Неолексика епохи коронавірусу в англійській та українських мовах (словотворчий і лінгвокогнітивний аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неолексика епохи коронавірусу в англійській та українських мовах (словотворчий і лінгвокогнітивний аспекти)

здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти,

Піскунов О. В.

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германської та слов'янської філології Донбаського державного педагогічного університету , Слов'янськ, Україна,

Дослідження вивчає питання появи нових слів на матеріалі корпусу англійської та української мов, характеризує особливості утворення та функціонування неологізмів. Мета роботи - проаналізувати особливості виникнення та функціонування неологізмів, пов'язаних із коронавірусом в англійській і українській мовах в медійному просторі. Основний склад лексики пандемії коронавірусу - нові слова і вирази, що відносяться до просторічно- повсякденної медичної лексики. Лексика пандемії коронавірусу часто має метафоричний характер, властивий лексиці науково-популярного медичного дискурсу. Найбільш продуктивним способом утворення неологізмів є злиття, що підтверджує ідею про домінуючий на сучасному етапі принцип лінгвістичної економії. Лексичні одиниці, які були неологізмами деякий час назад, починають брати активну участь у словотворенні після асиміляції в мові, що підтверджує дію закону мовних засобів. Для більш прозорої семантики новоутворення використовуються способи словотворення, при яких опорний елемент зазнає найменших змін. Використання «традиційних» методів словотворення (афіксації та словоскладання) для створення абсолютно нових значень відбиває системний характер мови, підтверджений також тим фактом, що елементи, створені за допомогою скорочень різного типу, використовуються як складові елементи слів, утворених іншим способом. Збагачення арсеналу словотворчих засобів відбувається за рахунок появи нових афіксів. Ймовірно, що багато COVID- неологізмів вийдуть із ужитку, як тільки пандемія коронавірусу перестане бути щоденною загрозою для суспільства. Однак, вивчення сучасних неологізмів дозволяє отримати уявлення про основні способи словотворення в мові й виділити найбільш продуктивні з них. Перспективу дослідження «COVID-лексики» ми вбачаємо у вивченні не лише неологізмів, але також у розгляді та аналізі стратегій, тактик і мовних прийомів, що використовуються в «COVID-дискурсі» в цілому.

NEOLEXICS OF THE CORONAVIRUS ERA IN ENGLISH AND UKRAINIAN LANGUAGES (word-forming and linguistic cognitive aspects)

Kolomiets K. O.

4th year student majoring in Secondary Education (Language and Literature (English, German)) of the Faculty of Philology Donbas State Teachers' Training University неологізм лексема словотворчий контамінація

Piskunov O. V.

The study examines the emergence of new words based on the corpus of English and Ukrainian languages, characterises the peculiarities of the formation and functioning of neologisms. The aim of the study is to analyse the peculiarities of the emergence and functioning of neologisms related to the coronavirus in English and Ukrainian in the media space. The main composition of the coronavirus pandemic vocabulary is new words and expressions that belong to the vernacular and everyday medical vocabulary. The vocabulary of the coronavirus pandemic is often metaphorical, which is typical of the vocabulary of popular science medical discourse. The most productive way of forming neologisms is through merging, which confirms the idea of the principle of linguistic economy that is dominant at the present stage. Lexical units that were neologisms some time ago begin to take an active part in word formation after assimilation into the language, which confirms the law of linguistic means. For a more transparent semantics of a new formation, word formation methods are used in which the basic element undergoes the least changes. The use of «traditional» methods of word formation (affixation and word compounding) to create completely new meanings reflects the systemic nature of the language, which is also confirmed by the fact that elements created by means of abbreviations of various types are used as constituent elements of words formed in other ways. The arsenal of word- formation tools is enriched by the emergence of new affixes. It is likely that many COVID-neologisms will fall out of use as soon as the coronavirus pandemic ceases to be a daily threat to society. However, the study of modern neologisms allows us to get an idea of the main ways of word formation in the language and highlight the most productive ones. We see the prospect of studying COVID-lexicon not only in the study of neologisms, but also in the consideration and analysis of strategies, tactics and linguistic techniques used in COVID-discourse in general.

Keywords:neologism, lexeme, word-formation aspect, contamination, abbreviation.

Дискурс пандемії COVID-19 представляє складне комунікативно- мовне явище, що становить вид соціальної комунікації, в основі якої лежить мовна діяльність людей у певному історико-культурологічному контексті на базі загального предмета - коронавірусної інфекції. Метою дослідження є аналіз особливостей неологізмів, утворених в період пандемії коронавірусної інфекції. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання: дослідити лінгвокогнітивний і словотворчий аспекти неолексики епохи коронавірусу; указати продуктивні способи словотворення. Об'єктом вивчення нашої роботи є структурні та функціональні особливості неологізмів, утворених контамінацією в період пандемії коронавірусної інфекції.

Предметом дослідження є приклади лексичних одиниць, виявлені методом суцільної вибірки з онлайн версій додатків до тлумачних словників Мерріама-Вебстера, Кембриджського словника, соціальних мережах, тощо.

Аналіз останніх досліджень

Проблеми творення та перекладу лексики у свої працях розглядають такі вітчизняні мовознавці, як: Бойчук М. В,Бондаренко О. М,Касаткіна-Кубишкіна О. В,Козаченко І. В. [1, с. 164-166; 2, с. 127-130; 3, с. 194-198; 4, с. 49-51; 5, с. 166-168]. Проблеми дискурсу пандемії COVID-19 досліджувалися в роботах Алєксєєвої І. О. [9], Костенко О. Г. [6], Рухленко Є. С., Піскунова О. В. [7; 8] та ін. Костенко О. Г вивчає сучасні англійські неологізми та способи їхнього перекладу українською мовою [6, с. 97100]. Деякі роботи досліджують специфіку перекладу неологізмів, що відносяться до номінативного поля «епідемія», акцентуючи увагу на особливості перекладу неологізмів періоду Covid-19 способами транслітерації та транскрипції [7; 8]. Комплексному характеру впливу на слухача за допомогою поєднання макроструктурних елементів, інформування і спонукання, використання тематичного і розмовного вокабуляра, а також шляхом використання імперативних конструкцій як засобів впливу на слухача або читача присвячено певні студії [10; 11; 12]. Бойчук М. В. приділяє увагу аналізу творення неологізмів- телескопів у сучасних ЗМІ [1, с. 164-166].

Виклад основного матеріалу дослідження

Предметом дослідження лінгвокогнітивного та словотворчого аспектів неолексики є відібрані лексичні одиниці, виявлені методом суцільної вибірки з онлайн версій додатків до тлумачних словників Мерріама-Вебстера, Кембриджський словник тощо. Когнітивний аналіз неологізмів - це новий підхід у вивченні мовних новоутворень, новий погляд на словотворчість, відхід від чисто формальних настанов. Відповідно до когнітивної лінгвістики номінативний акт пов'язаний з пошуком словесної форми для будь-якого результату пізнання. [13]. Аналіз неологізмів дискурсу пандемії COVID-19 та приклади їхнього вживання, дозволяє розподілити лексеми на п'ять категорій.

1. Лексеми, що описують життя і побут людей в умовах пандемії. Неологізми: коронабод; ізобородка описують наслідки відсутності можливості доглядати за собою в умовах карантину [14].

2. Лексеми, що описують нову реальність, стан суспільства, економіки, наприклад: корона всесвіт, карантин, коронапокаліпсіс [14].

3. Лексеми, що описують емоційний стан людей, наприклад: коронакоастер, коронафобія, локасталгія [14].

4. Лексеми, що описують поведінку людей, їхнє ставлення до заходів і обмежень, наприклад: карантин, ковідол, Koeidiom,covidol [14].

5. Лексеми, що описують дозвілля та розваги людей на карантині: quarantinder, quarantine,locktail свідчить про те, що з доступних розваг у людей залишилися Інтернет і алкоголь. Отже, мовні інновації відображають зміни, що відбуваються в світі, і називають нові реалії навколишньої дійсності [14].

Аналіз словотворчого аспекту неологізмів дозволив зробити висновок про те, що найбільш продуктивним способом словотворення є контамінація (блендінг), наприклад: blursday (blur + Thursday) - «any day of the week during the lockdown because they all blur together»; cluttercore (clutter + normcore) - «an aesthetic or decorating style that embraces clutter»; covidpreneur (covid + entrepreneur) - «a person or organization that exploits panic related to the Covid-19 pandemic by purchasing and reselling consumer goods»; homecation (home + vacation) - «a holiday spent completely at home»; homeference - home + conference) - «an online conference taken from home»; inflammageing (inflammation + ageing) - «aging caused by inflammation»; maskhole (mask + asshole) - «an unwise person who refuses to wear a mask»; zoombie (zoom + zombie) - «a person who is exhausted by endless Zoom conferences» та ін. [14]. У результаті дослідження структурних особливостей неоконтамінантів було встановлено, що дані лексеми складаються з квазіморфем, і за умови відповідної відтворюваності деякі з них можуть перетворюватися на самостійні словотвірні елементи афіксального типу невисокого ступеня продуктивності, наприклад: coron-/corona-/rona-:coronacation (corona + vacation), coronanoia (corona + paranoia), coronapocalypse (corona + apocalypse), cov-/covid-: covidiot (covid + idiot), covidivorce (covid + divorce), covidpreneur (covid + entrepreneur); mask-: maskhole (mask + hole), maskne (mask + acne),- cation/-kation: coronacation (corona + vacation), safecation (safe + vacation), workation (work + vacation). Було встановлено, що значення утворюється в результаті накладення семантики донора і семантики реципієнта. Так, у контамінанті coronageddon (coronavirus + armageddon) родовим простором є мотив «апокаліпсису», «страшної руйнівної сили, непідвладної людині», лексемою-реципієнтом є слово armageddon, лексемою-донором - coronavirus. Раптове значення контамінанта - «the nearcertain, end-of-times condition created either by the actual COVID-19 virus or the massive social, financial and political devastation generated on the back of global hysteria» [14] «майже неминучий стан кінця світу, створений або фактичним вірусом COVID-19, або масовим соціальним, фінансовим і політичним спустошенням, 74 викликаним глобальною істерією». Отже, у даному прикладі відбувається перекатегоризація поняття, у результаті якої контамінант здійснює функцію називання нової концептуальної структури про нові умови життя, обумовлені вірусом, що раптово виник і стрімко поширюється. контамінація в дискурсі пандемії COVID-19 являє собою особливу систему, що фіксує нові структурні знання, які включають інтегровані структури за допомогою їхнього використання однієї з найбільш оптимальних мовних форм - контаміновану лексему, що є одиницею зберігання, вилучення і систематизації нового знання. Для англійської мови основним способом формування неологізмів у досліджуваний період є так званий блендинг, який відноситься до лексико-синтаксичного способу словотворення формальної неології.

Ще одним формальним способом словотворення в англійській мові є абревіація. Так, способом абревіації утворено власне назву вірусу COVID - COrona Virus Disease. Прикладом смислової неології в англійській мові може бути словосполучення zoom fatigue, що означає «втома, виснаження, викликане низкою незліченних онлайн зустрічей і нарад»: «Other things that might help to fight off Zoom fatigue are to block off times before and after meetings to catch your breath, and limit nonurgent calls to one or two per week». [14; 15] - «Інші речі, які можуть допомогти боротися з втомою від Zoom, - це виділяти час до і після зустрічей, щоб віддихатися, і обмежити дзвінки одним або двома на тиждень». До синтаксичної неології (зміни значення слова шляхом переходу з однієї частини мови в іншу) можна віднести такі приклади, як «to coronize» в значенні «поширювати інфекцію навмисним шляхом» «to get coroned» - заразитися коронавірусом: «Don't go to Rotherdam dude, it has been coroned» - «Не їдь в Роттердам, хлопець, там всюди коронавірус» [14].

Крім неології, запозичень, українській мові властива смислова неологія, заснована на наявності нового сенсу або додаткової конотації у вже наявного слова. Так, нових відтінків значень набувають такі лексеми, як «підозрілий», вживається в контексті «індивіда з підозрінням на коронавірусну інфекцію», «контактний» у значенні «мав контакт з інфекцією». «Соціальна дистанція» тепер сприймається суспільством не як дистанція за соціальним статусом, а як фізична дистанція між індивідами. Крім того, багато вузькоспеціальніх слів асимілюються в розмовну сферу, це відбувається не лише щодо медичного арго, але також і для сфери фрілансу, звідки в мову приходить така лексема, як «дистанціонка».

Суфіксальним способом за аналогією з уже асимільованим у мові «гуглити» і «скайпити» з'являється така лексема, як «зумитися» (похідне від програми Zoom) - спілкуватися онлайн за допомогою додатку Zoom. Крім того, в українській мові від лексем «ковід» і «коронавірус» суфіксальним способом утворені й ковідний, коронавірусний тощо.

Висновки

Проаналізувавши неологізми та особливості їхнього формування, можна виокремити основні способи їхнього утворення в мові. Так, для англійської мови найбільш характерними способами неології є такі, які відносяться до формальної неології, а саме, абревіація. Крім того, в англійському дискурсі поширені лексичні одиниці, утворені шляхом смислової та синтаксичної неології. В українській мові в якості основних способів неології ми виділяємо запозичення, в основному з англійської мови. Крім цього, як способи формування неологізмів виступають суфіксальні способи й смислова неологія.

Варто зазначити, що наявність неологізмів у мові, як і мовні зміни, тісно пов'язані з життям самих носіїв мови, їх колективним співзнанням і тією епохою, у якій вони функціонують. Існування того чи іншого слова залежить від таких факторів, як популярність і попит на цю одиниці в щоденному дискурсі представників тієї чи іншої лінгвокультури, її актуальність для конкретного періоду. Перспективу дослідження зазначеної лексики вбачаємо у у розгляді та аналізі стратегій, тактик і мовних прийомів, що використовуються в «COVID- дискурсі» в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойчук М. В. Функціонування неологізмів-телескопізмів у англомовних засобах масової інформації. Вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Філологія. 2016. № 25. Т. 1. С. 164-166.

2. Бондаренко О. М., Черневич А. О. Англійські неологізми: нове у використанні способів утворення. Вісник Запорізького національного університету. 2010. № 1. С. 127-130.

3. Бондаренко О., Радзієвська О. Неологізми: способи творення та перекладу. Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць. 2011. Випуск 12-13. С. 194-198.

4. Касаткіна-Кубишкіна О. В., Курята Ю. В. До проблеми перекладу неологізмів українською мовою. Наукові записки. Острог. 2012. Вип. 25. С. 49-51.

5. Козаченко І. В. Особливості перекладу неологізмів англійської мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 25. Том 2. 2014. С. 166-168.

6. Костенко О. Г. Сучасні англійські неологізми та способи їх перекладу українською мовою. Закарпатські філологічні студії. Випуск 13. Т. 2. 2021. С. 97-100.

7. Рухленко Є. С. Особливості перекладу неологізмів періоду Covid-19 способами транслітерації та транскрипції у соціальних мережах. Мова та література в полікультурному суспільстві: тези доповідей учасників Всеукраїнської студентської науково- практичної інтернет-конференції (м. Київ, 17 листопада 2022 року) / Відповідальні за випуск: Н. Городнюк, Ю. Ходова. Київ, 2022. 233 с

8. Рухленко Є. С., Піскунов О. В. Особливості перекладу неологізмів періоду Covid-19 у соціальних мережах. The III International Scientific and Practical Conference «Theories, methods and practices of the latest technologies». November 07-09, Tokyo, Japan. 387 p. p. 305-307.

9. Alyeksyeyeva I. O., Chaiuk T. A., & Galitska E. A. Coronaspeak

as key to coronaculture: Studying new cultural practices through neologisms. InternationalJournalofEnglish

Linguistics, 10(6), 2020. P. 202-212.URL:

https://doi.org/10.5539/ijel.v10n6p202

10. Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E., Woodlan L., Wessely S., Greenberg N., Rubin G. J. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. In: The Lancet 395 (2020). Р. 912-920. Published: February 26, 2020. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8

11. Courtenay K., Perera B. COVID-19 and people with intellectual disability: impacts of a pandemic. In: Irish Journal of Psychological Medicine. Published online by Cambridge University Press: 14 May 2020. DOI: https://doi.org/10.1017/ipm.2020.45.

12. Mazza C., Ricci E., Biondi S., Colasanti M., Ferracuti S.,

Napoli Ch., Roma P. A Nationwide Survey of Psychological Distress among Italian People during the COVID-19 Pandemic: Immediate Psychological Responses and Associated Factors. Int. J. Environ. In: Res PublicHealth. 2020, 17(9)(2020)3165DOI:

https://doi.org/10.3390/ijerph17093165.

13. Rudzka-Ostyn B. Word Power: Phrasal Verbs and Compounds. A cognitive approach: Berlin: Walter de Gruyter, 2003. 206 p.

14. Merriam-Webster Dictionary: A Guide to Coronavirus-Related

Words [електронний ресурс]. URL:https://www.merriam-

webster.com/words-atplay/ coronavirus-words-guide.

15. The Coronavirus corpus [електронний ресурс]. URL: https://www.englishcorpora. org/corona/.

REFERENCES

1. Boichuk M. V. Funktsionuvannia neolohizmiv-teleskopizmiv u anhlomovnykh zasobakh masovoi informatsii [Functioning of neologisms-

telescopes in the English-speaking mass media]. Visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Filolohiia. 2016. № 25. T. 1. S. 164166.

2. Bondarenko O. M., Chernevych A. O. Anhliiski neolohizmy: nove u vykorystanni sposobiv utvorennia [English neologisms: the new in word formation usage]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. № 1, 2010, S. 127-130.

3. Bondarenko O., Radziievska O. Neolohizmy: sposoby tvorennia

ta perekladu [Neologisms:ways of word formation and

translation]. Movoznavchyivisnyk. Zbirnyknaukovykh

prats. 2011. Vypusk 12-13. S. 194-198.

4. Kasatkina-Kubyshkina O. V., Kuriata Yu. V. Do problemy

perekladu neolohizmiv ukrainskoiu movoiu [On the problem of neologisms translationbymeansofUkrainian]. Naukovi

zapysky. Ostroh. 2012. Vyp. 25. S. 49-51.

5. Kozachenko I. V. Osoblyvosti perekladu neolohizmiv anhliiskoi

movy [Features of English neologisms translation]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnohohumanitarnoho

universytetu. Ser.: Filolohiia. № 25. Tom 2. 2014. S. 166-168.

6. Kostenko O. H. Suchasni anhliiski neolohizmy ta sposoby yikh perekladu ukrainskoiu movoiu [Modern English neologisms and translation ways by means of Ukrainian]. Zakarpatski filolohichni studii. Vypusk 13. T. 2. 2021. S. 97-100.

7. Rukhlenko Ye. S. Osoblyvosti perekladu neolohizmiv periodu Covid-19 sposobamy transliteratsii ta transkryptsii u sotsialnykh merezhakh [Features of translation of Covid-19 period neologisms in social networking by means of transliteration and transcription]. Mova ta literatura v polikulturnomu suspilstvi: tezy dopovidei uchasnykiv Vseukrainskoi studentskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii (m. Kyiv, 17 lystopada 2022 roku) / Vidpovidalni za vypusk: N. Horodniuk, Yu. Khodova. Kyiv, 2022. 233 s

8. Rukhlenko Ye. S., Piskunov O. V. Osoblyvosti perekladu neolohizmiv periodu Covid-19 u sotsialnykh merezhakh [Features of translation of Covid-19 period neologisms in social networking]. The III International Scientific and Practical Conference «Theories, methods and practices of the latest technologies». November 0709, Tokyo, Japan. p. 305-307.

9. Alyeksyeyeva I. O., Chaiuk T. A., & Galitska E. A.. Coronaspeak

as key to coronaculture: Studying new cultural practices through neologisms. InternationalJournalofEnglish

Linguistics, 10(6), 2020. P. 202-212.URL:

https://doi.org/10.5539/ijel.v10n6p202

10. Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E., Woodlan L., Wessely S., Greenberg N., Rubin G. J. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. In: The Lancet 395 (2020). Р. 912-920. Published: February 26, 2020. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8

11. Courtenay K., Perera B. COVID-19 and people with intellectual disability: impacts of a pandemic. In: Irish Journal of Psychological Medicine. Published online by Cambridge University Press: 14 May 2020. DOI: https://doi.org/10.1017/ipm.2020.45

12. Mazza C., Ricci E., Biondi S., Colasanti M., Ferracuti S.,

Napoli Ch., Roma P. A Nationwide Survey of Psychological Distress among Italian People during the COVID-19 Pandemic: Immediate Psychological Responses and Associated Factors. Int. J. Environ. In: Res PublicHealth. 2020, 17(9)(2020)3165DOI:

https://doi.org/10.3390/ijerph17093165

13. Rudzka-Ostyn B. Word Power: Phrasal Verbs and Compounds. A cognitive approach: Berlin: Walter de Gruyter, 2003. 206 p.

14. Merriam-Webster Dictionary: A Guide to Coronavirus-Related

Words [електронний ресурс]. - URL:https://www.merriam-

webster.com/words-atplay/ coronavirus-words-guide.

15. The Coronavirus corpus [електронний ресурс]. URL: https://www.englishcorpora. org/corona/.

Размещено на Allbest.ru