Диференціація та комунікативний потенціал вербальних та невербальних засобів вираження ввічливості в англомовному дипломатичному дискурсі
Розгляд вербальних та невербальних способів вираження ввічливості в англомовному дипломатичному дискурсі для виявлення їхнього впливу на міжнародні відносини та міжкультурне взаєморозуміння. Диференціація та потенціал засобів вираження ввічливості.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.12.2023 |
Размер файла | 26,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Львівський національний університет імені Івана Франка
Диференціація та комунікативний потенціал вербальних та невербальних засобів вираження ввічливості в англомовному дипломатичному дискурсі
Кащишин Наталія Євгенівна, доцент кафедри
іноземних мов факультету міжнародних відносин
Іващишин Ольга Михайлівна, кандидат філологічних наук,
доцент кафедри іноземних мов для гуманітарних
факультетів факультету іноземних мов
Анотація
У сучасному світі, де міжнародні відносини набувають все більшого значення, дипломатичний дискурс відіграє важливу роль у сприянні взаєморозумінню між різними націями та культурами. Він визначає характер спілкування на міжнародній арені та впливає на розвиток міждержавних відносин. Розуміння та правильне застосування засобів ввічливості може забезпечити позитивну динаміку у вирішенні складних міжнародних завдань і сприяти побудові плідних відносин між країнами та міжнародними організаціями.
Засоби комунікації, які використовують у дипломатичних відносинах, відрізняються своєю складністю та міжкультурним характером, оскільки дипломати повинні враховувати культурні особливості і специфіку спілкування різних націй. Разом з тим, вони також повинні враховувати політичні контексти та історичні перспективи для досягнення успішних результатів у міжнародних відносинах. У статті здійснено аналіз як вербальних, так і невербальних засобів, які використовуються для вираження ввічливості в рамках дипломатичного дискурсу. Цей аналіз дозволяє висвітлити, як ці два аспекти взаємодіють та спільно сприяють вирішенню складних конфліктів, досягненню компромісів та встановленню консенсусу в міжнародних відносинах. Крім того, у статті розглянуто специфічні риси англомовного дипломатичного дискурсу, з метою виявлення унікальних рис цього мовного середовища.
Це дослідження спрямовано на глибокий аналіз не лише мовних аспектів, але й різноманітних невербальних елементів, таких як жести, міміка, тон голос, інтонація, які супроводжують мовлення дипломатів. Проаналізовано конкретні приклади з англомовного дипломатичного дискурсу, які допомагають краще розібратися у важливих аспектах вираження ввічливості та встановити їхню роль у формуванні міжнародних угод та співпраці.
Ключові слова: дипломатичний дискурс, ввічливість, вербальні засоби, невербальні засоби, міжнародні відносини, комунікація, конфлікти, консенсус.
Kashchyshyn Nataliya Yevhenivna Ph. D in English Philology, Associate Profеssor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the Faculty of International Relations, Ivan Franko National University of Lviv
Ivashchyshyn Olha Mykhailivna Ph. D in English Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Ivan Franko National University of Lviv, Faculty of Foreign Languages, Department of Foreign Languages for the Humanities
Differentiation and communicative potential of verbal and non-verbal means of expressing politeness in the English-language diplomatic discourse
Abstract
Nowadays, in a world where international relations are becoming increasingly important, diplomatic discourse plays an important role in promoting mutual understanding between different nations and cultures. It determines the nature of communication in the international arena and influences the development of interstate relations. Understanding and correct application of courtesy signs can ensure positive dynamics in solving complex international problems and help build fruitful relations between countries and international organizations.
Communication tools used in diplomatic relations are complex and cross-cultural, as diplomats must take into account the cultural peculiarities and specifics of communication of different nations. At the same time, they must also consider political contexts and historical perspectives to achieve successful results in international relations. Throughout this article, we analyze both verbal and non-verbal means used to express politeness in diplomatic discourse. The analysis highlights how these two aspects interact and jointly contribute to the resolution of complex conflicts, reaching compromises and establishing consensus in international relations. In addition, we examine the specific features of English-language diplomatic discourse in order to identify the unique characteristics of this linguistic environment.
This study aims to provide an in-depth analysis of not only linguistic aspects, but also various non-verbal elements, such as gestures, facial expressions, tone of voice, intonation, which accompany diplomats' speech. Specific examples from English-language diplomatic discourse are analyzed to help us better understand the important aspects of expressing politeness and establish their role in shaping international agreements and cooperation.
Keywords: diplomatic discourse, politeness, verbal means, non-verbal means, international relations, communication, conflicts, consensus.
Вступ
ввічливість англомовний дипломатичний дискурс
Постановка проблеми. У світлі сучасних міжнародних відносин та зростаючої важливості міжкультурного спілкування, дипломатичний дискурс, яким користуються англомовні представники з різних країн та культур, стає предметом як наукового, так і практичного дослідження. Існує кілька ключових аспектів, які пояснюють цей підвищений інтерес до англомовного дипломатичного дискурсу.
По-перше, історичний контекст та геополітичні зміни у світі відіграли важливу роль у встановленні англійської мови як домінуючої у сфері дипломатії. Ця мова стала результатом різних історичних подій, включаючи колоніальну експансію Великої Британії та вплив Сполучених Штатів Америки у 20-му столітті.
Другий чинник, який слід враховувати, полягає в суттєвій геополітичній ролі англомовних країн у міжнародних справах. Сполучені Штати, Велика Британія, Канада та інші англомовні країни відомі своєю активною участю у міжнародних організаціях, таких як ООН і НАТО, та впливом на прийняття важливих рішень в різних сферах.
Крім того, англійська мова завдяки своїй загальновизнаній ролі стала мовою міжнародної комунікації, яку використовують в різних галузях, від бізнесу до науки. Як результат, нею користуються для укладання офіційних документів, міжнародних угод та при діловому спілкуванні.
Усі ці чинники роблять англомовний дипломатичний дискурс важливим об'єктом для дослідження, оскільки він відображає специфіку вербальної та невербальної комунікації й підкреслює вплив культурних та політичних чинників на міжнародне спілкування.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження в галузі дипломатичного дискурсу широко використовують мультимодальний підхід, що дозволяє вивчати різні аспекти комунікації. Цей підхід охоплює не лише вивчення вербальних засобів, але й використовує знання з психолінгвістики, візуальної комунікації, невербальної комунікації та інших галузей.
Такі дослідники, як Т.Д. Ройс, Г. Крес, Т. ван Леувен, вивчають мультимодальність у різних типах дискурсу, що допомагає розширити наше розуміння цього складного явища. Українські вчені також зробили свій внесок у цей аналіз, вивчаючи політичний дискурс та дипломатичну комунікацію. Наприклад, в роботах Федорова Я. Р., Кащишин Н.Є., Пономаренко О. В. розглядаються різні аспекти дипломатичного дискурсу, включаючи харизматичний дискурс дипломатичного лідера, різні жанри публічних виступів та особливості невербальної комунікації провідних фігур вітчизняної дипломатії.
Не зважаючи на такий значний науковий доробок, мультимодальний підхід до вивчення англомовного дипломатичного дискурсу, а зокрема диференціація та комунікативний потенціал вербальних та невербальних засобів вираження ввічливості, є новаторським напрямком досліджень, який ще не мав належного наукового обґрунтування.
Мета статті - розглянути вербальні та невербальні способи вираження ввічливості в англомовному дипломатичному дискурсі для виявлення їхнього впливу на міжнародні відносини та міжкультурне взаєморозуміння.
Виклад основного матеріалу
Дипломатичний дискурс відрізняється високою складністю і специфікою, оскільки містить різні вербальні та невербальні засоби комунікації. Він призначений для досягнення конкретних цілей у міжнародних відносинах. Мультимодальність в дипломатичному дискурсі відіграє ключову роль у розумінні та ефективному використанні комунікативних стратегій. В контексті дипломатії, де точність, обережність та уникнення непорозумінь мають вирішальне значення, використання мультимодальних засобів стає важливою складовою успішного спілкування. Дипломати повинні володіти високим рівнем мовної компетенції, оскільки вони представляють свої країни на міжнародному рівні.
Мультимодальність дозволяє додати багатогранність до вербальних повідомлень. Дипломати використовують не лише слова, але й невербальні елементи, такі як жести, міміка, тон голосу і позиція тіла, щоб передати додаткову інформацію та емоції. Наприклад, додаткова посмішка або жест може підсилити позитивний сигнал, тоді як стриманий вираз обличчя може вказувати на серйозність та важливість питання [2, С.30].
Важливість мультимодальності полягає у здатності адаптуватися до культурних відмінностей та виявленні поваги до інших культурних контекстів. Оскільки дипломатичний дискурс охоплює спілкування між представниками різних країн та культур, засоби виразності можуть допомогти уникнути непорозумінь та конфліктів. Мультимодальність допомагає в інтерпретації контексту. Дипломатичне спілкування часто відбувається в формальних, завершених і високоструктурованих ситуаціях. Розуміння цих ситуацій та врахування їх у комунікації є ключем до успішної дипломатичної взаємодії [3, С.70].
У 2010 році Сполучені Штати Америки та Російська Федерація підписали Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (New START), спрямований на зменшення використання стратегічної ядерної зброї. Під час переговорів та підписання договору використовувалися як вербальні, так і невербальні засоби. Тоді колишній президент Сполучених Штатів Америки, Барак Обама виголосив історичні на той час слова: “I want to thank my friend and partner, Dmitry Medvedev. Without his personal efforts and strong leadership, we would not be here today. We've met and spoken by phone many times throughout the negotiations of this treaty, and as a consequence we've developed a very effective working relationship built on candor, cooperation, and mutual respect. ” [5] Зі свого боку, у своїй промові Володимир Медведєв подякував президенту США: “And first of all, I'd like to thank my colleague, President of the United States of America, for the successful cooperation in this very complex matter, and for the reasonable compromises that have been achieved, thanks to the work of our two teams -- we have already thanked them, but let me do it once again in the presence of the media and the public. We thank them for their excellent work. ” [5]
Обидва лідери підкреслювали важливість Договору New START для міжнародної стабільності та наголошували на тому, що цей договір відображає загальні інтереси у галузі ядерної безпеки. Вони також висловили сподівання, що цей договір сприятиме відновленню довіри між Росією і Сполученими Штатами в питаннях ядерної зброї та співпраці.
Під час підписання договору обидва лідери демонстрували позитивну невербальну комунікацію, включаючи потискання рук та посмішку, що символізували спільність цілей. При обговоренні деталей договору лідери зберігали зоровий контакт, що свідчило про їхню серйозність намірів і взаємну повагу.
Однак, у 2023 році Росія спочатку офіційно призупинила свою участь у договорі на знак протесту проти військової та дипломатичної підтримки України з боку США, а потім взагалі порушила умови договору, не з'являючись на ключові зустрічі та приховуючи дані. На такий невербальний засіб прояву неповаги та безвідповідальності, американські дипломати відповіли коротким вербальним повідомленням, в якому продемонстрували важливість подальшої співпраці: “The United States notified Russia of the countermeasures in advance, and conveyed the United States ' desire and readiness to reverse the countermeasures and fully implement the treaty if Russia returns to compliance. The United States remains ready to work constructively with Russia on resuming implementation of the New START Treaty. ” [6] Використання таких слів, як countermeasures, desire, readiness, constructively, вказувало на відкритість Сполучених Штатів до співпраці та позитивний намір до розв'язання проблеми шляхом діалогу та відновлення виконання договору.
Після того, як Володимир Путін оголосив свою повну погроз, шантажу і маніпуляцій промову про припинення участі у Договорі й готовності до випробування ядерної зброї, президент США, Джо Байден, тримаючи рівну поставу, спокійно сказав: “It's a big mistake, to do that. Not very responsible... But I don't read into that that he's thinking of using nuclear weapons or anything like that. ” [7] І хоча цей коментар більше схожий на особисту думку ніж на дипломатичне повідомлення, було очевидно, що американська сторона не піддалась на спекуляції й не сприймає серйозно промову Путіна як підготовку до використання ядерної зброї.
Враховуючи історичний контекст через мультимодальний підхід, дипломати можуть краще пояснити свої позиції, надати додаткові переконливі аргументи та забезпечити більше глибоке та повне розуміння своїх промов, що сприяє сприйняттю їхніх інтересів і підтримці з боку аудиторії. Через 75 років лідери США та Японії зустрілись в Перл-Гарборі для вшанування пам'яті американських військовослужбовців, які загинули внаслідок атаки японської палубної авіації у 1941 році. На цьому заході прем'єр-міністр Сіндзо Абе сказав: “We must never repeat the horrors of war again. This is the solemn vow we, the people of Japan, have taken. Since the war, we have created a free and democratic country that values the rule of law, and has resolutely upheld our vow never again to wage war. We, the people of Japan, will continue to uphold this unwavering principle while harboring quiet pride in the path we have walked as a peace-loving nation over these 70 years since the war ended. ” [8]
Вираз “We must never repeat the horrors of war again” вказує на рішуче зобов'язання ніколи більше не допускати воєнних конфліктів і відзначає позицію Японії, спрямовану на мир та відсутність військових амбіцій. Прем'єр-міністр Абе наголошував на створенні вільної та демократичної країни, яка цінує верховенство закону та на дотриманні обіцянки більше не розв'язувати війну. Використання фрази “harboring quiet pride in the path we have walked as a peace-loving nation over these 70 years since the war ended” наголошує на самосвідомості та гордості Японії за досягнення миру та стабільності після війни.
Протягом всієї промови постава Сіндзо Абе була повернута в сторону Барака Обами, що має декілька інтерпретацій з точки зору невербального жесту:
* Увага і підтримка: поворот в сторону іншого лідера вказує на бажання підкреслити важливість присутності та підтримки співрозмовника. Жест спрямовано на показ об'єднання і взаєморозуміння між двома країнами.
* Звернення до адресата: поворот вказує на те, що доповідач спрямовує свої слова безпосередньо до адресата, у цьому випадку - до Барака Обами, та підкреслює важливість його слів для аудиторії.
* Спільність позицій: поворот вказує на спільність позицій та об'єднання в питанні, яке обговорюється. Жест підкреслює згоду та один підхід двох лідерів.
В цілому, повідомлення Сіндзо Абе було спрямовано на підкреслення позиції Японії як миролюбної країни, яка покладається на міжнародний порядок і закон та відмовляється від військової агресії. Воно також мало на меті виявити повагу та примирення до інших націй, акцентувавши важливість підтримки миру та безпеки у світі.
Ввічливе спілкування є ключовою складовою дипломатичного дискурсу, оскільки воно сприяє підтримці позитивних відносин і збереженню гідних стосунків між державами. Це означає, що дипломати мають дотримуватися певних правил та норм ввічливості під час спілкування, що містить повагу до інших держав, лідерів та культурних відмінностей.
Важливі аспекти ввічливості включають повагу до співбесідника, що означає уважне слухання його позицій, врахування його думок та відповідність принципам дипломатичного етикету. Дипломати мають пам'ятати про те, що спілкування має бути відкритим і конструктивним, а не конфронтаційним чи агресивним.
Також важливим аспектом ввічливості є обережність у висловленнях. Дипломати повинні уникати категоричних або образливих коментарів та стежити за тоном, структурою своїх висловлювань. Вживання формальних структурних елементів мови, таких як “шановний”, “будь ласка”, “дякую”, підсилює знаки ввічливості та сприяє позитивному сприйняттю спілкування. Ці аспекти ввічливого спілкування є важливими для успішного дипломатичного спілкування та збереження позитивних відносин між країнами.
Тому у відповідь на промову Сіндзо Абе Барак Обама сказав: “Prime Minister Abe, I welcome you here in the spirit of friendship, as the people of Japan have always welcomed me. I hope that together, we send a message to the world that there is more to be won in peace than in war; that reconciliation carries more rewards than retribution. Here in this quiet harbor, we honor those we lost, and we give thanks for all that our two nations have won - together, as friends. ” [8]
У цьому прикладі вираження ввічливості в англомовному дипломатичному дискурсі виявляється таким чином:
1. “Prime Minister Abe, I welcome you here in the spirit of friendship”: речення висловлює повагу до гостя і вказує на дружні стосунки між країнами. Вживання слова “welcome” підкреслює радість прийому іншого лідера.
2. “I hope that together, we send a message to the world that there is more to be won in peace than in war; that reconciliation carries more rewards than retribution”: речення виражає надію на спільну позицію у питанні миру і підкреслює важливість мирного врегулювання конфліктів.
3. “Here in this quiet harbor, we honor those we lost, and we give thanks for all that our two nations have won - together, as friends”: ця фраза використана аби проявити повагу до минулих подій і наголошує на цінності дружніх стосунків між країнами. Вживання слів “honor” і “give thanks” є виразами ввічливості та вдячності.
У цілому, цей приклад відзначає важливість миру, дружби та взаєморозуміння між країнами й відзначає роль дипломатії у зміцненні цих відносин.
У дипломатичному спілкуванні, вираження ввічливості важливо для створення позитивного та професійного спілкування між представниками різних держав. Дипломати часто використовують дипломатичну мову, яка відзначається точністю, формальністю та нейтральністю. Це допомагає уникнути непорозумінь і підтримувати поважний тон в обговореннях. Ефективна комунікація є важливою для дипломатів у розв'язання міжнародних питань, і мова слугує потужним інструментом для побудови розуміння та співпраці. Розглянемо ключові вербальні та невербальні засоби, які використовують для вираження ввічливості:
1. Вживання формальних виразів: у дипломатичних зустрічах часто використовуються формальні вирази, такі як “Your Excellency” або “Mr. President”, щоб виразити повагу до посади та особи.
У вересні 2021 року під час 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН відбулася зустріч між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом. Під час цієї зустрічі обидва лідери використовували формальні фрази для вираження поваги один до одного:
Президент Зеленський: “Mr. President, I appreciate the opportunity to meet with you today to discuss the important issues facing our two nations.”
Президент Байден: “Thank you, Mr. President. It's an honor to host you, and I look forward to our discussions. ” [9]
У цьому прикладі вирази “Mr. President” використовуються для формального звертання один до одного, що є стандартною практикою в дипломатичних відносинах між лідерами держав.
2. Вживання фраз вдячності: під час переговорів або промов важливо виражати вдячність за час та зусилля співрозмовника. Фрази, як “Thank you for your time and attention”, є стандартними та обов'язковими під час таких промов: “Prime Minister Abe, on behalf of the American people, thank you for your gracious words. Thank you for your presence here today - an historic gesture that speaks to the power of reconciliation and the alliance between the American and Japanese peoples; a reminder that even the deepest wounds of war can give way to friendship and lasting peace. ” [8]
3. Вибачення: якщо виникає необхідність вибачитися за якісь незручності або непорозуміння, вживають такі фрази, як, наприклад, “I apologize for any inconvenience ”.
4. Речення побажання успіху: фрази, як “I wish you success in your endeavors”, демонструють заклики до успіху і процвітання.
5. Жести поваги: важливо дотримуватися певних жестів під час спілкування, таких як рукостискання, щоб виразити ввічливість та повагу.
На 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН під час зустрічі між Президентом України Володимиром Зеленським та Президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом були відмічені жести взаємної поваги, які характеризувалися привітними посмішками, обмінами позитивною мімікою та рукостисканням. Це стандартні жести у високопрофільних дипломатичних зустрічах, що підкреслюють взаємне уважне ставлення і бажання побудувати конструктивні відносини.
Жести поваги містять такі елементи, як привітні посмішки, плескання по плечу, рукостискання та інші знаки уваги та ввічливості, які підкреслюють позитивне ставлення і намір співпрацювати.
6. Вираз обличчя: важливо зберігати нейтральний або доброзичливий вираз обличчя. Засмучене або сердите обличчя може викликати негативну реакцію у співрозмовника.
Вираз обличчя Дональта Трампа під час дипломатичного спілкування був варіабельним і міг залежати від конкретної ситуації. Трамп відомий своєю емоційністю і виразними мімікою та жестами. Під час дипломатичних зустрічей важливою рисою його виразу обличчя була серйозність та впевненість у собі. Він часто демонстрував рішучість у вираженні своїх поглядів і державних позицій.
Один з прикладів, коли вираз обличчя Трампа викликав обговорення та був сприйнятий як невдалий в дипломатичному контексті, стосується його зустрічі з американськими союзниками на саміті НАТО в липні 2018 року. Під час цього саміту Трамп відзначився висловлюваннями та виразами обличчя, які вказували на його незадоволення іншими членами НАТО щодо витрат на оборону. Він навіть заявив, що Сполучені Штати можуть розглянути можливість виходу з альянсу.
Вираз обличчя Трампа в той момент був засмученим та роздратованим, що відчутно вплинуло на дипломатичну обстановку. Його коментарі та вирази обличчя викликали занепокоєння серед союзників та підкреслили напруження у відносинах.
7. Повага до особистого простору: це стосується того, яку відстань варто тримати у спілкуванні. Головна мета цього дотримання полягає у створенні комфортної атмосфери для спілкування і виявленні поваги до співрозмовника. Коли особистий простір і зони приватності інших людей захищені, це сприяє ефективній дипломатичній взаємодії, підтримує взаємоповагу та створює позитивне середовище для обговорення важливих питань.
8. Відмова від агресивних жестів: дипломати при спілкуванні не використовують жести, які можуть бути сприйняті як загрозливі, домінувальні або образливі.
На тому ж саміті Дональт Трамп відзначився своєю прямолінійністю та грубою поведінкою. Він публічно відштовхнув прем'єр-міністра Чорногорії у штаб-квартирі НАТО, цим самим невербально продемонстрував свою неповагу та домінантність. [10]
Дипломатичне спілкування має бути спрямоване на досягнення конструктивних результатів і підтримку відносин між державами. Агресивні жести можуть викликати напруження та негативні почуття серед інших лідерів. Крім того, вони не сприяють побудові взаєморозуміння та співпраці. Такі дії можуть мати негативний вплив на міжнародні відносини та прийняття кінцевих рішень.
Висновки
У цьому дослідженні ми розглянули різні аспекти мультимодальності та ввічливості в контексті англомовного дипломатичного дискурсу. Дипломатичний дискурс є складним та специфічним видом комунікації, що вимагає високого рівня мовної компетенції та ефективних комунікативних стратегій для досягнення конкретних цілей у міжнародних відносинах.
Мультимодальність в дипломатичному дискурсі відіграє ключову роль у підвищенні розуміння та ефективному використанні комунікативних стратегій. Залучення не лише вербальних, але й невербальних елементів, таких як жести, міміка, тон голосу та позиція тіла, робить спілкування більш виразним і допомагає передати додаткову інформацію та емоції. Мультимодальність також допомагає адаптуватися до культурних відмінностей та уникати непорозумінь в дипломатичних відносинах.
Для забезпечення успішного спілкування, дипломати повинні залучати важливі аспекти ввічливості, такі як вживання формальних виразів, фраз вдячності та бути обережними у своїх висловленнях. Повага до особистого простору та уважне спілкування відіграють вагому роль у підтримці позитивних відносин та створенні сприятливого середовища для обговорення важливих питань.
Розуміння та дотримання проаналізованих аспектів допомагають дипломатам будувати ефективну комунікацію на міжнародному рівні. Подальше дослідження вбачаємо у вивченні впливу новітніх технологій, сучасних засобів зв'язку, інтернету, соціальних медіа та відеоконференцій як на вербальні, так і невербальні аспекти вираження ввічливості у міжнародних відносинах.
Література
1. Кащишин Н. Є. Диференціація таксономічних одиниць мовного дипломатичного дискурсу. East European Journal of Psycholinguistics. 2013. Vol. I (2). 2013. P. 54-62.
2. Пономаренко О. В. Дипломатія, трипломатія, твіпломатія: новітній канон дипломатичного дискурсу. Вісник КНУ імені Т. Шевченка. Іноземна філологія. 2013. № 1 (46). С. 30-33.
3. Forceville, C., Urios-Aparisi, E. Multimodal Metaphor. Berlin: Mouton de Gruyter, 2009. 470 p.
4. Kress, G., Van Leeuwen, T. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. London: Routledge, 2010. 212 p.
5. Remarks by President Obama and President Medvedev of Russia at New START Treaty Signing Ceremony and Press Conference https://bitly.ws/UVoA
6. US takes`countermeasures' against Russia's violations of nuclear treaty https://bitly.ws/UVoH
7. Biden says it's a "big mistake" for Russia to suspend participation in New START nuclear treaty https://bitly.ws/UVp4
8. Obama, Japan PM Shinzo Abe Full Speech at Pearl Harbor https://bitly.ws/UVpH
9. Biden Addresses 76th U.N. General Assembly https://bitly.ws/UVqR
10. Trump pushes past Montenegro PM https://bitly.ws/UVrb
References
1. Kashchyshyn N. Ye. Dyferentsiatsiia taksonomichnykh odynyts movnoho dyplomatychnoho dyskursu. [Differentiation of taxonomic units of language diplomatic discourse]. East European Journal of Psycholinguistics. 2013. Vol. I (2). 2013. P. 54-62. [in Ukrainian].
2. Ponomarenko O. V. Dyplomatiia, tryplomatiia, tviplomatiia: novitnii kanon dyplomatychnoho dyskursu. [Diplomacy, Triplomatia, Tviplomatia: the latest canon of diplomatic discourse]. VisnykKNUimeni T. Shevchenka. Inozemnafilolohiia - Bulletin of T. Shevchenko KNU. Foreign philology. 2013. № 1 (46). S. 30-33. [in Ukrainian].
3. Forceville, C., Urios-Aparisi, E. Multimodal Metaphor. Berlin: Mouton de Gruyter, 2009. 470 p. [in English]
4. Kress, G., Van Leeuwen, T. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. London: Routledge, 2010. 212 p. [in English]
5. Remarks by President Obama and President Medvedev of Russia at New START Treaty Signing Ceremony and Press Conference. Retrieved from https://bitly.ws/UVoA [in English]
6. US takes `countermeasures' against Russia's violations of nuclear treaty. Retrieved from https://bitly.ws/UVoH [in English]
7. Biden says it's a "big mistake" for Russia to suspend participation in New START nuclear treaty. Retrieved from https://bitly.ws/UVp4 [in English]
8. Obama, Japan PM Shinzo Abe Full Speech at Pearl Harbor. Retrieved from https://bitly.ws/UVpH [in English]
9. Biden Addresses 76th U.N. General Assembly. Retrieved from https://bitly.ws/UVqR [in English]
10. Trump pushes past Montenegro PM. Retrieved from https://bitly.ws/UVrb [in English]
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Характеристика поняття, функцій (власні, приватні, експресивні) та типології невербальних компонент комунікації. Дослідження способів вираження паралінгвістичних засобів через авторську ремарку у драматичних творах сучасних американських письменників.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 31.07.2010Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд національної своєрідності у спілкуванні. Українська фразеологія як сукупність вербальних і невербальних засобів спілкування.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 08.10.2009Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.
магистерская работа [106,3 K], добавлен 21.04.2011