Опозиція радості та смутку у польській кінематичній фразеології

Оксана Лозинська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри польської філології

Мета статті - дослідити взаємодію невербального і вербального у процесі вираження бінарної опозиції «радість - смуток» засобами польської кінематичної фразеології. Об'єктом дослідження є кінематичні фразеологізми на позначення емоцій радості та смутку, тобто одиниці, прототипом створення яких стали відповідні кінематичні стереотипи. Предметом ж аналізу - особливості концептуалізації емоцій радості та смутку в польській кінематичній фразеології. Результатом дослідження є ґрунтовне вивчення особливостей концептуалізації бінарної опозиції емоцій радості та смутку 94 кінематичними фразеологічними одиницями на позначення радості і 80 кінематичними фразеологічними одиницями на позначення смутку, розкриття внутрішньої форми аналізованих фразеологізмів, виокремлення кінематичних стереотипів і концептуальних просторових метафор, що лягли в їх основу. Зроблено висновок, що найвагомішими для понять радості та смутку є їх бінарна просторова асоціація з верхом та низом: «радість - це вверх» / «смуток - це вниз», крім того опозиції: «радість - це рух» / «смуток - це безрух», «радість - це світло» / «смуток - це темрява /тьма»; «радість - це усмішка» / «смуток - це сльози». Виявлено також бінарну опозицію мімічних ознак як елементів мімічного стереотипу радісного та сумного поляка: «припідняті кутики губ» / «опущені кутики губ», «динамічне обличчя» / «статичне обличчя» та «очі, що блис- тять» / «тьмяні очі». Розкрито кінематичний стереотип радісного та сумного поляка, який відображає перелік вагомих для нього жестів і значущих рухів тіла. Цінністю результатів дослідження є їхня придатність в вивченні особливостей формування образу радісної та сумної людини в польській фразеології.

Ключові слова: кінематична фразеологічна одиниця, стереотип, радість, смуток, поляки, просторова метафора, концептуалізація.

Oksana LOZYNSKA, Ph.D. (Philology), Associate Professor at the Department of Polish Philology Ivan Franko National University of Lviv (Lviv, Ukraine)

Матеріалом дослідження 94 кінематичні ФО на позначення радості і 80 кінематичних ФО на позначення смутку, які вилучено методом суцільної вибірки з сучасних польських загальних і фразеологічних словників. Джерельною базою стали також Національний корпус польської мови (http:// nkjp.pl) та Інтернет (досліджено 117 481 контекст).

Виклад основного матеріалу

Аналіз польських кінематичних ФО на позначення бінарних емоцій радості та смутку дає змогу розкрити національномарковану стереотипну поведінку, властиву польській етнічній свідомості та запрограмовану в ній на протязі століть у вигляді наївних, інколи інтуїтивних уявлянь про світ. Важливою у наближенні важко інтерпретувальних понять психо-емоційної сфери стають кінематичні патерни та пов'язана з ними орієнтація людини в просторі. Бінарна просторова опозиція «низ» - «верх», відображає наше просторове усвідомлення / уявлення реального світу, знайшла своє вираження у ФО: глибокий смуток, занепадати духом, впадати у відчай; вище задоволення, неземна радість, відчувати себе на сьомому небі. Основоположники когнітивної теорії метафори Дж. Лакофф та М. Джонсон говорять про те, що метафори - це ментальні механізми, які віддзеркалюють наш досвід. Як окремий тип метафор автори виділили орієнтаційні метафори, що пов'язані з просторовим досвідом людини «верх» - «низ», «до» - «з», «вперед» - «назад», «на» - «од», «глибоко» - «плитко», «центральний» - «периферійний» (Lakoff G., Johnson M., 1988). Таке просторове уявлення лягло в основу метафори «щасливий / радісний - це вверх» - «сумний - це вниз». радість смуток польський кінематичний

На цій бінарній опозиції побудована значна частина кінематичних ФО на позначення радості та смутку. Зокрема, вдаючись до аналізу мімічних ФО та використовуючи мімічні ознаки, виокремлені психологами П. Екманом і К. Ізардом та розроблені у вигляді своєрідних «формул» мімічних виразів (за Варій, 2009: 439-455), ми виявили бінарні опозиції. При мімічному вираженні як емоції радості, так й емоції смутку важливою є відповідна комбінація таких мімічних ознак: 1) закритий чи відкритий рот; 2) припідняті кутики губ / опущені кутики губ Тут і далі скісною рискою розділяємо мімічні ознаки радості та смутку: перед скісною рискою - мімічні ознаки радості, після - смутку.»; 3) примружені або розкриті очі, що блистять / примружені, тьмяні очі; 4) брови і внутрішні куточки брів підняті догори / брови, наближені до перенісся, з піднятими внутрішніми кутиками; 5) горизонтальні складки на лобі / вертикальні складки на лобі та переніссі; 6) динамічне обличчя / статичне обличчя. Спільними у реалізації радості - смутку є мімічні ознаки: закритий рот, примружені очі, внутрішні кутики брів підняті догори. Решта ж мімічних ознак знаходяться у бінарній опозиції.

Прослідкуємо як реалізуються ці бінарні мімічні опозиції в структурі аналізованих ФО.

1) «припідняті кутики губ» та «динамічне обличчя» (23 кінематичні ФО на позначення радості) / «опущені кутики губ» і «статичне обличчя» (3 кінематичні ФО на позначення смутку);

Кінематичні ФО на позначення радості та смутку також представлені у бінарній опозиції: ktos smieje siq od ucha do ucha «хтось сильно сміється, сміється сердечно, голосно, спонтанно» (WSFzP) / ktos wykrzywil usta w podkowkq «хтось склав вуста, губи тощо кутиками вниз, демонструючи бажання плакати» (WSFzP). В них виокремлюємо концептуальні просторові метафори «радість - це вверх» / «смуток - це вниз», «радість - це рух» / «смуток - це безрух».

2) «очі, що блистять» (10 кінематичних ФО) / «тьмяні очі» (3 ФО);

Бінарна опозиція зазначених мімічних ознак відображена в ФО radosc bfyszczy w oczach «вираз чиїхось очей вказує на те, що хтось радується, є щасливим» (WSFJP) / mgla przeslania komus oczy; oczy zachodzq komus mglq «хтось погано, слабо, невиразно бачить, має мутний погляд, затума- нений сльозами, хворобою чи переживанням сильних емоцій» (WSFzP). В цих ФО відбилася бінарна опозиція «темрява» - «світло», яка бере свій початок від християнського розуміння темряви як символу нечистої сили, а світла - як сили божественної. Відповідно з темрявою асоціюється смуток, а зі світлом - радість. Таким чином виокремлюються дві просторові концептуальні метафори «світло - це радість», а «темрява / тьма - це смуток».

Отже, в мімічних ФО відбилася бінарна опозиція трьох мімічних ознак «припідняті кутики губ» / «опущені кутики губ», «динамічне обличчя» / «статичне обличчя» та «очі, що блистять» / «тьмяні очі». З решти перелічених мімічних ознак для мімічних ФО вагомими для емоції радості є мімічна ознака «примружені очі» (2 ФО), напр., z przymruzeniem oka «жартівливо, не трактуючи серйозно» (WSFJP), а для емоції смутку - мімічні ознаки: «брови наближені до перенісся» (2 ФО) у структурі ФО ktos marszczy brwi «на обличчі когось появляються згини і складки, напр. тому, що разить когось яскраве світло чи хтось задуманий, стурбований чи розгніваний» Велика кількість польських мімічних ФО є багатозначною і, крім аналізованих емоцій, служить для визначення інших емоцій, станів ітд. Ці інші значення, які не стосуються аналізованої емоції смутку ми не аналізуємо у цій статті та не виділяємо їх у окрему групу. (ISJP), «брови, наближені до перенісся, з піднятими внутрішніми кутиками» та «вертикальні складки на лобі та переніссі» (5 ФО), напр. у ФО zachmurzona twarz «виражає смуток, гнів, жаль» (WSFJP), «вертикальні складки на лобі» (7 ФО) у структурі ФО ktos chmurzy czolo «хтось насупився, посмутнів» (USJP). В межах цих ФО можна виділити концептуальну просторову метафору «смуток - це темрява» (zachmurzona twarz; ktos chmurzy czolo).

Зібрані ФО дають змогу виокремити додаткові мімічні ознаки, які в свідомості поляків є важливими для вираження радості: 1) «показування зубів» у 5 ФО, напр.: ktos pokazuje zqby «1. хтось стає агресивним; 2. хтось усміхається, відкриває зуби» (WSFJP); 2) «очі, що виражають радість» у 5 ФО, напр .: radosc komus z oczu wyziera «хтось показує в своєму погляді несподівані почуття: радість і т.п., які охопили когось» (USJP); 3) «очі, що сміються» у 2 ФО: oczy siq komus smiejq «чиїсь очі мають веселий вираз» (WSFzP); 4) «широко відкриті очі» з «горизонтальними складками на лобі» При реалізації мімічної ознаки «широко відкриті очі» може також реалізуватися ознака «вертикальні зморшки на чолі». Оскільки часто широке відкриття очей супроводжується появою вертикальних зморшок на чолі. у 2 ФО: oczy wyskakujq komus na wierzch «з цікавості, захоплення; до кого, чого, на вид кого, чого» (SFJP); cielgce oczy «очі наївні, розмріяні, як у дитини; погляд людини закоханої або дуже задуманої» (WSF); 5) «динаміка чола» у 2 ФО ktos roz- chmurza czolo «хтось повертає собі добрий гумор, настрій, перестає сумувати» (WSFzP); z pogod- nym czolem «радісно, в доброму настрої, гуморі» (WSF); 6) «відкритий рот» у ФО ktos patrzy z otwartymi ustami «хтось витріщається, дивується, вражається, захоплюється (WSFJP); 7) «стріляння очима» у ФО ktos strzela oczkami «а) хтось дивиться, розглядається грайливо, кокетливо, весело; б) хтось розглядається крадькома, зиркає лякливо» (WSFzP); 8) невербальний знак «вираз обличчя», напр.: twarz rozpromieniona «обличчя, що виражає щастя, радість» (WSFJP); radosc bije z czyjejs twarzy «вираз обличчя вказує на те, що хтось тішиться, радіє» (WSFJP).

Додаткові мімічні ознаки при вираженні емоції смутку: 1) «сльози / плач» у 25 ФО, напр. ktos leje lzy «хтось сильно, пронизливо плаче, сумує» (WSFzP); 2) «очі (погляд), що виражають смуток»: а) «сльози в очах» у 3 ФО, напр. lza sig w oku krgci «зворот виражає ностальгічне розчулення через спогад якихось прекрасних часів, переживань» (WSFzP); б) «недобрий, поганий, холодний погляд»: ktos patrzy na kogos wilkiem «хтось дивиться на когось недовірливо, похмуро, відноситься до когось вороже, недовірливо, недоброзичливо» (WSF); в) «масляний погляд» у ФО maslane oczy, maslane spojrzenie - очі повні сліз, затуманені, непритомні (WSFzP) У NKJP ця ФО вживається не лише на позначення емоції смутку (у 33 контекстах), напр.: ...spotkalam go przypadkiem w barze... gdy mnie zobaczyl, mial „maslane” oczy: przez caly czas gdy siedzialam w tej knajpie czulam jego wzrok na sohie... (www.forumowisko.pl, 19.02, 2006), але й рідше, лише у 3 контекстах, на позначення радості: ... Zwlaszcza teraz, z nieco maslanymi oczami i garniturem wyszczerzonych radosnie zgbow... (Baniewicz A., Drzymalski przeciw Rzeczpospolitej, 2004).; г) «диявольський погляд» у ФО diabel / diablem patrzy komus z oczu «хтось має злий, похмурий, недоброзичливий, ворожий вираз обличчя» (WSFJP); д) «погляд вниз» у ФО ktos wbija oczy w ziemig «хтось дивиться вниз зі спущеною головою, виражає відмову, смуток, пригніченість, почуття вини» (WSFJP); е) «погляд з-під лоба» у ФО ktos patrzy spode lba «хтось дивиться недовірливо, вороже, понуро» (SFWP); 3) «видовження обличчя» в 4 ФО, напр. twarz sig komus wyciqga «хтось робить розчарований, сумний вираз обличчя» (WSFzP); 4) «усмішка» - «викривлені кутики губ і динамічне обличчя» у 3 ФО: krzywy usmiech «свідчить про непевність, незадоволення, засмучення» (WSFJP); 5) «затиснення губ» у 2 ФО, напр. ktos zaciql usta /zgby; usta /zgby zacigly sig «хтось міцно затиснув вуста, губи чи зуби, напр., під впливом якихось емоцій» (ISJP); 6) «тремтіння бороди» у ФО broda sig komus trzgsie «хтось готовий заплакати» (SFJP); 7) «плач і скрегіт зубів» у ФО placz i zgrzytanie zgbow «а) євангельське визначення мук пекла; b) жарт, важка ситуація, горе, клопіт» (WSFzP); 8) «викривлення обличчя» у ФО jakies nieprzyjemne uczucie kurczy twarz; twarz sig kurczy «це почуття викликає гримаси на обличчі» (ISJP); 9) «сумний вираз обличчя» у 6 ФО, напр. zbolala mina «вираз обличчя властивий комусь, хто відчуває біль, страждає» (48) (WSFJP).

Беручи до уваги додаткові мімічні ознаки ми можемо виокремити такі концептуальні просторові метафори: «Радість - це вверх» (oczy wyska- kujq na wierzch; radosc komus z oczu wyziera; ktos pokazuje zgby) та «радість - це світло» (ktos strzela oczkami; zpogodnym czolem; twarz rozpromieniona; radosc bije z czyjejs twarzy); «Смуток - це вниз» (ktos wbija oczy w ziemig; ktos patrzy spode lba; ktos pogrqzyl sig w rozpaczy); «смуток - це сльози» (lza sig w oku krgci; ktos leje lzy; placz i zgrzytanie zgbow). Цікавими є метафори побудовані на антиномії до ознак радості: «смуток - це світло» (czy- jes oczy blyszczq od lez); «смуток - це викривлена усмішка / це невверх» (krzywy / kwasny usmiech).

Незаперечним є те, що найчастішими мімічними патернами при радості є усмішка, а при смутку - сльози і/чи плач. Польська кінематична фразеологія також це підтверджує, а одночасно розкриває мімічний стереотип радісного та сумного поляка Цікавим є факт, що в різних народів одні й ті самі виражальні засоби позначають різні емоції. Напр. О. Клайн- бер, досліджуючи емоційну експресію в китайській літературі, з'ясував, що фраза «очі її округлилися і широко відкрилися» не означає подив як в європейській культурі, а гнів; а подив китайці передають за допомогою фрази «вона висунула язик», схвалення або захват - плесканням в долоні, а задоволення, блаженство, щастя - почухуванням вуха та щоки (за Варій, 2009: 455)., для якого при вираженні радості найвагомішими є такі ознаки: «підняті кутики губ» (23 ФО), «очі, що блистять» (10 ФО), «очі, що виражають радість» (5 ФО), «показування зубів» (5 ФО), «примружені очі» (2ФО), «очі, що сміються» (2 ФО), «відкритий рот» (1ФО), а при вираженні смутку - ознаки: «сльози / плач» (25 ФО), «сльози в очах» (3 ФО), «плач і скрегіт зубів» (1ФО), «тремтіння бороди» (1ФО).

У структурі кінематичних ФО на позначення радості ми виокремили такі жестові стереотипи: 1) «плескати в долоні» у 5 ФО, напр. ktos bije w dlonie «хтось вдаряє долонею в долоню, щоб виразити своє захоплення, схвалення» (WSFJP); 2) «терти руки [одна в одну]» у 3 ФО, напр. ktos zaciera rqce «хтось є задоволений, тішиться наперед чомусь» (WSF); 3) «розкидати руки» у 3 ФО, напр. z otwartymi ramionami / rqkami «сердечно, з радістю і надією» (WSF); 4) «хлопати [себе] [руками] по бедрах» у 2 ФО, напр. ktos bije siq dlonmi po bokach / udach «хтось тішиться; радується; злиться» (WSFJP); 5) “обіймати, обійняти» у 2 ФО, напр.: ktos rzuci siq komus na szyjq «хтось стисне, обійме когось на знак радості і вдячності» (WSF); 6) «лизати пальці» у ФО palce lizac «зворот, що виражає захоплення чимось (рідше кимось) дуже добрим, гарним, за звичай смачною їжею» (WSFzP); 7) «триматися за боки / живіт» у ФО ktos trzyma siq za boki / za brzuch (ze smiechu) «хтось сміється голосно з когось або чогось, заливається сміхом» (WSFzP); 8) «цілувати руку» у ФО z pocalowaniem rqki «дуже охоче, радіючи, з вдячністю» (WSFJP).

На позначення радості в структурі кінематичних ФО використовуються також такі стереотипні ЗРТ людини, як: 1) «труситися, тремтіти» у 2 ФО, напр. dreszcz przyjemnosci «почуття великої приємності» (WSF); 2) »стрибати» у 2 ФО, напр. ktos skacze z radosci «хтось дуже тішиться» (WSFzP); 3) «катулятися» у ФО ktos tarza siq ze smiechu «хтось відчуває щось дуже інтенсивно, дає тому чіткий вираз» (ISJP); 4) «танцювати» у ФО taniec radosci «виражання радості, щастя рухом, танцем» (WSFJP). У структурі 13 кінематичних ФО на позначення радості ми виявили невербальний знак «загальна радісна постава тіла», напр. ktos promieniuje radosciq na kogos / cos «хтось своєю поведінкою викликає позитивні почуття оточення» (WSFJP).

На позначення смутку в кінематичних ФО актуалізуються такі жестові стереотипи: 1) «опускати / опустити голову» у 4 ФО, напр. ktos opusz- cza / opuscil glowq «хтось схиляє голову, за звичай як вираз смутку, відчуття досади чи з почуття стиду; покірно, лагідно» (WSF); ktos opuscil /spu- scil /zwiesil /spuszcza nos na kwintq «хтось став сумним» (WSJP); 2) »шкробатися в голову» у 3 ФО, напр. ktos skrobie siq w glowq «хтось роздумує, мислить над чимось; є заклопотаним, має проблеми» (WSF); 3) «опускати / опустити руки» у 2 ФО, напр. ktos opuscil rqce «хтось у моральному відчаї, відмовився від дії» (WSFzP); 4) «складати і вигинати руки» у 2 ФО, напр. ktos zalamuje rqce nad kims / czyms «хтось плачеться над кимось, чимось; засмучується через когось, щось; відчуває безпорадність; хтось є у відчаї» (WSFJP); 5) «хитати головою» у 2 ФО, напр. ktos kiwa glowq nad kims / czyms «хтось співчуває, жалкує, засумував над кимось, чимось» (WSFzP); 6) «братися руками за голову» у ФО ktos chwyta siq za glowq «хтось дивується, вражається; нервується, засмучуватися» (WSFJP); 7) «посипати голову попелом» у ФО ktos posypuje (sobie) glowq popiolem «хтось публічно признає свою вину і виявить скорботу, розкаяння» (WSFzP); 8) «рвати на собі одяг» у ФО ktos rozdziera szaty nad kims / czyms «хтось втрачає надію з приводу когось, чогось; демонструє розпач, скорботу» (WSFJP); 9) «рвати волосся з голови» у ФО ktos rwie sobie wlosy z glowy «хтось сильно сумує, часто виконуючи при цьому жест, який навіює виривання свого волосся» (WSFzP); 9) «втягувати / втягнути голову в плечі» у ФО ktos wtula glowq w ramiona «хтось піднімає плечі, опускає бороду в напрямку тулуба» (WSFJP); 10) «битися в груди» у ФО (ktos) bije siq w piersi «хтось хоче підкреслити правдивість того, що каже, або виявити розкаяння чи почуття вини» (ISJP); 11) «плювати собі на бороду» у ФО ktos pluje sobie w brodq «хтось шкодує, що не використав нагоди, шансу, докоряє собі цим, не може собі це відпустити» (WSF); 13) «розкладати руки» у ФО ktos rozklada dlonie «хтось є безрадним» (WSFJP).

У структурі кінематичних ФО, що вживаються на позначення смутку, виявлено такі стереотипні ЗРТ людини, як: 1) «завмерти» у 2 ФО, напр. ktos zamienil siq w slup soli «хтось раптом знерухомів, за звичай через переляк чи розпач» (ISJP); 2) «бити головою в стіну» у ФО ktos wali glowq o / w mur «без очікуваного результату намагатися щось залагодити; сумувати, відчаюватися» (WSF); 3) «катулятися» у ФО ktos tarza siq z bolu / z rozpaczy «хтось щось (якусь емоцію) дуже інтенсивно переживає, дає тому чіткий вираз» (ISJP). У структурі 4 кінематичних ФО на позначення смутку ми виявили невербальний знак «загальна сумна постава тіла», напр. rozpacz kogos bierze / ogarnia «хтось відчуває розпач, смуток, скорботу» (WSFJP). На позначення смутку та жалоби використовується польською спільнотою також ритуальний знак «опускати прапор», який зафіксовано у структурі ФО ktos flagq opuszcza do pol /polowy masztu «хтось виражає таким чином скорботу» (WSFJP).

Серед жестових ФО на позначення емоцій радості та смутку виокремлюємо такі концептуальні просторові метафори: «радість - це світло» (ktos promieniuje radosciq na kogos / cos), «радість - це широко» (z otwartymi ramionami / rqkami), «смуток - це широко» (ktos rozklada dlo- nie); «радість - це вверх» (ktos skacze z radosci), «смуток - це вниз» (ktos opuscil rqce; ktos opuscil glowe; ktos spuszcza nos na kwinte; ktos posypuje glowe popiolem; ktos wtula glowe w ramiona; ktos wali glowq w mur), «смуток - це безрух» (ktos zamienil sie w slup soli). Можна також виділити ФО з суперечними просторовими метафорами, напр., «смуток - це вверх» (ktos rwie sobie wlosy z glowy; ktos skrobie sie w glowe; ktos bierze sie za glowe), хоча при виконанні зазначеного жесту голова повинна бути упущена вниз. Тому можна говорити про наявність також метафори «смуток - це вниз». Одночасно «смуток - це рух» (ktos tarza sie z bolu / z rozpaczy) та «радість - це рух» (ktos tarza sie ze smiechu).

ФО ktos bije glowq o mur; ktos zalamuje rece; ktos posypuje glowe popiolem; ktos rwie wlosy z rozpaczy; ktos rozdziera szaty nad kims / czyms відображають культурно зумовлену символічну поведінку і жести, як і ФО ktos chodzi w zalobie, які відтворюють суспільні ритуали переживання смутку після втрати когось близького.

В основі аналізованих ФО лежить метонімічно- метафоричне переосмислення емоцій радості та смутку, яке можна представити у вигляді загальної концептуальної метафори «[Фізіологічний прояв емоції замість емоції] - це емоція». Самі ж ФО звертаються до наївного досвіду - міміка, жести, ЗРТ супроводжують ментальні відношення емоційних станів радості та смутку і з ними асоціюються метонімічно. Можна зробити відповідно таку метонімічну проекцію: «[Мімічна ознака / жест / ЗРТ замість емоція радості / смутку] - це емоція радості / смутку», яку далі розвиваємо вже на окремих прикладах реалізації мімічних, жестових чи рухових ознак, напр.: мімічна ознака «очі, що блистять» замість радості» у ФО oczy rozswietlajq sie komus radosciq; мімічна ознака «опущені кутики губ та статичне обличчя» замість смутку» у ФО ktos wykrzywia usta w podkowke тощо. Таким чином, мімічні ознаки, жести чи ЗРТ стають кінематичними стереотипами, концептуальним розумінням емоцій, адже саме їх людина сприймає під час вираження різних емоційних станів.

Висновки

Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що найвагомішими мімічними стереотипами для концептуалізації понять радості та смутку засобами фразеології є мімічний знак «усмішка», який в структурі ФО на позначення радості може реалізуватися за допомогою однієї з мімічних ознак: «підняті кутики губ» (у 23 ФО), «очі, що блистять» (у 10 ФО), «очі, що виражають радість», «показування зубів» (по 5 ФО)) та мімічний знак «сльози / плач» (у 28 ФО) з мімічними ознаками «очі (погляд), що виражають смуток» (у 5 ФО), «видовження обличчя» (у 4 ФО), «затиснення губ» (у 2 ФО)). Серед кінематичних фразеологізмів на позначення смутку виявлено одиниці, прототипом утворення яких став мімічний знак «усмішка», однак вагомою для таких ФО стала мімічна ознака «викривлені кутики губ і динамічне обличчя» (3 ФО). У структурі кінематичних ФО на позначення радості реалізовано 8 жестових знаків та 4 ЗРТ, а в структурі ФО на позначення смутку - 13 жестів і 3 ЗРТ. Найчастіше на позначення радості в аналізованих корпусах текстів використовуються такі кінематичні ФО: ktos smieje sie od ucha do ucha (350 контекстів), ktos rzucil sie komus na szyje (337 к.), ktos bije w dlonie (267 к.), ktos zaciera rece (170 к.), z usmie- chem na ustach (91 к.), oczy sie komus smiejq (84 к.), ktosprzyjql kogos z otwartymi ramionami (84 к.). На позначення смутку поляки найчастіше використовують ФО: ktos zalamuje rece (nad kims / czyms) (578 контекстів), lza sie w oku kreci (156 к.), (ktos) posypal sobie glowe popiolem (112 к.), ktos wali glowq o sciane (111 к.), ktos opuszcza rece (104 к.), ktos spuscil nos na kwinte (58 к.), ktos wyrywa [sobie] wlosy z glowy (50 к.).

Найвагомішими для понять радості та смутку виявилася їх бінарна просторова асоціація з верхом та низом: «радість - це вверх» (27 мімічних ФО і 2 ФО, прототипом яких є ЗРТ) / «смуток - це вниз» (6 мімічних і 11 жестових ФО). Також у переосмисленні радості та смутку носіями польської мови важливими є такі концептуальні метафори, що представляють бінарні опозиції: «радість - це рух» (23 мімічні, 24 жестові ФО) / «смуток - це безрух» (5 мімічних, 2 , прототипом яких є ЗРТ); «радість - це світло» (14 мімічних, 5 жестових ФО) / «смуток - це темрява / тьма» (7 мімічні ФО, 0 жес- тових); «радість - це усмішка» (23 ФО) / «смуток - це сльози» (29 мімічних ФО). Нетиповими, а отже й нечисельними є такі концептуальні метафори: «смуток - це світло» (1 мімічна ФО); «смуток - це викривлена усмішка / це не вверх» (3 мімічні ФО), «смуток - це вверх і вниз» (3), «смуток - це рух» (ktos tarza sie z bolu / z rozpaczy), «радість - це широко» (1 жестова ФО), «смуток - це широко» (1 жестова ФО).

Список використаних джерел

1. Варій М.Й. Загальна психологія: підр. [для студ. вищ. навч. закл.]. Київ: ЦУЛ, 2009. 1007 с.

2. Левченко О.П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: монографія. Львів: ЛРІД НАДУ, 2005. 352 с.

3. Лозинська О. Фразео-семантичне поле «радість» у польській мові (на матеріалі польської кінематичної фразеології). Radosc. Aspekty jqzykowo-kulturowe / red. Gr. Filip i M. Patro-Kucab. Rzesow, 2015. S. 76-89.

4. Охріменко М.А. Ідіоетнічні особливості одиниць фразеосемантичного поля «Емоції людини» в перській і українській мовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. Київ, 2012. 20 с.

5. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): монографія. Київ. Черкаси: Брама, 2004. 276 с.

6. Balcerzak M. Usmiech jako komunikatywny gest mimiczny o bogatej semantyce. Pojqcie - Siowo - Tekst / red. R. Grze- gorczykowа, K. Waszakowа. Warszawa, 2008. S. 167-180.

7. Buttler D. Grupa semantyczna przymiotnikow polskich o znaczeniu “pozostaj^cy w zwi^zku z radosci^”. Prace Filologiczne. Warszawa, 1977. T. XXVII. S. 271-286.

8. Buttler D. E^czliwosc przymiotnikow o znaczeniu “zwi^zany z radosci^”. Prace Filologiczne. Warszawa, 1979. T. XXVII. S. 207-221.

9. Jarymowicz M. Uczucia. EncyklopediaPsychologii / red. W Szewczuk. Warszawa, 1998. S. 929-935.

10. Krzyzanowska A. Pole semantyczne poj^cia “smutku” w j^zyku polskim i francuzkim. Pojqcie - Siowo - Tekst / red.

11. R. Grzegorczykowа, K. Waszakowа. Warszawa, 2008. S. 61-78.

12. Lakoff G., Johnson M. Metafory w naszym zyciu (przelozyl i wst^p opatrzyl T.P Krzeszowski). Warszawa: Pan- stwowy Instytut Wydawniczy, 1988. 270 s.

13. Lozinska O. Pole frazeosemantycze smutek w j^zyku polskim (na materiale frazeologii kinematycznej). Z bliska i z daleka. J^zykpolski w badaniach j^zykoznawcow lwowskich i torunskich / red. M. Gфbkа-Wolak, A. Krawczuk. Torun. 2019. S. 135-150.

14. Mikolajczuk A. Obraz radosci we wspolczesnej polszczyznie. Warszawa: Semper, 2009. 357 s.

15. Nowakowska-Kempna I. Konceptualizacja uczuc w j^zyku polskim. Cz^sc II. Data. Warszawa: Wyd-wo: WSP TWP, 2000. 434 s.

16. Waszakowa K. “Usmiech” jako slowo i gest mimiczny. Obraz usmiechu we wspolczesnej polszczyznie. Pojqcie - Siowo - Tekst / red. R. Grzegorczykowа, K. Waszakowа. Warszawa, 2008. S. 151-166.

Джерельна база

ISJP - Inny slownik j^zyka polskiego: W 2 t. red. Banko M. Warszawa, 2000.

NKJP - Narodowy Korpus J^zyka Polskiego, URL: http://nkjp.pl. (дата звернення: 16.06.2023).

USJP - Uniwersalny slownik j^zyka polskiego: W 4 t. red. Dubisz S. Warszawa 2006.

WKS - Mosiolek-Klosinska K. W kilku slowach. Slownik frazeologiczny j^zyka polskiego. Warszawa. 2001.

WSFJP - Muldner-Nieckowski P Wielki slownik frazeologiczny j^zyka polskiego. Warszawa. 2003.

WSJP - Wielki slownik j^zyka polskiego. red. Zmigrodzki P., URL: https://www.wsjp.pl/ (дата звернення: 27.07.2023).

References

1. Varii M.Y. (2009) Zahalna psykholohiia: pidr. [dlia stud. vyshch. navch. zakl.]. [General psychology: textbook [for students of higher educational establishments]] Kyiv: TSUL [Centre of educational literature]. 1007. [in Ukrainian].

2. Levchenko O.P (2005) Frazeolohichna symvolika: linhvokulturolohichnyi aspect. [Phraseological symbolism: linguistic and cultural aspect] Lviv. 105-118. [in Ukrainian].

3. Lozynska O. (2015) Frazeo-semantychne pole „radist” u polskii movi (na materiali polskoi kinematychnoi frazeolohii). [Phraseological and semantic field of “joy” in the Polish language (on the material of Polish kinematic phraseology)]. Radosc. Aspekty j^zykowo-kulturowe / ed. Gr. Filip and M. Patro-Kucab. Rzesow: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego. [University of Rzeszow Publishing House]. 76-89. [in Ukrainian].

4. Okhrimenko M.A. (2012) Idioetnichni osoblyvosti odynyts frazeosemantychnoho polia „Emotsii liudyny” v perskii i ukrainskii movakh: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk. [Idio-ethnic features of the units of the phraseological field “Human Emotions” in Persian and Ukrainian languages: abstract of the dissertation for the degree of candidate of philological sciences] Kyiv. [in Ukrainian].

5. Selivanova O. (2004) Narysy z ukrainskoi frazeolohii (psykhokohnityvnyi ta etnokulturnyi aspekty): monohrafiia. [Essays on Ukrainian phraseology (psychocognitive and ethnocultural aspects): monograph]. - Kyiv ; Cherkasy: Brama. 276. [in Ukrainian].

6. Balcerzak M. (2008) Usmiech jako komunikatywny gest mimiczny o bogatej semantyce. [A smile as a communicative facial gesture with rich semantics]. Poj^cie - Siowo - Tekst [Concept - Word - Text] / edited by R. Grzegorczykowa, K. Waszakowa. Warsaw. 167-180. [in Polish].

7. Buttler D. (1977) Grupa semantyczna przymiotnikow polskich o znaczeniu „pozostaj^cy w zwi^zku z radosci^”. [Semantic group of Polish adjectives that mean “connected with happiness”]. PraceFilologiczne. [Philological Works]. Warsaw. T. XXVII. 271-286. [in Polish].

8. Buttler D. (1979) L^czliwosc przymiotnikow o znaczeniu „zwi^zany z radosci^”. [Combinations of adjectives that mean “connected with happiness”]. Prace Filologiczne. [Philological Works]. Warsaw. Volume XXVII. 207-221. [in Polish].

9. Jarymowicz M. (1998) Uczucia. [Feelings]. Encyklopedia Psychologii [Encyclopedia of Psychology] / ed. W Szewczuk. Warsaw. 929-935. [in Polish].

10. Krzyzanowska A. (2008) Pole semantyczne poj^cia „smutku” w j^zyku polskim i francuzkim. [Semantic field of the concept of “sadness” in Polish and French]. Poj^cie - Siowo - Tekst. [Concept - Word - Text] / edited by R. Grzegorczykowa, K. Waszakowa. Warsaw. 61-78. [in Polish].

11. LakoffG., Johnson M. (1988) Metafory w naszym zyciu (przelozyl i wstep opatrzyl T.P. Krzeszowski). [Metaphors we live by (translated and prefaced by T.P. Krzeszowski)]. Warsaw: Panstwowy Instytut Wydawniczy [National Publishing Institute]. 270. [in Polish].

12. kozinska O. (2019) Pole frazeosemantycze smutek w jc/yku polskim (na materiale frazeologii kinematycznej). [Phra- seosemantic field of sadness in Polish (on the material of kinematic phraseology)]. Z bliska i z daleka. Jezykpolski w badaniach j^zykoznawcow lwowskich i torunskich. [From near and from afar. The Polish language in the research of linguists from Lviv and Torun] / ed. by M. Gebka-Wolak. A. Krawczuk. Torun. 135-150. [in Polish].

13. Mikolajczuk A. (2009) Obraz radosci we wspolczesnej polszczyznie. [The image of happiness in contemporary Polish]. Warsaw: Semper. 357. [in Polish].

14. Nowakowska-Kempna I. (2000) Konceptualizacja uczuc w jezyku polskim. [Conceptualization of feelings in Polish]. Part II. Data. Warsaw: WSP TWP [Higher Pedagogical School of TWP] Publishing House. 434. [in Polish].

15. Waszakowa K. (2008) „Usmiech” jako slowo i gest mimiczny. Obraz usmiechu we wspolczesnej polszczyznie. [“Smile” as a word and facial gesture. The image of a smile in contemporary Polish]. Pojecie - Siowo - Tekst [Concept - Word - Text] / edited by R. Grzegorczykowa, K. Waszakowa. Warsaw. 151-166. [in Polish].

Source base

ISJP - Inny slownik jezyka polskiego [The Alternative Dictionary of the Polish Language]: In 2 vol. ed. by Banko M. Warsaw, 2000. [in Polish].

NKJP - Narodowy Korpus Jezyka Polskiego [The National Corpus of the Polish Language], URL: http://nkjp.pl. (Accessed 16 June 2023). [in Polish].

USJP - Uniwersalny slownik jezyka polskiego [The Universal Dictionary of the Polish Language]: In 4 vol. ed. by Dubisz S. Warsaw, 2006. [in Polish].

WKS - Mosiolek-Klosinska K. (2001) W kilku slowach. Slownik frazeologiczny jezyka polskiego. [In a few words. The Phraseological Dictionary of the Polish language] Warsaw. [in Polish].

WSFJP - Muldner-Nieckowski P. (2003) Wielki slownik frazeologiczny jezyka polskiego. [The Comprehensive Phraseological Dictionary of the Polish language]. Warsaw. [in Polish].

WSJP - Wielki slownik jezyka polskiego. [The Comprehensive Dictionary of the Polish Language]. ed. by Zmigrodzki P., URL: https://www.wsjp.pl/ (Accessed 27 July 2023). [in Polish].

Размещено на Allbest.ru