Лексико-семантичні особливості помилок у процесі перекладу

Размещено на http://allbest.ru

1Донецький національний університет імені Василя Стуса

2Національний університет водного господарства та природокористування

Лексико-семантичні особливості помилок у процесі перекладу

1Лозинська Людмила Федорівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування,

2Мартинова Тетяна Іванівна асистент кафедри іноземних мов

Анотація

Стаття присвячена виявленню та систематизації лексико-семантичних перекладацьких помилок під час роботи з англомовними текстами.

Актуальність теми статті зумовлена розвитком сучасного полікультурного середовища в рамках світової глобалізації, у якому фахівець з перекладу демонструє професійні компетенції.

Мета статті полягає у дослідженні мовних одиниць, що породжують перекладацькі помилки, розкладання їх на складові елементи, з'ясування причин їхньої появи та створення умов їхнього запобігання.

З метою виявлення типових перекладацьких помилок у статті застосовано метод лінгвістичного спостереження; індуктивний метод організації наукового процесу (збір та документація перекладацьких помилок із подальшим узагальненням отриманих результатів); опис; аналіз словникових дефініцій та контекстуальний аналіз.

Автори статті позначають перекладацькі помилки як обґрунтовані відхилення від нормативної вимоги еквівалентності, оскільки абсолютна еквівалентність під час перекладу неможлива з низки причин.

У статті запропоновано класифікацію лексико-семантичних перекладацьких помилок.

Встановлено, що найпоширенішими помилками є ті, що спричинені знанням «первинного» семантичного варіанта, зумовленого наявним мовним досвідом. текст перекладацький помилка англомовний

Другу групу становлять помилки, які виникають внаслідок умовної омонімії з різницею у значеннях в українській та англійській мовах.

Найменш частотними є помилки, які спричинені хибним визначенням категоріального значення слова.

Окрім цього, авторами статті окреслено основні причини появи лексико-семантичних перекладацьких помилок, до яких належать: специфічність семантики мовних знаків у різних мовах, несумісність «картин світу» та відмінності в реальності, культурі та цивілізації носіїв англійської та української мов, а також недостатня сформованість професійних компетенцій перекладача.

Ключові слова: значення слова, картина світу, лексико-семантичні перекладацькі помилки, омонімія, семантика, переклад.

Abstract

Lexical and semantic features of mistakes in the translation process

The article is devoted to the identification and systematization of lexical and semantic translation mistakes when working with English-language texts. The relevance of the article's topic is due to the development of a modern multicultural environment within the framework of world globalization, in which a translation specialist demonstrates professional competencies.

The purpose of the article is to study the linguistic units that give rise to translation mistakes, to decompose them into their constituent elements, to find out the reasons for their occurrence and to create conditions for their prevention.

To identify typical translation mistakes, the authors use the method of linguistic observation; the inductive method of organizing the scientific process (collection and documentation of translation mistakes with further generalization of the results); description; analysis of dictionary definitions and contextual analysis.

The authors of the article define translation mistakes as justified deviations from the normative requirement of equivalence since absolute equivalence in translation is impossible for several reasons.

The classification of lexical and semantic translation mistakes was offered. It has been established that the most common mistakes are those caused by knowledge of the "primary" semantic variant due to the existing language experience.

The second group consists of mistakes that arise as a result of conditional homonymy with a difference in meaning in Ukrainian and English. The least frequent mistakes are those caused by an incorrect definition of the categorical meaning of a word. In addition, the authors of the article outline the main causes of lexical and semantic translation mistakes, which include: the specificity of the semantics of language signs in different languages, incompatibility of "world pictures" and differences in reality, culture and civilization of English and Ukrainian speakers, as well as insufficient development of the translator's professional competencies.

Keywords: word meaning, world picture, lexical and semantic translation mistakes, homonymy, semantics, translation.

Вступ

Постановка проблеми. Важливість дослідження природи, типології та характеристики помилок засвідчує той факт, що Ф. Бацевич наголошує на «створенні загальної теорії мовленнєвих помилок як спеціальної наукової дисципліни, предметом якої має стати вивчення обсягу, характеру, класифікації, причин виникнення різноманітних мовленнєвих аномалій, методів запобігання їм» [1, с. 8-9].

Нині, у час глобалізації та активного розвитку міжнародних контактів, актуальним постає дослідження перекладу загалом та перекладацьких помилок зокрема, які можуть призвести, наприклад, до погіршення міжнародних відносин, а подекуди бути небезпечними для життя та здоров'я людини, як-от у перекладі характеристик медичних препаратів тощо.

Однак для того, щоб охарактеризувати поняття перекладацької помилки, необхідно визначити термін «помилка».

У наукових колах їх пов'язують «з неправильним вживанням слів, неправильною побудовою речень внаслідок ненавмисного порушення літературних норм, а також з помилковими мисленнєвими операціями» [2, с. 458]. Релевантним для нашого дослідження є виявлення причин виникнення лексико-семантичних перекладацьких помилок.

У цьому контексті слід зазначити, що «лексичні помилки - це помилки у слововживанні, у виборі слова (помилки в доборі синонімів, у вживанні паронімів тощо), стилістично невиправдане вживання діалектних і розмовних слів у літературному мовленні, уживання слів різної стильової належності, повторення одних і тих же слів або спільнокореневих, неправильне вживання фразеологізмів та ін.» [2, с. 452]. Кожна людина, яка взаємодіє зі світом і сприймає реальність, прагне сприймати людей, явища і події правильно зі своєї точки зору.

Однак це не завжди можливо, оскільки людська свідомість не є готовою, фіксованою конструкцією і тому схильна до помилок.

У цьому контексті виникає необхідність розгляду перекладацьких помилок, яких припускаються під час перекладу англомовних текстів та їхнього сприйняття, що пов'язані з певним когнітивним досвідом англійської культури та мови, і помилковий когнітивний досвід, що виникає під час перенесення цього досвіду у сферу використання та сприйняття лексичних одиниць української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання типології перекладацьких помилок досить добре вивчене в лінгвістиці з погляду різних аспектів.

Фундаментальною у цьому напрямі є робота Ф. Бацевича «Основи комунікативної девіатології» [1], який наголошує на створенні загальної теорії мовленнєвих помилок як спеціальної наукової дисципліни.

Не менш цікавою є монографія П. Куляса [2], у якій запропоновано типологію перекладацьких помилок.

Зі свого боку, К. Дубовий вивчає помилки і втрати у закадровому перекладі художнього фільму [3].

Л. Гречина присвячує свої розвідки проблемам лексичних труднощів перекладу науково-технічної літератури [4].

На проблему перекладацьких помилок вказують у своїх роботах В. Кикоть [5], Л. Клименко [6], О. Ясинецька [7], О. Логвиненко [8], Т. Норяк та В. Аккурт [9].

Попри значну кількість робіт, присвячених вивченню перекладацьких помилок, це питання потребує подальших розвідок.

Мета статті полягає у дослідженні мовних одиниць, що породжують перекладацькі помилки, розкладання їх на складові елементи, з'ясування причин їх появи та створення методики їх запобігання.

Для досягнення мети розвідки необхідно розв'язати такі завдання: виявити типові помилки, яких припускаються перекладачі під час відтворення англомовних текстів українською мовою; представити класифікацію перекладацьких помилок.

З метою виявлення типових перекладацьких помилок у статті застосовано метод лінгвістичного спостереження; індуктивний метод організації наукового процесу (збирання та документація перекладацьких помилок із подальшим узагальненням); опис; кількісний аналіз; аналіз словникових дефініцій та контекстуальний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Лінгвістика і переклад тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну як теоретична база та її прикладне застосування, адже переклад ґрунтується на зіставленні мовних і мовленнєвих одиниць двох мов у реальній міжмовній та міжкультурній комунікації, а також зіставленні мовної інтерференції, яка є умовою виникнення перекладацьких помилок.

З огляду на це, перекладацькі помилки - це обґрунтовані відхилення від нормативної вимоги еквівалентності, оскільки абсолютна еквівалентність під час перекладу неможлива з низки причин.

Фахівці у галузі перекладу [1-3, 7] наголошують, що основними причинами, що призводять до неправильного перекладу, є:

- переконаність у неоднозначності слів і граматичних форм;

- плутанина в графічному вигляді слів;

- неправильне використання аналогій, переклад слів з більш конкретними значеннями, ніж вони мають насправді;

- невміння знаходити українські значення в перекладах англійських слів, лексичних і граматичних сполучень;

- незнання закономірностей в англійському науково-технічному, культурологічному, історичному матеріалі та способів їх передачі українською мовою.

Такий процес, як змішання, є результатом використання мовних одиниць і структур рідної мови під час перекладу іноземною і навпаки, тобто безпосереднього впливу однієї мови на іншу.

Відомий французький лінгвіст і перекладач Жорж Мунен називає основними причинами перекладацьких помилок «особливості семантики мовних знаків у різних мовах, несумісність картини світу, що створюється мовами, відмінності в самій дійсності, культурі та цивілізації носіїв різних мов» [10, с. 19]. Тому насамперед ментальні та культурні аспекти, а також мовний та мовленнєвий досвід рідною та іноземною мовами є чинниками неминучості та зумовленості помилок перекладу, а отже, мовних та мовленнєвих помилок.

Аналіз останніх розвідок [2; 5; 7] засвідчує, що нині вивчення помилок перекладу має чотири аспекти: соціологічний, методологічний, психологічний і лінгвістичний. Лінгвістичний аспект вивчає процеси та наслідки взаємодії мов, тобто порівняльний аналіз функціонування мовних одиниць у різних мовах, дослідження відмінностей і подібностей між помилками під час вивчення рідної та іноземної мов, а також проблему інтерференції. Для нашого дослідження релевантним постає лінгвістичний аспект.

Узагальнюючи наявний досвід класифікацій перекладацьких помилок, можна виокремити чотири основні їхні типи:

1) змістовні помилки (функціонально-немотивовані відхилення від вихідного змісту, неточності, неясності);

2) нормативно-мовні та нормативно-мовленнєві помилки;

3) прагматичні помилки (невідповідність комунікативної інтенції автора оригіналу);

4) лінгвокультурні помилки [1; 2].

Релевантним для цього дослідження є виокремлення типових лексико-семантичних перекладацьких помилок, що виникли під час перекладу англійських текстів українською мовою. Згідно з результатами аналізу, помилки цього типу можна поділити на три групи.

До першої групи аналізованих помилок належать одиниці, що мають у свідомості людини певне значення (первинне), пов'язане з мовним досвідом перекладача, а також зі схожим значенням в українській мові. Переважна частина подібних лексичних одиниць запозичена українською мовою з латинської або з англійської мов, що призводить до лінгвістичної інтерференції. Прикладами цієї групи одиниць слугують такі, як:

- arm (lawmaking) - часто перекладають як «рука», хоча в юридичних текстах це слово має значення «орган»;

- article - найчастіше вживається як «артикль» в текстах лінгвістичної спрямованості, однак частотними є значення «товар», «стаття», в юридичних документах - «пункт/стаття закону»;

- bar - перекладається як «бар», однак в юридичних документах це слово має значення «адвокатура»;

- committee - це слово часто помилково перекладають як «комітет», замість «комісія»;

- criminal - при перекладі цього слова слід звертати увагу на те, що воно має значення не лише «кримінальний», а й «кримінально- правовий», як-от у словосполученнях: Criminal Code, Criminal Procedure;

- deputy - часто перекладається лише як «депутат», хоча це слово має ширший спектр значень - «помічник», «заступник»;

- individual - часто перекладається як прикметник

«індивідуальний», однак це слово має ще значення «фізична особа»;

- security - для українського реципієнта це слово має у першу чергу значення «охоронець», хоча воно перекладається також як «безпека» [11; 12].

Помилки цієї групи виникають на початкових етапах ознайомлення з новою лексикою в тексті й зумовлені тим, що професійна компетенція ще не сформована повною мірою, тобто професійна лінгвістична компетенція є незрілою. На цьому етапі важливо з'ясувати весь спектр значень лексичних одиниць і орієнтуватися на предметну специфіку семантики мовних знаків.

До другої групи перекладацьких помилок належать лексичні одиниці, які також є запозиченими словами в українській мові, але значення яких в українській мові не є еквівалентним семантичному варіанту в англійській.

До таких слів належать, наприклад:

- artist - часто перекладається як «артист» замість «художник»;

- camera - «камера» замість «фотоапарат»;

- division - «дивізія» замість «адміністративний округ»;

- furniture - «фурнітура» замість «меблі»;

- intelligent - перекладається часто як «інтелігентний» у значенні «високоосвічена, з високою культурою поведінки людина» замість «розумний/ ерудований»;

- magazine - «магазин» замість «журнал»;

- occupation - часто перекладають як «окупація» під впливом українського значення замість значення «заняття/професія/зайнятість», хоча значення в українській і в англійській мовах перегукуються, але частіше семантична акцентуація у значеннях цього слова різна;

- tort - «торт» замість «цивільне правопорушення» [11; 12].

Такі помилки характерні для перекладачів-початківців або студентів, коли дуже виражена лінгвістична інтерференція.

До третьої групи лексико-семантичних помилок перекладу належать помилки, пов'язані зі сприйняттям слова в певному категоріальному значенні, тобто з віднесенням його до певної частини мови:

- veto - часто перекладається як іменник «вето» або «заборона», однак це слово має омонімічну форму як дієслово «veto» зі значенням «накладати вето» або «забороняти»;

- head - це слово сприймається часто як дієслово «очолювати» або «керувати», при цьому воно може бути іменником зі значенням «голова» або «керівник».

Такі помилки усуваються шляхом уточнення категоріального значення слів і відпрацювання їх у контексті.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У статті систематизовано помилки перекладу, що часто виникають під час роботи з англомовними текстами, та запропоновано класифікацію помилок перекладу. Найпоширенішими та найчастішими є помилки, зумовлені знанням лише основних семантичних варіантів, та помилки, спричинені умовною омонімією, пов'язаною із семантичними відмінностями в українській та англійській мовах, менш частотними є помилки, спричинені неправильними визначеннями категоріального значення слова. Крім того, основними причинами помилок перекладу є особливості семантики мовних символів у різних мовах, несумісність «картин світу», відмінності в реаліях носіїв різних мов і недостатня професійна компетентність.

Запропонована класифікація частих помилок перекладу створює підґрунтя для вивчення менш частотних помилок перекладу.

Література

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної девіатології. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 236 с.

2. Куляс П. П. Типологія помилок : підручник-монографія; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. 464 с.

3. Дубовий К. В. Помилки і втрати у закадровому перекладі художнього фільму. «Філологічні трактати». 2015. Т. 7, № 3. С. 33-38.

4. Гречина Л. Б. До проблем лексичних труднощів перекладу науково-технічної літератури. Вісник Житомирського державного університету. 2011. № 57. С. 166-169.

5. Кикоть В. Індивідуальний стиль автора та поетичний переклад. Актуальні проблеми сучасного перекладознавства: збірник матеріалів Всеукраїнської науково- практичної конференції (м. Черкаси, 30 травня 2018 року). Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2018. С. 14-24.

6. Клименко Л. В. Художній переклад як вид міжкультурної комунікації в контексті Євроінтеграції. Літературознавчі студії. 2015. Вип. 1(1). С. 228-235.

7. Ясинецька О. Увага до суміжності стилістичних прийомів під час роботи з художнього перекладу (на прикладі взаємодії прийому порівняння з іншими стилістичними явищами). Наукові записки. Вип. 154. Серія: Філологічні науки. Кропивницький: Видавець Лисенко В. Ф., 2017. С. 419-423.

8. Логвиненко О. М. Культура перекладу художнього твору: психологічний аспект. Український інформаційний простір: науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / гол. редактор М. С. Тимошик. К., 2014. Ч. 2. С. 117-122.

9. Норяк Т., Аккурт В. Літературний стиль автора при перекладі художньої літератури. Нагальні питання вітчизняного та зарубіжного перекладознавства. Одеса: Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, 2018. С. 12-14.

10. Mounin, G. Les problemes thdoriques de la traduction, Paris, Gallimard, 1963. 296 p.

11. Oxford Dictionaries Online. URL: http://www.oxforddictionaries.com

12. Новий англо-український словник = Modern English-Ukrainian dictionary: понад 160 000 слів та словосполучень / укл. Балла М. І. 4-е вид., випр. та доп. К.: Чумацький Шлях, 2007. 668 с.

References

1. Batsevych, F. S. (2000). Osnovy komunikatyvnoi deviatolohii [Fundamentals of communicative deviatology]. Lviv: LNU im. Ivana Franka [in Ukrainian].

2. Kulias, P. P. (2015). Typolohiia pomylok [Typology of errors]: pidruchnyk- monohrafiia; Nats. ped. un-t imeni M. P. Drahomanova. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

3. Dubovyi, K. V. (2015). Pomylky i vtraty u zakadrovomu perekladi khudozhnoho filmu [Errors and losses in the off-screen translation of a feature film]. «Filolohichni traktaty» - "Philological treatises", 7(3), 33-38 [in Ukrainian].

4. Hrechyna, L. B. (2011). Do problem leksychnykh trudnoshchiv perekladu naukovo-tekhnichnoi literatury [To the problems of lexical difficulties in the translation of scientific and technical literature]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu - Bulletin of Zhytomyr State University, 57, 166-169 [in Ukrainian].

5. Kykot, V. (2018). Indyvidualnyi styl avtora ta poetychnyi pereklad [The author's individual style and poetic translation]. Aktualni problemy suchasnoho perekladoznavstva: zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Actual problems of modern translation studies: a collection of materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (m. Cherkasy, 30 travnia 2018 roku). Cherkasy: Cherkaskyi natsionalnyi universytet imeni Bohdana Khmelnytskoho, 14-24 [in Ukrainian].

6. Klymenko, L. V. (2015). Khudozhnii pereklad yak vyd mizhkulturnoi komunikatsii v konteksti Yevrointehratsii [Literary translation as a type of intercultural communication in the context of European integration]. Literaturoznavchi studii - Literary studies, 1(1), 228-235 [in Ukrainian].

7. lasynetska, O. (2017). Uvaha do sumizhnosti stylistychnykh pryiomiv pid chas roboty z khudozhnoho perekladu (na prykladi vzaiemodii pryiomu porivniannia z inshymy stylistychnymy yavyshchamy) [Attention to the contiguity of stylistic techniques during work on artistic translation (on the example of the interaction of the technique of comparison with other stylistic phenomena)]. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky - Proceedings. Series: Philological sciences, 154, 419-423 [in Ukrainian].

8. Lohvynenko, O. M. (2014). Kultura perekladu khudozhnoho tvoru: psykholohichnyi aspekt [Kultura perekladu khudozhnoho tvoru: psykholohichnyi aspekt]. Ukrainskyi informatsiinyi prostir: naukovyi zhurnal Instytutu zhurnalistyky i mizhnarodnykh vidnosyn Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv [Ukrainskyi informatsiinyi prostir: naukovyi zhurnal Instytutu zhurnalistyky i mizhnarodnykh vidnosyn Kyivskoho natsionalnoho universytetu kultury i mystetstv] / hol. redaktor M. S. Tymoshyk. K., 2, 117-122 [in Ukrainian].

9. Noriak, T., Akkurt, V. (2018). Literaturnyi styl avtora pry perekladi khudozhnoi literatury [Literaturnyi styl avtora pry perekladi khudozhnoi literatury]. Nahalni pytannia vitchyznianoho ta zarubizhnoho perekladoznavstva. Odesa: Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho - Nahalni pytannia vitchyznianoho ta zarubizhnoho perekladoznavstva. Odesa: Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho, 12-14 [in Ukrainian].

10. Mounin, G. (1963). Les problemes thdoriques de la traduction, Paris, Gallimard [in French].

11. Oxford Dictionaries Online. URL: http://www.oxforddictionaries.com [in Ukrainian].

12. Novyi anhlo-ukrainskyi slovnyk = Modern English-Ukrainian dictionary: ponad 160 000 sliv ta slovospoluchen (2007) / ukl. Balla M. I. 4-e vyd., vypr. ta dop. K.: Chumatskyi Shliakh. [in English /Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru