Прагмалінгвістичні риси мемів про війну в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прагмалінгвістичні риси мемів про війну в Україні

Надія Васильєва, кандидат філологічних наук, доцент б.в.з. кафедри англійської філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили

Сучасні способи ведення комунікації онлайн обумовили значне поширення мемів у соціальних мережах “Twitter”, “Instagram”, “TikTok”, “WhatsApp”, “Facebook” тощо, звідки останні поширюються серед комунікаторів. З позиції лінгвістичної науки, мем - складне, неоднозначне для інтерпретації, гомогенне за структурою мовно-культурне явище сьогодення, котре почало привертати увагу мовознавців нещодавно. Деякі лінгвістичні аспекти цього питання вже висвітлено публікаціями закордонних та вітчизняних науковців, проте подібним науковим пошукам бракує комплексності та уніфікованості підходу. Фрагментарне вивчення та значна лінгвістично-культурна перспектива для аналізу цього феномену формують актуальність цієї наукової розвідки.

Ключові слова: війна, мова інтернет-спілкування, мем, креолізований мем, прагмалінгвістичні особливості.

Pragmalinguistic features of memes about war in Ukraine

Nadiia Vasylieva, Ph.D. in Philology, Associate Professor at the English Philology Department Petro Mohyla Black Sea National University

Key words: war, Internet communication language, meme, creolized meme, pragmalinguistic features.

Для того, щоб впоратись із новими шокуючими реаліями, осмислити безперервний потік інформації та моторошних новин і хоч якоюсь мірою «призвичаїтися» до них, українці звертаються до гумору як механізму самозахисту та дистанціювання від болю і страхів, вербалізуючи та «опредметнюючи» реальність за допомогою жартів, кумедних пісень, дотепних відео і дописів у соціальних мережах та мемів на тему війни. Так, спостерігається позитивна тенденція у створенні україномовного життєствердного контенту в мережі «Інтернет».

Відомо, що сучасні способи ведення комунікації онлайн обумовили значне поширення мемів у соціальних мережах “Twitter”, “Instagram”, “TikTok”, “WhatsApp”, “Facebook” та інших, звідки останні поширюються серед комунікаторів. З позиції лінгвістичної науки, мем - складне, неоднозначне для інтерпретації, гомогенне за структурою мовно-культурне явище сьогодення, котре почало привертати увагу мовознавців порівняно нещодавно. Деякі лінгвістичні аспекти цього питання вже висвітлено публікаціями зарубіжних та вітчизняних науковців: О.І. Черніковою (лінгвістичні особливості мемів), В.Ю. Неклесовою (меми з позиції ономастики), А.С. Піддубним (нюанси перекладу мемів), К.В. Соколовою (мем як спосіб комунікації), Ж.З. Денисюк (інтернет-меми як засіб постфольклорної творчості), О.І. Дзюбіною (проблема класифікації інтернет-мемів), T W. Deacon (мем як знакова одиниця), J. Gleick, A. McNamara, C. S. Peirce, Kostadinovska-Stojchevska B., Shalevska E. (мем як одиниця інформації). Проте подібним науковим пошукам наразі бракує комплексності та уніфікованості підходу. Саме лакунарний стан вивченості та лінгвістично-культурний потенціал для аналізу цього феномену формують актуальність нашої наукової розвідки.

Метою представленої праці є аналіз прагмалінгвістичних рис злободенних мемів про війну, в котрих акумулюється осмислення українців реалій сьогодення та консолідується прагнення до перемоги й миру. Матеріал дослідження, меми, було дібрано із мережі Facebook (зокрема, із групи «Особливості бойових дій») та ті приклади, котрі знаходяться у вільному доступі на теренах інтернету.

Аналізуючи дефініції поняття мем, звернемось до словникової статті Merriam-Webster Dictionary, яка містить обґрунтоване визначення: 1) забавна чи цікава річ (на кшталт підписаного малюнку або відео) або низка речей, котрі широко розповсюджуються онлайн за допомогою соціальних мереж; 2) якась ідея, думка, стиль, що поширюється поміж людьми у межах однієї культури Тут і далі авторський переклад з англійської мови Н.В. (Merriam-Webster Dictionary). Історично ж, авторство терміна належить англійському еволюційному біологу та значному популяризатору науки у XX столітті Річарду Докінсу у праці «Егоїстичний ген» (1976 р.), котрий пояснив вищезгадане поняття як одиницю культурної передачі інформації. Цікаво, що спочатку автор назвав це явище mimeme «мімемою», похідним від грецького терміну mimesis «мімезис» (або мімікрія, наслідування, імітація), але згодом все ж зупинився на односкладовому слові «мем», більш співзвучному до лексеми «ген». За міркуванням науковця, яскравими прикладами мемів є навіть особливості фольклору, музики, національних костюмів, менталітету, релігії тощо; іншими словами, мем є своєрідним «геном» культури певного народу, що синтезує та передає унікальні риси культури та стилю життя людей від покоління до покоління. Проте із плином часу цей самий термін став позначати зовсім інше: «... важливе для базового розуміння цифрової культури сьогодення; культурний цифровий артефакт свого роду, що отримує нові значення та функції, оскільки він швидко стає, мейнстрімом, все більше й більше з кожним днем» (Kostadinovska- Stojchevska, Shalevska, 2018).

Сучасна дефініція поняття «мем» була запропонована дослідником Патріком Девідсоном в есе «Мова Інтернет-мемів» (2009 р.): «Інтернет-мем це фрагмент культури, як правило жарт, що набуває впливу за допомогою мережевого поширення» (Kostadinovska-Stojchevska, Shalevska, 2018). Тобто, узагальнимо, мем - одиниця віртуальної інформації, котра є вільною для поширення або зміни та не має одного автора, а твориться, відтворюється та регенерується користувачами мережі «Інтернет» колективно.

За міркуваннями македонських учених Б. Костадіновскої-Стойчевскої та Е. Шалевскої, мем постає невіддільним елементом інтернет-культури сьогодення, представленим у жартівливо-грайливій формі за допомогою комбінації зображення та тексту або лише зображення, що поширюється шляхом копіювання користувачами соціальних мереж та зазнає певних трансформацій під час таких «мандрівок» (Kostadinovska-Stojchevska, Shalevska, 2018). Очевидно, що меми є «вмістилищами» інтертекстуальності та акумулюють значний масив інформації за простою, на перший погляд, лаконічною формою. Нам імпонує думка дослідниць і розуміємо мем як своєрідне гіперпосилання щодо назрілих питань культурного життя, політики, релігії, економіки, екології певного регіону чи країни в цілому або ж окремої професії, галузі. Усвідомлення цих прихованих посилань у вербальній частині та графічний компонент мему (до речі, не завжди належної якості) є важливим для його правильного сприйняття, інтерпретації та подальшого відтворення.

• його повторюваність або «вірусність», яка виявляється у тому, що кожен наступний новостворений мем є похідним від мему-першоджерела;

• текстова складова мему представлена досить лаконічно та синтаксично просто, що спрощує сприйняття реципієнтами, а візуальна частина - привертає увагу користувачів, нібито «заохочуючи» до створення нових мемів, використовуючи необхідний існуючий шаблон (Kostadinovska-Stojchevska, Shalevska, 2018: 161).

Дослідники К.Д. Сосєдко (Сосєдко, 2022), О.І. Дзюбіна (Дзюбіна, 2006) класифікують меми на категорії: текстові; меми-зображення; відеомеми. Зрозуміло, що всі зазначені групи фокусують увагу користувачів мережі на одному аспекті - тексті, зображенні чи відео. Проаналізувавши наукові доробки мовознавців, зазначимо, що існують також такі меми, в яких уся вищезазначена інформація поєднується, утворюючи креолізований текст. Тобто, креолізовані тексти-меми - сформовані завдяки симбіозу словесних, візуальних та аудіальних / фонічних даних (показово, що реципієнти мають подібну звукову асоціацію, пов'язану із певним мемом: пісню, мелодію, цитату із фільму, мультфільму тощо) (Денисюк, 2017).

Проаналізуємо прагмалінгвістичні риси мемів, в яких репрезентовано українські реалії війни, послуговуючись розробленими класифікаціями мемів О.І. Дзюбіної та К.Д. Сосєдко. Під прагмалінгвістичними особливостями, услід за Ф.С. Бацевичем Крім зазначеного, лінгвістична прагматика вивчає аспекти пов'язані із суб'єктом мовлення (ілокутивні, мовлен-нєві тактики, правила ведення діалогу, референцію мовця, прагматичні пресупозиції, емпатію), адресатом мовлення, стосунки між учасниками спілкування, ситуації спілкування (інтерпретація дейктичних знаків, впливи мовленнєвої ситуації на тематику спілкування). (Бацевич, 2004: 47), розуміємо «правила виведення непрямих смислів, перлокутивні ефекти, типи мовленнєвого реагування».

Для візуальних мемів важливими є композиція та кольорова палітра, в яких вони репрезентуються аудиторії, адже саме таким чином користувачі інтернет-спільнот отримують та передають інформацію один одному. Помічено, що серед найбільш затребуваних є меми-зображення українських письменників, котрі втілюють силу незламності духу українського народу (наприклад, малюнок вище, на якому репрезентоване сучасне бачення Т.Г. Шевченка в образі брутального байкера на тлі пам'ятника самому собі; прикметно, що передня частина зображення мему містить візерунки української народної вишивки).

Вартим уваги є мем із зображенням пса-сапера ДСНС із Чернігова, який став символом сміливості та відданості країні під час війни. Собака - на фоні українського прапора Пес породи джек-рассел-тер'єр, Патрон, був нагоро-джений медаллю «За віддану службу» президентом України В.О. Зеленським у травні 2022 року. Доробок чотирилапого сапера та його господаря майора М. Ільєва нараховує сотні снарядів. Наразі крім піротехнічної служби пес бере активну участь у веденні роз'яснювальної роботи з протимінної без-пеки. постає досить красномовним символом для кожного українця. Незвичною, здається, і поза героя, антропоморфного пса Даб рух (dab, dabbing) - танцювальний рух, при якому людина ховає своє обличчя під зігнутим ліктем та одночасно підіймає другу руку. Даб походить з американської хіп-хоп культури. Цей жест набув популярності в країнах Європи завдяки спортсменам та блогерам, котрі часто його використовували. Даб рух втілює внутрішній стан людини, яка задоволена собою та вчинками, тобто, даб показують, коли наголошують на власному успіхові. Очевидно, на малюнку пес Патрон виконує танець перемоги.: він стоїть на задніх лапах, передні ж - підняті догори дещо навскіс відносно голови (його лапи уподібнюються до людських рук). Антропоморфізм при зображенні Патрона свідчить, що ця тварина сприймається як істота наділена інтелектуальними та фізичними властивостями подібними до людських.

Наступний мем містить фотошоп одного із кадрів фільму «Нестримні» (2010) Бойовик «Нестримні» (режисера С. Сталлоне) став популярним ще навіть на етапі зйомок, оскільки головні ролі там грають кіно-ікони 1980-1990 років: С. Сталлоне, А. Шварцнегер, Е. Робертс, Д. Лундгрен, Дж. Лі, Дж. Стей- тем та інші. Цікаво, що за сюжетом протагоністи - найманці, котрі виконують різні завдання, зокрема, рятують заручників і повалюють диктатуру., де до когорти головних героїв було додано президента України у повній амуніції, нібито готового до бою. Такий мем символізує прагнення до боротьби з ворогом та рішучість нашої держави, яку підтримують та допомагають у всьому світі.

Символічним є також вищеподаний мем, на якому корабель, подібно до відомого «Титаніка», але із латинською літерою «Z» та триколором, що уособлює країну-агресора, на повних парах прямує до айсберга. Цікаво, що айсберг зображено жовто-блакитним, а його форма нагадує географічні обриси України на мапі світу. Добір кольорів не є випадковим. Фінал історії корабля «Титанік» - відомий усім, а за аналогією і цей Z-корабель зазнає краху, зіткнувшись із брилою льоду, що ховається у водах. Подібно до того як моряки недооцінили ситуацію із небезпекою зіткнення з айсбергами у водах Атлантики, так і Росія, сподіваючись на блискавичну перемогу, - наразилася на опір і міцність духу українського народу.

Наведені вище текстові меми є дописами, що стали «вірусними» у мережі, оскільки вербалізують кумедні ситуації, пов'язані з війною:

1) перший поданий мем стосується випадку, коли представники ромської національності поцупили російський танк;

Рис. 2 Приклади текстових мемів

2) другий - так званий алгоритм дій російського військового керівництва до залучення спочатку кадрових спеціалістів, а потім вже непідготовлених мобілізованих цивільних для ведення війни без належного умундирування (подекуди навіть у капцях), і фінальний штрих - введення президента-втікача В. Януковича;

3) третій - перелік питань (з української літератури, музики, реалій життя), на які кожен пересічний українець дасть відповідь без вагань; так званий, «лікбез» по-українськи;

4) четвертий - гра слів «нового рівня» із використанням прийменників «на» та «в», які неправильно вживаються росіянами на позначення перебування в Україні: «не на землю, а в землю», що є евфемізмом до лексеми «помирати».

Щодо лінгвістичних особливостей дібраного вище ілюстративного матеріалу, у ході аналізу було помічено недотримання правил пунктуації (зокрема, відсутність крапки в кінці речення); використання неполіткоректної лексики «цигани» замість роми; використання нечистої мови - українсько-російського суржику (наприклад, «мужичкі в шльопанцях», запитальне слово «шо» замість лексеми «що»); застосування лексем-новотворів («рашист» Під терміном «рашизм» розуміється синонім до поняття «російський фашизм» або «фашистські методи», застосовані терористами в Україні під час ведення війни. - евфемізм на позначення російських солдатів та тих, хто підтримує політику вторгнення у суверенну українську державу); уживання стилістичних прийомів: (метонімія «в танку 1000 коней», алогізм «кидають в бій Януковича», злиття прийменників «не `на', а `в'», риторичне запитання «коли ревуть воли?»).

Позамовні (невербальні) особливості стосуються того, з якою інтонацією і гучністю комунікатор читатиме вербальну частину мему, які паузи робитиме, які лексеми наголошуватиме. Прикметно, що у мемі із запитаннями на визначення потенційного «рашиста» україномовний мовець по-різному наголошуватиме лексеми «олені-олені», подібно до того, як виконавець гурту ТІК співає цей рядок з однойменної пісні.

Щодо креолізованих інтернет-мемів, услід за міркуваннями О.І. Дзюбіної, зазначимо, що для них притаманна смислова гомогенна система, в рамках котрої вирізняють різні структурні рівні - вербальний, візуальний і музично-звуковий; такі меми функціонують як диспенсери мовного матеріалу в соціальних мережах. Саме креолізовані меми подекуди стають підґрунтям для появи впізнаваної фрази, що згодом трансформується у текстовий мем (Дзюбіна, 2016: 16).

Розглянемо декілька яскравих прикладів креолізованих мемів. Приміром, вербальна частина поданого далі мему «Перший із них має досвід у військовій галузі. Другий - міністр росії. І той, і той має господаря.» неабияк гармонізує із дібраним візуальним компонентом - фотографіями вже згадуваного собаки-сапера та російського генерала С. Шойгу із красномовним поглядом. Поєднання такої вербальної та графічної інформації створює комічний ефект.

До прикладу креолізованого мему - малюнок з усім відомого на пострадянському просторі мультиплікаційного фільму «Жив-був пес» (1982 р.), створеного за мотивами української народної казки «Сірко». Відомо, що за сюжетом головні герої мультфільму Пес та Вовк стали товаришами по нещастю. Автори мему використали просторічне запитання «Шо, опять?» Цікаво, що фраза «Шо, опять?» асоціюється у комуніка- торів із акустичними особливостями голосу відомого актора Армена Джигарханяна, який оживив мультиплікаційний образ Вовка. Таким чином, представлений креолізований мем «працює» не лише завдяки візуальній та вербальній інформації, а й аудіальній також. як реакцію на словосполучення «Повітряна тривога», нібито промовлене Псом. Здивований вираз антропоморфної морди Вовка та сумний погляд Пса, укупі із вербальним елементом креолізованого мему, формують сарказм, націлений на гостру критику терористичних дій щодо цивільного населення з боку країни-агресора.

Рис. 3 Приклади креолізованих мемів

Наступний мем представлений світлиною коваля Вакули й чорта, кадр радянського фільму «Ніч перед Різдвом» (1951 р.) за однойменною повістю Миколи Гоголя, та фразою «У козаків першим дроном був чорт». Комічний ефект досягається завдяки доречному поєднанню вербальної та графічної інформації (серйозний сконцентрований погляд Вакули та нещасний, сумний - у представника потойбіччя). Крім цього, автори мему вдало порівнюють уміння керувати безпілотним літальним апаратом українськими воїнами та тим, як герой фільму осідлав чорта, щоб досягнути поставленої мети.

Останній дібраний мем представлений фотографіями та репліками Олексія Арестовича, так званого військового експерта, відомої медій- ної персони на теренах України, та Олафа Шольца - канцлера Німеччини, котрий обіцяв надати військову підтримку Україні у російсько- українському протистоянні. Відомо, що саме О. Арестович прогнозував короткочасний перебіг війни (2-3 тижні), налаштовуючи українців на швидку перемогу. Комічність зображеного полягає у тому, що начебто він досить фамільярно звертається до канцлера: «Шольц, де наша зброя?», отримуючи відповідь: «Буде за 2-3 тижні!». Прикметними є вирази обличчя та жести політиків: підозрілий погляд О. Арестовича та напружений - О. Шольца. Крім того, права рука німецького канцлера піднята і стиснута у кулаці (подібно до відомого жесту під назвою «Рот Фронт» Жест «Рот Фронт» - символ боротьби з фашизмом; відоме інтернаціональне привітання., за допомогою котрого демонструється солідарність та підтримка).

Рис. 4 Меми-реакції на астрофізичні явища, які спостерігали українці у квітні 2023 року

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що інтернет-спілкування характеризується ефективністю, відносною простотою змісту повідомлень та значною наповненістю інформацією, що надається у компактному вигляді. Комунікатори онлайн надають перевагу використанню скорочень, абревіатур, емотиконів, багатозначних лексем, сталим фразам, котрі можна з легкістю вживати у різних ситуаціях мовлення, доповнюючи візуальною репрезентацією емоційного стану мовців (за допомогою GIF зображень, динамічних зображень, відео, аудіо тощо). Меми як елементи такого формату спілкування ідеально гармонізують з індивідуальними потребами мовців, є гнучкими та адаптивними, нібито, підлаштовуючись до кожної ситуації окремо. А в умовах війни вони стають одним зі способів «проживання» стресових і травматичних ситуацій. Саме тому у ході повномасштабної війни в Україні з'являється велика кількість мемів на злободенні теми (ракетні обстріли, ядерна зброя, мародерство, корупція, підвищення цін, відключення світла, можливий апокаліпсис і прибуття НЛО тощо) за допомогою яких українці виражають власні переживання та страхи. До прикладу, нещодавно українці мали можливість стати свідками астрофізичних явищ, які відразу знайшли віддзеркалення у творенні нових мемів, що свідчить про миттєву реакцію і неабиякий креативний потенціал користувачів мережі. Прикметно, що автори поданих нижче мемів відразу пов'язали ці події із космічним вторгненням та війною в Україні, що зараз триває.

Отже, опрацювавши дібраний ілюстративний матеріал було з'ясовано, що мем є складною для інтерпретації одиницею інформації, оскільки для повного його трактування потрібно враховувати лінгвістичний і паралінгвістичний компоненти разом, залучаючи широкий соціально-культурний контекст. Зокрема, аналізуючи фотознімки, ми звертались до паралінгвістики, яка фокусується на вивченні невербальних засобів у поєднанні із вербальними, що укупі формують мовленнєве повідомлення.

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. Київ: Академія, 2004. 342 с.

2. Денисюк Ж.З. Інтернет-меми як засіб постфольклорної комунікації. Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 2. 2017. С. 29-35.

3. Дзюбіна О.І. Класифікація, структура та функціонування інтернет-мемів в соціальних мережах Twitter та Facebook.

4. Лінгвістична прагматика. Енциклопедія Сучасної України. К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. 2016.

5. Соколова К.В. Меми як засіб комунікації в Інтернет-середовищі. Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. Харків : ХАІ, 2012. № 1. С. 118-123.

6. Сосєдко К.Д. Інтернет-мем як інтелектуальний продукт колективної творчості інтернет-користувачів. Інтегровані комунікації. К., 2022. № 8. С. 117-122.

7. Чернікова О.І. Вербальний мем: лінгвістичний аспект. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». (Вип. 51). 2015. С. 354-356.

8. Blackmore S. The meme machine. Oxford : Oxford University Press, 1999. 258 p.

9. Blake B. 2007. Playing with Words. Humour in the English language. London: Equinox. 192 p.

10. Chick G. The units of culture.

11. Dawkins R. The selfish gene. Oxford: Oxford University Press, 2006. 360 p.

12. Deacon T.W. Memes as signs. The semiotic review of books. Vol. 10 (3).

13. Gleick J. What defines a meme? Smithsonian magazine. 2011.

14. Hay J. The pragmatics of humor support. HUMOR: International Journal of Humor Research. 2001. 14 (1). P 55-82.

15. Kostadinovska-Stojchevska B., Shalevska E. Internet memes and their socio-linguistic features. European Journal of Literature, Language and Linguistics Studies. 2018. Volume 2. Issue 4. P 158-169.

16. Merriam Webster Dictionary.

17. McNamara A. Can we measure memes? Frontiers in evolutionary neuroscience. Vol. 3. 2011.

18. Peirce C.S. Collected papers of Charles Sanders Peirce (8 Volumes). Cambridge, MA: Harvard University Press, 193-58. Vol. 2. P. 227.

1. Batsevych F. (2004) Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky: pidruchnyk. [The fundamentals of communicative linguistics: textbook]. Kyiv: Akademiia 342 s. [in Ukrainian].

2. Denysiuk Zh. (2017) Internet-memy yak zasib postfolklornoi komunikatsii. [Internet memes as a means of postfolklore communication] Visnyk natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. The bulletin of national academy of governing personnel of culture and art. № 2. S. 29-35. [in Ukrainian].

3. Dziubina O. (2016) Klasyfikatsiia, struktura ta funktsionuvannia internet-memiv v sotsialnykh merezhakh Twitter ta Facebook [The classification, structure, and function of internet memes in Twitter and Facebook] Molodyi vchenyi. The young scientist. [in Ukrainian].

4. Linhvistychna prahmatyka. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. [Linguistic pragmatics. The encyclopedia of modern Ukraine]. (2016). [in Ukrainian].

5. Sokolova K. (2012) Memy yak zasib komunikatsii v Internet-seredovyshchi. [Memes as a means of Internet communication] Humanitarnyi chasopys: Zbirnyk naukovykh prats. Humanitarian journal: the collection of scientific works. № 1. S. 118-123. [in Ukrainian].

6. Sosiedko K. (2022) Internet-mem yak intelektualnyi produkt kolektyvnoi tvorchosti internet-korystuvachiv [Internet memes as an intellectual product of the Internet users' collective creativity] Intehrovani komunikatsii. - The integrated communication. № 8. S. 117-122. [in Ukrainian].

7. Chernikova O. (2015) Verbalnyi mem: linhvistychnyi aspekt. [The verbal meme: linguistic aspect] Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia “Filolohichna”. The scientific bulletin of National university “Ostroh academy”. Philological edition, 51. S. 354-356. [in Ukrainian].

8. Blackmore S. (1999) The meme machine. Oxford : Oxford University Press. 258 p.

9. Blake B. (2007) Playing with Words. Humour in the English language. London: Equinox. 192 p.

10. Chick G. (2009) The units of culture.

11. Dawkins R. (2006) The selfish gene. Oxford: Oxford University Press. 360 p.

12. Deacon T. (2009) Memes as signs. The semiotic review of books. Vol. 10 (3).

13. Gleick J. (2011) What defines a meme? Smithsonian magazine.

14. Hay J. (2001). The pragmatics of humor support. HUMOR: International Journal of Humor Research. 14 (1). P 55-82.

15. Kostadinovska-Stojchevska B., Shalevska E. (2018) Internet memes and their socio-linguistic features. European Journal of Literature, Language and Linguistics Studies. Volume 2. Issue 4. P 158-169.

16. Merriam Webster Dictionary.

17. McNamara A. (2011) Can we measure memes? Frontiers in evolutionary neuroscience. Vol. 3.

18. Peirce C. (1958) Collected papers of Charles Sanders Peirce (8 Volumes). Cambridge, MA: Harvard University Press. Vol. 2. 227 p.

Размещено на Allbest.ru