Метафора та метонімія як способи термінотворення японської літературознавчої термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метафора та метонімія як способи термінотворення японської літературознавчої термінології

Лідія Аністратенко,

Анотація

У статті досліджуються метафоричний та метонімічний способи термінотворення японської літературознавчої термінології. На матеріалі 756 термінологічних одиниць, за допомогою методу квантитативного аналізу, встановлюється кількісне та відсоткове співвідношення термінів-метафор та термінів-метонімій відносно загальної кількості досліджуваних термінів. Було виявлено 18 одиниць (або 2,4% від загальної кількості) метафоричного походження і 8 одиниць (або 1,1% від загальної кількості) термінів, утворених за допомогою метонімії. Було встановлено, що частина термінів-метафор прийшла до наших часів ще від перших літературних творів, записаних японськими поетами у VIII ст. н. е., зокрема кокоро РД "серце", "душа", моно-ґокоро ОпРД "душа речей" тощо. Водночас виявлено та проаналізовано дві групи термінів-метафор у японському літературознавстві. До першої групи належать нейтральні та "високі", або "естетичні", терміни, створені здебільшого митцями Хей-ану, які додержувались аристократичних традицій, та поетами жанру ренґа, як-от: йоха УаІЁ (досл.: "хвилі після бурі"), ніой „ц (досл.: "аромат") тощо. Авторами іншої групи термінів-метафор - "низької", "гумористичної", за нашими спостереженнями, були переважно поети віршів хайкай, які, як відомо, цінували влучний жарт. Ці літературознавчі терміни представлені такими прикладами: нумері ЉЉ‚и (досл.: "слизький"), шіокараші ‰–ђh‚µ (досл.: "пересолений") тощо. Вказується на наявність експресивного та етнокультурного забарвлення проаналізованих термінів-метафор японського літературознавства, що може слугувати для окремих досліджень у культурологічному аспекті. Терміни, утворені шляхом метонімії, представлені переважно одиницями, що містять у своєму складі числівник і здебільшого будуються за моделлю "числівник + іменник" (наприклад: сенку З§ѕд /досл.: "тисяча строф"/).

Ключові слова: метафора, метонімія, термінологія, японська мова, термінотворення, японська література.

Lidiia ANISTRATENKO, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Japanese Language and Translation Borys Grinchenko Kyiv University (Kyiv, Ukraine)

METAPHOR AND METONYMY AS WAYS OF TERM FORMATION OF JAPANESE LITERARY TERMINOLOGY

The article examines the metaphorical and metonymic methods of term formation in Japanese literary terminology.

Based on the material of 756 terminological units, with the help of quantitative analysis method, the quantitative and percentage ratio of metaphor terms and metonymy terms in relation to to the total number of studied terms is established. 18 units (or 2.4% of the total number) of metaphorical origin and 8 units (or 1.1% of the total number) of terms formed using metonymy were found. It was established that some of the metaphor terms had reached our day from the first literary works written by Japanese poets in the 8th century A. D., for instance kokoro РД "heart", "soul", mono-gokoro ОпРД "soul of things", etc. At the same time, two groups of metaphor terms in Japanese literary studies were identified and analyzed. The first group includes neutral and "high" or "aesthetic" terms created mostly by Hei-an artists who adhered to aristocratic traditions and by renga poets, for example, yoha УаІЁ (literally: "waves after the storm"), nioi „ц (literally: "fragrance"), etc. According to our observations, the authors of another group of metaphor terms - "low", "humorous" - were mainly poets of haikai poems, who, as it is known, appreciated a good joke. These literary terms are represented by the following examples: numeri ЉЉ‚и (literally: "slippery"), shiokarashi ‰–ђh‚µ (literally: "oversalted"), etc. The research indicates the presence of expressive and ethno-cultural coloring of the analyzed metaphor terms of Japanese literary studies, which can serve for individual studies in the cultural aspect. Terms formed by metonymy are mainly represented by units that contain a numeral in their composition and are mostly built according to the "numeral + noun" model (for example: senku З§ѕд /literally: "thousand verses"/).

Key words: metaphor, metonymy, terminology, Japanese language, term formation, Japanese literature. метафоричний термінотворення японський

Постановка проблеми. Метафоричні та метонімічні терміни, які мають глибинні етнокультурні корені, безумовно викликають зацікавленість як лінгвістів, так і літературознавців, культурологів, істориків. Відомо, що японська художня література багата образністю, асоціативними підтекстами, зв'язком з естетичними категоріями. Актуальність обраної теми дослідження зумовлена потребою розуміння не лише природи японських метафоричних та метонімічних літературознавчих термінів, а й етнокультурних глибин, закладених в основу створення і ретельного збереження японцями термінологічних одиниць національного літературознавства.

Аналіз досліджень. Метафора та метонімія як чинники формування галузевої термінології неодноразово ставали об'єктами дослідження науковців, зокрема на матеріалі геологічної термінології (Венгринюк, Васильєв, 2018), медичної термінології (Клочко, Ісаєва, 2020), пожежної термінології (Губич, 2018) тощо. Під час дослідження спиратимемося на праці теоретиків термінознавства (Д'яков, 2000; Кияк, 2008; Кияк, 2009; Faber, 2022) та на дослідження у галузі словотвору японської мови (Kitagawa, 2021; Nagano, 2018; Sherly, 2023; Wakaki, 2009; Zaw, 2020). Окремого комплексного дослідження метафори та метонімії у японській літературознавчий термінології, за нашими даними, не проводилося.

Джерельною базою є 756 найуживаніших японських літературознавчих термінів, які охоплюють усі періоди існування японського літературознавства. Ці одиниці були відібрані нами для укладання "Словника японських літературознавчих термінів" (Аністратенко, Бондаренко, 2012).

Мета дослідження - це встановлення кількісного та відсоткового складу метафоричних та метонімічних термінів, відносно до одиниць, утворених шляхом залучення інших типів термінотворення у фаховій мові японського літературознавства. Разом з тим маємо на меті охарактеризувати основні типові групи виявлених метафор.

Для досягнення вище зазначеної мети дослідження послуговуємось методом словотвірного аналізу (для встановлення механізму творення терміну), методом квантитативного аналізу (для отримання кількісних та відсоткових показників термінологічних одиниць метафоричного та метонімічного типів термінотворення) та описовим методом (для класифікації та інтерпретації мовних явищ у синхронії).

Виклад основного матеріалу. Сучасна філософська енциклопедія, спираючись на досвід поколінь, тлумачить метафору (від грец. metaphora - "перенесення", "образ") як перенесення якостей одного предмета (явища або аспекту буття) на інший за принципом їхньої схожості у кількісному відношенні або за контрастом (Кравець, 2023). У сучасній лінгвістиці поняття метафори інтерпретується як найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, втілення мовної економії, семіотична закономірність, що виявляється у використанні знаків однієї концептуальної сфери на позначення іншої, схожої з нею в якомусь розумінні (Селівонова, 2006: 326).

Нам відомо, що класична японська література надзвичайно багата на асоціації, підтексти, образи-символи. Існує ціла система усталених асоціацій, які беруть свій початок від середньовіччя і сьогодні видаються окремими словниками поетичних асоціацій. Така любов японців до асоціативності створює поживне підґрунтя для продукування метафор та метонімій - зокрема - і як термінологічних одиниць літературознавства.

Чітко диференціювати ту чи іншу одиницю як метафору часто буває досить складно, оскільки деякі одиниці мають суміжні якості з іншими лексико-семантичними способами термінотворення - розширенням або звуженням значення слова. У нашій джерельній базі виявлено 18 термінологічних одиниць (або 2,4% від загальної кількості), утворених шляхом метафоризації.

З огляду на те, що ці терміни мають якісно протилежну семантику, пропонуємо класифікувати їх як дві окремі групи: 1) піднесено-поетичного та нейтрального забарвлення (зустрічаються у термінології класичних жанрів); 2) низького, побутового колориту (характерні для літератури доби Едо, у негативній критиці для означення поетичних огріхів віршів хайкай або ренґа).

Проаналізуємо першу групу "високих" та нейтральних термінів-метафор. Зазначимо, що до неї належать досить неоднорідні за часом створення та за жанровою приналежністю термінологічні одиниці. Зокрема, способом метафоризації утворювалися деякі найдавніші терміни, наприклад: кокоро (РД, досл.: "серце", "душа") - душа вірша (один із базових термінів середньовічної поетики вака, який охоплював такі поняття, як ідея, тема, концепція, емоційний зміст вірша). Також елемент РД "кокоро" входить до низки інших метафоричних термінів, зокрема: кара-ґокоро (ќhРД, досл.: "китайське серце") - філософсько-естетична категорія, що базувалась на китайських принципах естетики та етики, за якими поведінка людини підпорядковувалась нормам конфуціанської моралі; моно-ґокоро (ОпРД, досл.: "душа речей") - естетична категорія, яка означає внутрішню емоційну суть предметів, явищ, живих істот. Поняття моноґокоро виникло у давнину під впливом синтоїської віри в те, що в кожній речі (моно) живе своє божество (камі). Із моно-ґокоро пов'язано поняття аваре, яке на думку японців виникає як наслідок моно-ґокоро. Інший давній метафоричний термін кото-дама (СФл‘, досл.: "душа слова") зафіксовано ще в поетичній антології "Ман-йо-шю". Котодама - категорія японської поетики вака, яка означала "магію слів" і тісно пов'язувалася з синтоїстськими уявленнями про те, що окремі слова, як і речі, теж мають душу, а, відповідно, і магічну властивість викликати дух синтоїстських богів та божественних предків, які своїми діями могли втручатися в повсякденне життя людей і впливати на перебіг не лише сучасних, але й майбутніх подій.

Способом метафоризації утворені також терміни на позначення композиційних прийомів класичної середньовічної прози. Вибір способу метафори для творення термінів на позначення засобів класичної прози, на нашу думку, зумовлений тяжінням хей-анського письменства до високого естетизму, образності та асоціативності, а також прагненням сучасних японських літературознавців, які ретроспективно створюють середньовічні терміни, до стилізації новостворених термінологічних одиниць під естетичні смаки придворних письменників. Наведемо кілька прикладів подібних одиниць: * йоха (УаІЁ, досл.: "хвилі після бурі", "наслідки", "відголосок") - "останні хвилі" - прийом композиційного закінчення у класичній японській прозі; * мусубі (Њ‹‚С, досл.: "вузол") - розв'язка (композиційний прийом, яким завершується розповідь); * цуґіхаші (Њp‚¬‚Н‚µ, досл.: "лата", "латка") - композиційний прийом "накладання", "нанизування" одного сюжету на інший у п'єсах йокьоку; * шю-шяку (ЦчїН, досл.: "гість-господар") - спосіб сюжетної композиції, за яким розкриття основної теми твору ("господар") відбувається за допомогою іншої, другорядної теми ("гість").

Цей прийом вживається і як засіб характеристики героїв: образові головного героя протиставляється образ менш значного з погляду фабули персонажа. Наприклад, у романі "Ґенджі-моноґатарі" Мурасакі Шікібу характеризує головного героя шляхом порівняння з його однолітком, другом і суперником То-но Чюджьо.

У наступні після Хей-ан епохи метафора як спосіб термінотворення широко вживалась у творенні засобів, різновидів та стилів поетичного жанру ренґа. На відміну від авторів термінів-метафор попередньої доби хей-анських аристократів, творці метафоричних одиниць епохи панування ренґа, за нашими спостереженнями, уже не дотримуються канонічних правил естетики. Натомість у складі термінів поряд із одиницями, утвореними шляхом перенесення значення від вишуканих реалій, з'являються фахові слова, які мають за основу лексичні одиниці на позначення досить простих (буденних) понять. Наведемо приклади термінівметафор на позначення різних композиційних прийомів та різновидів віршів ренґа: * ебіра (№…, досл.: "сагайдак") - ренґа, яка складається із 24-х строф, записується на двох аркушах (орі) і, як правило, містить дві строфи, присвячені квітам (хана-но ку, ‰Ф‚Мѕд) і дві - місяцю (цукі-но ку, ЊЋ‚Мѕд);

* каґеро (тЭтц, досл.: "муха-одноденка") - ренку із 28 строф, у якій 6 і 8 строфи поділені на пари по 3 і 4 рядки; * каорі (ЊO‚и, ЌЃ‚и, досл.: "аромат") - зв'язок між строфами ренґа, який полягає у зображенні одного почуття за допомогою різних образів; * мічісуджі (µАЅо, досл.: "шлях", "маршрут") - логічна послідовність у поєднанні строф віршового ланцюжка ренґа; * ніґеку (¶Эѕд, досл.: "строфа-втікачка") - специфічна строфа ренґа, яку додають у ролі посередника між двома строфами у тому випадку, коли після першої строфи (маеку) наступному поетові складно написати другу строфу. За формою ніґеку є повноцінною строфою, проте виконує роль перехідного містка, якому не надають великої уваги та художньої виразності; * ніой („ц, досл.: "аромат") - один із принципів поєднання строф ренґа, за яким суміжні строфи пов'язуються спільним настроєм, емоційним забарвленням тощо, на противагу строфам, поєднаним спільними образами та лексикою; * омуґаеші (‚Ё‚¤‚Ю‚Є‚¦‚µ, досл.: "відповідь папуги") - спосіб поєднання строф ренґа, який полягає у повторі строфи попередника із незначною зміною, що докорінно змінює зміст усього вірша ренґа;

* хашірі (‘–‚и, досл.: "біг", "рух") - один із принципів поєднання строф ренґа, який полягає у доповненні віршового ланцюжка яскравою деталлю, що змінює настрій і тему вірша, задаючи йому новий напрям.

Терміни-метафори другої групи - побутової - зазвичай базуються на негативних образах, часто досить натуралістичних. Терміни, згадані вище, вживаються для позначення поетичних огріхів у віршах переважно комічних жанрів. Формувалися ці терміни за доби Едо у середовищі містян, де цінувався дотепний жарт. Одним із авторів таких термінів-метафор був відомий поет жанру хайкай - Йоса Бусон. Наведемо кілька прикладів, термінів, що вживаються у негативній критиці хайкай: * йодаре (ПС, досл.: "слина") - банальний, неоригінальний вірш; термін був запроваджений поетом і теоретиком Йоса Бусоном (1716-1783); синонім - нумері; * нумері (ЉЉ‚и, досл.: "слизький") - вірш, написаний у неоригінальному, банальному стилі; термін був запроваджений поетом і теоретиком Йоса Бусоном; * шіокараші (‰–ђh‚µ, досл.: "пересолений") - вірш, переобтяжений образами, складними каламбурами або застарілою лексикою; * шісаіраші (‚µ‚і‚ў‚з‚µ, досл.: "величатися") - вірш, написаний у зарозумілій, помпезній, занадто пишній манері.

Отже, ми виявили та проаналізували термінологічні одиниці, утворені шляхом метафоризації, які пропонуємо розглядати як дві якісно полярні групи: 1) піднесено-поетичного та нейтрального забарвлення; 2) низького, побутового колориту. За нашими спостереженнями, одиниці першої групи метафоричних одиниць зустрічаються у термінології класичних жанрів, а терміни другої групи характерні для негативної критики комічних поетичних жанрів доби Едо (зокрема, хайкай).

Більшість проаналізованих метафоричних термінів японського літературознавства мають експресивне та етнокультурне забарвлення і можуть слугувати матеріалом для культурологічних досліджень.

Поряд із проаналізованою вище метафорою як способом термінотворення, у термінознавстві відомий ще один різновид лексико-семантичного словотвору - метонімічний. Сучасна лінгвістична енциклопедія визначає метонімію (від грец. metфnymia - "перейменування") як найпродуктивніший креативний засіб збагачення мови, вияв мовної економії, семіотичну закономірність, що виявляється у перенесенні позначень одного компонента події на інший, перенесенням значення частини на ціле й цілого на частину за суміжністю в межах однієї ситуації (Селіванова, 2006: 346).

У результаті метонімії з'являються нові значення слова на базі суміжності ознак (Зарицький, 2004: 64). Отже, підґрунтям метонімії служить наявність зв'язків між категоріями та поняттями у мисленні людини (Селіванова, 2006: 346).

На відміну від когнітивної метафори, когнітивна природа метонімії полягає в застосуванні знака одного поняття на позначення іншого в межах однієї ситуації або предметної сфери (метафора завжди обирає знаки з іншої предметної сфери) (Селіванова, 2006: 346). У моделях утворення метафор переважають узуальні, мовні значення, а в моделях метонімічних утворень - оказіональні вживання.

У досліджуваній джерельній базі нам вдалося відшукати 8 термінологічних одиниць, утворених за допомогою метонімізації. Наведемо кілька прикладів метонімічних одиниць японської літературознавчої термінології: * міцу-моно (ИэОп, досл.: "три речі") - ренґа, яка має у своєму складі лише три строфи: хокку, маеку і дайсан; * рокку (Бщѕд, досл.: "шість строф") - сучасна форма ренку, яка записується по шість строф на кожній сторінці спеціального зошита; * роккасен (БщёиПЙ, досл.: "шість безсмертних") - шість видатних поетів доби Хей-ан, творчість яких аналізує та оцінює Кі-но Цураюкі у своїй відомій передмові до поетичної антології "Кокін-вака-шю"; * санґін (ИэТч, досл.: "троє") - ренґа, складена трьома авторами; * сенку (З§ѕд, досл.: "тисяча строф") - ренґа, що має тисячу строф.

Як бачимо, у наведених прикладах терміни, утворені шляхом метонімізації, здебільшого будуються за моделями: "числівник + іменник", "числівник".

Висновки

Отже, за результатами здійсненого квантитативного аналізу, виявлено, що шляхом метафоризації утворено 18 одиниць (або 2,4% від загальної кількості), способом метонімізації 8 термінів (або 1,1% від загальної кількості). Серед цієї кількості термінів наявні одиниці, запозичені до фахової мови літературознавства з інших терміносистем: естетики, художнього мистецтва, буддизму та синтоїзму. Шляхом лінгвістичного спостереження було встановлено приналежність деяких метафоричних термінів до найдавнішого шару базових термінологічних одиниць японської літератури, які зафіксовані у перших поетичних трактатах. Було охарактеризовано основні типові групи виявлених метафор: 1) піднесено-поетичного та нейтрального забарвлення; 2) низького, побутового колориту.

Список використаних джерел

1. Аністратенко Л. С., Бондаренко І. П. Словник японських літературознавчих термінів. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 208 с.

2. Венгринюк М. І., Васильєв О.О. Метафора як чинник формування геологічної терміносистеми. Молодий вчений. 2018. No 2 (54). С. 181-184. https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5085/4991

3. Губич П.В. Соматична метафора у пожежній термінології української, польської та англійської мов. Львівський філологічний часопис, 2019. № 6, С. 44-47. https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/1695

4. Д'яков А. С., Кияк Т. P., Куделько 3. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. Київ: Вид. дім "KMAcademia", 2000. 218 с.

5. Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства. Київ: ІВЦ "Видавництво "Політехніка"", 2004. 128 с.

6. Кияк Т. Р Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів. Вісник Національного університету "Львівська політехніка": Проблеми української термінології. 2008. № 620. С. 3-5.

7. Кияк Т Р Фахові мови як новий напрям лінгвістичного дослідження. Іноземна філологія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 2009. Вип. 121. С. 138-142.

8. Клочко Т В., Ісаєва В. І. Метафоризація в медичній термінології. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Т 31 (70). № 1. Ч. 2. 2020. С. 84-88. DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/ 2020.1-2/17

9. Кравець Л.В. Метафора. Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. https://esu.com.ua/ article-66695

10. Петрова Т.О. Сучасні аспекти вивчення метафоризації термінів в українському термінознавстві (актуалізація когнітивного підходу). Мова: науково-теоретичний часопис. № 35. 2021. С. 173-181. https://orcid.org/00000002-9534-9891

11. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с.

12. Faber Pamela, L'Homme Marie-Claude. Terminology and Lexicography Research and Practice. University of Granada University of Montreal, 2022. 598 pp. URL: https://doi.org/10.1075/tlrp.23https://benjamins.com/catalog/tlrp.23

13. Kitagawa C. Mechanisms of productivity in word formation: Transitivity alternations in Japanese", Glossa: a journal of general linguistics. 2021. doi: https://doi.org/10.5334/gjgl.1304

14. Nagano Akiko, Shimada Masaharu. Affix borrowing and structural borrowing in Japanese word-formation. Journal of Theoretical Linguistics. 2018. Vol. 15. No. 2. (Tohoku University Masaharu Shimada, University of Tsukuba) URL: http://www.skase.sk/Volumes/JTL37/pdf_doc/04.pdf

15. Sherly F. Lensun, Susanti Aror, Amelia Sompotan. The Process of Japanese Compound Word Formation. Proceedings of the Unima International Conference on Social Sciences and Humanities: Advances in Social Science, Education and Humanities Research. Indonesia, 2023. DOI 10.2991/978-2-494069-35-0_188

16. Wakaki Hiromi, Fujii Hiroko. Abbreviation Generation of Japanese Multi-Word Expressions. Proceedings of the 2009 Workshop on Multiword Expressions. Singapore, 2009. P 63-70. URL: https://aclanthology.org/W09-2909.pdf

17. Zaw Min. An Analysis of Word Formation using Suffixes in Japanese Language. Mandalay University of Foreign Languages Research Journal. 2020. Vol. 11, No. 1. Р 153-159. URL: http://www.mufl.edu.mm/mm/images/pdf/examresult s/2020ZawMinWin153-159.pdf

18. REFERENCES

19. Anistratenko L. S., Bondarenko I. P Slovnyk yaponskykh literaturoznavchykh terminiv [Dictionary of Japanese literary terms]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2012. 208 р. [in Ukrainian]

20. Venhryniuk M. I., Vasyliev O. O. Metafora yak chynnyk formuvannia heolohichnoi terminosystemy [Metaphor as a factor in the formation of geological terminology]. Molodyi vchenyi. 2018. No 2 (54). S. 181-184. [in Ukrainian] https:// molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5085/4991

21. Hubych P V. Somatychna metafora u pozhezhnii terminolohii ukrainskoi, polskoi ta anhliiskoi mov [Somatic metaphor in Ukrainian, Polish and English fire terminology.Lvivskyi filolohichnyi chasopys]. 2019. № 6, S. 44-47. [in Ukrainian] https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/1695

22. Diakov A. S., Kyiak T. P., Kudelko 3. B. Osnovy terminotvorennia: Semantychni ta sotsiolingvistychni aspekty [Basics of term formation: Semantic and sociolinguistic aspects]. Kyiv: Vyd. dim "KMAcademia", 2000. 218 р. [in Ukrainian]

23. Zarytskyi M. S. Aktualni problemy ukrainskoho terminoznavstva [Actual problems of Ukrainian terminology]. Kyiv : IVTs "Vydavnytstvo "Politekhnika"", 2004. 128 s. [in Ukrainian]

24. Kyiak T. R. Vuzkohaluzevi terminy yak osnova formuvannia ta kvazireferuvannia fakhovykh tekstiv[ Narrow-field terms as a basis for the formation and quasi-referencing of professional texts]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika": Problemy ukrainskoi terminolohii. 2008. № 620. рр. 3-5. [in Ukrainian]

25. Kyiak T. R. Fakhovi movy yak novyi napriam linhvistychnoho doslidzhennia [Professional languages as a new direction of linguistic research]. Inozemna filolohiia. Lviv: LNU im. I. Franka. 2009. Vyp. 121. рр. 138-142. [in Ukrainian]

26. Klochko T. V, Isaieva V. I. Metaforyzatsiia v medychnii terminolohii [Metaphorization in medical terminology]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii. T. 31 (70). № 1. Ch. 2. 2020. S. 84-88. [in Ukrainian] DOI https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-2/17

27. Kravets L. V. Metafora [Metaphor]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy / Redkol.: I. M. Dziuba, A. I. Zhukovskyi, M. H. Zhelezniak [ta in.]; NAN Ukrainy, NTSh. K.: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2023. [in Ukrainian] https://esu.com.ua/article-66695

28. Petrova T. O. Suchasni aspekty vyvchennia metaforyzatsii terminiv v ukrainskomu terminoznavstvi (aktualizatsiia kohnityvnoho pidkhodu) [Modern aspects of studying the metaphorization of terms in Ukrainian terminology (updating the cognitive approach)]. Mova: naukovo-teoretychnyi chasopys. № 35. 2021. S. 173-181. [in Ukrainian] https://orcid. org/0000-0002-9534-9891

29. Selivanova O. O. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia [Modern linguistics: a terminological encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K, 2006. p. 716. [in Ukrainian]

30. Faber Pamela, L'Homme Marie-Claude. Terminology and Lexicography Research and Practice. University of Granada University of Montreal, 2022. 598 pp. URL: https://doi.org/10.1075/tlrp.23https://benjamins.com/catalog/tlrp.23

31. Kitagawa C. Mechanisms of productivity in word formation: Transitivity alternations in Japanese", Glossa: a journal of general linguistics. 2021. doi: https://doi.org/10.5334/gjgl.1304

32. Nagano Akiko, Shimada Masaharu. Affix borrowing and structural borrowing in Japanese word-formation. Journal of Theoretical Linguistics. 2018. Vol. 15. No. 2. (Tohoku University Masaharu Shimada, University of Tsukuba) URL: http://www. skase.sk/Volumes/JTL37/pdf_doc/04.pdf

33. Sherly F. Lensun, Susanti Aror, Amelia Sompotan. The Process of Japanese Compound Word Formation. Proceedings of the Unima International Conference on Social Sciences and Humanities: Advances in Social Science, Education and Humanities Research. Indonesia, 2023. DOI 10.2991/978-2-494069-35-0_188

34. Wakaki Hiromi, Fujii Hiroko. Abbreviation Generation of Japanese Multi-Word Expressions. Proceedings of the 2009 Workshop on Multiword Expressions. Singapore, 2009. P 63-70. URL: https://aclanthology.org/W09-2909.pdf

35. Zaw Min. An Analysis of Word Formation using Suffixes in Japanese Language. Mandalay University of Foreign Languages Research Journal. 2020. Vol. 11, No. 1. Р 153-159. URL: http://www.mufl.edu.mm/mm/images/pdf/examresults/2020ZawMinWin153-159.pdf

Размещено на Allbest.ru