Інвентаризація лексико-семантичної групи аудіовізуальних лексем у нововерхньонімецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвентаризація лексико-семантичної групи аудіовізуальних лексем у нововерхньонімецькій мові

Тупікова Т.В.

Розуміння лексики як системи знайшло своє практичне відображення у дослідженні різних лексико-семантичних парадигм, семантичних полів, лексико-семантичних груп (ЛСГ), синонімічних рядів, тобто досить однорідних за своєю природою феноменів. Явищ, розмежування яких описується в роботах багатьох мовознавців.

В останні роки мали місце серйозні спроби вирішити найбільш складні питання, пов'язані з проблемою вивчення парадигматичних відносин у лексиці (інвентаризація різних ЛСГ, вивчення семантичної еквівалентності). Однак, якщо вивченню парадигматичних зв'язків ЛСГ прикметників та іменників приділяється значна увага, то дієслова набагато рідше піддаються такому дослідженню, хоча вони і становлять значну частину всього лексичного складу мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед різних груп дієслів сучасної німецької мови було досліджено дієслова руху і проведена їх інвентаризацію [1]. ЛСГ дієслів візуального та аудитивного сприйняття в німецькій мові досліджено недостатньо, особливо в діахронічному плані. У наявних роботах представлений аналіз тих чи інших дієслів аудіовізуального сприйняття, проте вони не розглядаються в розвитку, їх первісна мотивація освітлена недостатньо повно [9].

Інвентаризації, зміст якої полягає в описі та аналізі нерівноправного становища різних компонентів, що утворюють певну множину, приділяється багато уваги в сучасній семасіології. Ідея інвентаризації, а саме виділення складу ЛСГ, знайшла своє втілення у сучасній німецькій лексикографії.

Детальний опис багатогранності ЛСГ у мові є найпростішим та економнішим шляхом опису лексико-семантичної системи мови. Не можна не погодитися з В.В.Левицьким, який пише, що «подальше вивчення лексики як системи вимагає детальної розробки всіх пов'язаних з цим процедурно-методичних прийомів, однією з найважливіших серед яких є вже перший етап - виділення, тобто інвентаризація групи» [4].

У сучасному мовознавстві виділяють три найбільш відомі методи інвентаризації лексичних одиниць: психофізіологічний, психолінгвістичний та лінгвістичний. Для останнього матеріалом служать лексикографічні джерела. В основу нашого дослідження покладено лінгвістичний підхід.

Метою статті є проведення інвентаризації слів зі значенням sehen `бачити' horen `чути' у сучасній німецькій мові.

Вибір об'єкта аналізу обумовлений тим, що дієслова sehen `бачити' horen `чути' вживаються в текстах різної тематики та різних стилів, належать до високочастотних лексичних одиниць. Дієслова зі значенням `бачити' і `чути' можна зустріти в художній прозі, а також у розмовній мові.Це дослідження виконано з використанням кількох одномовних словників. На необхідність використання кількох лексикографічних джерел при інвентаризації ЛСГ вказують В.В.Левицький [2, с. 27], О.В.Мусуровська [4].

Виклад основного матеріалу

Для успішного вирішення завдання, що стоїть перед нами, необхідна методика, яка б уточнити склад ЛСГ дієслів аудіо-візуального значення і залишити в ній тільки ті слова, які мають досить сильний семантичний зв'язок з домінантою. О.В.Мусуровською було запропоновано метод, в основі якого лежить ідея нерівноправності семантичних компонентів у смислової структурі слова [4].

Відповідно до традиційного методу інвентаризація лексико-семантичної групи будується на основі спільності семантичних компонентів, що виділяються при розгляді словникових пояснень за допомогою методу компонентного аналізу. Перш ніж перейти безпосередньо до інвентаризації дієслів з аудіо-візуальним значенням, необхідно виділити слова-ідентифікатори підгруп ЛСГ зі значенням бачити і чути. Використовуючи двомовні словники встановлюємо домінанти ЛСГ з аудіовізуальним значенням - дієслова horen і sehen, які семантично найбільш тісно пов'язані зі значеннями чути / бачити [2, с. 27].

Для виділення дієслів зі значенням `бачити' і `чути' використані спеціальні лексикони, тезаурус (Dornseif, F [6]), словники синонімів та антонімів (Wahrig [10], Duden [7], Bertelsmann [5]). Із зазначених словників були виписані всі синоніми досліджуваних дієслів. Так як словникові статті різних тлумачних словників при описі значень одного й того ж слова часто відрізняються одна від одної, слід при обчисленні ваги того чи іншого компонента у змістовій структурі слова враховувати дані не одного, а кількох тлумачних словників. Це дозволить виключити суб'єктивність оцінки об'єктивно існуючих мовних закономірностей.

Інвентаризація ЛСГ на основі кількох словників складається з наступних основних етапів:

Перший етап - формування вихідного списку. Інвентаризацію ЛСГ можна розпочати з підгрупи дієслів зі значенням `бачити', домінантою якої є дієслово sehen. З синонімічних і тлумачних словників (Duden (W₁), Wahrig (W₂), Kempcke (W₃), Langenscheid (W₄), Klappenbach, Steinitz (W₅)) були виписані всі дієслова, за допомогою яких виділяються значення домінанти, і складається вихідний список (табл. 1). Вага компонента може змінюватись в межах від 0 до 1.

Як видно з табл. 1, до цього списку належать не тільки слова, які тісно пов'язані зі словом sehen, але й ті, що знаходяться від нього на значній семантичній відстані.

Другий етап - виділення ядра ЛСГ полягає у встановленні частки участі sehen у тлумаченні семантики кожного слова: обчислюється вага sehen у тлумаченні слів вихідного списку у кожному словнику окремо, потім визначається середня вага компонента.

Для обчислення ваги компонентів у тлумаченні використані формули, запропоновані О.В.Мусуровською [4].

Таблиця 1Вага компонентів у смисловій структурі домінанти sehen у ЛСГ дієслів візуального сприйняття (сучасна німецька мова)

Таблиця 2Вага компонентів у смисловій структурі домінанти horen у ЛСГ дієслів аудитивного сприйняття (сучасна німецька мова)

Виділення середньої ваги компонента є критерієм, який дозволяє не інтуїтивно, а строго формалізовано уточнити склад ЛСГ шляхом відбору елементів, семантично найбільш тісно пов'язаних з її домінантою.

Після того, як сформовано вихідний список дієслів ЛСГ `бачити', було обчислено вагу компонентів у смисловій структурі домінанти у підгрупі `чути'.

Результати цієї операції (див. табл. 1 та 2) дозволяють умовно поділити вихідний список на три групи залежно від величини Wср., тобто. від сили семантичного зв'язку кожного слова стосовно домінанта:

1) Слова з вагою 0,8 і вище (в роботі Мусу- ровської О.В. нижньою пороговою величиною для входження в ядро взято 0,5. У нашому дослідженні для більшої визначеності семантичного поля в якості порога обрано величину 0,8) [4].

До цієї групи належать дієслова blicken (1,0), betrachten (1,0), sehen (1,0), schauen (0,95),

besichtigen (0,8), erkennen (0,8), gucken (0,8), sichten (0,8), starren (0,8). Вони описують основне значення домінанти sehen, вже решти слів вихідного списку пов'язані з поняттям `бачити', і, крім того, компонент sehen названий у їхньому тлумаченні в п'яти або чотирьох словниках. Для позначення такого типу групи слів у роботі зазначеного автора [4] використовується поняття «ядро ЛСГ».

Критерієм входження того чи іншого слова в ядро є:

а)досить велика величина We-р. (У нашому випадку 0,8 і більше);

б)досить висока частота вживання домінанти у тлумаченні семантики цих слів у різних словниках (у разі понад 50%, тобто домінанта у тлумаченні семантики «ядерних» слів є у 4-5 словниках).

2) Слова з вагою від 0,5 до 0,8:

До цієї групи належать дієслова spahen (0,7), augen (0,6), bemerken (0,6), kieken (0,6), luchsen (0,6), augeln (0,6), mustern (0,53), wahrnehmen (0,53). Ці слова входять до основного складу ЛСГ.

3) До третьої групи відносяться дієслова, вага яких не перевищує 0,5: linsen (0,4), lunzen (0,4), perzipieren (0,4), spicken (0,4), lugen (0,4), gewahren (0,3), empfangen (0,27), schielen (0,23), beobachten (0,2), finden (0,2), fixieren (0,2), merken (0,2), gaffen (0,1), unterscheiden (0,1), peilen (0,06). Ці слова описують периферійні значення домінантів sehen.

Аналогічно за допомогою словників, які використовувалися для інвентаризації підгрупи `чути', було складено вихідний список і визначено ступінь участі домінанти horen у тлумаченні кожного слова, яке до нього відноситься (див. табл. 2).

1) До першої групи належать дієслова horen (1,0), horchen (1,0), lauschen (1,0). Вони становлять ядро ЛСГ слів зі значенням чути. Компонент horen названий у їхньому тлумаченні у п'яти словниках.

2) Слова з вагою від 0,5 до 0,8:

Сюди відносяться дієслова verstehen (0,77), vernehmen (0,73), wahrnehmen (0,53).

3) До третьої групи належать дієслова з вагою нижче 0,5:

folgen (0,37), empfangen (0,27), erfahren (0,2).

Висновки

В результаті нашого дослідження були виявлені дві загальні лексеми у дієслів аудіовізуального сприйняття wahrnehmen (0,53) і ; empfangen (0,27) (табл. 1 і 2). Дослідники вважають, що дієслова sehen і horen сягають одного

загального кореня : і.-е. *seku означало `бачити, помічати, показувати' і \..-е* keu(s) - `слухати, звертати увагу, помічати, бачити' [8, 633]. Ці дієслова, окрім інших смислів, мали спільне значення `бачити'. Вони семантично споріднені, єдині, передбачається, що за своєю природою вони синкретичні [3].

В результаті проведеної інвентаризації з використанням статистичного метода було виділено ЛСГ дієслів візуального та аудитивного сприйняття. Проведене дослідження підтверджує, що ЛСГ - це група слів, які синонімічно пов'язані з основним значенням домінанти або одним із значень домінанти і мають сильний семантичний зв'язок з її основним значенням.

Список літератури

аудіовізуальне дієслово нововерхньонімецька мова

1. Кійко Ю. Інвентаризація лексико-семантичної групи дієслів пересування в сучасній німецькій мові. Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. 2000. Вип. 98: Германська філологія. С. 51-59.

2. Левицький В.В., Огуй О.Д. Формалізація історико-семасіологічних досліджень та її межі. Мовознавство. 1992. № 1. С. 26-33.

3. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.Є., Кійко С.В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. Чернівці : Рута, 2000. 136 с.

4. Мусурівська О.В. Методи інвентаризації лексико-семантичних груп. Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Чернівці : ЧДУ, 1996. Вип. 1: Германська філологія. С.51-54.

5. Bertelsmann. Synonymworterbuch. Bertelsmann Lexikon Verlag GmbH, Gutersloh/Munchen, 2000. 711 S.

6. Dornseif F. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen 7., Unverand. Aufl., Berlin, 1970. 922 S.

7. Duden. Deutsches Universalworterbuch A-Z. 3., neu bearb.unerweit. Aufl. Mannheim, Leipzig, Zurich : Dudenverlag, 1996. 1816 S.

8. Duden. Etymologie. Herkunftswцrterbuch Duden der deutschen Sprache. Bd. 7. Mannheim Dudenverlag, 1989. 839 S.

9. Robering K. Die deutschen Verben des Sehens. Eine semantische Analyse. Goppingen, Kummerle Verlag, 1985. 447 S.

10. Wahrig G. Deutsches Worterbuch, Verlagsgruppe Bertelsmann GmbH, 1986. 1493 S.

Размещено на Allbest.ru