Зміст та інтерпретація терміна "Intelligence" в контексті моделі Intelligence-Led Policing (ILP)

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст та інтерпретація терміна «Intelligence» в контексті моделі Intelligence-Led Policing (ILP)

Користін О. Є.

Денисенко Б. А.

У статті зосереджено увагу на концептуальних проблемах імплементації нової моделі правоохоронної діяльності, що отримала в світі назву Intelligence- Led Policing (ILP). Наголошено на важливості глибокого розуміння філософії нової моделі, її принципів та засад. Ключовим для розуміння змісту ILP є правильне та обґрунтоване тлумачення й інтерпретація з англійської мови терміна «Intelligence». Запорукою цілісної імплементації ILP в Україні, пізнання змісту цієї моделі, її філософії є саме науково обґрунтована українськомовна інтерпретація терміна «Intelligence».

Відзначено, що проблема коректного розуміння терміна «Intelligence» в контексті моделі ILP є також проблемою в англомовному середовищі, що додатково ускладнює вітчизняне сприйняття терміна та його використання. З методологічного погляду увагу зосереджено на особливостях обґрунтування і тлумачення використання терміна «Intelligence» провідними зарубіжними науковцями та фахівцями. intelligence термін правоохоронний

Ключовою гіпотезою у дослідженні обрано поетапну інтерпретацію та аналіз змістовного наповнення терміна «Intelligence» в контексті моделі ILP через українські слова та словосполучення: аналітика, розвідка, розвідувальна аналітика та аналітична розвідка. Почергово проаналізовано зміст та функції термінів «аналітика» та «розвідка», їхні позитивні та негативні характеристики у контексті ILP. Зроблено висновок щодо переваги терміна «аналітика» проти терміна «розвідка» саме в контексті ILP.

Дослідження продовжено порівняльним аналізом термінів «розвідувальна аналітика» та «аналітична розвідка». Зазначено їхні позитивні та негативні характеристики у контексті ILP. Зроблено висновок щодо переваги терміна «розвідувальна аналітика» проти терміна «аналітика» саме в контексті ILP. Водночас термін «розвідувальна аналітика» є менш вдалим в контексті ILP, якщо порівняти його з терміном «аналітична розвідка».

Зроблено висновки щодо доцільності застосування україномовного терміну «аналітична розвідка» в контексті використання щодо моделі Intelligence- Led Policing (ILP).

Ключові слова: intelligence, Intelligence-Led Policing, ILP, аналітика, розвідка, розвідувальна аналітика, аналітична розвідка.

Korystin O. Ye., Denysenko B. A. The meaning and interpretation of the term “Intelligence” in the context of the Intelligence-Led Policing model

The article focuses on conceptual problems related to the implementation of a new law enforcement model known worldwide as Intelligence-Led Policing (ILP). The emphasis is placed on the importance of a deep understanding of the philosophy underpinning the new model as well as its principles and tenets. The faithful and accurate translation and interpretation of the English term “Intelligence” is key to understanding ILP. A scientifically sound Ukrainian interpretation of the term “Intelligence” is a sine qua non for the holistic implementation of ILP in Ukraine and for understanding of this model and its philosophy.

It is emphasized that the correct understanding of the term “Intelligence” in the context of the ILP model is also a problem among English speakers, which further complicates how the term is perceived and used domestically. From a methodological point of view, one area of particular focus is the justification and interpretation of the use of the term “Intelligence” by leading foreign scholars and specialists.

The key hypothesis of the study is a step-by- step interpretation and analysis of the meaning of the term “Intelligence”in the context of the ILP model when expressed through the following Ukrainian words and collocations: аналітика (analytics), розвідка (reconnaissance), розвідувальна аналітика (intelligence analytics) and аналітична розвідка (analytical intelligence). The terms “analytics” and “reconnaissance” are analysed in juxtaposition with each other from the point of view of their meaning and functional use. Their positive and negative implications are assessed in the context of ILP. A conclusion is made in favour of the superiority of the term “analytics” as being more accurate compared to the term “reconnaissance” specifically in the context of ILP.

The study continues with a comparative analysis of the terms “intelligence analytics” and “analytical intelligence”. Positive and negative implications of these

terms are assessed in the context of ILP. A conclusion is made in favour of the superiority of the term “intelligence analytics” as being more accurate compared to the term “analytics” specifically in the context of ILP. However, the term “intelligence analytics” is less successful in the context of ILP if compared to the term “analytical intelligence”.

Conclusions were made regarding the advisability of using the Ukrainian term “analytical intelligence” in the context of the Intelligence-Led Policing (ILP) model.

Key words: intelligence, Intelligence-Led Policing, ILP, analytics, reconnaissance, intelligence analytics, analytical intelligence.

Постановка проблеми. Перед правоохоронними органами все більш складними є сучасні виклики. Водночас у суспільстві значно зросли вимоги щодо підвищення ефективності та результативності діяльності органів правопорядку. Саме у відповідь на нові виклики розроблена нова модель Intelligence-Led Policing (ILP). Ця модель не тільки забезпечує сучасний підхід до ідентифікації та планування заходів протидії зростаючим транснаціональним загрозам таким як тероризм та організована злочинність, але також може застосовуватися до повсякденного проактивного планування та правоохоронного менеджменту [1, 2]. Водночас залишаються питання методологічного характеру, зокрема щодо інтерпретації терміну «Intelligence» українською мовою, сприйняття його змісту у контексті зазначеної моделі, забезпечуючи тим самим об'єктивність та повноту імплементації моделі ILP в Україні.

Метою статті є сутнісний аналіз ключового слова «Intelligence», що застосовується у назві моделі ILP, з акцентом на досліджені особливостей його змісту у контексті зазначеної моделі правоохоронної діяльності та інтерпретації в україномовному використанні.

Виклад основного матеріалу. Intelligence- Led Policing - це сучасна модель, яка передбачає інкорпорування аналітичної розвідувальної функції в загальну місію правоохоронної системи. Комплексне завдання - прогнозування ризиків та вплив на дії - передбачає комбінування аналізу та процесу прийняття рішень, що створює додаткові виклики для спеціалістів розвідувальних аналітичних служб [2, с. 25]. Незважаючи на те, що ILP є викликом традиційній і домінуючій реактивній, що базується на реагуванні, поліцейській діяльності, її прийняття та привнесення у правоохоронну діяльність проактивного мислення, визначення пріоритетів і планування не змінить того факту, що поліції завжди доведеться реагувати на інциденти, пов'язані з безпекою, та вчинені злочини [1, с. 8]. ILP передбачає суттєві зміни організаційно-управлінської структури, що в межах визначеної стратегії передбачає системний збір, обмін та аналіз відповідної інформації і призначена для надання допомоги менеджменту правоохоронних органів в ухваленні обґрунтованих рішень, що формуються на реальних даних. Зазначене стосується не лише продукування стратегічних цілей, а й щоденної операційної діяльності. У цьому сенсі ILP доповнює традиційну модель правоохоронної діяльності.

Теоретичне обґрунтування щодо моделі ILP найбільш глибоко та доступно, на нашу думку, розкриває у своїх наукових дослідженнях професор Джеррі Х. Реткліфф, зокрема в книзі «Intelligence-Led Policing», виданій у 2016 році [3]. Багато зарубіжних вчених характеризуються значними науковими досягненнями щодо ILP, зокрема: доктор Адріан Джеймс, старший викладач та дослідник Інституту вивчення кримінального правосуддя Університету Портсмут, доктор Ельке Девро, доцент та кримінолог в Інституті безпеки та глобальних проблем Університету Лейдена, а також доктор Моніка ден Бур, ад'юнкт-професор кафедри безпеки та кримінології Університету Маккуорі в Сіднеї (Австралія). Відомими є наукові праці у зазначеній царині вчених та фахівців, серед яких: Don Mcdowell (Strategic Intelligence: a handbook for practitioners, managers, and users); Marilyn Peterson (Intelligence-Led Policing: The New Intelligence Architecture); Patrick F. Walsh (Intelligence and Intelligence Analysis); Neil Quarmby, Lisa Jane Young (Managing Intelligence: The Art of Influence); Hank Prunckun (Scientific Methods of Inquiry for Intelligence Analysis); Adrian James (Understanding Police Intelligence Work Key Themes in Policing) та багато інших.

Водночас серед досвідчених фахівців має місце чітке розуміння того, що адекватність інтерпретації моделі та реалізація єдиної концепції ILP потребує подолання лінгвістичних проблем, оскільки термін «intelligence» у різних мовах має різне значення. У виданні «OSCE Guidebook Intelligence-Led Policing» і робиться акцент на тому, що «Слово intelligence зазвичай перекладається російською мовою як дані та інформація з обмеженим доступом, які мають у своєму розпорядженні служби безпеки та інші уповноважені органи, включаючи уповноважені (відповідальні) поліцейські підрозділи, тоді як англійською intelligence означає всі види, розроблених правоохоронними органами та їм доступних, проаналізованих даних та інформації» [1, с. 11]. І незважаючи на запобіжне, за-для уникнення «дисгармонії», тлумачення, що intelligence відноситься до проаналізованих даних та інформації, у російськомовному перекладі цього видання ОБСЄ «intelligence» інтерпретується як «оперативні дані і інформація» (https://www.osce.org/ files/f/documents/a/9/357211.pdf).

Ще більш звужено - лише як «оперативні дані» цей термін інтерпретується у перекладі українською мовою видання Міжнародної асоціації аналітиків у сфері злочинності (International Association of Crime Analysts, IACA) під назвою «Exploring Crime Analysis: Readings on Essential Skills» [4].

І це не виключення, в Україні міжнародними партнерами (КМЕС, ОБСЄ) чимало зусиль докладається щодо імплементації моделі Intelligence- Led Policing у діяльність органів правопорядку, але водночас має місце різноманітність інтерпретації ключового терміну «intelligence» представниками органів правопорядку, яка переважно не відображає змісту, сутності, духу, філософії ... самої моделі ILP. На нашу думку, це одна із суттєвих причин повільних темпів імплементації її в Україні.

Наразі термін, що передається англійським словом «intelligence», має безліч різних визначень, залежно від контексту, культур, мов і традицій (інтелект, розум, інформація, відомості, кмітливість, розвідка, тяма тощо). Зокрема, інтелект - це загальна здатність людини розв'язувати проблеми, вирішувати завдання, розуміти складні поняття, сприймати інформацію, мислити логічно і творчо, аналізувати, синтезувати та оцінювати інформацію, навчатися та розвиватися. Розум можна розглядати як генеральний фактор, що визначає успіх у різних сферах життя, таких як навчання, робота, спілкування, особисті відносини та інші.

На підставі літератури з'ясовано також, що слово «intelligence» використовується одночасно для визначення методології, структури, процесу і продукту. Поряд з тим, етимологічна характеристика терміну «intelligence» у контексті сутності сучасної моделі поліцейської діяльності потребує відходу від однозначного елементарного перекладу, а обґрунтовує позицію більш широкого тлумачення.

Наразі доречно зазначити, що проблема інтерпретації «intelligence» у контексті ILP має місце і безпосередньо в англомовному використанні. І прикладом тому є широка дискусія серед фахівців. М. Петерсон (Marilyn Peterson) звернув увагу на необхідності визначення терміну «intelligence» у контексті ILP, а також на важливості розуміння різниці між intelligence та information. У своїй роботі «Intelligence-Led Policing: The New Intelligence Architecture» [5] Петерсон обґрунтовує необхідність відмінної термінології, яка дозволяє чітко визначати різницю між різними типами даних та їхнім використанням в контексті ILP. Зокрема він зазначає, що «Через неправильне використання слово «intelligence» означає різні речі для різних людей. Найпоширеніша помилка - вважати «intelligence» синонімом до «інформації». Інформація - це не intelligence».

Хоча, наразі, «intelligence» у найпростішому варіанті можна описати як оброблена інформація. Це має на меті передати відчуття того, що необро- блена інформація повинна бути оброблена, перш ніж її можна буде інтерпретувати. Але слово «обробка» не передає жодного реального відчуття сутності чи точності. Дійсно, якщо і є ключовий елемент, якого не вистачає, в будь-якому визначенні, яке обертається навколо ідеї обробки, то це те, що intelligence вимагає високого ступеня інтерпретації, в поєднанні з деякими неминучими, виваженими припущеннями.

Незалежно від того, в якій сфері ми використовуємо «intelligence», або які теми та інтереси привертають нашу увагу, всі практичні сегменти intelligence мають наступні спільні ключові елементи (виклики), що маємо враховувати [6]:

проблеми потрібно вирішувати;

потреба в належному плануванні;

дані потрібно шукати, збирати та узагальнювати;

відповіді потрібно знайти.

Ще одне загальновживане визначення, яке втілює ці ідеї, можна сформулювати на основі різних статей Короткого Оксфордського словника англійської мови та інших джерел, і воно передбачає, що Intelligence можна описати наступними термінами [6]: Intelligence - це сума того, що відомо, інтегровано з новою інформацією, а потім остаточно інтерпретовано за значенням.

Дійсно, термін «intelligence» є досить широким і може мати різні тлумачення залежно від контексту. У правоохоронній діяльності цей термін використовується для позначення збору, аналізу та використання інформації з різних джерел з метою розкриття злочинів та запобігання злочинності.

Однак, визначення та інтерпретація терміну «intelligence» у правоохоронній діяльності може викликати певні проблеми. Один з основних проблемних моментів полягає у тому, що термін «intelligence» має багато різних визначень та тлумачень у різних країнах та контекстах. Наприклад, в США під терміном «intelligence» зазвичай розуміють інформацію, яка збирається спеціальною службою, тоді як у Великій Британії під цим терміном розуміють загальну інформацію, яка збирається поліцією.

Ще однією проблемою є те, що використання терміну «intelligence» може спричиняти певні нерозуміння та непорозуміння між різними агентствами та службами, які займаються збором та обробкою інформації. Наприклад, одна служба може вважати певну інформацію як «intelligence», тоді як інша служба може вважати її звичайною інформацією.

У дослідженнях з ILP часто зустрічається термін «intelligence», який може мати різне тлумачення і використовуватись в різних контекстах. Зокрема, він може інтерпретуватися як розвідувальна інформація про кримінальну діяльність та злочинців, яку збирає та аналізує правоохоронна система. Також «intelligence» може означати систему, яка забезпечує збір, аналіз та розповсюдження цієї інформації, а також дії правоохоронних органів, які базуються на зібраній інформації.

Досліджуючи окреслену проблему, варто подальший аналіз продовжити, інтерпретуючи intelligence через терміни, які найчастіше в україномовному контенті використовуються у контексті моделі ILP: аналітика, розвідка, розвідувальна аналітика, аналітична розвідка.

Підходи до тлумачення терміну «intelligence» можуть бути різними, проте в контексті ILP важливими є такі його характеристики, як здатність збирати, аналізувати та використовувати інформацію з метою забезпечення ефективної і результативної боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки. Наразі у контексті моделі ILP термін «іntelligence» можна тлумачити через термін аналітика, оскільки обидва терміни мають спільний змістовий контекст. Аналітика - це процес збору, аналізу та інтерпретації інформації з метою розуміння певної проблеми чи ситуації та прийняття обґрунтованих рішень на основі цієї інформації. У контексті ILP, htelligence також використовується для збору, аналізу та інтерпретації інформації, проте з орієнтацією на розв'язання проблем правопорядку та запобігання злочинності. Таким чином, mtelligence у моделі ILP можна розглядати як розвинену форму аналітики, спрямовану на досягнення певних цілей у сфері правоохоронної діяльності.

В інтерпретації терміну «intelligence» через термін «аналітика» ми можемо розуміти, що ILP базується на здатності правоохоронних органів до збору та аналізу інформації, зокрема, щоб створити детальніші профілі злочинців, оцінити загрози для громадської безпеки та визначити ефективні методи протидії злочинності тощо.

У цьому контексті «аналітика» визначається як процес перетворення різноманітної інформації в структуровану та корисну для подальшого прийняття рішень. Таким чином, intelligence у контексті ILP має на увазі не тільки збір інформації, але й її обробку та аналіз з метою забезпечення ефективного управління правоохоронною діяльністю.

Однією з позитивних ознак тлумачення терміну «intelligence» через термін «аналітика» є те, що воно зосереджується на процесі аналізу даних, інформації, що дозволяє розуміти, що це не просто збір різних даних, а їх аналіз та перетворення в корисну інформацію. З іншого боку, негативною стороною цього тлумачення є те, що воно може зводитись до спрощення різних аспектів роботи правоохоронних органів - до лише аналітичного процесу. Це може призвести до ігнорування важливості інших аспектів, таких як людські фактори, операційна та стратегічна діяльність, комунікація, інтуїція тощо. Також, акцент на аналітиці може привести до переорієнтації роботи правоохоронних органів з проактивної до реактивної, що означає, що замість фокусування уваги на запобіганні вчинення злочинів, органи правопорядку будуть реагувати на вже наявні проблеми.

Іншою негативною ознакою тлумачення терміну «intelligence» через термін «аналітика» є те, що це може призвести до зведення всієї роботи правоохоронних органів до рівня досліджень і аналітики, зменшуючи значення ролі інших складових, таких як професійна підготовка, технічні засоби, можливості та інструменти тощо. Проте, якщо використовувати термін «аналітика» як доповнення до терміну «intelligence» в контексті ILP, це може бути корисним інструментом для забезпечення точності та раціональності в прийнятті рішень у правоохоронній діяльності.

Термін «розвідка» у контексті правоохоронної діяльності, може використовуватися для позначення процесу збирання та аналізу інформації про певний об'єкт або ситуацію, стан, територію тощо. У цьому контексті, термін «intelligence» може тлумачитись як інформація, яка зібрана та проаналізована в рамках розвідки.

Таке тлумачення терміну «intelligence» через термін «розвідка» може мати позитивні та негативні ознаки. Серед позитивних можна назвати:

більш точне та чітке визначення терміну, що полегшує розуміння його значення;

орієнтація на збір інформації - розвідка, як і mtelligence, передбачає систематичний та структурований збір інформації про можливі загрози та кримінальну активність. Наголос на процесі збирання та аналізу інформації може сприяти спрямуванню уваги на необхідності систематичного та наукового підходу до збору даних та їхнього аналізу;

термін «розвідка» може мати відтінок «шпигунства», що вказує на те, що збір інформації може відбуватися нелегальним шляхом. Це може сприяти у визначенні правових меж дій правоохоронних органів у процесі збору інформації;

направленість на дії у майбутньому - розвідка, як і mtelligence, дозволяє отримати інформацію, яка може стати основою для прийняття рішень у майбутньому;

спрямованість на надання підтримки діяльності правоохоронних органів - розвідка, як і mtelligence, може бути корисною для підтримки діяльності правоохоронних органів та забезпечення безпеки населення.

Серед негативних ознак можна назвати:

військова конотація - термін «розвідка» має переважно військову конотацію, що може призводити до сприйняття моделі ILP як «військової» та спотворювати його значення в контексті правоохоронної діяльності;

термін «розвідка» може викликати негативну реакцію в громадськості, оскільки він асоціюється зі збором інформації про людей та їхні дії;

термін «розвідка» може мати деяку незаконність, якщо збір розвідувальної інформації здійснюється з порушенням приватності та прав людини;

необхідність великих бюджетів - розвідка, як і Intelligence, вимагає великих бюджетних витрат на забезпечення діяльності розвідувальних служб, що може бути важко реалізовувати для правоохоронних органів.

Таким чином, оскільки intelligence у моделі ILP відноситься до збору та аналізу інформації з різних джерел, то термін «аналітика» відображає цю ідею краще, ніж термін «розвідка». Крім того, використання терміну «аналітика» забезпечує більш точне розуміння концепції intelligence в контексті ILP та підкреслює важливість аналізу даних та інформації в управлінні правоохоронними справами.

У контексті моделі Intelligence-led policing (ILP) термін «аналітика», на відміну терміну «розвідка», краще відображає зміст поняття Intelligence. Це пояснюється тим, що аналітика передбачає застосування різних методів та технологій для обробки та аналізу великої кількості інформації. В основі роботи аналітиків лежать методи та техніки статистичного аналізу, експертного оцінювання та прогнозування, машинного навчання, розпізнавання образів та інші. У результаті, аналітики забезпечують поліцейські служби необхідними даними та знаннями для ефективного ведення розслідувань та запобігання злочинам.

Водночас, використання терміну «розвідка» може привести до неправильного сприйняття правоохоронного органу як воєнної організації, яка проводить розвідувальні дії на військовій основі, не дивлячись на інтелектуальну складову моделі ILP. Термін «розвідка», хоч і має деякий зв'язок з роботою розвідки, але може мати військовий відтінок, що не дуже відповідає специфіці ILP. Крім того, розвідка часто асоціюється зі збором інформації шляхом шпигунства або інших нелегальних методів, що може суперечити принципам законності та етики поліцейської роботи. Тому термін «аналітика» є більш точним та відповідним для тлумачення слова «intelligence» у контексті ILP.

У продовження гіпотетичного термінологічного вибору, зазначимо, що термін «розвідувальна аналітика» також використовується в контексті розвідки та розвідувальної діяльності, де аналітики займаються збором, оцінкою розвідувальної інформації з різних джерел та аналізом. Термін «розвідувальна аналітика» зазвичай зосереджений на зборі та аналізі розвідувальної інформації, тоді як intelligence в контексті ILP охоплює ширший спектр знань, включаючи не тільки розвідувальну інформацію, а й знання про діяльність злочинних груп, закони та політику, технології, соціальні мережі та інші аспекти.

Таким чином, термін «розвідувальна аналітика» може використовуватися для пояснення деяких аспектів intelligence в контексті ILP, але він не може повністю відображати всю сутність intelligence у цій моделі. Водночас він поєднує у собі поняття «аналітики» та «розвідки», тобто визначається як процес збору, аналізу та розуміння інформації, що отримана з різних джерел з метою прийняття рішень. З точки зору «розвідки» він охоплює велику кількість інформації,що може бути корисною для виконання завдань ILP, а з точки зору «аналітики» - відображає ключову роль, яку відіграє аналіз інформації у роботі аналітиків в контексті філософії ILP, які повинні зібрати та обробити велику кількість різноманітної інформації для продукування оптимальних рішень.

Отже, термін «розвідувальна аналітика» є більш точним (ніж терміни «аналітика» та «розвідка») відображенням intelligence у контексті моделі ILP, оскільки поєднує в собі ідеї розвідки та аналітики, які є ключовими складовими роботи учасників процесів ILP.

Подальший аналіз варто зосередити на терміні «аналітична розвідка», що використовується для опису діяльності, яка використовує аналітичні методи для збору, обробки та інтерпретації інформації про потенційну загрозу. У контексті ILP, термін «аналітична розвідка» можна тлумачити як діяльність, яка використовує аналітичні методи для збору та обробки інформації, що стосується злочинної діяльності, з метою виявлення потенційних загроз для громадської безпеки. Аналітична розвідка - це процес збору, аналізу та інтерпретації інформації з метою виявлення та оцінки потенційних загроз, визначення можливих наслідків та розробки стратегій для їх запобігання або зменшення наслідків та створення звіту або рекомендацій для прийняття рішень. Цей термін часто використовується у контексті безпеки та оборони, де аналітична розвідка використовується для підготовки стратегій та тактик протидії потенційним загрозам, таким як терористичні акти, кібератаки та інші форми агресії. Термін «іntelligence» також використовується в контексті розвідувальної діяльності та безпеки, і має аналогічне значення - це знання, які отримуються з розвідувальної діяльності та інших джерел, та які використовуються для розробки стратегій та тактик протидії потенційним загрозам.

У контексті розвідувальних служб та поліції, аналітична розвідка пов'язана з Intelligence. У цьому контексті Intelligence означає інформацію, отриману з різних джерел, що використовується для прийняття рішень щодо безпеки держави або боротьби зі злочинністю. Аналітична розвідка в цьому контексті використовується для аналізу розвідувальної інформації та забезпечення необхідних знань та рекомендацій для прийняття рішень.

Отже, терміни «аналітична розвідка» та «іntelligence» мають багато спільного у тому сенсі, що обидва використовуються для опису процесу збору, аналізу та інтерпретації інформації з метою виявлення та оцінки потенційних загроз. Обидва терміни використовуються у контексті безпеки та оборони, де інформація та знання про потенційні загрози можуть бути вирішальними для розробки стратегій та тактик їх запобігання або зменшення наслідків.

Звісно тлумачення терміну «іntelligence» в контексті ILP через аналітичну розвідку може мати позитивні та негативні аспекти. Серед позитивних аспектів можна виділити можливість використання аналітичних методів для збору та обробки інформації, що дозволяє отримувати більш точні та детальні дані про злочинну діяльність та потенційні загрози. Також, таке тлумачення підкреслює важливість використання аналітики для забезпечення безпеки громадян.

Термін «аналітична розвідка» відображає основні характеристики Intelligence в контексті моделі ILP, такі як збір та аналіз інформації з метою виявлення потенційної загрози та прийняття на основі цієї інформації рішень щодо її запобігання або нейтралізації.

Однак, серед негативних аспектів можна відзначити те, що термін «аналітична розвідка» може бути сприйнятий як надмірно військовоорієнтова- ний та недостатньо зорієнтований на цивільну безпеку. Крім того, використання терміну «розвідка» може викликати певний рівень недовіри серед громадськості, оскільки воно асоціюється з таємною та секретною діяльністю. Хоча з часом, за умови обґрунтованого, в межах права та закону, використання терміну «аналітична розвідка» можливим є уникнення проблеми тлумачення терміну «іntelligence» через військовий контекст або терміну розвідки, яке може бути сприйняте як використання тільки секретної інформації.

Водночас, так як термін «аналітична розвідка» має глибокий зв'язок з військовою та розвідувальною діяльністю, це додатково і більш глибоко відображає специфіку діяльності служб безпеки та правоохоронних органів. Таке тлумачення Intelligence дозволяє включати в себе і аспекти розвідки, такі як збір інформації про злочинців та потенційних загроз, що може бути важливою складовою успішного виконання завдань в сфері національної безпеки та правоохоронної діяльності.

З іншого боку, термін «аналітична розвідка» може бути занадто специфічним для опису всіх аспектів Intelligence, що можуть бути важливими у контексті моделі ILP. Наприклад, Intelligence може включати в себе аспекти профілювання поведінки, аналіз соціальних мереж та роботу з великими обсягами даних, які можуть не мати відношення до розвідувальної діяльності. Таким чином, термін «аналітична розвідка» може бути дещо обмежувальним, що може призвести до неповного тлумачення концепції Intelligence в контексті ILP.

Порівнюючи безпосередньо переваги та недоліки двох термінів «розвідувальна аналітика» та «аналітична розвідка» зазначимо, що вони можуть відрізнятися за вживанням в різних організаціях та відомствах. У деяких випадках, «розвідувальна аналітика» може використовуватися більше в контексті військової розвідки, де важливіше добування та аналіз інформації з різних джерел, щоб зробити рішення щодо воєнних дій. У такому випадку, «аналітична розвідка» може бути більш широким терміном, що включає в себе аналіз інформації з будь-яких джерел, у тому числі військових, політичних, економічних, соціальних тощо.

Якщо ми порівняємо переваги та недоліки двох термінів «розвідувальна аналітика» та «аналітична розвідка», то можна зробити висновок, що кожен з них має свої переваги та недоліки, але обидва терміни тією чи іншою мірою можуть використовуватися для тлумачення терміну «intelligence» у контексті моделі ILP. Розвідувальна аналітика може бути корисною в тому випадку, коли необхідно зібрати інформацію з різних джерел та зробити швидкі рішення на основі цієї інформації. Однак, цей підхід може бути недостатньо глибоким та неповним, оскільки інформація може бути не повною та неперевіре- ною. Аналітична розвідка, з іншого боку, може дозволити більш глибокий та детальний аналіз інформації, що зібрана з різних джерел, яка дозволяє зробити більш обґрунтовані та розумні рішення. Однак, цей підхід може займати більше часу та зусиль, оскільки потрібно детально проаналізувати кожне джерело та зробити висновки на основі цієї інформації.

Переваги терміну «розвідувальна аналітика» також полягають у тому, що він можливо більш точно відображатиме фокус на зборі інформації, процесі отримання інформації та аналізу її, який є необхідним для здійснення розвідувальної діяльності; більш зрозумілий для фахівців зі спеціальних служб. Крім того, частіше використовується в контексті правоохоронних органів та військових структур, але може бути пов'язаний зі стереотипами та негативними уявленнями про розвідувальну діяльність.

Переваги терміну «аналітична розвідка» полягають у тому, що він більш широкий та охоплює не тільки процес отримання інформації, а й її використання для прийняття рішень та планування дій. Відображає обидва аспекти процесу розвідки та аналізу, є більш загальним та універсальним терміном, що може застосовуватися в різних контекстах. Також термін «аналітична розвідка» частіше використовується в контексті інформаційних технологій та бізнесу.

Звісно можемо зазначити і певні недоліки терміну «аналітична розвідка»: може бути менш зрозумілим для фахівців зі спеціальних служб; може створювати сприйняття, що обидва аспекти розвідки та аналізу є рівнозначними, тоді як розвідувальна діяльність може мати більшу або меншу вагу, залежно від контексту.

Кожен з підходів має свої переваги та недоліки, тому важко однозначно визначити, який із них найбільше відображає значення Intelligence в контексті ILP. Однак, можна зробити висновок, що терміни «розвідувальна аналітика» та «аналітична розвідка» є більш точними і більш повно відображають сутність Intelligence у контексті ILP, оскільки поєднують у собі характеристики обох попередніх підходів аналітики і розвідки.

Узагальнюючи викладену думку, важливим є зазначення того, що при складності, багатогранності, різному у традиційному вимірі сприйняттю у суспільстві термін «аналітична розвідка» найбільш точно відображає значення «intelligence» у контексті ILP. На нашу думку, достатньо обґрунтованою є україномовна інтерпретація Intelligence- Led Policing як Правоохоронна діяльність, керована аналітичною розвідкою.

Це тлумачення дозволяє поєднувати ключові характеристики Intelligence, такі як збір та аналіз інформації, з процесом розвідки, що передбачає збір, аналіз та оцінку інформації з метою надання рекомендацій. Інформація та знання про потенційні загрози можуть бути вирішальними для розробки стратегій та тактик їх запобігання або зменшення наслідків тим самим, вирішуючи завдання проактивності нової моделі. Крім того, це тлумачення підкреслює роль аналітичної складової в процесі розвідки, що є важливим аспектом в контексті ILP.

Висновки

Таким чином, термін «аналітична розвідка» найбільше відповідає сутності та значенню терміну Intelligence в контексті ILP. Він поєднує в собі ключові характеристики, які мають значення для збору, аналізу та використання інформації для прийняття рішень у правоохоронній діяльності. Термін «аналітична розвідка» відображає увагу на аналізі та обробці даних, що відповідає головній задачі Intelligence у контексті ILP - збору, аналізу та використанню інформації з метою досягнення цілей правоохоронної діяльності, вирішенню комплексного завдання, що передбачає комбінування аналізу та процесу прийняття рішень, прогнозування ризиків та впливу на управлінську діяльність.

Література

OSCE Guidebook Intelligence-Led Policing. TNTD/ SPMU Publication Series Vol. 13. Vienna, 2017. 104 S.

Користін О.Є., Пефтієв Д.О., Пеньков С.В., Некрасов В.А. Довідник керівника поліції - поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою / ILP : навчальний посібник. К: «Видавництво Людмила», 2019. 120 с.

Jerry H. Ratcliffe. Intelligence-Led Policing. Second edition. New York : Routledge, 2016. 222 S.

Exploring Crime Analysis: Readings on Essential Skills. IACA: Kansas, 2017. 395 S.

Marilyn Peterson. Intelligence-Led Policing: The New Intelligence Architecture. Washington, DC: U.S. Department of Justice. 50 S.

Don Mcdowell. Strategic Intelligence: a handbook for practitioners, managers, and users. Plymouth, UK: The scarecrow press, Inc. 2009. 272 S.

Размещено на Allbest.ru