Військова лексика: класифікація, прагматика, переклад (на матеріалі української та польської мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий гуманітарний інститут Національної академії Служби безпеки України

Військова лексика: класифікація, роагматика, переклад (на матеріалі української та польської мов)

Андерсон Ірина Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри східноєвропейських мов,

Івасишина Тетяна Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри східноєвропейських мов

Анотація

Дане дослідження присвячено аналізу особливостей передачі військового сленгу в польській та українській мовах. Наведено особливості військового жаргону, які вирізняють його серед інших пластів лексики. З'ясовано, що лексичний запас повсякденної мови не може висловити всіх потреб мови військової, що призводить до необхідності створення різноманітних технічних термінів, які повинні бути зрозумілими. Правильно розроблена назва створює у свідомості мовця образ референта, вказуючи на його важливі ознаки. Встановлено, що значний вплив на польську мову має українська, а не навпаки.

Також у статті здійснено спробу класифікації усіх військових виразів на підставі сфери функціонування тих чи інших номінативів. Виділено чотири групи: 1) лексичні одиниці на позначення солдатського, молодшого і старшого офіцерського складу; 2) слова на позначення побуту військових; 3) лексеми щодо окреслення військових дій та завдань; 4) вирази стосовно назв зброї, військової техніки й технічних засобів, військового спорядження тощо. Матеріалом дослідження слугували інтернет-тексти з військової тематики.

До найбільших проблем перекладача військової сленгової лексики належить відсутність методики перекладу військової лексики та брак перекладацьких відповідників і готових штампів. Перекладач сам створює методику відтворення військового сленгу та формує власну систему відповідників. При цьому він на власний розсуд використовує різноманітну палітру способів перекладу. Натомість пуризм у мові при перекладі треба бачити насамперед у синтаксисі та фразеології. Синтаксис і фразеологія, на наш погляд, сприймаються як найважливіші елементи мови, що структурують думки і висловлювання у специфічний для нації спосіб і тому є детермінантами духу нації.

Ключові слова: військовий лексика, прагматика, класифікація, конотація, способи перекладу.

Abstract

Anderson Iryna Viktorivna Ph.D. in Philology, Assistant Professor, Assistant Professor of department of East-Europe languages, National Academy of Security Service of Ukraine

Ivasyshyna Tetyana Anatolijivna Ph.D. in Philology, Assistant Professor Head of department of East-Europe languages, National Academy of Security Service of Ukraine

MILITARY VOCABULARY: CLASSIFICATION, ROAGMATICS, TRANSLATION (BASED ON MATERIALS IN UKRAINIAN AND POLISH LANGUAGES)

This study is devoted to the analysis of the peculiarities of the transmission of military slang in the Polish and Ukrainian languages. Features of military jargon that distinguish it from other layers of vocabulary are given. It was found that the vocabulary of everyday language cannot express all the needs of the military language, which leads to the need to create various technical terms that must be understandable. A properly designed name creates an image of the referent in the speaker's mind, indicating its important features. It has been established that the Ukrainian language has a significant influence on the Polish language, and not the other way around.

Also, the article attempts to classify all military expressions based on the sphere of functioning of certain nominatives. Four groups are distinguished: 1) lexical units for the designation of soldiers, junior and senior officers; 2) words to denote the life of the military; 3) lexemes for delineating military actions and tasks; 4) expressions related to the names of weapons, military equipment and technical means, military equipment, etc. Internet texts on military topics served as the research material.

Among the biggest problems of the translator of military slang vocabulary is the lack of methodology for translating military vocabulary and the lack of translation equivalents and ready-made stamps. The translator himself creates a method of reproducing military slang and forms his own system of correspondents. At the same time, he uses a diverse palette of translation methods at his own discretion. Instead, purism in the language during translation should be seen primarily in syntax and phraseology. Syntax and phraseology, in our opinion, are perceived as the most important elements of language that structure thoughts and expressions in a nationspecific way and are therefore determinants of the nation's spirit.

Keywords: military vocabulary, pragmatics, classification, connotation, methods of translation.

Постановка проблеми

Військовий нелітературний говір, що існує паралельно із нормативними літературними номінативами, пов'язаними з несенням військової служби, є досить складним для розуміння не тільки іноземного, але й українського реципієнта. Проте саме завдяки таким жаргонізмам найкраще проявляється функція маскування, самоствердження і виокремлення його носіїв з-поміж інших соціальних груп [6, с. 181]. Питання правильного інтерпретування військового жаргону і його перекладу як з української на польську, так і з польської на українську мову ще досі залишається малодослідженим.

Військова лексика як спеціальна лексична система, яка виникла давно і продовжує розвиватись, сприяє збагаченню словникового складу мови. Тому дослідження функціональної та структурної класифікації військової лексики, чинників, що впливають на її формування та розвиток, безумовно, є актуальним завданням сучасного мовознавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Військова лексика як одна з найдавніших фахових термінологій неодноразово ставала предметом лінгвістичного аналізу. Її дослідженням займались такі мовознавці, як Ю. Г. Кочарян, Є. А. Еліна, Л. Л. Нелюбін, В. Н. Шевчук, А. С. Кунін та інші. У літературі, що стосується даної теми висвітлено різні думки науковців щодо проблеми військової лексики. Проте більш-менш одностайною є думка про те, що для військового сленгу характерні такі особливості: 1) емоційна забарвленість лексики; 2) фамільярно-емоційне забарвлення багатьох слів і виразів військового сленгу вирізняється великою різноманітністю відтінків (жартівливий, іронічний, глузливий, зневажливий, презирливий, грубий і навіть вульгарний). Загальним для емоційного забарвлення більшості слів і виразів є критична (переважно негативна) оцінка предметів і явищ, що позначаються; 3) переважно нелітературна лексика, що зароджується і функціонує переважно у розмовній мові військовослужбовців; 4) багато слів і словосполучень військового сленгу незрозумілі або малозрозумілі для основної маси населення (особливо в період їх виникнення і переходу в ширшу сферу вживання) [3]. військовий сленг жаргон лексика

Метою нашої статті є дослідження особливостей військової лексики, зокрема жаргонізмів, їх перекладу в польській та українській мовах, а також класифікація лексичного корпусу на підставі сфери функціонування та вживання тих чи інших номінативів.

Виклад основного матеріалу

Лексичний запас повсякденної мови не може висловити всіх потреб мови військової, що призводить до необхідності створення різноманітних технічних термінів, які повинні бути зрозумілими. Це означає, що їх семантика має бути доступною та однозначною для забезпечення ефективної комунікації.

Кодифікація військової лексики мусить брати до уваги те, наскільки чіткими та точними є запропоновані лексеми, оскільки назви, що характеризуються цими ознаками, покращують спілкування між людьми військової професії та полегшують використання окремих видів зброї, оскільки вказують на певні її елементи.

Правильно розроблена назва створює у свідомості мовця образ референта, вказуючи на його важливі ознаки. Наприклад, у випадку, який детально описує П. Фалішевска, вибір чіткого й точного виразу «кулемет» також служить економії військової мови, оскільки замість кількох різних назв використовується одна родова назва з різними видовими характеристиками, що сприяє зменшенню комунікаційних зусиль і дозволяє створити цілісну та багаторівневу лексичну систему.

Багато іноземних військових лексем та концепцій є інтернаціона- лізмами, які полегшують отримання знань і шаблонів із іноземних джерел і підтримують обмін інформацією між фахівцями, котрі розмовляють різними мовами. Деякі запозичення стали настільки поширеними в польській та українській мовах, що їх вилучення неминуче призведе до збіднення лексичного фонду [9].

Військовий жаргон не є сталий і остаточно сформований, а перманентно піддається впливові часу, змінам державного устрою, розвитку військової техніки та устаткування, побутових чинників, впровадженню нових військових звань тощо. Аналізуючи дослідження польської військової ґвари, можна стверджувати, що значний вплив на польську мову має українська, а не навпаки: politruk, dziadek, koryto, kraz, slon, samowolka, onuca, kulomiot і т.п.

Як у польській, так і в українській мові знаходимо сленгові номінативи на позначення офіцерського, сержантського та рядового складу військових, озброєння, умов та місця проживання, їжі, наказів тощо. На наш погляд, усі лексеми на позначення військового сленгу можна поділити на чотири групи:

Лексичні одиниці на позначення солдатського, молодшого і старшого офіцерського складу. Семантична група армійської лексики на позначення рядового, сержантського та офіцерського складу - одна із найбільш репрезентованих в армійському сленговому говорі. Вона включає в себе окремі лексичні одиниці, словосполучення та цілі синонімічні ряди. Наприклад, позначення солдатів початкового періоду служби: дух, салага, молодий, шнурок, салабон, черпак, слон і багато інших, у польській - slon, dzik, sjam, cycek, janczar, kita, kot, lesni ludzie, pers, ptactwo, reks, siersciuch (усі ці вирази позначать новобранців), jesion, jesien (ті, хто призвалися восени), latawiec (ті, хто призвалися влітку), pingwiny (ті, хто призвалися зимку), jankes (американський солдат), kamikaze, kapsel, narciarz, drabina (капрал), dziobak, citroen (сержант), drucik/pajqk (зв'язковий), gwiazdozbior, lesni dziadki (офіцери), lab?dz (хорунжий), odyniec (черговий офіцер), pedofil/podofiara (старшина або сержант, «підофіцерський» склад), pegaz/zrebak (понадтерміновий солат), pulkol (полковник), spermen (підхорунжий), smiglowiec (старший капрал), swinia sztabowa (офіцер штабу) тощо. Відтворюючи позначення офіцерського і сержантського складу, варто зауважити, що не кожне військове звання в українській мові відповідає польському і навпаки. Це і є основною складністю при перекладі номінативів цієї групи військового сленгу. При передачі таких звань варто уточнювати це в самому тексті перекладу разом зі зносками чи поясненням у дужках.

Слова на позначення побуту військових. На відміну від офіцерських звань у польській мові навряд чи можна знайти якісь реалії, що відносяться до даної групи, без існування українських відповідників. Адже побутові умови та предмети особистого вжитку військових мало чим відрізняються. Для ілюстрації прикладів наведемо такі: zaba (польовий мундир), cywilki (цивільний одяг), desanty/czolgi (військове взуття, дослівно - танки), DDC (ДМБ), galqz (верхня полиця, дослівно - гілка), jarzyc (розуміти), koryto (їжа), malpa/ psina (м'ясна консерва), odmulacz (перепустка), odpalic woz (стелити ліжко), onuca (онуча), rejon (місцевість, яка визначена для прибирання), srebro (воші), szwancparada (парад, хоча парад польською буде defiliada), taryfa (відпустка), woz (ліжко), zuzel (кров'янка, дослівно - попіл, шлак) тощо.

Лексеми щодо окреслення військових дій та завдань. Як і в попередній групі майже завжди можна знайти відповідник. Проте відсутність грамотно укладеного словника військової лексики є серйозним недоліком і суттєвим ускладненням роботи перекладача на цьому поприщі. Прикладів ції групи теж можна навести чимало: cycle (заняття), do mnie!, docieranie (прискіпування до молодих солдат), dzien slonia (тренування в протигазах), filologia (вчення військового статуту), grupowki (групові виїзди), LB “lezenie bykiem” (вільний час), lewizna (самовільний вихід), tuptanie/unitarka (муштра) і т.п.

Вирази стосовно назв зброї, військової техніки й технічних засобів, військового спорядження тощо. Це такі номінативи як: giwera/karabin (карабін), gnat (короткоствольна зброя), maszynka, pancernik (броньовик), pestki (кулі), dyskoteka (автомобіль з проблисковими маячками), swiniak (бронетранспортер типу BRDM) тощо. Як і лексеми з пункту 2, названі одиниці нечасто викликають труднощі при їх передачі на іноземну чи українську мови.

Беручи до увагу сьогоденну номенклатуру, не викликають сумнівів у перекладі номінативи, які є наскрізними в багатьох мовах, наприклад безпілотний літальний апарат або безпілотна літальна система або просто «дрон», що відображено в мові як більш коротка та зручніша у вживанні назва - БПЛА (безпілотний літальний апарат) [7]. Окреме місце посідають абревіатури, але це заслуговує на окреме ґрунтовне дослідження.

До найбільших проблем належить відсутність методики перекладу військової лексики та брак перекладацьких відповідників і готових штампів. Перекладач сам створює методику відтворення військового сленгу та формує власну систему відповідників. При цьому він на власний розсуд використовує різноманітну палітру способів перекладу (транскрипцію, закономірні відповідники, дескриптивну перифразу, уподібнення, підбір фразеологічних одиниць, описовий спосіб і т.д.), які допомагають наблизити реципієнта до реалій і культури мови оригіналу та до адекватного розуміння тексту. Не можна також при перекладі не враховувати явища полісемії, енантіосемії тощо. Окрім того, важливу роль відіграє контекст, у якому вжито той чи інший номінатив, а також його конотація.

Мовний пуризм при перекладі треба бачити насамперед у синтаксисі та фразеології. Синтаксис і фразеологія, на наш погляд, сприймаються як найважливіші елементи мови, що структурують думки і висловлювання у специфічний для нації спосіб і тому є детермінантами духу нації. Абсолютне вилучення всіх іноземних слів із військового словника не може бути успішним. Іншомовні слова є частиною лексичного складу мови, і їх присутність у мові також є результатом еволюції польської мови.

Висновки

Отже, на нашу думку, весь військовий сленг можна поділити на чотири основні групи. Це: 1) лексичні одиниці на позначення солдатського, молодшого і старшого офіцерського складу; 2) слова на позначення побуту військових; 3) лексеми щодо окреслення військових дій та завдань; 4) вирази стосовно назв зброї, військової техніки й технічних засобів, спорядження тощо. Оскільки, як і будь-який сленг, він є динамічним і пристосовується до нових реалій та винаходів, даний поділ є досить умовним і відкритим для подальших змін і доповнень. Беручи до уваги наведене вище, треба відзначити, що відтворення військового жаргону належить до складних трансляторних задач, які повинен розв'язати перекладач. Це зрозуміло не тільки лінгвістам і перекладачам, але й рецензентам, які не завжди охоче б самі бралися за розв'язання таких завдань. Тому не варто бути надто прискіпливим, коли мова йде про нейтралізацію тої чи іншої лексичної одиниці. Варто відзначити високу перекладацьку майстерність та професійну поінформованість, яку проявляють перекладачі при відтворенні військового жаргону [6, с. 188]. Беззаперечним також є той факт, що роботі перекладача могла б посприяти наявність готових відповідників та штампів, які б увійшли до словника військового жаргону. Відсутність такого словника ускладнює процес передачі багатої на емоційне забарвлення лексики, якою беззаперечно є військовий сленг. Проте безцінним другом фахівця-тлумача є і завжди буде контекст, у якому зустрічаються сленгові одиниці.

Мова цієї групи (як соціолект, а не професія) має бути об'єктом інтересу також соціолінгвістів. Проаналізовані лексичні одиниці здебільшого характеризувались емоційним підтекстом і були альтернативними загальноприйнятим назвами.

Вважаємо, що проведене дослідження доводить, що лексика військового сленгу сучасного періоду є цікавим, перспективним предметом лінгвістичних досліджень. У подальшому також варто проаналізувати як записи словників, особливо перекладних, так і витяги з офіційних документів, інтернету та преси [8].

Література

1. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 «Перекладознавство» / В. В. Балабін. - Київ, 2002. - 19 с.

2. Горбач Олекса. Арґо в Україні / О. Горбач. - Львів : Ін-т українозн. ім. І. Крип'якевича НАН України, 2006. - 686 с.

3. Герцовська Н., Фаркош М. Роль сленгу у мовленні військовослужбовців (на матеріалі англійської мови) [Електронний ресурс] / Н. Герцовська, М. Фаркош // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». Випуск 60. - 2016. - С. 111-113.

4. Лизак М. Р. Військовий сленг / М. Р. Лизак // Україна і світ: гуманітарно- технічна еліта та соціальний прогрес. До 55 річниці першого польоту людини у космос : тези доп. Міжнар. наук.-теор. конф. студ. і аспір., 19-20 квітня 2016 р., м. Харків : у 3 ч. Ч. 3 / редкол. Є. І. Сокол [та ін.]. - Харків : НТУ "ХПІ", 2016. - С. 30-31.

5. Ставицька Леся. Мені приємно, що мій словник стимулював відповідну лексикографічну практику в Україні [Електронний ресурс] / Л. Ставицька // О. Синчак. Інтерв'ю з Л. Ставицькою.

6. Ткачівська М. Солдатський жаргон та його переклад на німецьку мову / М. ткачівська // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: мовознавство. № 11. Вип. 21 (3) - 2015. - С.180-188.

7. Jakub Bober Specyfika przekladu tekstow o tematyce wojskowej [Електронний ресурс] / J. Bober // Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Russologica. - Folia 326. - 2020. - C. 174 - 186.

8. Michal Sobczak. J^zyk niemieckich lotnikow wojskowych okresu mi^dzywojennego i pocz^tku II wojny swiatowej : na podstawie broszury z 1941 roku. [Електронний ресурс] / M. Sobczak // Prace J^zykoznawcze 18/2. - 2016. - С. 159 - 173.

9. Paulina Faliszewska. Kodyfikacja j^zyka wojskowego - wybrane postulaty j^zykowe publikowane na lamach miesi^cznika ,,bellona” [Електронний ресурс] / P. Faliszewska // SLOWO. Studia j^zykoznawcze. - № 9. - 2018.

References

1. Balabrn, V. V. (2002). Suchasnij amerikans'kij vijs'kovij sleng jak problema perekladu [Modern American military slang as a translation problem]. Extended abstract of candidate's thesis. Kii'v [in Ukrainian].

2. Gorbach, Oleksa (2006). Агґо v Ukrami [Argo in Ukraine]. L'vA : In-t ukra'inozn. ііп. І. Krip'jakevicha NAN Ukra'ini [in Ukrainian].

3. Gercovs'ka, N., Farkosh, M. (2016). Rol' slengu u movlenrn vys'kovosluzhbovdv (na materiah angl^s'kol movi) [The role of slang in the speech of military personnel (based on English language material)]. Naukovi zapiski Nacional'nogo universitetu «Ostroz'ka akademija». Serija «Filologichna» - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". "Philological" series, 60, 111-113.

4. Lizak, M. R. (2016). Vijs'kovij sleng [Military slang]. Proceedings from Mizhnar. nauk.-teor. konf. stud. і aspir. «Ukrama і svit: gumanitarno-tehnichna elita ta social'nij progres» - The International science and theory conf study and aspir. « Ukraine and the world: humanitarian and technical elite and social progress». (pp. 30-31). Harkiv : NTU "HPI" [in Ukrainian].

5. Stavic'ka, Lesja. Meni priemno, shho mij slovnik stimuljuvav vidpovidnu leksikografichnu praktiku v Ukrai'ni [I am pleased that my dictionary stimulated appropriate lexicographic practice in Ukraine].

6. Tkachivs'ka, M. (2015). Soldats'kij zhargon ta jogo pereklad na nimec'ku movu [Soldier jargon and its translation into German]. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Serija: movoznavstvo - Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Linguistics, 11, 21 (3), 180-188[in Ukrainian].

7. Jakub, Bober (2020). Specyfika przekladu tekstow o tematyce wojskowej. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Russologica, 326, 174 - 186.

8. Michal, Sobczak (2016). J^zyk niemieckich lotnikow wojskowych okresu mi^dzywojennego i pocz^tku II wojny swiatowej : na podstawie broszury z 1941 roku. Prace Jgzykoznawcze, 18/2, 159 - 173.

9. Paulina, Faliszewska (2018). Kodyfikacja j^zyka wojskowego - wybrane postulaty j^zykowe publikowane na lamach miesi^cznika ,,bellona”. SPOWO. Studia j^zykoznawcze, 9.

Размещено на Allbest.ru