpodmaйуц'a / йак dmo / дepиwс старе! / шсw/dнс ниМжна йdгс / ну / мкчити / H'Noeo // (Саб.). 3. Рослина, яка викидає насіння, напр., буряк тощо (Йос. 1): гаїдур'і і у„бур'аКах йе // op'/ / йеікі наС'ін'а викидайут // (Йос. 1). ГАЙДУРНИЙ [гаїДурниї], -а, -е, прикм. Виготовлений з насіння конопель (Мощ.): з/аїдур'іу збирали наЬ'ін'а т'іл'ки woHo 6fao придне д'л'а / ну / у}п'ішчу зaсmo^|сowувaли й // зjHoeo робили гаїдурне та^Іке молочко /„woHo бу^|лo дуже дoбpe // кашу вариш / атд'/ тим Mono4koM пoмadmили йійі / пслили /woHo дуже паХуче 6o // (Мощ.).

ГУБРУШ [^|губруш], -а, /м., чот. Убрус, скатерка (Жак.; [ЕСУМ VI, с. 12; СУМ Х, с. 361]): а }мама прала на „предку тіїненк/ ці (про прядиво) / таі з цих тіїненк/у / і / скатирка / називали вубpушсм і}цеі/ ше б?.. // (Жак.).

ГУЛЬКА [гул'ка], -и, ім., жін. Сорт ярої безостої пшениці (Вільш., Осич., Чемер.; [СУГО, с. 58]): дул'ка пшРниц'а йе / дауHo / шс }с'ійали // (Осич.), ран'ше дул'ка була // йара пши^ениц'а wo // eifdHwy д'/йали // (Осич.).

ДВАЦІТЬ [д^|вац'іт'], -ти, -тьох, числ. кількісний. Двадцять (Богд., Гай., Жак., Луг., Солг., Таш., Хащ.): woлdкушa / це така / Сетка / Метр'/у ддац'іт' /це / йе / акамїбайин / йак кжит пшРниц'у / лубе зирЫ / таі скидайе юпки / /це ми закидайим/ шсмжна зафётити і}дес'іт' купж тих/ нас ш'/с'т'душ це бyлс kwo wond'/ і! // закидай/м / mсді шН'іпл'уйім і}т'агним дсJClmиpmи // а}тут юпники уже з}нейу pсспpaуn'aйуц'a // (Богд.); ^|л'ента / mс на„десіт'¹метр'іу / чи наддаціт' метр'/у // (Гай.); св'іі йе aуmсkлaу / нар'тирнац/т'лim^|pсвих банж / аШ ддац'іт' вісім п'іуліmpсвих// (Жак.); у}мени йе корова / ци^|пок дес'/т' метр'/у чи псддaц'іm' і „^|к'іл / за „роги / за }шийу / ^|вигнау / приуйа^|зау чи дабиу там / засвир^|лиу // (Таш.).

ІВІНАЦ'ТЬ [дв'і^|нац'іт'], -ти, -тьох, числ. кількісний. Дванадцять (Гай., Жак., Кін., Меч.): кбли миМ/ бу^|лс дес' pсkіу здв'інац'/т' / пйатнац'/т' / mс у нас / уkслдссп'і гречку збирали / юдарки були так/// (Гай.); дід див'/у кури &ц'ї б/лі wолохо^|ног'і так/// сJlepwсМaісka вислали ддац'/т' штук йай/ц'/„виждм' дв'інац'/т' курНат / так ус'/ вapнс вибавили... // (Жак.); йа кбли pсбиу у.d:wс^|йe уреМа УJ:сУ^|хсз'і / у нас бу^|лс дв'інац'/т' тис'ач гdлсу о'вец' // ..у нас бу'ли миро^|носи / хир^|сон'с'к'і миро^|носи / ^|б'іл'і в'іуц'і // (Кін.); ксла / така w груба дес'/ йакНалиц'/}метр'/у дв'інац'/т' / ш'їднаціт' // (Меч.).

ДЕРГАТИ [Дергати], -ю, -єш, д/єсл., недж., перех. Очищати прядиво від костриці на металевій дергальній щітці після того, як його витіпають на бительні й терниці (Банд., Гай.; [ЕСУМ ІІ, с. 36; СУГО, с. 67]): ...набётел'ну бйут упиред / a_]mс^|ді сбpсб^|л'aйуm на„,шч'/тки / дергайут / oча сk`peмс на}кужилі прадут / акули нa„ссpсчки / ранче / йак були paдсу^|л'aн'і ссpсчkи / нарушники / це mсдi так // (Банд.); ...а тоді це клоча дергали були / йак то' б і роскадати / такого мабут' і ни} бачили / ну / таке ж:иЛ'ізними зубами таке до було / йакес' Кругле / йак дарас бачу / і це та¹ ко вид'оргували йоЗо і робили йодо чиОтен'ким // (Гай.).

ЇДЕН [йіДен], ЇДНА [йїд На], ЇДНО [йідНо], числ. кількісний. Один (Берез., Вільш., Йос. 2, Мощ., Слюс.; [Грінч. ІІ, с. 196; СУМ !V, с. 58]): ото родит карно / потри ш ^Ітуки нарід Лому стибл'і // (Берез.); аби йід Ла зних каже / Зойа / аJ там йакіс' ут /ойі кукуруз'і фотограф іруйуц'а // (Мощ.); а}жито йід ко / о 'зиме // (Слюс.). КЛОЧА [кЛоча], -а, ім., сер. Клоччя (Банд., Богд., Г ай., Жак., Люшн.): була ба 'тел'н'а / була Терниц'а і були дв'і ш Ч'ітки // набател'н'у били // та тирса ус'а в'ідпа дала диривбна / арстадалос'а / ну}ше йе там дириввни трохи / остадалос'а на}тому / це назввали ми йодо клоча /І (Богд.); ...атод'іуже / були такі терниц'і/ надали / іщііх били // вибивали так / шориШалис'а лиш одЛ'і нитки / клоча... // (Гай.); п 'рад'то мо ¹ чили убугу / потом вит'агували / збивали на / шоббули клоча / апортом прали / це йа Ломн'у / уремн'а /оїни // (Люшн.).

КОЛОСОК [коло Сок], -а, ім., чол. Частина колоса, яка містить від двох до п'яти зерен (Вел. Кир.): коди уд'ати наприклад пши 'ниц'у / бачила цеї'колос? // бачила // оце він ус'ої здец'а 'колос / аколо'сок / цеї колос складайиц'а сролодкіу / це по-нОродному каут колобок // а насп рауд 'і / це колос / а}там у колосков'і йе д/ойе дерен / тройе дерен / Лертверо дерен / ну / зр'ітка п'йатеро / а шрсноуному / д/ойе / тройе дерен / ото колобок / а}це колос // али луди каут колодки // (Вел. Кир.).

МЕНЬЧІЙ [Мен'ч'ії], -а, -е, прикм. вищ. ст. до малий і маленький; менчий (Бир.; [Грінч. ІІ, с. 417; ЕСУМ ІІІ, с. 438]): пши ¹ ниц'а йара / мода шрсноудом /'колобок мен'ч'ії/ і/она твирда / на¹ с'ін'а й№і / і/она w„основному їде нафекарс'кі р'іл'і / w „основному хл'іб там / макарони // (Бир.).

МНЯГЕНЬКИЙ [мн'а'ген'ки/], -а, -е, прикм., пестл. М'якенький (Дол., Зел. Пол., Піщ., Саб., Слюс.): а}бабка каже / шо/озми мин'і мн'а'ген'ку на/олуб'ц'і // да / бо .мін'ах¹ ка легше об:ирайиц'а / /дна приуйане / та j лис'т'а д'ілиц'а само // (Дол.); йакшо ко'нопл'і / wоЛи там Леуне уремн'а димокли / йакшо /бни уже мн'аген'Кі уже / шо/они ни}ломн'ац'а / гнуц'а / шо димокли уже / йіх викидали д'іт:и / вимикали в'№:ого убого / надд'ір викушували / аштод'і били йіх // (Піщ.); ¹кужил' / ббшим такиї вивокиї патик / о / і туди намотували бцего уже побите / о¹ це /бно / йак димокше / побите / /бно тод 'і уже мн'аден'ке т'аке стаде / обмотували... // (Саб.); йе // Цкураче бувайе зносок / така мнагенка шкаралупка // (Слюс.).

НАВУТ [на^|wут], -а, ім., чол. Нут - однорічна бобова рослина (Бай., Банд., Берез., Берест., Благ., Богд., Вел. Тр., Вільх., Вільш., Джул., Дуб., Жак., Зав., Йос. 1, Каз., Калм., Кам., Кидр., Кін., Красн., Луг., Люшн., Меч., Мощ., Осич., Піщ., Саб., Савр., Синиц., Слюс., Солг., Сол., Тауж., Таш., Чемер., Черн.; [ЕСУМ !V, с. 20, 119; СУГО, с. 132]): на/ут йе / а}там перевернено / нут // на/ут у нас кажут / на/ут // (Банд.); на/ут / це тоже укоде с'уда у]ц'і бобові / да // (Берез.); на/ут / це Лас'н'іки / ну / доЛус'т'ім каждиїход'айін може там градочку дес' тамо / радочок побшати // (Вільш.); на/ут / це знайиш убоундуров'і бадато сад'ат // (Каз.);

а 'йак ¹ кажут на'нут? // нана'шут? // наут / да? // йе таке / да? // на ¹ wyT / на ¹ wyT // (Осич.), наЖут са'д'ат / бощ/оЛо ж / кажут / дуже добриї суп з'н'ого // (Осич.); а'ше ми вирошчували / із'них добр'і пир'ішки / Ha'wyT // ітиЛер ми висі¹ вайим йіго... // та] дуже ' добр'і пир'іжки з ним / су пи з ним ' дуже добр'і // (Мощ.); на 'wyT у'мене караз нагороді йе // (Таш.).

НАГУТ [на 'гут], -а, ім., чол. (Осич., Синиц., Чемер.; [ЕСУМ IV, с. 20, 119; СУГО, с. 132]) див. НАВУТ [на№ут].

НАУТ [на іут], -а, ім., чол. (Бурил., Гай., Гвозд. П., Йос. 2, Кон., Красн., Нед., Нов., Осич., Осіїв., Піщ., Чаус. Др., Чемер.; [ЕСУМ IV, с. 20, 119; СУГО, с. 132]) див. НАВУТ [на№ут]: ну помелах обі'зат'іл'но дад'ат і„ квадол'у / іна¹ут / іу'с'о / кожен д'л'а'себе / хто Хоче // (Гай.); а'ше йе] на 'ут // у'мене ¹ даже йе дес' ущ/узблочку // ше дехто] низЛайе / шо'це на'ут // бо'йа іїден раз намовила йо'го іу'л'ала т рошички гоЛійу та'ко наркошор'ітку / і поставила йо¹ го р'Юен'ко та ко / шобжоко один стойау наркошород'і і'йак п'ідпражила йоко // йак дам кому ж'мен'у // шо'це таке? // кажу наут // ¹ дуже добриї // (Йос. 2); на 'ут / це го 'рох // горох круглиї назбвайиц'а горох / ана¹ут / наут він може бути трохугол'ниї / р'ізно / в'ін з Гострими шуг лами // (Чаус. Др.).

ОЗДЗЬО [ оз'з'о], част. вказівна. Ось (Дол., Слюс.): ци^е бул'а / озз'о / бач / над'ін'ачко зби^е райи^ец':а / ти^е реби^ец':а / д'ійи^ец':а // (Слюс.).

ОЗДЗЬОГО [оз'з'о 'го], част. вказівна див. ОЗДЗЬО [оз' 'з'о]: оз'о з тих коЛопл'іу // оз'з'о¹ го // 'радна ро ' били / рушни' ки ро' били такі го / там дес' у'мени ше йе у загашнику // (Дол.).

ПРИСІСТИ [при ' с'істи], -сяду, -сядеш, дієсл., док., перех. Нападати на рослину (про тлю) (Дуб.; [СУМ VIII, с. 19-20]): абоби / ти понімайиш / у'мени позап'рошлиї р'ік це були / ащі'час нимайе / бот¹л'а йіх при'с'іла була / бу'ло кілка корчикіу // шоки керно таке здорове і схоже нагорох / ну / здорове таке пухнате / то бо'би / то бо'би назибайиц'а // (Дуб.).

РАДОВИНА [радо 'вина], -и, фонет., ім., жін. Рядовина - груба тканина, що зазвичай іде на рядна, мішки тощо (Синиц.; [ЕСУМ V, с. 154; СУМ VIII, с. 924]): колис' жили / та'ко ни ходили плаШ'а / а зрадо Лини / п рали п 'рад'то / робили нарирд таті / а тоді шили сп'іднир'і / зикети / о 'так ми жили // так по' шийим ха'лат зди' с'атки / та] так кусайе за} тіло / а'так і ходили / да // (Синиц.).

РАДОВЛЯНИЙ [радоу'л'аниї], -а, -е, прикм. Виготовлений з грубої тканини власного виробництва (Банд., Дол., Йос. 1, Чер.): та' ка со 'рочка радоу'л'ана / з„ п 'радива / і„ шта 'ни / а 'место¹ґузика кусочок патичка обр'ізан'і^иї і пришитії... //] (Дол.); тут чипл'али бак'лашки ці/ а„'то ше такі р'іш' ки тут так' були дириул'ан'і// а'то йе такі були пошиті такі / ну / зма'тер'ійі / це шоЛи були радоу'л'ан'і / какали ці дис'аЛ:ан'і о' це / йакмЧшки... // (Чер.).

СІВАТИ [с'і'вати], СІВАЮТЬ [с'і'вайуґ], дієсл., недок., перех. Сіяти, кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю; засівати (Берез., Дол., Кам.; [Грінч. IV, с. 125; ЕСУМ V, с. 259]): ... може у вас там будут коски? / кукурузу сівайите // йа кажу да II (Гай.); пшикиц'а т'іп'ки Озима I йаройі ниМа II йаройі нисівайут I woHa нитакойі урОжаінос'т'і II (Дол.), коНис' Жито ¹ с'ійали II сівапи Жито I це тоже хароше II хліб жит'н'ііхарош'і^иіII (Дол.), прaдиwo сівапи II (Дол.); просо I це то I шо робл'ат із}н'ого пшоно I просо на]поп'і сівайут I таке нивенке II (Кам.). СЬОДНІ [С'од'н'і], присп. Сьогодні (Банд., Бир., Жак., Йос. 1; [ЕСУМ V, с. 493]): ти Може ни}бачипа бобу? II а}біб такево здорове верно плисковате II йа могЛаJ5 тобі даже ¹ с'од'н'і придобтавити I васиЛина поб'ійапа біб I таі йе на городі II (Банд.); ...тоді зи^еркаж ни}бупо упудиіI це дуже ми ¹ с'од'н'і роскішно живем I ми дуже робкішноживем II (Йос).

СЬОДНЯ [С'од'н'а], присп. (Берез., Красн.; [ЕСУМ V, с. 493]) див. СЬОДНІ [С'од'н'і]: ото майе в'од'н'а приіти дес' комбайин кукуруз'аниі II (Берез.); струч ¹ ки йа в'од'н'а обри¹ вапа II (Красн.); ми говорим I шо I оіI корові там строк дОс'атого I амоЛа тос'мого утиНипас'а I дост року I або у строкутиНипас' I в'од'н'а строк і}с'од'н'а утиНипас'а I бувапо і у нас так II (Берез.).

ШТИРІ [ш'тир'і], -рьох, ч исл. кількісний. Штири, чотири (Меч., Таш.; [Грінч. IV, с. 514; ЕСУМ VI, с. 346]): ...там копо Мого штир'і чи/ійат' чопов'ік заХвачуйут' I там дес'іт'I двінац'іт'I пйатЛац'іт'куп і'т'анут доскирди I а]копо скирди уже wони його скпадайут ісит'авайут п рамо наскир ду II (Меч.); од не р'ітко бу вайе верно I wO но I три I ш тир'і I пйат' I так II стру 'чок такііго I аJ там wОно у струч¹ ков і II (Ташл.).

ЯЧИМІНЬ [йачи М'ін'], [йачиеМ'ін'], -меню, фонет., ім., чоп. Ячмінь - злакова рослина (Бай., Банд., Берест., Вільх., Джул., Дол., Жак., Зав., Йос. 1, Кам., Кидр., Кон., Кр. Оз., Меч., Осич., Покр., Саб., Синиц., Синьк., Слюс., Став., Таш., Чемер., Чер., Черн.; АУМ I, к. 39): йачиМін' Іде і}то овимЧіII ран'че бупа ¹ йара пшОниц'а I йачиМін' йариі I ви^е0нойу ¹ сійут II (Банд.); пшОниц'а йара ¹ сійут II овима ісішОниц'а йе I і „озимі ій йачиМін' II (Кам.); \уже ¹ кос'ат вараз йачиМін' I ¹ п'із'н'іі I ну I вимн'іі I таj уже кос'ат II (Таш.); а„йачи^е мін' йе і]йариі I ісЛ'ін'ій II (Слюс.).

Висновки

Опрацьований лексичний матеріал увиразнює своєрідність говірок середньонадбузького ареалу. Зокрема про це свідчать яскраво виражені лексичні, фонетичні, рідше - акцентуаційні та граматичні варіанти говіркових назв. Скажімо, на лексичному рівні підтверджено активізацію творення синонімів до слів відомих у загальнонародній мові, напр.: гада'рак // гаї'дур - 1. `Добірна конопля, з якої збирають на посів насіння', 2. 'Рослина, що виросла окремо, напр., коноплина тощо', та розширення семантики лексем, напр.: гаїдур - 1. `Добірна конопля, з якої збирають на посів насіння', 2. 'Рослина, що виросла окремо, напр., коноплина тощо', 3. жарт. 'Чоловік'. На рівні фонетики зафіксовано випадки наявності протетичного приголосного [г] перед голосними, напр.: го'пїї, ¹ губруш; наявності вставного [н] після [м] на місці [й], напр.: уремн'а, мн'авенкиі; твердість [р] перед голосними, напр.: п рад 'то, радоу'л'аниї; непослідовне стягнення подовжених приголосних, напр.: кпоча, на'с'ін'а; заміщення у власне кількісних числівниках голосного [а] голосним [і] у позиції після м'яких [с'] та [ц'] і напівм'якого [в']: 'дес'іт', дв'і'нац'іт' та ін. Проведено паралелі між зафіксованою автором діалектною лексикою і даними «Етимологічного словника української мови» (1982-2012), Одинадцятитомного «Словника української мови» (1970-1980), «Словаря української мови» за ред. Б.Д. Грінченка» (1907), «Словника українських говорів Одещини» за ред. О.І. Бондаря (2011). Репрезентовано просторове поширення заналізованих найменувань. До кожної словникової статті подано унікальні приклади живого народного мовлення. Розширено джерельну базу української діалектології.

Перспективи дослідження вбачаємо в продовженні роботи над укладанням «Словника говірок Середнього Надбужжя».

Літерні скорочення назв обстежених населених пунктів

Кіровоградської обл. Голованівського р-ну - м. Гайворон (Гай.), с. Бандурове (Банд.), с. Березівка (Берез.), с. Берестяги (Берест.), м. Благовіщенське (Благ.), с. Богданове (Богд.), с. Великі Трояни (Вел. Тр.), с. Вільхове (Вільх.), с. Долинів- ка (Дол.), с. Жакчик (Жак.), смт Завалля (Зав.), с. Йосипівка (Йос. 1), с. Казавчин (Каз.), с. Калмазове (Калм), с. Кошаро-Олександрівка (Кош.-Ол.), с. Люшнювате (Люшн), с. Мечиславка (Меч.), с. Мощене (Мощ.), с. Покровське (Покр.), с. Сабатинівка (Саб.), с. Салькове (Сальк.), с. Синицівка (Синиц.), с. Синьки (Синьк.), с. Солгутове (Солг.), с. Соломія (Сол.), с. Таужне (Тауж.), с. Ташлик (Таш.), с. Хащувате (Хащ.), с. Чемерпіль (Чемер.), с. Червоне (Чер.). Миколаївської обл. Перво-майського р-ну - с. Благодатне (Благод), с. Бурилове (Бурил.), с. Зелена Поляна (Зел. Пол.), с. Кінецьпіль (Кін.), с. Красненьке (Красн.), смт Криве Озеро (Кр. Оз.), с. Курячі Лози (Кур. Лоз.), м. Первомайськ (Пер.), смт Підгородна (Підгор.), с. Чаусове Друге (Чаус. Др.). Одеської обл. Подільського р-ну - с. Байбузівка (Бай.), с. Вільшанка (Вільш.), с. Гвоздавка Перша (Гвозд. П.), с. Дубинове (Дуб.), с. Зелено-гірське (Зелен.), с. Йосипівка (Йос. 2), с. Кам'яне (Кам.), с. Концеба (Кон.), смт Любашівка (Люб.), с. Неділкове (Нед.), с. Новополь (Нов.), с. Осички (Осич.), с. Піщана (Піщ.), с. Полянецьке (Пол.), с. Пужайкове (Пуж.), смт Саврань (Савр.), с. Слюсареве (Слюс.), с. Чернече (Черн.), с. Ясенове Друге (Ясен. Др.). Вінницької обл. Гайсинського р-ну - с. Баланівка (Бал.), с. Білий Камінь (Біл. Кам.), с. Бирлівка (Бир.), с. Велика Киріївка (Вел. Кир.), с. Джулинка (Джул.), с. Кидрасівка (Кидр.), с. Лугова (Луг.), с. Мала Киріївка (Мал. Кир.), с. Ольгопіль (Ольг.), с. Осіївка (Осіїв.), с. Поташ- ня (Пот.), с. Ставки (Став.), с. Устя (Уст.), с. Флорине (Флор.), смт Чечельник (Чеч.).

Література

1. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1-2.

2. Березовська Г.Г. Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках. Умань: Уманське комунальне видавничо-поліграфічне підприємство, 2010. 420 с.

3. Бичко З.М. Словник діалектної лексики с. Грабовець Стрийського р-ну Львівської обл. Львів: Вид-во Львів ун-ту, 1992. 26 с.

4. Бондар О.І. Українське діалектне словникарство початку ХХІ століття. Мова: структура, суспільство, культура: зб. наук. статей [до 60-річчя з дня народження професора Бондаря Олександра Івановича]. Одеса: Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2012. С. 127-142.

5. Брилінський Д.М. Словник подільських говірок. Хмельницький: Редакційно-видавничий відділ, 1991. 116 с.

6. Вербовий М.В. Спроба характеристики говірки села Лозоватка Криворізького району Дніпропетровської області. Ukrainistica. Кривий Ріг - Краків, 2011. Вип. 9. С. 99-124.

7. Гриценко П.Ю. Тваринницька лексика українських західностепових говірок. Питання організації тематичної групи. Структура українських говорів: зб. наук. праць / відп. ред. І. Г. Матвіяс. Київ: Наукова думка, 1982. С. 142-170.

8. Гриценко П.Ю. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти). Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти. Глухів: РВВ ГДПУ, 1991. с. 5-24.

9. Гуцульські світи: лексикон / Н.В. Хобзей, О.І. Сімович, Т.О. Ястремська, Г.М. Дидик-Меуш. Львів: Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича НАН України, 2013. 667 с. Серія - Діалектологічна скриня.

10. Дакі О.А. Ботанічна лексика в українських говірках межиріччя Дністра і Дунаю: автореф. дис. ... канд. філол. наук: [спец.] 10.02.01 «Укр. мова»; НАН України, Ін-т укр. мови. К., 2014. 16 с.

11. Зеленько А.С. Словник специфічної лексики с. Чайкине Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. Методичні вказівки з діалектології української мови. Луганськ: ЛДПІ, 1990. С. 40-53.

12. Мартинова Г.І., Щербина Т.В. Словник середньонаддніпрянських говірок. Черкаси: Видавець Ю. А. Чабаненко, 2020. 492 с.

13. Матеріали до словника подільського говору / упоряд. І.В. Гороф'янюк. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2021. 461 с.

14. Москаленко А.А. Словник діалектизмів українських говірок Одеської області. Одеса: [б. в.], 1958. 78 с.

15. Омельченко З.Л., Клименко Н.Б. Матеріали до словника східностепових українських говірок. Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2006. 114 с.

16. Поліщук Л.Б. Структурна організація та географія назв традиційного будівництва в східноподільських говірках: автореф. дис. ... канд. філол. наук: [спец.] 10.02.01 «Укр. мова». Вінниця, 2015. 23 с.

17. Поліщук С.С. Характеристика говорів середньонадбузького ареалу. Записки з українського мовознавства. Одеса: ПолиПринт, 2018. Вип. 25. С. 17-26.

18. Романченко А.П., Каназірська В.А. Говіркова лексика Південної Бессарабії і сучасна українська мова: зіставний аспект. Записки з українського мовознавства: зб. наук. пр. / гол. ред. Ж.В. Краснобаєва-Чорна. Одеса: Полипринт, 2021. С. 24-30.

19. Сагаровський А.А. Фрагмент діалектного словника Харківщини. Волинь - Житомирщина: Історико-філологічний збірник із регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 249-254.

20. Словник буковинських говірок / ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005. 688 с.

21. Словник українських східнослобожанських говірок / уклад.: М.О. Волошинова, К.Д. Глуховцева, В.В. Лєснова та ін.; заг. ред. К.Д. Глуховцева, В.В. Лєснова. Вид. друге, зі змін. й допов. Київ: Талком, 2021. 407 с.

22. Тищенко Т.М. Лексика бджільництва Східного Поділля. Умань: Софія, 2008. 90 с.

23. Тищенко Т.М. Принципи укладання словника східноподільських говірок. Філологічний часопис. Умань, 2021. Вип. 2 (18). С. 82-90.

24. Тищенко Т.М. «Словник східноподільських говірок» як відображення номінаційних процесів у східноподільському ареалі української мови. Філологічний часопис. Умань, 2017. Вип. 2 (10). С. 216-226.

25. Тищенко Т.М. Східноподільський родильний обряд: лексикографічний та текстовий описи. Умань: Візаві, 2014. 460 с.

26. Чабаненко В. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: у 4 т. Запоріжжя: [б. в.], 1992. Т. 1-4.

27. Щербина Т.В. Словник говірки с. Журавка Шполянського р-ну Черкаської обл. Мовознавчий вісник. Черкаси, 2018. Вип. 24-25. С. 177-186.

28. АУМ - Атлас української мови: у 3 т. Київ: Наук. думка, 1984-2001. Т. 1-3.

29. Грінч. - Словник української мови: у 4 т. / за ред. Б. Грінченка. Київ: Вид-во АН УРСР, 1907. Т. 1-4.

30. ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: у 7 т. / за ред. О. С. Мельничука. Київ: Наук. думка, 1982-2012. Т. 1-6.

31. СУГО - Словник українських говорів Одещини / ред. О. І. Бондар. Одеса: ОНУ імені І. І. Мечникова, 2011. 224 с.

32. СУМ - Словник української мови: в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 1-11.

References

1. Arkushyn H.L. (2000), Dictionary of Western Polissya dialects: 2 Vol. set [Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok: u 21.], RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrain- ky, Lutsk, Т. 1-2.

2. Berezovska H.H. (2010), Dictionary of clothing and footwear names in the dialects of Eastern Podillia [Slovnyk nazv odiahu ta vzuttia u skhidnopodilskykh hovirkakh], Umanske komunalne vydavnycho-polihrafichne pidpryiemstvo, Uman, 420 p.

3. Bychko Z.M. (1992), Dictionary of dialectal vocabulary of the village of Hrabovets, Stryi district, Lviv region [Slovnyk dialektnoi leksyky s. Hrabovets Stryiskoho r-nu Lvivskoi obl.], Vyd-vo Lviv un-tu, Lviv, 26 p.

4. Bondar O.I. (2012), Ukrainian dialectal lexicography of the beginning of the 21^st century [Ukrainske dialektne slovnykarstvo pochatku XXI stolittia], Mova: struktura, suspilstvo, kultura: zb. nauk. statei [do 60-richchia z dnia narodzhennia profesora Bondaria Oleksandra Ivanovycha], Odeskyi rehionalnyi instytut derzhavnoho upravlinnia Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, Odesa, pp. 127-142.

5. Brylinskyi D.M. (1991), Dictionary of Podillia dialects [Slovnyk podilskykh hovirok], Redaktsiino-vydavnychyi viddil, Khmelnytskyi, 116 p.

6. Verbovyi M.V. (2011), From the observations of the subdialect of Lozovatka village in Kryvyi Rih district of Dnipropetrovsk region [Sproba kharakterystyky hovirky sela Lozovatka Kryvorizkoho raionu Dnipropetrovskoi oblasti], Ukrainistica, Kryvyi Rih- Krakiv, Vyp. 9, pp. 99-124.

7. Hrytsenko P.Yu. (1982), Animal vocabulary of Ukrainian Western Steppe dialects. Issues of organization of the thematic group [Tvarynnytska leksyka ukrainskykh zakhid- nostepovykh hovirok. Pytannia orhanizatsii tematychnoi hrupy], Struktura ukrainskykh hovoriv: zb. nauk. prats, Vidp. red. I.H. Matviias, Naukova dumka, Kyiv, pp. 142-170.

8. Hrytsenko P.Yu. (1991), Ukrainian dialectal vocabulary: reality and description (some aspects) [Ukrainska dialektna leksyka: realnist i opys (deiaki aspekty)], Di- alektna leksyka: leksykolohichnyi, leksykohrafichnyi ta linhvoheohrafichnyi aspekty, RVV HDPU, Hlukhiv, pp. 5-24.

9. (2013), Hutsul worlds. Lexicon [Hutsulski svity. Leksykon], N.V. Khobzei, O.I. Simovych, T.O. Yastremska, H.M. Dydyk-Meush, NAN Ukrainy, In-t ukrainoznavstva im. I. Kryp'iakevycha, Vidp. red. N. V. Khobzei, In-t ukrainoznav. im. I. Kryp'iakevycha NAN Ukrainy, Lviv, 667 p., Seriia: Dialektolohichna skrynia.

10. Daki O.A. (2014), Botanical vocabulary in the Ukrainian dialects of the Dniester- Danube interfluve: abstract for PhD thesis in Philology: [specialty] 10.02.01 “Ukrainian language” [Botanichna leksyka v ukrainskykh hovirkakh mezhyrichchia Dnistra i Dunaiu: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: [spets.] 10.02.01 «Ukr. mova»], NAN Ukrainy, In-t ukr. movy, K., 16 p.

11. Zelenko A.S. (1990), Dictionary of specific vocabulary of Chaikyne village, Novhorod-Siverskyi district, Chernihiv region [Slovnyk spetsyfichnoi leksyky s. Chaikyne Novhorod-Siverskoho r-nu Chernihivskoi obl.], Metodychni vkazivky z dialektolohii ukrainskoi movy, LDPI, Luhansk, 1990. pp. 40-53.

12. Martynova H.I., Shcherbyna T.V. (2020), Dictionary of Middle Dnipro dialects [Slovnyk serednonaddniprianskykh hovirok], Vydavets Yu.A. Chabanenko, Cherkasy, 492 p.

13. (2021), Materials for the Dictionary of the Podillia dialect [Materialy do slovnyka po- dilskoho hovoru], Uporiad. I. V. Horof'ianiuk, TOV «TVORY», Vinnytsia, 461 p.

14. Moskalenko A.A. (1958), Dictionary of dialectisms of Ukrainian dialects from Odesa region [Slovnyk dialektyzmiv ukrainskykh hovirok Odeskoi oblasti], [b. v.], Odesa, 78 p.

15. Omelchenko Z.L., Klymenko N.B. (2006), Materials for the Dictionary of Eastern Steppe Ukrainian Dialects [Materialy do slovnyka skhidnostepovykh ukrainskykh hovirok], Vyd-vo DonNU, Donetsk, 2006. 114 p.

16. Polishchuk L.B. (2015), The structural organization and the geography of the traditional construction names in the East Podillia dialects: abstract for PhD thesis in Philology: [specialty] 10.02.01 «Ukrainian language» [Strukturna orhanizatsiia ta heohrafiia nazv tradytsiinoho budivnytstva v skhidnopodilskykh hovirkakh: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: [spets.] 10.02.01 «Ukr. mova»], Vinnytsia, 23 p.

17. Polishchuk S.S. (2018), Characteristic features of the Middle Bug area dialects [Kharakterystyka hovoriv serednonadbuzkoho arealu], Zapysky z ukrainskoho mo- voznavstva, PolyPrynt, Odesa, Vyp. 25, pp. 17-26.

18. Romanchenko A.P, Kanazirska V.A. (2021), Colloquial vocabulary of Southern Bessarabia and modern Ukrainian language: a comparative aspect [Hovirkova leksy- ka Pivdennoi Bessarabii i suchasna ukrainska mova: zistavnyi aspect], Zapysky z ukrainskoho movoznavstva: zb. nauk. pr., Hol. red. Zh.V. Krasnobaieva-Chorna, Polyprynt, Odesa, pp. 24-30.

19. Saharovskyi A.A. (2001), The fragment of the dialect dictionary of the Kharkiv region [Frahment dialektnoho slovnyka Kharkivshchyny], Volyn-Zhytomyrshchyna: Istoryko-filolohichnyi zbirnyk iz rehionalnykh problem, Zhytomyr, № 6, pp. 249-254.

20. (2005), Dictionary of Bukovinian dialects [Slovnyk bukovynskykh hovirok], Red. N.V. Huivaniuk, Ruta, Chernivtsi, 688 p.

21. (2021), Dictionary of Ukrainian Eastern Slobozhanshchyna dialects [Slovnyk ukrainskykh skhidnoslobozhanskykh hovirok], Uklad.: M.O. Voloshynova, K.D. Hlukhovtseva, V.V. Liesnova ta in., zah. red. K.D. Hlukhovtseva, V.V. Liesnova, Vyd. druhe, zi zmin. y dopov., Talkom, Kyiv, 407 p.

22. Tyshchenko T.M. (2008), Vocabulary of beekeeping in Eastern Podillia [Leksyka bdzhilnytstva Skhidnoho Podillia], Sofiia, Uman, 90 p.

23. Tyshchenko T.M. (2021), Principles of the compilation of the Dictionary of East-Podillia dialects [Pryntsypy ukladannia slovnyka skhidnopodilskykh hovirok], Filolo- hichnyi chasopys, Uman, Vyp. 2 (18), pp. 82-90.

24. Tyshchenko T.M. (2017), «Dictionary of East-Podillia dialects» as the mirror of nomenclature processes in the East-Podillia area of the Ukrainian language [«Slovnyk skhidnopodilskykh hovirok» yak vidobrazhennia nominatsiinykh protsesiv u skhid- nopodilskomu areali ukrainskoi movy], Filolohichnyi chasopys, Uman, Vyp. 2 (10), pp. 216-226.

25. Tyshchenko T.M. (2014), The East Podillia birth rite: lexicographic and textual descriptions [Skhidnopodilskyi rodylnyi obriad: leksykohrafichnyi ta tekstovyi opysy], Vizavi, Uman, 460 p.

26. Chabanenko V.А. (1992), Dictionary of dialects of the Lower Dnipro region: 4 Vol. set[Slovnyk hovirok Nyzhnoi Naddniprianshchyny: u 41], [b. v.], Zaporizhzhia, T. 1-4.

27. Shcherbyna T.V. (2018), Dialect dictionary of Zhuravska village in Shpolyanskiy district of Cherkasy region [Slovnyk hovirky s. Zhuravka Shpolianskoho r-nu Cherkaskoi obl.], Movoznavchyi visnyk, Vyp. 24-25, pp. 177-186.

28. AUM - (1984-2001), Atlas of the Ukrainian Language: 3 Vol. set [Atlas ukrainskoi movy: u 31.], Nauk. dumka, Kyiv, T. 1-3.

29. Hrinch. - (1907), Dictionary of the Ukrainian Language: 4 Vol. set [Slovnyk ukrainskoi movy: u 41.], Za red. B. Hrinchenka, Vyd-vo AN URSR, Kyiv, T. 1-4.

30. ESUM - (1982-2012), Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: 7 Vol. set [Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: v 71.], Za red. O. S. Melnychuka, Nauk. dumka, Kyiv, T. 1-6.

31. SUHO - (2011), Dictionary of Ukrainian dialects of Odesa region [Slovnyk ukrainskykh hovoriv Odeshchyny], Red. O.I. Bondar, ONU imeni I.I. Mechnykova, Odesa, 224 p.

32. SUM - (1970-1980), Dictionary of the Ukrainian Language: 11 Vol. set [Slovnyk ukrainskoi movy: v 111.], Za red. I.K. Bilodida, Nauk. dumka, Kyiv, T. 1-11.

Размещено на Allbest.ru